Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Ситуація з АРМА в черговий раз доводить бездіяльність антикорупційний органів. Адже з дій АРМА виходить, що її було створено для того, щоб знищувати економіку країни, а також легалізувати вкрадене майно. АРМА в черговий раз доводить, що вона за безцінь продає активи і жодного зиску для держави від її існування немає. Тож історія з Льовочкіним в черговий раз довела, хто насправді керує АРМА — люди, що зацікавлені у легалізації майна. Адже тому ж тоді за безцінь продаються активи, які коштують мільйони», — каже Р. Кравець.

За його словами, на сьогодні жодного з керівників АРМА не було притягнуто до кримінального відповідальності за подібні дії.

«Адже всі зацікавлені в цих схемах. Вважаю, що вони всі мають від цього зиск. Все це керується з самого верху правоохоронними органами, які мають від цього додатковий зиск. По-іншому пояснити їх бездіяльність не можна. Бо як можна не бачити втрату мільйонів? Тому в цій історії є велика кількість питань», — зазначає адвокат.

Він підкреслив, що працівники АРМА, за перевищення повноважень, тобто продаж С. Льовочкіну 460 га землі в Карпатах по 2 тисячі грн за сотку, мають отримати підозри за нанесення шкоди державі.

«Можливо там є шахрайські дії та умисне нанесення шкоди державі. Тому було б бажання у правоохоронців займатися цим питанням. А з огляду на те, що цим ніхто не хоче займатися, можна зробити висновок, що вони всі від цього мають сенс та зиск», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що 8 січня 2026 року Агентство розшуку та менеджменту активів (АРМА) продало 460 га землі на полонині Боржава (Закарпатська область) за 89,5 млн грн. Про це відомо з результатів аукціонів.

Зазначені землі було розділено на три лоти, за якими одночасно провели три аукціони.

Оскільки торги відбувались у формі «голандського аукціону» (починаються із стартової ціни, яка поступово знижується поки хтось перший не погодиться придбати актив), а в кожному з аукціонів брав участь лише один претендент, продаж відбувся фактично за мінімальноможливими цінами.

Так ділянку площею 26,7366 га за 5,4 млн грн (стартова ціна 10,4 млн грн) придбав Андрій Вінграновський. Він же став власником 199,1488 га заплативши 39,1 млн грн при початковій ціні 75,2 млн грн. Ділянку площею 234,77 га за 45 млн грн (стартова 88,2 млн грн) придбав Власюк Ігор.

Таким чином середня вартість однієї сотки придбаної на аукціоні землі становить близько 2 тис. грн.

За даними Оpendatabot Вінграновський є власником ТОВ «Омбрі Інвестмент», яка входить в «корпоративну групу родини Льовочкіних». Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної.

Власюк є засновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевим бенефіціарним власником якої є Вінграновський.

У серпні 2025 року видання Bihus опублікувало матеріал в якому йшлось про те, що Сергій Льовочкін планує будівництво гірськолижного курорту «Боржава».

Довідка

Сергій Льовочкін — ексголова Адміністрації президента Януковича, народний депутат та один із лідерів фракції ОПЗЖ.

ОПЗЖ — «Опозиційна платформа — За життя», проросійська партія в Україні, заборонена після початку повномасштабного вторгнення.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Як написав у своєму Фейсбуці глава Мінцифри Михайло Федоров, “ті, хто підтримують армію – від дронів до медпрепаратів – можуть залишатися на робочих місцях”. Тобто, “безлімітне” бронювання, за ідеєю, має стати доступним для багатьох підприємств – починаючи від енергетичних, що надають послуги зв’язку та закінчуючи харчовими та швейними. Головне – щоб у них були чинні контракти з військовими частинами чи Міністерством оборони, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Ще одне нововведення – для компаній, що охороняють об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Для них спростили умови набуття статусу критичності. Зокрема, зняли обов’язкові раніше вимоги щодо зарплат не менше 20 тисяч гривень на місяць та відсутності податкової заборгованості.

За словами Кравця, із цим рішенням уряд буквально “застрибнув в останній вагон”.

“Збільшення лімітів із бронювання до 100% багато компаній, зокрема, виробники дронів, домагалися майже рік. Багато хто через те, що ключовим фахівцям вручили повістки, навіть припиняли роботу та скорочували виробництво”, – каже Кравець.

Головне питання – чи знімуть нові послаблення проблеми з бронюванням хоча б для частини підприємств чи стануть черговою схемою. Адже тепер цінність контрактів із забезпечення військових ще більше зросте, а отже, може зрости і корупційний “поріг входу” до “клубу обраних”, які отримають замовлення Міноборони.

Розбиралися, що змінює “безліміт” із бронювання для підприємств, які забезпечують армію.

“Застрибують в останній вагон”

Ще минулого року Кабмін вніс зміни до своєї ухвали №76, дозволивши підприємствам ВПК бронювати до 100% військовозобов’язаних співробітників. Щоб отримати “безліміт”, оборонні заводи мали мати чинні контракти, на період дії яких і поширювалося “широке” бронювання.

Але тодішнє рішення торкнулося далеко не всіх компаній, які працюють на забезпечення армії. Наприклад, багато виробників дронів не отримали права бронювати всіх військовозобов’язаних.

“Вони буквально відразу ж почали бити на всі дзвони. Адже у багатьох – справжня біда з кадрами. Виробництво дронів – досить інноваційна галузь, там критично важлива роль висококласних фахівців. Наприклад, якщо мобілізують ключового інженера або програміста, можна звільняти відразу кілька рядових робітників, а то й зовсім закриватися”. Кравець.

Багато невеликих виробників дронів через проблеми з кадрами протягом останнього року навіть призупиняли роботу, і ось тільки зараз влада помітила цю проблему, – каже Кравець.

“Так, зупинялися компанії, і навіть було таке, що співробітники на роботу боялися приходити, тому що під стінами чергували представники ТЦК. Багатьох закликали, причому відправляли служити не за профілем, я з цього питання навіть торік сварився в Мінстратегпрому”, – каже нам ректор університету імені Альфреда Нобеля, виробників БПЛА (у тому числі у Київській школі економіки) Віталій Зайцев.

Але “безліміт” із бронювання отримали не тільки виробники дронів, а й усі компанії, що працюють на забезпечення військових.

Михайло Федоров говорить загалом про кулю компаній, які “підтримують армію – від дронів до медпрепаратів”.

“Це можуть бути різні підприємства, у тому числі, харчові, швейні, виробники запчастин для тих же дронів і техніки тощо. Головне – мати чинний контракт з Міністерством оборони або військовими частинами”, – зазначив Кравець.

У Мінекономіки говорять навіть не про наявність чинних контрактів, а лише про наявність у підприємства статусу критично важливих для забезпечення потреб ЗСУ та інших військових формувань. До такого переліку можна потрапити з подачі Міноборони, Міненерго та інших профільних відомств, зазначили у Мінекономіки. Але, за словами Зайцева, наявність оборонного контракту – одна з умов надання критичного статусу.

“Підприємства мають отримати статус критичних для оборони. Процедура та умови там такі самі, як і щодо отримання критичного статусу для економіки (тобто, середня зарплата не нижче 20 тисяч на місяць, відсутність податкових боргів та ін.) Але одним із обов’язкових критеріїв є також наявність контракту на виконання замовлень для армії”, – зазначив Зайцев.

На його думку, дозвіл бронювати 100% фахівців дуже допоможе виробникам дронів.

“Кадрові проблеми є, в тому числі, і через “непродуману” мобілізацію. Наприклад, навіть щоб з машинобудівника зробити фахівця з дронів потрібно не менше року. Але все ж таки краще пізно, ніж ніколи”, – вважає Зайцев.

Ще одне нововведення – для компаній, що охороняють об’єкти паливно-енергетичного комплексу. Для них спростили умови набуття статусу критичності. Зокрема, зняли обов’язкові раніше вимоги щодо зарплат не менше 20 тисяч гривень на місяць та відсутності податкової заборгованості. Як розповіли представники паливних компаній, таке послаблення для охоронних фірм – критично важливе.

“Багато людей мають великі проблеми з кадрами, тому що не могли забронювати всіх. Нерідко люди йшли від них у структури, що охороняють, наприклад, енергооб’єкти або до силовиків, де бронюють усіх. У результаті з охорони паливних об’єктів утворилися “провали”, частина охоронялася досить умовно, із зменшеним штатом.

“Все може зіпсувати самодіяльність ТЦК”

Як нововведення щодо бронювання спрацюють на практиці – питання поки що відкрите.

На підприємствах розповідають, що на сьогодні не отримали жодних роз’яснень – хто, власне, може розраховувати на статус критичних для оборони.

Скажімо, хлібопекарі, які забезпечують своєю продукцією військових, кажуть, що зверталися за поясненнями до влади, але їм поки що так і не підтвердили “безліміт” із бронювання.

Проте надання права бронювати всіх військовозобов’язаних працівників могло б сильно допомогти хлібозаводам, як і іншим харчовикам, вирішити кадрові проблеми, що посилюються.

“Люди від нас йдуть. Високі зарплати ми платити не можемо, рентабельність бізнесу і так на межі. Бронь 50% вже нікого не вражає, навіть навпаки. Адже, щоб отримати відстрочку для половини працівників, ми все одно повинні подати дані про всіх військовозобов’язаних. І чоловіки бояться, що, якщо вони не потраплять в “видимими” для ТЦК”, – каже нам керівник одного із харчових підприємств.

Втім, як каже Кравець, навіть безліміт на бронювання не гарантує, що проблем не буде.

“ТЦК зараз активно вносять до “Резерву” навіть багатьох працівників критичних підприємств, після чого вибити для них відстрочку стає проблематичним. Особливо, якщо з незрозумілих причин такий працівник починає числитися в розшуку. Такі прецеденти були, наприклад, у великого логістичного оператора. Також ніхто не скасовував “дику” мобілізацію, коли, до, ВЛК у “чужі” ТЦК. Після цього довести, що ти маєш право на відстрочку дуже непросто”, – зазначив Кравець.

Раніше про те, що не можуть забронювати навіть дозволені ним 50% військовозобов’язаних співробітників через те, що їх з незрозумілих причин вносять у розшук або знімають із рейсів, розповідав засновник компанії “Прайм” (працює на ринках логістики та палива) Дмитро Леушкін.

“Тобто якщо ця практика не припиниться, то яка різниця скільки людей ти можеш бронювати на папері – 50% або 100%. Все одно з’являться “заборонні списки”, – каже керівник однієї з компаній.

“Оборонні контракти подорожчають”

Ще один нюанс – щодо отримання держзамовлень від Міноборони.

Відразу кілька керівників заводів, з якими поспілкувалася “Країна”, сказали нам, що побоюються, що тепер “плата за вхід” зросте, адже цінність контракту багаторазово збільшується.

“Тепер це ще й можливість бронювати 100% фахівців, що теоретично дозволить не тільки зберегти власні цінні кадри, а й залучити нові з тих сегментів, які не можуть дати гарантію відстрочення”, – каже столичний бізнесмен.

Він також розповів, що “корупція на військових тендерах нікуди не поділася, а відкати можуть сягати 10-15% від бюджету і більше”. Раніше керівник одного із швейних підприємств розповідав, що схеми з оборонних держзамовлень, після того, як розмахом корупції обурилися міжнародні партнери, стали “хитрішими”. Наприклад, у тендерних умовах стали прописувати критерії під певних учасників. Скажімо, що те чи інше обмундирування потрібно шити тільки певним типом ниток, які виробляє тільки одне підприємство і т.д.

“Тут все залежить від апетитів тих, хто ці тендери курирує. Учасники, зрозуміло, підлаштовуватимуться”, – каже Кравець.

Віталій Зайцев додав, що цю тему мають ретельніше контролювати правоохоронні органи.

“Питання і з держзамовленнями, і з бронюванням – вкрай серйозне. Усі підприємства, які працюють на потреби армії, повинні отримати можливість зберегти свій кадровий потенціал. Заклики збирати безпілотники на кожній кухні, навіть якщо це даватиме “всього лише 20-25% шлюбу”, як на мене, це простий злочин в умовах війни.” підсумував Зайцев.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

Тепер народні депутати пропонують встановити чітку кримінальну відповідальність для працівників військкоматів та лікарів ВЛК, які ухвалюють неправомірні рішення. Фокус дізнався, як новий законопроєкт може змінити призов на службу. Нещодавно сайті Верховної Ради зʼявився законопроєкт №12442, яким нардепи пропонують введення кримінальної відповідальності для представників ТЦК та ВЛК за порушення порядку призову та проведення медогляду.

У разі ухвалення законопроєкту співробітників ТЦК каратимуть службовими обмеженнями або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років чи позбавленням волі на строк до п’яти років за незаконний призов громадянина, який не підлягає мобілізації, або за неправомірне звільнення військовозобов’язаних осіб від мобілізації. Однак у період воєнного стану покарання передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на термін від одного до трьох років.

Для лікарів ВЛК передбачено позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, а в умовах воєнного стану — від трьох до восьми років із забороною обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років за порушення порядку проведення медичного огляду. Йдеться про випадки, коли за їхніми висновками до служби були призвані особи, непридатні за станом здоров’я, або незаконно звільнені з армії.

Відповідальність для ТЦК та ВЛК: що змінить новий законопроєкт

Один з ініціаторів законопроєкту, народний депутат Максим Павлюк розповів Фокусу, що нині є запит саме від бойових частин, яким не вистачає вмотивованих та добре підготовлених бійців. Паралельно всі бачать, що є проблеми з рекрутинговими центрами. Зокрема, ТЦК проводять “бусифікацію” через виставлені ОВА плани щодо необхідної кількості мобілізованих громадян.

“Якщо раніше плани вони закривали, коли визнавали особу на ВЛК придатною і саджали в автобус на розподільчий пункт, то зараз виконання плану вважається лише тоді, коли бригада зарахувала їх у списки частини”, — каже Павлюк.

Так під час проведення заходів контролю за роботою ТЦК були встановлені випадки призову громадян на військову службу, які не підлягали мобілізації. Також непоодинокими є випадки порушення порядку проведення посадовими особами ВЛК медогляду для визначення придатності особи до військової служби, що призводить до порушення прав громадян, ухилення від призову або незаконного звільнення зі служби.

“Наш законопроєкт передбачає виключно кримінальну відповідальність. А тому всі вироки судів будуть публічні й доступні у відповідному реєстрі. Окрім цього, ми ще й передбачаємо кримінальну відповідальність для членів ВЛК згідно зі статтею 368-5 ККУ (незаконне збагачення). Їх наразі там нема, а тому якщо члена ВЛК буде визнано винним згідно з цією статтею, він ще попадає до реєстру корупціонерів”, — наголосив нардеп.

За його словами, від процесу мобілізації під час війни залежить доля держави, проте він повинен відбуватися відповідно до Конституції України й інших законів. У разі їх порушення настає відповідальність.

“Наразі частина громадян ухиляється від добровільної явки до ТЦК та СП через відчуття безкарності його співробітників. Втім, я вважаю, що ситуація незабаром зміниться”, — продовжує Павлюк.

Новий законопроєкт: що робити, якщо не згоден з рішенням ВЛК?

Народний депутат зауважив, що відповідно до частини 13 статті 2 закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” порядок проведення медогляду затверджується Міноборони. Тому відповідальність для лікаря настане в разі порушення даного порядку.

“Окрім цього, громадяни під час проходження ВЛК за наявності надають свої лікарські документи чи картки, й відповідно комісія ВЛК також зобов’язана їх перевіряти та брати до уваги. Якщо громадянин переконаний, що в нього наявна та чи інша хвороба, яка надає підстави на відстрочку чи отримання статусу непридатного, а лікарі не звертають увагу ані на його слова, ані на його медичні документи, то особа зможе подати заяву відносно таких членів комісії ВЛК про вчинення ними злочину, передбаченого ст. 337-1 ККУ”, — пояснив Павлюк.

Під час проходження медогляду потрібно надати всі наявні медичні документи, а в разі незгоди з рішенням ВЛК обовʼязково про це письмово зазначити в документах, які дають на підпис. У кожному конкретному випадку повинно проводитися повне обʼєктивне й неупереджене досудове розслідування, зазначив він.

Але наразі не зрозуміло як діяти, якщо людину примусово доставляють до ТЦК, а медкомісія проставляє “придатний” за 10 хвилин. У такої людини не має часу ані на оскарження рішення, ані можливості довести що є певні проблеми зі здоров’ям. І як в такому разі буде працювати закон, якщо його приймуть — питання все ще відкрите.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

В Україні вчергове перевіряють законність дій військкомів, які заштовхали чоловіка до свого авто.

АО «Кравець І Партнери»