Как сообщил первый заместитель главы Фонда госимущества Дмитрий Парфененко, в последнее время увеличивается интерес со стороны иностранных компаний к аренде украинских объектов. Так что, это оперативный ответ ФГИ на пожелания нерезидентов и спрос на рынке.
 
Насколько выгодна такая инициатива ФГИ для страны, в эфире радиостанции Голос Столицы прокомментировал старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.
 
Тобто до цього іноземцям не дозволялося орендувати українське державне майно?
 
— Так, обмеження стосувалося саме безпосередньо державного майна, яке не мало передаватися компаніям — нерезидентам в оренду. І я вважаю, що це абсолютно доцільно. І саме така норма існує в більшості країн, які захищають свій внутрішній ринок, а також захищають своє майно, яке знаходиться в державній власності тим чи іншим способом.
 
Яка мета цієї заборони?
 
— По-перше, оренда передбачає певне використання майна. Тобто певний режим використання майна, а також певне його утримання. Якщо, наприклад, нерезидент неналежним чином використовує, Фонд держмайна не буде моніторити і щоденно перевіряти, яким саме чином використовується те чи інше майно. І звичайно, після закінчення оренди, наприклад, несплати нерезидентом коштів чи знищення цього майна, чи нанесення іншої шкоди, прийдеться судитися в міжнародних судах, стягувати ці кошти, шукати того іноземця невідомо де. І фактично таким чином держава може втратити просто мільярди гривень у разі, якщо буде передаватися майно в оренду іноземцям.

Ви вважаєте, що вітчизняний орендар більш відповідальний?
 
— Звичайно. У вітчизняного орендаря є певні  активи в Україні. Тобто це ж не компанія, яка вчора зареєструвалася. А що є у іноземців? Так, є активи, які знаходяться в Англії, Німеччині, десь на якихось Багамських островах. Що потрібно буде зробити українським юристам, тим же представникам Мін’юсту, представникам Фонду державного майна, щоб стягнути всі ці кошти, всі ці збитки. Це, ви розумієте, втрати і кількість тих судів, для того, щоб стягнути кошти, стягнути ту нанесену шкоду цими іноземними компаніями. І тим більше, ми ж прекрасно розуміємо, як будуть сплачуватися податки. Тобто це не тільки можливість втратити майно і неналежне його використання, а держава може втратити мільйонні податки, які будуть поступати в казну іноземних країн замість того, щоб сплачуватися в Україні. Тобто іноземці, звичайно, тут не будуть показувати прибуток, а всі ці компанії сплачують, вони є резидентами інших країн податковими, і будуть сплачувати податки там. Тому я вважаю, що це взагалі є якась така диверсія на рівні держави щодо передачі в оренду іноземцям державного майна.
 
У такому випадку, навіщо тоді Фонд держмайна ухвалює таке рішення? 
 
— Потрібно задати це питання тим особам у Фонді держмайна, які ініціюють ці зміни. Тому що всі ці розповіді про те, що іноземці різко так зацікавилися державним майном в Україні, де є дуже велика інфляція, де є дуже великий рівень корупції, де не працюють суди, де йде війна — ми прекрасно розуміємо, що це абсурд. Стільки моментів стосовно взагалі правового регулювання майна в Україні, і тут іноземці різко якимось чином зацікавилися цим майном, в мене виникає підозра, що це не іноземці, а саме наші громадяни, які за допомогою іноземних компаній, іноземних юрисдикцій таким чином намагаються отримати надприбутки і не сплачувати податки в Україні.
 
Які державні підприємства в першу чергу опиняються під загрозою?
 
— Безпосередньо в нас ж є дуже велика проблема наразі. Я так розумію, що це один з кроків виходу із цієї ситуації зі спецконфіскацією. Навіть створили ціле агентство, яке буде утримувати відповідне майно. То, я так вважаю, що це одна з таких ланок цього ланцюга, який намагаються певним чином відбирати майно у минулих власників чи державних службовців, які не можуть довести його легальність, і передавати через Фонд державного майна в оренду безпосередньо вже іноземним компаніям. А що стосується, які галузі, в більшості — це в енергетиці, є в хімічній промисловості ще залишилися державні підприємства. Є державні підприємства, які мають дуже великі земельні фонди. То я вважаю, що на це в першу чергу і буде націлена оця оренда і передача майна в оренду як цілісних майнових комплексів.
 
Чи є якісь юридичні механізми, які Фонд держмайна може застосувати, аби убезпечити підприємства від вже названих вами ризиків?
 
— Звичайно. Ми можемо назвати безліч таких критеріїв, однак в разі, якщо вони не будуть виконуватися, то ми нічого не отримаємо, будемо шукати потім крайніх якихось осіб, якихось юристів, які узгодили ці договори оренди і які щось там підробили, як це відбувається зараз в більшості таких аналогічних справах, коли мова йде про розкрадання майна, коли фактично перекладається вся відповідальність на якогось службовця, який щось недогледів, хоча насправді він отримував чіткі вказівки, з ким потрібно і як укладати відповідні договори. Тому, я вважаю, що всі ці механізми фактично в Україні не будуть працювати. І в зв’язку з цим навіть якщо б вони працювали, я вважаю, що передача іноземним компаніям, саме нерезидентам в оренду державного майна є неприпустимою. Це є підривом фактично економічної незалежності і фінансової стабільності в Україні.

Чи вам не здається, що є якась вірогідність через цю ініціативу зриву приватизації?
 
— Це також може бути — зрив приватизації. Однак я вважаю, що на сьогоднішній день приватизація в Україні фактично не може бути. Тому що насправді в зв’язку з тими великими ризиками, які існують сьогодні в Україні, реальні ціни на ті об’єкти нерухомості, усі майнові комплекси отримати сьогодні неможливо. І краще їх використовувати самим, і налагодити на них отримання державою прибутку, ніж шукати осіб, яким за безцінь продати ці об’єкти. Тому я вважаю, що тут питання стосовно приватизації і ті плани приватизації, які не перший рік вже зриваються, то про це мова навіть і не йде. І я вважаю, що на це навіть і зазіхати не потрібно, на цю приватизацію.

Голос Столицы

Адвокатская компания Кравец и Партнеры