Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

АО «Кравец и Партнеры»

Президент Владимир Зеленский 2 февраля ввел в действие решение СНБО о санкциях против Тараса Козака, народного депутата из фракции “Оппозиционная платформа — За жизнь”, а также его медийных компаний: “Ариадна ТВ”, “Новый формат ТВ”, “ТВ Выбор”, “ТРК “112-ТВ”, “Лидер ТВ”, “Партнер ТВ”, “Новости 24 часа”, “Новые коммуникации”. Им аннулировали лицензии, запретили трансляцию, заблокировали активы, приостановили финансовые и экономические обязательства, запретили выводить капитал за рубеж.

Остальные предприятия нардепа продолжают работать. В частности, по данным онлайн-системы YouControl, братьям Тарасу и Богдану Козакам принадлежат компании в сфере недвижимости и стройматериалов: отель­но-ресторанный комплекс “Навария Нова” вблизи Львова, рынок во Львове (ООО “Галицьке перехрестя”), компания по производству кирпича “Керамбуд”. Кроме того, в декларации нардепа указано, что он бенефициар четырех офшорных компаний: Turul Investments Limited, Havanor Management Limited, ALVHO TRADING LIMITED (зарегистрированы на Кипре) и Revelon Investments LTD (на Британских Виргинских островах).

В публичной плоскости идут жаркие споры по поводу юридической обоснованности введения санкций, ведь для их применения нужны веские основания.

“В соответствии с п. 1 ч. 1 ст. 3 Закона “О санкциях”, основанием для применения санкций являются действия иностранного государства, иностранного юридического или физического лица, других субъектов, которые создают реальные и/или потенциальные угрозы национальным интересам, национальной безопасности, суверенитету и территориальной целостности Украины, — объясняет Юрий Радзиевский, адвокат, управляющий партнер АО “Радзиевский и партнеры”. — Закон не раскрывает содержание термина “другие субъекты”, однако это не исключает возможности применения санкций к гражданам Украины и лицам без гражданства при условии, что они создают угрозы национальным интересам, национальной безопасности, суверенитету и территориальной целостности”.

Адвокат подчеркивает, что если санкции вводят на основании того, что человек или компания “ведут террористическую деятельность”, то для этого необходим приговор суда по соответствующей статье. С мнением Радзиевского согласны и другие эксперты.

“Закон “О санкциях” законодателем идеологически был направлен против нерезидентов, которые посягают или способствуют посягательству на территориальную целостность Украины и т. п. Применение этого закона к гражданам Украины, исходя из его внутреннего содержания, является проблематичным. В данном случае необходимо или менять закон, или применению санкций к гражданам Украины должен предшествовать приговор суда”, — отмечает Юрий Сухов, партнер, адвокат АО “Сухов, Кочан & Барристерс”.

Иными словами, прежде чем вводить санкции против Козака, его должны были судить согласно закону “О предупреждении и противодействии легализации (отмыванию) доходов, полученных преступным путем, финансированию терроризма и финансированию распространения оружия массового уничтожения”.

“При наличии у СБУ оснований для подозрения [в финансировании терроризма] в отношении резидентов следовало бы открывать уголовное производство, чтобы на основании решения суда привлечь к ответственности и применить дополнительные меры ограничения”, — продолжает юрист, адвокат Стелла Фурманович.

Если в суде доказана причастность подсанкционного лица к финансированию терроризма, ему грозят тюремное заключение и конфискация имущества. Но в отношении Козака этот сценарий выглядит туманным.

“Поскольку Козак — народный депутат, привлечь его не так-то просто из-за депутатской неприкосновенности, якобы отмененной Зеленским. Ведь чтобы началось полноценное следствие, генпрокурор Ирина Венедиктова должна внести представление в парламент о привлечении Козака к ответственности, а она этого делать не спешит”, — уточняет Виктор Таран, политолог, основатель центра “Эйдос”.

В определенном смысле нынешняя блокировка деятельности компаний Козака по решению СНБО является прецедентом.

“Есть риск, что в дальнейшем санкции будут применяться к компаниям, которые имеют отношение к финансированию терроризма, но при этом нет соответствующего приговора суда (по крайней мере, о нем публично неизвестно)”, — предполагает Юрий Радзиевский.

Ограничения и последствия

Введенные СНБО санкции лишили депутата-бизнесмена возможности свободно распоряжаться всеми активами внутри страны. Он не только не сможет продать или передать их в управление, но вывести дивиденды от их деятельности на свои счета за границей (согласно декларации, у Тараса Козака открыты счета в двух белорусских банках).

Как отмечает Дмитрий Гадомский, адвокат, партнер компании Axon Partners, если Козак продаст кому-либо долю в своей компании, сделку признают недействительной, аналогично нет вариантов и для сдачи в аренду помещений телеканалов. Вывести активы за рубеж в обход санкций тоже невозможно. То есть работа подсанкционных юрлиц полностью заблокирована.

По словам Игоря Ясько, управляющего партнера ЮК Winner, санкции обязывают все банки Украины в полном объеме остановить выполнение финансовых обязательств в пользу фигурантов санкционных списков.

“То есть юрлица, вошедшие в список, не смогут оплачивать услуги, работы, товары контрагентов, но на их счета могут поступать средства, которыми до снятия ограничений воспользоваться не удастся”, — уточняет он.

Вместе с тем, по словам адвоката Павла Богомазова, Законом “О санкциях” не урегулировано, как обеспечивается сохранность заблокированных активов.

“Судебной практики относительно этого механизма крайне мало. Сам же Закон “О санкциях” содержит всего шесть статей, которые требуют разъяснения. Поэтому сейчас остро встает вопрос уточнения порядка применения санкций со стороны Кабмина”, — продолжает собеседник Фокуса.

Бизнес-среда на введение санкций отреагировала молниеносно. Стелла Фурманович говорит, что все контрагенты Тараса Козака и подконтрольных ему компаний прекратили экономические отношения и выполнение обязательств перед ними, чтобы не привлекать к себе внимание госорганов. Она отмечает, что в дополнении к решению СНБО список ограничений завершает пункт о “других санкциях, соответствующих принципам их применения, установленным настоящим законом”. По мнению Фурманович, это открывает безграничные возможности для введения новых ограничений к подсанкционным юрлицам.

“Наличие этой формулировки говорит о том, что запретить намеревались вообще все. И это намерение президент, СБУ и прочие органы, по всей видимости, выполнят, — продолжает Дмитрий Гадомский. — К примеру, 5 февраля перестали работать сайты телеканалов — по информации из публичных источников, доменные регистраторы заблокировали доступ к их администрированию. Это первый подобный случай в моей практике”.

В то же время собеседник Фокуса не исключает, что YouTube может отказаться блокировать аккаунты телеканалов на своей платформе без решения суда.

Из-за санкций Тарас Козак теперь может остаться без доходов.

“Козак и бизнесы, которые на него зарегистрированы, не могут платить налоги, зарплаты или возвращать долги, а сам политик полностью лишен средств к существованию в Украине, так как не может даже получать зарплату как народный депутат, — заключает Ростислав Кравец, адвокат, старший партнер адвокатской компании “Кравец и Партнеры”. — Заморозка счетов ведет к обращению взыскания на его имущество со стороны кредиторов и государства, не получающего налогов. Если санкции затянутся, они, по всей видимости, отсудят активы”.

Другим тоже несладко

Введение санкций против юрлиц и физлиц — не новая для Украины практика. Игорь Ясько вспоминает решение СНБО 2017 года, когда санкции ввели в отношении популярной бухгалтерской программы 1С, программных продуктов ABBYY, сервисов Mail.ru и Yandex.ru, соцсетей “Вконтакте” и “Одноклассники”. Открытые в Украине юрлица, представляющие эти российские бренды, свернули деятельность.

Также Ясько напоминает, как в сентябре 2015-го к операторам лотерей “М.С.Л.” и “Патриот” в Украине применили пять видов санкций. В результате доля М.С.Л. на украинском рынке, по данным самой компании, упала с 80–85% в 2013 году до почти 25% к лету 2017-го. В 2018 году санкции сняли.

Виктор Таран в свою очередь приводит примеры санкций для физлиц — граждан Украины. Они затронули тех, кто участвовал в организации псевдовыборов в АР Крым и на оккупированной части Донбасса. Санкции против телевидения также были, но лишь против российских СМИ.

Еще один показательный пример — санкции против украинских дочек российских банков: Сбербанка, Пром­инвестбанка (ПИБ), ВТБ Банка, ВиЭс Банка и БМ Банка, которые Нацбанк ввел по требованию СНБО весной 2017 года. В результате ВиЭсБанк в конце 2017-го купил Сергей Тигипко, БМ Банк в 2018 году покинул рынок по желанию акционеров, а ВТБ Банк был принудительно выведен через Фонд гарантирования вкладов физлиц в ноябре 2018 года. Сегодня на украинском рынке работает лишь дочка Сбербанка РФ. Работа ПИБа долгое время была заблокирована судебными решениями — арест имущества банка снял Верховный суд 27 января 2021 года.

Суды покажут

4 февраля 2021 года появилась информация о двух исках в Верховный Суд относительно санкций к телеактивам Тараса Козака. Однако пока нет информации, принял ли их суд к рассмотрению. Если да, то на рассмотрение дела уйдет от пяти до восемнадцати месяцев.

При этом эксперты говорят о перспективе длительных судебных разбирательств. По словам Юрия Сухова, поскольку решение СНБО вводится в действие указом президента, то и оспариваться должен сам указ.

“СНБО в данном споре будет третьим лицом на стороне ответчика. Речь идет об административном иске, который должен подаваться в Верховный Суд как суд первой инстанции. Кстати, в Верховном Суде длительное время находятся без рассмотрения несколько исков такой категории об отмене указов, изданных президентом Порошенко”, — отметил Юрий Сухов.

Юрий Радзиевский говорит, что судом апелляционной инстанции (последняя инстанция) в данном случае станет Большая палата Верховного Суда. Именно решение палаты поставит точку в санкционном споре между Тарасом Козаком и президентом Владимиром Зеленским.

“Основанием для введения санкций стало решение СНБО, что в настоящее время является засекреченным, а потому не может быть оценено с юридической точки зрения. Именно суд будет оценивать возможность проверить значимость оснований для введения санкций. И не факт, что это слушание будет публичным”, — подчеркивает Радзиевский.

Что касается истории судов против санкций СНБО времен президентства Порошенко, то, например, в июне 2018 года Большая палата ВСУ оставила без рассмотрения апелляционную жалобу по ограничительным мерам к ООО “Яндекс”. Тогда истец пытался доказать ограничение своих прав и свобод из-за запрета пользоваться сервисом, но суд решил, что права и свободы истца не нарушены.

ФОКУС

АО «Кравец и Партнеры»

Лектор виокремив таке законодавство, яке регулює захист прав споживачів: Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII, рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011, Закон України «Про захист прав покупців сільськогосподарських машин» від 5 червня 2003 року №900-IV, Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII, а також Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» №1085-1.

Вельми цікавою виявилася судова практика щодо стягнення з авіакомпаній. Спікер звернувся до відомого кейсу однієї авіакомпанії. Так, скасовуючи рішення місцевого суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення компенсації за відмову у перевезенні пасажирів і задовольняючи позовні вимоги в цій частині, апеляційний суд порахував, що з вини перевізника ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» пасажири втратили можливість «стикування» з рейсом перевізника «Emirates Airline», який анулював їм бронювання на зворотний рейс, про що ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» пасажирів не повідомила. Тому виключається солідарна відповідальність за компенсацію за відмову в перевезенні. Про це ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» було відомо, що пасажири втрачають «стикування» і зворотне бронювання, а тому товариство мало можливість проінформувати про це як пасажирів, так і агента «Emirates Airline», однак цього зроблено не було.

Доказів того, що це не було зроблено з технічних причин, немає. Тому, як встановив апеляційний суд, позивачі мають право на передбачену статтею 104 Податкового кодексу України компенсацію, яка підлягає стягненню з ПрАТ «Авіакомпанія «МАУ» (рішення Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2018 року №761/18 854/14-ц).

Спікер також звернувся до судової практики щодо можливості визнання кредитного договору недійсним. Умови договору кваліфікуються як несправедливі за наявності одночасно таких ознак: по-перше, порушення принципу добросовісності (пункт 6 частини 1 статті 3, частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України); по-друге, заподіяння суттєвого дисбалансу договірних прав та обов’язків сторін; по-третє, заподіяння шкоди споживачеві.

Визнаючи договір недійсним у цілому з підстави несправедливості його окремих умов, суд не встановив, чи змінює визнання окремим пунктом договору суть правовідносин сторін та істотних умов договору, а також не оцінив інших умов договору в контексті наявності всіх складових щодо існуючих між сторонами правовідносин (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 1 листопада 2017 року №6-2864цс16).

Закінчуючи доповідь, пан Кравець зазначив, що, незважаючи на не надто позитивну судову практику, себе треба поважати і не боятися захищати свої права.

LHS

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Вища рада правосуддя розглянула чергову дисциплінарну скаргу служителя Феміди, який потрапив під дію першого люстраційного закону. І, як завжди в таких випадках, суддя залишився ні з чим. Водночас законникам з Одещини пощастило більше, адже після вивчення їхньої скарги ВРП все ж визнала факт утручання в правосуддя з боку народного депутата.

Попередня перевірка

Голова Ради Ігор Бенедисюк повідомив, що представник Наталії Антонової з Голосіївського районного суду м.Києва, адвокат Ростислав Кравець подав скаргу на рішення першої дисциплінарної палати ВРП про внесення подання щодо звільнення з посади. Керівник колегіального органу нагадав, що дисциплінарну справу стосовно Н.Антонової було відкрито за постановлення ухвал про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо двох учасників масових акцій протесту.

Дисциплінарна палата дійшла висновку, що слідчий суддя Н.Антонова «не сприяла виконанню завдань кримінального провадження та забезпеченню належної охорони прав, свобод і законних інтересів підозрюваних, повного й неупередженого судового розгляду з тим, щоб особи не були піддані необґрунтованому процесуальному примусу». Крім того, порушила вимоги закону щодо контролю за додержанням прав особи в кримінальному провадженні.

«Під час попередньої перевірки матеріалів скарги встановлено, що викладені в ній доводи не спростовують висновків, покладених в основу рішення палати», — зазначив І.Бенедисюк.

Переконливий виступ

Перед тим як члени ВРП мали б усамітнитись, до них звернувся доповідач у справі Микола Гусак: «Я зіткнувся з випадком, коли позиція судді не є правомірною та законною. Двох учасників акцій протесту побили, але суддя не звернула на це уваги, обравши запобіжний захід у вигляді 60 діб тримання під вартою, при цьому не виконавши вимог ст.206 Кримінального процесуального кодексу. Сподіваюся, що ВРП залишить у силі рішення дисциплінарної палати й не руйнуватиме практики».

Виступ М.Гусака фактично поставив крапку в черговій справі фігурантів так званих справ майдану. Тож не дивно, що Рада залишила в силі рішення палати.

Втім, представник Н.Антонової запевнив, що оскаржуватиме вердикт у судовому порядку.

Мандат не в поміч

Крім того, ВРП розглянула повідомлення суддів Апеляційного суду Одеської області Лариси Грищенко, Валентини Олініченко та Віталія Мандрика про втручання в їхню діяльність заступника голови Комітету Верховної Ради з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Георгія Логвинського.

Член колегіального органу Ірина Мамонтова доповіла, що 9 грудня 2016 року комітет направив листи до Генеральної прокуратури, ВРП, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, уповноваженого ВР з прав людини та Апеляційного суду Одеської області щодо вжиття заходів індивідуального характеру з огляду на порушення прав громадянина США та Ізраїлю під час розгляду судової справи. Підписав їх Г.Логвинський. У цьому зверненні дано оцінку ухвалі Малиновського районного суду м.Одеси та викладено прохання вжити заходів реагування для усунення порушень прав і свобод особи.

Також І.Мамонтова повідомила, що одеські судді у свою чергу направили листа до ГПУ стосовно можливих неправомірних дій нардепа, пов’язаних із утручанням в їхню діяльність. Цей лист із вул. Різницької переадресували до прокуратури Одеської області, під юрисдикцію якої підпадає місце можливого вчинення кримінального правопорушення. Однак обласна прокуратура, всупереч приписам ст.214 КПК, у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовила.

Рада, ознайомившись із скаргою, визнала факт утручання нардепа в роботу суддів. Крім того, було вирішено звернутися до парламенту з проханням ужити заходів для недопущення народними обранцями дій, що можуть бути розцінені як утручання в діяльність суддів.

Одночасно колегіальний орган вирішив унести до ГПУ подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, які допустили бездіяльність, що порушує гарантії незалежності суддів, зокрема невнесення до ЄРДР відповідних відомостей за повідомленням суддів Апеляційного суду Одеської області.

Що дозволено Юпітеру…

Схожість цих справ у тому, що в обох фігурують народні обранці. Проте звернення одного нардепа, хай і від імені комітету, у ВРП розцінюється як тиск, а ухвалення більшістю парламенту закону про люстрацію суддів (як і деяких інших актів, як-от про індивідуальну амністію) — як необхідність з огляду на «революційну доцільність» та «запити суспільства».

Така логіка здатна завести в глухий кут: колись Верховна Рада може вирішити ухвалити акт, який, наприклад, для відновлення довіри з боку світової спільноти встановить спеціальну дисциплінарну відповідальність суддів за порушення прав іноземних громадян. Або (що з розряду фантастики) — за недотримання гарантій незалежності самих суддів та незаконне притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

І тоді цей або новий склад ВРП, аби «не руйнувати практику», буде змушений так само погоджувати звільнення тих, кого сьогодні начебто захищає.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Ростислав КРАВЕЦЬ, адвокат АК «Кравець і партнери»:

— Усі рішення Вищої ради правосуддя, що стосуються притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення так званих суддів майдану, незаконні й будуть у подальшому оскаржені.

Наприклад, під час засідання член ВРП Микола Гусак, який був доповідачем у справі за скаргою Наталії Антонової з Голосіївського районного суду м.Києва, попросив притягнути її до дисциплінарної відповідальності, аби «не руйнувати практику». За таких обставин говорити про засади справедливості й законності, на мій погляд, недоречно й нерозумно. Це рішення буде оскаржено в судовому порядку.

Далі, що досить імовірно, будемо готувати заяву вже до Європейського суду з прав людини. Оскільки, вважаю, нині в Україні немає незалежного правосуддя. До речі, у Страсбурзі відкрито вже понад 10 проваджень стосовно рішень ВРП з аналогічних питань.

ЮРІЙ ІВАНОВ, ЗіБ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры