Однак, охочих купити нерухомість в окупації або мільярдні борги жителів захопленого міста — небагато. Хоча бувають винятки і борги на 3 мільярди гривень можуть скупити за пару десятків мільйонів. Розбираємося на прикладах: хто та чому продає борги й майно з окупації, та кому і для чого вони можуть знадобитися.

На майданчику “Prozorro.Sale” регулярно публікують лоти з окупованих територій Донецької області. Продають не лише майно, але і борги.

Майже 3 мільярди гривень боргів “ДТЕК СхідЕнерго” з Курахового викупила філія ДТЕК з Дніпра за суму у 117 разів меншу

Серед свіжих аукціонів є приклад від акціонерного товариства “ДТЕК СхідЕнерго”, яке згідно з рішенням суду визнали банкрутом. Компанія територіально розташована у Кураховому.

На майданчику продавали понад 2 млрд 996 млн гривень боргів клієнтів, яким компанія постачала електроенергію. Більша частина суми — борги, строк погашення яких ще не настав.

Лот із боргами “ДТЕК СхідЕнерго” купили представники сусіднього акціонерного товариства “ДТЕК Дніпровські електромережі”

“Продали борг своїй же спорідненій структурі. Тепер інший структурний підрозділ буде стягувати заборгованість. Це виключно фінансова операція для того, щоб розчистити баланс, і жодних шахрайських дій тут немає”, — говорить Вільному радіо керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Борги викупили за 17,9 мільйона гривень — це в 117 разів менше за обсяг заборгованості, який сягає майже 3 мільярдів гривень. За словами юриста, така ціна не порушує законів та норм.

“Якщо хтось інший хотів купити дорожче — будь ласка, хай би приходив та подавав заявку. Хоча об’єктивно, тут можуть бути питання, якщо у “ДТЕК СхідЕнерго” є заборгованість перед постачальниками чи іншими підприємствами. Бо це пов’язані структури. Такі дії з продажу самому собі власної заборгованості за копійки можуть розглядатися як фраудаторний правочин з метою ухилення від відповідальності в розрахунках з іншими постачальниками”, — розповідає Ростислав Кравець.

Для довідки:

Фраудаторний правочин — це назва для порушення, так позначають спробу боржника стати неплатоспроможним за документами, щоб не платити свої кредити.

Тобто компанію-постачальника електроенергії з Курахового хочуть остаточно ліквідувати через банкрутство. Але це неможливо зробити, поки на балансі підприємства є борги. Тому їх і продають.

“Можна припустити, що це потрібно для розчищення активів. Наприклад, “ДТЕК СхідЕнерго” хочуть закрити і для цього необхідно повністю вичистити баланс. Баланс має бути чистим — без боргів перед самою компанією і без боргів з її боку. Тому, виключно з бухгалтерською метою триває процес закриття компанії, яка не має ні потужностей, ні можливостей працювати в тому регіоні, де була розташована”, — пояснює юрист.

Охочих купити 7 мільярдів боргу за кредитами профілакторію “Здоров’я” із Маріуполя немає

Стягнення боргів з переселенців через суди можливе після закінчення дії воєнного стану або якщо борг виник за адресою, де не тривають бойові дії, але зустріти можна й аукціони на майно в окупації, яке використовувати наразі можливості немає. Зокрема, у лютому охочим пропонували придбати заставлений по кредиту профілакторій на узбережжі в Маріуполі (кредит на суму 7 мільярдів гривень оформили, заставивши профілакторій “Здоров’я”, площею у 10 160,5 кв.м та цех №132, площею 28 451,2 кв.м).

Санаторій належав “Азовмашу”. З літа 2017 року будівлю орендували Збройні Сили України. У середині квітня 2022 року споруду профілакторію зруйнувала російська армія, а у жовтні того ж року підприємство оголосили банкрутом.

“У моїй практиці були випадки, коли викуповували борги з окупованих територій. Потім наймали колекторів, і до мене приходили люди, з яких колектори намагалися вибити борги. Але зараз це взагалі не має ніякого сенсу. Це борги, які просто списують”, — говорить юрист.

Борг за кредитами вже неодноразово намагалися продати, але поки що охочих немає. І якщо перспектив деокупації тимчасово окупованої частини Донеччини не буде, то охочих і не з’явиться, вважає Ростислав Кравець.

“Якщо йтиметься про повернення тих територій, звичайно, хтось може подумати про придбання майна за копійки. Але поки не побачать теоретичної можливості отримати хоч щось, навіть заморожувати такі великі активи сенсу немає”, — зазначає юрист.

На Донеччині роками марно намагаються продати десятки будинків “Промінвестбанку”

Станом на кінець лютого 2025 року на майданчику “Prozorro.Sale” 28 з 40 активних лотів — це продаж нерухомості та боргів банків, які мали приміщення на окупованій території Донеччини та стали банкрутами. Найчастіше це нерухомість акціонерного товариства “Промінвестбанк”. НБУ відібрав у банку ліцензію та ліквідував його 25 лютого 2022 року.

“Такі випадки трапляються регулярно. Власники просто розуміють, що нічого не можуть зробити з боргами, і намагаються їх продати хоч за щось”, — говорить Ростислав Кравець.

Наприклад, на момент написання матеріалу актуальним був аукціон з продажу будівлі за адресою: Макіївка, вулиця Донецька, будинок 79. Її хотіли продати за 62 мільйони гривень. Будівля належала публічному акціонерному товариству “Промінвестбанк”.

“Виставили на конкурс, але на нього ніхто не прийшов. Тому що прекрасно розуміють, що воно нікому не потрібно”, — зазначає юрист.

Якби йшлося про борги та нерухомість на підконтрольній території, для покупців було б більше мотивації. Наприклад, є випадки, коли борги, які здаються безнадійними, викуповують самі боржники в десятки чи сотні разів дешевше і таким чином “очищають” свій баланс. Однак, в ситуації, коли перспективи деокупації не мають чітких обрисів, на аукціони можуть роками виставляти лоти боргів з окупованих територій, і вони нікого не будуть цікавити, вважає адвокат.

“Коли ми говоримо про активи на окупованих територіях та тих, хто може їх купувати, — є випадки, коли терористичні організації “ДНР” та “ЛНР” примушували виконувати обов’язки перед нібито філіями українських банків, які залишилися на територіях “ДНР” та “ЛНР”. Закони України там не діють, а за законами Росії цю заборгованість можуть використати як привід для привласнення активів. Хоча наразі так звана “влада” на окупованих територіях просто конфіскує активи, і тому ніякого сенсу у придбанні таких активів немає, бо вони зараз нічого не варті”, — пояснює Ростислав Кравець.

Нагадаємо, деякі бахмутяни-підприємці у 2024 році почали отримувати штрафи за несвоєчасно подану звітність у 2022 році. Крім цього, деяким бахмутянам нараховують податки за нерухомість в окупації. Журналісти Вільного радіо розбиралися, коли можна довести форс-мажорні обставини та оскаржити штрафи.

Джерело: freeradio.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

“Все зависит от крыши”

Если раньше для получения прав ученику-двоечнику, кроме нескольких сотен долларов, нужно было иметь “правильные знакомства”, то сейчас водительские права продают просто в интернете. На просторах Сети на различных досках объявлений с легкостью можно найти десятки предложений от “решал”, которые за определенную плату обещают содействие в сдаче экзаменов и получении удостоверения.

Но особое внимание “Вестей” привлек специализированный сайт, который выдается первым в списке Google по запросу “купить права” c флажком “реклама”. Не долго думая, мы позвонили по указанному номеру. И ответ нас, мягко говоря, поразил. “Права с категорией B1 B обойдутся вам в 7300 грн. Если хотите добавить категории С и А, то это будет стоить 9100 грн, но больше категорий сразу мы открыть не можем“, — рассказал нам мужчина, который представился Андреем. По его словам, документ изготовят за 10 дней. “Сам процесс получения водительского удостоверения для вас на 100% легален: документы оформляются через автошколу, права будут внесены в базу. Мы работаем с сервисными центрами и никаких предоплат не берем. Права высылаем наложенным платежом через “Новую Почту”, где вы можете удостовериться, что документ подлинный и внесен в базу. Только потом вы оплачиваете. Если условия устраивают, вы мне на Viber фотографируете первую страницу паспорта, штамп с пропиской, ИНН, а также фото любого размера. Также нужна ваша подпись на чистом листе бумаги. Мы ее также перенесем на права“, — добавил Андрей.

Впрочем, как говорит “Вестям” источник в одном из сервисных центров Киева, предложение, мягко говоря, не типичное. “Как правило, если у человека нет автошколы, то такие заказы быстро не делаются. Мы, чтобы перестраховаться, делаем права за 2–3 месяца. Это время человек как бы проходит учебу в автошколе. Да и цена у нас меньше — 6 тыс. грн. Но сказать с уверенностью, что это невозможно, я не могу. Все зависит от их “крыши”, — сказал нам источник.

Видео исчезают

Показательно, что еще с прошлого года в Украине была введена видеофиксация практического экзамена на право управления автомобилем. Тогда, представляя новшество, замминистра Антон Геращенко заявил, что это один из предохранителей коррупции и, мол, подделать уже ничего невозможно.

Но на самом деле, как уверяет общественный активист из Чернигова Михаил Вернадский, это нововведение не работает. “В свое время я подавал запросы в сервисный центр МВД, чтобы мне предоставили видео теоретической и практической частей. Но они сказали, что хранят эти видео только один день. Тогда я написал им другое заявление с требованием ознакомиться с видео экзаменов этого же дня. Тогда мне говорили, что они его не сохранили, и заявили, что большинство учеников сейчас подают письменные или устные заявления о том, что они отказываются от видеофиксации практической части. То есть этих видео просто нет“, — говорит “Вестям” Вернадский.

В свою очередь, глава ГО “Развитие инфраструктуры” Станислав Гвоздиков сказал “Вестям”, что проблема коррупции при покупке прав кроется в отсутствии реестров. “Этот беспредел продолжается потому, что до сих пор нет четкого контроля за сервисными центрами, нет даже электронного реестра, нет, по сути, ничего“, — говорит “Вестям” Гвоздиков. По данным различных украинских общественных организаций, на сегодняшний день “покупается” более 80% водительских удостоверений.

Эволюция “бегунков”

Параллельно эволюционировали и так называемые бегунки — дельцы, которые за отдельную плату предлагают гражданам ускорить любой процесс в сервисном центре. Если “до реформы” они в любую погоду обитали на крыльце или в курилке МРЭО, то теперь обзавелись личными кабинетами внутри сервисных центров.

Как рассказал “Вестям” киевлянин Владимир П., еще до карантина он обратился в сервисный центр на улице Усенко в столице, чтобы переоформить два автомобиля. “Я приехал около 10 утра, мне сказали, что нужно получить талон с номером очереди. Я его получил и начал ждать. На табло примерное время ожидания составляло 90 минут. Но по прошествии этого времени очередь не сильно продвинулась, а я начал замечать, что мимо меня проходят люди без очереди. Сперва я не придал этому значения и отправился в кафе выпить кофе. Там же, за кафе, я заметил целый ряд кабинетов, которые оказывают различные вторичные услуги. И, как оказалось, они же предоставляют услуги по ускоренному решению вопросов. Прямо посреди кафе стоит столик, а за ним две женщины. Не долго думая, я подошел к ним и сказал, что приехал с родственниками на перерегистрацию и целый день терять не хочу. На что они мне ответили: без проблем, давайте документы. Спустя несколько минут они принесли нам два оформленных заявления на имя новых владельцев и отправили на экспертизу. То есть за пять минут мы прошли всю электронную очередь и получили документы. Единственное, что с экспертизой они нам уже не помогали. Цена вопроса — 2,4 тыс. грн наличкой“, — говорит “Вестям” Владимир.

Сейчас сервисный центр на Усенко закрыт на карантин, поэтому проверить информацию нам не представилось возможным. Тем не менее наш источник уверяет, что подобная практика достаточно распространена.

“Несмотря на существенное упрощение регистрации нового автомобиля и перерегистрации при купле-продаже, очереди все равно существенные, поэтому эта услуга пользуется спросом. Если в СЦ есть знакомые, то, как правило, все можно сделать дешевле. Например, по прайсу для “перекупов” такая услуга стоит 2–2,2 тыс. грн. Как правило, все документы в подобных случаях делаются без присутствия клиента“, — сказал нам источник.

В то же время, как говорит “Вестям” адвокат Ростислав Кравец, как бы там ни было, нужно признать, что коррупции в сервисных центрах стало меньше. “С развитием онлайн-сервисов многие вопросы, за которые раньше взимались взятки, теперь решаются несколькими нажатиями клавиш, а, соответственно, и количество личных встреч между чиновниками и клиентами сведено до минимума. Я слышал, что остались взятки за ускоренное продвижение в очереди, но это уже не те объемы, которые были раньше“, — отметил Кравец.

Вернуть права и авто-двойники

Кроме прочего, по словам нашего собеседника из одного из сервисных центров Киева, “решалы” все еще посредничают по вопросам возврата или выдачи новых прав. Например, если водитель попался на пьянке, решить вопрос предлагают, начиная от $ 1000.

“За эти деньги могут предложить сделать новые права, правда, с опечаткой в фамилии и имени“, — утверждает наш собеседник. Также, по его словам, очень популярной услугой до недавнего времени было занижение экспертной оценки авто. За нужные цифры в отчете просили $ 200–300.  А вот поставить на учет проблемное авто или “двойника” решаются далеко не все.

“В этом вопросе есть много тонкостей. Обычно выдается техпаспорт и номера, которые дублируют уже существующие. Но на это готовы пойти не все. Да и цена на такие услуги немаленькая — от $ 1,5–2  тыс. и выше“. Хотя, как признают сами патрульные, “двойников” на украинских дорогах хватает. Об истинных масштабах проблемы стало известно после запуска системы фото- и видеофиксации нарушений ПДД, когда в органы МВД начали обращаться толпы водителей, получивших штрафы за нарушения, которые они не совершали.

Неофициальный прайс сервисных центров МВД*

• Купить водительские права — 6–9 тыс. грн, в зависимости от количества категорий
• Получить новые права (если старые изъяли) — $ 1 тыс.
• Быстрое переоформление автомобиля (без очередей за 30 минут) — 2,4–3 тыс. грн
• Поставка на учет проблемного авто — $ 1,5–2+ тыс.
• Разрешительные документы для бизнеса — $ 3,5 тыс.

*Источник: инсайдеры в сервисных центрах МВД Киева и Днепра

ВЕСТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Интер

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Банки «лускають» один за одним. Нині вже 37 фінустанов перебувають у стадії ліквідації або там введено тимчасову адміністрацію.

Такий стрімкий банкопад відродив торгівлю депозитами, які зависли у проблемних фінустановах. Вкладники збанкрутілих банків дедалі частіше розміщують оголошення про продаж своїх депозитів (із великою знижкою) чи їх обмін на позику в банку або ж на нерухомість, придбану там у кредит. Таких оголошень — десятки.

«Продам депозит 30 000 $ , VAB Банк, дисконт 15%». Або ж — «Продам депозит у VAB Банку в м. Київ. Сума 17 000 $ + 2000 $ = 19 000 $ . Закінчується 11.12.14. Ціна — 260 000 гривень».

«Продам депозит у банку «Фінансова ініціатива» у м. Київ — 20 000 USD з 15% дисконтом».

Фігурують і більші суми: «Продам депозит (4 млн. гривень) у Брокбізнесбанку» чи «Продам депозит 66 000 $ у Форум-Банку в м. Львів з 50% дисконтом».

На електронній біржі депозитів можна натрапити й на оголошення про придбання депозитів у проблемних банках. «Куплю депозит в Альфа-Банку, 45 000 у.о. з дисконтом 25%», «Викуплю валютний депозит у банку «Даніель» у розмірі 25 — 30 тисяч доларів зі знижкою».

«Куплю депозит у розмірі 110 тисяч доларів США, розміщений у ПАТ «КБ «Надра» (Надра-банк), дисконт — 25%».

Востаннє таку активну торгівлю проблемними вкладами спостерігали у 2008 — 2009 роках, коли також збанкрутіло чимало банків.

– Ринок депозитів виникає через обмеження компенсацій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, — розповідає юрист, генеральний директор компанії «Гранд Іншур» Андрій Степаненко. — На

сьогодні максимальна сума компенсації, яку може отримати вкладник банку, що ліквідується, — 200 тисяч гривень. У багатьох ж громадян суми на депозитних й поточних рахунках набагато більші, але отримати залишок коштів (понад 200 тисяч гривень) — майже нереально.

– Хто купує проблемні депозити?

– Як на мене, це — менеджмент банків, а також банки, що мають заборгованість перед фінустановами, чиї депозити купуються, — стверджує адвокат Ростислав Кравець. — Також це можуть бути посередники від НБУ та Фонду гарантування вкладів, які мають можливість вільно обходити будь-які обмеження. Таким чином вони заробляють.

Нині продають свої депозити не обов’язково вкладники проблемних банків, але й фінустанов, які більш-менш нормально працюють. Просто менеджмент таких банків, використовуючи незаконні обмеження НБУ, намагається заробити на неможливості отримати вклад відразу та повністю. Звідси й виникають різноманітні схеми.

– Класичний випадок — купівля депозиту в проблемному банку для погашення свого кредиту, — додає Денис Дрозд, організатор Української депозитної біржі. — Скажімо, якщо у мене кредит 500 тисяч гривень у банку, то я можу купити депозит на цю суму за 300 — 350 тисяч гривень і погасити свій кредит та ще й зекономити. Звичайно, не все так просто, є ряд юридичних нюансів, слід вирішувати питання з банком. Хоч для нього ця операція — майже нейтральна. Але на стадіях тимчасової адміністрації та ліквідації є свої обмеження. У порівнянні із 2009 роком змінилися деякі правові моменти. Наразі шукаємо модель, при якій зможемо робити такі взаємозаліки. Основне зараз — знайти прозорі методи цих операцій, тоді врятуємо чимало вкладів і водночас допоможемо власникам кредитів.

– Як виглядає обмін кредитів на проблемні депозити?

А. Степаненко: — У будь-якого проблемного банку є позичальники — особи, що отримували кредити й мають перед банком зобов’язання. Саме вони найчастіше і cтають покупцями прав на депозити задля погашення своїх боргів. Це називається зарахуванням однорідних зустрічних вимог. Звісно, позичальники набувають права на депозити не за реальну вартість вкладу, а з істотною знижкою.

Вона може сягати 50 — 90% суми, яку мав повернути банк.

Позичальник, який винен банку певну суму грошей, заявляє свою пропозицію про придбання прав на депозит, вказуючи суму, яка йому потрібна, вкладники пропонують свої вклади, з певним дисконтом. У разі, якщо сторони дійшли згоди, вони звертаються до банку з пропозицією зарахування однорідних зустрічних вимог. Узгодивши, укладають відповідні договори. Якщо банк відмовляє, вони мають право звернутися до суду і в примусовому порядку реалізувати свої домовленості.

Ця діяльність — абсолютно законна і дозволяє істотно прискорити врегулювання відносин із банком, а також зменшити шкоду, спричинену халатними, безграмотними, а нерідко й злочинними діями банківського керівництва, які призвели до неплатоспроможності фінансової установи.

Леся ЯСИНЧУК, газета «Експрес«

Адвокатская компания Кравец и Партнеры