Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Законодавством передбачена можливість перерахунку неякісних послуг або ж послуг, які взагалі не надавалися. Однак в Україні досі блокується створення відповідної житлово-комунальної інспекції. Вона працювала, але досить короткий час, адже через виявлення численних порушень у системі ЖКГ її вирішили ліквідувати. Хоча саме держава має контролювати надання відповідних послуг, і для цього існують відповідні органи, міністерства, комісії та департаменти. Проте все це вкотре перекладається на плечі громадян», — каже адвокат.

За його словами, уряд мав здійснювати автоматичний перерахунок українцям за відсутність опалення, а не робити це за окремим наказом президента.

«Тому наразі невідомо, чи буде Кабмін виконувати політичну заяву Зеленського щодо перерахунку комунальних послуг. Сьогодні людям необхідно самостійно фіксувати актами неякісне надання житлово-комунальних послуг та вимагати перерахунку. До речі, на початку повномасштабної війни були змінені нормативи щодо опалення. Зокрема, було зменшено допустиму температуру в приміщеннях. Це зробили для того, щоб не нести відповідальність за неякісно надані послуги. Водночас послуги надаються з порушенням навіть цих занижених норм, але на це ніхто не реагує», — зазначає Кравець.

Адвокат наголошує, що знову все перекладається на плечі громадян, які змушені доводити порушення в суді.

«Навіть якщо одна людина з багатоквартирного будинку подасть позов до суду та виграє справу, іншим мешканцям будинку ніхто нічого не перерахує. Тобто кожному доведеться окремо звертатися до суду. Хоча мала працювати житлово-комунальна інспекція: приїхати, зафіксувати порушення, видати приписи, оштрафувати надавача послуг та зобов’язати його здійснити перерахунок для всіх мешканців будинку. Саме така абсурдна ситуація сьогодні склалася в українському законодавстві», — пояснює він.

За словами адвоката, наприкінці лютого міністерство, відповідальне за якість житлово-комунальних послуг, має відзвітувати, якій кількості житлового фонду було здійснено перерахунок оплати у зв’язку з неналежним наданням послуг.

«Сьогодні важко знайти українців із централізованим опаленням, які отримують послугу з теплопостачання в належному обсязі та якості. Кабмін вкотре розписується у своїй повній некомпетентності. Урядовці не живуть у цій країні? Чи постійно перебувають у відрядженнях у теплих країнах або державах із нормальним опаленням? Вони некомпетентні й не здатні виконувати свої обов’язки», — заявляє Кравець.

Він також зазначає, що деякі українці вже отримують «космічні» платіжки за опалення, якого не було по кілька діб.

«При цьому температура в помешканнях становить 8−12 градусів. У багатьох киян досі немає опалення в квартирах. Хтось за це відповідатиме? Чому людина має самостійно все фіксувати й складати акти, якщо цим повинна займатися держава? Але у владі бракує професіоналів. Коли на керівні посади призначають людей, які ще вчора були менеджерами в стрип-клубах чи спа-салонах, ми й отримуємо ту ситуацію, яку зараз спостерігаємо в Україні», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка гарантує автоматичний перерахунок плати за комунальні послуги, якщо вони надавалися неповноцінно чи неякісно через російські обстріли чи інші причини, повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у п’ятницю, 30 січня.

Рішення стосується теплопостачання, водопостачання та вивезення побутових відходів. Перерахунок здійснюватиметься автоматично, без заяв і звернень від мешканців. «Надавачі комунальних послуг зобов’язані самостійно здійснити перерахук.

При цьому в грудні місяці україні були без опалення або мерзли у своїх квартирах отримавши за це платіжк у повному обсязі.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Призначення платежу — це поле, яке з’являється під час кожного p2p-переказу або перерахування по IBAN, воно розміщується під сумою перерахування. Найчастіше поле так і називається («призначення платежу»), як, скажімо, у ПриватБанку. Але іноді може мати іншу назву, наприклад, monobank це «Коментар», який банк пропонує клієнту заповнити самостійно, залежно про мету платежу.

В останні місяці банки стали пильніше стежити за заповненням цього поля і блокувати людям рахунки, якщо вважали призначення платежу некоректним.

До заборонених слів-тригерів зараз відносять такі:

• за крипту/криптовалюту;
• обмін валют;
• подарунок, коли гроші надсилаються сторонній людині (не родичу);
• переклад чи поповнення;
• зарплата;
• гонорар;
• авансовий платіж;
• повернення боргу, коли йдеться не про разові платежі, а про регулярні перекази (тоді є підозра, що це отримання нелегального доходу);
• за дизайн, за фото та ін., коли гроші йдуть на фізособу, а не фізособу-підприємця
• за товар чи послугу, якщо гроші перераховуються не рахунок ФОП.

«У нас були навіть випадки з вживанням нецензурних слів, на кшталт «подавись ти…», які вже внесені до наших програм – одразу блокуємо такий платіж і можемо заблокувати рахунок відправника коштів. Формулювання «за товар/послуги» заборонені та можуть призводити до блокування рахунків через підозри у незаконній підприємницькій діяльності особи, яка проводиться за рахунок звичайної фізособи (а не ФОП). Те саме стосується слів «зарплата», «гонорар», якщо не йдеться про зарплатну картку, оформлену роботодавцем відповідним чином. Слова «переклад» чи «поповнення» вважаються підозрілими через неповний виклад. Потрібно писати «переказ власних коштів». Потрібно чітко, а не розпливчасто (одним словом) вказувати мету відправлення грошей», — пояснили «Країні» в одному з банків.

Також у призначенні платежу не рекомендують вказувати особисті дані, не пов’язані з суттю перерахування.

«Були різні випадки з цього приводу. Один клієнт вказав у призначенні платежу номер свого телефону, а інший адресу електронної пошти. В обох випадках відбулося блокування, як згодом з’ясувалося, воно було автоматичним через відповідні налаштування банку. Довелося писати пояснювальну та додавати податкову довідку про походження коштів, і лише після цього рахунку було розблоковано», – розповів адвокат юридичної компанії.

Щоб не потрапити під блокування рахунків, рекомендуються чіткі формулювання:

• поповнення особового рахунку;
• фінансова допомога, якщо ви кидаєте кошти родичам;
• для особистого користування дружині/чоловіку;
• для проведення покупок;
• на лікування.

Також рекомендуємо зберігати чеки від великих покупок. Якщо найчастіше проводите сплати на 50-100 грн, то великою сумою буде, наприклад, від 5000 грн, а якщо найчастіше проводите сплати по 3000-20000, то більша сума буде від 40000», — пояснили «Країні» у monobank.

Некоректне заповнення поля призначення платежу — не єдина поширена причина блокування рахунку останнім часом, експерти називають інші.

“Це наявність кримінальних проваджень або нехарактерна активність для фізособи і ще можуть бути скарги тих, хто набуде крипти”, – перерахував “Країні” старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Під нехарактерну активність зазвичай потрапляють часті платежі, які заходять людям майже щодня (або кілька разів на день), навіть якщо йдеться про невеликі суми 500-1000 грн. Або великі перекази по 40-50 тис. грн і більше, коли раніше за рахунком проходили скромні суми в районі 4-5 тис. грн.

Джерело: ctrana.one

АО «Кравець І Партнери»

📌Сайт для отримання юридичних послуг АО Кравець і партнери: https://knpartners.com.ua/

☎️WhatsApp – https://wa.me/380442296950

📧@mail – info@knpartners.com.ua

📣Skype – rkravets

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Це було запроваджено ще кілька років тому назад. Зараз це вступає в силу. Тому доступ буде здебільшого не до рахунків українців за кордоном, а до рахунків українців в Україні буде мати доступ будь-яка іноземна податкова. Тобто інформація про будь-якого українця автоматично потраплятиме в іноземні бази даних. Це порушує Конституцію та нацбезпеку. На жаль, цей фактор ніхто не враховує», — зазначає адвокат.

На його думку, те, що Державна податкова служба (ДПС) вже з 30 вересня поточного року почне отримувати інформацію про стан банківських рахунків громадян України за кордоном, йде на користь диверсантам.

«Це роблять диверсанти та шкідники для того, щоб нанести якомога більшу шкоду Україні для того, щоб її просто розвалити, як державу», — вважає адвокат.

Крім того, Р. Кравець підкреслив, що в Україні давно не існує банківської таємниці.

«А те, що всі закордонні служби отримають доступ до всіх рахунків українців, загроза нацекономіці. Вони будуть розуміти, на що українці витрачають кошти. На що саме вони найбільше направляють коштів та грошей, та як працює нацекономіка та де їм можна найбільше нанести шкоду. Ці дані можуть використовувати наші вороги, щоб нанести нам максимальної шкоди», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що Україна стала партнером у міжнародній системі автоматичного обміну даними.

Державна податкова служба (ДПС) вже з 30 вересня поточного року почне отримувати інформацію про стан банківських рахунків громадян України за кордоном. Такі дані будуть надходити від податкових органів інших країн. Про це повідомили novyny.live з посиланням на юристів.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Оштрафують 6 млн осіб

16 липня закінчився період, який держава дала оновлення військово-облікових даних закінчився. За даними міністерства оборони, станом на 16 липня, свої дані оновили 4,2 млн громадян. При цьому, як каже перший заступник парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Андрій Осадчук, всього підпадає під оновлення чоловіків в Україні близько 11,1 млн осіб.

“Відповідно, нескладна арифметика говорить про те, що у нас щонайменше 6 мільйонів людей підпадають під автоматичне притягнення до адміністративної відповідальності “, — сказав нардеп.

Тим, хто не оновився, все ще потрібно це зробити — через візит до ТЦК, ЦНАП або додатку Резерв+. Однак тепер військовозобов’язаним, які не оновили свої дані у строк, загрожує штраф.

До речі, очні штрафи працівники ТЦК виписували і раніше. Причому цього року із подвійною силою. За даними Opendatabot, з початку 2024 для примусового стягнення було передано майже 12 тис. штрафів. Що більше, ніж за минулий рік.

“Сьогодні ми спостерігаємо значне зростання кількості звернень громадян про порушення військового обліку. Це пов’язано з низкою чинників, зокрема, змінами у законодавстві, мобілізацією та загальним загостренням ситуації “, — каже нам юрист практики банкрутства юридичної компанії “Приходько та партнери” Анастасія Шаховець.

Нагадаємо, згідно з чинним законодавством, штрафи за порушення військового законодавства можуть бути винесені як у присутності порушника, так і заочно. Причому у другому випадку людина може дізнатися, що стосовно неї було виписано постанову вже після порушення виконавчого провадження та блокування рахунків банківських рахунків.

За процедурою, якщо військовозобов’язаний, наприклад, не оновив свої дані, він підпадає під відповідальність за статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), що передбачає штраф від 17 тис. грн, а за повторне порушення – 25,5 тис. грн.

Потік штрафів розпочнеться з вересня

Відповідно до Закону алгоритм такий: якщо людина не уточнила дані, то насамперед ТЦК направить на адресу військовозобов’язаного рекомендований лист із вимогою з’явиться до ТЦК з метою оновлення даних та проходження медогляду. Після прибуття до ТЦК буде винесено штраф. Якщо людина не прийшла на пошту і не отримала листа, то через 2 тижні воно вважатиметься отриманою та повернуто до ТЦК. Це буде підставою для передачі справи до поліції з метою приводу військовозобов’язаного до ТЦК. Після цього поліцейські можуть нагрянути додому до правопорушника.

Якщо людину доставити вдасться, то ухвала знову-таки буде виписана очно. Інакше, якщо доставити людину не вдалося, то ще через два тижні ТЦК зможе подати до суду на ухилятна з метою позбавлення водійських прав, або ж скористатися можливістю винесення постанови заочно. У другому варіанті, згідно з процедурою, працівники ТЦК повинні будуть направити правопорушнику повістку із зазначенням дати та часу розгляду справи. А це ще 2 тижні. Отже, перші заочні штрафи варто очікувати не раніше за початок — середини вересня.

Наслідки несплати штрафу та процедура стягнення

У разі, якщо особа не сплачує штраф, накладений ТЦК та СП протягом встановленого законом строку, запускається механізм примусового стягнення. Згідно з КУпАП, постанова про накладення штрафу передається до виконавчої служби для подальшого стягнення. Процедура стягнення починається з відкриття виконавчого провадження. Першим кроком у цьому є накладення арешту на банківські рахунки боржника.

“Процедура стягнення починається з відкриття виконавчого провадження. Першим кроком у цьому процесі є накладення арешту на банківські рахунки боржника, тобто користуватися власними коштами особа не може. Блокуються всі відкриті рахунки, навіть соціальні та зарплатні. Для зняття арешту з рахунку, що використовується для отримання заробітної плати чи пенсії, боржник має надати виконавцю документи, що підтверджують спеціальний статус цього рахунку “, — каже нам Шаховець.

При цьому, як розповів старший партнер адвокатського об’єднання “Кравець і Партнери” адвокат Ростислав Кравець, у таких справах виконавча служба працює сьогодні без зволікань. “Блокують рахунок повністю. Причому все відбувається дуже швидко. Списують гроші та розблокують “, — каже нам Кравець.

До речі, до моменту розблокування громадянин зможе витрачати з арештованого рахунку не більше 13,4 тис. грн на місяць. Також з нього можна здійснювати пожертвування та сплачувати податки. При арешті кількох рахунків людина може вибрати один з якого йому дозволено буде витрачати гроші.

Якщо арешт наклали, наприклад, на зарплатну картку, виконавцю потрібно надати довідку від роботодавця з реквізитами рахунку для зарахування зарплати.

“Виконавець може також запросити витяг з рахунку за весь період його дії для перевірки цільового призначення надходжень. Закон передбачає можливість вирахування до 20% від заробітку боржника для погашення штрафу”, — зазначає Шаховець.

Чи можна оскаржити?

Оскаржувати блокування рахунку неможливо, адже КУпАП встановлює, що громадянин має 10-денний термін на оскарження ухвали про притягнення до адміністративної відповідальності з моменту її винесення.

У разі пропуску встановлених законом термінів для звернення до суду необхідно подати додаткову заяву з докладним обґрунтуванням причин пропуску.

“Після того, як суд почне розглядати вашу справу, стягнення штрафу буде призупинено до остаточного рішення суду. Якщо суд позов задовольняє, то тоді штраф сплачувати не потрібно, адже постанова скасовується. Якщо особа отримує відмову в задоволенні позову, то як наслідок отримує виконавче провадження з блокуванням рахунків, що своєю чергою не дає можливості на оскарження”, — каже нам Шаховець.

При цьому, як розповідає Кравець, судова практика щодо розгляду заяв про скасування постанов досить позитивна.

“По-перше, співробітники ТЦК часто складають постанови з порушеннями: без встановлення підстав, обставин, без зазначення часу, з порушенням строків притягнення тощо. Але найголовніше – це те, що всі штрафи винесені за не оновлення даних є незаконними. Міністерство оборони має доступ до всіх реєстрів. А відповідно, згідно з нормами Закону, якщо ТЦК може отримати дані про військовозобов’язаного з інших державних реєстрів, штраф не може бути виписаний”, — сказав Кравець, додавши, що суди досить часто стають на бік громадян та виносять рішення на користь. громадян.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

Точну статистику регулятор не публікує, є лише оцінки банків та юристів, які можна порівнювати з останнім довоєнним показником: радник, адвокат юрфірми Gracers Лариса Величко повідомила «Мінфіну» про 28,9 тис. випадків успадкування банківських активів за підсумками 2021 року.

«Можна скласти власний рейтинг, де на першому місці у спадкуванні будуть депозити, кошти на карткових рахунках, на другому — цінні папери, на третьому — кредитні зобов’язання та майно в депозитному сейфі», — додала вона.

Коли експерти говорять про ЦП, то найчастіше мають на увазі ОВДП, які українці почали купувати набагато активніше, ніж до повномасштабного вторгнення: з початку війни загальний портфель ОВДП у фізосіб зріс у 2,3 раза та сягнув 58,3 млрд грн.

Опитані банки повідомили «Мінфіну», що не ведуть обліку спадкових справ щодо депозитів клієнтів. А ось передачу ОВДП рахують.

Наприклад, у пресслужбі Ощадбанку навели таку динаміку:

2022 рік — 12 випадків;
2023 рік — 22 випадки;
2024 рік — 8 випадків.

Але й там нам підтвердили, що найчастіше люди успадковують не цінні папери.

«Переважно це кошти на карткових та депозитних рахунках», — зазначили нам у пресслужбі Сенс Банку (Sense Bank).

При цьому українці все частіше користуються послугами посередників.

«Найпоширеніший варіант — спадкоємці виїхали за кордон і, подавши заяву на прийняття спадщини, доручають адвокатам супроводжувати процес отримання свідоцтва та спадщини», — пояснила адвокат Адвокатського бюро «Івана Хомича» Олена Воронкова.

Як відбувається успадкування у банках

У Сенс Банку (Sense Bank) пояснили, що фінустанова дізнається про факт смерті клієнта (вкладника, позичальника) двома способами:

При зверненні родичів із оригіналом свідоцтва про смерть особи (або нотаріально завіреною копією).
При надходженні запиту від нотаріуса/нотаріальної контори щодо наявності коштів померлого.

Нотаріуси допомагають спадкоємцям розшукати активи померлого, адже вони можуть не знати, скільки той мав рахунків, в яких саме банках і які суми там розміщені.

«У разі отримання свідоцтва про смерть клієнта, його рахунки блокуються до моменту звернення спадкоємця (спадкоємців). Будь-які подальші операції заборонені, окрім операцій з видачі готівки (та/або закриття рахунків) спадкоємцям на підставі відповідного свідоцтва про право на спадщину або свідоцтва про право власності, або дозволу нотаріуса на отримання спадкоємцем частини вкладу спадкодавця, або за рішенням суду», — розповіли «Мінфіну» у пресслужбі ОТП Банку.

Процедура успадкування для всіх банків є єдиною й регулюється Цивільним кодексом (ст. 1228−1233), а також нацбанківською інструкцією про відкриття/закриття рахунків, затвердженою Постановою НБУ № 705. Це ключові документи, хоча є й інші, що їх доповнюють.

«Щоб отримати спадщину, людина має надати банку свідоцтво про смерть вкладника, свідоцтво про право на спадщину, яке можна отримати у нотаріуса, надавши йому заяву про прийняття спадщини, а також документи, що підтверджують її особу та право на спадщину. Банку також потрібно надати паспорт та код спадкоємця. І якщо такі є, додаткові документи. Наприклад, заповіт, договір про спільний депозит тощо», — уточнив нам начальник юридичного управління Unex Bank Ігор Куц.

Усі ці документи потрібно подати до банку протягом 6 місяців після відкриття спадщини.

В Ощадбанку сформулювали черговість кожного етапу:

Банк отримує запит від нотаріуса на наявність коштів на рахунках/цінних паперах на рахунку померлого. А саме: запит + свідоцтво про смерть.
На підставі отриманої інформації від банку нотаріус готує свідоцтво про право на спадщину.
Спадкоємець звертається до банку зі свідоцтвом про право на спадщину.
Банк відкриває рахунок спадкоємцю та переказує на нього ЦП/кошти на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо спадкоємець не має рахунку і не хоче його відкривати, він може подати заяву і отримати успадковану суму готівкою через касу.

«Зазвичай процедура успадкування коштів на рахунках та цінних паперах у банку займає від 2 до 4 тижнів», — додав Куц.

Юристи уточнили, що у свідоцтві про право на спадщину зазначаються такі відомості:

• Номер рахунку вкладу. Банк може прийняти свідоцтво без такого номера лише, якщо в нього відкрито один рахунок померлого, або якщо у свідоцтві чітко зазначено, що спадщина поширюється на всі рахунки клієнта.
• Назва банку.
• ПІБ спадкоємця/спадкоємців.
• Дата складання спадщини.
• Якщо гроші на рахунку заповідаються декільком людям, то обов’язково має бути зазначено, як вони розподіляються між ними. Якщо пропорції не зазначені, банк сам ділить кошти на рівні частини. При цьому всім спадкоємцям не обов’язково звертатися до фінустанови одночасно.

Живий чи ні: що знають банки

Фінансові установи можуть не відразу дізнатися про смерть свого клієнта.

«Банки не здійснюють активного та постійного моніторингу життєвого стану своїх клієнтів. Вони покладаються на інформацію, яка надходить від родичів, представників, адвокатів чи державних органів», — пояснила Лариса Величко із Gracers.

Обов’язкове спілкування людини з банком зазвичай відбувається раз на рік, іноді двічі на рік, коли проводиться обов’язковий фінансовий моніторинг. Клієнт повинен прийти до фінустанови з документами (паспорт, податковий код) та актуалізувати свої персональні дані. Якщо людина з будь-якої причини цього не зробить і не зв’яжеться з банком, її рахунок заблокують.

При цьому банк не перевірятиме — чи жива людина, чи ні, воює на фронті чи виїхала за кордон. Це не його функція.

«Банки не зобов’язані самостійно розшукувати близьких родичів вкладника у разі його смерті. Процедура наслідування ініціюється спадкоємцями, які мають звернутися до нотаріуса для відкриття справи про спадщину. Хоча деякі банки можуть здійснювати певні дії для інформування родичів (надсилатимуть листи за місцем проживання клієнта) про наявність грошей на рахунку вкладника.

Якщо банк тривалий час (зазвичай більше року) не отримує звернень від спадкоємців та не отримує інформації про відкриття справи про спадщину, то може звернутися до нотаріуса чи державного органу для з’ясування причин”, — додала Величко.

Самі банкіри визнають, що зазвичай все відбувається інакше: після закінчення терміну депозиту фінустанова автоматично продовжує (пролонгує) її на новий термін, якщо вкладник не з’являється.

Кого точно завжди розшукує банк — це позичальника: коли той припинить платити за кредитом, йому надсилатимуть повідомлення на мобільний телефон та писатимуть листи за місцем проживання. Якщо людина проживала не сама, то інформація швидко дійде до рідних та близьких.

Якщо ж у померлого вкладника немає заповіту, то завданням нотаріуса стане пошук усіх законних спадкоємців та розділ активів між ними. Для цього він може звернутися до державних органів влади (для отримання інформації про родичів), а також до засобів масової інформації з відповідним оголошенням.

Які проблеми виникають у спадкоємців

Хоча процедура успадкування банківських активів і виглядає досить зрозумілою, люди часто мають проблеми з дотриманням усіх правил. Через це вони ризикують втратити спадок. Після опитування банкірів та юристів «Мінфін» зібрав ключові.

Відсутність у спадкоємців повної інформації про банківські активи заповідача. Скільки саме у нього рахунків, у яких саме банках — про це можуть знати далеко не всі. Ці дані збирає нотаріус власноруч: надсилає запити до кожного чинного в Україні банку, яких наразі 62. Таке розслідування може тривати не один тиждень, і оплачуватиметься спадкоємцями.

«Пошук активів може ускладнитись, якщо кошти розміщені ще й в іноземних банках. Тому для ефективної ідентифікації коштів на банківських рахунках/депозитах спадкоємець повинен надати нотаріусу якомога більше інформації про наявність у спадкодавця взаємовідносин із банками (договори, квитанції, листування тощо). Це дозволить звузити коло пошуку та заощадить час, сили та кошти спадкоємців», — сказав «Мінфіну» радник юридичної компанії Asters Юрій Некляєв.

Документи, оформлені з помилками чи не за формою. «Найчастіше стикаємося з некоректно оформленим свідоцтвом на право успадкування, де не перераховані всі рахунки спадкодавця, неправильно вказані імена спадкоємців тощо. У цьому разі працівники банку консультують клієнта щодо внесення змін, згідно з діючим законодавством», — запевнили у пресслужбі Сенс Банку (Sense Bank).

Пропуск терміну для прийняття спадщини. На це потенційний спадкоємець має 6 місяців, і важливо в них вкластися — надати всі документи. «Спадщина не переходить спадкоємцю автоматично. Кожен має реалізувати своє право наслідування. Для цього необхідно протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця подати заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Заяву можна подати до будь-якого нотаріуса в рамках округу, де знаходилося останнє місце проживання спадкодавця», — уточнив Юрій Некляєв.

Після звернення до нотаріуса, той може підготувати потрібний документ за декілька тижнів, без нього банк грошей не видасть.

«Після закінчення 6 місяців від дня смерті спадкодавця нотаріус має право видавати свідоцтво про право на спадщину. Реально це займає ще 2−4 тижні. Після цього спадкоємець зі своїми документами, що підтверджують особу та право на спадщину, звертається до відділення банку та отримує гроші», — пояснила Олена Воронкова.

Нотаріус спрацює швидше, якщо є офіційно оформлений заповіт (його дуже швидко розшукають у спеціальному реєстрі).

Важливо: багато хто вважає, що під час дії в Україні воєнного стану було продовжено терміни наслідування, проте це не так. Продовжує діяти вимога щодо 6 місяців.

«Під час дії воєнного стану частою помилкою та проблемою є хибний розрахунок термінів. Оскільки у червні 2022 року Кабмін запровадив норму, що перебіг терміну для прийняття спадщини або відмови від неї зупиняється на час воєнного стану, але не більш як на 4 місяці. Тобто сумарний термін — 10 місяців, і можна нікуди не поспішати. Однак до Цивільного кодексу відповідних змін не було внесено, там так і залишилися 6 місяців. Тому у січні 2023 року Верховний суд звернув на це увагу, зазначивши, що Цивільний кодекс має вищу юридичну силу, ніж акти Кабміну. А тому коректний термін спадщини — це 6 місяців, а не 10», — пояснила Лариса Величко.

Це дуже важливо, і загрожує подальшими походами у суди, або взагалі позбавленням спадщини.

«Якщо спадкоємець пропустить цей термін, він може втратити право на спадщину, але суд може надати йому додатковий термін, якщо визнає причини пропуску поважними.

Рекомендації в даному випадку: насамперед варто якнайшвидше звернутися до юриста за консультацією щодо успадкування. А після цього зібрати всі необхідні документи, що підтверджують право на спадщину, та подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини”, — зауважив Ігор Куц із Unex Bank.

Арештовані банківські вклади. Неважливо, чому було накладено арешт — порушення правил фінансового моніторингу, заборгованості, які стягуються через суд, чи щось інше. Проте спадкоємці не зможуть отримати доступ до таких вкладів навіть за наявності заповіту.

«За законом, якщо на спадкове майно накладено арешт, видача свідоцтва про право спадщини затримується до зняття арешту. У такому разі спадкоємцям потрібно встановити причину накладення арешту та вжити заходів задля його скасування», — пояснив Юрій Некляєв.

Некоректне оформлення спадщини на ОВДП чи інші цінні папери, а також подальше переоформлення. Проблема виникає, коли спадкоємець не один, а декілька.

«Нотаріус у свідоцтві про право на спадщину вказує не кількість штук цінних паперів, а пише ½ або 1/3, а загальна кількість ЦП не ділиться порівну на 2 чи 3. Також складнощі виникають, коли маємо справу з розтягнутим у часі переоформлення спадщини. З моменту надання відповіді нотаріусу до звернення спадкоємця може минути від 1 до 6 місяців, а за цей час ОВДП може бути погашено, гроші підуть на грошовий рахунок померлого, а ЦП спишуться», — описали ситуацію в пресслужбі Ощадбанку.

При цьому інформація про держоблігації має детально виписуватись у справі про спадщину.

«Якщо спадкодавцю з якоїсь причини не були виплачені доходи за ОВДП (відсотковий дохід чи погашення), наприклад, через відсутність коректних реквізитів, заборгованості або з інших причин, то для отримання таких доходів спадкоємцем сума нарахованих, але не сплачених доходів також має бути включена до переліку спадкового майна, яке вказується у свідоцтві про спадщину», — зазначили у пресслужбі ОТП Банку.

Оскаржений заповіт — коли він визнаний недійсним. Зазвичай це відбувається, коли на активи претендують декілька спадкоємців і вони не можуть домовитися про справедливий поділ, переносять свої суперечки до суду.

«Заповіт може бути визнаний недійсним із різних причин, наприклад, якщо він складений під тиском, погрозами, або якщо спадкодавець на момент його складання не був при здоровому глузді. У такому разі спадкування відбуватиметься у законну чергу, тобто спадкоємцями стануть родичі спадкодавця», — уточнив Ігор Куц.

Присвоєння та розтрата частини чи всіх коштів померлої людини з банківських рахунків ще до початку процедури наслідування. Із заповідачем могли проживати як майбутні спадкоємці, так і сторонні люди. Були випадки, коли вони отримували доступ до відповідних банківських карток та паролів, і обнуляли рахунок ще до дій нотаріуса. Тому юристи радять здійснити відповідну перевірку.

«Якщо спадкоємець знає про такий ризик недобросовісної поведінки, то він може звернутися до нотаріуса, який веде справу про спадщину та має право надіслати до банку запит щодо інформації про баланс рахунку станом на день смерті спадкодавця та станом на дату звернення із запитом.

Порівнявши отриману інформацію, можна встановити, чи витрачалися (чи іншим чином використовувалися) кошти спадкодавця після його смерті. Якщо ж банк відмовить нотаріусу у наданні такої інформації за запитом, то її можна витребувати у судовому порядку. У разі доказу факту використання коштів спадкодавця після його загибелі, це буде підставою звернутися до суду та вимагатиме повернення грошей”, — порадив Юрій Некляєв.

Але важливо розуміти, хто саме користувався рахунком. Якщо це чоловік/дружина, вони мають право на спільне користування грошовими активами свого чоловіка/дружини — 50:50. Наслідувати і ділитися згодом між спадкоємцями може лише половина банківських активів.

«У разі смерті спадкодавця іншому подружжю належить половина такого грошового вкладу/рахунку, яка, відповідно, не входить до складу спадщини. Таким чином, використання іншим подружжям своєї половини коштів не є порушенням закону і не свідчитиме про порушення прав спадкоємців», — пояснив Некляєв.

Спадщина — брати чи не брати

До окремої категорії виділяється боргова проблема. Якщо людина за життя не тільки володіла коштами на рахунках, ОВДП тощо, але мала борги за різними видами кредитів, її спадкоємці не зможуть отримати лише активи, їм доведеться також сплатити борги померлого.

«Борги можуть оплачуватися не в повному обсязі, а лише у сумі, в якій обчислюється спадок. Тому дуже важливо правильно порівняти вартість активів/боргів і ухвалити виважене рішення. При цьому потрібно брати до уваги всі супутні витрати — від витрат на переоформлення до суми податків, якщо йдеться не про перший/другий ступінь спорідненості», — наголосив у розмові з «Мінфіном» старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

До спадкоємців першого та другого ступеня споріднення застосовується нульова податкова ставка — це діти/батьки, чоловік/дружина, а також рідні брати/сестри та бабусі/дідусі. Решта громадян України зобов’язані сплатити зі спадщини 5%-й податок, а іноземці (нерезиденти) — 18%.

Коли нотаріуси збиратимуть інформацію про банківські активи померлого, вони одночасно отримають і всі дані щодо його боргів. Тож спадкоємець матиме всю викладку для ухвалення рішення. Він зобов’язаний приймати спадщину: навіть якщо є єдиним родичем, він може відмовитися.

У 2023 році депутати мали ідею позбавити українців такого права — відмовитися від спадщини боржника. Говорили, що документ лобіюють банки, які мають великі борги через зростання смертності в Україні. Навіть розроблявся відповідний документ. Проте законопроєкт не було розглянуто.

«Якщо у спадок переходить майно, яке важко продати або яке потребує значних витрат на утримання, спадкоємці також можуть відмовитись від нього. Бувають моменти, коли спадкоємці розуміють, що вони не мають фінансових можливостей на утримання майна. Навіть є ситуації, коли люди відмовляються від спадщини, якщо є ще декілька спадкоємців, і це може зайняти дуже багато часу, також можуть виникати суперечки щодо спадку», — розповіла Лариса Величко.

Що робити, коли обкрадають полонених та вбитих

Окремо варто виділити проблему обкрадання українських воїнів на фронті. Міноборони України ще у 2022 році повідомляло, що окупанти грабують не лише наших полонених, а й убитих військовослужбовців — обшукують тіла, витягуючи їхні банківські картки та розкрадають карткові рахунки наших бійців: як особисті накопичення людей, так і кредитні ліміти банків.

«На жаль, це явище є досить поширеним. Стосувалося воно і тих, хто потрапив до полону, і загиблих. Вкрадені суми варіювалися від 10 000 грн до 1 000 000 грн», — повідомила Лариса Величко.

Вона пояснила: коли людина зникає безвісти, її рідні та близькі можуть отримати опіку над майном, у тому числі й банківськими рахунками.

«Опіка над майном може бути встановлена нотаріусом до затвердження судом рішення про визнання людини безвісти відсутньою. Опікун над майном згодом бере на себе виконання цивільних обов’язків: керує майном зниклої людини та погашає борги за рахунок її майна», — уточнила Величко.

Офіційно стати такими майновими опікунами мають право близькі родичі, члени сім’ї.

Опитані «Мінфіном» банки запевнили, що готові йти на поступки, розстрочки та навіть списання частини боргу полоненим військовим, а також родичам — у разі загибелі воїнів. Але все це відбувається не автоматично: потрібно подавати відповідні заяви, надавати документи та вести переговори.

У разі крадіжки грошей із карткових рахунків наших воїнів, юристи радять звертатися до наших правоохоронних органів із відповідними заявами. Також полоненого судом можна визнати тимчасово недієздатним, після чого банк припинить нараховувати йому відсотки за всіма видами кредитів.

Лариса Величко запропонувала такий алгоритм дій, якщо у родичів військових з’явиться інформація про крадіжку грошей із карткових рахунків близького військовослужбовця (полоненого чи загиблого):

Заблокувати банківську картку. Важливо мати доступ до картки та знати всі реквізити (стати опікуном майна або отримати право на спадщину).
Звернутися до банку з письмовою вимогою про надання інформації про подію — щодо крадіжки грошей: місце, спосіб списання, адресати з перерахування коштів, спосіб авторизації та ін.
Звернутися до поліції із заявою про скоєння кримінального правопорушення за ст. 185, чи ст. 190 Кримінального кодексу.

А якщо з рахунку військового було незаконно отримано онлайн-кредит та вкрадено кошти:

Звернутися до Кіберполіції, яка може з’ясувати IP-адресу та номер телефону, який використовували злочинці.
Звернутися до суду з позовом про визнання незаконним договору позики.
Подати клопотання до суду для отримання від мобільного оператора номера, який використовувався для оформлення кредиту, відомостей про його місцезнаходження та роздруківки смс-повідомлень. А також клопотання для отримання інформації про банківську картку, на яку в результаті було перераховано кредитні кошти.
Після визнання кредитного договору недійсним або встановлення факту шахрайства, необхідно звернутися до Бюро кредитних історій з вимогою вилучити запис про незаконний кредит.

Куди йдуть незатребувані гроші

Ще одне важливе питання — хто отримує право на гроші на рахунках, якщо за ними не звертаються спадкоємці. Адже завжди були самотні люди, а під час війни ще, на жаль, трапляються трагічні події, коли через бомбардування та атаки гинуть цілі родини.

Юристи дають просту відповідь — кошти йдуть державі.

«Зазвичай банки зберігають гроші на рахунках 3 роки. Але якщо за цей час по них ніхто не звертається (ні власник, ні спадкоємці, то кошти відходять державі Україна, їх перераховують до державного бюджету», — підтвердив «Мінфіну» адвокат Ростислав Кравець.

А якщо банк закриють, то гроші взагалі пропадуть.

«Чисто теоретично, якщо банк буде ліквідовано, вкладники або спадкоємці не подадуть заявку на відшкодування до Фонду гарантування вкладів фізосіб, то цей депозит буде списано», — уточнила Олена Воронкова.

У зв’язку з усім цим, спадкоємцям радять не зволікати, і оформляти спадщину за близькими, що пішли з життя.

АО «Кравець І Партнери»

Як правильно користуватись своєю карткою і чи можуть ваш рахунок закрити без попередження, читайте в матеріалі OBOZ.UA.

Чи може банк закрити рахунок без пояснення причин?

Так. Ба більше, саме так банки і роблять. Найбільші українські банки, зокрема державний ПриватБанк, зробили частиною своєї політики заборону на оголошення причини розірвання договору. В кращому разі клієнту пояснять, що йдеться про порушення, виявлені під час проведення фінансового моніторингу.

Банки в такому випадку посилаються на умови договору, а також закон про фінансовий моніторинг. OBOZ.UA вивчив умови договорів трьох найбільших українських банків. Зазвичай у договорах вказують, що банк має право з власної ініціативи і письмово попередивши клієнта закрити рахунок, якщо:

• 12 місяців не було жодних операцій (і немає залишку коштів на рахунку);
• після смерті клієнта;
• якщо клієнт порушив свої зобов’язання згідно з Договором (наприклад, не актуалізував дані);
• якщо співпраця може призвести до фінансових збитків, погіршення іміджу банку;
• якщо клієнт обманув банк (надав недостовірні дані);
• якщо клієнт використовує рахунок не для власних потреб;
• якщо діяльність клієнта суперечить законодавству;
• за наявності підстав, передбачених законодавством з питань фінансового моніторингу;
• у разі виникнення у банку підозри або виявлення ознак незаконних операцій із платіжним інструментом.

Окрема група причин є і щодо фінансового моніторингу. Є порогові суми, після яких надання документів, що підтверджують походження коштів, є обов’язковим. Йдеться про 400 тис. грн. Якщо це менша сума, то банки використовують ризик-орієнтований підхід. Ризиковими вважають усі нетипові операції, операції з готівкою, криптовалютою, отримання виграшів від казино, перекази від PEPів (публічних осіб, чиновників, представників влади) тощо.

Ст. 15 закону, що регулює фінансовий моніторинг, встановлено такі причини для розірвання договору з ініціативи банку:

• якщо неможливо провести ідентифікацію та/або верифікацію клієнта;
• встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей;
• подання клієнтом чи його представником недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману;
• якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, є неможливим.

Адвокат Ростислав Кравець, який у суді представляє клієнта, з яким банк розірвав договір з власної ініціативи, розповідає: зазвичай є три причини для розірвання договору. “Може бути операція, яка викликала підозри у банку, банк запросив інформацію, а клієнт нічого не відповів (зазвичай банк надсилає цей запит у застосунок, і його дуже легко пропустити. – Ред). Може бути, що клієнта внесли в санкційні списки або він пов’язаний з особами із санкційних списків”, – розповідає адвокат у коментарі OBOZ.UA. Адвокат впевнений: банк не може закрити рахунок без жодних підстав. Тому в будь-якому разі у клієнта є можливості звертатись до суду.

Про це не знають багато клієнтів: яку інформацію варто перевірити

У реєстрі судових рішень можна знайти десятки рішень про визнання блокування рахунків з ініціативи банку незаконними. Зокрема, у рішенні Хмельницького міськрайонного суду (провадження № 2/686/1805/24) йдеться про те, що блокування карткового рахунку є можливим лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначених законом. Ймовірно, йдеться про звернення до правоохоронців щодо можливого порушення клієнтом закону. В цьому рішенні суд визнав блокування рахунку незаконним та зобов’язав банк виплатити клієнту 20 тис. грн компенсації.

Член Ради НБУ Василь Горбаль розповів OBOZ.UA: до нього також звертаються з проханням допомогти розібратись, за що банк розірвав договір з клієнтом. Найчастіше це відбувається через дії самого клієнта, зазначає Горбаль.

“Наприклад, клієнт обирає собі зарплатну картку з відповідним тарифним пакетом. Але крім зарплати у клієнта по цій картці проходять й інші операції (на зарплатну картку має надходити тільки зарплата. Уточніть у банку, який саме тип картки ви маєте. – Ред). Клієнт вважає, що може використовувати рахунок як завгодно. Але це є порушенням умов договору”, – пояснює Горбаль.

Член Ради НБУ погоджується: проблема, зокрема, полягає у відсутності дієвої комунікації. Часто українці відкривають рахунки, заповнюють анкети, проте не звертають увагу на обмеження та призначення картки. Якщо ви вказали розмір своєї зарплати та відкрили зарплатний рахунок, ви не можете використовувати цю картку за іншим призначенням та бути впевненим, що банк не закриє рахунок з власної ініціативи. Звісно, є процедура апеляції: можна писати звернення в банк, звертатись у НБУ чи навіть суд. Проте найкращий спосіб – не допустити блокування рахунку.

Що робити, аби не втратити доступ до своїх карток

Ознайомитись з умовами використання свого рахунку. Перечитайте уважно договір, зверніться до банку та попросіть уточнити умови співпраці. Якщо це зарплатна картка, використовуйте її за призначенням. Намагайтесь дотримуватись умов співпраці з банком.

Бути передбачуваним для банку. Банк може заблокувати ваш рахунок у випадку, якщо ви не можете пояснити походження платежів, переказів.

Платити податки чесно. Якщо ви декларуєте всі свої доходи та отримуєте їх прозоро, ви в будь-який момент зможете пояснити банку свої банківські операції.

Не передавайте свою картку нікому. Важливо, щоб ви самостійно користувались своєю карткою. Не передавайте її стороннім особам. Як раніше писав OBOZ.UA, в Україні існує цілий ринок “мулів”: це клієнти банків, які передають свої картки шахраям за невелику грошову винагороду. Такі “мули” ризикують назавжди опинитись у чорному списку банків і більше не зможуть відкрити рахунок.

Відмовитись від підозрілих операцій. Банки часто блокують рахунки після купівлі криптовалюти, тому намагайтесь уникати тих операцій, які можуть бути підозрілими. Якщо ви плануєте купувати чи продавати криптовалюту, користуйтесь послугами офіційних бірж, які перевіряють своїх клієнтів.

Якщо вам закрили рахунок, а на ньому ще залишися гроші, треба прийти у відділення і вказати інший рахунок, на який будуть перераховані ці кошти. Якщо у вас немає рахунку в іншому банку, треба його відкрити.

OBOZ.UA

АО «Кравець І Партнери»

Деякі скандальні норми, які були в першому варіанті, дещо пом’якшили. Так, примусові заходи проти порушників військового обліку (арешт рахунків, обмеження прав на водіння авто, обмеження прав на виїзд за кордон) запроваджуватимуться не рішенням військкомів, а через суд.

Однак усе це з лишком перекривається фактичною скасуванням ключового нині чинного принципу вручення повістки – повістка вважається отриманою лише за умови вручення особисто. У оновленому законопроекті ця норма перестає діяти. Порядок денний буде вважатися врученим після появи в електронному кабінеті військовозобов’язаного, який повинні всі військовозобов’язані створити протягом 60 днів з моменту набрання чинності законом. 

Докладніше про те, що змінює законопроект, читайте у статті “Країни”. 

Порядок денний надішлють до кабінету

Головними новаціями оновленого законопроекту є одностороннє декларативне вручення повістки військовозобов’язаному.

Кожен чоловік віком від 18 до 60 років (при цьому мобілізаційний вік буде з 25 до 60 років, а не з 27 років, як зараз) буде зобов’язаний створити електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного, резервіста. У цей кабінет і надсилатимуть повістки. Якщо раніше повістка вважалася врученою за умови “особистого вручення” за підписом під нею адресата повістки, то тепер нарівні з цим повістка вважатиметься врученою, коли її буде відправлено до електронного кабінету. Днем вручення електронного порядку денного буде вважатися день отримання Територіальним центром комплектування повідомлення про доставку такого порядку денного до електронного кабінету призовника. Якщо повістка з’явиться в електронному кабінеті пізніше 17 годин, то вона вважатиметься врученою в робочий день, наступний за днем ​​її відправлення (зазначимо, що приблизно така норма міститься в прийнятих ще минулого року поправках до закону про заклик до РФ – там повістка вважається врученою після появи у електронному реєстрі).

Власне, факт вручення повістки досі був вирішальним моментом для старту адміністративного і навіть кримінального провадження за порушення правил мобілізації. Тепер спрощується і схема пошуку ухилістів, і притягнення їх до кримінальної відповідальності.

А крім адмінвідповідальності їм загрожує новація – накладення обмежень через суд. 

Зазначимо, що в початковій версії законопроекту низка обмежень могла директивно вводити військкомат. Тепер же ТЦК має звернутися до суду, який може накласти на військовозобов’язаного такі обмеження: 

– арешт банківських рахунків та цінностей, що зберігаються в банках;
– Обмеження виїзду за кордон;
– Обмеження права на водіння машини.

Обмеження вводяться термін виконання призовником вимог ТЦК. 

При цьому звернення ТЦК до суду виглядає як проста формальність – суд розглядає вимогу військкомату протягом 15 днів, скарга на відмову у відкритті справи прийматиметься протягом 10 днів. Якщо сторони не прийдуть до суду, він розгляне справу у письмовій формі. Також у новому законопроекті вводиться норма “заходи впливу”, за якою, якщо викликана повісткою людина не з’явиться до ТЦК протягом 15 днів, до її електронного кабінету надішлють вимогу виконати обов’язки, які пропише ТЦК. Форму вимоги має встановити Міноборони.

Взагалі мати при собі військовий квиток для чоловіків після ухвалення законопроекту стане прямим обов’язком. Громадяни України від 18 до 60 років будуть зобов’язані пред’являти його на вимогу представника ТЦК чи поліції, а також співробітникам прикордонної служби. Під час перевірки документів представник ТЦК або поліцейський може здійснювати фото-, відеофіксацію процесу та використовувати технічні пристрої з доступом до Єдиного реєстру призовників. Права поліції щодо перевірки документів значно розширять.

Поліцейські матимуть змогу не просто перевіряти військовий квиток, а й доставляти порушників мобілізаційного законодавства до ТЦК. Зазначимо, що норма про порушників у проекті звучить так: “особи, які скоїли порушення” (хоча ніхто не може вважатися винним, доки його провину не визнає суд). 

А що зі штрафами 

Відзначимо важливий момент. Разом із першим законопроектом про мобілізацію наприкінці грудня Кабмін вніс ще один законопроект №10379, яким запропонував посилити відповідальність за порушення правил військового обліку та законодавства щодо мобілізації.

Зокрема, Кабмін запропонував збільшити штрафи за порушення правил військового обліку у 10 разів, і якщо документ буде ухвалено, то штрафи становитимуть від 8500 до 17 000 грн. Порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок та військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію — штраф від 25 500 до 34 000 грн для громадян та від 34 000 до 85 000 грн для посадових осіб. А за порушення цього ж законодавства у особливий період штраф становитиме від 34 000 до 51 000 грн. для громадян та від 153 000 до 204 000 грн. для посадових осіб. Крім того, Кабмін запропонував запровадити кримінальну відповідальність за відмову від проходження медогляду та прирівняти це до ухилення від призову під час мобілізації. Незважаючи на те, що проект зайшов до Ради разом із базовим документом про мобілізацію, він не був відкликаний, як перший варіант проекту про мобілізацію. 

Тобто тепер не можна виключати, що якщо буде ухвалено новий проект про мобілізацію, то разом з ним і посилять відповідальність за порушення правил мобілізації. І, повторимося, відліком для старту адмінділів стане потрапляння повістки до електронного кабінету військовозобов’язаного. А якщо військовозобов’язаний відмовиться створити такий кабінет, то очевидно, що порушення настане після 60 днів, які дадуть усім військовозобов’язаним після ухвалення закону для того, щоб вони уточнили свої дані. 

Які зміни щодо інвалідів

Відстрочення та звільнення від мобілізації у зв’язку з інвалідністю (або інвалідністю родичів) зберегли у нинішньому вигляді, крім однієї важливої ​​норми: право на відстрочку втратять особи, батьки дружини (чоловіка) яких є інвалідами. Тепер таке послаблення можливе лише для родичів першого порядку. А зять, наприклад, таким не є.

Крім того, військовозобов’язані, які раніше були визнані обмежено придатними, протягом 9 місяців мають пройти повторний медогляд, і військово-лікувальна комісія вирішить, чи придатні вони чи ні.

Те саме стосується і осіб, які отримали інвалідність 2 та 3 груп після 24 лютого 2022 року (вони мають підтвердити свою інвалідність до кінця 2024 року), крім тих, хто отримав інвалідність внаслідок контузії чи втрати кінцівки. 

Нові категорії під мобілізацію

За новим проектом під мобілізацію потраплять нові категорії осіб. Наприклад, відстрочки не буде у тих, хто здобуває другу вищу освіту.

Відстрочення не буде у аспірантів, які навчаються за контрактом, а також у наукових та науково-педагогічних співробітників, якщо вони працюють менш як на 0,75% ставки. 

Також пропонується включити до категорії підлягаючих мобілізації раніше засуджених. Як сказано в тексті, постановці на облік у ТЦК підлягають “покарання, що прибули після відбування, за нетяжкий злочин із установ виконання покарань або тяжкий (особливо тяжкий) злочин, якщо раніше не перебували на військовому обліку”.

Кого звільнять від мобілізації

Нардепів від мобілізації все-таки звільнять (всупереч чуткам, що раніше ходили).

Загалом список тих, хто звільнений від мобілізації, виглядає так:

– заброньовані за органами держвлади, іншими органами влади, місцевого самоврядування, підприємствами та організаціями;

– учні, які здобувають освіту вище раніше отриманого (ті, хто після школи вступив до технікуму, після школи або технікуму – до вузу, а також аспіранти, докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури). Тобто відстрочку від мобілізації для тих, хто здобуває ще одну вищу освіту, як писалося вище, скасовують;

– наукові та науково-педагогічні співробітники, які працюють не менше ніж на 0,75% ставки;

– Люди, “визнані особами з інвалідністю”;

– особи, які відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатні до служби терміном від 6 до 12 місяців (з подальшим проходженням ВЛК повторно);

– жінки та чоловіки, на утриманні яких 3 та більше дітей;

– жінки та чоловіки, які мають дітей віком до 18 років, якщо другий батько помер, позбавлений батьківських прав або зник безвісти;

– опікуни дітей з різними розладами та хворобами, опікуни дітей-інвалідів 1 та 2 групи;

– усиновлювачі дітей до 18 років – зайняті доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною або своїми батьками, які за висновком закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду (звідси зникла норма про догляд за батьками дружини/чоловіка);

– опікуни осіб, визнаних недієздатними у судовому порядку;

– члени сім’ї 1 ступеня спорідненості (не більше однієї) особи з інвалідністю 1 групи, зайняті постійним доглядом за ним, якщо немає інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

– члени сім’ї 1 ступеня спорідненості особи з інвалідністю 2 групи, зайняті постійним доглядом за ним, якщо немає інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

– жінки та чоловіки, які мають дітей до 18 років та чоловіка (дружину), які проходять військову службу!

– керівники міністерств, заступники, керівники держорганів;

– Народні депутати;

– судді, члени Вищої ради правосуддя, ВККС;

– Співробітники органів військового управління;

– особи, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти у Луганській та Донецькій областях під час дії військового стану, а також під час АТО.

За закордонним паспортом – з військовим квитком

Громадяни, які знялися з військового обліку в Україні та поїхали за кордон, мають стати на облік за кордоном протягом 30 днів після того, як Кабмін ухвалить відповідну постанову. Після цього моменту будь-які консульські дії для чоловіків віком від 18 до 60 років здійснюватимуться за умови наявності у них військово-облікових документів. Виняток становитимуть оформлення посвідчення на повернення в Україну, консульські дії щодо дітей, якщо другий батько іноземець, та оформлення спадщини.

Оформлення внутрішнього та закордонного паспорта буде можливим лише за умови наявності військово-облікових документів (а це стосується і тих чоловіків, які перебувають в Україні).

Для виїзду за кордон усім особам чоловічої статі від 18 до 60 років (хто входить до дозволених до виїзду категорій) необхідно додатково пред’являти військовий квиток з позначкою про зняття з обліку (норма не поширюється на дипломатів та членів їх сімей). Це те, що вже фактично ввели на кордоні.

Чи буде дембель

Щодо законопроекту про мобілізацію кілька важливих моментів для військових:

1. Збереглася норма про демобілізацію через 36 місяців (тобто через три роки) служби під час воєнного стану. Щоправда, у проекті йдеться про те, що звільнення таких військовослужбовців здійснюватиметься у строки, визначені рішенням Ставки Верховного головнокомандувача.

2. Зникла розкритикована раніше Залужним норма про обов’язкову ротацію бійців ЗСУ після півроку на передку.

3. Бійців ЗСУ-строковиків, які служили на момент оголошення військового стану (і, відповідно, воюють досі) відправлять на дембель у строк не пізніше 6 місяців з моменту набрання чинності цим законом.

4. Демобілізуватися до припинення дії військового стану зможуть військовослужбовці з-поміж осіб з інвалідністю (всіх груп, але з проходженням ВЛК) та звільнені з полону.

Інші норми законопроекту

Після набрання чинності всім новобранцям буде покладено виплату у розмірі 2 прожиткових мінімумів (трохи менше 6 тисяч гривень). Щоправда, при цьому в пояснювальній записці до проекту йдеться, що він не тягне за собою додаткових витрат з Держбюджету.

Керівників лікарень хочуть зобов’язати повідомляти ТЦК про перебування на стаціонарі осіб віком 18-25 років. Звітувати військкомату про їх надходження на лікування потрібно протягом трьох днів. Таку норму закладено в сьогоднішній законопроект про мобілізацію. Нагадаємо, що вік мобілізації у ньому знизили до 25 років.

Місцеві адміністрації, місцеві органи влади “забезпечують прибуття” призовників до ТЦК.

Громадяни, які перебувають у запасі, можуть залучатися до робіт оборонного характеру.

Взагалі очевидно, що документ готувався нашвидкуруч. Замість “аліментів” у тексті “елементи” періодично пропущені назви органів влади або відсутні слова. 

Що означає цей закон

Цей закон ще більше посилює процедуру мобілізації, ніж перший варіант законопроект через запровадження норми про вручення повістки через електронний кабінет.

Зрозуміло, що ті, хто не хоче йти служити до армії, добровільно не створюватимуть електронні кабінети. Але для того, щоб за це для них не настала відповідальність через 60 днів після набуття чинності цим законом, вони повинні будуть “зникнути” з поля зору держави – не бути офіційно ніде працевлаштованим і щонайменше пересуватися поза межами свого житла. Тому що через 60 днів після набрання чинності законом будь-якого чоловіка зможуть зупинити на вулиці і перевірити наявність у нього електронного кабінету.

Деякі послаблення, які внесли у новий варіант законопроекту (наприклад, з приводу того, що блокувати рахунки та заарештовувати майна тепер будуть не рішенням військкома, а через суд), на цьому фоні вирішальної ролі не відіграють. 

“Загалом складається враження, що ті, хто готували ці зміни, окрім покарання та нового приниження українців більше нічого нового не вигадали. Спроби за рахунок покарання змусити служити у ВСУ – це дуже погана ідея”, – коментує адвокат Ростислав Кравець.

КРАЇНА

АО «Кравець І Партнери»

20 березня парламент ухвалив у другому читанні та в цілому законопроект №8131, який передбачає впровадження у наше законодавство міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки.

Це означає, що гроші українців по суті стають “прозорими” – про них знатимуть усі вітчизняні та іноземні податкові служби. І, відповідно, закручуватимуть гайки з податків, — каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Зазначимо, що законопроект 8131 став скандальним ще на етапі реєстрації у Раді. Відразу з’явилася маса “страшилок”, особливо для наших біженців у Європі.

Ще до ухвалення закону люди почали боятися отримувати гроші на українські банківські картки. Мовляв, якщо про це дізнаються європейські фіскали, знімуть допомогу, ще й змусять повернути вже отримані гроші та випишуть величезні штрафи. Ще одна “страшилка” – біженцям просто блокуватимуть або закриватимуть рахунки в українських банках.

Тобто саме щодо біженців новий закон може вдарити найбільше.

Буквально в останній момент формулювання законопроекту пом’якшили, і для рахунків, які потрапляють під ковпак податківців, запровадили планку в 250 тисяч доларів. Тобто рахунки українців у закордонних банках на цю чи меншу суму цікавити Держподаткову службу України не будуть.

Загалом же цей закон торкнеться не лише тих, хто має гроші на рахунках за кордоном, а й громадян, які залишаються в Україні, і для бізнесу, і для самих фінансистів, і навіть для адвокатів — їм належить стати “агентами” та ” зливати дані про своїх клієнтів.

Але головне, запровадження в Україні автоматичного обміну податковою інформацією — ще один крок у напрямку запуску непрямих методів оцінки доходів та витрат та посиленого контролю за сплатою податків.

“Цей закон – точно не для того, щоб “поставити “галочку”. І не лише для гармонізації українського законодавства із європейським. Це наші податківці потихеньку підбираються до обліку всіх активів громадян та бізнесу. Наступний крок – запитають про податки з них”, – каже нам банківський юрист Олександр Ярецький.

Розбиралися, що означає закон про автоматичний обмін фінансовими даними для наших біженців, решти громадян та бізнесу.

“Ви стукаєте на наших, ми – на ваших”

Ми вже детально писали про законопроект 8131. Він передбачає імплементацію до українського законодавства міжнародних стандартів обміну інформацією про фінансові рахунки.

Йдеться про два міжнародні стандарти у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей:

1. Загальний стандарт звітності та перевірки інформації про фінансові рахунки (CRS). Він передбачає збирання інформації про рахунки фінансовими установами та щорічний обмін нею з країнами-партнерами (на сьогоднішній день такого стандарту дотримується більше 110, тож коло для обміну досить широке).
2. Стандарту з обміну інформацією на запит (EOIR).

На впровадження цих стандартів Україна підписалася ще 2021 року. А торік Державна податкова служба приєдналася до багатосторонньої угоди щодо CRS. Без відповідних змін до податкового законодавства дотримуватися його нереально, тому прийняття закону про обмін даних стало питанням часу.

У жовтні 2022 року в Раді було зареєстровано законопроект 8131 на цю тему, і його дуже швидко ухвалили у першому читанні. Затримка трапилася на наступному етапі – до документу було подано близько 200 поправок, а сам проект “завис” у профільному комітеті”, який схвалив його лише днями. І відразу ж законопроект з’явився на порядку денному парламенту і проголосував.

До речі, у проекті до другого читання з’явилося кілька важливих виправлень. Але повернемося до них згодом.

Поки що – про суть самого “податкового обміну” і чому його так бояться і пересічні українці, і бізнес.

Проект 8131 буквально відразу ж набув скандальної популярності і обріс масою “страшилок”. Етапи проходження законопроекту у Раді докладно обслуговувалися не лише у профільній спільноті, а й, наприклад, у групах у соцмережах наших біженців до ЄС. Хоча, на перший погляд, проект дуже вузький, стосується суто фінансистів і податківців і для звичайних людей мало зрозумілий.

Тим не менш, з’явилося багато чуток. Наприклад, про те, що проведення по українських банківських картках передаватиме європейським податківцям. Через що нібито людей масово позбавлятимуть допомоги, вимагатимуть повернути вже виплачені гроші, ще й випишуть величезні штрафи за приховування інформації та неправомірне отримання соціальної допомоги від країн ЄС.

Страхи з цього приводу настільки великі, що багато наших біженців стали з побоюванням проводити по них будь-які транзакції ще наприкінці минулого року. Тобто ще до ухвалення закону, хоча, звичайно ж, на той момент він навіть теоретично не міг працювати.

То що ж за “податкова бомба” міститься у новому законі?

“Якщо говорити по-простому, міжнародні стандарти автоматичного обміну фінансовими даними – це свого роду домовленість між податковими органами різних країн передавати один одному дані щодо “чужих” податкових резидентів. Головна мета кожної країни – “виловити” закордонні активи та гроші своїх податкових резидентів ( громадян та бізнесу) і зняти з них податки, або, якщо вони вже сплачені в інших країнах, зафіксувати цей факт і “звіритися” за податками відповідно до договорів про уникнення подвійного оподаткування (тобто перерахувати податки за місцевим законодавством, і можливо, спрощено принцип такий – ви “стукаєте” на наших податкових резидентів, які мають гроші та активи у вашій країні, а ми, відповідно, – на ваших”, – пояснює Олександр Ярецький.

Тобто теоретично “боятися” мають українські громадяни та компанії, які мають за кордоном неврахований дохід, активи чи “лівий” бізнес, які не декларують в Україні і не сплачують з них податки. Також “видимими” для наших податківців стають іноземні компанії українських власників.

І, відповідно, такі ж дані щодо грошей та майна податкових резидентів інших країн надаватиме державам-партнерам Україна.

“Приміром, якщо громадянин Німеччини купив в Україні нерухомість та здає її, але не декларує ці доходи і не сплачує з них податки, то після впровадження автоматичного обміну даними вся ця інформація стане відомою німецькій податковій службі, і вона ґрунтовно візьме такого громадянина в обіг. “Якщо він і так все майно декларував, і податки не приховував, то з ухваленням нового закону для нього нічого не зміниться. Тобто ризики з’являються тільки для “ухилістів””, – додав Ярецький.

Отримати інформацію щодо закордонних активів можна було й раніше. Але для цього потрібно було формувати спеціальний запит до податкових органів, а нерідко – ще й підкріплювати його рішенням суду. Що, зрозуміло, різко звужувало “охоплення” платників податків. З ухваленням нового закону обмін даними йтиме в автоматичному режимі.

Якщо ж людина чи компанія не має жодного майна та доходів за кордоном, то їхні норми нового закону торкнутися не повинні, — каже Ярецький.

Втім, за словами Кравця, насправді навіть розрахунки українців, наприклад, із закордонними контрагентами чи магазинами стануть “видимими” для наших податківців.

“За загальними правилами, особа повинна сплачувати податки з усіх доходів та подавати податкову декларацію в тій країні, податковим резидентом якої вона є. Зараз не всі платники дотримуються цих вимог, і контролюючі органи це усвідомлюють. Тому автоматичний обмін фінансовою інформацією стане ефективним інструментом виявлення та перевірки нового задекларованого доходу, який виник за кордоном Також новий інструмент сприятиме ефективному застосуванню правил щодо оподаткування контрольованих іноземних компаній, які в Україні набули чинності з 1 січня 2022 р. Після впровадження обміну інформацією податкові органи автоматично отримуватимуть дані про активи податкових резидентів України, без направлення запитів про закордонні рахунки, і почнуть перевіряти виконання правил щодо оподаткування такими платниками”, – сказав у коментарі “Страні” юрист юридичної фірми “Ілляшев та партнери” Іван Маринюк.

Чи блокуватимуть рахунки українським біженцям і позбавлять їх допомоги в Європі

З’являється багато нюансів щодо наших біженців у Європі. Хоч вони і залишаються громадянами України, багато хто стає податковими резидентами тих країн, де знайшли тимчасовий притулок (податкове резидентство може присвоюватися автоматично через 183 дні постійного проживання в країні).

Тобто дані щодо наших біженців – про їхні фінансові рахунки та активи на батьківщині – Україна буде змушена передавати. Тут виникає відразу кілька ризиків.

Перший – пов’язаний із самою передачею даних.

За даними Нацбанку, українці щомісяця витрачають за кордоном близько 2 млрд євро зі своїх рахунків в українських банках. Багато громадян продовжують працювати на віддаленні в українських компаніях і отримують зарплати на українські банківські картки.

У багатьох країнах, оформлюючи допомогу, наші біженці мали вказати наявність таких карток та баланс на них. І, відповідно до цих даних, ухвалювали рішення про виділення їм допомоги. Зрозуміло, що більшість біженців, що оформити допомогу, не зізнавались у тому, що продовжує отримувати дохід в Україні.

Але оперативно перевірити таку інформацію європейські контролери не могли. Як пояснював голова прес-служби Приватбанку Олег Серга, інформація про рахунки українців є банківською таємницею і нікому не передається, крім випадків, передбачених законодавством, наприклад, за рішенням суду.

Тепер же банківська таємниця фактично обнулюється.

“Це означає, що у європейських податківців можуть постати питання – чому людина оформилася на допомогу, якщо вона має заощадження та активи в Україні, що дозволяють безбідно жити”, – каже Кравець.

Але є нюанс.

Згідно з новим законом, автоматичному обміну даними підлягає інформація про фінансові рахунки податкових резидентів інших країн.

Тобто на перше місце виходить питання податкового резиденства.

Ми вже писали, що є багато критеріїв, за якими визначається податкове резидентство. Скажімо, постійне проживання у тій чи іншій країні понад 183 дні. За ним, податковими резидентами інших країн стають ті, хто живе за межами України більше півроку, а це більшість біженців. Але є й інші критерії. Наприклад, наявність нерухомості у тій чи іншій країні або “центру економічних та життєвих інтересів” (родичі, робота та ін.).

Наприклад, Польща, Ірландія та Литва ще раніше заявили, що не вимагатимуть з наших біженців звіту про їхні українські доходи та активи, вважаючи їх податковими резидентами України, оскільки саме на батьківщині знаходиться їхній центр “життєвих інтересів”. Але інші країни однозначної відповіді на питання – чи є українські біженці їхніми податковими резидентами – досі не дали.

Тому нашим біженцям варто самим подбати про визначення свого податкового резидентства. Наприклад, оформити довідку, що вони залишаються податковими резидентами України (її можна безкоштовно замовити у податковій службі).

Але в цьому випадку докладні дані щодо доходів українців за кордоном отримуватиме вже наша податкова служба. І, відповідно, нараховувати на них податки.

Державна служба вже наказала нашим біженцям активно включатися до кампанії з декларування доходів за 2022 рік. У декларації слід зазначити всі іноземні доходи, включаючи допомогу від країн ЄС. Щоправда, податками допомоги не оподатковуватимуться.

Якщо ж людина працює за кордоном, і отримує там зарплату, то цей факт також слід зазначити. Так як з європейських зарплат податки автоматично йдуть до місцевих бюджетів, а Україна має з більшістю країн ЄС договори про уникнення подвійного оподаткування, то буде просто “звірка” з податків (перерахунок за вітчизняним законодавством, після чого можливе донарахування податків або, навпаки, зайве повернення сплачених сум).

Другий ризик пов’язаний безпосередньо з українськими банківськими рахунками наших біженців.

У самому законі не зазначено, що громадянам України, які проживають в інших країнах, можуть блокувати або закривати рахунки у вітчизняних банках.

Але про таку загрозу юристи заговорили відразу після оприлюднення проекту 8131.

Справа в тому, що за новим законом банки, фінансові компанії і навіть адвокати стають фінансовими агентами. Тобто, зобов’язані ретельно відстежувати “підозрілі” рахунки, і якщо за ними “з’являться обґрунтовані підозри”, то це може стати підставою для “відмови у встановленні ділових відносин, надання фінансових послуг, у тому числі, для розриву договірних відносин”. Тим більше, що “фінансовий агент не несе відповідальності за завдані власнику рахунки збитки, пов’язані з розривом договірних відносин”.

Для самого фінансового агента у разі, якщо він пропустить “підозрілого клієнта” будуть жорсткі штрафні санкції (виписати їх диференційовану систему має Кабмін).

“Запроваджується специфічна паралельна система звітності банків та фінансових установ, що може стати для них додатковим головним болем”, – каже Ярецький.

Щоб перестрахуватися, фінустанови можуть просто блокувати рахунки нашим біженцям або компаніям у разі найменших підозр, а то й зовсім відмовляти в обслуговуванні. Тим більше, що в законі прописані досить жорсткі вимоги до таких клієнтів. Наприклад, про зміну статусу податкового резидентства слід повідомити протягом п’яти робочих днів та надати відповідні документи.

“По суті, запроваджуються норми, які можуть змусити наші банки масово закривати рахунки біженцям”, – вважає Кравець.

Самі банкіри прямої відповіді на питання – що буде з рахунками наших біженців, і як у принципі новий закон позначиться на роботі фінустанов – поки що не дають.

“Давайте дочекаємося остаточного ухвалення закону (його ще має підписати президент – Ред. ), – сказав нам Олег Серга.

У неформальних бесідах банкіри визнають, що з рахунками біженців “можуть бути проблеми”.

“Це не означає, що їх одразу почнуть закривати. Але є вимоги закону, і якщо вони не виконуватимуться (наприклад, за повідомленням про зміну податкового резидентства), рахунок може блокуватися до з’ясування обставин”, – сказав представник одного з банків.

“Легалізація 3.0”?

До другого читання у законопроекті №8131 з’явилася важлива поправка.

Відповідно до неї, залишки коштів на рахунках фізосіб-резидентів України у розмірі менше 250 тисяч доларів або 10 млн гривень на рахунках в іноземних банках, станом на 31 грудня 2023 року, фактично будуть легалізовані. Наша податкова, навіть отримавши інформацію про ці гроші від своїх іноземних колег, не перевірятиме джерела походження коштів та сплату з них податків (як в Україні, так і за кордоном).

Це зроблено, нібито, для того, щоб підстрахувати наших біженців, більшість яких вже відкрили рахунки в іноземних банках, і отримують на них допомогу чи зарплату або зберігають свої заощадження. Без цієї поправки, отримавши інформацію про рахунки українців в іноземних банках, наші податківці могли б порушити питання про сплату податків із цих коштів до українського бюджету, або, як мінімум, за звіркою даних – чи взагалі сплачені з них податки.

Тобто, з одного боку, ухвалена поправка – у плюс українцям, які зберігають заощадження за кордоном (але ця поправка “працює” лише в один бік – про рахунки фізосіб в українських банках, навіть якщо на них менше 250 тисяч доларів, все одно будуть повідомляти країни-партнери)

Нардеп та голова профільного податкового комітету у Раді минулого скликання Ніна Южаніна називає цю поправку “амністією капіталів 3.0”.

“За такими коштами комітет (профільний комітет Ради, який підтримав цю поправку – Ред. ) нівелював 7 років роботи чиновників на міжнародному рівні, спрямовану на боротьбу з ухиленням від оподаткування. Приєднання України наступного року до 102 країн світу, які в автоматичному режимі обмінюються інформація про залишки коштів іноземців на рахунках у банках матиме формальний характер для податкових цілей, при цьому фінансова допомога від іноземних держав під час війни мільйонам українців і так не оподатковується в Україні, джерела її походження є прозорими, а вивезені нашими громадянами заощадження були задекларовані.

Влада просуває легалізацію за 250 тисячами доларів кожному корупціонеру та ухилисту від сплати податків, яким вдалося розмістити гроші в іноземних банках, спочатку звільнили від ліквідації контрольованих іноземних компаній, потім амністували доходи, з яких не сплачені податки (мається на увазі, що закінчилася. минулого року амністія капіталів – Ред. ), а зараз для тих, хто не встиг легалізувати кошти в іноземних банках”, – написала Южаніна у своєму телеграмі.

Сюрпризи для бізнесу

У новому законі – чимало сюрпризів і для бізнесу.

Під особливим контролем податківців будуть компанії, які ведуть бізнес за кордоном або мають контрагентів.

Терміни зберігання первинної документації з таких операцій збільшили з трьох до п’яти років. Це означає, що можуть збільшитися терміни для податкових перевірок (які раніше були обмежені трьома роками).

“Ще один сюрприз для наших бізнесменів – українським податківцям стане повністю доступною інформація про ті закордонні компанії, власниками яких вони є. Це означає, що ховати активи за кордоном буде складно”, – додав Ярецький.

Як перевірятимуть рахунки та які дані підуть на обмін

Перший автоматичний обмін фінансовою інформацією з країнами-партнерами Україна проведе у 2024 році. Йому підлягатимуть дані, починаючи з липня 2023 року.

З 1 липня цього року фінустанови вже мають запустити заходи “належної перевірки”.

На офіційному сайті Мінфіну розміщено пояснення щодо нового закону. У них зокрема зазначено, що існуючі рахунки (відкриті до 30 червня 2023 року) перевірять протягом 2023-2024 років. Конкретні терміни залежить від самих рахунків. Так, рахунки фізосіб з “високою вартістю” – залишком понад мільйон гривень – перевірять до 31 грудня 2023 року, включать до звіту за підзвітними рахунками до 1 липня 2024 року, а під обмін даними вони підуть 30 вересня наступного року.

За рахунками фізосіб із “низькою вартістю” (балансом до мільйона гривень, але мінімальний поріг не вказано, а це означає, що під перевірки підуть навіть невеликі рахунки) мають перевірити до 31 грудня 2024 року, включити до звітів на 1 липня 2025 року, а пустити під обмін – 20 вересня 2025 року.

Тобто, єдине послаблення, яке одержують власники рахунків із “низькою вартістю” – тимчасове відстрочення.

Банківські рахунки організацією, на яких більше 250 тисяч доларів, перевірять до кінця наступного року, а на обмін дані підуть із 30 вересня 2025 року. Рахунки із залишком коштів менше 250 тисяч доларів на 30 вересня 2024 року, за інструкцією Мінфіну, не підлягають перевірці.

Мінфін також дає докладну схему – за яким принципом йтиме обмін інформацією. Компетентні органи різних юрисдикцій стануть надавати інформацію про фінансові рахунки нерезидентів, які ведуть банки, страхові, інвестиційні компанії та ін. місце народження, дані про фінустанову, дані про рахунок, залишок на ньому, доходи та обороти, дивіденди, відсотки та інші доходи.

Фінустанови будуть зобов’язані перевіряти податковий статус клієнта у всіх випадках.

За рахунками фізосіб фінустанови мають перевірити інформацію про поточну адресу клієнта та переконатися, що вона підтверджена документальними доказами (офіційним документом). Тобто як мінімум людей попросять такі дані надати.

“У разі виявлення кількох ознак, за якими клієнта можна віднести до різних юрисдикцій, можна звернутися до клієнта та отримати документ самостійної оцінки, щоб уникнути ситуації з одночасною звітністю для кількох юрисдикцій”, – йдеться у поясненнях Мінфіну.

Всі нові рахунки, відкриття після 30 червня 2023 – перевірятимуться за стандартами CRS автоматично.

“Черговий крок до запуску непрямих методів”

Незважаючи на те, що українців, які не мають активів та доходів за кордоном, і не поїхали як біженці до Європи, новий закон формально не стосується, експерти впевнені, що до закручування гайок з податків треба готуватись усім.

“Цей закон не просто “для галочки”. Він працюватиме, і посилить загальний податковий нагляд за платниками. Фактично все йде до впровадження непрямих методів контролю доходів та витрат, хоча по суті, кампанію з легалізації коштів провалено, та масових заповнень “нульової декларації “, з якої можна почати відлік за доходами та податками, так і не сталося”, – каже Ярецький.

Про те, що новий закон працюватиме на запуск в Україні непрямих методів контролю та боротьбу з ухиленням від сплати податків, прямо йдеться і в записці пояснення до проекту 8131. Дані стануть “важливим джерелом податкової інформації під час впровадження непрямих методів контролю за оподаткуванням фізичних осіб” “, – йдеться у пояснювальній записці.

Щоправда, для повноцінного запуску такого механізму будуть потрібні ще додаткові законодавчі зміни.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Головне завданням виконавчої служби – своєчасне, повне і примусове виконання рішень, передбачених законом.

Що робити, коли виконавча служба заблокувала рахунки – дізнавалися Факти ICTV.

Чому заблокували рахунки

Виконавча служба накладає арешти лише на боржників. Причин арешту може бути багато.

Наприклад, ви не сплатили ЄСВ, маєте борг у банку або у вас є заборгованість зі сплати аліментів, штрафів чи державних податків.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач (виконавець) і боржник. Стягувачем може бути фізична та юридична особа або держава. Усе залежить від боргу.

Тобто арештувати кошти, що є на вашому рахунку, має право як державний, так і приватний виконавець.

Арешт накладається на підставі постанови виконавця про арешт коштів боржника. Сама постанова виноситься згідно з виконавчими документами або на підставі рішення суду, судового наказу або нотаріуса.

Що робити, коли заблокували рахунки

– Першочергово вам потрібно з’ясувати, хто ваш стягувач. Далі зв’язатися з виконавцем, аби ви розуміли, на підставі якого документа був заблокований ваш рахунок, – розповідає юрист Ростислав Кравець.

Також варто звернутися до виконавця з заявою на отримання документів:

• копії постанови про відкриття виконавчого провадження;
• копії постанови про арешт коштів боржника та інших документів, які містяться в провадженні.

Далі юрист рекомендує сплатити заборгованість згідно із виконавчим документом для його закінчення і зняття арешту.

Після погашення боргу виконавець виносить електронну постанову щодо зняття арешту рахунків і направляє її в банк.

У свою чергу банк приймає її до виконання і здійснює фактичне розблокування коштів на рахунку.

Юрист також додає, якщо людині заблокували пенсійний чи зарплатний рахунок, їй варто звернутися до свого виконавця та у банк і надати документ, який підтверджує, що цей рахунок використовується лише для отримання заробітної плати чи пенсії.

– Відповідно до останнього рішення Верховного суду банк та виконавча служба самостійно зобов’язані розблокувати такий рахунок протягом одного дня. Якщо цього не сталося, потрібно оскаржувати дії приватного чи державного виконавця у суді, – каже юрист.

Як перевірити наявність виконавчого провадження

Під час накладання арешту виконавча служба обов’язково вносить інформацію щодо особи до Єдиного реєстру боржників.

Для отримання інформації ви може скористатись спеціальною послугою Автоматична система виконавчого провадження на сайті Міністерства юстиції України:

• перейдіть за посиланням;
• заповніть особисті дані;
• натисніть Пошук.

На екрані з’явиться уся інформація стосовно номера виконавчого провадження, документа, на підставі якого воно відкрито, та категорії стягнення коштів.

Також можна скористатися додатком Дія:

• перейдіть в додаток;
• у меню знайдіть категорію Послуги;
• далі оберіть пункт Виконавчі провадження.

Якщо на ваше ім’я не відкрито проваджень, на екрані ви побачите – Відсутні або сплачені виконавчі провадження.

Якщо ж статус провадження Відкрито – це означає, що виконавець виніс постанову про відкриття провадження та рахунки можуть бути заблоковані.

ФАКТИ

АО «Кравец и Партнеры»