Що відомо про впливового топменеджера, яка працювала за п’яти керівників Нацбанку.

Хоча в офіційній відповіді, що її отримав “Телеграф”, відмовляються повідомляти чи то про підвищення чинних топменеджерів, чи то про офіційний конкурс на посаду для залучення сторонніх фахівців. Дещо дивне ставлення за умов давно затверджених процедур.

53-річна Рожкова — старожил Нацбанку й найдосвідченіший заступник з-поміж колег, з понад 10-річним досвідом за п’ятьох голів НБУ, ставлення до якої змінювалося з роками. Від “ляльковика” й справжньої правої руки керівника до розжалуваного топа та утаємниченого агента бозна-кого.

Чинні процедури та інша казуїстика

Завершення контракту Катерини Рожкової 15 червня не призвело до завершення її повноважень. За кілька днів після цієї дати колеги Рожкової отримали внутрішнього листа з повідомленням про подовження її роботи ще на два тижні. Без уточнень — що далі.

Катерина Вікторівна досі є першим заступником голови НБУ, про що вказано на офіційному сайті регулятора.

Водночас 18 червня відбулося засідання Ради Національного банку, на якому в розділі “Різне” щодо першої заступниці був зроблений анонс. Членам Ради дали зрозуміти, що подовжувати контракт Катерини Рожкової на нові 7 років не будуть і вони мають бути готовими зібратися за першої потреби, коли буде оформлене відповідне офіційне подання.

Діяльність Нацбанку регулюється профільним законом, топменеджери там не йдуть з посад просто так. За чинною процедурою, подання про звільнення заступника голови, що автоматично є членом правління НБУ, мусить робити голова Національного банку за 10 днів до розгляду. Це його прямий обов’язок, згідно п. 5 ст. 19 закону про НБУ (№4042-IX). А рішення про звільнення вже ухвалює Рада.

“На практиці матимемо таку ситуацію: термін повноважень закінчився 15 червня 2025 року. З цього моменту голова Національного банку, зважаючи на обов’язок, встановлений у ст. 19 Закону “Про Національний банк України”, та враховуючи положення регламенту Ради, повинен надати пропозицію і документи про звільнення свого заступника голові Ради Національного банку для формування порядку денного за 10 календарних днів до засідання Ради”, — підтвердив у коментарі “Телеграфу” адвокат АФ Pragnum Руслан Рябко.

А ще уточнив, що порядок денний затверджують присутні на засіданні члени Ради. Для чого достатньо простої більшості голосів.

“З огляду на нормативне регулювання є ризик, що питання звільнення заступника можуть довго не включати в порядок денний, що своєю чергою дозволить конкретній особі виконувати обов’язки заступника довше, ніж це встановлено у законодавстві (довше ніж сім років)”, — визнав Рябко.

Закон про Нацбанк був ухвалений в Україні в далекому 1999 році, та після того змінювався понад 80 (!) разів. Ці зміни стосувалися й термінів повноважень голови й заступників голови НБУ, які було подовжено з 5 до 7 років. Катерина Рожкова після тривалого перебування у статусі в.о. заступника голови НБУ була призначена першим заступником тільки у 2018 році: екскерманич Нацбанку Валерія Гонтарева, яка запросила її на роботу, до того мала інших людей на цій позиції: Олександра Писарука (нині голова правління Райффайзен Банку) та Якова Смолія, згодом підвищеного до голови НБУ.

Інші члени правління були призначені пізніше:

Андрій Пишний, голова й член правління — 7 жовтня 2022 року;
Юрій Гелетій, заступник голови — 23 липня 2020 року;
Ярослав Матузка, заступник голови — 17 вересня 2020 року;
Сергій Ніколайчук, заступник голови — 23 липня 2021 року;
Дмитро Олійник, заступник голови — 25 жовтня 2022 року;
Олексій Шабан, заступник голови — 7 серпня 2020 року.

Додаєте сім років і отримуєте термін завершення повноважень, який заступникам законодавчо дозволено подовжувати один раз за поданням голови. За профільним законом (ст. 20), найперша причина звільнення заступника — це саме завершення терміну повноважень. А всього їх вісім:

• Закінчення строку повноважень.
• За заявою про звільнення за власним бажанням.
• Встановлення факту надання недостовірних відомостей при призначенні на посаду.
• Невиконання посадових обов’язків, у тому числі за станом здоров’я, протягом більш як 4 місяці поспіль.
• Виникнення обставин, що призвели до невідповідності особи будь-якій вимозі чи забороні: приміром, з’ясується, що був керівником (членом керівного органу) політичної партії, прямо чи опосередковано володіє акціями (частками, паями) юрособи, що регулює НБУ тощо.
• Порушення вимог Закону “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.
• Припинення громадянства України, встановлення факту наявності громадянства (підданства) іноземної держави чи набуття громадянства (підданства) іноземної держави, виїзду за межі України на постійне місце проживання.
• У разі смерті чи визнання особи в установленому порядку безвісно відсутньою.

Де-юре місце заступника голови НБУ не може бути порожнім. За ст. 20 закону про Нацбанк спочатку визначають/призначають наступника, й, допоки цього не відбулось, попередник (за умови фізичної можливості) виконує старі обов’язки чи є інший в.о.

“Зважаючи на це, можемо сказати, що Катерина Рожкова має законне право продовжувати виконувати обов’язки першого заступника голови Національного банку до того моменту, доки на цю посаду не вступить нова особа. Якщо для Катерини Рожкової це перший строк повноважень, то вона також зможе претендувати на повторне призначення ще один раз”, — розтлумачив Руслан Рябко.

Як пояснили “Телеграфу” джерела в НБУ, затвердженого графіка засідань Ради Національного банку немає в умовах відсутності голови Ради Національного банку (попередній звільнений з причини завершення контракту та наступний досі не призначений), тож кожне зібрання відбувається в статусі “позачергове”. А для внесення питання про звільнення першого заступника за регламентом (за 10 днів) відповідне подання має з’явитися в АСКОД (програмне забезпечення системи електронного документообігу, яким користується регулятор) найближчими тижнями. Водночас відомо, що керівник Нацбанку планує довготривале відрядження з кінця червня й братиме участь в нарадах у віддаленому режимі.
Як коментують в Нацбанку й пояснюють KPI

В умовах, коли членів Ради Нацбанку готують до голосування за звільнення пані Рожкової й просять далеко не роз’їжджатися, повторного призначення для неї на нові 7 років ніхто не очікує.

В офіційній відповіді на запит “Телеграфу” директор департаменту комунікацій Нацбанку Юлія Євтушенко прямих відповідей не дає, але недвозначно натякає на майбутню відставку.

“Відповідно до статті 20 Закону України “Про Національний банк України” заступник голови Національного банку, строк повноважень якого закінчився, перебуває на посаді та продовжує виконувати свої обов’язки до вступу на посаду новопризначеного заступника голови”, — зазначила нам Євтушенко.

Та не відповіла, чи буде проводитися конкурс для визначення цього “новопризначеного заступника голови”. Також загалу не відомі ані дати конкурсу, ані його умови, ані плани щодо його проведення в цілому та чи буде він відкритим. Може, голова Нацбанку самостійно визначить обранця із поточних працівників регулятора й ощасливить підвищенням.

По ходу пані Євтушенко додала, що в НБУ не заведено проводити атестації своїх топменеджерів чи встановлювати для них вимоги щодо результативності. Там вважають, що KPI має виконуватися за премію, а не базовий оклад.

“Законом не передбачено проведення атестації/переатестації членів правління Національного банку. Крім того, відповідно до Положення про винагороду (оплату праці) працівників центрального апарату НБУ, затвердженого рішенням правління від 22 червня 2018 року № 354-рш (зі змінами), преміювання за результативність роботи (KPI) голови Національного банку та його заступників не передбачено”, — підкреслила “Телеграфу” Юлія Євтушенко.

Згадане нею рішення виявилось закритим документом (немає у відкритих базах), тож визначити його основні засади не вдалось. Відомо тільки, що в офіційних висновках Рахункової палати у 2019 році є згадки про порушення самим Нацбанком цього документа.

Рожкова та банкопад

В чому немає жодних сумнівів, це в чималому значенні постаті самої Катерини Рожкової. Вона потрапляла до НБУ два рази. Менш визначальним був нетривалий перший раз — припав на 2008—2009 роки за керівництва Володимира Стельмаха, коли вона очолювала нацбанківський департамент безвиїзного банківського нагляду. А після того встигла попрацювати заступником голови правління одеського “Фінбанку” (2010—2013 роки), який у 2017 році визнали неплатоспроможним і поставили на ліквідацію, а після того побувати заступником голови та в.о. голови правління “Платинум Банку”, який закінчив так само — ліквідацією у 2017-му. Та пані Рожкова раніше — у 2015 році — перейшла в Нацбанк на позицію директора департаменту банківського нагляду. Як кажуть, за особистою пропозицією тодішньої очільниці НБУ Валерії Гонтаревої, й потім ЗМІ полюбляли писати про їх дружні стосунки. Це був другий і більш глобальний захід Катерини Вікторівни у Національний банк.

Як вже згадувалось, близько року Рожкова керувала в НБУ наглядовим департаментом, а з 2016 по 2018 роки перебувала на позиції в. о. заступника голови регулятора. Підвищення до першого заступника просунув вже наступник Гонтаревої — Яків Смолій (коли Валерія Олексіївна пішла у відставку). Пріоритетом Рожкової тоді був наглядовий напрям.

Самі ж 2015—2016 роки були дуже важливими не тільки для самої Рожкової (що вона визнавала у власних дописах), але й для держави й вітчизняної банківської системи в цілому. Саме тоді відбувалось повальне закриття українських банків з різних причин — найбільше за всю історію наших фінансів. Рожкова з Гонтаревою називали цей процес очищенням банківської системи, а в народі казали про тотальний банкопад.

З 2014 по 2016 роки припинили існування 90 банківських структур, на які припадала третина банківських активів та 34% мережі відділень. Фонду гарантування вкладів фізосіб довелось виплатити 1,5 млн постраждалих вкладників понад 88 млрд грн компенсацій і для цього брати рекордні позики в Нацбанку та Міністерства фінансів. Наявних грошей не вистачало, і на настільки величезні відшкодування мало хто розраховував.

Тоді ж був націоналізований найбільший у державі “ПриватБанк”, що вилилось у справжній судовий серіал на багатьох рівнях і відповідні юридичні витрати Нацбанку й держави в цілому. Водночас коштом платників податків відбулася докапіталізація “Привату” до 155 млрд грн — величезні державні вливання, яких не знала наша фінансова система донині.

Наглядовий орган НБУ (Рада) тоді ще мав ознаки незалежності й відкрито називав все, що відбувалося, кризою, наголошуючи на величезних втратах для економіки.

“Прямі фіскальні витрати України на подолання наслідків кризи банківського сектору сягнули 14% ВВП, що перевищує відповідні витрати, понесені під час фінансово-економічної кризи 2008 ‒ 2009 років. Як наслідок, згідно з оцінками Національного банку, загальні втрати економіки від кризи становлять 38% ВВП. “Очищення” банківської системи відбувалося без оголошення Національним банком чіткої програми реформування банківського сектору, що зумовило значну невизначеність у діяльності банківського і реального секторів та населення. Недостатньо обґрунтованими були рішення Національного банку стосовно виведення з ринку платоспроможних банків, зокрема спостерігалися ознаки застосування різних підходів під час проведення очищення банківської системи”, — йдеться у витягу з рішення Ради Нацбанку № 29-рд від 4 липня 2017 року.

Розмов про “недостатньо обґрунтовані рішення НБУ” було дуже багато, а також про корупцію й навіть про насилля з потраплянням деяких нацбанківців до лікарні. Кажуть, що саме це лякало й деяких членів правління Нацбанку, хоча топи мали фізичну охорону, та провокувало кадрові перестановки.

“До Катерини Рожкової як відповідальної за банківський нагляд й до всього правління Нацбанку тоді було дуже багато питань і лишається дотепер. Як щодо тих чи інших банківських ліквідацій, так і щодо виводу грошей з деяких банків вже під контролем НБУ, через що дуже сильно фінансово постраждали вкладники, яким держава не завжди компенсувала усю суму депозиту (тільки на час воєнного стану зараз діє 100% компенсація вкладу) на випадок банкрутства. Люди як могли відстоювали свої права в судах, та далеко не завжди результативно. Намагалися стягнути втрати з менеджменту банків, а потім з відповідальних осіб у НБУ, але, на жаль, питання персональної відповідальності не дуже добре виписано в чинному законодавстві”, — відзначив у розмові з “Телеграфом” старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Він уточнив, що деякі судові справи розглядаються донині, але гальмуються через велику війну.

“Доволі багато топменеджерів і співробітників банків вступили до лав Збройних сил України. Через що розгляд певної кількості справ призупинили на час воєнного стану”, — пояснив Кравець.

Рожкова та програні суди

Судові справи щодо банкопаду наздоганяли й саму Катерину Рожкову, як колишню в.о. голови правління “Платинум Банку”, оскільки позивач зміг довести її дотичність до рішень, що призвели до банкрутства цієї структури. Позивачем став Фонд гарантування вкладів фізосіб, обов’язком якого є стягнення боргів збанкрутілих банків для розрахунку з постраждалими вкладниками.

За даними ФГВФО, обсяг вимог кредиторів “Платинум Банку” становив 7,04 млрд грн, оцінна вартість ліквідаційної маси банку — 1,94 млрд грн, тобто не вистачало 5,1 млрд грн. При цьому 1,48 млрд грн Фонд відсудив у колишніх менеджерів банку — Рожкової та 11 її колег (ексголова наглядової ради Григорій Гуртовий, ексголова правління Костянтин Смольський та інші), пройшов всі етапи до Верховного суду, рішення якого вже оскарженню не підлягають. У 2023 році запрацювало виконавче виробництво (процес стягнення грошей), яке, до речі, Катерина Вікторівна теж намагалась оскаржити в суді та програла, тому потрапила до реєстру боржників.
З кінця 2024 року судові виконавці почали розпродавати майно пані Рожкової для виплат, про що у реєстрі НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) звітувала сама чиновниця. Це була нерухомість: паркомісця, садовий будиночок, земельна ділянка.

Та через завелику суму боргу, хоча й на групу осіб, журналісти дедалі активніше запитували голову НБУ Андрія Пишного про виплати Рожковій зарплатні та стягнень з неї. А народні депутати відкрито робили закиди щодо роботи першим заступником голови Нацбанку людини, визнаної судом винною в банкрутстві “Платинум Банку”: 5 липня 2024 року на засіданні фінансового комітету Верховної Ради за участі Пишного це зробив Андрій Ніколаєнко з фракції “Батьківщина”, що можна побачити у відкритій трансляції (з 1:37:00).

Що, звісно, не могло не дратувати як попереднє, так і поточне керівництво Катерини Вікторівни.

Пані Рожковій довелось працювати у Нацбанку за 5 керманичів:

Володимир Стельмах;
Валерія Гонтарева;
Яків Смолій;
Кирило Шевченко;
Андрій Пишний.

За різними спостереженнями, найсприятливіші для неї умови роботи складалися за перших трьох очільників НБУ. Найскладнішим для неї став Кирило Шевченко, який не приховував свого невдоволення.

Пліток з цього приводу було забагато, й фінансова спільнота чекала звільнення Рожкової ще чотири роки тому. Нацбанківці ж переповідали фрази з публічної перепалки Шевченка/Рожкової, які лунали у будівлі на вул. Інститутській. Сварки виносилися й на загал, тому Офісу президента навіть довелось публічно закликати сторони до припинення внутрішніх чвар, примирення та продуктивної роботи.

По факту Кирило Шевченко домігся лише суттєвого скорочення повноважень пані Рожкової, яку згодом колеги за очі почали називати “нацбанківським завгоспом”. Через те, що її в жовтні 2020-го відсторонили від ключового напрямку — банківського нагляду (його голова лишив за собою). Спочатку Рожковій залишили методологічний напрямок, захист прав споживачів, недержавний пенсійний фонд НБУ, а в грудні того ж року додали департамент забезпечення діяльності регулятора, що займається господарством.

Останніми роками нові керманичі Нацбанку на свій смак неодноразово влаштовували перебудови в НБУ.

Імунітет Рожкової та загрози

Пізніше, вже за керівництва Андрія Пишного, першому заступнику нагляд за банками так і не повернули (його контролює Дмитро Олійник), але й господарством вона вже не займалась. Ключовий напрям Рожкової — фінансова стабільність і методологія. Попри те, що нагляд курує Олійник, її вважають дотичною до стрес-тестування банків, під час якого часто сивіє керівництво найбільших банків України. Бо вона має стосунок до відпрацювання критеріїв цього тестування.

Дехто навіть вважає, що поточна тяганина зі звільненням Катерини Рожкової може бути пов’язана саме с горезвісним стрес-тестуванням 21 банку, яке стартувало з початку червня 2025 року й триває досі. Сама Рожкова днями повідомила, що вже завершений перший етап — тестування за сприятливим сценарієм економічного розвитку України. Щойно розпочали другий, тобто найскладніший — за несприятливим сценарієм, щодо якого є великі побоювання в керівництва багатьох банків. В цю модель закладається найгірше, що може бути з інфляцією, девальвацією гривні, ВВП і іншими економічними показниками, такий собі ідеальний шторм. Й не виключається, що значна кількість фінустанов завалить цей іспит і доведеться провадити непрості перемовини з Нацбанком щодо додаткової капіталізації, без якої банки можуть просто закрити. А це значні витрати для акціонерів, з чим можуть бути проблеми у непростий воєнний період. Тож в пригоді будуть видатні якості перемовника, які часто підкреслювали саме у Катерині Рожкової — її вміння домовлятися.

Кажуть, що саме це вміння допомагало їй дістатися крісла першого заступника та втриматися в ньому багато років, попри всі конфлікти й складнощі.

Знавці розповідають, що пані Рожкова змогла отримати не тільки підтримку у фінансовій спільноті, але ще у вищому керівництві держави та в міжнародних фінансових установах. Передусім в американському осередку Міжнародного валютного фонду, який дивним чином завжди був у курсі справ Нацбанку. Іноді здавалось, що члени правління нашого регулятора дізнаються про найактуальніші та найпотаємніші новини НБУ другими, вже після МВФ. При чому у Фонді знають зовсім секретні нюанси, які українська влада, можливо, й не хотіла б виносити аж у Вашингтон.

Потрібні зв’язки у високих ешелонах влади України та США вважають важливим елементом стійкості Катерини Рожкової в Нацбанку. Хтось це навіть називав “владою Рожкової”.

Утім це двосторонній рух, і високим українським чиновникам є чим натиснути на першого заступника НБУ, й для цього є реальні підстави. Завдяки судово доведеним порушенням законодавства Рожкової у справі “Платинум Банку” (суди програні до найвищої ланки) та діяльності вже у самому Нацбанку.

Ще до великої війни було багато неофіційної інформації щодо численних розслідувань правоохоронних органів стосовно діяльності Катерини Рожкової. Та у 2021-му Державне бюро розслідувань вже відкрито повідомило ЗМІ принаймні про одне досудове розслідування кримінальних правопорушень. Всіх деталей тоді не розкривали, та їх пов’язували з нюансами націоналізації “ПриватБанку” та контролю.

Саме карні справи та поточні розслідування, які могли пригальмовуватися чи навіть зупинятися на певний час, вважаються елементом тиску на Катерину Рожкову під час роботи в Нацбанку, та, як очікується, й після завершення її кар’єри там.

“Питань до Катерини Рожкової багато з різних напрямків, та реальне притягнення її до карної відповідальності перебуває не тільки в площині доказів з того чи іншого приводу. Це ще й питання політичної волі. Не дуже віриться, що вона раптом з’явиться за поточної влади, на якісь зміни можна сподіватися хіба що після завершення війни та виборів, якщо за цим відбудеться справедлива перебудова й правоохоронної системи”, — резюмував “Телеграфу” Ростислав Кравець.

У фінансовій спільності нині активно обговорюється подальша доля старожилки Нацбанку. Як її прихильниками, так і відвертими ворогами, які, попри все, визнають певну повагу до Катерини Вікторівни та її довготривалої кар’єри в НБУ. Відомо тільки те, що протягом трьох найближчих років після звільнення з центрального банку вона, згідно з чинним законодавством, не матиме права працювати в банках як їх колишній контролер через конфлікт інтересів. Хоча не виключається позаштатна робота й консультування. Все покаже час.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Відповідна угода підписана 29 січня, а звіт у Нацагентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) опублікований 6 лютого 2025 року. Ім’я покупця не вказується. 

Із попередньої декларації банкірки видно, що у селі Кожухівка вона мала ділянку на 1193 кв. м і садовий будиночок на 87,7 кв. м. Їхня ціна не вказувалась.

Згідно з декларацією пані Катерини за 2023 рік (нова поки не публікувалась), з нерухомості у її власності ще мають лишатися:

50% квартири в Києві на 99,5 кв. м, придбаної в листопаді 2009 року, заявленої за ціною 220,8 тис. грн;
гараж у Києві на 19,8 кв. м за 24,6 тис. грн;
земельна ділянка на 1505 кв. м в селі Мархалівка Київської області (Фастівський район) за 114,8 тис. грн.

У цьому ж селі Мархалівка є житловий будинок на 299,1 кв. м, але він вказаний як недобудований об’єкт з травня 2007 року.

Крім того, працівниця НБУ заявляла НАЗК п’ять пар ювелірних виробів, всі – годинники на загальну вказану суму 803 тис. грн (Antoine Preziuso, OMEGA, Chopard, Ulysse Nardin, HYSEK). А також накопичення в корпоративному пенсійному фонді Нацбанку на загальну суму 1,6 млн грн і $ 2,7 тис. на рахунку в ПриватБанку. Та ще готівкові заощадження в інвалюті – на €15 тис. і на $ 8 тис.

Згідно з чинним законодавством, можливе стягнення більшості з цих активів, зазначають юристи. Зокрема і пенсійних накопичень, які за чинним законодавством вважаються депозитом.

“Судові виконавці можуть виділити частку боржника у нерухомості та її продати, навіть за умови часткового володіння. Якщо боржнику належить 50%, скажімо, квартири, то продається все житло та стягується половина виручених коштів, а решта лишається іншому співвласнику/співвласникам. Якщо казати про банківські рахунки, то дозволяється стягувати усі суми (до покриття всієї суми боргу), у тому числі накопичення в корпоративному Пенсійному фонду Нацбанку – це такий самий депозит, як і інші. Те саме стосується й готівкових коштів, які є в декларації, хоча пані Рожкова може заявити, що вже витратила ці гроші, й фактично уникнути їх стягнення. Також виконавці можуть витребувати ювелірні вироби, якщо боржник не заявить про їх втрату”, – уточнив OBOZ.UA процедурні моменти старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

А також пояснив, що, згідно з чинним законодавством, є невеликий перелік особистих речей, які судові виконавці мають лишити боржнику після розпродажу його майна. В ньому предмети особистого вжитку, деякі меблі, холодильник і телевізор (по одному на родину), лікарські засоби, предмети для реабілітації та для виконання релігійних культів і обрядів тощо.

“Якщо ювелірні вироби є в наявності та не будуть заявлені, як, скажімо, предмет для виконання релігійних культів і обрядів чи як інший виняток, то виконавці мають право їх вилучити та продати для погашення заборгованості”, – пояснив Кравець.

При цьому виконавці мають право регулярно стягувати 20% зарплатні Катерини Рожкової (в готівковій чи безготівковій формі), яка дотепер працює у Національному банку. OBOZ.UA ще в січні скеровував до НБУ запит щодо цих виплат і співпраці із виконавчою службою щодо виконання рішення суду з вищезгаданим провадженням 72392283. Та Нацбанк донині ухиляється від відповіді за запитом.

Джерело: obozrevatel.com

АО «Кравець І Партнери»

Так, 30 грудня 2024 року за 502,3 тис. грн з молотка пішло її паркувальне місце в Києві за адресою вул. Волинська, 10.

Про це повідомила сама Рожкова 6 січня 2025 року у звіті НАЗК (Нацагентство з питань запобігання корупції). В інформації вказано, що продаж відбувся в межах виконавчого провадження 72392283. Загалом в держреєстрах у Катерини Рожкової вказано 16 судових справ і 5 виконавчих проваджень, та номер 72392283 присвоєний провадженню у гучній справі Фонду гарантування вкладів фізосіб проти колишніх керівників Платинум Банку, який ще перебуває в процесі ліквідації. Тобто фахівці ФГВФО ще розпродають майно цієї фінустанови та проводять різноманітні стягнення на користь постраждалих вкладників з депозитами понад 200 тис. грн (що вже відшкодовані потерпілим) та інших кредиторів.

Нацбанк прийняв рішення про відкликання ліцензії у Платинум Банку в лютому 2017 року, а ФГВФО майже одразу поставив його на ліквідацію. Позов до колишнього керівництва Платинуму Фонд гарантування скерував до суду лише в червні 2020-го, серед відповідачів були топ-менеджери: колишні члени наглядової ради банку, у тому числі Григорій Гуртовий, а також голова правління Костянтин Смольський і в.о. голови правління Катерина Рожкова, яка на той момент вже працювала в Нацбанку. Всього чиновники позивалися до 11 осіб, пов’язаних із банком, на загальну суму 1,48 млрд грн.

Судове протистояння тривало майже чотири роки — до березня 2024 року, коли, як писав OBOZ, пані Рожкова разом із 10-ма колишніми колегами програли справу. Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду визнав законними вимоги Фонду гарантування.

Утім Катерина Вікторівна після того теж продовжувала чинити опір, намагалася через суд оскаржити дії Державної виконавчої служби (Департаменту державної служби Міністерства юстиції) щодо стягнення її майна через процедурні моменти. Та 21 листопада 2024 року у Солом`янському районному суді м. Києва все ж програла справу по провадженню 2-а/760/1150/24.

Й тепер стало відомо, що вже за місяць відбулась продаж першого майна Катерини Рожкової в межах відповідного провадження. Інших звітів щодо розпродажів вона офіційно не декларувала.

За увесь 2024 рік Рожкова робила лише одне “повідомлення про суттєві зміни в майновому стані”. Це відбулося 10 липня та йшлося про оплату навчання в Україні на 348 тис. грн і ще виправляла свою декларацію за 2023 рік.

Та навіть після коригувань у цій декларації-2023 не з’явилось даних про продану тепер за 502,3 тис. грн нерухомість, тобто про вищезгадане паркомісце по вул. Волинська 10. Хоча державному реєстрі є інформація про те, що за цією адресою пані Катерині належить машиномісце та квартира.

У виправленій версії декларації за 2023 рік у власності Катерини Рожкової перелічені такі об’єкти нерухомості:

50% квартири в Києві загальною площею 99,5 кв.м., набуті в листопаді 2009 року, вказана вартість на цю дату 220,8 тис. грн;
гараж на 19,8 кв.м в Києві з грудня 2008 року за 24,6 тис. грн;
земельна ділянка в с.Мархалівка (Київська область) на 1505 кв.м. з травня 2007 року за 114,8 тис. грн;
земельна ділянка в с.Кожухівка (Київська область) на 1193 кв.м. з березня 2007 року без уточнення вартості;
садовій (дачний) будинок в с.Кожухівка (Київська область) на 87,7 кв.м. з грудня 2014 року без уточнення вартості.

Також банкір повідомила про один недобудований будинок в с.Мархалівка (Київська область) загальною площею 299,1 кв.м. Та ще перелічила численні ювелірні вироби (годинники) і про користування іномаркою Honda CR-V 2008 року випуску.

Юристи пояснили, що виконавці спробують продати все майно Рожкової та інших відповідачів, згідно заборгованості кожного. Хоча допоки достеменно невідомо, як саме розподілена виплата 1,48 млрд грн на 11 людей, які програли суд Фонду гарантування.

“Зазвичай судові виконавці намагаються стягнути всі активи на суму заборгованості для покриття боргу людини/людей, що програли суд. Боржнику лишають невеличкий перелік особистого майна. Навіть, якщо йдеться про неповне володіння, скажімо, 50% квартири – ця частка виділяється, а решта лишається іншим власникам. Більше того: виконавець може подати фраудаторний позов – скерований проти спроби ухилення від зобов’язань. Тобто, якщо людина ще до кінцевого рішення суду почала дарувати, передавати у спадок чи продавати якесь своє майно, всі ці дії можуть через суд визнати протизаконними та анулювати. Аби повернути майно боржнику та продати його в межах виконавчого провадження”, – пояснив OBOZ.UA процедуру старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Та уточнив, що виконавча служба також має право звернутися до роботодавця — в даному випадку Нацбанку — з вимогою регулярно (щомісяця) стягувати 20% поточної зарплатні/винагороди боржника.

“Не важливо, як саме людина отримує зарплатню – на банківську картку чи готівкою. Роботодавець (НБУ) після відповідного звернення судового виконавця має утримувати 20% суми та передавати в рахунок боргу. Та сама процедура, що й з утримання аліментів”, – додав Кравець.

OBOZ.UA скерував до Національного банку відповідний запит, аби дізнатися, як НБУ співпрацює з Державною виконавчою службою з цього питання.

Як раніше писав OBOZ.UA, проти Катерини Рожкової розпочали виконавче провадження ще в 2023-му. ФГВО виграв суд і тепер вимагає від Рожкової та 11 її колишніх колег із Платинум Банку заплатити 1,48 млрд грн.

Джерело: obozrevatel.com

АО «Кравець І Партнери»

«Ці гроші з банку не йшли. У рамках реструктуризації кредитного портфеля їх видали компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників. Тобто, гроші залишилися в банку», – зазначив Ігор Коломойський у коментарі сайту ТСН.uа.

Коломойський запевняє, що всі операції проходили під повним контролем і «чутливим керівництвом» заступника голови Нацбанку Катерини Рожкової.

«І ще один важливий нюанс, 3 жовтня до «Приватбанку» прийшли 30 співробітників НБУ, на додачу до куратора, який там був і до цього, і компанії, про які йдеться у розслідуванні, обирав Нацбанк. Тобто, другий етап докапіталізації «Привату» проходив за участю, контролем і «чуйним» керівництвом НБУ і особисто пані Рожкової. Тоді ж у «Приватбанку» були і представники Ernst&Yong, які готували документ, на який посилаються журналісти», – заявив він.

Ігор Коломойський прокоментував розслідування лише після його оприлюднення, хоча журналісти «Схем» звертались до нього до моменту публікації матеріалу, але той не захотів давати коментарі.

Наразі Рожкова заяв Коломойського не коментувала, щодо оформлення кредитів напередодні націоналізації «Приватбанку» у коментарі журналістам програми «Схеми» вона заявила, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти, до 1 липня.

«Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «ПриватБанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «ПриватБанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – сказала Рожкова.

Втім, юрист Ростислав Кравець, який вивчав схеми виведення грошей зі збанкрутілих банків України, пояснює, що фізично ці гроші з «Приватбанку» у вигляді кредитів таки були виведені на фірми, пов’язані з акціонерами банку, а переоформлення цих боргів на фірми-бульбашки перед націоналізацією – це «спроба кинути кінці в воду».

«Протягом тривалого часу «ПриватБанк» надавав мільярдні позики компаніям, пов’язаним з акціонерами. Потім заборгованість цих фірм була переведена на нових позичальників. Тобто гроші були виведені давно. А на нові фірми лише «повісили» ці борги. Таким чином, фактично дали можливість уникнути відповідальності безпосереднім отримувачам кредитів, дали їм можливість сховати певним чином активи», – сказав старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» Ростислав Кравець.

У своєму розслідуванні журналісти програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший») показали, що напередодні націоналізації «ПриватБанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

Проаналізувавши список фірм-боржників, кожна з яких винна тепер уже державному «ПриватБанку» від півмільйона до майже п’яти мільярдів гривень, журналісти виявили, що ці юрособи не ведуть реальної господарської діяльності, мають у статутному капіталі в середньому не більше ніж 1000 гривень, а їхні засновники та директори – це люди, що не мають стосунку до бізнесу.

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити в «ПриватБанку» і як вони планують розраховуватися.

За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників або нікого немає, або там перебувають зовсім інші люди. Деякі компанії оформлені за адресою масової реєстрації, на автозаправних станціях, станціях техобслуговування або в квартирах житлових багатоповерхівок. За реєстрацією інших фірм розташовані вже нові компанії.

За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються.

Матеріали аудиту Ernst&Young, до якого вдалось отримати доступ «Схемам», – це останній перед націоналізацією «ПриватБанку» незалежний звіт, документ датований 22 листопада 2016 року.

Журналісти звернулися до Ernst&Young з проханням підтвердити або спростувати справжність документу і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. У компанії відмовились від коментарів, посилаючись на внутрішню політику організації.

Радио Свобода

Адвокатская компания Кравец и Партнеры