Що стоїть за цією ініціативою, та чим може обернутися перезавантаження антикорупційної системи для України. 

Масові обшуки у співробітників Національного антикорупційного бюро України, які відбулися 21 липня, стали не лише гучною подією у правоохоронному полі, а й сигналом можливого зламу всієї антикорупційної архітектури держави. Вперше за роки існування НАБУ одночасно було проведено близько 70 обшуків у регіональних офісах бюро. За офіційною версією, йдеться про розслідування державної зради та, зокрема, про зв’язки окремих співробітників з депутатом забороненої ОПЗЖ, нині фігурантом справ ФСБ, а також про начебто схему збуту наркотиків до Дагестану.

Але на цьому скандал не завершується. У Верховній Раді готуються розглядати законопроєкт №12414, який може кардинально змінити підходи до роботи НАБУ і Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). За словами нардепів, документ передбачає передачу реального контролю над САП генеральному прокурору, який отримає повноваження визначати прокурора у конкретних справах НАБУ. Ба більше, генпрокурор зможе вилучати справи у детективів НАБУ та передавати їх іншим органам. Це не просто технічна зміна — це крок до повного підпорядкування бюро вертикалі виконавчої влади.

Паралельно з цим скасовується норма, яка забороняє вилучати справи з НАБУ, а підозри топчиновникам фактично можна буде підписувати без участі антикорупційного прокурора. Тобто ключові механізми, які забезпечували незалежність розслідувань — особливо проти високопосадовців — можуть бути зруйновані.

Народний депутат Ярослав Железняк назвав ситуацію початком кінця незалежних антикорупційних органів. За його словами, такі рішення повертають країну у часи повного політичного контролю над слідством. Його колега, депутатка Анастасія Радіна, наголосила: це катастрофа для реформ, що впроваджувалися з 2015 року. Вона також звернула увагу на жорсткі дії силовиків під час обшуків у НАБУ, заявивши про можливе застосування сили та грубі порушення процедури.

Зі свого боку, у НАБУ також відреагували на законодавчі ініціативи, заявивши, що у разі їх ухвалення, незалежність бюро буде лише формальністю. Водночас антикорупційна прокуратура втратить можливість самостійно вести розслідування, а її керівник стане фігурою без реального впливу.

“Було знищено антикорупційну інфраструктуру. Те, що створювалось як запит Євромайдану, як запит суспільства, як запит на боротьбу з високопосадовою корупцією сьогодні було знищено”, — сказав на брифінгу директор НАБУ Семен Кривонос.

Своєю чергою посли країн G7 заявили про серйозну стурбованість ситуацією та закликали українську владу зберегти незалежність антикорупційних органів. А посол ЄС Катаріна Матернова прямо наголосила: від цього рішення залежить як продовження реформ, так і подальша підтримка України Заходом — політична, фінансова та оборонна.
Генпрокурор — монополіст: чим обернеться нове підпорядкування НАБУ та САП

Колишній співробітник СБУ Іван Ступак звертає увагу, що йдеться про поправки, які, судячи з усього, вносилися на рівні комітету, тому ще рано говорити про повну ліквідацію бюро.

“Я особисто не підтримую цю історію і вважаю її шкідливою. В нас є орган — НАБУ — який працює за зрозумілою процедурою. А тепер пропонують надати Генеральному прокурору повноваження вилучати справи, зупиняти розслідування, змінювати підслідність. Це, на мою думку, неправильно.

Обшуки, які відбулися, — окрема історія. Ми вже обговорювали це раніше. Так, у НАБУ можуть бути проблеми, і якщо є питання до окремих співробітників, їх треба вирішувати. Але це не підстава, щоби законодавчо “різати” всю структуру. Я вважаю, що бюро має залишитись, але працювати над помилками. Варто вдосконалити правила набору кадрів, доступу до матеріалів, внутрішнього контролю. Але руйнувати цю систему — недалекоглядно”, — каже Фокусу Ступак.

І НАБУ і САП створювалися саме для того, щоби уникнути перетинів і впливу один на одного. Особливо в умовах, коли є антикорупційні прокурори. А тепер система повертається до старої моделі, від якої колись і намагалися відійти.

“Я не кажу, що не треба реагувати на помилки. Але робити це треба обережно. Не треба відразу всіх звільняти чи ліквідовувати орган. Нехай внутрішньо працюють, вносять зміни, проводять кадрову ревізію. Жодна структура не ідеальна — ні МВС, ні СБУ, ні прокуратура, які існують десятиліттями. Але в них же не виникає бажання одразу закрити все повністю. Йдеться не про ліквідацію, а про адекватну реакцію на помилки.

Бо зараз складається враження, що систему просто хочуть розрізати “під ніж”. А це надто радикально. І це викликає занепокоєння”, — продовжує Ступак.

За його словами, у разі ухвалення законопроєкту, генпрокурор отримає монопольний контроль. Він зможе вирішувати, що НАБУ розслідує, а що — ні. Це загроза незалежності.

“Моя позиція проста: залишити НАБУ як є, але підкоригувати його роботу без законодавчих змін. Це як у випадку, коли людина вибігає на червоне світло, а їй кажуть: давай тепер руку відріжемо і приш’ємо в інше місце — це ж нібито виправлення”, — каже експерт.

Ветеран війни, громадський активіст і юрист Олег Симороз також вважає, що цими правками НАБУ та САП фактично втрачають незалежність.

“Тепер всі важливі процесуальні дії — підозри, юрисдикція, негласні слідчі дії — потребуватимуть погодження з генеральним прокурором, який є людиною з оточення президента. Ба більше, тепер генпрокурор матиме право вилучати справи з НАБУ і передавати їх іншим силовим структурам — що повністю підриває фундамент системи, створеної після Майдану”, — каже Фокусу Симороз.

За його словами, коли генпрокурором була Ірина Венедіктова, справа проти заступника голови Офісу президента Олега Татарова, підозрюваного у корупційній схемі з забудовником Микитасем, була вилучена з НАБУ і передана до СБУ. Але в результаті, через рік справу було закрито, попри вагомі підстави для підозри.

“Саме до цього все йде. Це антидемократична ініціатива, яка віддаляє Україну від європейських стандартів правосуддя. Ми вже бачимо негативну реакцію наших міжнародних партнерів, зокрема з боку ЄС. У той час, як ми ведемо війну з Росією, всередині країни ухвалюються рішення, які наближають нас до російської моделі, а не до цивілізованої Європи”, — вважає Симороз.
“НАБУ та САП мають працювати в межах держави, а не поза нею”: аргументи прихильників законодавчих змін

Попри хвилю критики, деякі експерти не бачать нічого небезпечного у законопроєкті, що змінює принципи роботи НАБУ і САП. Навпаки — переконані: ці зміни потрібні, щоб упорядкувати систему і повернути її у правове поле.

“Я бачу в цьому лише позитив. Розмови про те, що комусь “зменшують повноваження” — це маніпуляції. Жодного зменшення фактичного впливу не буде. Просто суспільству намагаються нав’язати думку, ніби в Україні є держава, а є окремо НАБУ і САП — і ці органи мають бути незалежними навіть від самої держави. Але такого немає в жодній країні світу”, — каже Фокусу адвокат Ростислав Кравець.

Він підкреслює, що в Україні є Конституція, яка чітко визначає, як працює прокуратура. Тому зміни до законодавства, які зараз пропонуються, — це не загроза, а просто спроба привести закони у відповідність до Основного Закону. І твердження, що після цього НАБУ і САП нібито не зможуть ефективно працювати — це, на його думку, відверта маніпуляція.

“Вони мали повну свободу. То де результат? Де вироки, а не підозри, які роками лежать у Вищому антикорупційному суді? До речі, сам цей суд — теж проблема. Він має спеціальний статус, що прямо суперечить Конституції. Я вважаю, що наступним кроком має стати його ліквідація. У нас не може існувати “спецсудів”, це прямо заборонено”, — зазначає адвокат.

Він додає, що діяльність антикорупційної інфраструктури, на яку витрачено мільярди гривень, не виправдала себе. Натомість, за його словами, саме ці структури стали джерелом скандалів, провокацій, падіння довіри до державної влади.

“Подивіться самі — кожна друга справа НАБУ побудована на тому, що їхній агент сам ініціює передачу хабара. Тобто, створюється ситуація, щоб потім відзвітувати: ми зловили чиновника. Це не боротьба з корупцією, а гра в провокації. І найгірше — це вже стало нормою. Суспільство вже навіть не дивується, коли НАБУ говорить про “корупцію”. А виявляється — це не чиновники в міністерствах, а директори комунальних підприємств, завгоспи, лісники. Хіба для цього створювали НАБУ?” — продовжує Кравець.

За його словами, розслідування в НАБУ можуть тягнутися роками, і при цьому витрати на зарплати детективів і прокурорів іноді у десятки разів перевищують ту шкоду, яку завдали засуджені. І саме тому, вважає він, запропоновані зміни — це спроба навести лад.

“Цей закон змусить НАБУ і САП не вигадувати злочини й не провокувати їх, а нарешті почати виконувати свою пряму функцію — боротьбу з реальною корупцією. Якщо вони не здатні це робити, тоді справді постане питання про їх ліквідацію”, — підсумовує позицію адвокат.

Обшуки у співробітників НАБУ — як вони проходили?

Співробітники Служби безпеки України та Офісу генпрокурора 21 липня влаштували серію обшуків у різних регіонах України у кількох детективів НАБУ, яких підозрюють у державній зраді.

Спецслужба заявляла про факти неофіційного впливу російських агентів на НАБУ. Як стверджується, депутат від забороненої партії ОПЗЖ Федір Христенко міг впливати на роботу відомства, перебуваючи за кордоном.

У СБУ також повідомляли, що глава регіонального управління НАБУ Руслан Магамедрасулов допомагав своєму батькові продавати коноплю в російський Дагестан.

У НАБУ заявили про проведення майже 70 обшуків щодо щонайменше 15 працівників органу.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

«Навіщо в ТЦК психічно хворі та розумово відсталі люди, питання до осіб, які це затверджували. Щоб хтось з цього сміявся або хайпував чи ще більше дискредитував Збройні сили України? Мабуть, ті, хто це запровадив, вирішив максимально дискредитували ЗСУ, замість того, щоб робити здорову пропаганду, розвивати її та показувати українцям, як держава їх захищає та виконує свої обов’язки. Саме це б дало значно кращий ефект, ніж постійні зміни у законодавство. Зокрема, скасування статусу обмежено придатного. У нас тепер нові 4 статуси придатних. На щось це вплинуло — ні. Лише ВЛК будуть перевантажені. Адже протягом 9-ти місяців ВЛК треба пройти не тільки військовозобов’язаним, а і військовим. Для чого це було зроблено, тут відкрите питання», — повідомляє адвокат Ростислав Кравець.

https://www.facebook.com/IUA.TV/videos/2233533387038758

На його думку, такі дії чиновників шкодять Україні.

«Це чинить шалену шкоду Україні. Демотивує, як збройні сили так і громадян України. Також це свідчить про повну професійну непридатність осіб, які відповідають за проведення мобілізації. Саме завдяки реформам, вони і прикривають свою професійну непридатність та повну нездатність керувати напрямками, які їм доручили. А саме завдяки недолугим реформам, іноагенти, і намагаються заподіювати шкоду Україні. Адже такі реформи не мають жодної мети покращення.

Нагадаємо, що особи з розумовою відсталістю легкого ступеня зможуть служити у ТЦК. Згідно зі змінами до Розкладу хвороб, за якими визначається придатність до військової служби, розумова відсталість або психічні хвороби легкого ступеня не заважатимуть військовій службі.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Про це стало відомо з картки законопроєкту на сайті Верховної Ради України.

Сам закон був ухвалений Верховною Радою в цілому 13 грудня – президент майже 2 місяці не підписував його, але 24 січня він це зробив.

Документ передбачає, що за невиконання наказів військовослужбовцями буде посилена кримінальна відповідальність, а саме – заборона пом’якшувати покарання чи давати умовні строки для військових, які були засуджені за певні злочини: непокора, невиконання наказу, дезертирство з поля бою та військової частини або погрози чи насильство.

Варто зауважити, що законопроєкт викликав обурення у суспільстві, серед правозахисників та самих військовослужбовців. На їхню думку, закон є антиконституційний, деморалізуючий та загалом може зашкодити Силам оборони України. Громадяни України створили відповідну петиції із проханням до президента ветувати законопроєкт: вдалося зібратися 34 941 підписів, але Зеленський досі не розглянув звернення українців.

Раніше адвокат Ростислав Кравець розповів, що зміни, які вносяться законом 8271, є нікчемними і кожен суд має повне право їх ігнорувати.

“Я казав, що цей закон є нікчемним, застосувати на практиці його неможливо. Чому?.. Знову єдиним законом вносять зміни і в інші закони, в тому числі ті, що стосуються праці та трудових гарантій, які передбачені законодавством. Цього робити не можна і це прямо суперечить нормам Конституції, які мають найвищу силу, та безпосередньо самим Кодексом, до якого вносяться ці зміни, бо зміни до Кодексу можна вносити тільки законопроєктами щодо самого Кодексу. Тут же вносяться зміни й до самого Кодексу та до деяких законів, тобто потрібно було приймати декілька законопроєктів, і це принципово”, – розповів правознавець.

Водночас закон був підтриманий головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним: він записав відповідне відеозвернення до громадян, у якому заявив, що підтримує зміни, та попросив Зеленського підписати його.

СтопКор

АО «Кравец и Партнеры»