Як повідомляється, 10 грудня 2013 року Інна Білоус, перебуваючи на посаді судді Тернопільського окружного адміністративного суду, заборонила низці партій до 7 січня 2014 року проводити мирні зібрання на території Тернопільської області. Також вона скасувала 7 рішень органів місцевого самоврядування, якими підтримувалась Революція гідності.

Проте, зазначається у дописі і за повідомленням адвоката Ростислава Кравця, Білоус дивним чином пройшла всі необхідні перевірки як на посаді судді Тернопільського окружного адміністративного суду, так і під час призначення на посаду судді ВАКС.

“Члени ГРД Роман Маселко та Михайло Жернаков не написали жодного посту про суддю, яка заборонила Тернопільський майдан (другий за масштабом після Київського). Відсутні негативні пости чи звернення, а Громадська рада міжнародних експертів закрила очі на ці факти, визнавши суддю доброчесною для ВАКСу. Друзям можна таке пробачити…”, – наголосили в Офісі очищення судової системи.

Дані журналістів прокоментував адвокат Ростислав Кравець.

“Схоже, що активісти вийшли самі на себе і продаж посад суддів ВАКС, замовні й покупні рішення вже стали повністю очевидні”, – написав він.

Водночас журналісти звернули увагу на вибірковий підхід: Білоус не звільнили за те, за що у меншому обсязі звільняли інших суддів. Подібні на цей факти стали причиною прохання до Конституційного суду перевірити на конституційність залучення до відбору антикорупційних, правоохоронних та судових органів міжнародних експертів. Про це написав у своєму Телеграм каналі юрист Олег Шрам.

Професійна юридична спільнота вже давно б’є на сполох, що ВАКС, НАБУ та активісти на грантах створили систему взаємного покривання, що дозволяє суддям безкарно порушувати закони. Як наслідок, боротьба з корупцією стає неефективною та викликає слушні запитання у держав – донорів України.

Джерело: glavred.net

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Нову пенсійну схему прописано в законі, який наприкінці минулого року ухвалила Рада. Головне нововведення, яке в ньому прописали — можливість сплати внесків інших людей. Також змінили правила, за якими людина може докуповувати собі страховий стаж. Раніше така опція також була, її пропонували, зокрема, заробітчанам. Але потрібно було підписувати договір з Пенсійним фондом, як мінімум, на рік. Плюс регулювалися норми відрахувань. внески стане набагато простіше”, — каже нам керівник управління соціального страхування та пенсійного забезпечення Федерації профспілок Володимир Максимчук.

У Пенсійному фонді повідомили, що можна робити будь-які внески – хоч 100 гривень на місяць. І вже ця сума збільшує розмір зарплати, з якої рахуватимуть пенсію, на 455 гривень. Тобто якщо платити по 200 гривень, розрахункова база для пенсій зростає вже майже на тисячу гривень тощо.

Але зарплата, від якої вважають пенсію — це ще не сама пенсія. Формула для розрахунку пенсійних виплат складна, і враховує, крім зарплати майбутнього пенсіонера, ще й її співвідношення до середньої зарплати по країні, страховий стаж, статус людини (чи він працював на “брудних” виробництвах, чи має право на пільги тощо).

Але за середнім пенсійним калькулятором виходить, що якщо, приміром, ваш середній заробіток 10 тисяч гривень, страховий стаж – 35 років і ви йдете на заслужений відпочинок на загальних підставах, то пенсія буде 3930 гривень. Якщо ж пенсію порахують із зарплати в 10500 гривень, то вона становитиме. 4127 гривень. Тобто реально внесок у 100 гривень на місяць, що збільшує розмір середньої зарплати для нарахування пенсії на 455 гривень, дасть надбавку до самої пенсії в 197 гривень.

Що, як вважає Максимчук, все одно вигідно для певної категорії українців, скажімо, для людей передпенсійного віку.

“При цьому незрозуміло, чи варто накопичувати таким чином на пенсії тим, кому до заслуженого відпочинку ще далеко. Пенсійний фонд не індексує внески з урахуванням інфляції, тобто через кілька років заявлене збільшення середнього заробітку для нарахування пенсій може просто з’їсти інфляція “, — каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

Зазначимо, що добровільні пенсійні доплати, які запускає ПФ, не скасовують ідею накопичувальних пенсій. Ми вже писали про законопроекти, які передбачають обов’язкові відрахування на персональні пенсійні рахунки і з працюючих українців, і з їхніх роботодавців. “Модель накопичувальної системи зараз активно обговорюється, іде консультації”, — повідомив нам президент Конфедерації роботодавців  України Олексій Марошниченко. Але, швидше за все, накопичувальну систему запускатимуть уже після війни. “На роботодавців зараз і таке високе навантаження”, — каже Мірошниченко.

Розбиралися, що буде з пенсіями українців і чи варто їх “докуповувати”.

Покупка стажу та благодійні пенсії

Ми вже детально писали про законопроект № 7649, який наприкінці минулого року ухвалила Рада.

Тоді його називали якимось компромісом між варіантом обов’язкового пенсійного страхування (який з порядку денного все одно не знімають) та добровільним накопиченням пенсій (яке пропонують переважно недержавні пенсійні фонди).

Сутність у тому, що людина може щомісяця відраховувати кошти до Пенсійного фонду – паралельно з ЄСВ, який за нього вже платить роботодавець, або замість нього (якщо немає офіційного місця роботи).

Такі внески зараховуватимуться до страхового стажу та безпосередньо впливатимуть на розмір майбутньої пенсії.

Зазначимо, що докуповувати стаж можна було і до цього. Таку опцію пропонували, зокрема, заробітчанам,  підприємцям та тим, кому не вистачало стажу для виходу на пенсію за віком. Але процедура була заплутанішою, скажімо, передбачала, як мінімум, річні договори з ПФ, певний розмір внесків тощо.

Новий закон цю схему спростив.

Страховий стаж можна буде швидко докуповувати, просто кинувши на рахунок суму коштів. “Це особливо актуально для осіб передпенсійного віку, які у війну залишилися без роботи (отже, і ЄСВ за них ніхто не платить)”, – додав голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін.

Ще одне нововведення, прописане в законі — так звані “благодійні” пенсії”. Їх суть у тому, що кожен українець віком від 16 років може перераховувати внески на пенсію будь-якій іншій людині або декільком на свій розсуд. 70% цієї суми йде безпосередньо пенсіонеру, решта – Пенсійному фонду (тобто в загальний котел, на забезпеччення виплат за солідарною пенсійною системою).

Відразу цей пункт викликав чимало питань в експертному середовищі. “Не було прописано, чи мають право на такі “благодійні” внески особи системи державного управління, чи будуть якось перевіряти конфлікт інтересів, джерела походження “внесків” тощо. Тобто, з’являється корупційна лазівка, коли замість хабара чиновнику можна просто перерахувати певну суму “на пенсію”, – зазначає Ростислав Кравець.

З цього приводу обурювався і Мінфін, зазначаючи, що Держфінмоніторинг не отримуватиме інформацію про перерахування політично значимим особам, навіть якщо суми будуть вищими за поріг у 400 тисяч гривень (який підпадає під верифікацію та перевірку походження коштів. Але у підсумковій версії закону внесли зміни щодо фінансового моніторингу та перевірки перерахувань політично значимих та пов’язаних осіб.

“Благодійні пенсії” можуть бути і знеособленими, тобто людина просто робить внесок “на пенсії” – і 100% коштів ідуть до Пенсійного фонду.

У законі також прописано можливість перерахування додаткових пенсійних внесків через “Дію”. Для цього потрібно укласти договір із використанням кваліфікаційного електронного підпису, електронної ідентифікації, Bank ID або іншого способу ідентифікації людини. Але поки що такого функціоналу в “Дії” ще немає.

“Платиш 100 гривень – отримуєш 455 до зарплати”

Закон набрав чинності ще наприкінці минулого року. Але тільки днями пенсійний фонд оприлюднив перші інструкції щодо додаткових внесків.

Згідно з ними, добровільна участь у державному пенсійному страхуванні для себе або третіх осіб можуть приймати українці віком від 16 років, як ті, хто вже застрахований (тобто платить ЄСВ), так і не застраховані (хто офіційно не працює).

Щодо анонсованих договорів у “Дії” Пенсійний фонд жодної інформації не дає. Бажаючим робити внески пропонується укласти договір із Пенсійним фондом. Зробити це можна на електронному веб-порталі  електронних послуг ПФ. Людина просто приєднується до Типового договору добровільної сплати страхових внесків. Але потрібно авторизуватися за допомогою кваліфікованого електронного підпису, Дія підпису або gov.id.

Щоб укласти договір, потрібно на офіційному сайті ПФ зайти до розділу “Комунакації з ПФУ” та вибрати вкладку “Договір про добровільну участь”. Потім – дати дозвіл на обробку персональних даних та підтвердити їх. Або ж, якщо платитимете за іншу людину, вибрати відповідну опцію і внести її дані.

Після цього можна вибрати одну з опцій платежу – заплатити через Portmone, сформувати платіжне доручення  (що дозволяє сформувати платіжку та заплатити через банк

Розмір внесків, періодичність та строки їх сплати  людина може регулювати сама.

Внески будуть враховуватися автоматично, після надходження на рахунок ПФ, а інформація про зарахування надходитиме до електронного кабінету застрахованої особи.

У Пенсійному фонді також пояснили – як працюватиме схема із добровільними внесками.

Суть така:

• Суми внесків зараховуються на місяць, у якому вони надійдуть. Для не застрахованих   осіб (тобто тих, хто офіційно не платить ЄСВ) цей місяць йде  до стразового стажу і за нього буде враховано заробітну плату, з якої потім порахують пенсію. А для застрахованих осіб (які працюють і за яких відраховують ЄСВ) додаткові внески збільшать плату для нарахування пенсії
• Як монітизуються добровільні внески? ПФ наводить такі приклади. “Якщо за договором за певний місяць сплачено, наприклад, 2 тисячі гривень, то для застрахованої особи місячний заробіток, який буде врахований при нарахуванні пенсії, збільшиться більш ніж на 9 тисяч гривень. Фактично кожні 100 гривень добровільного внеску збільшують місячну плату, яка буде враховано для призначення пенсії майже на 455 гривень”, — пояснюють у ПФ.

“Сплачені внески – це придбаний страховий стаж або збільшена заробітна плата для майбутньої пенсії”, — резюмують до ПФ.

“У Пенсійного фонду просто немає іншого виходу, окрім як шукати “додаткові внески” по ринку. Дефіцит ПФ просто величезний – більше 200 млрд гривень. Серйозною удалею по Фонду стала індексація пенсій цього року. “Дірку”, що утворилася, потрібно терміново закривати “Зрозуміло, що добровільні внески повністю дефіцит не перекриють, але якісь кошти принесуть”, — каже Пензін.

Тобто для Пенсійного фонду вигоди очевидні — гроші можна отримати вже зараз, а пенсії за цими внесками нараховуватимуть лише з часом.

Що отримають ті, хто погодиться “накопичувати на пенсії” через державний Пенсійний фонд?

Анонсовані ПФ 455 гривень збільшення зарплати за 100 гривень внесків не означають, що ваша пенсія у майбутньому зросте на 455 гривень Формула підрахунку пенсій включає кілька складових. Розберемо її докладніше.

Який додаток до пенсії можна отримати

Пенсія в Україні розраховується за такою формулою: розмір середньої зарплати помножити на коефіцієнт зарплати та коефіцієнт страхового стажу.

Розмір середньої зарплати — це сума, у якій сплачувались страхові внески. Для визначення її показника підсумовується заробітна плата за кожен місяць протягом трьох років до виходу на пенсію. Цю цифру ділять на кількість календарних днів за цей період. і отримують у такий спосіб середній заробіток за день. Його слід помножити на кількість відпрацьованих за останні три роки днів.

Саме цей показник Пенсійний фонд пропонує регулювати за рахунок добровільних внесків. Тобто, за фактом, анонсована формула “збільшення зарплати на 455 гривень за кожні 100 гривень внеску” означає, що на 455 гривень збільшиться ваша середня зарплата за конкретний місяць, за який внесено добровільний веном у 100 гривень.

Тобто, якщо ваша зарплата за місцем офіційної роботи становить 10 тисяч гривень, то щоб за підсумками року вона зросла до 10 455 гривень, потрібно робити внесок у 100 гривень щомісяця, а не разово. А це вже не 100 гривень, а 1200.

Тобто потрібно заплатити набагато більше, ніж отримаєш прибавку до середньої зарплати. Але середня зарплата — тільки одна складова у формулі розрахунку пенсій.

Є ще індивідуальний коефіцієнт зарплати – співвідношення вашої зарплати за місяць та середньої зарплати по країні. Скажімо, якщо ваша зарплата 10 тисяч гривень, а середня країною – 14000, то коефіцієнт буде близько 0,7. Що цей коефіцієнт, то краще для пенсіонера. Якщо ваша зарплата вища за середньоринкову, то коефіцієнт буде більше одиниці, тобто він підвищуватиме, а не знижуватиме розмір пенсії. У цьому плані збільшення середнього заробітку для нарахування пенсії, яке пропонує Пенсійний фонд, спрацює у плюс пенсіонеру. Але якщо внесків вистачить, щоб дотягнути середню зарплату, наприклад, до 15 000 на місяць. Для цього доведеться платити вже не по сотні на місяць, а близько тисячі гривень.

Ще одна складова — коефіцієнт страхового стажу – стаж роботи помножений на величину оцінки одного року стажу та поділений на 12. Для більшості пенсіонерів ця величина становить 0,01. Щоб вирахувати свій коефіцієнт, потрібно помножити роки страхового стажу на 0,01. Наприклад, якщо ви відпрацювали 30 років, то коефіцієнт складе 0,3.

Додатково враховуються “пільгові” періоди, наприклад, коли людина працювала на шкідливих виробництвах і т.д.

Загалом формула досить складна, оскільки аналізують зарплату та її співвідношення до середньої країни за кожен місяць (а остання від місяця до місяця змінюється), потім виводять усереднений показник.

Але, якщо порахувати майбутню пенсію приблизно – за пенсійним калькулятором, то виходить, що за середньої зарплати у 10 тисяч гривень жінка, яка вийшла на пенсію у 60 років  на загальних умовах, може розраховувати на пенсію 3930 гривень.

Якщо ж середня зарплата для нарахування пенсії 10455 (щоб збільшити реальну зарплату в 10 000 до 10455 потрібно, нагадаємо, щомісячно платити по 100 гривень внеску протягом року), то пенсія буде 4109 гривень або на 179 гривень на місяць якщо взагалі не робити жодних відрахувань.

Якщо пенсію нараховуватимуть із зарплати в 15 тисяч (для цього тим, у кого реальна зарплата 10 тисяч, доведеться відраховувати близько тисячі гривень на місяць добровільних внесків) то пенсія буде 5895 гривень, або на 1965 гривень більше, ніж якщо не буде; робити жодних внесків.

Але, щоб вийти на пенсію у 5895 гривень, доведеться робити добровільні відрахування три роки (саме за цей період враховується середня зарплата), тобто заплатити близько 36 тисяч гривень.

Якщо покласти цю суму до банку під 15% річних у гривні можна заробити понад 6 тисяч гривень на рік лише на відсотках. “Крім того, незрозуміло, що буде з курсом. Наприклад, ті, хто купив долари минулого року, вже змогли заробити близько 30% за рахунок різниці курсів. Пенсійний фонд внески з валюти не прив’язує і на відсоток інфляції їх не індексує. Тому особливого сенсу відкладати на пенсії тим, кому до заслуженого відпочинку ще далеко не бачу”, — каже Кравець.

Водночас, за словами Пендзіна, нова схема має сенс для тих, кому не вистачає стажу для виходу на пенсію за віком прямо зараз або через рік-два.

Як каже Мірошниченко, додаткові внески за своїх співробітників можуть вносити і роботодавці, “якщо потрібно когось раніше відправити йому на пенсію або як “золотий парашут”. Але, зрозуміло, що цей процес навряд чи буде масовим.

При цьому, як каже Кравець, у законі не прописано додаткових гарантій для майбутніх пенсіонерів. “Ніхто не дає гарантій, що законодавство на той час, коли вам доведеться виходити на пенсію, в черговий раз не змінять. Скажімо, не обмежать розмір пенсій, що може поставити хрест на платах тих людей, які будуть відраховувати великі внески в надії отримувати гідні виплати на заслуженому віддачі”, – підсумував він.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

“Страна” вже не раз писала про законопроект на цю тему. Його було подано до Ради ще у березні минулого року. Але завис там майже на рік. І лише під річницю повномасштабного вторгнення Росії до нашої країни парламент його ухвалив та направив на підпис президенту.

Головним каменем спотикання, через яке проект ніяк не могли прийняти, стали гроші. Масштаби руйнування житлових об’єктів в Україні є просто катастрофічними. І на відновлення знадобляться мільярди.

Втім, у підсумковій версії закону багато пунктів прописали так, що отримати компенсацію зможуть далеко не всі, – зазначає власник оціночної компанії Дельта Консалтинг Роман Рябов.

Розбиралися, на що можуть розраховувати українці, які залишилися без даху над головою.

Сертифікати замість грошей та заборона продавати квартири

Ще на початку війни, у березні 2022 року, у парламенті було зареєстровано законопроект №7198 “Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних атак, диверсій, завданих військовою агресією Російської Федерації”.

Тоді українцям пообіцяли – все зруйноване житло відновлять. І, поки законопроект розглядався у Раді, закликали фіксувати ушкодження – складати акти, викликати комісії, оцінювати завдані збитки та завантажувати всі дані в “Дію”.

Чим багато громадян і зайнялися. Ми вже писали, що з цим були свої проблеми, зокрема, доводилося довго чекати на візит представників спеціальних комісій.

Але головне – не було ясності, як саме компенсуватимуть збитки, і на що можуть розраховувати люди.

Проект ухвалили лише до річниці війни, причому, до нього під час обговорення вносилися численні поправки,

Наприклад, спочатку було передбачено, що компенсації можуть сплачувати “живими” грошима на цільові рахунки або шляхом фінансування ремонтних чи будівельних робіт. У підсумковій версії згадка про “гроші на руки” зникла.

Що прописано у законі? Виділимо основні моменти.

1. Закон не поширюватиметься на об’єкти, які до запровадження військового стану перебували на тимчасово окупованій території. Тобто компенсацій за пошкоджене житло на території “ДНР” та “ЛНР”, які, нагадаємо, УСтрана розраховує повернути, не передбачено. “Це дивний підхід. Виходить, УСтрана не визнає факту російської збройної агресії на Донбасі з 2014 року”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
2. У законі нічого не сказано також про компенсації бізнесу – за пошкоджені чи знищені промислові об’єкти та офіси. Йдеться тільки про житлову нерухомість – квартири, кімнати в гуртожитках, приватні будинки, садові та дачні будинки та інші об’єкти, в яких “зведені опорні та зовнішні конструкції”. Тобто йдеться про більш-менш капітальні споруди. До яких не належать різного роду тимчасові конструкції типу дачних вагончиків. Але натомість належать недобудовані будинки, що важливо для інвесторів у нерухомість, – каже київський ріелтор Ірина Луханіна. “Якщо побудовані несучі стіни, і людина має документи, що підтверджують внесення коштів, вона може подаватися на компенсацію”, – пояснила Луханіна.
3. Право на компенсацію отримають громадяни України, які є власниками ушкодженої нерухомості. Компенсації не зможуть отримати особи з списків санкцій, із судимістю за злочини проти основ національної безпеки, а також їхні спадкоємці. У цьому списку, найімовірніше, потраплять колаборанти та їхні родини. Подаватись на компенсації можуть також ОСББ, житлові кооперативи.
4. Отримати компенсацію “живими” грошима на руки (щоб, наприклад, за них відремонтувати будинок або придбати новий) не можна. Хоча спочатку такий варіант у законопроекті прописували. Але у підсумковій версії зупинилися на так званих житлових сертифікатах. Це документи, що підтверджують державні гарантії щодо фінансування придбання нового житла. Тобто, за логікою з цим сертифікатом, постраждалий власник повинен виходити на ринок і пропонувати його як оплату продавцям житла – нового або на вторинному ринку. Можна буде купувати на сертифікати також будматеріали та замовляти будівельні роботи. А ті, хто погодився на таку угоду, потім пред’являтимуть сертифікати до оплати. Скільки продавцям житла та будматеріалів доведеться чекати відшкодування коштів за сертифікатами – поки що незрозуміло. З тексту закону незрозуміло, як швидко держава зможе розраховуватися за сертифікатами. І тому у профільних експертів одразу постало питання – чи погодяться продавці житла їх взагалі приймати. Цей нюанс у новому законі, мабуть, найпроблемніший. Але повернемося до нього згодом.
5. Ще подробиці щодо житлових сертифікатів. У законі не прописано їх граничну суму, можливо, такі деталі пропише в підзаконних актах до закону Кабмін. Зазначимо, що часткові компенсації за пошкоджене житло є зараз. Із видають, згідно з постановами уряду №947 від 2013 року та №326 від 2022 року. Але там максимальну суму обмежено 300 тисячами гривень за один об’єкт. Зрозуміло, що цього може вистачити на невеликий ремонт, але недостатньо на покупку нового будинку. У законі наголошується, що сертифікат можна буде використати протягом 5 років від дня видачі. На п’ять років забороняється відчуження нерухомості, придбаної за житлові сертифікати (обмеження не поширюються на спадкування).
6. Подати заяви на отримання компенсацій можна як протягом воєнного стану, так і ще рік після його скасування. До заяви потрібно додати копію документа, що підтверджує право власності, а також, за наявності, матеріали фото- та відео-фіксації стану нерухомості “до” та “після” руйнувань. Розглядатимуть ці заяви спеціальні комісії при виконавчих органах місцевої влади. Встановлено пріоритети – кому житлові сертифікати видадуть насамперед. У цьому списку — багатодітні сім’ї, особи з інвалідністю, ветерани, учасники бойових дій або у разі їх загибелі, члени їхніх сімей.
7. Найцікавіше – по грошах. Точної оцінки – яка сума знадобиться для компенсації за зруйновану нерухомість, у записці пояснення до проекту немає. Але кошти просто величезні – це мільярди доларів. І з кожним днем сума лише зростає. Спочатку в записці пояснення вказувалося, що компенсації профінансують за рахунок міжнародної технічної допомоги. Тепер серед джерел фінансування фігурують також державний і місцеві бюджети, кошти міжнародних організацій, кредиторів та інвесторів, а також репарації з РФ. При цьому, якщо сума компенсацій через житловий сертифікат виявиться нижчою за вартість нового житла, то постраждалі власники зможуть отримати доплати лише за рахунок коштів, отриманих як відшкодування збитків від Росії (якщо такі будуть). Щодо грошей ситуація незрозуміла. Начебто перераховані джерела фінансування, але чи можна буде за їх рахунок закрити реальні потреби – велике питання”, – каже Ростислав Кравець. “Було б непогано, якби влада озвучила суму, яка вже є. Це дозволило б хоч приблизно прикинути як довго доведеться чекати своєї черги, особливо тим, хто не входить до списків пільговиків”, – каже Луханіна.

У Головного юридичного управління ВР спочатку виникло багато зауважень до проекту. До другого читання, як зазначено у звіті управління, вони залишилися актуальними, тому документ рекомендували доопрацювати.

Головне юридичне управління вказує, зокрема, на “вибірковий підхід” до видачі компенсацій, тобто той факт, що він, по суті, не поширюється на нерухомість, “яка станом на 24 лютого 2022 року перебувала на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України”. Це може розглядатися як дискримінація та порушення статей Конституції 22 та 24.

Крім того, незрозуміло, як бути, якщо власником об’єкта або його частини є юридична особа (яким, згідно із законом, компенсації не передбачені). Це може спровокувати численні судові позови.

Зауваження Головного юридичного управління також викликав пункт, що забороняє на п’ять років відчуження житла, придбаного на житлові сертифікати. Це порушує статтю 319 Конституції, в якій зазначено, що власник може розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, а держава не може втручатися у права власності.

Незважаючи на ці зауваження, закон все ж таки ухвалили.

“Запустить будівельний ринок та схеми”

У профільному середовищі найбільше запитань викликають житлові сертифікати.

“Спочатку документ передбачав, що держава збудує або компенсує грошима покупку нового житла. Але потім концепція змінилася – видаватимуть сертифікати. Нібито, на суму вартості втраченого житла. І тут одразу постає питання.

Як формується вартість втраченого житла? За законом про оцінку, ця оцінка має бути, як мінімум, на дату руйнувань, тобто коли житло було цілим. І тут потрібно бути дуже уважним – щоб сума в сертифікаті не виявилася нижчою від вартості житла на момент до початку війни. І щоб сума визначалася, виходячи із реальних ринкових критеріїв.

За самим сертифікатом – це буде цінний папір? Якщо так, то вона має бути емітована та випущена в обіг відповідно до законодавства. Якщо це не цінний папір (а в законі ясності з цього приводу немає), то які види таких сертифікатів, їх номінали?

Щоб купити щось за сертифікат, треба заручитися згодою власника, наприклад, забудовника – чи погодиться він обміняти квадратні метри на папір, якщо йому на той момент потрібні будуть гроші? Тобто незрозумілий механізм конвертації сертифіката у кошти. Варіант придбання за сертифікат квартири на вторинному ринку виглядає ще екзотичнішим. Якщо я продаю квартиру, і до мене приходить людина, яка хоче купити за сертифікат, як продавати. На вторинному ринку розрахунок за житло у нас прив’язаний до долара, та й багато власників не хочуть світити повністю всю суму угоди. Тобто, сертифікати, щоб вони повноцінно ходили на ринку нерухомості, мають бути ліквідними – мати прозорий та зрозумілий механізм обміну на гроші. Інакше це будуть просто папірці, які ніхто не захоче приймати, або їх братиме певне коло забудовників. У цьому випадку вони зможуть виставляти свої умови покупцям із сертифікатами, скажімо, більш високі ціни. На житло або дисконт на сертифікат (скажімо, сертифікат на мільйон прийматимуть за 700 тисяч тощо).

Незрозуміло також щодо розподілу. Якщо у квартирі до її руйнування проживало, скажімо, троє людей, то як їм ділити сертифікат? Загалом, питань поки що більше, ніж відповідей”, – каже Роман Рябов.

На думку голови адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, виконати новий закон на практиці буде вкрай проблематично,

“По-перше, плутанина з такими поняттями як відшкодування збитків і компенсація. Відшкодування збитків, а саме на це розраховують громадяни, які втратили дах над головою, передбачає виплату вартості загубленого майна в повному обсязі. Але саме цього в законі немає. Є компенсація, а вона може бути і частковою, і як її розраховуватимуть із закону незрозуміло, тепер все залежить від підзаконних актів, які має прийняти Кабмін.

По-друге, викликає питання створення фактично всесильних комісій, які вирішуватимуть, кому дати компенсацію, а кому відмовити. Це загрожує зловживаннями та створенням корупційних схем.

По-третє, незрозуміло як конвертуватимуться житлові сертифікати. Чи не вийде так, що з’явиться якийсь пул наближених до влади забудовників, які зможуть отримувати від держави гроші замість сертифікатів, тоді як іншим у кращому разі доведеться шикуватися в чергу і чекати. Зрозуміло, що у такій ситуації приймати житлові сертифікати будуть далеко не всі, а ті, хто будуть, можуть підняти цінники на житло”, – зазначає Кравець.

При цьому самі забудовники, з якими поспілкувалася “Страна”, поки що не визначилися, наскільки вигідно їм працюватиме “за сертифікатами”. З одного боку, вже сам факт, що компенсації будуть, явно піде галузі на користь, оскільки запустить будівельний ринок та сприятиме надходженню інвестицій.

З іншого, питання у сертифікатах. “Самі по собі житлові сертифікати мають право на існування. Головне, щоб за ними виконувались гарантії – оперативно та в повному обсязі. Якщо цього не буде, забудовники просто заморозять в об’єктах величезні гроші, а затримки з їх відшкодуванням загрожуватимуть компаніям банкрутством”, – каже нам забудовник, який працює у Київській області.

Ірина Луханіна також побоюється “як би цей човен не розбився про айсберг корупції”.

“Те, що нарешті ухвалили закон, дуже добре. Але тепер важливо, як він працюватиме на практиці. Головне-щоб був контроль за процесом розподілу коштів. Уявіть собі ситуацію: Ви постраждалий житель, наприклад, Ірпеня. Вам в рамках нового закону, положена компенсація у розмірі півтора млн. І ось до Вас приходить якийсь ділок з паперами, який за відкат у 50% від суми пропонує вирішити питання за спрощеною схемою. Щоб цього не було, потрібен жорсткий контроль з боку громадських організацій. Не можна допустити, щоб корупційна складова торкнулася і цього Закону.  Адже люди й так постраждали від війни”, – каже Луханіна.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

Є основні причини, з яких депутати не збираються в сесійному залі. Перша — зростає кількість нардепів, які підхопили коронавірус. Друга — важко зібрати підтримку під питання потенційного порядку денного. Серед інших, це й «антиколомойський законопроект» під вимоги Міжнародного валютного фонду — про гарантії неповернення ПриватБанку Ігорю Коломойському.

Вирішити проблему з роботою ВР в умовах небезпеки пропонують законопроектом №3250 (автор — заступник спікера ВР Руслан Стефанчук). У ньому розглядають можливість голосувати під час епідемії та карантину за законопроекти, які пов’язані з цими питаннями, в режимі відеоконференції.

Nash.Live запитав у експертів, наскільки конституційним є дистанційне голосування нардепів та як себе зарекомендувала Верховна Рада під час пандемії та карантину?

Руслан Бортник, директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики:

— У позачергової сесії парламенту є дві технічні проблеми. По-перше, швидше за все вже п’ять депутатів хворі — точніше сказати важко, оскільки немає нормальної статистики. І, за великим рахунком, парламент мали б закрити на карантин. Якби в будь-якій іншій структурі, організації захворіли б навіть двоє людей, її б закрили. У парламенті потрібно провести санітарно-епідеміологічні заходи, повну дезінфекцію.

По-друге, депутати не хочуть збиратися на позачергову сесію. Частина з них побоюється колег. А частина не хоче розглядати запропоновані питання. З кадрів і законопроектів під МВФ з ними не домовилися. Якщо буде ініціатива щодо введення надзвичайного стану, то депутати її не підтримують. Набір питань з точки зору мотивації сумнівний.

Через ці технічні проблеми довелося перенести засідання ВР — досі не зібраний кворум та не сформований список питань, які можуть їх зібрати в залі. Я не виключаю, що ми побачимо або ще одне перенесення дати засідання, або воно взагалі не відбудеться: сьогодні є всі підстави не збирати парламент.

Законопроект про дистанційне голосування — хороша тема, але в теорії. На практиці його потрібно прийняти і для цього парламент повинен зібратися. Великі проблеми з його конституційністю. У тій частині, що ВР засідає сесійно та в залі, що прописано в Основному законі. Раніше вже були спроби, коли були парламентські конфлікти, вивести Раду кудись. Але максимум, що дозволяє Конституція, це перенести засідання в інше приміщення, будівлю Ради. Свого часу були засідання в комітетах.

Але щоб винести засідання за межі Ради, потрібно вносити зміни не тільки в закони, але й у Конституцію. В теорії, можна уявити спосіб, за якого кожен нардеп сидить у своєму кабінеті у ВР та голосує. Але де гарантія правильного технічного обліку голосів, захищеності голосування? Потрібно вносити істотні зміни в Регламент. Більш того, я впевнений, що в першому читанні та в цілому такий законопроект не пройде: будуть зауваження. Потрібно буде зібрати Раду двічі з термінами альтернативності, щоб його прийняти. Думаю, що цю ініціативу навряд чи проголосують.

Хоча ідея непогана, в ній потрібно йти до кінця. Якщо наредпи не збираються в сесійній залі, може вона й не потрібна? Якщо депутат (його зарплата, зарплати його помічників, депутатські) на рік обходиться нам в середнім у 1,2 млн грн, то утриманні на рік обходиться нам в 20 млн грн. Всі ці приміщення, лікарні, їдальня — 20 млн грн на депутата. То давайте будівлю ВР здамо в оренду, не будемо на неї витрачати гроші та скоротимо витрати? Давайте дамо можливість українцям отримувати всі держпослуги, голосувати онлайн. Нехай на українських виборах голосують донеччани та кримчани. Або ми турбуємося тільки про здоров’я нардепів?

Ростислав Кравець, адвокат:

— Щоб застосувати норму про віддалене голосування, потрібно вносити зміни до Конституції й до закону про Регламент. Просто внести зміни в Регламент та перейти в режим онлайн-голосування не можна, не порушивши при цьому прямі норми Основного закону. Ця ініціатива не має ніяких перспектив.

Стаття 80 Конституції: депутати не несуть юридичної відповідальності за голосування та висловлювання в парламенті та його органах. Якщо будуть голосувати поза парламентом, отже, почнуть нести відповідальність за результати голосування і висловлювання. Думаю, що народ це підтримає.

Стаття 84 Конституції: засідання Верховної Ради проводяться відкрито. Яким чином проводити засідання онлайн, не ясно. Як ми будемо спостерігати всіх депутатів, як голосуватимуть депутати? Вони повинні голосувати в електронному вигляді. Вони підніматимуть руку, але хто буде рахувати? Громадяни повинні бачити хто і як проголосував.

Що стосується оскарження прийнятих таким чином законів, то зараз й так 99% рішень Ради за останні десять років є дискусійними з точки зору дотримання норм Регламенту. Ми бачимо кнопкодавство, подаються законопроекти з грубими порушеннями, поправки вносяться без обговорення, «з голосу», законопроекти приймаються в скороченому режимі, хоча це й не передбачено. При тому, що є два рішення Конституційного суду про визнання законів неконституційними тільки на підставі порушення Регламенту, без занурення в їх суть.

ВР не раз ігнорувала законодавство. Не виключаю, що й в даному випадку, намагаючись обґрунтувати роботу в умовах карантину, можуть прийняти ці зміни. До речі, цікаво, як вони будуть за них голосувати? З дому? Надалі Україна ще більше зануриться в правовий хаос, який створила ВР.

Віктор Небоженко, директор соціологічної служби «Український барометр»:

— В Конституції немає механізму, який дозволяв би скоротити можливості одного інституту влади на користь іншого або відмовитися від механізму прийняття рішень через голосування. Єдине що, через Раду національної безпеки та оборони можна було б вирішувати якісь проблеми, якщо Верховна Рада не зможе працювати.

Сьогодні всі українські політики та політичні сили здулися. Не знають, як поводитись, не хочуть брати на себе відповідальність. Мало того, що все складно та ситуації, подібної нинішній, ніколи не було. Але відчувається, що ніхто не хоче бути крайнім в спекуляціях з медициною та ніхто не знає, що робити з повністю зруйнованою системою економічних зобов’язань: питань бюджету, податків. У нас немає людини, яка б всім цим опікувалась. Президент говорить одне, ВР стає все тихішою, Кабмін повинен займатися екстреними економічними заходами. В цьому й проблема: немає людини, яка показувала б куди йти чи взяла б на себе відповідальність за домовленість між президентом, Радою та Кабміном.

Президент очолює комісію по боротьбі з коронавірусом. Але він тільки нею керує, й передбачається, що члени цієї комісії мають якусь компетенцією та знають куди йти. Але цього немає і всі це бачать. В основному, діють в наслідування іншим країнам.

Навіть Володимир Путін вже натягнув на себе жовтий скафандр і прийшов в лікарню з зараженими. Влада повинна демонструвати, що вона разом з нами, а не командує населенням. Функція держави і влади -захист населення від біди: зовнішнього вторгнення або епідемії. А не просто командування, як мають поводитись люди.

Проблем багато. Думаю, що ВР навряд чи їх вирішить. У нас все рухалося в бік президентської влади, а вона виявилася не готова управляти Радою та Кабміном. Уряд готовий підкоритися, але особливих повноважень там ні у кого немає, а ВР просто боїться збиратися.

Не думаю, що Рада працюватиме. Тут і страх перед «антиколомойським законом». Сам Коломойський хіба не метафора страху? Він може бути страшнішим за коронавірус. Самі олігархи поводяться непристойно. Президент канючив у них 12 млрд грн, а вони почали обставляти його зобов’язаннями. Ніхто нас не пошкодує: ані Захід, ані Росія, ані, тим більше, українські олігархи.

Швидше за все, нардепи не знають, як поводитись. Якщо стоїть вибір: чи приймати закон про референдум, землю, чи йти назустріч МВФ або Коломойському, то це занадто складно. Людей набрали  легковажності, а не виходячи з їх політичної ваги або досвіду.

Рівень проблем, які потрібно вирішити на позачерговій сесії ВР, не відповідає можливостям і політичному досвіду нинішніх депутатів. Вони це розуміють, відчувають, хочуть зламати турбулентний принтер, тому й тягнуть.

Крім того, елегантні підтягнуті в дорогих костюмах народні депутати, коли надягають маски, стають схожими на людей на вулиці. Ми говорили про страх та протиріччя, але є ще й приниження. Депутати вважали себе вищими за нас. Але, виявляється, коронавірус не вибирає. Їх шокує той факт, що зі своїми грошима та цинізмом вони виявилися так само схильні до хвороби, як і звичайні люди, у яких немає грошей, але є віра у світле майбутнє.

Анна Гончаренко, НАШ

Адвокатская компания Кравец и Партнеры