Чи можлива мобілізація після 50 років, про це пояснює адвокат Ростислав Кравець.

Згідно із законом про мобілізацію, чинний призовний вік в Україні становить від 25 до 60 років. До 25 років військовозобов’язані можуть бути мобілізовані лише за власним бажанням, а після 25 і до 60 — примусово. Наразі уряд немає планів щодо зменшення чи підвищення віку призовників.

Відповідно до закону “Про військовий обов’язок і військову службу”, граничний вік перебування на військовій службі такий:

• для військових рядового, сержантського і старшинського складу, які служать за контрактом — до 45 років;
• для військових молодшого офіцерського складу — до 45 років;
• для військових старшого офіцерського складу: майорів (капітанів 3 рангу), підполковників (капітанів 2 рангу) — до 50 років;
• полковників (капітанів 1 рангу) — до 55 років;
• для військових вищого офіцерського складу — до 60 років;
• для військовозобов’язаних та резервістів, які призиваються під час мобілізації — до досягнення граничного віку (60 років), вищого офіцерського складу (65 років).

Якщо ж військові досягли граничного віку, але хочуть продовжувати службу, вони мають можливість продовжити термін ще на п’ять років. Це залежить від висновку ВЛК про придатність.

“Чоловіки, які досягли 60 років, не підлягають мобілізації, оскільки набули граничного віку перебування в запасі ЗСУ. Після досягнення граничного віку чоловіка виключають з військового обліку”, — зазначив адвокат Ростислав Кравець.

Нагадаємо, військовозобов’язані зможуть мобілізуватися до лав Збройних сил України в обхід ТЦК та СП. Також буде спрощений механізм залучення громадян на військову службу.

Раніше ми писали, що в Україні близько 615 тисяч чоловіків, які підлягають військовій службі, отримали бронювання від мобілізації. Лідером у кількість заброньованих є енергетична сфера.

Джерело: shtab.novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

Зменшення призовного віку від 27 до 25 років було необхідним для формування резервів армії та поповнення втрат.

АО «Кравець І Партнери»

Зниження мобілізаційного віку з 27 до 25 років підтримає здатність української армії відновлювати та реконструювати наявні підрозділи та створювати нові. Втім, вирішальною для українців на фронті є західна допомога.

Як повідомляє Інститут вивчення війни (ISW), зниження мобілізаційного віку є одним із багатьох заходів, які Україна розглядає в рамках зусиль, спрямованих на створення стійкого апарату генерування сил воєнного часу.

Водночас всіх мобілізованих військовослужбоців необхідно забезпечити зброєю. Тривалі дебати в США щодо військової допомоги Україні та затримки в наданні західної допомоги можуть вплинути на швидкість, з якою Україна зможе відновити виснажені та створити нові підрозділи.

Аналітики ISW зауважують, що західні матеріальні засоби залишаються найважливішим вирішальним фактором для здатності української армії відновлювати і нарощувати свою бойову потужність.

Зниження призовного віку в Україні

Як повідомляв УНІАН, в Україні знизили призовний вік з 27 до 25 років. Відповідний законопроект підписав президент України Володимир Зеленський 2 квітня. Закон набуває чинності на наступний день після публікації.

За даний закон парламент проголосував 30 травня 2023 року. 304 депутати підтримали тоді законопроект з реєстраційним номером 9281.

Законопроект ініціювало Міністерство оборони України. Вони зазначали, що під час дії правового режиму воєнного стану нема потреби в перебуванні громадян на військовому обліку призовників до 27 років. Адвокат Тарас Никифорчук зазначав, що після зниження граничного віку призовників до 25 років з’явиться досить серйозна велика група молодих людей, яких можна буде призвати до Збройних Сил України.

В той же час адвокат Ростислав Кравець зазначав, що українців до 25 років, які не служили в армії та мають статус призовника, можуть мобілізувати лише за їхньою згодою. Він наголошував, що мобілізовувати примусово чоловіків до 25 років, які не проходили службу, заборонено.

Втім, якщо чоловік має статус військовозобов’язаного, то мобілізувати його до 25 років цілком мають право. Поняття “призовник” та “військовозобовʼязаний” часто плутають, вважаючи їх одним і тим самим. Проте це не зовсім так.

УНІАН

АО «Кравець І Партнери»

У переліку документів, які має зібрати пацієнт перед тим, як лягти до клініки, все частіше згадується довідка з військкомату про військовий облік. А якщо такої довідки немає, лікарі під будь-яким приводом відмовляють у госпіталізації, наприклад, посилаючись на відсутність місць у палатах.

Про це “СТРАНІ” розповіли мешканці одразу кількох регіонів, зокрема, Івано-Франківської, Харківської, Тернопільської, Київської та Сумської областей.

“У чоловіків віком від 18 до 60 років справді можуть вимагати довідку з ТЦК, оскільки є відповідні листи територіальних центрів комплектації, які почали приходити до лікувальних закладів ще кілька місяців тому”, – розповіла нам робітниця одного із центрів надання адміністративних послуг Харкова Аліна .

Перший скандал із цього приводу вибухнув ще влітку минулого року, коли голова Коломийської райадміністрації (Івано-Франківська область) Любомир Глушков заявив, що військовозобов’язаним чоловікам, які не стоять на обліку в ТЦК, відмовлятимуть у госпіталізації до місцевих лікарень . Крім того, він заявив, що лікувальні заклади мають інформувати ТЦК про госпіталізацію чоловіків віком від 18 до 59 років навіть у разі надання їм невідкладної допомоги. Тоді у Коломиї ці слова викликали величезний резонанс. А чиновники з Івано-Франківської військової обладміністрації почали виправдовуватися: мовляв, заборони на госпіталізацію для чоловіків насправді немає , йдеться скоріше про перегини на місцях. Але вони визнали, що лист із ТЦК справді був.

Після цього тему заборони госпіталізації на якийсь час було знято, але з осені ситуація знову загострилася. Так, у Харкові, як розповідають читачі “Країни”, були випадки, коли довідку з військкомату вимагали навіть у батька, дитину якого госпіталізували до однієї з міських лікарень. У результаті вимогу скасували після того, як чоловік пригрозив написати заяву в поліцію.

Лікар однієї з київських держклінік розповів “Країні”, що у серпні минулого року Кабмін ухвалив постанову №901, в якій прописано механізм обміну медичними документами між лікувальними установами та ТЦК. Він передбачає, що військкомати можуть одержувати електронні копії медичних документів. Щоправда, цей механізм, згідно з постановою, стосується лише чинних військовослужбовців. Але все частіше його застосовують і щодо цивільних осіб.

“Такі вимоги озвучують пацієнтам. Хоча вони скоріше носять рекомендаційний характер. Тобто якщо пацієнт довідку не принесе, його все одно госпіталізують і нададуть необхідну допомогу. А довідку можна донести і пізніше. Але мало хто приносить. Також зверталися з ТЦК, просили повідомляти про підозрілих пацієнтів – тих, хто лягає до лікарні без потреби, скажімо, на обстеження”, – повідомив лікар.

Голова Агентства медичного маркетингу Юрій Чортков підтвердив “Країні”, що розпорядження ТЦК про планову госпіталізацію “через військкомат” доведено до відома керівництва київських лікарень. Інша річ, що далеко не всі його виконують, додав Чортков.

Якщо є потреба лягти до лікарні, багато киян, щоб не ризикувати, вважають за краще звертатися до приватних клінік, які жодних довідок не вимагають. Це стало однією з причин зростання з осені завантаження у приватних лікувальних закладах, які мають власні стаціонари, на 20-30%.

“Якщо раніше госпіталізували приблизно однакову кількість чоловіків та жінок, то зараз чоловіків удвічі більше”, – розповіла нам лікарка однієї зі столичних приватних клінік.

При цьому лікарі спростовують чутки, що військові білети вимагають навіть при поході до поліклініки.

Голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець сказав, що відмову у наданні медичної допомоги на будь-якій підставі, в тому числі через відсутність довідки з військкомату чи військового квитка, можна трактувати як порушення Конституції та Конвенції з прав людини. Але зрозуміло, що довести таку відмову не так просто, тим більше, що часто її прямо не озвучують.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Якщо раніше багатодітним військовозобов’язаним і особам з інвалідністю ІІІ групи досить було пред’явити лише документ, який підтверджує пільговий статус, то тепер прикордонники вимагають у них відмітку з територіальних центрів комплектування про відстрочку від мобілізації. А коли її немає, то з України можуть і не випустити. З чим пов’язане ускладнення перетину кордону?

— Змін у правилах перетину кордону не відбулося. Пропуск осіб для виїзду за межі України, як і раніше, здійснюється згідно з чинним законодавством, зокрема і з правилами перетину кордону, що затверджені постановою Кабінету Міністрів №57, — каже Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби. — Наш обов’язок — ретельно перевіряти документи в усіх, хто виїжджає за кордон, особливо це стосується чоловіків віком від 18 до 60 років, яким у період воєнного стану обмежено виїзд за межі України. 

За одинадцять місяців минулого року було викрито 3 тисячі фактів пред’явлення підроблених документів, найбільше їх пов’язано зі статусом багатодітних батьків. Зважаючи на це, наші інспектори почали перевіряти у таких чоловіків документи з територіальних центрів комплектування, які надають право на виїзд за кордон в умовах воєнного стану. Це може бути витяг з протоколу ТЦК про надання відстрочки або запис про відстрочку у військово-облікових документах. 

— Чи законні такі вимоги? 

— У жодних нормативно-правових актах не вказано, що при виїзді за кордон чоловіки пільгових категорій призовного віку повинні мати при собі такі документи, — коментує Ростислав Кравець, правозахисник. — Та й на офіційному сайті Держприкордонслужби у переліку документів, які мають пред’явити на пунктах пропуску чоловіки пільгових категорій, таких вимог не зазначено. Мабуть, є і якесь внутрішнє розпорядження ДПСУ, через яке виник колапс на кордоні. Після того як це набуло розголосу, осіб з інвалідністю ІІІ групи стали випускати з України, але документи перевіряють набагато довше і ретельніше. А стосовно багатодітних батьків, то й далі вимагають документи з ТЦК. Хоча, як пишуть користувачі соціальних мереж, на деяких пунктах пропуску досить пред’явити свідоцтва про народження дітей або посвідчення багатодітного батька. Це залежить від зміни, яка чергує, і від конкретного прикордонника. 

— Що порадите українцям, які не змогли перетнути кордон? Куди звертатися? 

● Р. Кравець: 

— У разі безпідставної відмови у виїзді за межі України дії прикордонників можна оскаржити в суді. Звісно, що це забере багато часу та нервів. Тому раджу перед поїздкою зателефонувати на “гарячу лінію” ДПСУ для уточнення переліку документів, які треба мати зі собою в пункті пропуску.

АО «Кравець І Партнери»