На засіданні у вівторок, 2 червня 2026 року, заплановано розгляд скарг на рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП щодо судді Чернігівського апеляційного суду Геннадія Салая. 

Нагадаємо, «Судово-юридична газета» раніше вже порушувала це питання у публікації про те, чи виправдає Вища рада правосуддя суддю, який санкціонував незаконні НСРД.

Наразі розгляд цієї справи за скаргами А. К. Славицької та Р. Ю. Кравця виходить на фінішну пряму, змушуючи суспільство знову оцінити, чи готові органи суддівського врядування позбутися практики подвійних стандартів.

Процесуальний хаос та ігнорування статусу адвоката

Справа стосується перегляду рішення Третьої дисциплінарної палати ВРП від 20 березня 2024 року № 805/3дп/15-24. Системні порушення, допущені суддею Салаєм Г. А., вражають своїм масштабом та відвертим нехтуванням законодавчими гарантіями.

Порушення спеціального статусу адвоката:

Об’єктом санкціонованих суддею НСРД стала, у тому числі, особа зі статусом адвоката — А. К. Славицька. Процесуальний закон (ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») чітко імперативно зазначає: клопотання про проведення НСРД щодо адвоката має подаватися виключно Генеральним прокурором, його заступниками або прокурором області. Натомість суддя Салай погодив клопотання, подане неналежним суб’єктом — звичайним слідчим. Щобільше, на момент звернення (4 лютого 2019 року) цей слідчий юридично навіть не входив до складу міжрегіональної слідчої групи, яку офіційно створили лише двома днями пізніше — 6 лютого.

Відсутність правових підстав та кваліфікуючих ознак: Такі заходи, як аудіо- та відеоконтроль особи, закон дозволяє застосовувати лише у разі підозри у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину. Втім, жодних ознак чи обґрунтованих підозр такого рівня у наданих судді матеріалах не було.
Маніпуляція «Справою Майдану» та майном: Досудове розслідування штучно «прив’язали» до кримінального провадження № 4201410020000046 (так званої «справи Майдану»), до якої адвокат Славицька не мала жодного відношення.

Додатковим приводом для стеження стали голослівні припущення слідства про нібито неправомірне придбання нею квартири. Проте, суддя Салай при цьому не перевірив ані офіційних доходів адвоката, ані реальної вартості нерухомості, обмежившись загальними розпливчастими фразами.

Адміністративне свавілля: ручний «авторозподіл» в обхід закону

Окремим кричущим епізодом у діяльності судді, який демонструє системність ігнорування права, є маніпуляції з автоматизованим розподілом справ. Поки Кримінальний процесуальний кодекс України чітко закладає принцип вірогідності під час авторозподілу, а Положення про автоматизовану систему документообігу суду прямо вказує, що будь-які рішення щодо спеціалізації суддів чи організації чергувань мають ухвалюватися виключно колегіальним органом — зборами суддів, у Чернігівському апеляційному суді діяли інші правила.

Суддя Салай одноосібно, як голова відповідного суду, своїми власними адміністративними наказами визначив себе для розгляду окремих категорій справ. Фактично він створив для самого себе безальтернативну схему розподілу матеріалів без будь-яких законних погоджень чи рішень зборів суддів.

Чіткий сигнал від ЄСПЛ: прецедент «Вихор проти України»

Особливої актуальності цій справі додає нещодавня практика Європейського суду з прав людини. 26 січня 2026 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі «Вихор проти України», де прямо визнав, що формальне санкціонування НСРД у розпливчастих формулюваннях, без аналізу пропорційності та без урахування професійного статусу адвоката, є прямим порушенням статті 8 Конвенції. Ухвали судді Салая містили абсолютно ідентичні дефекти, що фактично виводить допущені ним порушення на міжнародний рівень.

Отже, наявна правова позиція дає беззаперечні підстави для скасування рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП та притягнення судді Геннадія Салая до реальної дисциплінарної відповідальності. Та чи продемонструє ВРП у вівторок відданість закону та захисту професійних прав адвокатури, чи знову сховається за політикою подвійних стандартів? Наша редакція продовжує уважно стежити за перебігом цього процесу.

Джерело: sud.ua

АО «Кравець І Партнери»

А у травні 2023 року інформаційного шуму наробило затримання голови Верховного суду Всеволода Князєва. Усі фігуранти були відправлені у СІЗО, але досить швидко вони внесли заставу і опинились на волі.

Вже тоді експерти висловлювали сумніви, що справи дійдуть до суду, а фігуранти-корупціонери отримають хоч якесь покарання. Протягом часу про ці гучні справи вже якось усі забули. Ми вирішили про них нагадати та дізнались на якому етапі розгляду вони знаходяться. Подробиці читайте в матеріалі “Апострофа”.

Шило почав знайомитись

Колишнього керівника Головного управління контррозвідувального захисту об’єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму СБУ та радника Офісу президента Артема Шила правоохоронці затримали 2 квітня 2024 року.

У НАБУ стверджують, що Шило є головою Організованого злочинного угрупування. Слідство встановило, що ОЗУ було створено у 2021 році для контролю за коштами “Укрзалізниці”.

З червня по грудень 2022 року керівник групи Артем Шило через підконтрольних посадових осіб АТ “Укрзалізниця” начебто забезпечив постачання трансформаторів від певної компанії за завищеною вартістю. Як зазначають слідчі, Шило навмисно проігнорував громадянство контролера компанії, яка “виграла” тендер, та його зв’язки з РФ.

Трансформатори закуповувалися через “прокладку” виробника, яким частково володіли юрособи з Росії, а потім перепродавали УЗ за вдвічі завищеною ціною. Внаслідок схеми “Укрзалізниця” зазнала збитків на суму 94,8 млн. грн., якими, за версією слідства, заволоділи учасники злочину.

Таку ж схему, за версією правоохоронців, Шило використав у УЗ ще й на закупівлях кабелів. Протягом 2021-2023 років тендери на цю продукцію вигравали фірми, які пропонували товар за значно більшою ціною, внаслідок чого держава зазнала 117 млн грн збитків.

Також повідомлялося, що Шило сприяв роботі російського бізнесу в Україні навіть після початку повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року. Навесні 2022 року ліцензію на діяльність в Україні отримав представник бренду 1xBet – пов’язане із Шило ТОВ “Твоя Беттингова Компанія”.

Артема Шила, після затримання, було взято під варту і відправлено в СІЗО. Але майже відразу ж за нього внесли заставу у сумі 30 млн. грн. і він вийшов на волю. Суд зобов’язав його носити браслет.

Вже рік про справу Артема Шила нічого не чути.

“Апостроф” поцікавився у НАБУ перебігом цієї справи. Як повідомили у відомстві, 7 березня 2025 року прокурором у кримінальному провадженні ухвалено рішення про завершення досудового розслідування та надання стороні захисту доступу до матеріалів кримінального провадження.

“Станом на момент надходження звернення (27 травня 2025 року) триває ознайомлення стороною захисту з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України”, – повідомили в НАБУ.

Сольський ще знайомиться

24 квітня 2024 року НАБУ також затримало та ексголову аграрного комітету Верховної Ради та на той момент міністра аграрної політики і продовольства Миколу Сольського, якого викрили на заволодінні державною землею на 291 млн грн та спробі заволодіння землею ще на 190 млн грн.

Суд взяв міністра під варту і відправив У СІЗО. Наступного дня після затримання, Сольський написав заяву про відставку. А 26 квітня фігурант вийшов із СІЗО під заставу у сумі 75,7 мільйона гривень.

Як повідомили в НАБУ, ще 29 листопада 2024 року прокурором у кримінальному провадженні ухвалено рішення про завершення досудового розслідування. Так само, як Артем Шило, Микола Сольський наразі знайомиться з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України”.

І тут виникає питання, скільки часу може тривати ознайомлення з матеріалами справи? Як сказав в коментарі “Апострофу” адвокат Ростислав Кравець, все залежить від політичної ситуації.

“Терміни ознайомлення встановлює орган досудового слідства. Якщо слідчі з якихось політичних причин не хочуть передавати справу до суду, то дозволять знайомитись фігуранту досить тривалий час, можливо роками. А якщо буде необхідність передати справу в суд дуже швидко, то і терміни ознайомлення встановлять короткі. Ось так це працює”, – пояснив адвокат.

Князєв пішов в суд

Ще одне гучне затримання відбулося два роки тому. У травні 2023 року усі українські ЗМІ та новинні телеграм-канали повідомили про затримання детективами НАБУ голови Верховного Суду України Всеволода Князєва. Йому інкримінували отримання хабаря у сумі 2,7 млн доларів.

Наступного дня пленум Верховного суду підтримав рішення про дострокове припинення його повноважень і позбавлення посади голови суду.

Князєва також відправили у СІЗО. Між тим, 31 січня 2024 року Князєв вийшов на волю після внесення застави, яку всьоме було зменшено і доведено до суми 18,16 мільйона гривень. Суд зобов’язав колишнього голову Верховного суду носити електронний браслет.

Але, вже 27 травня того ж року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вирішив електронний браслет з Князєва зняти. Причиною такого рішення стали проблеми фігуранта зі здоров’ям.

10 липня 2024 року о 16:40 Всеволода Князєва затримали прикордонники біля села Солотвино на Закарпатті, яке знаходиться за кілометр від кордону з Румунією. Екс-голову Верховного суду виявили на контрольному посту в автівці Voskswagen у ролі пасажира.
Сам Князєв тоді заявив, що прибув на Закарпаття з метою відпочинку. Після цього Всеволод Князєв випав з інформаційного поля.

Як повідомили в НАБУ, 4 березня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні скеровано до Вищого антикорупційного суду. Тобто, розгляд справи триває вже більше року і до його завершення ще далеко. Як повідомляє інформаційне агентство “Судовий репортер”, у справі Всеволода Князєва триває дослідження доказів – матеріалів оперативно-технічних заходів”.

Коли завершиться суд сказати важко. Та чи отримає якийсь вирок колишній голова Верховного суду питання теж відкрите.

Джерело: apostrophe.ua

АО «Кравець І Партнери»