Якщо депутати погодяться на блокування банківських рахунків так званих ухилянтів, то на нас може чекати обвал української економіки. А ще в Україні діють так звані “батальйони Сороса”, що дискредитують Україну, вважає адвокат Ростислав Кравець.

Попри більш ніж 2500 правок до проєкту закону про мобілізацію він усе одно не дуже сильно змінився в порівнянні з першою версією. Замість того, щоб оптимально проводити військовий облік і давати громадянам України якісь гарантії, цей законопроєкт продовжує містити “драконівські санкції”. Про це в інтерв’ю Фокусу розповів голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

На його думку, внесено чимало популістських правок, які просувають інтереси деяких депутатів і жодним чином не стосуються саме ЗСУ. Із огляду на такі правки й цей варіант законопроєкту Кабмін відкличе.

“Ухвалення законопроєкту в такому вигляді ні на що не вплине, окрім чергової напруги в суспільстві, — акцентує Кравець. — Громадяни жорстко відреагують на таке несприйняття депутатами соціальних прав і свобод”.

Уже рік відбувається “дика” мобілізація, і формально ситуація тільки ускладнюється, зазначає адвокат. Водночас омбудсмен із прав людини Лубінець тільки зараз побачив якісь порушення, і, на думку фахівця, омбудсмена час змінювати, адже він не займається захистом прав українців у власній державі.

“А якщо депутати погодяться на блокування банківських рахунків так званих ухилянтів, то на нас може чекати обвал української економіки, — вважає Кравець. — До того ж самі “західні партнери” підтримують це, а ще в Україні активно діють так звані “батальйони Сороса”, що напередодні важливих засідань щодо допомоги Україні запускають “антикорупційні розслідування”, як оці наркомани Бігуса, тим самим дискредитуючи Україну”.

Зі свого боку, посли G7 не сильно опікуються наданням допомоги Україні, вважає Кравець. Мабуть, їх треба відвезти під Авдіївку, щоб вони на власні очі побачили, наскільки ЗСУ потребує боєприпасів.

“У цілому, я думаю, що мета законопроєкту про мобілізацію була в тому, щоб нанести ще більше шкоди економіці України, із огляду на норми, які в ньому містяться, — вважає адвокат. — Єдине корисне, що я в ньому побачив, — можливість звільняти інвалідів із армії”.

За словами Ростислава Кравця, він не знайшов у законопроєкті норми, які б давали впевненість родинам бійців, наприклад, у тому, що член їхньої родини не буде оголошений зниклим безвісти чи дезертиром, а таких випадків зараз багато. Саме з такими скаргами до адвоката зараз звертаються і військовослужбовці, і їхні родичі. Саме така відсутність норм у законі дуже негативно впливає на мобілізацію, вважає правник.

“Останнім часом пропонується чимало санкційних пропозицій про збільшення штрафів, обмежень чи збільшення тюремних термінів, але немає мотиваційних пропозицій, — каже Кравець. — Це значно підриває віру в суспільства в справедливість мобілізаційних заходів”.

ФОКУС

АО «Кравець І Партнери»

Даним законом в процесуальні кодекси України внесено значна кількість  правок. Щодо змін в КПК України правники виокремлюють найбільш значущі, які стосуються обчислення строку досудового розслідування, допуску адвоката під час обшуку, призначення експертиз та закриття кримінального провадження якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування (п. 10 ч.1 ст. 284 КПК).

Найбільше згадок в медіа просторі з приводу даних поправок почало з’являтись після закриття гучних справ, таких як «Ротердам +», «Приватбанку» та інших. Все більше з’являлось заголовків про скасування правок, з підтекстом ніби-то саме через ці норми КПК України, особи уникають відповідальності за корупцію у найбільш гучних справах.

 В ЗМІ дедалі частіше виникають статті, що дані правки заважають працювати органам досудового розслідування. Рада громадського контролю НАБУ навіть проводила “експертне” дослідження та дійшла висновку, що «такі зміни до Кримінального процесуального кодексу вкрай негативно вплинули на досудове розслідування».

 В подальшому, Верховна Рада приймає Закон якими вносить зміни та лише частково скасовує ці поправки. З 01 січня 2024 року вступила в дію норма, якою повністю скасовано строки досудового розслідування до повідомлення особі про підозру, а правила обчислення строків застосовуються до всіх проваджень, де досудове розслідування чи розгляд не завершено до 1 січня 2024 року.

Що змінилось?

Під час дії «Правок Лозового» строки досудового розслідування обчислювались з моменту реєстрації кримінального правопорушення та становили до моменту повідомлення особі про підозру 12 місяців – у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину та 18 місяців – у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Тобто, орган досудового розслідування протягом вказаного часу мав або повідомити особі про  підозру або закрити кримінальне провадження. Але у випадку складності та неможливості закінчити досудове розслідування  протягом вказаного часу, слідчий чи прокурор міг звернутись до слідчого судді та неодноразово продовжувати строк досудового розслідування на вказаний період  (ч. 1 ст. 294 КПК)  З 01.01.2024 ця норма вже не діє, а кримінальні провадження розслідуються допоки орган досудового розслідування не вирішить інакше.

Отже, скасували судовий контроль, який до повідомлення особі про підозру продовжував строки досудового розслідування, за зверненням слідчого чи детектива. Тобто,  провадження будуть розслідуватись протягом  невизначеного строку, а суд не контролюватиме ці строки. 

Однак, залишається норма, що регулює обчислення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, продовження строків досудового розслідування слідчим суддею та підстава для закриття кримінального провадження у випадку закінчення такого строку (п. 10 ч.1 ст. 284 КПК).

Так, ч. 3 ст. 294 КПК передбачає, якщо з дня повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк 12/18 місяців, такий строк може бути продовжений у межах строків:1) до трьох місяців – керівником окружної прокуратури, керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступником Генерального прокурора; 2) до шести місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; 3) до дванадцяти місяців – слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим із Генеральним прокурором чи його заступниками.

Саме дані норми давали підстави для закриття  гучних кримінальних справ. Але чи проблема саме в нормі, яка відома правоохоронним органам? Чи можливо орган досудового розслідування так швидко та активно здійснював досудове розслідування кримінального провадження, що дані строки спливли. Аргументи на кшталт того, що досудове розслідування неможливо закінчити у 12/18 місяців залежно від тяжкості злочину не беремо до уваги, оскільки як вже зазначалось вище суд вправі продовжувати строки досудового розслідування за зверненням правоохоронного органу та наявності відповідних підстав. Або ж у випадку проведення необхідних експертних досліджень, їх можна проводити до повідомлення особі про підозру.

Постає питання, якщо законом передбачені відповідні норми, які врегульовують питання пов’язані зі складністю кримінального провадження та необхідністю значного часу для проведення слідчих дій, можливо необхідно більше приділити увагу роботі органу досудового розслідування та процесуальному керівництву, а не скасуванні норм КПК України, які закріплюють важливі гарантії контролю.

Тобто, фактично прийнятий закон частково скасовує поправки щодо строків досудового розслідування, в частині скасовує судовий контроль, фактично даючи зелене світло правоохоронному органу щодо термінів розслідування,  але чинною залишає, на мою думку, найважливішу частину статті, а саме продовження строків досудового розслідування слідчим суддею, оскільки прокурор це сторона обвинувачення та не здійснює такого контролю як суд, та можливість закриття кримінального провадження, якщо строки все ж пропущено.           

Ірина Коваленко

Адвокат, керівник кримінальної практики АО “Кравець і партнери”

+380-44-229-6950

АО «Кравець І Партнери»

Вона набрала необхідні для розгляду 25 тис. підписів усього за одну годину.

Що відомо про правки Лозового та що вони передбачають – читайте в матеріалі Фактів ICTV.

Що таке правки Лозового 

Правки Лозового – низка змін у Законі №2147-VІІІ, що були запроваджені у жовтні 2017 року. Вони передбачають закриття кримінального провадження через закінчення строку досудового розслідування.

Правки запропонував народний депутат від партії Ляшка Андрій Лозовий. 

Правки Лозового до КПК України зумовили такі зміни:

• Ч. 1 ст. 284 цього Кодексу була доповнена п. 10, за яким підставою для закриття кримінального провадження стало закінчення строку досудового розслідування після повідомлення про підозру.
• Змінено порядок продовження строку досудового розслідування. Якщо раніше продовжити строк до 6 і 12 місяців міг керівник органу прокуратури, то відтепер ці повноваження перейшли до слідчого судді.

Простими словами, ці правки встановлювали чіткі правила проведення розслідування з дотримання прав людини.

Зокрема, передбачалася обовʼязкова відеофіксація обшуку та присутність адвоката підозрюваного під час обшуку тощо, не давали змогу слідчим затягувати процес від початку розслідування до передання справи в суд, пояснює адвокат Ростислав Кравець.

– Вони встановлювали судовий контроль над кримінальними провадженнями. Не так, наприклад, що відкрили кримінальне провадження – і воно лежить 10 років, а під нього беруть обшуки, прослуховування телефонів, обмежують волю людини, але при цьому нічого не роблять, просто знищуючи бізнес чи політичних опонентів на замовлення. І от якраз ці правки Лозового не давали можливості це робити, – сказав він.  

Що буде, якщо правки Лозового скасують 

Згідно з правками, після відкриття кримінального провадження та повідомлення про підозру прокурор може продовжити строк досудового розслідування лише на один місяць, надалі його продовження має відбуватися виключно під судовим контролем. 

З’ясувалося, що деякі структури, відкриваючи гучні справи, не дотримувалися закону проведення розслідування, і зараз десятки гучних справ можуть закрити просто через те, що сплив час. І, фактично, робота НАБУ та САП може зійти нанівець. 

– Зараз вийшла ситуація, що всі гучні справи, на яких піарилися НАБУ та САП, про затримання корупціонерів, крадіжки на мільярди гривень – виявилося, що це все “пустушки”. Нічого вони не робили, вони тільки відкривали справи, нічого роками не робили, зараз логічно завершені. До суду вони не зверталися за продовженням строків, відповідно, строки спливли, тож вони не можуть зараз передати справу до суду і зараз, завдяки громадським активістам, поправки Лозового хочуть скасувати, щоб зняти відповідальність з НАБУ та САП. Якщо їх скасують, то фактично ми перетворюємося на тоталітарну країну,  – зазначив адвокат. 

Факти ICTV

АО «Кравець І Партнери»

Такое мнение в комментарии корреспонденту ГолосUA сообщил адвокат, старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.

«Попытки Президента Владимира Зеленского посредством правок в проект закона «Об электронных коммуникациях» предоставить спецслужбам возможность доступа к личным данным граждан в обход решений суда не представляется возможным объяснить логически. Не секрет, что наши спецслужбы довольно часто превышают свои полномочия, а потому, не исключено, что в ближайшем будущем будут десятками выноситься оправдательные приговоры в отношении подозреваемых в государственной измене. Последние после длительного пребывания в СИЗО в обмен на свободу готовы признаться даже в том, чего не совершали, только бы выйти на свободу. Что же касается получения доступа к персональной информации граждан без решения суда, то это говорит о попытке властей построить тоталитарное государство», – сообщил эксперт.

Р. Кравец добавил, что совсем недавно мы слышали заявление секретаря СНБО Алексея Данилова, выражавшего сожаление о существовании оппозиционных каналов.

«Разумеется, подобные высказывания невозможно представить в демократическом обществе. Если таковые идеи лоббирует сам Президент, как гарант Конституции, это говорит о системной проблеме в управлении государством. А также в непонимании роли президента и прав человека», – подчеркнул юрист.

По его мнению, на данный момент нет такой необходимости без решения судов оперативно контролировать все каналы телекоммуникаций.

«Как мы знаем, ранее уже предпринимались попытки закрывать сайты без решений судов, исключительно по решению следователей, носящие незаконный характер. Таким образом, действующая власть в своем желании контролировать жизнь украинцев заходят гораздо дальше чем даже Россия с законом Яровой», – заключил Р. Кравец.

Напомним, 16 декабря Верховная рада №3014 «Об электронных коммуникациях», который необходим для подтверждения стремления Украины ко вступлению в Европейский союз.

30 сентября рада проголосовала за законопроект в целом. Но 29 октября Зеленский внес предложения, среди которых предлагалось предоставить спецслужбам доступ к личным данным граждан в обход решения суда. В итоге, депутаты проголосовали за законопроект, текст которого был принят в сентябре.

В апреле этого года комитет по вопросам цифровой трансформации порекомендовал Верховной Раде принять данный законопроект за основу.

ГолосUA

АО «Кравец и Партнеры»

Верховная Рада приняла поправки в УПК, продлив действие нормы о заочном осуждении. Цель закона — продлить следственные полномочия ГПУ и дать ей завершить расследования уголовных дел против представителей прежней власти, поскольку в Украине до сих пор не создано Госбюро расследований.

«Если бы депутаты сегодня не проголосовали, то 800 дел заочного осуждения, которые находятся на стадии досудебного следствия Генпрокуратуры, были бы закрыты. Таким образом, дело Януковича, которое 13 марта пошло в суд, будет рассматриваться по судебному заочному осуждению, и никакой лазейки для защиты, в том числе для использования в украинских и европейских судах, этот закон не оставил», — сказал Юрий Луценко.

По мнению старшего партнера адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислава Кравца, толку от закона не будет. «К сожалению, из-за нехватки юридического образования в окружении генпрокурора, видимо, не сказали, что закон обратной силы не имеет. И то, что принято сегодня, никоим образом не может быть применено к лицам, чьи действия были совершены ранее. Так что применить эти нормы вряд ли получится, а если и получится, то эти действия в дальнейшем в ЕСПЧ будут признаны нарушением прав и свобод», — считает Ростислав Кравец.

Но закон несет и риски для обычных людей. «Возможна масса ситуаций, когда люди могут не знать, что их разыскивают. Вследствие элементарной ошибки следователя (используют устаревшие или неверные данные о человеке) или после смены фамилии оперуполномоченные не могут вручить человеку подозрение. А поскольку суд доверяет следствию, человека, который якобы злостно скрывается от следствия, запросто могут осудить заочно», — предостерегает адвокат Иван Либерман.

Ярослав Маркин, ВЕСТИ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

На повестку дня текущей пленарной недели Верховной Рады внесен законопроект «О Высшем совете правосудия» №5180, который должен разблокировать процесс увольнения «судей Майдана». Парламентарии подали к нему около тысячи поправок.

Отдельные поправки активно лоббируются министром юстиции Украины Павлом Петренко совместно с представителями «Реанимационного Пакета Реформ» (далее — РПР), в частности, экспертом судебного направления Михаилом Жернаковым, и парламентариями, непосредственно связанными с РПР.

Вместе с тем, правозащитники и адвокаты публично назвали такое лоббирование «популизмом» и направили в Верховную Раду свои обращения с просьбой не допустить ограничения права граждан на доступ к суду.

Дело в том, что Павел Петренко считает целесообразным внести изменения в законопроект об автоматическом увольнении всех судей, у которых закончился 5-летний срок полномочий. Аналогичную позицию РПР распространяет Михаил Жернаков, который до июля 2015 года сам был судьей-«пятилеткой». Обосновывается это тем, что судей, назначенных на пять лет в 2010-2011 гг., якобы могут «переназначить» без конкурса.

Народные депутаты, связанные с Реанимационным Пакетом Реформ — Светлана Залищук, Елена Сотник, Леонид Емец, Егор Соболев, Оксана Сыроид и др., — предложили, чтобы после окончания пятилетнего срока, на который были назначены такие судьи, полностью прекратить с ними трудовые отношения и отчислить их из штата судов. При этом не потребуется решение Высшего совета правосудии об увольнении.

Однако, авторы этих правок не говорят о том, что, согласно новому законодательству, полномочия судей, назначенных на должность сроком на пять лет до вступления в силу Закона «О судоустройстве и статусе судей» (т.е. до 30 сентября 2016 года) и так прекращаются. Они могут быть назначены на должность судьи бессрочно по результатам конкурса, проведенного в порядке, предусмотренном законом. Таким образом, для тех кандидатов, рекомендации о бессрочном избрании которых нет в Высшем совете юстиции, выход только один — принимать участие в конкурсе.

Что касается тех, кого уже рекомендовала избрать бессрочно Высшая квалификационной комиссия судей, работая в новом составе после Революции Достоинства, то таким кандидатам предоставляется возможность подтвердить свой уровень профессиональной квалификации и принять участие в квалификационном оценивании, а не в полной мере утратить право быть назначенными и начинать все процессы отбора снова.

Отметим, что новые процессы отбора судей займут, как минимум, полтора года. Именно поэтому в законопроект и была внесена норма о том, что такие кандидаты проходят квалификационное оценивание.

В законодательстве прописана соответствующая процедура квалификационного оценивания для судей-«пятилеток», т.е. анонимное тестирование, экзамен, проверка психологических, морально-этических качеств, проверка на добросовестность судьи путем оценивания со стороны Общественного совета добросовестности, куда входят, по большей части, представители РПР, в т.ч. Михаил Жернаков. Квалификационное оценивание проводится прозрачно и публично, в присутствии любых заинтересованных лиц (ч. 4 ст. 84 Закона «О судоустройстве и статусе судей»). Лишь по итогам его прохождения может быть рассмотрен вопрос о назначении судьи бессрочно.

В случае принятия поправок, которые лоббирует Министерство юстиции, судебная система без всяких разбирательств потеряет сразу больше тысячи судей — независимо от того, какие решения они принимали во время Революции Достоинства и результатов их работы.

При этом сейчас в Украине есть семь районных судов, где вообще не осталось судей с полномочиями; около 70 судов, где полномочия имеет только один судья (подробная статистика по состоянию на 12 октября).

Отметим, что с весны 2017 года количество судов, где вовсе нет судей, увеличится, что означает, что в пределах многих отдельных административно-территориальных единиц Украины вообще не будет реализовываться ст. 55 Конституции Украины, которая гарантирует каждому гражданину право на судебную защиту.

Учитывая такую критическую ситуацию, внесение вышеуказанных правок можно считать ограничением доступа граждан к суду. Такое заявление уже сделали ряд адвокатов и правозащитников, и его поддержали в Украинском Хельсинском союзе по правам человека (далее — УХСПЧ).

В частности, в УХСПЧ поддерживают открытое обращение о недопустимости политического влияния на формирование судейского корпуса и дискредитации судей адвоката Ростислава Кравца.

«Вопрос с назначениями судей, чьи пятилетние полномочия закончились, необходимо решить в самое ближайшее время. Весь этот популизм про судей Януковича вызван незнанием законодательства и желанием дискредитации судебной власти в целом, а также установлением контроля над ней конкретными лицами», — подчеркнул адвокат на своей странице в Facebook.

Аналогичное заявление сделал и глава «Союза юристов Одесской области» Александр Рябец. Обращение от юристов направлено в Комитет Верховной Рады по вопросам правовой политики и правосудия с тем, чтобы не допустить массового увольнения судей. «Из-за популизма министра юстиции Павла Петренко наше правосудие может откатиться в Средние века! Его предложение уволить всех судей, которые назначены на пять лет, может привести к полному краху судебной реформы и уничтожению верховенства права.

Сегодня и так при полномочиях всего 50% судей. А есть суды, такие как Савранский районный суд, в котором нет ни одного судьи… там нет правосудия… Иски нашей компании просто собираются в канцелярии. И он предлагает уволить еще больше 1000 квалифицированных специалистов… просто так??? А новых набрать, согласно новому законодательству, невозможно быстрее, чем через год.

Преступников невозможно будет задержать и привлечь к ответственности; споры будут решаться лишь через криминальные структуры; весь иностранный бизнес и инвестиции уйдут в нормальные страны, а 1990-е гг. покажутся цветочками.

По нашей информации, уже в среду будут рассматриваться соответствующие правки в комитете ВР и уже в четверг этот закон может быть принят. Неравнодушных и понимающих прошу поддержать репостом», — написал Александр Рябец на своей странице в Facebook.

Как отмечает еще один адвокат Алексей Кучер, «судей «режима» давно желает уволить министр юстиции Павел Петренко. Их — работающих — осталось около 1000. По его мнению, это обязательная часть судебной реформы. Деструктивная критика судебной власти, граничащая с глупостью, — любимое занятие министра. «Чистота» отправления правосудия, профессионализм, по его мнению, зависит от того, кем и когда судьи были назначены».

Отметим, что пока Высшая квалификационная комиссия судей, согласно с требованиями закона, работает над проведением конкурса в Верховный Суд. Новый конкурс на места уволенных судей может быть назначен не раньше, чем в середине весны 2017 года. Более того, кандидатам понадобиться пройти специальную подготовку.

Таким образом, новые кадры в судебной системе можно будет наблюдать не раньше, чем через полтора года, что, в случае принятия поправок и увольнения судей-«пятилеток» «автоматом», означает усложненный доступ к суду для граждан.

Наталья Мамченко, Судебно-юридическая газета

Адвокатская компания Кравец и Партнеры