Відкриття Реєстру декларацій – нормальний процес, а не щось надзвичайне

Доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України, народний депутат V-VI скликань Олексій Плотніков нагадує, що відкриття Реєстру декларацій саме у такому вигляді (для всіх, за рідкісними винятками) є однією з вимог наших зарубіжних партнерів у ракурсі євроінтеграційних перспектив України.

“Цього тижня також ухвалили низку таких, сподіваючись, що з середини грудня розпочнуться переговори про наш вступ до ЄС, – зазначає експерт. – Це нормальний процес, не вважаю його чимось надзвичайним. До повномасштабного російського вторгнення декларації було відкрито. І всі бажаючі могли подивитися, у кого які активи, доходи та витрати”.

На його думку, те, що буде розкрито декларації представників ТЦК та ВЛК – теж непогано з погляду відкритості суспільства.

“Хоч я не впевнений, що якщо люди беруть участь у якихось тіньових схемах щодо ухилення від мобілізації, вони це терміново декларуватимуть. Але загалом чиновники повинні розуміти, що якщо вони намагаються діяти за межами правового поля, це стане відомо найширшим верствам населення”, – констатує Олексій Плотніков.

Подібних реєстрів немає ніде у світі

Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець міркує так:

“Я категорично проти відкриття Реєстру декларацій для всіх, а не лише для правоохоронних органів та органів, яким дозволено такий доступ. Тим паче в умовах війни. Постійні посилання на те, що нас не приймуть до ЄС чи НАТО, якщо ми цього не зробимо, є маніпуляціями. Подібних реєстрів немає ніде у світі. Бажано уточнити у всіх цих “професійних громадських активістів” (“професійні громадські активісти”, для мене скорочено – “поганці”), які входять до одного пулу і фінансуються з однієї закордонної кишені, чи розуміють вони, що скоюють злочини, пов’язані із державною зрадою, з підривом обороноздатності України, з дискредитацією органів держвлади? І все це – під час війни!”.

Ростислав Кравець вважає, що відкриття на загальний огляд такого реєстру в нинішніх умовах дасть можливість противнику використати ІПСО щодо держчиновників. І ще більше підірве довіру громадян України до органів державної влади.

“Що може призвести до програшу нашої країни у війні з РФ, – попереджає експерт. – Не можна виключати, що метою деяких наших “партнерів” та оплачуваних ними “активістів” є саме це”.

У нас, нагадує Ростислав Кравець, є спеціальні органи, які мають перевіряти декларації держчиновників.

“І ці самі органи (активно підтримувані тими самими “активістами”) отримали фактично необмежені повноваження. Їх незаконно вивели зі складу Генпрокуратури, розширили штат. Вони мають усі можливості для боротьби з корупцією. Є окрема агенція, створена для цього – з величезними бюджетом та штатом. Навіщо робити декларації – публічними? Особисто я розцінюю це як допомогу ворогові під час війни, – зізнався експерт. – А всіх, хто це просуває – причетними до держзради”.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»

Публічні договори регулюють правовідносини між підприємцями, які пропонують товари, послуги, та клієнтами, які бажають ними скористатися.

— Такі договори підпадають під дію закону про захист прав ­споживачів, — говорить адвокат Ростислав Кравець, 47 років. — Їх масово укладають підприємці, що надають послуги. Умови цих договорів повинні бути однаковими для всіх. Можливі пільги, але лише встановлені законом. Тобто сам підприємець не може комусь запропонувати одну ціну, а другому — іншу. Документ повинен бути опублікований у місцевій пресі або на сайті, де з ним можна ознайомитися. В цьому випадку, скориставшись послугою вивозу сміття, людина автоматично погодилася на публічний договір. Взяла на себе певні обов’язки, згідно з умовами. Якщо ж не плануєте виносити сміття, то платити за послугу не повинні.

— Пропозиція укласти пуб­лічний договір може бути викладена на сайті підприємця чи донесена до населення іншими способами. Вона стосується необмеженої кількості людей, — додає 27-річна Олена Пономаренко, адвокат компанії “Кушнеренко і партнери”. — Клієнт має надати згоду. Не обов’язково усну чи письмову. А, наприклад, просто оплатити послугу. Тобто, якщо ви раз заплатили, а далі не користуєтеся — договір не припиняє дію. І плата за сміття в цьому випадку — обов’язкова. Публічний договір, як і будь-який інший, можна розірвати на загальних підставах. Зокрема, за згодою сторін або рішенням суду.

Анна ЖЕЛЕЗНЯК, Газета по-українськи

АО «Кравец и Партнеры»