В Україні продовжується загальна мобілізація військовозобов’язаних.

Її термін спливає 24 серпня, хоча він може бути продовжений.

У цьому матеріалі за допомогою адвоката Ростислава Кравця, голови профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голови АТ “Кравець і партнери”, ми зібрали відповіді на низку найважливіших питань, пов’язаних з мобілізацією. А також навели багато корисних посилань, які допоможуть читачам досконало розібратися у мобілізаційній тематиці.

1. Мобілізація та відстрочка від неї

Кого можуть мобілізувати, хто може отримати відстрочку – все це чітко виписано у 23 статті закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, зазначає Ростислав Кравець.

“Там, – пояснює він, – зазначено, кому може бути дана відстрочка від мобілізації, кого не можуть мобілізувати, а кого можуть – лише за його бажанням. Наприклад, тих, хто нещодавно прийшов із термінової служби або раніше служив в АТО. Є норми, які розглядають всі ці моменти. Перелік досить широкий, тому раджу просто вивчити відповідний закон, зробивши якісь важливі для себе виписки.

2. Бронювання (“бронь”, яка не дозволяє мобілізувати ту чи іншу людину)

За словами юриста, слід розуміти, що бронювання здійснюється на підставі відповідних документів від Мінекономіки або (стосується, наприклад, водіїв) Мініфраструктури. Для “броні” необхідно надати докази та документи щодо необхідності роботи даного конкретного співробітника на даному підприємстві. І підтвердити необхідність роботи цього підприємства в умовах війни.

“Як показує практика, досить розпливчасті вимоги для того, щоб отримати “бронь”. І задовольнити відповідні норми часом складно, — зазначає Ростислав Кравець. — Серед тих, хто має “бронь”, наприклад, судді Верховного Суду. А завдяки змінам у законодавстві вже під час війни (приклала руку відома масою скандалів нардеп-“слуга” Третьякова), мобілізації не підлягають і нардепи”.

3. Звільнення з військової служби

“Під час мобілізації було безліч порушень, — наголошує експерт. — Приміром, не проведення медкомісій або поверхове їх проведення. Нерідко мобілізувалися особи, які були зняті з військового обліку. У той же час порушення при мобілізації не є підставою для звільнення з військової служби. Відповідні підстави передбачені у статті 26 закону України “Про військовий обов’язок та військову службу”. Перелік, знову ж таки, досить широкий, тож раджу вивчити саму статтю“.

Основне, продовжує Ростислав Кравець – слід пройти військово-лікарську комісію (ВЛК), яка і робить той чи інший висновок. І якщо вона визнає людину за станом здоров’я непридатною для військової служби, її знімають із військового обліку.

“Якщо ж ВЛК робить висновок, що ця особа частково придатна до військової служби, людина може бути мобілізована, — пояснює юрист. — Єдине — командири в частинах і підрозділах, де є такі особи, формально, на свій розсуд, повинні враховувати їхній стан здоров’я. Перш за все, щоб через цей стан не створювалася загроза для інших військовослужбовців”.

4. Вручення повісток

За словами Ростислава Кравця, у зв’язку з тим, що в законодавстві України немає порядку вручення повісток, немає чіткого положення про їх вручення, їх роздача на блокпостах, у різних закладах, на вулиці, теоретично начебто законна.

“Але тут необхідно звернути увагу на те, що вручати повістку можуть тільки уповноважені особи. Не просто громадяни з автоматами та пов’язками, які зупиняють вас на вулиці, перевіряють документи – і вручають повістку. відповідні документи, включаючи вже заповнені – для вручення повістки конкретному військовозобов’язаному”, – наголошує експерт.

Також треба розуміти, що є кілька видів повісток.

“Наприклад, повістка для проходження медкомісії. Або повістка для направлення до військової частини. Або мобілізаційне розпорядження. І залежно від того, від отримання якого порядку ухиляється особа, виникає або адміністративна, або кримінальна відповідальність”, – розповідає юрист.

5. Переведення з однієї області до іншої

Ростислав Кравець розповів, що у 23-й статті закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, про яку ми говорили в першому пункті (посилання там же), передбачено, що певні категорії осіб (наприклад, багатодітні або мають дітей-інвалідів, особи з інвалідністю), можуть проходити службу лише за власним бажанням – і лише за місцем проживання.

“Часто цього не дотримуються, – зазначає експерт. – Наприклад, така людина прописана у Львівській області, воює під Слов’янськом на Донеччині. Якщо має таке бажання, вона може звернутися з відповідним рапортом до командира частини, вказавши, що має служити тільки у регіоні, де зареєстрована. І її тоді зобов’язані веревести”.

ТЕЛЕГРАФ

АО «Кравец и Партнеры»