Читайте в матеріалі:

1. Людей атакують посиленим фінмоніторингом
2. Які банки найчастіше блокують рахунки
3. Нові обмеження банків з фінмону
4. За що банки блокують рахунки
5. Що робити при блокуванні рахунку
6. Вимагайте готівку з закритого рахунку
7. Люди частіше виграють суди проти банків

При цьому поширеним явищем стає відмова видавати людині її гроші готівкою чи запровадження лімітів на такі операції. Як, приміром, у випадку Райффайзен Банку — на рівні 30 тис. грн. Фінансисти роблять все, щоб накопичення клієнтів перерахувати безготівковим переказом і наразити їх на нові блокування коштів, а люди дедалі частіше подають судові позови на банки. Що робити громадянину після блокування рахунку та як повернути свої гроші, “Телеграф” з’ясовував у профільних юристів. 

Людей атакують посиленим фінмоніторингом

Ключова причина активізації блокувань банківських рахунків українців, їх примусового закриття та замороження грошей людей — посилення фінансового моніторингу банків через відповідний тиск на них з боку Нацбанку. Юристи визнають, що цьогоріч відчувається новий пік таких дій, орієнтуючись на збільшення звернень до них.

“Два пікових моменти звернень щодо блокувань рахунків, їх блокування та відмови видачі грошей готівкою припали на два часових проміжки. Це середина 2023 року та весна-літо 2025-го. У відсотковому співвідношенні ми б сміливо казали, що попит в ці проміжки збільшився на 70-80%. Це прямо пов’язано із внесенням відповідних змін до правил фінансового моніторингу та фактичними посиленнями контролю”, — повідомив “Телеграфу” юрист адвокатського об’єднання Mitrax Федір Колосов.

Його колеги підтверджують тенденцію та пояснюють все тиском Нацбанку: регулятор активніше штрафує банки, а ті починають активніше прискіпуватися до людей.

“У 2025 році кількість звернень громадян щодо блокування/закриття рахунків чи відмов у видачі готівки зросла приблизно на 50-70% у порівнянні з кількістю звернень у 2023 році. Пік фіксувався навесні – початку літа 2025 року, коли банки масово оновили політику фінмоніторингу, адаптувавшись до нових вимог НБУ. Головна причина: посилення контролю з боку банків під тиском регулятора, жорсткі “автоматичні” блокування невідповідних/неверифікованих операцій та зменшення готівкового ринку. Плюс Україна підтримує тренд в бік розвинутих країн, щодо зменшення обігу готівки”, — зазначив “Телеграфу” керуючий партнер юридичної компанії Winner Ігор Ясько.

Зазвичай власників рахунків мало заспокоюють пояснення банків після таких блокувань, коли їх лишають без власних грошей. Особливо коли жорсткі вимоги застосовують тільки до пересічних громадян, а привілейованим (зі зв’язками у владі, Нацбанку чи на фінансовому ринку) дозволяється робити що завгодно, про що пишуть ЗМІ. “Клієнту ж з вулиці” ніколи не вдається зворушити банк історіями про те, що в нього немає інших коштів для існування, аніж заблоковані на рахунку.

Ігор Ясько перелічив нам юридичні послуги, найпопулярніші у постраждалих від банківського фінмоніторингу:

• перше місце — консультації та супровід пояснень до банку;
• друге місце — підготовка письмових відповідей/апеляцій;
• третє місце — подача судових позовів: менша частка звернень, але значний зріст у 2024—2025 роки.

“Найбільше звернень (понад 60%) стосується блокувань рахунків і вимог до роз’яснення джерел походження коштів. Часто запитують про незаконне закриття рахунку, особливо якщо у клієнта залишалися власні кошти чи виникає відмова у видачі готівки через касу”, — уточнив він.

Якщо простим людям ще вдається якось викручуватися без рахунків, переходячи на готівку, то фізособи-підприємці без них як без рук, тож намагаються вирішити проблему максимально оперативно.

“ФОПи замовляють юридичний супровід стосовно розблокування банківських рахунків частіше за звичайних фізичних осіб. Це пов’язано із прямою залежністю фізичної особи-підприємця від конкретного відкритого банківського рахунку”, — підтвердив Федір Колосов.

Які банки найчастіше блокують рахунки

Найчастіше рахунки блокують великі роздрібні банки.

“Лідерами серед банків, на які скаржаться клієнти за фінмоніторинг, стабільно залишаються, звичайно, великі банки: як приватні, наприклад Райффайзен Банк, так і з державним капіталом, серед яких Приват, Ощадбанк. Це пов’язано не з тим, що фінмоніторинг в цих установах є жорсткішим, ніж в інших, а з тим, що ці банки обслуговують найбільшу кількість клієнтів”, — запевнив “Телеграф” керуючий партнер адвокатського об’єднання Eternix Олександр Ромасєв.

З числа фінустанов з найбільшим числом блокувань і примусового закриття рахунків юристи виокремлюють такі:

Приватбанк;
Райффайзен Банк;
А-Банк;
Ощадбанк;
Універсал Банк (monobank);
Сенс Банк;
ПУМБ;
Укрсиббанк.

“У 2024—2025 роках найбільше звернень на юридичні послуги (щодо фінмоніторингу) надходить на Приватбанк, Ощадбанк, monobank (Універсал Банк) та Райффайзен Банк. Причина: найбільша частка клієнтів і широке охоплення фізосіб. З початку 2025 до списку долучились приватні середні банки — А-Банк, ПУМБ. Приватбанк — абсолютний лідер за кількістю скарг всі роки, останніми місяцями наростає частка скарг на Райффайзен Банк і Ощадбанк”, — навів приклади Ігор Ясько.

Нові обмеження банків з фінмону

Федір Колосов з Mitrax перелічив “Телеграфу” такі нові практики фінмоніторингу щодо українців:

• Посилення ідентифікації та верифікації клієнтів, регулярне оновлення їх даних. Зниження лімітів операцій без підтвердження доходів чи джерел коштів.
• Більше уваги до ознак ризику: транскордонні перекази, часті дрібні перекази, зміна місця проживання чи контактів, нерегулярне джерело доходу тощо.
• Автоматизація і алгоритми ризику в банках: використовують програмні рішення, щоб виявляти потенційно підозрілі операції.
  Ідентифікація переказів як “дропів”.

Після того, як Національний банк оголосив тотальну боротьбу проти дропів і подав у Верховну Раду законопроект про створення реєстру дропів, у банків розпочалась справжня манія з цього приводу.

Попервах дропами називали людей, які передали свої картки стороннім, порушуючи банківський договір (на законодавчому рівні це не заборонено у разі відсутності подальших злочинів — відмивання коштів, фінансування тероризму тощо). Утім згодом в цю категорію почали потраплять й інші порушники правил, в тому числі податкових. Поняттям “дроп” вже розкидаються зовсім вільно, так називають і дрібних торгівців з ринків, яким покупці картоплі чи сала закидають гроші на картку.

Здавалося б людям не дуже важливо, як їх кваліфікують банкіри у внутрішній кухні. Та коли буде прийнятий відповідний законопроект Нацбанку й запрацює реєстр дропів, є ризик того що в нього потраплятимуть не тільки злочинці/терористи чи справжні дропери/шахраї, а й будь-які порушники фінансового моніторингу, яким колись блокували рахунки з різних причин. Тексту нацбанківського законопроєкту ще не публікували, та НБУ заздалегідь анонсував, що порушників суттєво обмежуватимуть у фінансових послугах і це дійсно може стати проблемою.

“Торік головними причинами блокувань рахунків були підозри у незаконному бізнесі, “дропінг” (мул-рахунки), неузгоджені великі перекази, недоведений статус походження грошей. У 2025 році частіше блокують і при невеликих обсягах операцій: регулярні надходження без підтвердження, операції з p2p понад 30—50 тис. грн/міс., нестандартна активність для профілю клієнта та неактуалізовані документи”, — відзначив ключові тенденції Ігор Ясько.

Ще одною популярною практикою банків з фінмоніторингу стало застосування додаткових комісій при перерахуванні грошей на інші рахунки чи знятті готівкою після примусового закриття рахунку. Не звична комісія в 1% чи 2% суми, а 15—30 разів більше, що банки застосовують, не питаючі клієнтів.

“Найбільш резонансна ситуація — це з А-Банком, де відома публічна комісія 30% суми. Час від часу тимчасово запроваджували певні утримання і деякі інші банки (у межах 5-30%), пік припав на осінь 2023 — весну 2024 років. Під суспільним тиском більшість приватних банків відмовились від такої практики на початку 2025 року. Якщо банк наполягає на комісії — варто вимагати договір та письмове роз’яснення її розміру й підстав (часто це суперечить закону/регуляторці, і суди стають на бік клієнта)”, — підкреслив Ігор Ясько.

“Фактично, це залежить від внутрішньої політики банку. З подібними позиціями ми стикались в А-Банку та Банку “Південний”. Подібні великі відсотки — це не штрафи, а частина тарифної політики. Нацбанк з цього питання висловлює досить стриману позицію, зазначаючи, що до них як до регулятора було всього пару звернень з питань застосування подібних великих відсотків”, — додав Федір Колосов.

Інша практика — це категорична відмова банку видати людині її кошти готівкою в повному обсязі після примусового закриття рахунку, попри наявність такої можливості в постанові Нацбанку №65 від 19 травня 2020 року. По соцмережах розійшовся відповідний лист Райффайзен Банку, який відмовлявся видати кешем понад 30 тис. грн і в якості альтернативи пропонував безготівковий переказ в інший банк на власний рахунок чи на благодійність. А коли клієнт погодився на ці 30 тис. грн і з’ясувалось, що на рахунку більше грошей, то в Райффайзені відмовили навіть у цій сумі. Хоча логіка дуже дивна: якби на рахунку було лише 30 тис. грн чи менше, то віддали б все, а якщо більше — не дамо нічого. Що підтвердив “Телеграфу” постраждалий клієнт.

Є й додаткові неприємні моменти: приміром, треба бути готовим, що банк запитає та підніме не тільки ваші податкові/зарплатні довідки, але й виписки по рахунках, причому в ретроспективі за 2— 5 років. Приміром, маєте білу зарплатню на картку в 500 тис. грн, чи 1 млн грн на рік, і все чудово — документи всі під це маєте. Та коли забажаєте розмістити депозит, скажімо, на 300—800 тис. грн, то банк подивиться не тільки на довідки, але й на виписки по рахунках і побачить, скільки вами було витрачено й скільки лишилось по витраті грошей. Часто-густо лишаються крихти, бо поточні зарплати уходять на життя. Тоді банк може заявити, що насправді у вас вже не має тих грошей, бо ви все витратили, й депозит не відкриє. Розповіді про те, що ви збирали гроші роками й це довгі накопичення, не спрацюють.

За що банки блокують рахунки

Вищезгадана постанова НБУ №65 з фінмоніторингу надає банкам широкі можливості щодо перевірки операцій клієнтів, блокувань рахунків і примусового закриття. Та, за словами юристів, на практиці вони роблять це з таких причин:

Невідповідність операцій профілю клієнта. Наприклад, під час відкриття рахунку ви повідомили про середньомісячний дохід на рівні 50 тис. грн, й тривалий час стільки в середньому й отримували на карту. Та раптом з часом почали надходити вже по 80-100 тис. грн, а ви не попередили банк про збільшення вашого доходу й не принесли відповідну довідку.
Підозрілі, на думку банку, операції. Поширений нині варіант — це на рахунок починають надходити регулярні чи численні перекази від різних осіб. Вони можуть бути навіть невеликими, скажімо, в районі 500-1000 грн. Та банк одразу підозрює, що ви отримали халтурку, десь підробляєте і його основна версія — підприємницька діяльність. А коли гроші надходять на приватний рахунок (рахунок фізособи), а не на рахунок фізособи-підприємця, то це незаконна підприємницька діяльність.
Будь-які операції, де банк може запідозрити торгівлю криптовалютою (з біржею, брокерами тощо), яку досі остаточно не легалізували в Україні. Не прийнятий законопроєкт щодо оподаткування, регулювання й інших моментів, хоча відповідні зобов’язання є в Меморандумі МВФ.
Нетипові для фізосіб операції чи активний обнал: коли маленькі суми потрапляють на рахунок щодня (по 100-200 грн) чи взагалі пачками, де банк відразу підозрюють незаконну підприємницьку діяльність, шахрайство чи залучення дропів. Або коли на рахунок часто (чи не через день) заходять, чи знімаються великі суми готівки. Поняття “великих” може відрізнятися в різних банках — від 10-20 тис. грн до 50 тис. грн і більше.
Призначення платежів, які вказують клієнти при переказах, які банки сприймають як підозрілі. Слова тригери можуть бути такими: “за крипту”, “обмін валют”, “за товар/послугу”, якщо надходження не на рахунок ФОПа, а на приватний, чи “повернення боргу”, коли перекази регулярні — щодня чи 1—2 разів на тиждень.
Неможливість офіційно підтвердити доходи на суму операцій по картці. Передусім банки вимагають податкові декларації, довідки з податкової (ОК-5, ОК-7), також приймають зарплатні довідки з місця роботи. Ще підходять документи про отримання спадщини, про продаж майна — квартири, машини тощо.
Ігнорування інформаційних запитів банків чи подання їм неправдивої/неповної інформації. Для ФОПів ще дуже важливо два рази на рік завантажувати у свій профіль (через інтернет-банкінг, мобільний застосунок) податкову декларацію, без якої може відбутися автоматичне блокування рахунку.

Це ключові моменти, та можуть виникати й додаткові.

“Основними причинами блокування є непідтверджене джерело коштів, невідповідність операцій фінпрофілю клієнта, регулярні надходження від великої кількості різних платників, які банки розцінюють як підприємницьку діяльність без реєстрації. Ще можна додати операції, що мають ознаки криптоактивності (конвертація криптовалют у фіатні кошти через p2p або неідентифікованих посередників), а також великі разові надходження готівкових коштів без попередньої історії подібних операцій”, — узагальнив “Телеграфу” керівник практики податкового права юрфірми “Ілляшев та Партнери” Іван Маринюк.

При цьому варто розуміти, що банкіри не відстежують клієнтські операції вручну. Немає в банку людей за моніторами, які в онлайні стежать за вашим рахунком. Перелічені критерії внесені в налаштування програмних/комп’ютерних систем банків (роботів), які спрацьовують автоматично й людині відрубають доступ до рахунку. Це робить програма. Часто клієнтів про це не попереджають, і виходить неприємний сюрприз.

“Торік головними причинами блокувань були підозри у незаконному бізнесі, “дропінг” (мул-рахунки), неузгоджені великі перекази, недоведений статус походження грошей. У 2025 частіше блокують і при малих обсягах операцій: регулярні надходження без підтвердження, операції з p2p понад 30—50 тис. грн/міс., нестандартна активність для профілю клієнта та неактуалізовані документи”, — пояснив Ігор Ясько.

“Раніше в більшості випадків після надання пояснень та документів рахунки розблокувались і клієнти отримували доступ до грошей. З урахування жорсткого контролю зі сторони НБУ наприкінці минулого року на початку 2025 року позитивна тенденція розблокування пішла на спад, але ситуація поступово вирівнюється: банки відпрацювали внутрішні процедури фінмоніторингу, клієнти стали більш обізнаними і почали швидше реагувати на запити банку або готуватися до операцій завчасно”, — при цьому додав Маринюк.

Що робити при блокуванні рахунку

Юристи хором радять завчасно думати про фінмоніторинг, ще під час відкриття рахунку та під час користування (до блокувань). Приміром, Федір

Колосов дав такі поради:

При відкритті рахунку або при підозрі на блокування одразу питати в банку ризики/категорії фінмону, щоб розуміти, чи треба підтвердження доходів/джерел коштів.
Зберігати максимально можливий документообіг: копії договорів, платіжних доручень, виписок, контактів, підтвердження діяльності.
Не тримати всі кошти на одному рахунку чи в одному банку, якщо можливі ризики, коли ви не маєте великих офіційних доходів. Мати запасні, резервні рахунки, краще в декількох банках.
Якщо доходи невеликі, вести їх максимально прозоро, не використовувати складні схеми або серії переказів, які можуть виглядати підозріло.
Звертатись до адвоката чи фахівця одразу, якщо банк надсилає лист чи повідомлення про підозру або про блокування. Бо часто можна вирішити питання на стадії консультації чи пояснень, без суду.

Якщо маєте довідок (зарплатних, податкових тощо), скажімо, тільки на 30 тис. грн (решту доходів не можете довести офіційно), то по рахунку не варто проводити переказів більш ніж на 50-60 тис. грн. А ще краще мати два-три рахунки в різних банках і в кожному не тримати понад 30 тис. грн. За потреби зможете в кожний надати довідку на 30 тис. грн. Один банк не знає, на яку суму ви здійснюєте операції в іншому.

“Якщо фізична особа не має офіційних доходів, але отримує певні зарахування на банківську картку, то про це необхідно зазначити в своєму профілі, який надаєте банку. Наприклад, зазначити такі можливі виплати, як допомогу від родичів, стипендію тощо. Також треба бути готовим пояснити кожний платіж, тому необхідно зберігати відповідні документи, чеки, боргові розписки (якщо вам винні кошти) та інші виписки”, — підказав Олександр Ромасєв з Eternix.

Та все ж юристи під різноманітні підробітки радять оформляти ФОП (фізособу-підприємця), і в рамках цієї діяльності отримувати кошти виключно на рахунок ФОПу. В жодному разі не на рахунки фізособи.

“Не використовувати особисті рахунки для ведення господарської діяльності. Касаційний цивільний суд Верховного суду чітко встановив, що у разі, якщо клієнт порушив банківське законодавство, зокрема використав рахунок фізичної особи для здійснення підприємницької діяльності, то дії банку щодо встановлення клієнту високого рівня ризику легалізації (відмивання) доходів та розірвання ділових відносин є правомірними. Отже, суди всіх інстанцій будуть дотримуватися цієї позиції Верховного суду при прийняті рішень”, — уточнив Ромасєв.

Коли ж блокування рахунку все ж відбулось, керуючий партнер юридичної компанії “Максим Боярчуков та Партнери” Максим Боярчуков порадив такий алгоритм дій:

Зв’яжіться з банком: негайно зателефонуйте на гарячу лінію або відвідайте відділення. Зберігайте спокій.
З’ясуйте точну причину: запитайте, що саме стало причиною блокування — фінансовий моніторинг, арешт виконавчою службою чи щось інше. Попросіть офіційне письмове пояснення.
Зберіть документи: підготуйте вичерпний пакет документів, що підтверджують законність операції та джерело походження коштів (довідки про доходи, договори, декларації тощо).
Надайте офіційні пояснення: подайте до банку зібрані документи разом із письмовим поясненням, де чітко і без емоцій опишіть суть операції.
Подайте скаргу до НБУ: якщо банк не реагує або його відповідь вас не влаштовує, подайте офіційну скаргу до Національного банку України. Це можна зробити онлайн на сайті Нацбанку, електронною поштою або телефоном.
Зверніться до суду: якщо всі попередні кроки не допомогли, звертайтеся до суду з позовом проти банку. На цьому етапі варто залучити юриста.

Звичайно, не факт, що Нацбанк стане на бік людини. Скоріше, навпаки: в останньому роз’ясненні (№14-0005/77674 від 9 жовтня 2025 року) він вказав, що банки можуть вигадувати власні правила фінмоніторингу й слідувати ним. Та для тих, хто планує судитися в майбутньому краще мати на руках офіційну відповідь НБУ.

Вимагайте готівку з закритого рахунку

Попри все, треба продовжувати відстоювати власні права. Найперше, якщо банк заблокує рахунок та примусово його закриє, треба вимагати видачу грошей з нього готівковою.

Загалом, за вищезгаданою постановою НБУ №65, в людини є дві можливості:

1. Безготівковий переказ на рахунок цієї людини (не іншої) в інший банк.
2. Видача готівкою через касу.

Перший варіант дуже небезпечний і його радять лише в крайньому разі, оскільки після такого переказу рахунок в іншому банку теж зазвичай блокують.

“Це “отруєний” переказ, який створює серйозні проблеми на майбутнє. Ставиться “чорна мітка” у призначенні платежу. Банк, що закриває рахунок, у призначенні платежу вкаже щось на кшталт: “Переказ залишку у зв’язку з розірванням відносин на підставі закону про фінмоніторинг”. Виникає миттєвий статус високоризикового клієнта: система моніторингу нового банку миттєво побачить, і розцінить вас як клієнта, від якого вже відмовилася інша фінансова установа через високі ризики. Новий банк одразу присвоїть вам високий рівень ризику. Це означає посилений контроль, низькі ліміти операцій та високу ймовірність повторних блокувань вже на новому місці”, — підтвердив Максим Боярчуков.

Та якщо вже погодились на безготівковий переказ, постарайтеся оперативно зняти гроші в іншому банку. Краще навіть у банкоматі й того ж дня. Будьте готові до блокування й цього рахунку, одразу підшукуйте інший банк.

Отримати всі гроші готівкою з примусово закритого рахунку — справжня проблема останнім часом. Банки або навідріз відмовляють людям в цьому, або лімітують видачу готівки — віддають не всю суму, а лише частину. Як, приміром, вищезгаданий Райффайзен Банк в розмірі 30 тис. грн. Чи взагалі відмовляють у видачі будь-яких сум кеша. Тому, коли суми на рахунках значні, то варто звернутися до суду, й, як запевнюють юристи, цілком реально в банку виграти.

Люди частіше виграють суди проти банків

Юристи розповіли “Телеграфу” про щорічне збільшення судових позовів з фінмоніторингу, Ігор Ясько з Winner навів таку заокруглену динаміку:

2021 рік — 250 позовів;
2022 рік — 350 позовів;
2023 рік — 900 позовів;
2024 рік — 1300-1350 позовів;
2025 рік — вже понад 1500 позовів.

“Цьогоріч пік подачі позовів припав на травень-липень, коли йшлося про масові блокування дрібних рахунків. Що було спровоковано у тому числі й відсутністю діалогу з банками, зростанням компетентності громадян у захисті своїх прав, роботою юристів із мас-медіа”, — зазначив Ясько.

Юристи визнають, що звернення до суду — досить серйозний крок, що вартує додаткових витрат. Оформлення одного позову в юриста може коштувати 12-15 тис., а перший етап (районний суд) судового розгляду, з адвокатськими запитами та представництвом на засіданнях тощо, — не менше 50 тис. грн (залежно від обраної юрфірми).

Водночас правознавці визнають, що банки нерідко припускають помилки і провадять непрозорий фінмоніторинг, тож і виграти судовий процес цілком реально. Приміром Федір Колосов з Mitrax підкреслив, що фінустанови порушують такі процедурні моменти:

1. Порушення строків при проведені перевірок;
2. Неповідомлення клієнтів або ненадання можливості клієнту надати відповідь на відповідний запит;
3. Необґрунтованість самого блокування.

“Всі зазначені аспекти випливають через завантаженість банків та не чіткі правила фінансового моніторингу”, — сказав Колосов.

А Ігор Ясько дав таку оцінку щодо частки виграшів клієнтами банків судових справ з питань фінансового моніторингу:

2021 рік — близько 25%;
2023 рік — до 40%;
2025 рік — вже 45–50% (майже кожен другий).

“Найкраще рахунки відновлюють через суд із приватними та невеликими банками. Привілейоване положення у спорах з держбанками рідкісне, проте останнім часом суди часто стають на бік клієнта за умови “надмірно суворих” або недостатньо обґрунтованих дій банку”, — уточнив Ясько.

Та пояснив, що найчастіше судові справи проти банків виграють, коли:

Позов поданий за “безпідставне” блокування, бо клієнт має всі документи і підтвердження походження коштів.
Відбулось порушення процедури розірвання договору або не повідомлення про закриття рахунку.

А програють:

1. Справи, коли рахунки використовувались для підприємницької діяльності всупереч призначенню.
2. Якщо клієнт не зміг надати підтвердження джерел коштів.

Потроху формується судова практика, є конкретні приклади.

“Відновити примусово закритий банком рахунок через суд цілком реально. Й ми вже маємо відповідні кейси, зокрема, у справі проти ПУМБ (справа №758/7993/23), коли людині в 2024 році повернули рахунок й вона ним досі користується. Ми виграли апеляцію, до Верховного суду справа поки не дійшла, і рахунок працює (апеляційне провадження №22-ц/824/9822/2024). Коли пощастить, то судовий розгляд справ триватиме близько пів року, залежно від регіону. Хоча більшість судів завантажена й розгляди можуть затягуватися на роки”, — розповів “Телеграфу” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Чого не варто робити — це опускати руки й лишати кошти банкам. Це ваші кошти, й якщо не доведені факти відмивання чи фінансування тероризму, їх мають повернути за 30 днів, попри всі перепони. Інколи навіть можна повернутися на обслуговування в конкретний банк, бо там належним чином не підтримують внутрішні бази даних і просто безлад.

“Бувають навіть курйозні випадки, коли одного року в конкретному банку людині примусово закривають рахунок, називаючи її злісним порушником фінансового моніторингу. А коли наступного року вона наче вперше приходить у відділення, то той же банк без проблем відкриває їй рахунок, а потім нормально обслуговує. Без зайвих питань і нарікань. По-різному буває”, — підкреслив Кравець.

Через постійне підвищення вимог банків з фінансового моніторингу юристи прогнозують подальше збільшення випадків блокувань рахунків українцям і судових спорів з цього приводу.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про що йдеться у заяві та як це вплине на українців.

АО «Кравець І Партнери»

Це спричинило неабиякий ажіотаж біля державних підприємств Документ (ДП Документ) у різних країнах, а у Варшаві навіть дійшло до бійки.

Факти ICTV поспілкувалися з головою адвокатського об’єднання Кравець і партнери Ростиславом Кравцем. Що варто знати, та як діяти чоловікам – читайте у матеріалі.

АО «Кравець І Партнери»

Як отримати військовий квиток після 25 років, якщо чоловік не проходив військову службу – Факти ICTV запитали в юриста.

Що таке військовий квиток

Це документ, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов’язаного або резервіста) та визначає належність його власника до виконання військового обов’язку.

Згідно з законом України Про військовий обов’язок та військову службу, видаються квитки районними або міськими територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (раніше – військкоматами).

Загалом квитки видають під час призову на службу, зарахування до військового навчального закладу або під час звільнення у запас або зняття з військового обліку за станом здоров’я.

Нещодавно призовний вік в Україні зменшили з 27 до 25 років (ст. 15 закону України Про військовий обов’язок і військову службу).

Як отримати квиток після 25 років, якщо не проходив військову службу

Юрист Ростислав Кравець каже, що чоловіки, які не служили в армії та вийшли з призовного віку (після 25 років), також можуть отримати військовий квиток.

– Для отримання необхідно звернутися до військкомату за місцем прописки. Звичайно, можуть запитати стосовно того, де він був та чому не проходив військову службу, – каже юрист.

Аби отримати військовий квиток, потрібно звернутися у ТЦК за місцем прописки та надати такі документи: 

• заява;
• копія паспорта та ідентифікаційного коду;
• копія документа про освіту (за наявності);
• копія свідоцтва про одруження (за наявності);
• копія свідоцтва про народження дитини (за наявності);
•  приписне свідоцтво;
• медична картка;
• три фотографії 3х4 (на звороті вказати прізвище).

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Які бувають види повісток

• Повістка для уточнення облікових даних – прийти та стати на облік, оновити інформацію про призовника.
• Повістка на проходження військово-лікарської комісії – пройти медичну комісію.
• Мобілізаційне розпорядження – відправка до війська. 

Що буде, якщо не прийти за повісткою до військкомату

Вручати повістки мають право:

• представники ТЦК;
• представники органів місцевого самоврядування;
• керівники закладів освіти;
• управителі багатоквартирних будинків (ЖЕК і ОСББ);
• керівники організацій, підприємств та установ, де працює військовозобов’язаний.

Але вручати повістку не можуть поліцейські, військовослужбовці та прикордонники.

Варто зазначити, що після вручення першої повістки людину не заберуть одразу в зону активних бойових дій. Спочатку її поставлять на облік та уточнять особисті дані. Лише потім прийде повістка для проходження медичної комісії. Тільки після висновку медкомісії особу можуть направити на службу.

Військовий облік в Україні поділяється на облік військовозобов’язаних, призовників та резервістів.

Нагадуємо, що згідно нового закону №10449 про посилення мобілізації, усі призовники, військовозобов’язані та резервісти через 60 днів з дня набрання чинності закону, який має вступити в дію 18 травня, повинні з’явитись до ТЦК, ЦНАП або скористатися електронним кабінетом та оновити свої персональні дані.

Штраф за неявку в військкомат 2024

За неявку до ТЦК та СП на призовника може бути накладена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Якщо військовозобов’язана особа протягом 10 днів з дня вручення повістки не з’явиться до військкомату або закордонної дипломатичної установи (якщо перебуває не в Україні), то її можуть покарати, обмеживши у праві на виїзд за межі України та керуванні транспортним засобом.

Якщо призовник не з’явився до ТЦК без поважних причин, то розмір штрафу становитиме:

• для громадян – від 1 700 до 3 400 грн, це від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
• для посадових осіб – від 3 400 грн до 5 100 грн, це 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За повторне правопорушення сума штрафу подвоюється:

• для громадян – від 3400 грн до 5100 грн, це 200 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян;
• для посадових осіб – від 5100 грн до 8500 грн, це 300 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Проте суми штрафів можуть зрости після того, як буде ухвалено у Верховній Раді законопроєкт №10379, і він набуде чинності.

Факти ICTV

АО «Кравець І Партнери»

Гість студії:

Ростислав Кравець — адвокат.

АО «Кравець І Партнери»

Чи можна військовим їздити без прав

Юрист та адвокат Ростислав Кравець зазначає, що нікому, ні військовим, ні цивільним водіям, не можна їздити на автомобілі без водійського посвідчення. Людині, яка не здавала на права й не має водійського посвідчення, їздити на військовій техніці не можна. Кожен учасник дорожнього руху повинен дотримуватися встановлених правил.

Дійсними є права як у паперовому, так і в електронному вигляді в Дії. До того ж на період воєнного стану дозволяється їздити з протермінованими водійськими правами.

Згідно з постановою Уряду №184 від 3 березня 2022 року, водійське посвідчення, у якого завершився термін дії, чинне до кінця війни, або до завершення воєнного стану. Тож якщо у водія немає можливості продовжити термін дії документа, він має право користуватися старим.

На час воєнного стану зупиняється термін надання адмінпослуг та видачі дозвільних документів. Ці терміни будуть відновлені через місяць після скасування воєнного стану.

Відповідальність за водіння без прав — що передбачено військовим

Стаття 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіям:

• керування авто без посвідчення водія — штраф 425 грн;
• керування авто особою, яка не має права водіння, або ж за передавання керма такій людині — штраф 3 400 грн;
• керування авто у нетверезому стані — штраф 17 тис грн та позбавлення прав на 1 рік, якщо порушення буде скоєне повторно протягом року – штраф 34 000 грн та позбавлення прав строком на 3 роки;
• керування транспортним засобом при позбавленні права керування — 20 400 грн;
• повторне порушення протягом року після вилучення прав – 40 800 грн.

Якщо водій відмовляється сплачувати штраф протягом 15 днів — відповідальність (штраф) подвоюється.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Водночас є затверджений перелік осіб, які підлягають відстрочці від мобілізації навіть у період воєнного стану. Серед таких осіб – чоловіки, які самостійно виховують дітей.

У коментарі Фактам ICTV член Асоціації правників України, юрист LCF Law Group Володимир Романчук нагадав, що відповідно до ст. 23 закону України Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, на відстрочку мають право жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Хто має право на відстрочку від мобілізації

За законом, право на відстрочку мають жінки та чоловіки, які виховують дитину або ж дітей віком до 18 років, якщо другий з батьків: помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі.

Також право на відстрочку є, коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень внесли на підставі ч. 1 статті 135 Сімейного кодексу України (якщо батьківство не встановлене).

Тобто право на відстрочку втрачається, якщо другий з батьків не бере участь у вихованні дитини з підстав, не описаних у нормі закону.

– Наприклад, через сварку з чоловіком, або якщо дружина самостійно ухиляється від виховання дитини задля забезпечення права на відстрочку своєму чоловіку.

Тож наразі, якщо дружина захоче таким чином надати чоловіку право на відстрочку, створити ілюзію самостійного виховання ним дитини, треба, щоб саме суд позбавив її батьківських прав, – пояснює юрист Володимир Романчук.

Мобілізація батьків-одинаків

Юрист і адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV зауважив, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані чоловіки та жінки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Це вказано в 5 абзаці ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

– Проте батька-одинака можуть мобілізувати лише за його згодою, – додає юрист.

Водночас якщо батьку-одинаку прийшла повістка, Кравець радить прояснити ситуацію та відправити на адресу центру комплектування документи, які підтверджують, що ви виховуєте дітей самостійно.

– Копії документів потрібно направити Укрпоштою цінним листом з описанням вкладення на адресу військкомату, – додає юрист.

Які документи знадобляться

Щоб підтвердити, що чоловік виховує дітей самостійно, а не просто розлучився з дружиною, необхідно надати:

• свідоцтво про смерть матері дитини;
• або рішення суду про позбавлення матері батьківських прав;
• або рішення суду про відібрання дитини у матері без позбавлення її батьківських прав;
• або рішення суду про визнання матері безвісти відсутньою;
• або рішення суду про оголошення матері померлою.

– Якщо чоловіку прийшла повістка, він може направити в центр комплектування та соціальної підтримки підтвердження того, що він виховує дітей сам. У лист потрібно вкласти копію відповідного документа, свідоцтва про народження дитину та заяву про надання відстрочки від мобілізації. За законом цих дій буде достатньо, аби повідомити ТЦК, що чоловік має право на відстрочку від мобілізації, – каже Кравець.

АО «Кравець І Партнери»

Що належить до критично важливих підприємств, перелік та критерії віднесення – у матеріалі Фактів ICTV.

Очільник Адвокатського об’єднання Кравець і партнери адвокат Ростислав Кравець у коментарі Фактам ICTV розповів, що критично важливими вважаються, наприклад, підприємства енергетичної галузі, банківських установ, підприємства, які забезпечують безпосередньо виробництво озброєнь.

Окрім того, до критично важливих відносять і ті установи, що забезпечують діяльність місцевої інфраструктури, наприклад, комунальні підприємства. Повний перелік об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, є у постанові № 83 від 4 березня 2015 року.

Окрім підприємств у переліку, до критично важливих можуть бути віднесені й інші підприємства, вказує адвокат.

– Чи визнають підприємство критично важливим, буде залежати від того, які завдання покладені на нього та чи пов’язані вони з безпосереднім підвищенням обороноздатності держави чи діяльністю місцевої інфраструктури, – наголошує Кравець.

Які підприємства вважаються стратегічно необхідними

Зокрема юрист зазначив, що критерії визначення підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визначені у постанові Кабінету міністрів №76 від 27 січня 2023 року.

Так, щоб підприємство вважалось критично важливим, воно має відповідати таким пунктам:

1. загальна сума зборів, податків, платежів, сплачених до державного та місцевих бюджетів, а також сума ЄСВ має перевищувати еквівалент 1,5 млн євро протягом звітного податкового року (це не стосується митних платежів);
2. сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за рік перевищує еквівалент 32 млн євро (рахується за курсом НБУ);
3. підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабміну від 4 березня 2015 р. № 83;
4. підприємство має важливе значення для галузі нацекономіки чи задоволення потреб територіальної громади. Критерії визначають органи виконавчої влади, інші держоргани чи органами державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю Україну;
5. відсутність заборгованості із сплати ЄСВ. Має бути підтверджено довідкою чи витягом з інформаційної системи органів ДПС;
6. розмір середньої зарплати застрахованих осіб-працівників на підприємстві за останній календарний квартал становить не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (за даними Держстату);
7. підприємство є резидентом Дія Сіті.

Підставою для прийняття рішення про визначення установи критично важливою (крім підприємств, зазначених в абзацах другому — пʼятому), є відповідність трьом або більше критеріям.

Водночас двом або більше критеріям мають відповідати:

• підприємства, що входять до паливно-енергетичного комплексу;
• підприємства, які займаються охороною здоров’я, освітою та наукою, фізкультурою та спортом, соцзахистом, підприємства житлово-комунального господарства (мають належати до державної чи комунальної форми власності, бути включеними до Реєстру неприбуткових установ, надавати населенню безоплатні послуги);
• медіа, які здійснюють ефірне наземне багатоканальне телемовлення з використанням радіочастотного ресурсу. Програмне наповнення має складатися переважно з інформаційних та інформаційно-аналітичних передач. Або такі установи мають бути залучені до системи оповіщення;
• державні та комунальні заклади культури.

Окрім того, до критично важливих підприємств в особливий період уряд відносить:

• спеціалізовані установи ООН,
• закордонні дипломатичні установи в Україні,
• представництва донорських установ,
• виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги,
• представництва міжнародних організацій,
• міжнародні та українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів, згідно з переліком, затвердженим МЗС або Секретаріатом Кабміну.

Зазначимо, що критично важливі підприємства мають змогу бронювати своїх співробітників від мобілізації.

Бронь від мобілізації для футбольних клубів, медіа та цирків: що відомо

Раніше Міністерство молоді та спорту України визнало критично важливими Українську асоціацію футболу, а також низку футбольних клубів (Кривбас, Дніпро-1, Динамо Київ, Оболонь, Шахтар). Зазначений статус дозволяє не мобілізувати військовозобов’язаних працівників УАФ і клубів.

Станом на лютий у Мінспорту повідомляли про визначення критично важливими 36 підприємств, установ та організацій.

Окрім того, Міністерство культури підтвердило статус критично важливих каналам, які беруть участь у телемарафоні Єдині новини. Такий статус отримали й деякі цирки, музеї, заповідники й ансамблі.

У Мінкульті зазначили, що забезпечення сталості сфери культури та медіа є одним з пріоритетних, а “відстрочка від мобілізації частини персоналу закладів культури і медіа надає можливість сфері зберегти свою хоча б мінімальну спроможність виробляти культурний та інформаційний продукт та надавати важливі сьогодні суспільству соціокультурні та інформаційні послуги”.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Чи можна відмовитися від мобілізації

Якщо у людини немає відстрочки від мобілізації або звільнення від військової служби, то за законом України Про військовий обов’язок і військову службу, вона не має права відмовитися від проходження військової служби та мобілізації, говорить Кравець.

– Звичайно, у нас не рабська країна, людина може відмовитися (від мобілізації, – Ред.), але за це буде нести відповідальність як за ухилення від мобілізації, – говорить адвокат.

Якщо людина після вручення повістки без поважної причини, до якої можна віднести, наприклад, хворобу, не з’явилась до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), то на неї в рамках адміністративної відповідальності буде накладено штраф.

Для тих же, хто систематично ухиляється від мобілізації, передбачена кримінальна відповідальність строком від 3 до 5 років.

– Але для того, щоб притягнути людину до відповідальності, правоохоронцям потрібно довести факт ухилення. Повинні бути докази, що людина отримала повістку. Зазвичай люди у суді підтверджують той факт, що вони не хочуть воювати, відмовляються від військової служби, про що і свідчать відповідні вироки. Повинно бути явно доведене ухилення. Це не той випадок, коли людині кинули повістку за адресою, де вона не живе 20 років, і вважають, що це ухилення. Ні, ухиленням буде лише факт, коли людині особисто було вручено цю повістку, – пояснює Кравець.

На його думку, щоб у правоохоронців було достатньо підстав для порушення кримінальної справи, потрібно мінімум три зафіксованих факти ухилення від мобілізації.

– Якщо неявка до ТЦК та СП буде повторюватися протягом декількох раз, коли не просто кинули повістку і людина не з’явилась, а їй під особистий підпис вручили повістку, то, звичайно, у цьому випадку може бути кримінальна відповідальність. Загалом три рази повинно бути доведено, що людина дійсно отримала повістку і дійсно не з’явилась, – додає Кравець.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»