В більшості це було пов’язано з тим, що вся ця система якось працювала ще з радянських часів і міністри оборони, якими стали у нас цивільні особи також не дуже сильно на це звертали увагу.

Але з гострою потребою у поповненні збройних сил та сил оборони чиновники вже були вимушені почати у турбо-режимі з цим розбиратись. При цьому особи яким це було доручено явно з цим не справились, що призвело до появи такого явища в Україні як дика мобілізація.

Не дивлячись на пряму заборону використання збройних сил України та інших військових формувань для обмеження прав і свобод громадян, що закріплено у ст. 17 Конституції України, ця норма ігнорується, а винні особи не несуть жодної відповідальності за перевищення повноважень.

Навіть питання бронювання співробітників було намагання врегулювати тільки у січні 2023 року постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 2023 р. № 76 в яку майже щомісячно вносяться зміни задля намагання зберегти стратегічні галузі та гострого дефіциту кваліфікованих кадрів, яких просто хапають на вулицях та відправляють у частини або при оновленні документів не чекають наказів про їх бронювання та теж мобілізують.

Не дивлячись на цю постанову, деякі керівники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК) ігнорують видані накази Міністерством економіки України, що погоджені Міністерством оборони України та мобілізують заброньованих, хоча за п.12 зазначеної постанови вони не наділені такими повноваженнями.

Врешті, замість налагодження цивілізованого підходу до питання мобілізації та військового обліку й притягнення винних осіб до відповідальності за повний провал у цій сфері, чиновники змінами до законодавства вирішили перекласти всю відповідальність на громадян України.

З 25 грудня минулого року ексголова Фонду державного майна України Рустем Умєров, якого призначили без профільної освіти на посаду Міністра оборони України та Прем’єр міністр України Денис Шмигаль почали вносити непідготовлені законопроекти, що регулюють питання військового обліку, мобілізації, звільнення з військової служби.

Врешті було прийнято законопроект №10449 від 30.01.2024 Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку, який набув чинності 18 травня і лише з 16 травня Кабінет міністрів України опублікував низку постанов, якими намагається врегулювати зазначені у Законі питання.

Постанова від 16.05.2024 № 557 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

Постанова від 16.05.2024 № 558 Про внесення змін до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки

Постанова від 16.05.2024 № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа

Постанова від 16.05.2024 № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період

Постанова від 17.05.2024 № 562 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з окремих питань, пов’язаних із веденням військового обліку військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних органів

Постанова від 16.05.2024 № 563 Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Постанова від 16.05.2024 № 564 Про затвердження положень про центри рекрутингу

Постанова від 17.05.2024 № 565 Про реалізацію експериментального проекту щодо уточнення облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном

Окремо варто звернути увагу і на намагання чиновників ввести військовий облік громадян України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон та тих хто зараз перебуває за кордоном. Якогось пояснення цієї ініціативи взагалі немає, як немає і пояснення необхідності скасовувати обмежену придатність, яку просто назвали по іншому, а на ТЦК та військові частини покласти обов’язок направити всіх хто має обмежену придатність на переогляд до Військово-лікарських комісій.

Який сенс цих дій, незрозуміло. Щодо змін які приймались у турбо-режимі та постанов згаданих вище Кабінету міністрів України виникає багато питань не тільки з точки зору здорового глузду, але й з точки зору прав людини.

З одного боку зменшуючи кількість підстав для відстрочки від мобілізації та зокрема порушуючи права інвалідів, близьких чиї родичі загинули, додано цілу армію осіб, що давали присягу і які отримали за новими змінами відстрочку від мобілізації та бронювання, як то:

• помічники народних депутатів України;
• державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
• дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;
• керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим (цих заборонили мобілізувати з березня 2022 року);
• судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
• Голова та інші члени Рахункової палати;
• військовозобов’язані працівники центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та державного правоохоронного органу, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції;
• військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (тобто навіть прибиральників забронювали).

Що стосується порушень прав людини та конституційних прав громадян України, то нові зміни значно обмежили права інвалідів 3 групи, більшість яких фактично втрачають можливість отримати допомогу від своїх чоловіків та дружин, постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 досить свавільно трактується і п.13 ст. 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, де не тільки факт наявності інвалідності 1 чи 2 групи вимагається, а ще й підтвердження догляду, що суперечить Закону та дублює п.9.

Крім того, виключення з військового обліку скасовано для осіб, що вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, як до речі стала можлива для них і базова (строкова) військова служба.

Дуже цинічним з людської точки зору виглядає й виключення відстрочки для неповнорідних братів і сестер чиї близькі загинули при захисті України. Тобто мати, стративши сина від одного шлюбу, може втратити й іншого сина від іншого шлюбу.

Безуглівщина та веніславщина просто жахають.

Врешті, для захисту своїх прав, громадян потрібно звертатись до суду. Які б Закони в Україні не приймались, але варто пам’ятати, що основним Законом в Україні є конституція України. Відповідно до ст.ст. 22, 58 конституційні права не можуть бути звужені та не можуть погіршуватись заднім числом.

Драконівські штрафи, що були встановлені Законом України  № 3696-IX від 09.05.2024 за ст.ст. 210, 210-1 та на задум ініціаторів ніби покращити військовий облік, яким не займались 30 років й примусити громадян України замість ТЦК, що отримали доступ до майже всіх можливих реєстрів, оновлювати дані самостійно, застосовані, на моє переконання не можуть бути.

В примітці до цих статей зазначено, що їх положення не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

А така можливість у них є і надана. Навіть надано право ці дані зберігати невідомо де за кордоном, що призвело до заборони використання додатку Резерв+ у багатьох країнах світу. До речі цей додаток Резерв+, який за повідомленням у ЗМУ фахівців, розроблено на базі шкільного щоденника нашвидкуруч, не є електронним кабінетом і не відомо яким чином там захищаються персональні дані, окрім нічим не підтверджених заяв чиновників.

Також, мені невідомі публічно оприлюдненні нормативні акти, які б давали можливість цьому додатку мати доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ЄДРПВР) та вносити туди якісь зміни чи наповнювати його. На моє переконання, такі дії чиновників несуть суттєву небезпеку національній безпеці України.

До речі, в Україні досі не існує жодного Закону, який би забороняв перетинати кордон, але співробітники Державної прикордонної служби України, ймовірно, виконуючи неофіційні розпорядження, грубо порушують права людини на вільне пересування та обмежують його без жодних підстав. Досі за це вони відповідальності не несуть, але від цього це не перестає бути порушенням.

В цілому, все що можна порадити, це оновити документи з’явившись до ЦНАПу чи ТЦК або через електронний кабінет (не плутати з застосунком Резерв+), а тим хто знаходиться за кордоном почекати окремої постанови, яка врегулює це питання.

У разі наявності документа про відстрочку, радив би звернутись особисто і подати його в ТЦК для її отримання.

В подальшому, не зволікати, у разі порушення права на відстрочку чи зловживання представниками ТЦК і порушенням прав громадян України та звертатись до суду й правоохоронних органів.

Не дивлячись на всі зловживання, безуглівщину та веніслащину, всі повинні пам’ятати, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Ростислав Кравець

Адвокат, голова Адвокатського об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

В більшості це було пов’язано з тим, що вся ця система якось працювала ще з радянських часів і міністри оборони, якими стали у нас цивільні особи, також не дуже сильно на це звертали увагу.

Але з гострою потребою у поповненні збройних сил та сил оборони чиновники вже були вимушені почати у турбо-режимі з цим розбиратись. При цьому особи, яким це було доручено, явно з цим не справились, що призвело до появи такого явища в Україні, як дика мобілізація.

Не дивлячись на пряму заборону використання збройних сил України та інших військових формувань для обмеження прав і свобод громадян, що закріплено у ст. 17 Конституції України, ця норма ігнорується, а винні особи не несуть жодної відповідальності за перевищення повноважень.

Навіть питання бронювання співробітників було намагання врегулювати тільки у січні 2023 року постановою Кабінету міністрів України від 27 січня 2023 р. №76, в яку майже щомісячно вносяться зміни задля намагання зберегти стратегічні галузі та гострого дефіциту кваліфікованих кадрів, яких просто хапають на вулицях та відправляють у частини або при оновленні документів не чекають наказів про їх бронювання та теж мобілізують.

Не дивлячись на цю постанову, деякі керівники Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі ТЦК) ігнорують видані накази Міністерством економіки України, що погоджені Міністерством оборони України та мобілізують заброньованих, хоча за п.12 зазначеної постанови вони не наділені такими повноваженнями.

Врешті, замість налагодження цивілізованого підходу до питання мобілізації та військового обліку й притягнення винних осіб до відповідальності за повний провал у цій сфері, чиновники змінами до законодавства вирішили перекласти всю відповідальність на громадян України.

З 25 грудня минулого року ексголова Фонду державного майна України Рустем Умєров, якого призначили без профільної освіти на посаду Міністра оборони України, та Прем’єр міністр України Денис Шмигаль почали вносити непідготовлені законопроекти, що регулюють питання військового обліку, мобілізації, звільнення з військової служби.

Врешті було прийнято законопроект №10449 від 30.01.2024 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, який набув чинності 18 травня і лише з 16 травня Кабінет міністрів України опублікував низку постанов, якими намагається врегулювати зазначені у Законі питання.

Постанова від 16.05.2024 № 557 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України 

Постанова від 16.05.2024 № 558 Про внесення змін до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки 

Постанова від 16.05.2024 № 559 Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов’язаних та резервістів і форми такого документа 

Постанова від 16.05.2024 № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період 

Постанова від 17.05.2024 № 562 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з окремих питань, пов’язаних із веденням військового обліку військовозобов’язаних та резервістів розвідувальних органів 

Постанова від 16.05.2024 № 563 Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів

Постанова від 16.05.2024 № 564 Про затвердження положень про центри рекрутингу 

Постанова від 17.05.2024 № 565 Про реалізацію експериментального проекту щодо уточнення облікових даних призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном 

Окремо варто звернути увагу і на намагання чиновників ввести військовий облік громадян України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, та тих, хто зараз перебуває за кордоном. Якогось пояснення цієї ініціативи взагалі немає, як немає і пояснення необхідності скасовувати обмежену придатність, яку просто назвали по іншому, а на ТЦК та військові частини покласти обов’язок направити всіх, хто має обмежену придатність, на переогляд до Військово-лікарських комісій.

Який сенс цих дій, незрозуміло. Щодо змін, які приймались у турбо-режимі, та згаданих вище постанов Кабінету міністрів України виникає багато питань не тільки з точки зору здорового глузду, але й з точки зору прав людини.

З одного боку, зменшуючи кількість підстав для відстрочки від мобілізації та зокрема порушуючи права інвалідів, близьких, чиї родичі загинули, додано цілу армію осіб, що давали присягу і які отримали за новими змінами відстрочку від мобілізації та бронювання, як то:

• помічники народних депутатів України;
• державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;
• дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;
• керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
• народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим (цих заборонили мобілізувати з березня 2022 року);
• судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;
• Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;
• Голова та інші члени Рахункової палати;
• військовозобов’язані працівники центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом, на який покладається попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до його підслідності, та державного правоохоронного органу, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції;
• військовозобов’язані, які працюють або проходять службу в органах державної влади, інших державних органах, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України, Державному бюро розслідувань, органах прокуратури, Бюро економічної безпеки України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній кримінально-виконавчій службі України, Службі судової охорони, в судах, установах системи правосуддя та органах досудового розслідування, а також на штатних посадах патронатних служб державних органів, юрисдикція яких поширюється на всю територію України (тобто навіть прибиральників забронювали).

Що стосується порушень прав людини та конституційних прав громадян України, то нові зміни значно обмежили права інвалідів 3 групи, більшість яких фактично втрачають можливість отримати допомогу від своїх чоловіків та дружин, постановою КМУ від 16.05.2024 №560 досить свавільно трактується і п.13 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, де не тільки факт наявності інвалідності 1 чи 2 групи вимагається, а ще й підтвердження догляду, що суперечить Закону та дублює п.9.

Крім того, виключення з військового обліку скасовано для осіб, що вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини, як, до речі, стала можлива для них і базова (строкова) військова служба.

Дуже цинічним з людської точки зору виглядає й виключення відстрочки для неповнорідних братів і сестер, чиї близькі загинули при захисті України. Тобто мати, втративши сина від одного шлюбу, може втратити й іншого сина від іншого шлюбу.

Безуглівщина та веніславщина просто жахають.

Врешті, для захисту своїх прав громадянам потрібно звертатись до суду. Які б Закони в Україні не приймались, але варто пам’ятати, що основним Законом в Україні є Конституція України. Відповідно до ст.ст. 22, 58 конституційні права не можуть бути звужені та не можуть погіршуватись заднім числом.

Драконівські штрафи, що були встановлені Законом України  № 3696-IX від 09.05.2024 за ст.ст. 210, 210-1 та на задум ініціаторів ніби покращити військовий облік, яким не займались 30 років й примусити громадян України замість ТЦК, що отримали доступ до майже всіх можливих реєстрів, оновлювати дані самостійно, застосовані, на моє переконання, не можуть бути.

У примітці до цих статей зазначено, що їх положення не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов’язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

А така можливість у них є і надана. Навіть надано право ці дані зберігати невідомо де за кордоном, що призвело до заборони використання додатку Резерв+ у багатьох країнах світу. До речі цей додаток Резерв+, який, за повідомленням у ЗМІ фахівців, розроблено на базі шкільного щоденника нашвидкуруч, не є електронним кабінетом і не відомо яким чином там захищаються персональні дані, окрім нічим не підтверджених заяв чиновників.

Також мені невідомі публічно оприлюдненні нормативні акти, які б давали можливість цьому додатку мати доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів (ЄДРПВР) та вносити туди якісь зміни чи наповнювати його. На моє переконання, такі дії чиновників несуть суттєву небезпеку національній безпеці України.

До речі, в Україні досі не існує жодного Закону, який би забороняв перетинати кордон, але співробітники Державної прикордонної служби України, ймовірно, виконуючи неофіційні розпорядження, грубо порушують права людини на вільне пересування та обмежують його без жодних підстав. Досі за це вони відповідальності не несуть, але від цього це не перестає бути порушенням.

В цілому, все, що можна порадити, це оновити документи, з’явившись до ЦНАПу чи ТЦК або через електронний кабінет (не плутати із застосунком Резерв+), а тим, хто знаходиться за кордоном, почекати окремої постанови, яка врегулює це питання.

У разі наявності документа про відстрочку радив би звернутись особисто і подати його в ТЦК для її отримання.

В подальшому не зволікати у разі порушення права на відстрочку чи зловживання представниками ТЦК і порушенням прав громадян України та звертатись до суду й правоохоронних органів.

Не дивлячись на всі зловживання, безуглівщину та веніслащину, всі повинні пам’ятати, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.

Ростислав Кравець,

адвокат, голова Адвокатського об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

Про це йдеться у матеріалі OBOZREVATEL. Чинний закон дає розширені можливості податкової для того, щоб розкрити банківську таємницю. У 62-й статті закону “Про банки та банківську діяльність” говориться, що банківська таємниця може розкриватися на письмову вимогу податкової.

Також Мінфін, коли проводить верифікацію одержувачів будь-якої державної виплати (пенсії, допомоги, субсидії тощо), має право отримати доступ до банківської таємниці. Достатньо написати листа до податкової. Розкрити банківську таємницю можуть і нотаріуси, і виконавці судових рішень, і правоохоронці та ті, хто отримав рішення суду.

“Інформація про діяльність та фінансовий стан клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею”, – йдеться у законі.

Тобто закон гарантує збереження банківської таємниці, але органи влади, податкова можуть розкрити її за допомогою одного листа. “Банківської таємниці у нас фактично не існує. На запит податкова вже давно може отримати інформацію”, – упевнений адвокат, старший партнер АО “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

В одному з українських банків OBOZREVATEL розповіли: найбільше листів надходить від виконавців судових рішень, вимоги розкрити банківську таємницю від податкової надходять значно рідше. “Банк самостійно жодну інформацію нікому не передає. Це дуже чутлива тема, банк найбільше зацікавлений у банківській таємниці. Якщо надходить офіційний запит, будь-який банк виконає вимоги закону “Про банки та банківську діяльність” і, звичайно, інформацію надасть. Але це не відбувається автоматично”, – пояснюють у банку.

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на Коментарі.

В Україні сьогодні, згідно із законом про Торгово-промислову палату, форс-мажор

Виконавчий директор Спілки споживачів України Максим Несміянов вважає, що на сьогоднішній день прав споживача фактично немає. Залишився мінімальний набір, переважно щодо харчових продуктів. І навряд чи споживачі відчують зміни після початку дії нового закону, зазначає експерт.

“В Україні сьогодні, згідно із законом про Торгово-промислову палату, форс-мажор. Тобто підприємці не виконують своїх зобов’язань перед споживачами – і не несуть за це відповідальності до закінчення війни”, – пояснює Максим Несміянов.

За його словами, те, що в новому законі прибрали обмінний фонд – погана ініціатива.

“Простий приклад. Ви купуєте нові ноутбук або телефон, а потім виявляєте, що товар — із заводським браком. Однак наразі такий товар обміну не підлягає. Відтепер його спершу відправляють у сервіс, там розбираються, хто винен у поломці – і лише після цього вирішують, чи повернути вам гроші чи ремонтувати товар, – розповідає експерт. – Історія про те, що через 14 днів товар можна обміняти – теж така собі… Якщо ми подивимося на чинний закон, там і так було прописано, що споживач має право повернути товар, якщо у того виявлено суттєвий недолік (з вини виробника). Що змінилося тут – мені незрозуміло”.

Те, що вирішили трохи зайнятися електронною комерцією, – правильний хід, зазначає Максим Несміянов. На сьогоднішній день, за його словами, у нас більше 80% інтернет-магазинів ніким не контролюються.

“Але є побоювання, що надалі так і буде, – зізнався експерт. – Те, що надається право Держпродспоживслужбі вимагати від провайдера відключити той чи інший магазин – ідея непогана. Питання реалізації”.

У новому законі проглядаються чергові міфічні прикриття необхідністю відповідати законодавству ЄС в ім’я євроінтеграції

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець поділився таким коментарем:

“З кожною новою зміною законодавства щодо захисту прав споживачів – захистити ці права стає все складніше. Закон, який був прийнятий 1991-го, містив значно більше можливостей для захисту прав споживачів, ніж усі зміни, усі варіанти, що були після. З нього раз у раз виключали цілі розділи, наприклад, моменти, що стосуються кредитів. Фактично споживачі постійно втрачали все більше можливостей захищати свої права. Зникла відповідальність виробника, немає можливості визнання договорів недійсними, немає можливості притягнути до відповідальності особу, яка надає неякісні товари чи послуги”.

На думку експерта, у новому законі проглядаються чергові міфічні прикриття необхідністю відповідати законодавству ЄС в ім’я євроінтеграції. Проте, акцентує він, якщо вчитатись у документ, виявляється, що цілі пласти споживачів випадають з-під його дії.

“Наприклад, особи, які займаються професійною діяльністю. Ті ж самі нотаріуси, адвокати, приватні виконавці, навіть приватні підприємці, – уточнює Ростислав Кравець. – Тобто я як адвокат, купуючи телефон у магазині, не маю права бути захищеним від неякісного товару? Сумніваюсь, що у європейському законодавстві закладено подібні норми. Швидше за все, тут річ у тому, що розробкою законів у нас, на жаль, все частіше займаються особи, які є далекими від українського законодавства, від юриспруденції як такої. Що вони роблять, то це на три з мінусом (по п’ятибалці) переводять іноземні закони, навіть не намагаючись адаптувати їх під українські реалії та вітчизняне законодавче поле. При цьому вони незрозуміло, куди витрачають мільярди в рамках освоювання різних грантів на реформування. Самі ж, по суті, мабуть, через гугл-перекладач переводять іноземні закони і намагаються впровадити у нас, не розуміючи навіть суті того, що там написано”.

У новому законі з’являється контроль за маркетплейс (від англ. online marketplace, online e-commerce marketplace; електронний торговий майданчик, віртуальний торговий майданчик). Але в тому ж законі 1991 року була, наголошує експерт, норма про продаж товарів на відстані. І були прописані відповідні правила таких продажів, які захищали споживачів значно більше, ніж нові норми.

“Додано в новому законі також можливість професійним псевдогромадським активістам займатися незаконним переслідуванням бізнесу, – розповідає Ростислав Кравець. – Констатуючи: запропоновані зміни, схоже, ухвалені у зв’язку із закінченням фінансування групи осіб, яка його готувала. І необхідністю надати звіт про використані кошти, виділені на розробку нового законодавства. Хоч ніякою розробкою – у професійному значенні слова – тут і близько не пахне”.

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КМУ від 21 квітня 2023 р. № 381 Про затвердження Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги “єВідновлення” – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/381-2023-%D0%BF#n153

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Щоправда, ця реакція виявилася своєрідною. Так, у територіальному управлінні Державної судової адміністрації України у Київській області заявили, що це фейк. А у судовій адміністрації міста Києва повідомили, що всі столичні суди забезпечені необхідними ресурсами (поштові марки, папір, конверти, картриджі для принтерів тощо) “як мінімум на перше півріччя 2023 року, а також довше”. Крім того, в Управлінні заявили, що не отримували жодної скарги чи звернення щодо наявності проблем, про які повідомила “Страна”.

Водночас, опитані “Страною” адвокати продовжують наполягати, що проблема з нестачею марок та конвертів існує, причому вже досить давно. І призводить до того, що сторони процесу вчасно не отримують повістки та тексти рішення судів, а сам розгляд справ затягується. Особливо сильний дефіцит марок, за словами опитаних “Страною” юристів, спостерігається у Подільському, Шевченківському, Дарницькому та Печерському судах Києва, а також в Обухівському суді Київської області. Проте тією чи іншою мірою ця проблема є актуальною для судів у всіх регіонах України.

“Якщо судова адміністрація не знає про наявність проблем з марками, нехай чиновники самі спробують отримати повістку – паперову, поштою, а не смс. Їм пощастило, що адвокати йдуть назустріч суду і погоджуються, щоб нас інформували про засідання електронною поштою або по телефону. Зрозуміло, ми люди сучасні, намагаємося користуватися системою “Електронний суд”, яку, до речі, періодично глючить. Ми йдемо на це, щоб не ставити процесуальні терміни в залежність від наявності відсутності у суду поштових марок. Ми суд поважаємо, і вважаємо, що такі речі не повинні впливати на терміни розгляду справ. Хоча цілком можна було впертись і сказати: мобільним телефоном я не користуюся з релігійних переконань, електронки у мене немає, тому надсилайте мені повідомлення у порядку, передбаченому КПК, у відповідні терміни”, – відреагував на повідомлення судової адміністрації адвокат Євген Солодко, який спочатку розповів “Страні” про цю проблему.

За словами адвоката Ростислава Кравця, дефіцит марок та конвертів у судах існує вже третій рік.

“Це загальновідома проблема – у ряду судів коштів на відправку кореспонденції поштою немає. Йдеться не тільки про дефіцит марок – конвертів теж. Це призводить до того, що сторони не можуть бути своєчасно та належним чином повідомлені про судові засідання, не можуть спрямовуватись відповідні процесуальні документи, матеріали для проведення експертиз, тому що суди не мають коштів на поштові послуги, і все це в цілому призводить до затягування розгляду справ у судах, і така ситуація триває вже третій рік”, – каже “Страні” Ростислав Кравець.

Водночас, у рамках диджиталізації повістки до суду почали надсилати в електронному вигляді.

“Останнім часом, з розвитком електронного судочинства та “Дії” повістки приходять електронкою, або в систему “Електронний суд” – тим, хто в ній зареєстрований. Приходить на Вайбер, смс-повідомленням. Але проблема відсутності коштів для відправки кореспонденції є, і заперечувати її дивно. Те, що нібито скарг не зафіксовано – це теж певна маніпуляція. Від того, що вони перевели розсилку повісток в електронний формат, проблема не зникає. Ви ж матеріал для експертизи не надішліть електронною поштою”, – зазначає Ростислав Кравець.

Крім того, дефіцит марок має і більш серйозні наслідки. Адвокати розповідають, що суди касаційної інстанції скасовують рішення апеляції через те, що учасникам процесу належним чином не було повідомлено про засідання та не отримали сам текст рішення суду поштою, як має бути за процедурою.

“Часто сторони процесу використовують це як спосіб скасування законних рішень судів – через те, що було порушено процедуру повідомлення”, – каже Кравець.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

Співзасновник та голова правління Фонду DEJURE, екс-координатор Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков побоюється, що Верховна Рада під виглядом євроінтеграції може зробити Конституційний Суд України (КСУ) повністю політично залежним від влади. Він наполягає, що вирішальний голос у комісії, яка відбирає суддів КСУ має бути у незалежних експертів, а не у політиків (чого не передбачено зараз). Чи обґрунтовані такі побоювання? Що взагалі відбувається в Україні із судовою реформою? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Ми вже маємо негативний приклад роботи так званої Етичної ради

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець міркує так:

“Я вважаю Жернакова пропагандистом, який діє не на користь України. І він послідовно відстоює позицію тих осіб, які намагаються, як мінімум, послабити нашу державу, нашу самостійність та суверенітет. У даному випадку удари завдаються по судовій гілці влади, знищення якої призводить до припинення існування незалежної країни. З подачі Жернакова та тих, хто стоїть за ним, робиться спроба передати повноваження від народу України на управління країною – іноземцям. Ми вже маємо негативний приклад роботи так званої Етичної ради, коли особи, які не знають ні українську мову, ні українське законодавство, намагаються створити видимість ефективного, публічного та незаангажованого відбору членів Вищої ради правосуддя (ВСП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”.

Однак, зазначає експерт, все це фактично перетворюється на ручний відбір. Яскравим прикладом, за словами Ростислава Кравця, є випадок із суддею Ларисою Гольник (Полтавський суд) та активістом Романом Маселком.

“Суддю Гольник визнали недоброчесною, бо вона своїх колег називала “баранами”. Зазначалося, що це порушує етичні норми, тому вона не може стати членом ВСП. У той же час Маселко, який закликав до радикальних дій (чи не вішати суддів КСУ), здійснювати пробіги “Автомайдану” тощо, до якого є питання щодо деяких фінансових моментів, на думку Етичної ради – абсолютно етичний та доброчесний. І такі приклади, як на мене, наочно демонструють, що іноземці не налаштовані відбирати когось публічно, відкрито та неупереджено. Їхнє завдання – призначати осіб, які будуть підконтрольні. Доказ тому та сама перевірка двох незаконно призначених, на мій погляд, суддів КСУ – Оксани Грищук та Олександра Петришина (їх відбирали на посади, які не на той час вакантні)”, – наголошує експерт.

Та сама історія, на думку Ростислава Кравця, із суддею КСУ від партії “Слуга народу” Ольгою Совгиря. Як нардеп, вона фактично стала членом КСУ, що є грубим порушенням, т.к. судді мають бути політично нейтральними.

“На жаль, усі заяви Жернакова направлені на виконання тих вказівок, які даються йому з-за кордону з метою знищення незалежності та суверенітету України. І на це мають звертати увагу наші спецслужби, – вважає експерт. – Упевнений, що має зберегтися існуючий порядок роботи Конституційного Суду та призначення його членів”.

Є серйозне занепокоєння щодо пробуксовування певних вдалих реформ, у тому числі судової

На думку голови платформи Єдиного координаційного центру, політолога Олега Саакяна, дуже добре, що навіть під час війни політичне життя в Україні триває, як і контроль за діями влади.

“Це говорить про те, що у нас виробилися запобіжники проти зловживання владою. І навіть за умов війни ці запобіжники працюють, щоправда, з урахуванням військового контексту”, – пояснює політолог.

Справді, продовжує він, є серйозне занепокоєння щодо пробуксування та навіть відкату певних вдалих реформ, які запроваджувалися в Україні. У тому числі судової, яка на сьогоднішній день у частині Конституційного Суду викликає дедалі більше запитань у експертів щодо ризиків можливої політизації КСУ.

“Не сказати, що сьогоднішній формат його існування та роботи є гарантією його неупередженості. Швидше за все, всі роки незалежності показали, що КСУ складно назвати незалежною структурою. Але й ті пропозиції, які зараз просуваються (йдеться про збільшення політичної квоти при призначенні суддів КСУ, а також про збільшення терміну їхнього перебування на посаді), не вилікують цю хворобу, а швидше посилять її”, – констатує Олег Саакян.

Comments.ua

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:

https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»