Це відео буде корисним для тих, хто хоче розібратися у складних юридичних аспектах та зрозуміти, як захистити власні права у конкретних ситуаціях виконавчого провадження.

Підписуйтесь на канал «Трохи про право від Ростислава Кравця» для отримання щотижневих юридичних розборів, та напишіть у коментарях, які ще теми щодо захисту прав споживачів ви хотіли б обговорити.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸ч.2 ст. 57. ЗУ Про виконавче провадження (Визначення вартості майна боржника. Оцінка майна боржника) – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n547

🔸п.10-2 Прикінцеві та перехідні положення – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n1384

🔸Ухвала Хаджибейський районний суд м. Одеси від 25 червня 2026 року https://zakononline.ua/court-decisions/show/137773344

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

В Україні вже сформувалася послідовна судова практика, яка забороняє прирівнювати лізинг транспортних засобів до роялті. Попри це, Бюро економічної безпеки відкрило низку кримінальних проваджень проти українських авіакомпаній, які орендують повітряні судна у нерезидентів, намагаючись трактувати звичайні лізингові платежі як оплату за користування інтелектуальною власністю. Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець в ексклюзивному коментарі УНН пояснив, що правоохоронці зобовʼязані враховувати судову практику під час своєї діяльності. 

Кримінальні справи БЕБ проти авіабізнесу

Слідчі Бюро економічної безпеки відкрили низку кримінальних проваджень, у яких фігурують майже всі українські компанії, які беруть повітряні судна в лізинг за кордоном у компаній-нерезидентів України. В Бюро переконані, що авіакомпанії мали б сплачувати в Україні роялті, тобто збір, який стягується за користування інтелектуальною власністю. При цьому абсолютно ігнорується той факт, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а між Україною та низкою країн діють Конвенції щодо уникнення подвійного оподаткування. Відповідно до цих угод, українські компанії сплачують податки за лізинг в тих країнах, резидентами яких є компанії-лізингодавці. Від тиску БЕБ постраждали вже мінімум 5 авіакомпаній: МАУ, “Авіакомпанія Константа”, “Урга”, “Н3ОПЕРЕЙШІНС” та “Скайлайн”. Крім того, судові матеріали свідчать про аналогічні підходи й у інших галузях, додатковим збором намагаються обкласти залізничний транспорт, що перебуває у лізингу, і навіть сільськогосподарську техніку.

Важливо розуміти, що за понад 30 років законодавство щодо оподаткування лізингу в Україні не змінювалось і раніше воно не викликало запитань чи зауважень як з боку податкових, так з і з боку правоохоронних органів. Ситуація змінилась після того, як Державна податкова служба України 24 травня 2024 року випустила статтю з розʼясненнями щодо оподаткування лізингових операцій авіакомпаніями. Податківці вказують, що лізинг повітряних суден у компаній-нерезидентів необхідно оподатковувати як роялті. При цьому фіскали жонглюють статтями міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, стверджуючи, що за оренду літаків авіакомпанії повинні сплачувати збори як за використання інтелектуальної власності.

Такий підхід – це не просто помилкове трактування норм податкового права, як українського, так і міжнародного, а “податок на український прапор”, який робить українських авіаперевізників неконкурентними на глобальному ринку, вважає експерт у сферах транспорту та машинобудування, виконавчий директор Громадської спілки “Українська авіатранспортна Асоціація” Микола Щербина.

Чітка межа між роялті та лізингом транспорту в судовій практиці

Поки слідчі Бюро економічної безпеки намагаються прирівняти лізинг авіатранспорту до використання інтелектуальної власності і вказують, що за нього потрібно сплачувати роялті, в Україні вже сформувалася стала судова практика щодо цього питання.

У постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року суд прямо зазначив: “Поняття “роялті” передбачає платежі за користування або право на використання об’єктів інтелектуальної власності…”. Судді зробили принциповий висновок: транспортні засоби, навіть якщо йдеться про складну техніку, не відповідають критеріям об’єктів права інтелектуальної власності.

Попри те, що податківці намагалися видати лізинг залізничного транспорту за користування інтелектуальною власністю, суд наголосив, що вагони не визнаються об’єктами інтелектуальної власності, а отже не можуть бути джерелом роялті.

Повітряні судна за своєю юридичною природою також є транспортними засобами. Літак не є патентом, як і не є авторським твором чи торговельною маркою, або ж програмним кодом, чи ноу-хау. Повітряне судно виконує транспортну функцію, так само як залізничний вагон, локомотив чи сільськогосподарська техніка виконують свої виробничі функції.

Тому спроби трактувати міжнародний авіаційний лізинг як використання інтелектуальної власності суперечать не лише міжнародній практиці та українському податковому законодавству, а й уже сформованим підходам українських судів.

Показово, що позиція щодо неможливості прирівнювання транспортного лізингу до роялті формується не одним окремим рішенням, а цілою серією судових рішень, прийнятих у різні роки різними інстанціями.

Наприклад, у 2025 році Восьмий апеляційний адміністративний суд встановив, що оренда сільськогосподарської техніки не може вважатися роялті. Аргументація суду була доволі прямою: серійна техніка не є об’єктом права інтелектуальної власності.

Ще раніше, у 2022 році П’ятий апеляційний адміністративний суд розглядав справу щодо оподаткування операцій з оренди залізничних платформ. Тоді контролюючі органи намагалися перекваліфікувати лізингові платежі у роялті та донарахувати податки.

Однак суд не підтримав такий підхід. Судді підтвердили базовий правовий принцип: оренда транспортного засобу є господарською операцією користування майном, а не передачею прав інтелектуальної власності.

Ще одним показовим кейсом став спір ТОВ “Рейл Лоджистік” проти Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Податкова намагалася донарахувати податок на доходи нерезидентів за операціями оперативного лізингу залізничних вагонів у нерезидентів, зокрема компаній з Естонії.

Суд у цій справі також став на бік бізнесу, наголосивши, що транспорт не є інтелектуальною власністю.

Ще раніше аналогічну позицію сформував Вищий адміністративний суд України.

Суд прямо наголошував: роялті стосується використання патентів, торговельних марок, ноу-хау, креслень, технологій та спеціалізованих інноваційних рішень. Натомість звичайні виробничі активи та транспортні засоби до таких категорій не належать.

Таким чином українські суди послідовно проводять чітку межу, що оренда транспорту, яким в тому числі є повітряні судна, це господарська операція, а ліцензійні платежі – це зовсім інша правова природа.

Міжнародні конвенції також спростовують підхід БЕБ

Окремо українські суди в своїх рішеннях вказують на необхідність застосування міжнародних конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, підписаних Україною з низкою іноземних держав.

Саме ці міжнародні договори визначають, де і яким чином мають оподатковуватися доходи нерезидентів, зокрема й лізингодавців.

Українські суди наголошують, якщо доходи нерезидента виникають у межах орендних відносин і не є роялті, вони повинні оподатковуватись у країні податкового резидентства компанії-лізингодавця.

Водночас у своїх ухвалах суди нагадують, що міжнародні конвенції, ратифіковані Україною, мають пріоритет у застосуванні над національним податковим законодавством.

Слідчі зобов’язані враховувати позицію судів

Юрист Ростислав Кравець в коментарі УНН прямо вказує, що правоохоронні органи повинні враховувати попередню судову практику у питанні оподаткування лізингу транспорту.

Вони зобов’язані це робити – наголошує юрист. Водночас він критично оцінює сучасний стан правоохоронної системи. За його словами, після реформ останніх років слідчі отримали надмірну процесуальну автономію.

Слідчі фактично, маючи ніби незалежний статус, зловживають своїми правами – переконаний Ростислав Кравець.

На його думку, наслідком можуть ставати арешти рахунків, блокування роботи підприємств, зрив міжнародних контрактів та репутаційні втрати.

Якщо мова йде про юридичних осіб, то блокувати їм рахунки, підривати їм авторитет, зривати їм контракти, угоди мільйонні, і таким чином фактично домагатись того, щоб особи або давали хабарі, або визнавали свою провину і платили штрафи без реального, так би мовити, позбавлення волі. На жаль, це сучасна правоохоронна система, яка потребує негайного відновлення після усіх цих реформ іноземців – зазначив він.

Особливо небезпечним такий підхід є для авіаційної галузі. Адже українська цивільна авіація вже працює в надскладних умовах: закрите небо, утримання флоту за кордоном, висока вартість операційної діяльності та відсутність системної державної стратегії розвитку.

Додатковий податково-правовий тиск може створити ризики не лише для окремих компаній, а й для цілої галузі.

Тож спроби перекваліфікувати міжнародний транспортний лізинг у роялті виходять далеко за межі податкового спору. Зараз йдеться про принцип правової визначеності.

Якщо суди роками формують підхід, який підтверджує, що транспорт не є інтелектуальною власністю, а лізинг не є роялті, БЕБ повинен враховувати відповідні судові рішення. Інакше бізнес отримує сигнал, що навіть усталена судова практика і чинне законодавство не гарантують правової передбачуваності.

А це вже питання інвестиційного клімату, міжнародної репутації країни, довіри до держави як надійного партнера та економічної і національної безпеки.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення Макарівського райсуду Київської області про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення дитиною трирічного віку – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15990-rishennja-makarivskogo-rajsudu-kiyivskoyi-oblasti-pro-stjagnennja-alimentiv-na-utrimannja-materi-ditini-do-dosjagnennja-ditinoju-tririchnogo-viku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Згідно з міжнародним правом ви повинні відмовити США у поверненні коштів. Адже це був не кредит, а допомога, яка не підлягає поверненню. По- друге, якщо ми говоримо з юридичної точки зору, то Україна має провести інвентаризацію від того, що США отримали від співпраці з Україною. Думаю, що баланс буде не на користь США. Якщо відверто порахувати, хто кому винен, то насправді США винні Україні мільярди доларів. По-друге, що стосується гарантій безпеки у зв’язку з примушуванням України відмовитися від ядерної зброї, це також свідчить про односторонній тиск з боку США на Україну», — каже адвокат.

На його думку, Україні треба більш чіткіше висловлювати свої позиції, щодо співпраці та партнерства.

«Партнерство має бути взаємовигідним. Тому всі заяви, які на сьогоднішній день є з боку США, є абсолютно безпідставними. І про це треба заявити офіційно та публічно, а не замовчувати це, щоб якимось чином укладати договори. Особи, які до них причетні будуть нести відповідальність за державну зраду. Адже відповідно до Конституції Україна є суверенною та незалежної країною. А ресурси України належать виключно українцям, а не іноземцям. Щодо компенсацій від США, то ніхто не примушував їх надавати Україні. Це виключно особисте бажання адміністрації Трампа. Крім того, є всі підстави стягувати з США компенсації на користь України за ті реформи, які вони тут проводили. Тобто США мають нести за це відповідальність, як політичну, так і матеріальну», — підкреслює адвокат.

За його словами, з огляду на міжнародне право Україна може і має всі можливості притягнути США до відповідальності.

«Ми маємо для цього всі інструменти. Це буде тривалий процес у міжнародних судах. Вважаю, що у України будуть всі шанси довести свою незалежність. І з точки зору міжнародного права вимагати компенсацію від всіх країн, які були підписантами цього меморандуму. Адже вони разом з рф несуть відповідальність за всі пошкодження та знищення в Україні», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Сполучені Штати Америки та Україна відновили переговори щодо угоди про видобуток природних ресурсів, яка може дати США значну частку в українських корисних копалинах. Оновлений проєкт угоди повертається до вимоги Дональда Трампа, щоб Україна повернула мільярди доларів, отримані як військову та фінансову допомогу після початку російського вторгнення. Про це повідомляє The New York Times.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«З огляду на заяви США, які дуже мало мають спільного з партнерськими відносинами та підтримкою України, можна робити висновки про ставлення президента Дональда Трампа до України. Крім того, при попередньому очільнику Білого дому нам давали зброю не скільки потрібно, а рівно стільки, щоб ми не програли. Це призвело до великих втрати серед цивільного населення та військових, а також до втрат територій. А заяви наших партнерів про те, що Україна комусь щось винна є юридично та морально неспроможні. Адже беручі на себе зобов’язання допомагати Україні, наші партнери нічого не зробили, а сьогодні фактично намагаються грабувати Україну разом з рф. А це вже не партнерські відносини», — каже адвокат.

За його словами, наше військово- політичне керівництво країни має дати зрозуміти, що Україна не країна третього світу, а суверенна країна, яка буде боротися за свою незалежність.

«Логічно, що США мають виконувати Будапештський меморандум. Тобто свої зобов’язання, які вони на себе брали. А будь-які заяви, що Україна комусь і щось винна – політично та морально неспроможні», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що заяви президента України Володимира Зеленського про надання Україні ядерної зброї в обмін на відмову від вступу до НАТО не є серйозною пропозицією.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ від 20.09.2023 №3384-IX Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3384-IX#Text

🔸НАЗК Роз’яснення з декларування – https://wiki.nazk.gov.ua/wp-content/uploads/2022/01/Rozyasnennya_-2022.pdf

🔸НАЗК База знань з декларування – https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/

🔸НАЗК Нові категорії декларантів – https://nazk.gov.ua/uk/novi-kategoriyi-deklarantiv-chleny-vlk-lkk-msek-llk/

🔸МОЗ застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 (зі змінами) – https://moz.gov.ua/uploads/ckeditor/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%97/2024/18-01-2024/%D0%A0%D0%BE%D0%B7’%D1%8F%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%89%D0%BE%D0%B4%D0%BE%20%D1%84%D1%96%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.pdf

🔸НАЗК Основи електронного декларування – https://www.youtube.com/watch?v=_PTZ0OUq5Zw

🔸ч.1 ст.172-6 КУПаП – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n1839

🔸ст.366-3 КК України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3767

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Від біженців вимагають надати банківську довідку про всі рахунки в Україні з інформацією про рух за останні 12 місяців. Так, європейські соцслужби сподіваються з’ясувати реальний фінансовий стан людей. Про це повідомляє АНТИРЕЙД з посиланням на «СТРАНА.ua».

“У мене виписку за українським рахунком/рахунками зажадали у жовтні, перед отриманням соцвиплати. Швейцарія щомісяця виплачує мені трохи більше 700 швейцарських франків (майже 1:1 до євро), ще близько 400 франків платить за медичну страховку. Від банку потрібна була довідка. не з залишком за рахунком, а виписка про рух коштів Сказала, що рахунок у мене один, обрала, де грошей менше, і дала дані з “Приват24”, – розповіла Ірина, яка проживає в Швейцарії.

Про аналогічну вимогу повідомили і українки, які зараз живуть в Естонії. У них фінал виявився сумнішим.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Мене попросили розповісти про всі свої заробітки в анкеті та надати виписку за всіма банківськими рахунками в Україні. Чесно дала всі дані по рахунку в “ПриватБанку” та monobank. На одному були непогані обороти: близько 20 тисяч гривень на місяць. Через що мені сказали, що я можу самостійно себе утримувати і без пільг. Мені відмовили у щомісячній соцвиплаті та у пільгах на комунальні послуги, за які тепер доведеться заплатити більше тисячі євро”, – повідомила Анна.

Виписки про стан банківських рахунків почали вимагати й у Німеччині. Однак це поки що не масове явище, там можуть спрацювати відмовки.

“Банківські довідки вимагають ще не у всіх, знаю людей, у яких їх не просили. А ще багато хто заявляв, що втратив карти під час втечі з України і зараз не має доступу до українських рахунків. Поки що це працює, і влада ставиться з розумінням. Хоча сама виписка за рахунком надала, щоб без питань отримувати соцвиплати на себе (450 євро) і на дітей (трохи більше 300 євро), а ще, що важливо, це оплата оренди житла, і дитсадка, і школи, тому намагаємося задовольняти запити влади , Але даю виписку практично порожнім українським рахунком без оборотів”, – повідала свою історію в Німеччині Олена.

Головна порада, яку зараз дають українським біженцям – одержувачам соцвиплат та пільг – не світити рахунки з грошима або з великими оборотами за останній рік (навіть у гаманці не носити віяло банківських карток). А показувати ті рахунки, якими проходять лише дуже невеликі суми.

Не секрет, що багато наших людей в анкетах на соцвиплати вказують, що вони не працюють, проте негласно працюють чи підробляють в Україні на віддаленні. Це почала розуміти і європейська влада, тому й почала вимагати у біженців банківську інформацію, щоб відсіяти потайних працюючих і не платити їм. Юристи вважають, що скоро у них буде більше інформації.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

“Це легковажний підхід, принаймні з боку тих, хто планує залишатися в Європі. Адже з липня 2023 року запрацював новий закон (№2970-IX), Україна приєдналася до міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про рахунки – Common Reporting Standart (CRS) Зараз запрацював обмін інформацією по юрособах, а з 2024 року наша податкова надішле більш ніж 100 податковим службам світу дані по фізособам. Швейцарія захочуть дізнатися про реальні доходи, що проходять за українськими банківськими рахунками, то вони зможуть це зробити.Це буде політичне рішення, якщо раптом в України з кимось у Європі зіпсуються відносини. ), а другу разом із ними позбавити соцвиплат”, – прокоментував ситуацію “Країні” старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

АО «Кравець І Партнери»

Ми вже писали, що до останнього часу ні в Україні, ні в європейських країнах, де наші громадяни отримали тимчасовий притулок, не було повної ясності щодо того, як біженці мають сплачувати податки.

Через що з’явилися численні “страшилки”. Наприклад, про те, що біженці, які живуть у Європі, але продовжують працювати на дистанційній роботі в українських компаніях, змушені будуть платити “і тут, і там”, або про те, що доведеться платити податок з європейської допомоги.

В Україні кампанія із декларації доходів за 2022 рік стартувала з 1 січня. Але лише днями Державна податкова служба вийшла з докладними роз’ясненнями – що, кому і як платити. У тому числі дали відповідь на запитання – чи потрібно сплачувати податки з отриманої в Європі допомоги.

У більшості країн Європи декларації за минулий рік подають у першому кварталі 2023 року, але у наших біженців досі залишається чимало питань щодо податків. Як, втім, і щодо нюансів використання в європейських країнах українських банківських карток. Люди бояться знімати з них гроші та проводити транзакції, побоюючись, що про їхні “ліві” доходи можуть дізнатися європейські контролюючі органи, зняти допомогу та змусити повернути вже отримані гроші. Масла у вогонь підлив польський прецедент — місцева влада має намір стягнути з наших біженців 2 млн злотих або близько 500 тисяч євро, нібито неправомірно виплаченої допомоги. Там, правда, причини інші (біженці залишали країну більш ніж на 30 днів, а деякі спеціально їздили до Польщі, що оформити допомогу, а потім поверталися до України), але сам факт широко обговорюється серед біженців, зокрема у прив’язці до податків.

Зазначимо, що ці страшилки з’явилися не так на порожньому місці. В Україні заговорили про обмін податковою інформацією з країнами ЄС, і експерти одразу ж спрогнозували, що банківські рахунки (та прив’язані до них карти) українців стануть “прозорими”.

Розбиралися, як українським біженцям платити податки – на батьківщині, і в Європі, і чи справді небезпечно користуватися українськими банківськими картками.

Декларації для біженців

Щодо сплати податків в Україні для наших біженців актуальними є два питання: чи потрібно платити з отриманої в Європі допомоги, і чи не загрожує подвійне оподаткування тим, хто вже знайшов роботу в ЄС (і сплачує податки там).

Щодо допомоги, то з роз’ясненнями з цього приводу днями вийшла Державна податкова служба.

У ДПС зазначили, що українці, які отримали дохід у вигляді грошей або безкоштовно наданих товарів та послуг за рахунок бюджетних коштів іноземних держав або їх державних фондів, іноземних компаній та організацій, які надають гуманітарну допомогу, отримують податкову пільгу за цими видами доходів на 2022 та 2023 роки роки. Це означає, що цей дохід не включається до інших доходів за рік (якщо вони є).

Отже, податки із допомоги та благодійної допомоги платити не потрібно. При цьому її все одно доведеться декларувати. “Тобто вказати лише отримання таких коштів як доходу без податків та зборів. Податкова пільга поширюється також на родичів першої лінії спорідненості, зокрема дітей. Тобто, у декларації потрібно вказувати отриману на всіх членів сім’ї допомогу, але податками вона не оподатковуватиметься буде.

Чи потрібно взагалі подавати декларацію? Більшість наших біженців, які виїхали до Європи, до війни жодних декларацій не заповнювали. Податки із зарплат за місцем роботи відраховував роботодавець. І якщо людина не. мав додаткових доходів чи був, наприклад, самозайнятою особою, то декларацію міг заповнювати.

Але тепер усе змінюється. Навіть якщо біженець не мав протягом року жодних доходів, і лише сидів на посібнику, доведеться заповнювати декларацію. Адже “іноземна допомога” зазначена у Податковому кодексі як одна з умов обов’язкового подання декларацій.

Приклади заповнення декларацій є на сайті Державної податкової служби. Один із нюансів – там потрібно вказати від кого і в якому розмірі вона отримана. “Це може стати проблемою для українців, які виїжджали до Європи, але вже повернулися до України. Зрозуміло, що оперативно відновити інформацію щодо платників їм буде непросто”, – сказали нам у податковій службі.

Декларацію слід подати до 1 травня цього року.

“Декларацію про майновий стан та доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет у розділі “ЄК для громадян” – “Податкова декларація про майновий стан та доходи”. Скористатися цим сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистими ключами”, – йдеться у повідомленні ДПС. Але, зрозуміло, більшість наших біженців таких “ключів” не мають.

“На жаль, на відміну від ФОП, подання декларацій для громадян у “Дії” не реалізовано, хоча для наших біженців ця опція точно була б затребуваною”, – написала у своєму телеграмі нардеп Ніна Южаніна. Вона також додала, що громадяни, які отримували іноземні доходи, можуть надіслати декларації поштою з повідомленням про вручення не пізніше ніж за 5 днів до закінчення терміну декларування.

Тепер про українців, які отримували іноземні доходи, крім допомог та благодійності, і вже заплатили (або платитимуть) із них податки в Європі.

Чи потрібно ще щось платити і в Україні?

З більшістю країн ЄС Україна підписала договори щодо виключення подвійного оподаткування. Тобто люди платять чи в Європі, чи на батьківщині. Але навіть у такому разі вони мають доплатити і до українського бюджету, якщо ставка податку в іноземній державі менша.

“Якщо українці працювали за кордоном або отримували інші доходи, крім вищезгаданої допомоги, такий дохід є іноземним, і українці зобов’язані подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи та сплатити податок на доходи за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% Разом з цим відповідно до угод про уникнення подвійного оподаткування платник податків може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. При цьому військовий збір за ставкою 1,5% сплачується”, – написала Южаніна.

Крім того, вона звертає увагу на ще один нюанс.

“Хочу звернути увагу тих українців, які отримували іноземний дохід та заплатили податки за межами України, що для зарахування сплачених податків потрібно отримати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу оподаткування, легалізовану у відповідній закордонній дипломатичній установі України в країні, де було отримано дохід. У разі відсутності підтверджуючих документів, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення терміну подання декларації до 31 грудня”, – пояснила Южаніна.

Зазначимо, що за несвоєчасне подання декларації в Україні передбачено штраф, але він невеликий – 340 гривень. Плюс адміністративна відповідальність – попередження або штраф від 3 до 8 неоподатковуваних мінімумів. Повторне порушення (тобто неподання декларації вже після того, як минули всі терміни і вам виписали штраф у 240 гривень) загрожує штрафом у 1020 гривень.

Чи потрібно сплачувати податки за кордоном?

Але питання до українців щодо податків можуть виникнути й у європейських контролерів. Йдеться про наших біженців, які живуть у ЄС, але продовжують дистанційно працювати у вітчизняних компаніях.

Ми вже писали, що через 6 місяців постійного проживання в тій чи іншій країні людина вважається її податковим резидентом, отже, має сплачувати нам податки.

Є багато нюансів – як ще визначається резидентство (наявність майна та активів, орендованої квартири, в якій країні разом більше проживав протягом року та ін.).

Критерії для податкового резиденства у різних країнах ЄС відрізняються. Наприклад, у Польщі це “наявність центру життєвих інтересів” та проживання понад 183 дні, у Німеччині, Італії, Іспанії – постійне проживання понад 6 місяців, у Чехії – проживання понад 183 дні, наявність власного чи орендованого житла тощо.

Але європейське законодавство писалося ще до війни, і фактор наших біженців (які за фактом навіть не біженці, а лише отримали тимчасовий притулок) у ньому не враховано.

Тобто, якщо українців виїхав до Європи рік тому, його теоретично вже можна вважати тамтешнім податковим резидентом.

Це означає, що сплачувати податки з усіх доходів він має за місцем проживання, тобто в ЄС. “Страна” вже детально розбирала, які податки сплачують фізособи в Європі. До певного рівня доходи не оподатковуються, і в багатьох країнах ЄС цей поріг є досить високим. Але, якщо неоподатковувану планку перевищено, потрібно сплачувати податок на доходи фізосіб. У різних країнах Європи він відрізняється. Наприклад, у Чехії – 23%, у Словаччині – 25%, в Італії – 47,2%, в Іспанії – 54%, у Німеччині – 47,5%, у Франції – 55,4%. Для порівняння: в Україні фізособи сплачують 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Але у нас податок сплачується з усього доходу, тоді як у більшості європейських країн – лише з різниці між отриманими доходами та неоподатковуваним рівнем.

Але все одно тим, у кого зарплати високі (наприклад, IT-шникам на дистанційці), можуть нарахувати досить значні суми.

Також податкові зобов’язання виникають в українських біженців, якщо вони, наприклад, продали за кордоном авто (а це зараз є масовим явищем).

Але податки з українських біженців на дистанційці вже сплачують в Україні роботодавці – відраховують із зарплат і ЄСВ, і ПДФО, і військовий збір.

Тобто виникає загроза подвійного оподаткування. І з цього приводу цього ще влітку минулого року Конфедерація роботодавців та Європейська бізнес-асоціація намагалися досягти роз’яснень від українського Мінфіну та європейських податкових органів.

Торік у вересні з роз’ясненнями щодо податків для українців вийшла податкова служба Литви. У них йдеться, що українські ФОПи чи фізособи, які прибули до цієї країни після початку війни, але працюють за старими контрактами, не повинні сплачувати податки та заповнювати декларації.

При цьому ті, хто живе в Литві та уклав там робочі договори після 24 лютого 2022 року, мають подавати декларації та сплачувати податки, і вважаються повноцінними платниками податків на території цієї країни.

Мінфін Польщі, на запит Офісу ефективного регулювання (BRDO) та IT-асоціації України, пояснив, що працюючі віддалено на українські компанії наші громадяни можуть зберегти податкове резиденство України і не сплачувати в Польщі податки. У поясненнях польських Мінфін послався на те, що “центр життєвих інтересів” українців залишається в Україні (до цього поняття входить наявність нерухомості, родичів, роботи тощо).

Обіцяє не брати податки з українців також із Ірландії.

“Поки що жодних офіційних роз’яснень від інших країн немає”, – сказали нам у Європейській бізнес-асоціації.

А у Мінфіні в коментарях ЗМІ заявили, що “питання запобігання подвійному оподаткуванню доходів українських біженців, які тимчасово перебувають за межами України, повністю вирішується в рамках чинних двосторонніх міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, які уклала Україна з відповідними країнами

У “Дії” з’явилася інформація щодо статусу податкового резидента.

“Для того, щоб уникнути подвійного оподаткування, податковий резидент України має підтвердити статус резидента та платника податків в Україні. Довідку-підтвердження статусу податкового резидента України може отримати юридична чи фізична особа”, – йдеться у повідомленні.

Замовити таку довідку можна особисто чи через представника управління податкової служби. Додатково потрібно надіслати заяву та документи (рекомендованим листом або через електронний кабінет ДПС), серед них, зокрема, заповнені спеціальні форми, затверджені іноземними компетентними органами та з перекладом на українську мову (тобто, спочатку потрібно звернутися до податківців за місцем перебування).

Довідку обіцяють зробити безкоштовно протягом 10 календарних днів, забрати її можна особисто через представника або поштовим відправленням.

При цьому, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець, сама наявність такої довідки не звільняє від подання податкової декларації за місцем перебування.

“Потрібно буде заповнювати декларацію про доходи і надавати документи про сплачені з них в Україні податки. У цьому випадку, згідно з договорами про уникнення подвійного оподаткування (їх Україна має практично з усіма країнами ЄС) податки перерахують за місцевим законодавством, і можуть повернути якусь – то частину суми або зажадати доплатити”, – пояснив Кравець.

Чи можуть у Європі забрати допомогу за українські гроші

До питання про українські банківські картки, і чи можна ними користуватися за кордоном без ризику втратити допомогу.

У групах наших біженців у соцмережах ця тема – одна з найгарячіших. Люди цікавляться, чи можна знімати гроші з українських карток за кордоном і розплачуватись ними в магазинах, і в принципі наскільки безпечне навіть саме зарахування на них грошей – чи не дізнаються про це європейські податкові органи і чи не доведеться повертати допомогу чи сплачувати податки з цих доходів..

Побоювання біженців посилилися після того, як 19 серпня минулого року Україна приєдналася до угоди щодо автоматичного обміну податковою інформацією (CRS).

CRS — це міжнародний стандарт перевірки інформації про фінансові рахунки, він передбачає обмін між даними між податковими органами країн, що приєдналися до угоди, на автоматичному рівні. Тобто навіть без спеціального запиту будь-якому європейському податківцю буде доступна інформація про фінансові операції українських громадян та компаній. І, відповідно, такі самі дані зможуть отримувати наші фіскали.

Але поки що це все – тільки теоретично. Щоб в Україні норми CRS повноцінно запрацювали, потрібний відповідний закон.

Ми вже писали, що після цього у Раді з’явився законопроект №8131, який передбачає обмін даними про фінансові рахунки громадян та бізнесу. Наприкінці минулого року його прийняли у першому читанні, а днями нардеп Ярослав Залізняк повідомив у своєму телеграмі, що профільний комітет рекомендував проект до другого читання. Тобто вже найближчим часом його можуть прийняти. При цьому перший обмін даними, з урахуванням війни, намічено лише на 2024 рік. Тобто дані за 2023 рік європейські податківці вже зможуть отримати.

Під рахунками фізосіб обмінюватимуться персональними даними, інформацією про наявність рахунку, баланс на ньому, суми надходжень та ін.

Поки що, як пояснив нам керівник прес-служби Приватбанку Олег Серга, дані щодо рахунків українців – це банківська таємниця.

“На сьогодні інформація про банківські транзакції українців не передаються банками нікому, зокрема, іноземним органам. Крім, звичайно, як за рішенням суду та інших законних підстав”, – запевнив Серга.

“Предбачено обмін між податковими органами різних країн. І щоб повноцінно його проводити, наші податківці повинні мати доступ до банківської інформації за рахунками українців. Для цього, власне, і ініціювали відповідний законопроект. Поки дані щодо рахунків українців не є повністю відкритими для податкових органів, але вони мають іншу податкову інформацію, зокрема, щодо активів українських громадян, і нею вони можуть обмінюватися з іноземними колегами вже зараз”, — каже нам банківський юрист Олександр Ярецький.

Але й частина банківських даних так чи інакше вже зараз може стати доступною для європейських податківців. За даними Нацбанку,. Наші біженці за кордоном витрачають близько 2 млрд. доларів на місяць. І при цьому багато хто сидить на посібниках.

“Якщо український біженець знімає зі своєї української карти значні суми за кордоном або робить великі покупки, це рано чи пізно приверне увагу місцевих податківців. Зрозуміло, що звітувати за покупку продуктів, може, й не вимагатимуть, але з великих покупок можуть попросити підтвердити джерело І якщо з’ясується, що у людини були гроші, а вона в цей час отримувала допомогу, то її можуть вимагати повернути, ще й штраф на кілька тисяч євро виписати і нарахувати податки на незадекларовані доходи», — каже Кравець. Втім, ризики щодо допомоги стосуються тих країн, де вони прив’язані до рівня доходів біженців (і такі доходи зазначаються при заповненні анкет на оформлення виплат). Наприклад, в Італії допомогу (300 євро на людину) платять незалежно від рівня доходів, вона позиціонується як “допомога на проживання”, тобто, якщо ви винаймаєте квартиру самі, отримуєте допомогу, якщо живете у сторони, що приймає, – гроші йдуть їй. У цьому випадку ніхто забирати допомогу у вас не буде, щоправда, платять його лише три місяці.

Тоді як, наприклад, у Німеччині, заповнюючи документи на допомогу, біженці мають одразу вказати, чи є у них картки в українських банках і які там суми. Тобто, німецькі податківці спочатку “тримають в умі” цей вид доходу наших громадян, і, зрозуміло, якщо виявлять невідповідності, можуть вживати заходів.

Серед українських біженців тема обміну інформацією про доходи між Україною та Європейськими країнами жваво обговорюється.

“Мені рідні час від часу кидають гроші на карту, плюс залишилися віддалені підробітки, я комп’ютерний дизайнер. Але в Європі на доходи з України, звичайно, не проживеш, тим більше гривня продовжує падати. Тут прибиральницям платять більше, ніж те, що я отримую з України, а посібники все-таки – ця підмога, 600-700 євро зайвими не бувають.Таку суму я отримую з 2-річною донькою.Намагалася тут влаштуватися на роботу за спеціальністю, але навіть з вільною німецькою – поки що безуспішно, з моїми двома “вежами” йти посуд мити або унітази драїти – ну таке.Плюс дитину не якої залишити – в дитсадку місць немає, а няні беруть дорого.Тому варіант – тільки робота з дому. “Що буде далі – не знаю. Якщо в майбутньому раптом змусять повернути допомогу, переїду в іншу країну або повернуся додому”, – ділиться зі “Страною” киянка Оксана, яка втекла від війни у Франкфурт.

“Я чула про обмін інформацією та усвідомлюю всі ризики. Але мені недостатньо української зарплати (я працюю онлайн) для життя у Франції. Бо житло, комунальні – все дуже дороге. Та й курс євро, який зараз, не залишає варіантів. До того ж, неясно, чи справді перевірятимуть рахунки і коли. Кажуть, це може статися не раніше, ніж за два роки. Я на той час, може, повернуся до України”, – каже нам харків’янка Ганна, яка поїхала у квітні до Парижа з 7-річним сином.

Втім, багато хто ризикувати не хоче.

“Я вже реєструвалася як самозайнята і декларую доходи з України. І навіть трохи допомоги доплачують. У Європі краще не брехати. Європейці дуже не люблять утримувати інших, і я їх чудово розумію. Вони орють, а на їхні податки живе багато хто, хто не хоче Цим у 90-ті дуже зловживали вихідці з пострадянського суспільства, натомість толерантно ставляться до тих, хто не може працювати за станом здоров’я, віком або у кого маленькі діти. До того ж, на виплатах від джоб-центру (центр зайнятості) багато не наживеш. Джоб-центр з’їсть із тельбухами, якщо найближчим часом після реєстрації не працевлаштуватися. Без роботи тут ніяк”, – каже Марина Колісниченко, яка з червня мешкає з двома дітьми під Лондоном.

“Я спочатку не розглядала варіант обманювати країну, що притулила мене, і навіть не подавалася на допомогу, а відразу знайшла роботу на неповний день у кафе. Не хочу бути нахлібником. Знаю багатьох українців, які майже відразу пішли на роботу – її тут багато. Це прибирання, ферми, сфера обслуговування Зарплата – близько 2 тисяч євро до податків (на руки – на 200-300 євро менше, але все офіційно) Хоча є такі, що і виплати беруть, і їжу безкоштовну в благодійних організаціях отримують, і з України їм гроші шлють чи зарплата звідти їм іде”, – каже нам франківчанка Валентина Забігайло, яка зараз живе у Гамбурзі.

“Я працює на нічних змінах як тато Карло. А допомога – це копійки, 300 фунтів на місяць на людину, так, щоб не помер з голоду. Краще навіть і не подавати. Виплати убогі на тлі того, що можна заробити – в середньому 1,5-2 тисячі фунтів на руки. А ось ті хочуть всидіти на двох стільцях, можуть поплатитися і залишитися без допомоги. А може навіть повернути отримане”, – розповідає нам Світлана Лебенс, яка в травні бігла із Сум до Британії, до Единбурга.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

В Україні триває воєнний стан. Чоловіків призовного віку можуть забрати на фронт для проходження служби. Однак перед цим вони отримають повістку, яка їх про це проінформує. Та варто памʼятати, що документ вам можуть вручити, тільки дотримуючись певних правил.

Голова адвокатського обʼєднання “Кравець і партнери”, адвокат Ростислав Кравець пояснив сайту Pro Гроші те, яку повістку можна вважати незаконною.

Якщо вам на вулиці хочуть вручити повістку, то треба звертати увагу на те, хто саме це робить. Адже вручати дані документи мають право лише:

• співробітники центрів комплектування;
• співробітники військкоматів;
• представники органів місцевого самоврядування.

Варто попросити у людини в формі документи, які підтверджують її посаду. Якщо вам відмовилися надати їх, то ви маєте повне право не приймати повістку.

Якщо на вулиці до вас підійшли люди у військовій формі, представилися працівниками військкомату, однак не надали документи, та виписали на місці повістку, то ви можете на неї відмовитися. Для цього треба заповнити відповідний акт у присутності 2-3 свідків, – говорить експерт.

Однак, якщо представник військкомату надав вам відповідні документи, які підтверджують його посаду, та виписав повістку на місці, то ви на неї повинні відреагувати. За порушення вам може загрожувати адміністративна відповідальність.

Вас не відправлять одразу на фронт

Раніше ми вже пояснювали, що коли ви отримали повістку, то це не означає, що вас одразу відправлять на фронт чи в будь-яке інше місце для проходження військової служби. Зазвичай це робиться для того, аби ви зʼявилися в цент комплектування, де треба оновити ваші дані, якщо ви вважаєтеся військовозобов’язаним.

Змушувати — це незаконно

Якщо ж вам вручили повістку та насильно хочуть доставити до ТЦК, то такі дії є незаконними. Представники військкомату не можуть примусово доставляти військовозобовʼязаних навіть, якщо в країні війна.

Якщо ж ви вважаєтеся ухилянтом, бо переховуєтеся від мобілізації, то вас можуть доставити до поліцейського відділку. Все для того, аби скласти протокол про адміністративне порушення. Однак зверніть увагу, що до військкомату вас у такому випадку не мають доставляти.

Також правоохоронці можуть відкрити кримінальне провадження, якщо людина пройшла медкомісію, отримала виклик на виїзд до місця служби й не з’явилася.

Pro Гроші

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»