🔸ст. 34 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/755-15#n795

🔸ст. 37 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1952-15#n389

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Чи допоможе це комплектувати ЗСУ професійними солдатами, неясно. Опитані Фокусом експерти ставлять запитання, чому влада досі не придумала адекватного механізму мобілізації.

Тенденції мобілізації в Україні можуть зміститися в бік принципу величини сплати податків до бюджету. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль згадав про принцип “воюй або працюй”, презентований ним ще 27 серпня 2024 року на форумі “Україна 2024. Незалежність”. Завдяки такому підходу 98% одержувачів повісток поштою були офіційно не працюючі люди.

У серпні глава уряду заявляв про чотири кроки уряду для збору на оборону країни, включно з виведенням ринку праці з тіні. У бюджеті заклали понад 500 мільярдів гривень на заробітну плату військовим, закупівлю обладнання та фінансування українського оборонпрому.

До моменту цієї заяви Шмигаля в Україні налічувалося менше ніж 8 мільйонів офіційних робочих місць, а підтримка військових вимагала щонайменше 10 мільйонів працюючих.

Тепер сформовані через реєстр “Оберіг” повістки надсилають тим, хто не заплатив жодної гривні податків і ніде не зареєстрований.

“Пріоритет у мобілізації сьогодні надається людям, які не працюють, безробітним. Відповідно, основу принципу [“воюй або працюй”] вже втілено. Тільки 2% повісток за останні два місяці було відправлено працюючим людям”, — заявив глава уряду 7 листопада на Київському міжнародному економічному форумі.

Реєстри дають змогу відстежити, чи платить людина податки, незалежно від того, найманий вона працівник, підприємець чи самозайнятий. “Оберіг” підтягує цю інформацію і під час формування повісток можна побачити, чи безробітна людина.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Раніше виписати людину з квартири чи будинку без її відома чи згоди було неможливо. Зняття з реєстрації відбувалося через суд.

Чи може власник виписати людину без її згоди у 2023 році

За словами юриста та адвоката Ростислава Кравця, людей, що прописані у квартирі чи будинку, але не не мають права власності, можуть виписати без їхньої згоди. Це може зробити власник житла. Якщо житло у спільній власності з іншою людиною, також потрібна згода цього співвласника або співвласників.

Як виписати людину без її згоди та присутності

Для того, щоб виписати людину без її згоди, власнику необхідно звернутися до місцевого ЦНАПу (центру надання адміністративних послуг) з документом, що посвідчує особу, та надати документ про право власності на житло. Подати заяву про виписку може повнолітня особа або законний представник малолітньої дитини.

Кого не можна виписати з житла:

• неповнолітню дитину;
• батька, матір неповнолітньої дитини, прописаних в тому самому житлі, що й дитина;
• військовозобов’язаного чоловіка (під час дії воєнного стану);
• одного зі співвласників житла.

Виписати власника/співвласника із житла без його згоди чи присутності неможливо.

У разі виписки з житла за заявою власника більше однієї особи до органу реєстрації, окрім заяви, подається документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору окремо щодо кожної особи.

Чи може людина, яку виписали без її згоди, подати заяву до суду

Адвокат Ростислав Кравець каже, що людина, яку виписали без її згоди та присутності, може подати заяву до суду. У його практиці були як позитивні, так і негативні рішення щодо таких позовів.

Факти ICTV

АО «Кравець І Партнери»

Отже, перше що необхідно це придумати найменування, повне та скорочене, перевірити чи існують підприємства зі таким самим найменуванням. Коли ж з найменуванням визначились, йдемо далі.

Наступним кроком потрібно обирати в якій формі реєструвати товариство. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Одним з найпоширеніших видів організаційно-правової форми власності є товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки.

Сьогодні існує три способи створення та реєстрації юридичної особи у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, а саме:

• Шляхом подання документів в паперовій формі державному реєстратору через центри надання адміністративних послуг.
• Он-лайн реєстрація ТОВ, що здійснюється на підставі модельного статуту, на електронному порталі «ОН-ЛАЙН БУДИНОК ЮСТИЦІЇ» або через ДІЯ за наявності у особи, що подає документи, кваліфікованого електронного цифрового підпису.
• У нотаріуса за місцезнаходженням створюваної юридичної особи.

Розберемо основні вимоги для реєстрації ТОВ.

Перед реєстрацією підприємства потрібно визначитись це скільки осіб ( засновників) братиме участь у створенні. Якщо товариство створюється кількома особами, такі особи у разі необхідності визначення взаємовідносин між ними щодо створення товариства можуть укласти договір про створення товариства в письмовій формі. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю не обмежується, хоча раніше в законодавстві було обмеження до 100 осіб.

Однією з вимог реєстрації ТОВ є наявність статуту, що є установчим документом ТОВ, який підписують всі засновники та засвідчують підписи нотаріально. У статуті товариства зазначаються відомості про: 1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень; 3) порядок вступу до товариства та виходу з нього; 4) облік часток товариства в обліковій системі часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, що ведеться Центральним депозитарієм цінних паперів (далі – облікова система часток). При реєстрації ТОВ онлайн можна обрати модельний статут.

У ТОВ обов’язково має бути створено статутний капітал. Якщо статут не буде містити відомості про статутний капітал, держреєстратор поверне подані на держреєстрацію документи заявнику. Статутний капітал ТОВ складається із внесків його учасників. Розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Законодавчих вимог до мінімального розміру статутного капіталу ТОВ немає, але внески повинні бути здійснені всіма засновниками.

Товариство несе відповідальність за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном, тобто учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. Крім того, Учасники товариства, які не повністю внесли вклади, несуть солідарну відповідальність за його зобов’язаннями у межах вартості невнесеної частини вкладу кожного з учасників. Тобто, на відміну від товариства з додатковою відповідальністю, засновники ТОВ не відповідають своїм особистим майном за борги ТОВ.

Процедура державної реєстрації ТОВ регулюється Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

В ст.17 цього Закону, для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена які документи потрібно подати державному реєстратору за місцезнаходженням ТОВ. Документи на реєстрацію юридичної особи можуть подавати реєстратору як в паперовому так і в електронному виді.

Крім того, реєстрація ТОВ можлива через ДІЯ або «ОН-ЛАЙН БУДИНОК ЮСТИЦІЇ». Тут можна зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю на підставі модельного статуту, а також обрати систему оподаткування: загальну (з реєстрацією платником ПДВ) або спрощену. Реєстрація може відбутися автоматично або ж за участі держреєстратора. Для цього знадобиться ваш кваліфікований електронний підпис (можна отримати у будь-якого акредитованого центру сертифікації ключів, надавши лише заповнену реєстраційну форму, ваші паспортні дані та номер платника податків або в особистому онлайн-кабінеті «Приват24» або у відділенні банку).

Ще одним способом зареєструвати ТОВ є реєстрація у нотаріуса. В цьому випадку, як і з держреєстратором, теж діє територіальний принцип. Крім того, не всі нотаріуси можуть надавати послуги в сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Дана процедура є найвищою по ціні, але теж має свої перевари при реєстрації, що дозволяє уникнути зайвих клопотів.

Крім реєстрації самого підприємства в учасників є можливість зареєструвати відокремлений підрозділ. Відокремленими підрозділами є філії та представництва. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Відокремлені підрозділи наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Для реєстрації відокремленого підрозділу учасникам ТОВ необхідно прийняти протокол про реєстрацію відокремленого підрозділу та подати заяву держреєстратору. Відокремленому підрозділу присвоюється ідентифікаційний код, відмінний від коду ТОВ.

Державний реєстратор у день державної реєстрації юридичної особи  зобов’язаний  передати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України відомості з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Підставою для взяття юридичної особи на облік в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України є надходження до цих органів відомостей з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Ірина Коваленко, адвокат

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Подія: Кабмін підтримав проект постанови Мін’юсту “Про внесення змін до Правил реєстрації місця проживання”. Про це повідомляє “Урядовий портал”.

Деталі і коментарі: Перш за все, зміни стосуються правил реєстрації місця проживання малолітніх дітей та власників іпотечного житла. Постанова передбачає, що у разі перебування житла в іпотеці або в довірчій власності, реєстрація місця проживання особи здійснюється лише за наявності згоди відповідного іпотекодержателя або довірчого власника. Міністр юстиції Денис Малюська на своїй сторінці у FB зауважив, що зареєструвати місце проживання в іпотечній нерухомості стане складніше. Але, за його словами, зміни необхідні, щоб створити сприятливі умови для подальшого розвитку іпотечного кредитування в Україні. “Іпотек зараз майже немає, тому реформа спрямована на майбутнє”, — написав чиновник.

Нагадаємо, раніше банки не могли виселити неплатників з іпотечного житла, якщо в ньому були прописані неповнолітні діти. “Проблема зареєстрованих дітей в іпотеці доволі актуальна та болюча для банків, — вважає адвокат Олександр Курочкін, пише porady.org.ua. — Велика кількість фінансових установ використовує судові способи боротьби з позичальниками”. Він каже, що проблеми виникають уже після отримання судового рішення на етапі виконавчого провадження. “Виконавець робить запит щодо зареєстрованих у іпотеці осіб, отримує відповідь, що у приміщенні зареєстрована дитина і ось з цього моменту настають проблеми”, — пояснює адвокат. За його словами, перед подачею заявки на реалізацію житлового майна з зареєстрованими дітьми, виконавцю необхідно звернутися до органу опіки і піклування та отримати дозвіл на реалізацію такої нерухомості. “Я ще не зустрічав у своїй практиці, коли б такий дозвіл було надано. Без нього передати майно на торги не можна”, — розповідає Олександр Курочкін.

Адвокат Ростислав Кравець вважає, що урядові нововведення порушують насамперед права дітей. “У статті 29 Цивільного кодексу йдеться про те, що місцем проживання дітей, які не досягнули 10 років, є місце проживання їхніх батьків. Те саме стосується дітей віком від 10 до 14 років”, — каже адвокат у FB. Забороняючи прописувати дітей в іпотечному житлі, Кабмін порушує норми Цивільного кодексу. Адже без реєстрації місця проживання дитину не запишуть, наприклад, у дитсадок чи школу. На його думку, ці зміни незаконні. Юрист планує оскаржити їх у суді.

Газета Експрес

АО «Кравец и Партнеры»

Вказаний феномен можна пояснити одним словом – бренд. Часто цілі бізнес-імперії будуються на основі бренду, який і є секретом активних продаж і великих прибутків. У зв’язку з цим, найбільшою цінністю деяких бізнес-гігантів є саме їх логотипи, на створення яких витрачається багато часу, сил та фінансів.

Основою для створення будь-якого бренду є реєстрація відповідного зображення та закріплення прав на нього. Після отримання правової охорони вашого логотипу, можна починати повноцінний процес створення бренду.

Законодавством не закріплено поняття «бренд», однак використовується його аналоги «торговельна марка», «знак для товарів і послуг».

Відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» торговельною маркою (далі – ТМ) є позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Таким позначенням можуть бути слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Процедуру реєстрації ТМ умовно можна поділити на наступні основні етапи: 

І – перевірка (на скільки це можливо за реєстрами з відкритим доступом) того, чи раніше не було зареєстровано чи заявлено на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи аналогічну ТМ для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг;

ІІ – підготовка і подача заявки на реєстрацію ТМ;

ІІІ – проведення відповідною установою експертиз та прийняття рішення про реєстрацію ТМ або рішення про відхилення заявки;

IV – реєстрація ТМ та видача відповідного свідоцтва заявнику. 

На практиці, процес реєстрації ТМ займає від 12 до 18 місяців. Однак, у разі необхідності, можна скоротити вказаний строк до 8-9 місяців. За таке прискорення процедури реєстрації ТМ додатково сплачується адміністративний збір, розмір якого залежить від особливостей зображення ТМ та змісту поданої заявки. 

При прийнятті рішення про реєстрацію ТМ необхідно врахувати наступне:

• реєстрація позначення як ТМ є основою для створення власного бренду;
• свідоцтво про реєстрацію позначення як ТМ дає його власнику право зареєструвати на своє ім’я домен в зоні .UA (таке доменне ім’я краще запам’ятовується, в потенційних клієнтів викликає більше довіри, ніж інші доменні імена);
• після реєстрації позначення як ТМ, лише ви матимете виключне право використовувати його, дозволяти або забороняти іншим використовувати вашу ТМ;
• права лише на зареєстровану ТМ можна продати, подарувати, успадкувати та ін.;
• ТМ є одним із елементів необхідних для укладення договорів франчайзингу, що дасть можливість за короткі строки створити фірмову мережу по всій території Україні.

Щодо вартості реєстрації ТМ, слід зазначити наступне.

12 червня 2019 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 496, якою збільшено в 4-ри рази розмір ставок адміністративного збору за реєстрацію торговельної марки. Нижче наводимо порівняльну табличку «старих та нових» розмірів основних зборів, які заявники сплачують при подачі відповідної заявки про реєстрацію знака для товарів і послуг. 

Отже, аби не переплачувати за реєстрацію ТМ в 4-ри рази, необхідно подати відповідну заявку до 19.07.2019 року (день набрання чинності вказаних вище змін), а спеціалісти Адвокатської компанії «Кравець і партнери» готові вам допомогти в цьому.

Ми  безкоштовно надаємо усну консультацію щодо реєстрації ТМ, перевіримо чи раніше не було зареєстровано чи заявлено на реєстрацію в Україні на ім’я іншої особи ТМ аналогічну вашій для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг, прорахуємо вартість реєстрації ТМ (розмір всіх адміністративних зборів).

Зв’язатись можливо за електронною адресою: info@knpartners.com.ua або телефоном +380-44-229-6950

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Фактично так відчувають себе пересічні українці та законослухняні підприємці малого і середнього бізнесу. Про які досягнення незалежної України може взагалі йти мова, якщо поряд із незначним (на 40-70 грн) збільшенням заробітної плати, стипендії, пенсії, могутньо зростають податки і збори, змінюється рівень життя, ціни в магазинах та тарифи на комунальні платежі.

Україна робить малесенький крок вперед і три великі кроки назад, зокрема, у питаннях оподаткування, адже ми платимо податки абсолютно на усе: купили квартиру, машину – будьте ласкаві, «поділіться з державою», здаєте об’єкт нерухомості в оренду – сплатіть податок, сходили в магазин – покладіть відсоток податку на додану вартість у державну скарбницю, ну а якщо ви заощадили трохи грошей і вирішили відкрити свою справу з перспективою на майбутнє, то будьте готові за неї воювати із працівниками Державної фіскальної служби.

У сірому й невиразному на перший погляд пункті 201.16 ст. 201 Податкового кодексу, бізнесменам скрутили руки однією лише фразою такого змісту:

201.16. Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Знущанням над платниками податку виглядає, також, і підпункт 201.16.1 ст. 201 Податкового кодексу, у якому йдеться про таке:

201.16.1. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Тобто, рішення про блокування податкової накладної, яке збільшує фактичне зобов’язання по ПДВ, ухвалює навіть не керівник податкової інспекції або ГУ ДФС обласного рівня, а комп’ютерна програма невідомого походження.

Цікавим є те, що рішення цієї комп’ютерного програми набуває чинності негайно, і платник податків має подати в порядку п. 201.16.2 ст. 201 Податкового кодексу свої пояснення і додаткові документи протягом 365 днів з моменту блокування, після чого особлива нарада при ГУ ДФС заочно розгляне надані документи та аргументи і ухвалить одне з рішень: про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

На додаток до вищевказаних положень чинного законодавства, 20 червня 2017 року набрали чинності накази Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 «Про затвердження Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» та наказ від 13.06.2017 року № 567 «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Пропоную більш детально зупинитися саме на критеріях ризику, які є підставами для блокування податкової накладної, і в яких надзвичайно складно знайти логіку.

Отже, в критерії №1 мова йде про те, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

У разі, якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна відповідає вимогам вищенаведеного пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих у звітному періоді з урахуванням податкової накладної, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам даного пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється

Критерій №2: відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб’єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі — Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

З критерієм №2 в цілому все зрозуміло, наприклад, при анулюванні ліцензії на оптову торгівлю алкогольними виробами, не можливо буде зареєструвати податкову накладну з алкоголем.

Не зовсім зрозуміло, яке відношення до реєстрації податкових накладних з податку на додану вартість та його сплату має величина нарахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування? У будь-якому випадку, фонд заробітної плати на підприємстві чи в іншій госпрозрахунковій організації в декілька разів менший ніж валовий дохід, отриманий від реалізації товарів чи надання послуг. Це дає можливість здійснювати безпідставний тиск на будь-якого платника податків.

Платнику ПДВ, також, зможуть відмовити у реєстрації податкової накладної на отриману суму авансового платежу, адже в нього ще може бути відсутня зареєстрована податкова накладна на придбання відповідного товару від постачальника.

В подальшому, для оскарження відмови комісії у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі, платникам податку знадобиться чимала кількість часу, терпіння та сил аби довести в адміністративному та/або судовому порядку фактичне здійснення господарської операції.

Найактуальнішим питанням підприємців є розблокування податкової накладної. У своєму інтерв’ю журналу «Вісник. Офіційно про податки» № 27 за 2017р. в.о. начальника Управління організації роботи щодо прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС України – Дмитро Мішалов пояснив, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких було зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій:

• прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;
• набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Тобто податкова накладна/розрахунок коригування реєструються датою внесення платником податку їх до ЄРПН, за позитивного прийняття рішення.

При цьому згідно з п. 1201.1 ст. 1201 Податкового кодексу в разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення про відновлення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування.

Варто пам’ятати, що у разі отримання платником податків квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН платник має право подати на розгляд комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН або відмову в такій реєстрації, інформацію у вигляді Таблиці даних платника податків за формою, встановленою Наказом № 567 та надання платником пояснень та/або копій документів, які будуть підставою для прийняття рішення податківцями. Таку інформацію платник ПДВ може надати в електронному вигляді протягом 365 днів із дня складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Підприємець має право оскаржити, також, і рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до ДФС України протягом 10 календарних днів після отримання ним рішення комісії ДФС.

І тут є деякі суперечності, які потребують окремого дослідження. В наказі №566 зазначається, що комісія створюється при Державній фіскальній службі України, а також створюються аналогічні комісії Головними управліннями ДФС в областях. Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС. З досвіду вбачається, що створення колегіального органу проводилось з метою уникнення відповідальності за вчинені дії. Наказ не передбачає публічного ознайомлення з посадами та прізвищами і ініціалами членів комісії. За протиправну діяльність члена комісії передбачено можливість його заміни, а для бізнесу протиправні дії можуть привести до мільйонних збитків та втрати контрагентів. І найголовніше – в даному Наказі не передбачена публікація адреси комісії, ні електронна, ні для надсилання листів на паперових носіях. Тобто, куди платники податків мусять подавати свої пояснення разом із документами та Таблицею – невідомо.

Наступним суперечливим моментом є те, що у засіданнях комісії можуть приймати участь тільки її члени. Це ставить під сумнів належне та професійне ознайомлення з наданими копіями первинних документів та прийняття законного рішення, особливо, коли заяви будуть надходити до комісії від платників ПДВ з усієї України. Це при тому що Рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації підписується, реєструється та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання від нього пояснень та копій необхідних документів.

Адміністративне оскарження вищезазначеного Рішення ні в Податковому кодексі України, ні в наказі №567 не передбачено. Залишається для захисту подавати позов до Адміністративного суду про визнання протиправними дій контролюючого органу та зобов’язання вчинити певні дії з реєстрації, що може розтягнутися у часі до набрання законної сили рішення суду першої інстанції на декілька місяців і більш тривалий період.

Досліджуючи судову практику з висвітленого у даній статті питання, стає зрозумілим, що у більшості випадків суди стоять на боці бізнесу та, зокрема, платників податків.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 р., у справа № 820/3203/17, суд прийняв рішення скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №11964/39820081 від 20.07.2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної №15 від 30.06.2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 15 від 30.06.2017 року, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий Будинок «Новаагро» за датою її подання.

Суд в своєму рішенні застосував практику Європейського суду з прав людини: статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» N 3477-IV від 23.02.2006р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

 Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі «ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ» (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: «50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов’язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 — 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну N 15 від 30.06.2017 за датою її подання, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2017 р., справа № 802/1530/17-а визнано протиправним та скасовано рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 18.07.2017 року № 5621/31909523 та зобов’язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю «Зерносвіт» від 29.06.2017 року № 271 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що Рішення комісії № 5621/31909523 про відмову в реєстрації податкової накладної № 271 від 29.06.2017 року не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Проте, в рішенні не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною у реєстрації якої відмовлено.

Нещодавно на офіційному веб-сайті Мінфіну оприлюднено новий проект наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Нагадаємо, що лише 10 днів тому, 13 жовтня, набрав чинності Наказ Мінфіну від 18.09.2017 р. №776, яким уже були внесені зміни до Критеріїв в частині блокування ПН/РК для аграріїв, а новими змінами, пропонується не вдосконалення системи реєстрації податкових накладних, а введення ще двох нових критеріїв ризиків:

• наявність обвинувального вироку суду у відношенні службової особи (службових осіб) суб’єкта господарювання за статтею 205, 212 Кримінального кодексу України;
• розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача — платника ПДВ, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж у два рази та/або зміни номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, — зміна перших чотирьох цифр коду, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг — перших двох цифр кодів).

Змінами також уточнено: якщо надійшла інформація, що свідчить про надання платником недостовірної інформації згідно з Таблицею, або інша податкова інформація, що свідчить про ризиковість операції, Комісія ДФС має право прийняти рішення про неврахування інформації. Якщо ж така інформація була врахована системою Моніторингу автоматично, то після прийняття Комісією ДФС рішення про неврахування інформації вона не підлягатиме автоматичному врахуванню.

Тобто, фактично, виходить, що конкурент платника ПДВ, який надає документи, пояснення тощо, може повідомити про недостовірність наданої інформації таким платником ПДВ без належного підтвердження, у зв’язку з чим Комісія ДФС приймає рішення про неврахування такої інформації. В свою чергу платник ПДВ тепер муситиме доказувати, що подана ним інформація є достовірною і витрачати у подвійному розмірі свій час, сили, гроші тощо.

Що ж стосується доповнення змін двома новими критеріями, то тут взагалі абсурд досягнув свого апогею

Теоретичний приклад: Ви зібралися купити пшеницю і переробити на локшину, заплатили за неї аванс і отримали ПН з кодом пшениці. Потім у постачальника виникли якісь труднощі, він цю пшеницю переробив на борошно і за домовленістю Ви отримаєте вже готове борошно. І Вас, і постачальника все влаштовує, проте РК Вам не зареєструють, так як змінилися перші 4 цифри коду товару.

Або схожа ситуація: аванс на придбання певного товару (автомобільні шини) з першими 4 цифрами, наприклад, УКД 0000 підприємство не змого закупити, а інший товар не підходить покупцю (наприклад, товар специфічний, виробник — один, єдиний), покупець вирішив не забирати аванс, а взяти натомість автомобільні диски, перші 4 цифри УКД 1111, ДФС, також, не зареєструє РК, оскільки відбулася зміна коду, але продавець надав одну й ту саму послугу, за одні й ті самі кошти, але покупець придбав товар з іншим кодом.

Підсумовуючи усе вищенаведене, висновок видається доволі сумний: мало того, що долю людини вирішують роботи, так ще й ключові критерії, за якими відбувається блокування, спрямований на геноцид середнього бізнесу виробничої спрямованості.

Вся ця нісенітниця вже стала реальністю й жахом для реального сектора економіки, що може в найближчий час обернутися масовими протестами малого і середнього бізнесу та подальшим прогресуванням нелегального сектору «тіньової» економіки.

Автор статті: Василина Воронецька, юрист

Адвокатська компанія Кравець і партнери

Адвокатская компания Кравец и Партнеры