Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Є дуже багато питань до цієї реформи БЕБ. Бюро було нещодавно створено за допомогою якихось конкурсів, міжнародних стандартів та норм. Наразі БЕБ всіх не влаштовує. Все це свідчить, що ніхто у владі не хоче мати незалежні правоохоронні органи. Вигідно мати залежні правоохоронні органи, на які можна впливати або за допомогою адміністративного ресурсу або за допомогою міжнародних партнерів, які будуть давати вказівки, що робити, а що ні, і кого переслідувати», — каже Р. Кравець.

За його словами, перезавантаження «податкової поліції» та реформа БЕБ не принесе користі для країни, тому що не можна керувати органом у ручному режимі.

” У нас все звикли і бачать, що так можна керувати судами, ДБР та НАБУ. Тож чому не можна буде так само керувати БЕБ? Якщо взяти статистику, то що останній час намагався зробити БЕБ, арештовуючи, повідомляючи про підозри, закриваючи певних осіб у тюрмі, насправді нагадує політичну складову роботи цього органу. Немає жодної об’єктивної складової, яка б допомагала українцям впорядкувати взаємовідносини з податковою та дотримуватися податкового законодавства не під страхом санкцій чи заборон, а саме працювати відкрито без отримання надуманих штрафів. Після чого з’являються кримінальні провадження, щодо переслідування бізнесу, який працює відкрито. Тому будь-яка реформа БЕБ приречена на провал”, — підкреслює адвокат.

На його думку, бізнес повинен боятися не поліції чи БЕБ, а навпаки розвиватися.

«Держава повинна ним опікуватися та його захищати, а не створювати нові та нові органи, які будуть цей бізнес переслідувати та робити статистику — скільки ми «злочинців знайшли замість того, щоб робити статистику, що в нас відсутні злочини в цій сфері. А податкова та держава допомагає підприємцям робити чесний бізнес, сплачувати податки та гарантує всім соціальний захист, який прописано в Конституції. Однак цього не буде, а реформа БЕБ — профанація», — резюмує адвокат.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Навіть коли росіяни вторгаються у вашу країну, це не дає права на паузу, коли справа доходить до викорінення корупції та приведення судової системи у відповідність до критеріїв конвергенції ЄС, пише Вероніка Мелкозерова для Politico.

Враховуючи, що ЄС збирається опублікувати звіти про прогрес України в березні, а потім знову в жовтні, просування країни у сфері верховенства права є швидшими, ніж очікувалося, але це два кроки вперед і один (дуже тривожний) крок назад.

Для президента України Володимира Зеленського, який заявив, що «майбутнє його країни в ЄС», життєво важливо зберегти динаміку, оскільки він знає, що членство України стикається з опором з боку традиційних членів ЄС, адже новий член може «розмити» їхні повноваження. Президент Франції Еммануель Макрон у травні заявив, що Київ «ймовірно, залишається за десятиліття» від членства в ЄС, а країни Західної Європи висловлюють постійну стурбованість щодо незахищеності, корупції та вартості відновлення нації, зруйнованої війною.

У цьому контексті Україна зараз рухається напрочуд швидко. Призначення нового антикорупційного прокурора дало поштовх боротьбі з хабарництвом, оскільки багато резонансних справ закінчилися вироками. Верховна Рада також ліквідувала Окружний адміністративний суд міста Києва, сумно відомий як найбільш корумпований суд в Україні.

З іншого боку, однак, зараз зростає занепокоєння щодо Конституційного Суду – вищого наглядового органу, який може скасовувати рішення уряду. Нова реформа загрожує політичним втручанням в орган, який би фільтрував кандидатів у судді. Це може стати серйозною перешкодою на шляху європейських прагнень України. І Єврокомісія, і Венеціанська комісія, консультативний орган Ради Європи з конституційного права, вже забили на сполох.

Закриття найкорумпованішого суду України

Ліквідацію ОАСК в Україні багато хто розглядає як один із найпозитивніших кроків у боротьбі з корупцією, але це далося нелегко.

Законопроект про ліквідацію суду Зеленський подав як невідкладний ще у квітні 2021 року. Однак український парламент зробив це лише 13 грудня, через чотири дні після того, як Держдеп США наклав санкції на голову ОАСК Павла Вовка за вимагання хабарів втручання в судові та інші публічні процеси.

Санкції США щодо голови суду стали останньою краплею, заявив голова правління неурядової організації Dejure Foundation Михайло Жернаков.

Але звільнення Вовка також було результатом сильного тиску з боку українського громадянського суспільства, яке викрило злочини суду, та антикорупційних організацій, які розслідували його провідних суддів.

У 2020 році Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) оприлюднило так звані плівки Вовка — прослуховування як суддів адміністративного суду, так і топ-адвокатів у зв’язку з кримінальною справою проти Вовка — на яких виявлено інформацію про велику кількість фальшивих позовів, незаконних ухвал та тиск з боку Вовка на суддів та чиновників.

«Настільки потужним Окружний адміністративний суд міста Києва зробила його унікальна юрисдикція, яка охоплювала не лише органи місцевого самоврядування столиці, а й усі державні органи, розташовані в Києві. А це означає всі державні органи. Ця широка юрисдикція дала їм величезну концентрацію влади. І тому її необхідно розділити зі новостворенним адміністративним судом», – сказав Михайло Жернаков.

Після оприлюднення плівок місцевими журналістами-розслідувачами громадськість дізналася про масове перешкоджання правосуддю та процвітання хабарництва на найвищому рівні. Проте всі судді та офіційні особи, ідентифіковані на записах, і досі заперечують їх автентичність.

Сам Вовк назвав ліквідацію суду «поспішним рішенням» парламенту, ухваленим під тиском «окремих груп активістів і лобістів». Посол Великої Британії Мелінда Сіммонс, навпаки, назвала цей день «вдалим днем для судової реформи».

Адвокат Ростислав Кравець, який представляє інтереси багатьох українських суддів, заявив, що всі звинувачення проти Вовка сфабриковані, і розкритикував судову реформу як таку, що була «підтримана іноземними силами».

Активісти та міжнародні партнери України справді неодноразово стверджували, що іноземні експерти мають гарантувати прозорий конкурс на призначення в українській судовій системі, сильно просякнутій політичними зв’язками, але Кравець обурився міжнародним тиском.

«Це неправильно. Ви можете уявити, як я приїду до Лондона, щоб допомогти їм обрати суддів? Європа намагається продати ідею, що всі судді в Україні – злочинці, які беруть хабарі. Це змусило багатьох залишити свої посади або приймати неправові рішення», – зазначив Кравець.

Другий крок вперед

Другим важливим кроком стало призначення Олександра Клименка головним антикорупційним прокурором.

У 2021 році скандально відомий Окружний адміністративний суд Києва заблокував призначення колишнього детектива антикорупційного бюро НАБУ. Клименко прославився тим, що розслідував справу про хабарництво ще одного високопосадовця в адміністрації Зеленського – заступника глави Офісу Президента Олега Татарова. Хоча Татарову інкримінували хабарництво, його справу передали з юрисдикції незалежних антикорупційних органів до Служби безпеки України. Незабаром після цього справа була похована.

Татаров публічно пообіцяв довести свою невинуватість і назвав справу проти нього особистою вендетою Артема Ситника, тодішнього голови НАБУ.

Лише в липні цього року Клименка призначили новим керівником САП після майже двох років зволікань і колосального тиску з боку міжнародних партнерів.

«Незалежна антикорупційна інфраструктура є важливою складовою демократії в Україні», — заявив голова Офісу Президента Андрій Єрмак у заяві про призначення Клименка.

Після того, як Клименко прийшов на посаду, було розблоковано кілька розслідувань про хабарництво, і колишні високопосадовці опинились у судах, СІЗО або сплатили штрафи.

Великий крок назад

Однак того самого дня, коли Україна ліквідувала ОАСК, вона зробила серйозний прорахунок у реформуванні свого надзвичайно важливого Конституційного Суду.

13 грудня український парламент проголосував за закон про реформу Конституційного Суду, але спостерігачі вказали на можливість політичного втручання у спосіб призначення суддів у новій системі.

Новий порядок передбачає створення дорадчої групи з трьох урядовців і трьох незалежних експертів з однаковою кількістю голосів під час відбору суддів. Вони будуть обирати кандидатів простою більшістю голосів. Рішення групи також не є остаточним, тому кандидати, які не пройшли оцінювання, можуть все одно балотуватися до Конституційного Суду.

19 грудня Венеціанська комісія рекомендувала змінити новий закон і ввести сьомого члена дорадчої групи, щоб надати незалежним експертам вирішальний голос під час відбору. Комісія також рекомендувала зробити рішення дорадчої групи обов’язковими до виконання, унеможлививши проходження до Конституційного Суду кандидатів із негативними оцінками.

Однак вже наступного дня Зеленський, прямуючи з прифронтового міста Бахмута до Вашингтона, підписав законопроект, проігнорувавши рекомендацію Венеціанської комісії.

«Голосування простою більшістю означає, що незалежним експертам знадобляться голоси політичних призначенців від уряду, щоб обрати кандидата до наступного етапу. З такими правилами дорадча група не зможе рекомендувати незалежних кандидатів», – сказав Жернаков з «Dejure».

Українські реформатори потребують тиску з-за кордону

Українські громадські організації закликали міжнародних партнерів продовжувати тиск щодо реформи Конституційного Суду. Михайло Жернаков стверджує, що через російське вторгнення деякі іноземні партнери зараз уникають публічної критики Києва, щоб не грати на руку Росії чи критикам України в ЄС.

«Зважаючи на заслужену популярність Зеленського, міжнародні партнери вважають за краще не критикувати Україну так різко, як це робили раніше, оскільки не хочуть жодним чином підривати авторитет Зеленського під час активних бойових дій. Але має бути червона лінія», – сказав Михайло Жернаков.

23 грудня нарешті висловилася Європейська комісія. Ана Пізонеро, речниця з питань розширення ЄС, заявила, що Комісія очікує, що українська влада повністю виконає рекомендації Венеціанської комісії, і буде контролювати процес.

Віталій Шабунін, голова київського Центру протидії корупції, зазначив у своїй заяві, що, якщо не внести змін, новий порядок відбору надасть Офісу Президента ефективний контроль над Конституційним судом. Офіс Президента не відповів на запит прокоментувати цю історію.

«Це фантастичний ризик. Конституційний Суд є єдиною інституцією, яка нині обмежує політичну владу в країні. І саме тому, що вона неконтрольована владою, вона може контролювати владу», – сказав Жернаков.

Ознакою важливості Конституційного Суду є те, що він розпалив кризу в 2020 році, коли визнав певні частини законодавства України неконституційними. Цим рішенням було скасовано публічний доступ до електронних декларацій про майновий стан і доходи, а також кримінальне покарання за брехню в них. Зміни практично паралізували боротьбу з корупцією в Україні, повідомили в Національному агентстві з питань запобігання корупції. Це рішення Конституційного Суду було розкритиковане Венеціанською комісією та засуджене міжнародною спільнотою.

Більше тисячі чиновників уникли відповідальності за брехню в деклараціях, і лише зусиллями влади та громадськості вдалося нейтралізувати загрозу для антикорупційної інфраструктури.

Громадянське суспільство та міжнародні партнери за допомогою Зеленського зуміли очистити Конституційний Суд, а також інші вищі органи судової влади. А екс-голова КСУ втік за кордон.

На запитання, чому Зеленський зараз підписав такий суперечливий закон, Михайло Жернаков сказав, що хоча український уряд багато робить для наближення України до ЄС, в Офісі Президента все ще є люди, які опираються змінам.

«І поки Зеленський у Бахмуті чи в США, проскакують такі речі. Тому що вони хочуть зберегти контроль над ключовими законодавчими інституціями», – заявив Жернаков.

Громадянське суспільство готується дати відсіч, хоча зараз простір для критики обмежений через війну. Жернаков сказав, що існує ризик того, що Росія несправедливо використає таку критику щодо КСУ, щоб представити Україну як недемократичну та корумповану країну.

«Зазвичай російська пропаганда безпідставна і її можна спростувати простою перевіркою фактів. Але коли замість євроінтеграційних реформ влада підписує закони на кшталт цього, вони дають не просто зброю, а HIMARS російській пропаганді», – сказав Михайло Жернаков.

АО «Кравец и Партнеры»

АО «Кравец и Партнеры»

АО «Кравец и Партнеры»

«У Банковой очень мало рычагов»

В Конституционном суде (КСУ) анонсировано собрание судей  для обсуждения ситуации, сложившейся в суде в связи с изданием президентом указа об отстранении Александра Тупицкого от должности судьи КСУ.

Политолог Кирилл Молчанов отмечает: «Тупицкий уверенно сидит в своем кресле. У Банковой очень мало рычагов для его отстранения». Политолог не исключил, что между КСУ и Офисом Президента усилится конфликт «Офис Президента проиграл очередную битву КСУ, которую сам почему-то инициировал», – отметил он.

Как известно, 29 декабря Президент Владимир Зеленский подписал указ об отстранении Тупицкого от должности судьи КСУ сроком на два месяца. Для этого имелось представление Офиса генпрокурора – 28 декабря Тупицкий не явился на вызов по делу о подкупе свидетеля, – и в заведомо ложных показаниях. Ему хотели вручить подозрение об этом, в рамках расследования в деле о приватизации завода в Донецкой области, где Тупицкий работал судьей в 2006-2010 гг.

На сайте КСУ появилось сообщение, что указом об отстранении Тупицкого Президент превысил свои конституционные полномочия. Дескать, с конституционно-правовой точки зрения указ Президента является «юридически ничтожным и не может подлежать исполнению».

«Он издан Президентом Украины с превышением его конституционных полномочий, противоречит конституционным принципам организации государственной власти в Украине, конституционным принципам деятельности Конституционного суда Украины, посягает на конституционно-правовой статус судьи Конституционного суда Украины», – говорилось в заявлении.

Более того, Правовой департамент КСУ напомнил, что Уголовный кодекс предусматривает уголовную ответственность за вмешательство в деятельность государственного деятеля (статья 344) и вмешательство в деятельность судебных органов (статья 376).

Однако представитель Верховной Рады в КСУ Ольга Совгиря напомнила, что Конституционный суд не обладает полномочиями по собственной инициативе рассматривать вопросы и принимать решения о конституционности любых актов, в том числе указов президента Украины.

«Вопрос о конституционности этого указа президента может быть рассмотрен Конституционным судом исключительно в случае подачи в Суд соответствующего конституционного представления в порядке, предусмотренном Конституцией и законом  «О Конституционном суде Украины», – написала Совгиря в Facebook.

А поскольку указ Президента действует, и не признавался в установленном порядке незаконным или неконституционным, он является обязательным к исполнению на территории Украины. Она подчеркнула, что решение о конституционности любого акта, в том числе и указа Президента, может быть принято только на пленарном заседании.

А представитель Президента в КСУ Федор Вениславский ранее отмечал, что созвать специальное заседание по рассмотрению указа КСУ не может. «Тупицкий уже не является и.о. судьи, временно отстранен, соответственно, он не может давать указания о созыве специального пленарного заседания КСУ. А созвать может только председатель КСУ или лицо, исполняющее полномочия председателя КСУ», – пояснил он.

Судья КСУ Игорь Слиденко сообщил unian.net, что указ Президента об отстранении Тупицкого «имеет все признаки неконституционного». «Но это с одной стороны. А с другой – указ действует, и его нужно выполнять, несмотря на его неконституционность. Вместе с тем, если будет соответствующее обращение в КСУ, то наверняка его могли бы признать неконституционным. Однако такого обращения в настоящее время в суде нет», – сказал он.

Напомним, что правом подать представление в КСУ обладают: Президент, омбудсмен, Верховный Суд и народные депутаты – если представление подпишут не менее сорока пяти нардепов.

«Не дай бог, чтобы КС отменил эту реформу»

Игорь Слиденко сообщил СМИ, что представители Президента не явились на устные слушания  накануне. «Возможно они боятся, что суд может признать неконституционной земельную реформу. Как следствие – они не получат денег в бюджет, которые запланировали получить от запуска рынка земли», – рассудил судья КСУ.

Именно это опасение озвучил Президент Владимир Зеленский в интервью focus.ua. «После принятия закона о земельной реформе я публично говорил, что не дай бог, чтобы КС отменил эту реформу», – сказал глава государства.

Владимир Зеленский прямо рассказал, как беседовал с главой КСУ Александром Тупицким. «Я ему сказал, что влиять на них не могу, делайте, что хотите. «Но, если вы меня спрашиваете о государственной позиции, я говорю: земельный, банковский, языковой вопросы прошу не поднимать для того, чтобы не раскалывать общество», – сказал я на той встрече. Мы пожали друг другу руки», – сообщил Президент в интервью

Он заявил, что считает: Тупицкий не может быть председателем КС. «Перезагрузка суда должна начаться именно с этого. Я даже не угрожаю. Конфликт с государством, конфликт с обществом, конфликт с ВР, конфликт с Президентом. Мне кажется, этого достаточно, чтобы человек ушел», – пояснил он.

Напомним, что конфликт с Конституционным судом разгорелся после того, как 27 октября КСУ признал неконституционной статью Уголовного кодекса об ответственности за недостоверное декларирование доходов, по которой чиновники за ложное декларирование могли получить от 5 до 10 лет лишения свободы.

КСУ пришел к выводу, что уголовная ответственность является чрезмерной за совершение таких правонарушений – наказание, которое испытывает человек непропорционально ущербу.  На это решение тотчас отреагировали в Евросоюзе.

«Борьба против коррупции является одним из ключевых показателей и обязательств, которые Украина приняла в рамках Соглашения об ассоциации, недавно согласованной программы макрофинансовой помощи между ЕС и Украиной, а также процесса визовой либерализации», – говорится в заявлении представителя ЕС, обнародованном 3 ноября на сайте Европейской службы внешних действий.

После этого, 4 декабря Верховная Рада утвердила, а 23 декабря Президент Зеленский подписал закон, который возвращает уголовную ответственность за ложь в декларации (административную ответственность КСУ не отменял). Но тюремного наказания в нем не было – только ограничение свободы.  А 29 декабря вместе с указом об отстранении от работы главы КСУ, Президент презентовал новый законопроект. Он меняет наказание за ложь в декларациях  с ограничения свободы на ее лишение.

Юрист Ростислав Кравец считает, что если давление на КСУ не прекратится, «нас действительно будет ждать полноценный конституционный кризис, с блокированием работы КСУ, с невозможностью создать новый легитимный его состав».

Кравец описал в СМИ: «Как следствие — полное уничтожение института КСУ, что на руку нашим иностранным «партнерам». Им уже удалось подчинить себе Верховный суд. В связи с невозможностью подчинить КСУ решили, видимо, его просто уничтожить. Тем самым Украина утратит контроль за деятельностью Верховной Рады и исполнительной ветвью власти, которых сейчас можно контролировать через КСУ».

ГолосУА

АО «Кравец и Партнеры»

По его данным, КС рассмотрел представление депутатов от ОП-ЗЖ и группы “За майбутнє”, поступившее этим летом, и принял решение по ст.366-1 Уголовного кодекса (речь о незаконном обогащении). “КС проголосовал за отмену статьи 366-1 Уголовного кодекса (недостоверное декларирование), незаконного обогащения, электронного декларирования, полномочий НАЗК, – написал Лещенко. – Проект был роздан утром и проголосован. Такого не было даже при Януковиче. Против выступили лишь четверо судей: Лемак, Первомайский, Колесник и Головатый“.

По сути, речь об отмене электронного декларирования. “Я это приветствую. Просто под видом борьбы с коррупцией, антикоррупционные органы набивали себе цену и пытались влиять на всю независимость Украины, – считает управляющий партнер юридической компании “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец. – Декларирование и борьба с коррупцией, как показала история, очень слабо связаны“.

Стоит отметить, что решение КС поступило весьма своевременно: НАПК обнаружила при проверке деклараций признаки недостоверных сведений сразу у трех бывших топ-чиновников (уровня замминистров): Алексея Марценюка, экс-замминобороны; бывшего замминистра молодежи и спорта Ярослава Войтовича; экс-замминистра развития экономики, торговли и сельского хозяйства Инны Метелевой.

Эксперты, с которыми “Вести” обсудили решение КС, считают его элементом политической игры. “Пока это – приглашение к торгу. Ничто кардинально не изменилось. Антикоррупционные модели, “НАПК/НАБУ/САП/Антикорсуд” были выстроены в результате договоренности между Петром Порошенко и Западом. И люди на Западе сменились, да и Петра Порошенко в этой модели уже нет, – сказал “Вестям” политолог Руслан Бортник. – Я бы не спешил называть это “переворотом” – посмотрите, Артем Сытник (руководитель НАБУ – Авт.), несмотря на решение Конституционного суда остается в должности – кадрового решения по нему до сих пор нет“.

Эксперт уточняет: решение КС создает почву для изменения условий антикоррупционного законодательства. “А переписав нормы реформы, будет необходимо полносью перезагрузить все антикоррупционные органы – а это весьма перспективная для власти история, – заключил Бортник. – Я бы не исключал, что к этому приложил руку и Игорь Валерьевич (Коломойский – Авт.), у которого идут свои торги на ином уровне. Олигархи также хотят новый баланс – без Порошенко и с другими людьми на Западе“.

Важный нюанс: в конце августа Конституционный суд принял еще одно решение, о незаконности прямого назначения руководителя НАБУ президентом, тем самым “подвесив” Артема Сытника на должности. Свой пост он не потерял, однако 26 октября Окружной админсуд Киева принял еще одно решение, приказав “подвинуть” Сытника с должности, основываясь на выводах КС.

“Эта активизация неспроста: судьи КС почувствовали, что у власти есть недовольство от сотрудничества с Западом. Киев принимал очень много решений, в т.ч. невыгодных для себя – тому же НАБУ дали полномочия вести слежку и записи телефонных разговоров – однако взамен получила не так много, как рассчитывала, – считает политолог Алексей Якубин. – И тогда судьи решили взять на себя роль “буфера”, принимающего решения, невыгодные Западу“.

В дальнейшем, по мнению аналитика, можно ждать от КС еще более резонансных решений, например, по отмене законодательства об открытии рынка земли, принятого весной 2020-го. “Такие слухи сейчас ходят в политикуме – решение принималось в спешке, а в КС лежит даже не одно, а сразу несколько представлений от народных депутатов по этому поводу“, – заключил Якубин.

ВЕСТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Про це пише Резонанс із посиланням на відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.

За результатами перевірки оспорюваних положень Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), частину першу статті 37, частину першу статті 94, пункт 3 частини третьої статті 135 Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ від 2 червня 2016 року № 1402–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, пункти 4, 5, 6, 7, 9, 10 розділу ІІ „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX, частину третю статті 24, статтю 281, частину восьму статті 31, частину першу статті 42, частину третю статті 47, частину четверту статті 48 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій і статус суддів“ та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193–IX.

Конституційний Суд України закрив провадження у справі в частині перевірки на відповідність Конституції України (конституційність)

частин другої, четвертої статті 24 Закону України „Про Вищу раду правосуддя“ від 21 грудня 2016 року № 1798–VIII.

Також на підставі частини першої статті 97 Закону України „Про Конституційний Суд України“ Конституційний Суд України встановив у рішенні порядок його виконання та рекомендував Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність.

«Надійшла інформація, що закон, який скорочує суддів Верховного суду (без України) до 100 чоловік, КСУ сьогодні визнав неконституційним. Залишається тоді питання, а що робити з касаційними фільтрами, які і були введені для зменшення навантаження на 100 суддів, які лишилися? І друге питання, а що робити взагалі з цим ВС, коли фактично і попередня судова реформа є неконституційною?» — написав у соцмережі адвокат Ростислав Кравець.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Ініціатор петиції — адвокат Ростислав Кравець. Наразі його підтримало 65 громадян. Збір підписів триває.

На його думку, після внесення суттєвих змін до процесуальних кодексів, проведення судової реформи, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вже не відповідає діючому законодавству, що несе суттєві загрози, як захисту прав та свобод в Україні, так і безпосередньо незалежності конституційного інституту адвокатури.

Ростислав Кравець переконаний, що недосконалість чинного Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» призвела до залежності органів адвокатського самоврядування від керівництва Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України: «Українська адвокатура фактично втратила незалежність, а органи адвокатського самоврядування стали фактично маріонетками в руках керівництва Національної асоціації адвокатів України та Ради адвокатів України«.

«На жаль, запропонований Вами Законопроект №9055 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при активному спротиві керівництва НААУ до тепер не прийнятий. Суспільство та депутатів вводять в оману, не розкриваючи суті запропонованої Вами прогресивної реформи адвокатури та фактичного встановлення світових стандартів адвокатської діяльності в Україні», — йдеться в петиції. 

Також в петиції йде мова про випадки «захоплення органів адвокатського самоврядування, що відбулось у Києві чотири роки тому та у Дніпрі в цьому році, коли за допомогою невідомих осіб при мовчазному не втручанні правоохоронців проводились конференції та навіть з’їзди без допуску адвокатів».

Нагадаємо, законопроект був зареєстрований у Верховній Раді 6 вересня. Комітет з питань правової політики та правосуддя рекомендував прийняти законопроект за основу.

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Об этом в комментарии «Стране» сказал юрист Ростислав Кравец.

«С юридической точки зрения есть шансы оспорить всю систему судоустройства», — говорит Кравец.

Как уже сообщала «Страна», Верховный суд, в частности, просит Конституционный суд признать неконституционными положения закона, которыми предусмотрена ликвидация Верховного суда и высших спецсудов и создание обновленного Верховного суда с кассационными палатами.

Глава Верховного Суда Ярослав Романюк считает, что в данной ситуации была нарушена процедура ликвидации судов.

«Полномочия по ликвидации судов отнесены к полномочиям президента Украины. Но решение о ликвидации Верховного Суда и высших спецсуда то принял другой орган — Верховная Рада», — сказал он.

Пленум также считает неконституционным конкурсный отбор судей в новый Верховный Суд.

По мнению Кравца, некоторые переходные положения действительно противоречат Конституции Украины.

«Эта система неконституционна тем, что судей лишают гарантий, их заставляют проходить конкурсы, хотя судьи уже выбраны пожизненно. Изменения любых параметров в обеспечении и назначении судей, нарушает как Конституцию, так и конвенцию о защите свобод. Каким образом судья, уже выбранный бессрочно, будет подтверждать свою квалификацию? Подрывается независимость судебной ветви власти», — утверждает юрист. Возможно, судьи добьются, что новые кандидаты будут проходить конкурс, а старые — нет. То есть, костяк Верховного суда составят нынешние судьи, а новых будут набирать по конкурсу.

Но, по мнению Кравца, велика вероятность, что КСУ вынесет негативное решение, поскольку «зависит от президента».

С 30 сентября вступил в силу закон №1401-VIII «О внесении изменений в Конституцию Украины (относительно правосудия)», таким образом стартовала судебная реформа.

Верховная Рада приняла закон 2 июня 2016 года, 24 июня его подписал президент Украины. Реформа передаст контроль над третьей властью Высшему совету правосудия, подконтрольному президенту. Также ликвидируются Верховный суд и высшие специализированные суды. Вместо них создается новый Верховный суд, к которому переходят все полномочия по кассации.

СТРАНА.UA

Адвокатская компания Кравец и Партнеры