повернули – Третейський суд

Опитування доходів українців повернули: для чого це Держстату

Max — Mon, 23 Mar 2026 10:27:48 +0000

У березні в Україні стартує перше “обстеження доходів та умов життя” домогосподарств за європейською методикою EU-SILC від Держстату. Планується опитати понад 18 тисяч українських домогосподарств у 22 регіонах країни, включаючи Київ.

Самі сім’ї для опитувань вже відібрано. Інтерв’юери від Держстату ходитимуть за адресним списком і ставитимуть людям питання про зайнятість, умови життя, житло, матеріальний стан, доходи тощо.

У Держстаті стверджують, що ця інформація конфіденційна і нікуди далі статистичного відомства не піде – її не передаватимуть ні податківцям, ні органам влади. Дані нібито просто поповнять статистичні звіти про життя українських сімей (раніше вони публікувалися на сайті Держстату регулярно).

Втім, як вважає голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець, “насправді такі дослідження можуть стати першим етапом для запровадження в Україні нових податків”.

“Влада хоче отримати вибірку про реальний рівень життя українських сімей і зрозуміти, чи потягнуть вони підвищення податків”, – вважає Кравець.

На його думку, на запитання інтерв’юерів від Держстату варто відповідати вкрай обережно.

Такої думки дотримується голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

“Вивчають ситуацію під запровадження додаткових податків. Влада розуміє, що реальні доходи багатьох українців вищі за офіційні, і повз бюджет йдуть чималі гроші. Ще до війни в Україні говорили про впровадження методів непрямої оцінки доходів, але тоді до цього так і не дійшло. Не виключено, що така оцінка буде запущена в майбутньому”, – каже Попенко.

На думку Кравця, результати дослідження хочуть отримати міжнародні партнери, щоб “підказати українській владі, де ще можна закрутити гайки”.

Зналися, що насправді означають нові опитування від Держстату.

Від зарплати та машини до меню та комуналки

Ще в січні 2026 року Держстат повідомляв, що після чотирирічної перерви відновлює “роботу на полях” або так звані “обстеження домогосподарств”. Тоді було анонсовано “обстеження робочої сили” – вибіркове опитування населення про зайнятість та безробіття.

У відомстві тоді заявляли, що такі опитування після чотирирічної перерви дозволять державі повернутись до регулярного моніторингу стану ринку праці.

Цікаво, що, окрім стандартних питань про професію та працевлаштування (з офіційним оформленням або без) планувалося ставити питання про співпрацю з цифровими платформами, такими як Uklon, Glovo, YouTube та ін. Як пояснювали в Держстаті, це дозволить краще оцінити “обсяги сучасних форм зайнятості”, які раніше залишалися.

Цікаво, що саме приблизно водночас йшла робота над Трудовим кодексом, де з’явилися “ознаки трудових відносин”, які вважатимуться підставою для нарахування людям податків як офіційно працевлаштованим (навіть якщо вони оформлені, скажімо, як ФОП).

А нещодавно Держстат анонсував ще один – про добробут та рівень доходу домогосподарств. Його проведуть із березня по червень 2026 року.

Для участі у ньому відібрано понад 18 тисяч українських домогосподарств у 22 регіонах країни, включаючи Київ.

Як пояснили у Держстаті, до відібраних сімей “під двері” прийде фахівець з інтерв’ювання, який зобов’язаний показати службове посвідчення та посвідчення особи (документи закликають перевіряти). Участь в опитуванні добровільна, стверджують у Держстаті, тобто, за ідеєю, люди можуть просто не відчинити двері. При цьому в Держстаті зазначили, що “відібрані сім’ї не можна замінити на інші – саме їхні відповіді впливають на результати”.

Також у Держстаті запевнили, що дані опитувань є конфіденційними.

“Інформація не передається правоохоронним органам, ТЦК чи будь-яким структурам. Результати публікуються лише у зведеному вигляді”, – йдеться на сайті Держстату.

Людям також пропонують вибір: можна відповісти на запитання інтерв’юеру особисто, телефоном або заповнити анкету на сайті Державної служби статистики.

Зазначимо, дослідження проходитиме за європейською методикою EU-SILC.

Ще влітку минулого року Держстат своїм наказом №111 затвердив нові форми статистичних спостережень у рамках дослідження EU-SILC “Статистика доходів та умов життя”. Використовуватимуть так звані анкети “№2-ЕО-Дуж” і “№3-ЕО-Дуж” для збору даних доходів та їх розподіл, умови життя домогосподарств, що належать до різних соціальних верств.

Цікаво, що у методиці проведення цього дослідження зазначено, що “користувачами даних статистичного спостереження можуть бути органи державної влади та місцевого самоврядування, науковці та дослідники, медіа, міжнародні організації, підприємства”.

У методиці також перераховано, які саме показники цікавлять Держстат. Серед них, окрім чисельності домогосподарств та вікових рамок мешканців, є, наприклад, “рівень перенаселеності житла”, рівень ризику бідності для домогосподарства (у тому числі, чи буде воно претендувати на соціальну допомогу від держави), наявність кредитів і чи можуть за ними платити, що з рівнем оплатиммуналку, чи є в сім’ї гроші на відпустку, що вона їсть (аж до споживання страв з м’ясом і рибою), чи змінює меблі у разі її зносу, чи має можливість оплачувати “несподівані фінансові витрати” за рахунок заощаджень, чи має автомобіль, що з одягом та взуттям, чи є доступ до Інтернету тощо.

Також Держстат хоче вирахувати “індекс Джіні” – цей показник відображає ступінь відхилень фактичного розподілу доходів від “рівномірного” – тобто як розподіляються доходи у сім’ї. Ще один предмет вивчення – “нерівність доходів” у межах країни та різних соціальних груп. Є також пункти про “рівень задоволення життям”, “рівень довіри до інших людей” та ін.

Що стосується безпосередньо доходів, то Держстат має намір з’ясувати загальний дохід домогосподарства в гривнях (сума доходів всіх членів сім’ї у вигляді зарплати, додаткових доходах готівкою або “іншими засобами”, прибуток від підприємницької діяльності, самозайнятості, дохід від “використання службового авто у власних цілях”, здачі нерухомості в оренду.

Тобто, мабуть, зона інтересу статистичного відомства до життя українських сімей є максимально широкою. Що це означає?

“Промацують ґрунт на предмет закручування податкових гайок”

Відновлення опитувань домогосподарств у розпал війни викликало чимало суперечок в українській експертній спільноті.

Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін каже, що “йдеться про стандартні питання, без яких Держстат не може дати обов’язкового цього року звіту про особливості життя домогосподарств”.

Зазначимо, що Держстат загалом сильно активізувався після призначення нового глави Арсена Макарчука у березні минулого року (раніше він працював головою департаменту стратегії та розвитку Нацбанку). Відомство запустило новий офіційний сайт, де даних на перший погляд більше, але щоб їх отримати, потрібно авторизуватися.

Також Держстат повідомив про повноцінне поновлення збору даних та подання звітності підприємствами (з початку війни були послаблення). Заявлено і про “активізацію співпраці з міжнародним статистичним співтовариством”. І, очевидно, відомства активно переходить на європейські методики збору даних. Як пояснило джерело в уряді, під “реформи” Держстат отримує регулярне грантове фінансування від міжнародних партнерів.

Сам Макарчук в одному з інтерв’ю заявляв, що є прихильником ухвалення державою рішень на підставі статистичної інформації, а не “інтуїтивно”. А опитування домогосподарств називало “неоціненим джерелом даних для держави”.

Питання – як воно може використовувати ці дані?

Олег Попенко каже, що мова може йти про “промацування ґрунту” напередодні закручування гайок із податків.

“Про те, що в Україні офіційні та реальні доходи громадян, як кажуть, дві великі різниці, знають не тільки наша влада, а й міжнародні партнери. І у них постають питання, чому кошти їхніх платників податків йдуть на підтримку українців, які самі податки платять далеко не завжди. Непрямих методів оцінювання доходів, впровадивши, зокрема, систему “нульової декларації” Але нововведення фактично провалилися, потім почалася війна. Але інтерес влади до доходів громадян нікуди не подівся.

Кравець вважає, що отримати дані про доходи українців хочуть насамперед міжнародні партнери, щоб “запропонувати нашій владі ідеї щодо нових податків”. Нібито спочатку планують оцінити, за які кошти в цілому живуть українці, а вже потім почати їх “вилучати до бюджету”.

Кравець каже, що згідно з українським законодавством громадяни не зобов’язані відповідати на запитання Держстату. Він також вважає, що “краще не поспішати відкривати сімейну бухгалтерію” представникам статистичного відомства, хоча, як каже Кравець, жодних санкцій щодо опитаних домогосподарств (скажімо, донарахування податків) влада вжити не може (пункт про захист конфіденційності даних окремо прописаний і в методиці проведення опитувань).

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

Вкладникам радянського Ощадбанку повернули 15 мільярдів гривень

Max — Sat, 08 Jan 2022 12:09:26 +0000

“33 роки збирав гроші на книжку. Відкладав по 20 відсотків зарплати. Зібрав 5 тис. рублів, дружина — 7 тис. За прем’єрства Юлії Тимошенко дали по тисячі гривень. Як отримати решту?” — запитує читач Микола Коломієць, 80 років.

Після розпаду СРСР Україна зобов’язалася виплатити людям 132 млрд руб. боргів радянського Ощадбанку. Гроші планували видавати поетапно. 2008‑го уряд прийняв рішення виплатити по 1 тис. грн усім, незалежно від розміру вкладу. Компенсацію називали “Юліною тисячею”, бо прем’єр-міністром тоді була Юлія Тимошенко. Її отримали не всі. 2012 року уряд Миколи Азарова планував довидати 1 тис. грн тим, хто не отримав 2008‑го. Однак виплати зупинили.

За 30 років вкладникам радянського Ощадбанку повернули більш як 15 млрд грн — 1/9 початкової суми.

— Скоріше за все, вже ніхто нічого не поверне, — говорить економіст Олексій Кущ, 42 роки.

— Банкрутство радянського Ощадбанку фактично рівнозначне банкрутству держави. Досвід пострадянських країн свідчить, що ніхто не повертає ці гроші. В Україні були дві спроби — за часів Тимошенко та Януковича. Тоді держава витратила по 5 мільярдів гривень. Ці кошти з’явилася внаслідок приватизації 2008‑го Криворіжсталі, 2021 року — Укртелекому. В першому випадку держава отримала 24 мільярди гривень, у другому — 12 мільярдів. Провели разові виплати. Зараз на такі надходження не варто сподіватися.

— Не думаю, що суд допоможе вкладникам зобов’язати сьогоднішній Ощадбанк повернути гроші, — говорить адвокат Ростислав Кравець, 47 років. — Не зрозуміло, як перераховувати гроші. Тисяча рублів тоді й тисяча гривень зараз — різні суми.

Держава мала б закріпити виплати законодавчо. Верховна Рада — прийняти відповідний закон. Це можна було здійснити багатьма шляхами. Наприклад, випустити державні облігації для громадян. Але цього не роблять. І немає фахівців, які зможуть розробити такий механізм.

Автор: Анастасія ПРОКАЄВА, Gazeta.ua

АО «Кравец и Партнеры»

Вкладникам повернули 2,7 мільярда гривень

Max — Mon, 02 Apr 2018 18:25:08 +0000

Верховний суд визнав незаконною ліквідацію банку «Хрещатик». Відповідна постанова з’явилася в державному реєстрі судових рішень.

«Хрещатик» віднесли до неплатоспроможних 5 квітня 2016 року. Фонд гарантування вкладів запровадив тимчасову адміністрацію. 25% акцій банку належало Київській міській держадміністрації. Там обслуговувалися понад 30 комунальних підприємств столиці. На його рахунки надходили платежі за житлово-комунальні послуги. Банк мав 124 відділення. 43 із них — у Києві. На 1 жовтня 2015 року посідав 18-те місце серед 122 діючих банків, за даними НБУ. У червні 2018-го фінустанову мали ліквідувати.

— Для власників банку це рішення суттєвого значення не має. Вони відповідатимуть за дії, що призвели до неплатоспроможності банку, — говорить адвокат Ростислав Кравець, 44 роки. — Суд визнав, що Нацбанк недостатньо контролював діяльність «Хрещатика». НАБУ тепер зможе притягнути керівництво НБУ до відповідальності за покривання проблем банку та бездіяльність. Продаж майна фінустанови можна буде визнати незаконним. Це позитивна новина для позичальників, майно яких перебувало в заставі за кредитами. Зможуть оскаржити продаж у суді. Відновити роботу банк не зможе. Подібні рішення суди приймали і стосовно інших фінустанов. Нацбанк винен у доведенні до неплатоспроможності, вкладники через це втратили кошти. Люди зараз подають позови проти НБУ, аби повернути свої гроші. Шанси на виграш досить значні.

— Можна оскаржити в судовому порядку рішення Нацбанку, що «Хрещатик» визнали неплатоспроможним і вивели з ринку. Але це не поверне фінустанові банківську ліцензію, — каже фінансовий аналітик Олексій Кущ, 43 роки. — Продовжити роботу «Хрещатик» не зможе. Рішення Верховного суду лише пригальмує процес ліквідації банку. Це не в інтересах клієнтів. Кредитори третьої-четвертої черги втратять можливість отримати свої кошти. У виграші будуть акціонери та керівництво банку. Рішення суду не дає підстав провести розслідування їхніх дій і відкрити кримінальну справу.

Фонд гарантування вкладів повернув гроші 97% вкладників банку «Хрещатик». Їхні депозити не перевищували 200 тис. грн. Сума компенсації становила 2,7 млрд грн.

Gazeta.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры