Нещодавно ми вже писали, що Мінфін оприлюднив на своєму офіційному сайті новий законопроект, який прописує ряд скандальних нововведень по податках: ПДВ для фізосіб-підприємців, податок для тих, хто продає товари та послуги через цифрові платформи (так званий податок на OLX), з посилок з-за кордону вартістю до 10 військовий збір у розмірі 5% “назавжди” (а не лише до скасування військового стану). Його розробили “на заміну” проекту, який Рада нещодавно “завалила”. 

Буквально відразу депутати розкритикували і новий проект, давши зрозуміти, що не збираються за нього голосувати.

Тому уряд навіть не став подавати його до парламенту, а вирішив дещо змінити тактику.

Замість єдиного законопроекту 30 березня уряд затвердив три окремі проекти – про податки на посилки, продаж через електронні платформи та військовий збір.

При цьому норма, що викликала найбільше обурення, про введення ПДВ для фізосіб-підприємців (під якою влада підписалася в оновленому меморандумі з МВФ) в ці документи взагалі не потрапила.

Однак це не означає, що Кабмін відмовився від ідеї. Глава Мінфіну Сергій Марченко заявив, що проект з ПДВ для ФОП все ж таки буде – він проходить останні погодження.

“Це просто спроба всіх перехитрити. Побачивши, що шансів на проходження єдиного законопроекту немає, слона вирішили різати частинами. Уряд подало три окремі проекти – про податки на посилки, продажі через електронні платформи і військовий збір. У перших двох є свої лобісти серед українських підприємців і тому в Кабміні на. Збору обмежили термін його дії на три роки після закінчення військового стану. Але, зрозуміло, що при необхідності можуть і далі його продовжити.

При цьому, як ми вже писали, доля податкових законів має політичне значення. Якщо їх буде провалено, то це дасть додаткові аргументи для тих сил, хто зараз вимагає відставки уряду.

Розповідаємо, що написано у нових законопроектах, і що їхнє ухвалення означатиме для українців.

Як переписали податок на OLX?

Ми вже детально розбирали, як влада хоче обкласти податками продажу через електронні платформи. Спочатку була ідея “включити лічильник” буквально для всіх продавців, навіть для тих, хто реалізує свої старі речі.

Нардеп Ніна Южаніна тоді заявила про спробу влади запровадити “податок на старі туфлі”. Пізніше у проект внесли зміни, прописавши, що податок у 5% мають сплачувати ті, хто продає товарів та послуг через онлайн-платформи на суму понад еквівалент 2 тисячі євро на рік.

В оприлюдненому кілька тижнів тому проекті від Мінфіну було прописано, що цифрові платформи стають податковими агентами, і повинні регулярно звітувати перед фіскальною службою.

У підзвітні операції потрапляли: здавання в оренду нерухомого майна, в тому числі житла та місць для паркування, особисті послуги, продаж товарів, здавання в оренду транспортних засобів. Ті, хто продає (або здає) щось через цифрові платформи, повинні будуть відкривати спеціальні рахунки у банках, доступ до яких отримає податкова служба. Виняток планують зробити тільки для фізосіб, які проводять за рік не більше 30 операцій на суму, що не перевищує еквівалент 2 тисяч євро (їм не потрібно буде відкривати спецрахунки та сплачувати податки).

Якщо власники спецрахунків проводять за рік операцій на суму понад 2000 євро, але менше 834 мінімальних зарплат (близько 7,2 млн гривень), то вони зможуть сплачувати податок за пільговою ставкою 5% плюс 5% військового збору (всього – 10%). Якщо сума більша – податок складе 18% плюс 5% військового збору, тобто лише 23%.

Але, як зауважила нардеп Ніна Южаніна, “пільга” була лише для продавців товарів. Ті, хто реалізує послуги (скажімо, здає в оренду нерухомість), зі старту мали платити, за задумом Мінфіну, 23% податку.

Що написано в новому проекті про податок на OLX?

Перелік “підзвітних” видів діяльності порівняно з тим, що прописано в проекті від Мінфіну, не змінився. До нього входять:

• надання в оренду нерухомості, включаючи житлову та нежитлову, а також паркувальні місця;
• особисті послуги;
• продаж товарів;
• здавання в оренду транспортних засобів.

Виняток зробили для урядових структур, а також для тих, хто продає через платформи не більше 30 операцій з продажу товарів на суму до 2 тисяч євро. Як видно, “пастка” для продавців послуг, про яку попереджала Южанина, залишилася – для них немає пільг щодо кількості операцій чи суми.

Залишилися також вимоги щодо відкриття тими, хто продає більш ніж на 2 тисячі євро на рік, спеціальних рахунків у банках. Вони зможуть сплачувати податки за пільговою ставкою – 5% податку та 5% військового збору, тобто лише 10%.

Податковими агентами визначено самі цифрові платформи. За неподання ними заяви про взяття на облік їм світять штраф – 20 мінімалок. А за порушення строків та порядку подання інформації про відкриття чи закриття спецрахунків чи звітів штраф становитиме 680 гривень за кожен випадок неподання даних чи зрив строків.

Якщо оператори не будуть подавати звіти про доходи підзвітних продавців, їм доведеться сплатити штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат, якщо звіти будуть неповними або недостовірними, штраф становитиме 0,5 мінімалки за кожен такий випадок.

У проекті також прописано, що доходи, отримані фізособами від продажів через цифрові платформи, вважатимуться “об’єктом оподаткування” так само, як загальний річний дохід, тобто мають включатися до податкової декларації. При цьому не вказані ліміти для таких доходів, з чого випливає, що будь-яка сума від продажу вже має вказуватись у декларації.

“Всі доходи, отримані через цифрові платформи (навіть продаж власних уживаних речей) для ФОП і самозайнятих осіб або повинні включатися в підприємницьку діяльність, або оплачуватись за ставкою 18% ПДФО плюс 5% військового збору. Тобто лікар, викладач, адвокат, бухгалтер, інженер, художник, якщо він продає щось через. не про євроінтеграцію, це про ускладнення життя, демотивацію працювати по-білому, витіснення частини діяльності у тінь”, – наголосила Ніна Южаніна.

При цьому нардеп Залізняк заявляє, що під прес можуть потрапити моделі OnlyFans.

“Щойно буде запущено обмін (інформацією з іноземними платформами – Ред. ), то у нас за кримінальною статтею потрапляє купа громадян, які заробляють на цій платформі”, – написав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Він також додав, що вимальовується історія, коли, з одного боку, громадян попросять заплатити податки, а з іншого – за це можуть відправити до в’язниці.

Військовий збір вже не “назавжди”?

Цікаві метаморфози зазнала ідея уряду зробити військовий збір у розмірі 5% “безстроковим” – тобто за фактом запровадити його “назавжди”, а не до скасування військового стану, що обіцяла влада на етапі підвищення цього податку з 1,5% до 5%.

Влада заявляла, що МВФ виставив закріплення “вічного” військового збору як одну з обов’язкових вимог. Відповідно, саме таке формулювання було внесено до проекту з податків від Мінфіну.

Але у новому урядовому законопроекті схема несподівано змінилася. Як зазначено у документі, військовий збір 5% встановлюється до 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде скасовано воєнний стан. Тобто якщо проект ухвалять у нинішньому варіанті, військовий збір 5% українці платитимуть ще протягом трьох років після війни, а не “вічно”.

“У меморандумі з МВФ не було ніяких “3 років після завершення військового стану” за пунктом військового збору. Там чітко написано: “влада скасує пункт про зупинення дії військового податку, додаткової надбавки до податку на доходи фізичних осіб, продовживши його дію після закінчення військового стану”. Але чомусь тут уряд спокійно. виходить і не кричить про зрив МВФ, як це було, коли Рада надіслала їх із законом”, – написав Железняк у своєму телеграм-каналі.

Голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець каже, що “три роки після війни” з’явилися, швидше за все, як поступка депутатам, щоб ті взагалі ухвалили цей законопроект. При цьому, як буде на практиці, неясно.

“Ніщо не заважає через три роки внести до закону правки і продовжити сплату військового збору 5% ще на якийсь час або зафіксувати його “вічний” статус”, – зазначив Кравець.

Які податки доведеться платити за посилки

У проекті від Мінфіну пропонувалося скасувати пільгу за закордонними посилками (за вартістю до 150 євро – без оподаткування) та залишити безподаткове ввезення тільки для посилок, які пересилають з-за кордону фізособи. Вони мають бути адресовані іншим фізичним особам на території України, а їхня вартість не повинна перевищувати 45 євро. Якщо ж будь-яку посилку (навіть до 45 євро) ви отримаєте, скажімо, з Aliexpress або Temu, то податки будуть – 20% ПДВ плюс мито (в середньому 10%, але ставка залежить від товару). Обов’язки щодо нарахування та сплати податків хотіли покласти на маркеплейси.

У новому проекті від Кабміну також є пільга для посилок від фізосіб іншим фізособам. Податки не стягуватимуться, якщо вартість такої посилки не перевищує 45 євро. При цьому сама посилка має бути безкоштовною для одержувача, а її вміст – призначатися для особистих, сімейних та інших потреб. Крім того, характеристики таких пільгових посилок, їх кількість та регулярність не повинні вказувати на те, що вони ввозяться для здійснення підприємницької діяльності. Тобто уряд вирішив діяти на випередження та одразу ж перекрити схему дроблення посилок, масове застосування якої прогнозували експерти (вона передбачає поділ великої партії товару на дрібні відправлення, які пересилаються від підставних фізичних осіб).

Також прописано список винятків для посилок вартістю 45 євро. Пільги з податків не буде, якщо у відправленні виявляться:

• підакцизні товари;
• парфумерія в об’ємах більше 50 г або туалетна вода понад 0,25 літра;
• кава більше 500 грам або кавові екстракти та есенції – понад 200 грам;
• чай – більше 100 грам або чайні екстракти та есенції – більше 40 грам.

Що стосується інших посилок, то, як написав на своїй сторінці у Фейсбуці голова Мінфіну Сергій Марченко, “ПДВ нараховуватиметься автоматично і включатиметься у вартість товару ще на етапі купівлі на електронній платформі”.

Як пояснив нам керівник адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Крвець, може йтися про створення свого роду посередників між іноземними маркетплейсами та українськими покупцями.

“Це можуть бути українські маркетплейси, через які будуть йти фактичні продажі з нарахуванням ПДВ. За фактом йдеться про створення потенційно корупційної схеми, коли з’являться якісь українські майданчики, а, можливо, одна як монополіст, які напевно захочуть отримати свою частку прибутку – або частину від нарахованого ПДВ в, або частину від нарахованого ПДВ в ПДВ товари”, – каже Кравець.

Загалом експерти і депутати зазначають, що сам проект виписаний нечітко, що може спровокувати загальну плутанину на ринку.

“Написано дуже погано. У такому вигляді воно не працюватиме і з 2027 року (дати набуття чинності нового закону – Ред. ) у нас зупиняться всі посилки на кордоні”, – пише Железняк.

Головне питання: чи ухвалять нові проекти і в якому вигляді? Залізняк пише, що 2 квітня їх уже розглядатиме робоча група у профільному комітеті. До 13 квітня є ще термін для подання альтернативних законопроектів.

“Але 7 квітня влада намагатиметься проголосувати скорочення термінів на 7 днів і вже 8 квітня внести на голосування”, – зазначає Железняк.

На його думку, якщо в Раді якось вирішиться політична криза, чи буде знайдено якесь тимчасове рішення, то шанси на прийняття мають два проекти – з військового збору та з “податку на OLX”.

“У потенціал законопроекту щодо скасування пільги на посилки я не вірю”, – пише Железняк.

Також він зазначає, що у нардепів “є думки, що закони потрібно проводити одразу за основу і в цілому. Щоб туди знову уряд не затягнув ліві правки”.

Що з ПДВ для фізосіб-підприємців?

Головною “страшилкою” для бізнесу останнім часом була ідея щодо запровадження податку на додану вартість для фізосіб-підприємців. Спочатку анонсували запуск ПДВ для всіх ФОП, оборот яких вищий за 1 млн. гривень на рік, що дуже мало (близько 2700 гривень на день), що означало б запровадження статусу платника цього податку фактично для всього бізнесу, включаючи навіть ринкових торговців. Потім ліміти за обігом у проекті від Мінфіні збільшили до 4 млн. гривень на рік. За словами голови громадської організації SAVEФОП Сергія. Доротича, особливо сенсу це не змінювало, оскільки все одно під цей кордон підпадало багато підприємців, який довелося б у такому разі наймати бухгалтерів і вести непросту звітність. На його думку, ПДВ для фізосіб-підприємців, незалежно від річних лімітів за обігом, це фактично “вбивство спрощенки”.

Серед нових проектів від Кабміну окремого документа щодо запуску ПДВ для ФОП немає. При цьому в меморандумі з МВФ ця вимога вказана. При цьому глава Мінфіну Сергій Марченко заявив, що проект з ПДВ все ж таки є – він знаходиться на стадії погоджень і доопрацювання з центральними органами виконавчої влади і буде винесений на затвердження вже найближчим часом.

Як розповів нам голова громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич, “торгівля йде за ліміти. Ряд бізнес-асоціацій вимагає підвищити їх з 4 до 6 млн на рік. У разі реалізації цієї ідеї кількість ФОП-“претендентів” на статус платників ПДВ зменшиться. через якийсь час ліміти за оборотом зрізати”.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

В частности, назревает скандал вокруг службы доставки Justin. Эта фирма входит в Fozzy Group и до недавнего времени работала по всей Украине, имела порядка 500 отделений.

Еще в начале войны Justin (как, впрочем, и некоторые другие логистические операторы) закрыла ряд отделений, прекратив выдавать посылки. Но, в отличие от конкурентов, которые со временем смогли решить проблемы с зависшими отправлениями и уплаченными за ними деньгами, по Justin все гораздо сложнее.

В апреле компания анонсировала начало возврата средств, перечисленных наложенным платежом за товары, а в начале мая пообещала “за две недели” выдать все посылки. Процесс действительно пошел, но через какое-то время все снова остановилось.

На сегодняшний день отделения Justin не работают, на связь с клиентами компания не выходит, сайт не обновлялся с 4 мая.

По данным нашего источника, близкого к компании, служба доставки “закрылась”. При этом якобы вопрос с посылками (которые люди так и не получили), решается.

“Скорее всего, они будут доставлены “Новой почтой”, – говорит наш источник.

Впрочем, в пресс-службе “Новой почты” нам заявили, что “ничего об этом не знают”. То есть, что будет с тысячами посылок на миллионы, непонятно.

Точно так же зависли деньги кэшбека, которые украинцы собирали за покупки. К примеру, программа Mastercard Rewords, которая была доступна клиентам отечественных банков, также закрыта. Людей предупредили о “последнем шансе” выбрать за свои баллы доступные бонусы (ваучеры в магазины или товары), а остальные средства станут донатом ВСУ.

Но это еще не худший вариант. Некоторые программы по кэшбек просто стали недоступными пользователям, а что с накопленными деньгами – вопрос открытый.

То есть часть инфраструктуры, на которой базировалась интернет-торговля, попросту перестала работать.

Разбирались, что в Украине с покупательскими сервисами и службами доставки.

Что случилось с Justin

Служба доставки Justin в последние годы активно развивалась. На волне карантина на ее базе четь супермаркетов “Сильпо” запустила доставку продуктов питания. На начало войны, как указано на официальном сайте Fozzy Group, Justin имела больше 450 отделений в 128 городах Украины. Анонсировались низкие тарифы – от 25 гривен, плюс бесплатная доставка из магазинов-партнеров.

В марте служба доставки Justin сообщила, что “в связи с ситуацией в стране отделения временно не работают”. Что стало неприятным сюрпризом для многих украинцев. Тем более что процесс доставки посылок, которые уже были заказаны и оплачены, оставался непонятным.

“Вы без предупреждения отправили назад посылку, еще и в накладной указали неправильный номер отправителя. Почему не предупредили?”, “Верните мои посылки, которые вы держите у себя уже две недели” – подобных сообщений полно на странице службы доставки в Фейсбуке. В Justin отвечали, что ситуация под контролем, посылки проходят инвентаризацию и скоро люди все получат.

В конце апреля появилась новая информация – о старте процедуры возврата средств за наложенные платежи. Предлагалось два способа.

Первый – обратиться в компанию “Электрум пеймент Систем”, оправив по вайберу свои данные, а также номер отделения, в котором удобно получить средства. “Электрум пеймент Систем” – это оператор электронных финансовых и платежных инструментов, который имеет лицензию НБУ на перевод средств в национальной валюте без открытия счетов. Мы отправили сообщение на вайбер по указанному номеру, но ответа так и не получили. Невозможно также дозвониться на номер, который указали клиентам в Justin.

Второй заявленный способ возврата денег, потраченных на оплату посылок наложенным платежом, – перечисление на банковскую карту (нужно было предварительно отправить по электронке фото всех страниц паспорта, номер плательщика налогов, номер карты).

Как рассказывают нам клиенты Justin, часть людей действительно получили деньги, но далеко не все.

4 мая Justin анонсировала выдачу посылок, заверив, что наконец-то прошла инвентаризация, тысячи посылок уже выданы, остальные – в процессе. Но предупредили, что доступ сейчас есть не ко всем отделениям, в этом случае, возможно, придется подождать. Также заявлялась возможность оправки посылок “альтернативным почтовым оператором” – если Justin больше не работает в вашем городе. В службе доставки предупредили о том, что часть посылок могут оказаться “поврежденными” или “утраченными”. В этом случае обещали обязательно рассмотреть возможность компенсаций стоимости, но – “после возобновления претензионной работы”.

Майское сообщение на сайте Justin – последнее. В  пресс-службе Fozzy Group, куда мы обратились за комментариями о судьбе службы доставки, а также клиентских посылок и денег, нам пока ничего не ответили (“Страна” опубликует ответ, как только его получит). Обратившись в Fozzy, как клиенты Justin, мы получили совет звонить на горячую линию службы доставки. “Мы технически не имеем доступа к данным программы”, – сказали нам в компании. Дозвониться на горячую линию также не удалось.

Источник, близкий к Fozzy, сказал нам, что Justin “закрылся”. А посылки якобы “доставит “Новая почта”. В самой “Новой почте”, к слову, эту информацию не подтвердили. В пресс-службе заявили, что “ничего об этом не знают”.

Между тем служба международной доставки Fozzy – Post International – продолжает работать. В конце июня сеть “Сильпо” сообщила о запуске новой службы доставки продуктов и готовой еды – Loko.

“Отделения Justin базировались в основном в магазинах сети “Фора”, и их много в пригороде, небольших населенных пунктах, часть из которых сильно пострадали от боевых действий. Поэтому не исключаю, что часть посылок потеряна. Возможно, людям что -то компенсируют, но, скорее всего, это будет в долгую. Что касается работы на рынке доставки сейчас, то она может быть выгодна только очень большой сети, которая сможет зарабатывать на объемах, несмотря на подорожание топлива и сложности с логистикой. Иначе тариф будет очень высоким”, – говорит наш источник на рынке логистики.

По словам руководителя адвокатского объединения “Кравец и партнеры” Ростислава Кравца, согласно закону о почтовой связи, украинцы, которые не получили посылки или средства, могут обращаться с претензиями к почтовому оператору. А, если реакции нет, – в суд.

“Решение, скорее всего, будет в пользу истца, компанию обяжут вернуть стоимость посылки, доставки и прочие расходы. Кроме того, согласно закону о защите прав потребителей,  людям положено 3% от суммы компенсации за каждый день просрочки”, – отметил Кравец.

Как работают другие службы доставки

Служба доставки Delivery на начало июля возобновила работу 300 отделений по стране.

С 31 августа обещает скидки в 20% на доставку гуманитарных грузов (медикаменты, средства гигиены, продукты, одежда и др) в наиболее опасные регионы. Но скидки “именные” = предварительно нужно подать анкету. Также эта служба доставки развивает международное направление – доставку личных вещей за границу (цены от 665 гривен за посылку весом до 2 килограмм), доставку стройматериалов и др.

Также практически возобновила работу своей сети служба доставки Meest Express. При этом тарифы выросли – их пересчитали в соотвествии с ростом курса доллара. Отметим, что компании пока не удалось полностью решить проблемы, возникшие в начале войны – некоторые клиенты ждут свои посылки уже по три месяца.

“Новая почта”, как мы уже писали, снизила тарифы на доплату при отправке нескольких посылок по одной накладной (10 -30 гривен вместо 30-50 гривен в зависимости от веса), Также на 33% снизился тариф на доставку личных вещей в Польшу. При этом доставка из зарубежных интернет-магазинов, наоборот, подорожала на 10-20%, что в компании пояснили ростом цен на горючее.

“Укрпочта” с 1 июля этого года также подняла тарифы – в среднем на 14%. Посылка весом до килограмма по Украине стоит 35 гривен вместо 31, а до 15 килограмм – 75 гривен вместо 65. В компании это пояснили ростом цен на доставку.

Но появились новые услуги. С июля УП перевозит крупногабаритные грузы (велосипеды, автомобильные запчасти и пр.) во всех областных центрах и еще ряде городов (Кривой Рог, Кременчуг и др).

Скидки сгорели?

С начала войны, помимо пересылок, проблемным направлением стали проекты по накоплению кэшбека – части средств, которые зачисляют на карту и которые затем можно использовать на новые покупки.

Отметим, что многие банки с начала войны объявили о приостановке таких проектов (теперь некоторые их снова возвращают, но не все).

Программа Mastercard Rewords, которая была доступна клиентам отечественных банков, также закрыта. Людей предупредили о “последнем шансе” выбрать за свои баллы доступные бонусы (ваучеры в магазины или товары), а остальные средства станут “донатом”.

Но с банковскими картами все более-менее понятно. Кэш-бэк закрывали с предварительным уведомлением, и средства можно было потратить до того, как они обнулятся.

Другое дело – коммерческие проекты, которые обещали кэш-бэк за покупки в магазинах- партнерах. Эти средства аккумулировались в личных кабинетах клиентов и ранее их можно было тратить на покупки. Сейчас такая возможность есть не всегда.

К примеру, на проекте Letyshyops людям предлагают вывести свои кэшбеки на потребности ВСУ. В компании заявляют, что  стали партнерами фонда “Повернися живим” и уже вывели около 162 тысячи евро кеэшбека. Интересно, что в России, где до войны letyshyops активно работал, вспыхнул скандал – пользователи массово жалуются, что не могут зайти в свои личные кабинеты, а при попытке вывести средства, им предлагают только один способ – донаты на ВСУ.

“В начале марта 2022 года Игорь Гнатовский (основатель проекта, бизнесмен из Винницы – Ред) объявил, что Letyshyops остановил работу в России, что будет ему стоить порядка 50 млн долларов убытков. Гендиректор сервиса ничего не сказал о текущем балансе кэшбека на заблокированных аккаунтах россиян – сохранится он или аннулируется, но теперь понятно, что все накопленные средства вывести не получится”, – написало российское издание vc.ru, где на днях вышло расследование по работе сервиса Letyshyops.

Отметим, что украинские клиенты сервиса формально могут вывести средства на банковские карты, но в реальности сделать это удается не всем.

Еще один кэшбек проект – Grivasi- с начала войны не работает. “Ранее через него получала возврат части средств за покупки с Али экспресс. Плюс тут можно было выводить минимальные суммы – от 5 долларов на мобильный счет. Но сервис просто неожиданно “умер” со всеми накопленными деньгами”, – рассказывает нам киевлянка Алина. Такая же история со Smarty Sale.

Сервис Payback  работает, и, как заверяют его представители, вывод кэшбека проходит в штатном режиме. Но все же есть одно “но” – заминка может случиться якобы по вине магазинов – участников программы. “Есть вероятность, что до окончания военного положения в стране партнеры не будут подтверждать начисленные кэш-бэки”, опасались в компании в марте этого года. Теперь же говорят, что ситуация нормальная и после возобновления доставки в Украину посылок с Али экспресс и IHerb ожидают увеличения потока клиентов (возврат средств составляет до 5% и 3,5% соответственно).

Отметим, что при этом даже на работающие сервисы пользователи жалуются – заявляют, что идут задержки с начислением средств, но главная проблема – вывод. Деньги настойчиво предлагают жертвовать на благотворительность или перечислять ВСУ (при этом подтверждений целевого использования средств пользователям, как правило, не дают) или же ждать зачисления, которое непонятно, когда будет.

Что интересно – представители сервисов ссылаются на военное положение, отмечая, что магазины до его окончания могут и не подтверждать кэшбек – все на их усмотрение.

“На самом деле вполне возможно, что сами сервисы не выполняют свои обязательства перед магазинами по количеству клиентов, которые приходят от них. Поэтому, соответственно, и ритейл задается вопросом – стоит ли давать скидки”, – говорит Кравец.

СТРАНА

АО «Кравец и Партнеры»

На таможне стали тщательнее проверять содержимое посылок с товарами из-за рубежа. Получателям привозят бандероли, заново перемотанные «таможенным» скотчем. Это может быть связано с проектом, уменьшающим сумму беспошлинного ввоза со 150 евро до всего 22.

Впрочем, фискалы связь проверок со скандальным проектом отрицают, а юристы говорят, что таможня самостоятельно досматривать посылки не имеет права.

Проверка стоимости

Получатели жалуются, что посылки из Китая и США начали проверять на соответствие их заявленной стоимости. «Такого еще не было. Пришла первая посылка, которую на таможне вскрыли и проверили, соответствует ли заказанный товар заявленной на посылке стоимости. Не поверили на таможне, что телефон из Китая можно купить за 50 баксов, вот и кинулись проверять», — возмутился специалист по онлайн-покупкам Вячеслав Поездник.

Как рассказал он «Вестям», из посылки ничего не пропало, но причины, по которой ее открыли, никто объяснять не стал. Случай далеко не единственный. «Мои часто вскрывают, несмотря на то что к посылкам всегда прилагается перечень содержимого. Вскрывают, так как не могут понять, как 15 кг может стоить 150 евро», — говорит днепрянка Ксения Стаскевич, которая также часто заказывает посылки из Китая. Схожая ситуация и с посылками из США.

«Если посылка стоит $ 35, то не было еще такого, чтобы ее не открыли и не проверили, сколько мы с друзьями заказывали. И так каждый раз», — говорит нам киевлянин Алексей Голиков.

«Вести» уже писали о проекте закона, который хотели внести в парламент: лимит на беспошлинный ввоз товаров из-за границы планировалось понизить со 150 до 22 евро. Идею поддержал глава Госфискальной службы Роман Насиров, однако после волны возмущения законопроект решили отозвать.

Должна быть отметка

Как рассказала «Вестям» глава Комитета по вопросам таможенного дела Общественного совета при ГФС Галина Вдовина, случаев вскрытия посылок на таможне действительно стало больше, однако с инициативой проверки с целью доплаты не связывают.

«В последнее время посылки, которые отправляют крупными службами доставки, проверяются регулярно, но у таможни есть право выборочного контроля согласно постановлению Кабмина. При этом сама таможня вскрывать посылки не имеет права — по процедуре это должен делать сотрудник почты в присутствии сотрудника таможни», — говорит нам Вдовина.

А по словам юриста Ростислава Кравца, выборочное вскрытие посылок проводится для пресечения контрабанды, поскольку нередко в посылках из-за рубежа в Украину перевозят наркотики. «Фиксировали случаи, когда запрещенные вещества заказывали через интернет. Если вашу посылку вскрывали, то на ней обязательно должна быть соответствующая отметка и письменное подтверждение, которое вам должны показать при получении», — говорит Кравец.

UBR

Адвокатская компания Кравец и Партнеры