Що відомо про мобілізацію ув’язнених в Україні 2024 – читайте на Фактах ICTV.

Чи можуть мобілізувати ув’язнених в Україні

В Україні немає закону, який би давав можливість мобілізовувати осіб, які відбувають покарання, запевняє експерт.

– Ба більше, українським законодавством заборонено мобілізовувати осіб, які вчинили тяжкі або особливо тяжкі злочини. Ці чоловіки взагалі повинні бути виключені з військового обліку. Щодо всіх інших осіб, які відбувають покарання, то взагалі підстав для їх залучення до лав ЗСУ наразі немає, – каже Ростислав Кравець.

Зокрема, експерт нагадав, що на початку повномасштабної агресії Росії проти України була відповідна програма, за якою президент Володимир Зеленський помилував певних осіб. Тоді деяких з них умовно достроково звільнили, і вони були мобілізовані.

– Потім цей процес призупинили і наразі справді є велика кількість осіб, які відбувають покарання, але готові йти замість відсиджування у стінах в’язниці захищати Україну. Однак програми такої немає, і, я так розумію, що просто відсутня особа, яка б була готова взяти на себе за відповідальність за мобілізацію такої категорії населення, – сказав юрист та адвокат.

Тобто людина, яка відбуває покарання, навіть за великого бажання не може долучитися до лав ЗСУ, доки не відсидить у в’язниці за свої злочини визначений судом термін.

– А поки, як засвідчує практика, засуджені пишуть листи, де просять про помилування, щоби мати змогу піти захищати Україну від російської навали. Є велика кількість звернень, в яких вони наголошують, що готові таким чином спокутувати провину. Особливо це стосується осіб, які вчинили корупційні або службові злочини. Таких дуже багато. Вони пишуть на Офіс президента звернення із проханням про помилування і з проханням про амністію. На жаль, це питання наразі перебуває у підвішеному стані, – наголошує Ростислав Кравець.

Чи можуть в Україні почати мобілізовувати ув’язнених у 2024 році

В Україні цього року можуть почати мобілізовувати ув’язнених лише у тому разі, якщо на це буде політична воля.

– Звичайно, суто теоретично це (розпочати процес мобілізації ув’язнених, – Ред.)  можна зробити. Якщо політичної волі не буде, то навряд чи ситуація зміниться. Попри те, що передумови є, оскільки фронт потребує військових. Та чи візьме хтось на себе відповідальність за осіб, які повинні нести покарання? Поки що я не чув, що є якість плани, програми щодо запуску такого механізму, – додає експерт.

Зокрема, Ростислав Кравець зазначив, що у новому законопроєкті про мобілізацію № 10378 деякі з парламентарів пропонують дозволити призивати осіб, які відбувають умовне покарання або були достроково звільненні.

– Але я не думаю, що це виправить якимось чином ситуацію і насправді хтось ухвалить відповідний закон із таким пунктом, оскільки ми бачили, яке ставлення до ув’язнених, які мобілізували в Російській Федерації.

Тобто у підрозділах, створених з осіб, які повинні відбувати покарання і за умисне вбивство, і за інші тяжкі злочини, є зовсім не статутні відносини. І ви ж бачили, як там за якісь зради просто молотом розбивали голову. Я так розумію, що це робиться для того, щоби тримати в’язнів у страху. Але це ж не демократична країна. В Україні ніхто так, звісно, не робитиме, – розповідає Ростислав Кравець.

Тут і постає питання, хто візьме на себе відповідальність за осіб, які відбувають покарання за злочини, оскільки у в’язницях сидять і вбивці, і ґвалтівники, і наркомани.

– Звичайно, можна виокремлювати економічні злочини, корупційні злочини, ДТП якісь, тілесні ушкодження ненавмисні. Але хто цим буде займатися – наразі це відкрите питання, яке і не дає можливість запустити процес мобілізації ув’язнених, – пояснює юрист та адвокат.

Отже, наразі в Україні мобілізація ув’язнених не є законною, а запропонований пункт нового законопроєкту щодо призову умовно звільнених від покарання осіб ще розглядається.

– Наразі в Україні немає ні військових суддів, ні військових прокурорів, ні військових слідчих. Тож те, що пропозицію у новому законі ухвалять,  я сумніваюсь, – додав Ростислав Кравець.

АО «Кравець І Партнери»

Людям предложат “вспомнить” с каких доходов (в деньгах или активах) они в свое время не заплатили налоги, и теперь легализировать все нажитое.

На подачу специальных деклараций отведут год – с июля 2021 по июль 2022 года. Всем, кто оформит в этот период “нулевую декларацию”, нужно будет заплатить от 2,5% до 9% (в зависимости от актива) и можно будет считать себя “прощенными”.

После оплаты разового налога деньги и имущество будут считаться легальными, и ними можно будет спокойно пользоваться как в Украине, так и за рубежом, — заявил глава профильного парламентской комитета Данил Гетманцев.

Все эти новшества содержатся в пакете президентских законов, которые попали в Раду в конце февраля. Отметим сразу – идея с налоговой амнистией не нова, это один и лозунгов, с которым Зеленский шел на выборы. Как сказал Гетманцев, “мы на 1,5 года с этим уже опоздали”.

Но изначально предполагалось, что власти сначала разберутся с доходами чиновников и политиков, а уже затем возьмутся за всех остальных граждан. Теперь же “легализироваться” предлагают всем.

Есть и другие вопросы.

“Смущает сам механизм, который, судя по всему, не очень продуман. Декларация почему-то подается нотариусу, соотвественно, за деньги. Придется доплатить еще порядка 2 тысяч. Что за лобби нотариусов, почему декларации нужно нести не адвокатам, и не в ЖЭК?”, –  иронизирует глава адвокатского объединения “Кравец и партнеры” Ростислав Кравец.

Он также обращает внимание, что легализации будут подлежать все деньги на банковских счетах. “Неясно, как их можно проверить на предмет уплаты налогов, и не получится ли так, что бабушка, наторговавшая за молоко и морковку с грядки, тоже будет вынуждена заполнять нулевую декларацию”, – говорит Кравец.

Впрочем, главный нюанс – что будет с теми, кто не станет легализировать свое имущество.

Данил Германцев заявил, что готовящаяся налоговая амнистия буде сугубо добровольной. То есть, можно не заполнять никаких деклараций, и тебе за это ничего не будет. Но тогда вопрос: какой смысл в “амнистии”.

“По логике, после даты “Ч”, когда все добровольно “обнулятся”, должен наступить следующий этап — жесткие меры по отношению в “уклонистам”. Иначе в налоговой амнистии попросту пропадает смысл”, – говорит экономист Алексей Кущ.

Он также отмечает, что обычно за добровольной легализацией следует обязательное для всех декларирование доходов и наказание для тех, кто их утаивает.

Так что вполне возможно, что власти выдают украинцам готовящиеся нововведения “порционно”, чтобы раньше времени не сильно накалять обстановку.

“Страна” разбиралась, как украинцам предлагают легализировать свое имущество, и что вообще значит налоговая амнистия в наших условиях.

Что декларировать и сколько платить

В конце февраля Зеленский подал в парламент сразу четыре законопроекта на тему налоговой амнистии — №5153 (им вносятся изменения в Налоговый кодекс), №5154 (изменения в Бюджетный кодекс), №5155 (изменения в валютное законодательство), №5156 (правки в Уголовный и другие кодексы). Все они имеют статус неотложных. Но тексты этих законопроектов появились только сегодня.

Исходя из них, подробности готовящейся налоговой амнистии следующие:

1. Украинцам предложат задекларировать активы в стране или за рубежом, которые были приобретены за счет доходов, незадекларированных на 1 января 2021 года

2. Под налоговую амнистию подпадаю физлица- резиденты (то есть, граждане Украины) или нерезиденты, которые на момент приобретения активов были резидентами

3. Запрещено подавать декларации несовершеннолетним или недееспособным лицам, а также тем, что начиная с 1 января 2005 года подавали декларации по антикоррупционному законодательству (чиновники, госслужащие, депутаты и др.). Исключение – те, кто декларации подавали, но на должность так и не попали (скажем, не прошли по конкурсу). То есть, получается, в нынешней налоговой амнистии ни политики, ни чиновники участвовать не будут. Все готовится для бизнеса и рядовых граждан. Но сразу же возникает вопрос – чиновников и депутатов выводят из-под амнистии в связи с тем, что они уже подавали декларации и считаются “чистыми” перед законом (что весьма сомнительно, учитывая, как эти декларации проверяются) или же для них будет своя, более суровая “амнистия”. Пока ответа на этот вопрос нет

4. Нулевая декларация может быть персональной или “безличностной” (то есть, персонификация будет по специальному коду) и подается через нотариуса. Что, как отметил Ростислав Кравец, тянет за собой дополнительные траты, порядка 2 тысяч гривен за услуги нотариуса.

5. Декларировать можно будет все активы (движимое и недвижимое имущество, ценные бумаги, корпоративные права и пр.). Но есть исключения

6. Не подлежат декларированию следующие  активы: 1. “полученные вследствие уголовных правонарушений”, за исключением тех, которые проходят по статьям уклонения от налогов или нарушения валютного законодательства. 2. активы, по которым открыты дела по статьям “Легализация доходов, полученных преступным путем” и “Финансирование терроризма”

7. Сроки подачи деклараций – с 1 июля 2021 года по 1 июля 2022 года. То есть, “легализироваться” можно будет уже с этого лета.

Сколько придется платить за легализацию?

Ставки разные в зависимости от актива, для денег и имущества, которое находится в Украине – это 5% от суммы, для активов, размещенных за границей (скажем, в иностранных банках) — 9%.

“Это делается для того, чтобы заинтересовать декларантов возвращать средства на родину и уже здесь легализировать по более низкой ставке”, – пояснил Кущ.

Если “нелегальные средства” пойдут в ОВГЗ (их нужно приобрести с 1 января 2021 года до 20 июня 2022 года, до подачи нулевой декларации), то платить придется всего 2,5%.

“Логика понятна – ведь в этом случае граждане фактически профинансируют бюджет, дав государству в долг. Вопрос только в том, как затем будут тратиться эти деньги и не “потеряются” ли они в бюджете. Более логично было бы выпустить специальные инфраструктурные ОВГЗ, и за привлеченные деньги, скажем, обновить стратегические коммуникации в городах, пусть их на строительство новых энергоблоков АЭС и прочее”, – отметил Кущ.

Деньги под легализацию обязательно должны размещаться на специальных банковских счетах (то есть, наличку “обелить” нельзя), а активы – оцениваться (понятно, что за оценку тоже нужно платить).

Налог нужно будет уплатить в течение 10 дней с дня подачи декларации.

Налоговая проверка декларации будет, но не станут проверять источник доходов, – заверил Гетманцев.

“Но, если будет налоговая проверка, то, значит, будет и ответственность за недостоверные данные, то есть, изначально предусматривается “наказание за ошибку”. Также вопрос к системе верификации – если фискалов вдруг засыплют миллионами деклараций, хватит ли ресурса, чтобы все их оперативно проверить, как сработают базы данных, как будут защищать персональную информацию”, – задается вопросами Кравец.

Целевая группа

Кому не нужно будет ничего декларировать, и тем не менее, к нему не будет претензий со стороны налоговых органов?

Выделено несколько видов имущества, по которым не нужно заполнять декларации и платить. Это, в частности:

• недвижимость: квартира до 120 квадратов или дом до 240 квадратов (незавершенное строительство, если есть право собственности на землю)
• нежилая недвижимость некоммерческого назначения до 60 квадратов. Это может быть, к примеру, гараж или сарай, но не помещение, которое сдается в аренду и с которого вы получаете доход – такой объект уже подлежит декларированию
• земельный надел в рамках нормативов по безоплатной приватизации (до 2 гектаров)
• одно транспортное средство. Но есть исключения: авто, предназначенное для перевозки 10 лиц и более, с мотором больше 3 литров, стоимостью свыше 375 минимальных зарплат (2,25 млн гривен). Последние уже подлежат декларированию
• другие активы, общей стоимостью не более 400 тысяч гривен.

То есть, перечислен в общем-то стандартный “набор” имущества среднестатистической украинской семьи. Получается, что большинство украинцев из-под налоговой амнистии автоматически выводятся – им не нужно будет заполнять никаких деклараций, чтобы считаться “чистыми” перед налоговиками.

На кого же тогда нацелена налоговая амнистия, если она не касается ни чиновников и депутатов, ни рядовых граждан с невысокими доходами (даже теневыми)?

“Получается, под прицелом – заробитчане, предприниматели, в том числе, ФОПы, а также украинцы с доходами выше среднего, которые получают зарплату в конвертах или по схеме ФОПов (это могут быть, к примеру, IT-шники – Ред)”, — говорит Кущ.

Зачем запускают “амнистию” и что будет дальше

Зачем вообще нужна налоговая амнистия? С точки зрения государства, все просто.

“Идея, в принципе, правильная. После затяжного периода хаотичного накопления капитала и колоссальной теневой экономики нужна так называемая “нулевая точка”, которая бы позволила перезагрузить всю систему”, — говорит Кущ.

То есть, для государства амнистия – это попытка вытащить из тени экономику плюс получить немалые единоразовые поступления в бюджет. Сколько именно можно будет собрать – пока неясно, но в любом случае речь идет о миллиардах.

Человек, который заполнит нулевую декларацию и заплатит налог, получит “легальное” имущество. Подразумевается, что по нему уже никогда не возникнет вопросов со стороны налоговиков и государства ни в Украине, ни за границей. То есть, даже если годами не платил налоги, можно будет отдать 2,5-9% и спасть спокойно.

Позволит ли готовящаяся налоговая амнистия в том виде, как ее представили у президента, достичь этих целей?

Алексей Кущ говорит, что государственный интерес (то есть, перезагрузка экономики и выведение ее из тени) под большим вопросом.

“Как показывает практика других стран, прежде чем проводить налоговую амнистию, нужно сначала реализовать налоговые реформы, то есть, убрать те факторы, которые загоняют экономику в тень. В нашем случае, это, прежде всего, налоги на труд. Именно высокие ставки налогов на зарплатный фонд заставляют бизнес платить зарплаты в конвертах. Чтобы их обелить, нужно зафиксировать налог приблизительно на том же уровне, что бизнесу обходится обслуживание “серых” зарлат (обналичка, схема ФОПов и пр.), а это примерно, 10%”, — говорит Кущ.

Также, по этой логике, должна пройти масштабная налоговая реформа для бизнеса, которую Зеленский, идя на выборы, также обещал.

Но, как видно, никаких налоговых реформ пока нет, более того, наоборот, бизнесу закручивают гайки. То есть, фактически не создается никаких стимулов для того, чтобы предприниматели выходили из тени и работали по-честному. Также никуда не исчезла коррупция, вымогательство и шантаж бизнеса. Особенно со стороны силовых структур.

“В такой ситуации предпринимателям выгоднее и дальше оставаться в тени, чтоб не светить свои доходы. Доказать при этом, что бизнесмен уклоняется от уплаты налогов или совершает какое-либо другое финансовое преступления сложно. А вот если засветить на счетах в Украине деньги, но в любой момент их можно будет арестовать по свежесфабрикованному уголовному делу. И пока такая угроза остается, никто светить свои доходы на счетах в украинских банках не будет. Ни за 9%, ни за 5%, ни даже за 1%. Сейчас налоговая амнистия будет полезна только тем, кто сдает электронные декларации – политики, чиновники, силовики, судьи, депутаты. Либо для тех, кто собирается ими стать. Они таким образом получат возможность засветить свои теневые доходы. Еще как вариант – когда на кого-то  нужно будет оформить крупную покупку, то ему на счет положат деньги, заплатят 5% и с них он оформит сделку. То есть это такой разовый инструмент, который не приведет к детенизации экономики”, – сказал “Стране” один из киевских предпринимателей.

“Пока вряд ли можно рассчитывать, что человек легализирует свое имущество и дальше будет спокойно жить и работать по-белому. А значит, вместо налоговой амнистии у нас будет холостой выстрел, ну или лазейка для коррупционеров, которые таким образом смогут легализировать свои теневые доходы через родственников и на подставных лиц”, – говорит Кущ.

Что касается интересов рядовых граждан, которым предлагают “заплатить и спать спокойно”, то они пока тоже не очевидны.

“К примеру, если будете открывать счет или что-то покупать за границей, украинская “нулевая декларация” никакого веса иметь не будет. Все равно потребуют подтвержденный источник дохода. Да и в целом такой механизм легализации уже изрядно устарел, его нужно было проводить в 90-х годах прошлого века, а не сейчас. Пока все похоже на попытку выманить у людей денег плюс списать несколько миллиардов на запуск системы “амнистии”, а она достаточно громоздкая, так как нужен колоссальный человеческий и технический ресурс”, – говорит Кравец.

Если же еще и учесть, что “легализация” будет сугубо добровольной, как обещает Гетманцев, то вообще непонятно, зачем платить.

Впрочем, не исключено, что налоговая амнистия – только первый шаг.

“Следующим может быть всеобщее декларирование доходов. И те, кто не заплатит сейчас, будут платить вдвойне, а то и втройне потом. В итоге заробитчане, самозанятые украинцы и предприниматели рискуют попасть под колоссальный фискальный пресс. Скажем, если тот же заробитчанин, накопив 50 тысяч долларов, не захочет делиться с государством по нулевой декларации, а затем купит квартиру, то он заплатит уже не 5%, а почти 20% (18% НДФЛ и 1,5% военного сбора). Точно так же ФОПы, украинцы, получающие зарплаты в конвертах. А, если власти откроют охоту на “уклонистов”, то платить придется не только за новое имущество, но и за приобретенное давно, скажем, за квартиру, которая по площади превышает разрешенные 120 квадратов”, — подытожил Кущ.

К примеру, уже прямо сейчас, параллельно с “добровольным” нулевым декларированием, хотят ужесточить требования к декларациям доходов.

Скажем, если на данный момент за подачу недостоверных данных предусмотрено предупреждение или штраф в размере 3-5 необлагаемых минимумов, то в проекте закона №5156 речь идет уже о штрафе в 5-15 неблагаемых минимумов (а о предупреждении речь вообще не идет).

Также появилась новая статья – специально для ФОПов и самозанятых лиц. Если они не подадут или подадут не вовремя декларацию, а также не будут вести учет доходов и расходов, то заплатят штраф 50-100 необлагаемых минимумов (до 1,7 тысяч гривен).

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

За цей час члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі — ВККСУ) вже не раз впевнювались у своїй безкарності та вседозволеності під щільним прикриттям Верховного суду та Великої палати Верховного суду, де тільки поодинокі судді мали сміливість висловити окрему думку.

Для тих хто не зовсім в курсі роз’ясню, що всі конкурси та добори які проводить ВККСУ та результатом яких є формування всього суддівського корпусу України, включаючи й Верховний суд (без України) відбуваються не згідно з Законом, а відповідно до Положень, які затверджує ця сама ВККСУ і які не є нормативно-правовими актами.

Такий стан речей привів до того, що самі ці положення ВККСУ змінює під час проведення конкурсів та навіть вже після проголошення результатів. Так було і з конкурсом до Верховного суду і з обранням суддів до антиконституційного Вищого антикорупційного суду, скоріше всього так і буде все продовжуватись.

Експерти, міжнародні “фахівці”, активісти вже настільки загралися і не чують землі під ногами, що вирішили, що для них в Україні не існують закони. Тим більше, з огляду на останні дії НАБУ та екс-керівника департаменту спецрозслідувань, стає очевидним, що ці дії ВККСУ повністю узгоджувалися з минулим керівництвом країни та всіляко прикривалися й продовжують прикриватись “правоохоронцями” чия діяльність фінансується з тих же джерел, що й вся ця так звана судова реформа.

Такого дійсно немає ні де у світі окрім України. У жодній країні іноземці не мають повного доступу до суддівських досьє та психологічних тестів суддів, жодна країна ніколи собі не дозволяла відбирати своїх суддів особам, що не знають її мови та законодавства, які б ці особи не були титуловані. В жодній країні інститути громадянського суспільства, які отримують фінансування від іноземних урядів не мають вирішального слова та не можуть втручатись у відбір суддів.

Повертаючися до сьогодення, варто звернути увагу на черговий ляпас всім правникам в Україні. Мова йде про чергові конкурси, що стосуються добору суддів та заняття вакантних посад.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VIII суддею Верховного Суду може бути особа, яка відповідає вимогам до кандидатів на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Верховному Суді, а також відповідає одній із таких вимог:

3) має досвід професійної діяльності адвоката, в тому числі щодо здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення щонайменше десять років;

Думаю всі пам’ятають, що саме у зв’язку з таким трактуванням було вирішено допускати виключно тих адвокатів, які можуть підтвердити 10 річний стаж представництва в суді.

02 серпня ВККСУ було оприлюднено Умови проведення конкурсу на заміщення вакантних посад суддів місцевих судів шляхом переведення судді на посаду судді до іншого суду.

Відповідно до затверджених умов, до участі в конкурсі допускаються кандидати, які на день подання документів є суддями, що обіймають посаду безстроково або строк повноважень яких не закінчився, і  виявили намір бути переведеними на посаду судді до місцевого загального, місцевого адміністративного чи місцевого господарського суду, та є такими, що:

1) відповідають займаній посаді судді за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді, у тому числі підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах відповідного конкурсу, якщо за результатами його проходження суддя вважається таким, що підтвердив відповідність займаній посаді судді,

або

підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді згідно з пунктом 21 розділу XII Закону у разі одночасного звернення до Комісії із заявою щодо проведення стосовно них кваліфікаційного оцінювання для участі в конкурсі;

Таким чином можна зробити висновок, що до конкурсу можуть допустити тільки суддів що підтвердили здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді за результатами кваліфікаційного оцінювання в межах відповідного конкурсу та близько 100 суддів п’ятирічок, що пройшли первинне кваліфоцінювання та судді столичних апеляційних судів (за інформацією, що отримала Судово-юридична газета від ВККСУ).

Нагадаю, мова йде про переведення на посаду судді до місцевого загального, місцевого адміністративного чи місцевого господарського суду, тобто навряд чи судді апеляції й судді, що не пройшли до Верховного суду чи Вищого антикорупційного суду будуть масово брати участь у цьому конкурсі, а судді п’ятирічки чиї повноваження не закінчилися навряд чи взагалі залишились в Україні.

Сам конкурс оголошено стосовно 220 вакантних посад суддів у місцевих судах, з яких:

у місцевих загальних судах – 150 посад;

у місцевих адміністративних судах – 50 посад;

у місцевих господарських судах – 20 посад.

Тобто конкурс повинен проводитись без жодної конкуренції для дуже обмеженого кола конкурсантів у зв`язку з тим, що в Україні фізично відсутня така кількість осіб, що навіть теоретично відповідають цим параметрам.

Окремо варто звернути увагу і на те, що строк подання документів для участі в конкурсі – 1 календарний день, 30 серпня 2019 року. Особи, які направили до Комісії документи раніше або пізніше 30 серпня 2019 року, до участі в конкурсі не допускаються.

Такого штучного та ручного конкурсу ще не було, але безкарність завжди породжує вседозволеність з цинічною наругою над правами громадян. Умови конкурсу прописані у цьому ненормативному акті таким чином, що можна вже просто прямо вказувати прізвища для кого конкретно цей “конкурс” оголошено.

Більшість, як завжди не хоче помічати порушень доти, доки вони їх не стосуються і не торкнуться. Це відбувається всюди: суддівська реформа, реформа правоохоронних органів, реформа та так звана діджитилізація адвокатури, які всі разом призводять до повної втрати незалежності та відсутності навіть сподівань на справедливий та неупереджений захист порушених прав.

Але, як показує історичний досвід це торкнеться кожного українця та кожного чиї права в Україні повинен захистити Закон, але він не буде це поспішати робити так як робити це вже буде нікому.

Під силу кожному змінити світ на краще і це не пусті слова.

Адвокат, голова профспілки — Українська незалежна фундація правників, ГО «Правова держава», Віце-президент Світового конгресу українських юристів і Всесвітнього юридичної альянсу, старший партнер Адвокатської компанії «Кравець і партнери»

Ростислав Кравець

Адвокатская компания Кравец и Партнеры