Ми вступили в останній місяць 2022 року. Грудень вже приніс низку змін, а рік новий традиційно буде сповнений ними ще більше. “Телеграф” поцікавився у Ростислава Кравця, адвоката, голови профспілки Українська незалежна фундація юристів, голови АО “Кравець і партнери”, чи варто очікувати якихось змін щодо мобілізації, а також — які важливі моменти в цьому процесі слід було б врахувати в майбутньому.

“Щодо мобілізації та призову – якихось кардинальних змін з нового року очікувати не варто. Нагадаю, що у листопаді мобілізація та воєнний стан були продовжені на три місяці – до 19 лютого 2023 року.

Автоматично продовжено й обмеження на виїзд чоловіків призовного віку (від 18 до 60 років), крім тих категорій, які мають на це право. Відповідно, будь-які зміни можуть відбутися або з 19 лютого, або – залежно від ситуації на фронті”, – пояснює Ростислав Кравець.

Поки ж, продовжує юрист, бажано уточнити і конкретніше дотримуватись тієї черговості призову, яку раніше озвучували представники військово-політичного керівництва України.

“Тобто, — пояснює він, — насамперед повинні призиватися особи, які мають бойовий досвід, досвід відповідної служби, хто проходив певне навчання. На сьогоднішній момент часом складається враження, що кого схопили ледве не в “пожежному порядку”, того і мобілізували. Зараз таких випадків менше, але раніше комплектування частин та з’єднань відбувалося без належного їхнього злагодження”.

На думку Ростислава Кравця, позитивно позначилося б на довірі суспільства до центрів комплектування (ЦК, колишніх військкоматів) неухильне дотримання ними закону про мобілізацію та мобілізаційну підготовку в частині відстрочки від мобілізації.

“На жаль, – зазначає експерт, – найчастіше юристи центрів комплектування досить свавільно трактують статтю 23 зазначеного закону, яка передбачає відстрочку від мобілізації. Саме з цим пов’язана недовіра до ЦК. Уся історія з мобілізацією залежить на 90% від роботи військкомів, які керують цими центрами комплектування. Важливо, щоб вони неухильно здійснювали надання відповідних документів, передбачених нормами закону. Це і довідки про відстрочку, і проставлення відповідних позначок про дану відстрочку, і дозвіл на перетин кордону”.

Такий підхід, упевнений Ростислав Кравець, позитивно позначився б і на довірі до ЦК, і на комплектуванні наших ЗСУ.

“Якщо не зробити цих кроків, все продовжиться в ручному режимі. Через що вже виникають питання з виплатами компенсацій особам, які брали участь у бойових діях, а також сім’ям загиблих. На сьогоднішній момент є чимало питань, пов’язаних із обліком таких осіб, зокрема тих, хто побував або все ще перебуває в полоні. Важливо налагодження комунікацій між ЦК та безпосередньо військовими частинами”, – упевнений експерт.

Щодо обов’язкового військового обліку жінок певних професій, питання, нагадує юрист, було відкладено на рік – до жовтня 2023-го.

“І, гадаю, за рік його знову відкладуть або остаточно знімуть”, – зазначає Ростислав Кравець.

Телеграф

АО «Кравец и Партнеры»