Об этом на пресс-конференции в информагентстве ГолосUA рассказал адвокат Ростислав Кравец.

«Я думаю, после решения Конституционного суда и после тех провалов и скандалов, которые вокруг них нарастают, рано или поздно, скорее всего, рано, станет вопрос о целесообразности их существования. Само НАБУ существует как инструмент контроля над украинским правительством, украинским народным хозяйством, экономикой, банками. При этом НАБУ, как показала практика, не является правоохранительным органом, а карательным органом, которым руководят иностранные спецслужбы», – сказал Ростислав Кравец.

По мнению эксперта, ситуация и закон позволяют провести конкурсы на должности новых глав НАБУ и САП.

«На мой взгляд, на сегодняшний момент должен быть назначен исполняющий обязанности директора НАБУ, при этом Сытник не может им быть, и он должен объявить о проведении соответствующего конкурса на отбор кандидатур и провести этот отбор. То, что сейчас происходит в антикоррупционном бюро – не более чем политические игры. Что касается антикоррупционной прокуратуры, то здесь ситуация аналогичная. Необходимо в связи с тем, что досрочно покинул свой пост глава антикоррупционной прокуратуры, необходимо проводить конкурс и назначать на эту должность лиц, но что-то я не слышал о начале конкурса», – отметил Ростислав Кравец.

ГолосUA

АО «Кравец и Партнеры»

Однак, на цей час, всілякі «громадські» активісти докладають чимало зусиль аби вивести з-під підозри в некомпетентності пані Уляну Супрун, яка, до речі, так і не позбулась свого американського громадянства за що й отримала прізвисько —  улянка-американка.

Всі ці активісти, що фінансуються з однієї тієї самої кишені всюди репетують, що винен будь-хто, але не Міністр з подвійним громадянством, при якому відбулась ліквідація Держсанепідслужби в Україні і діяльність якої жодним чином не забезпечила санітарно-епідемічне благополуччя населення.

Вони не зважають на прямі норми Конституції України, мабуть, як і для працівників НАБУ, конституція та законодавство США їм ближче. Всім цим доморощеним розслідувачам, експертам-фахівцям з неповною середньою освітою, єдиним справжнім «патріотам» в Україні варто все ж таки прочитати прямі норми саме української неодноразово зґвалтованої при їх безпосередній участі Конституції.

Стаття 3 Конституції України визначає, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Відповідно до ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя.

В 1994 році Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», який регулює суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначає відповідні права і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлює порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

На виконання положень вказаного Закону в Україні була створена та здійснювала свою діяльність Державна санітарно-епідеміологічна служба України.

Відповідно до Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 400/2011, Державна санітарно-епідеміологічна служба України (Держсанепідслужба України) була центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України — Міністра охорони здоров’я України.

Розпочата медична реформа стала фактично катастрофою для епідеміологічної та інфекційної служб України, які були основою збереження біологічної безпеки нації.

Так, відповідно до Постанови Кабінету міністрів України Деякі питання Державної санітарно-епідеміологічної служби від 29 березня 2017 р. № 348, Кабінет Міністрів України постановив:

1. Відмінити рішення про реорганізацію Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом її приєднання до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
2. Ліквідувати Державну санітарно-епідеміологічну службу.
3. Покласти на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів завдання і функції з реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та із здійснення контролю (нагляду) за дотриманням вимог санітарного законодавства (крім функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників).

Як було зазначено, вказане рішення було прийнято Урядом на виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2016 р., якою було скасовано рішення щодо реорганізації Державної санітарно-епідеміологічної служби шляхом її приєднання до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Водночас було вказано, що подальше функціонування Держсанепідслужби є недоцільним, оскільки на сьогодні виконання її функцій забезпечують МОЗ, Держпраці та Держпродспоживслужба. Тому Урядом прийнято рішення про ліквідацію Держсанепідслужби та утворення відповідної ліквідаційної комісії.

Вказаним рішенням, фактично, було повністю знищено увесь запобіжний і поточний санепіднагляд, а структури, на які частково було покладено функції та завдання ліквідованого органу, виявилися недостатньо функціональними і обмеженими в повноваженнях, тобто такими, які не здатні забезпечити санітарне та епідемічне благополуччя населення.

Як бачимо з офіційних джерел, а не висловлювань та висновків активістів та еспертів-фахівців в усіх галузях, ліквідація Держсанепідслужби відбулась за безпосередньою участі нашої співгромадянки, якою її зробив пан Петро Порошенко, так і не дочекавшись виходу з громадянства США та надавши іноземному громадянину доступ до державної таємниці.

Окрім громадянки США в цьому брав участь і весь склад Кабінету міністрів України, який і прийняв сумнозвісну постанову. «Фахівців», на жаль, там також більше ніж бажалось мати. Тому, якщо пригадати досвід Нафтогазу та вироків суду за часів уряду пані Тимошенко, відповідальність в Україні навіть за колегіальні рішення настає.

Ми прикладемо максимум зусиль для того, аби кожен урядовець, ставлячи свій підпис під будь-якою постановою Кабміну, розумів – відповідальність є, та рано чи пізно, якби це не виглядало романтично настає.

Для довідки:

02 квітня Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив скаргу на бездіяльність щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та зобов’язав слідчого (уповноважену особу) Служби безпеки України внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості, викладені в заяві Громадської організації «Правова держава» від 16 березня 2020 року, про вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111 та 367 Кримінального кодексу України та невідкладно розпочати досудове розслідування.

Ростислав Кравець, голова ГО «Правова держава» для Резонанс

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

В апреле прошлого года регулятор причислил банк к проблемным на 180 дней, а уже на следующий день, НБУ признал «Крещатик» банкротом. При этом НБУ мотивировал свое решение тем, что финучреждение не достигло норматива адекватности капитала, хотя регулятор разрешил банкам этот норматив нарушать, если докапитализации нужно немного времени.
 
Как вердикт Высшего административного суда скажется на ситуации с банком «Крещатик», который больше года значится как обанкротившийся, а полиция ищет виновных в доведении учреждения до такого состояния, проанализировал в эфире радиостанции Голос Столицы старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.
 
ВАСУ залишив без змін рішення попередніх інстанцій про незаконність банкрутства «Хрещатику». Тобто вже рішення суду потрібно виконувати. Як це виглядатиме? Які зобов’язання сторін передбачаються у цьому вердикті?
 
— Фактично, ситуація з банком «Хрещатик» повторюється як з іншими банками, вірніше, раніше відбувалася з іншими банками, які за аналогічних обставин у зв’язку з тим, що не було надано достатньо часу для приведення банку у відповідну нормальну роботу, віднесено до категорії вже неплатоспроможних. Тобто від проблемних відразу віднесено до неплатоспроможних. Така ситуація є, наприклад, з «Укрінбанком». Однак, в подальшому виникає досить дивна ситуація, певна прогалина в законодавстві. Тому що, скасовуючи це рішення, фактично тимчасова адміністрація продовжує працювати в цьому банку. І у банка відкликана ліцензія, а ліцензії йому ніхто не повертає. В банка заблоковані рахунки. Насправді всі юридичні наслідки такого рішення — це те, що засновників, акціонерів банку, топ-менеджмент банку, фактично, не можна притягнути до кримінальної відповідальності за доведення банку до категорії неплатоспроможних. А для вкладників банку, клієнтів банку це рішення ніяким чином не впливає. Навпаки, тільки заважає, для того, щоб отримати відповідні компенсації від Фонду гарантування вкладів, який користуючись таким рішенням, намагається припинити виплачувати необхідні суми вкладникам, що передбачені безпосередньо законом України про систему гарантування вкладів фізичних осіб. До того ж хочу відмітити, що до цього ще Апеляційний адміністративним судом, вірніше Київським апеляційним адміністративним судом вже було прийняте рішення за позовом одного з вкладників банку «Хрещатик» стосовно неправомірної бездіяльності НБУ, який своєчасно не відніс цей банк до категорії неплатоспроможних. І саме в рамках цієї справи вже було з’ясовано, що НБУ достовірно вже декілька років знав, що в банку «Хрещатик» фактично, не виконуються нормативи, існують проблеми з власними проблемами безпосередньо з власним капіталом. Тому насправді ця ситуація, що вже повторно визнано неправомірним бездіяльність НБУ, фактично, в подальшому вкладники можуть використовувати з метою стягнення своїх коштів і збитків, які викликані цією бездіяльністю НБУ вже безпосередньо з НБУ.

А у НБУ є право оскаржити це рішення Вищого адмінсуду? І якщо є, в яких інстанціях? І чи змінить це нинішню ситуацію?
 
— На сьогоднішній день НБУ і будь-яка зацікавлена особа може звернутися до Верховного суду щодо перегляду цього рішення за неоднаковим застосуванням норм матеріального права. Нещодавно такі справи Верховний суд розглядав, прийняв рішення направити на новий розгляд, однак вони були пов’язані трохи з іншими обставинами. Тому з огляду на ту практику, яка на сьогоднішній день існує, в законодавстві і фактично в судовій практиці не існує неоднакового застосування цих норм права з огляду на це порушення те, що ви говорили, ненадання акціонерам банку достатнього часу для того, щоб привести у відповідність його діяльність.
 
А якщо він програє і там, що далі? Треба буде «Хрещатик» повертати до життя?
 
— Фактично, як, наприклад, це відбувається з банком «Юнісон», НБУ може завтра прийняти нову постанову про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Тобто це взагалі ніяким чином не заважає НБУ прийняти нову постанову, як він робив, з банком «Союз» він декілька разів. Тобто банк вигравав справу. До речі, за аналогічних обставин, що не було надано 180 днів. І на наступний день після того, як рішення вступило в силу, НБУ приймав чергову постанову про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Однак, останнім часом у зв’язку з тим, що в НБУ немає керівника, є виключно виконуючий обов’язки, то якимось дивним чином цей виконуючий обов’язки, і правління НБУ чомусь припинили цю практику прийняття відразу нових постанов про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Голос Столицы

Адвокатская компания Кравец и Партнеры