“На жаль, у нас призначають на посади некомпетентних та непрофесійних осіб. Поки вони не будуть нести відповідальність за свою роботу, нічого в правоохоронних та антикорупційних органах не зміниться. Іноземці не розуміють українських законів та української мови, тому перезапуски жодним чином не вплинуть на результат роботи БЕБ. Єдине, припускаю, що будуть призначатися лояльні особи до іноземців, які будуть давати їм можливість обходити українське законодавство під прикриттям того, що вони є інвесторами. Адже коли починаєш дивитися на діяльність іноземців в Україні, то стає очевидно, що окрім спекуляції та зароблянні шалених грошей на біді українців, вони нічим іншим більше не займаються”, — каже Р. Кравець.

За його словами, який би перезапуск БЕБ не відбувався, все це не вплине на результат його діяльності.

«Адже з кожним роком діяльність БЕБ тільки погіршується. Ніхто не несе відповідальність за роботу БЕБ. На жаль, перезапуск Бюро економічної безпеки не покращить його роботу. В БЕБ шукають не професіоналів, а лояльних людей, які б покривали їх схеми. Протягом останніх 10 років українці впевнилися, що всі ці конкурси не є ефективними. Це просто витрачання грошей та намагання приховати відмивання коштів, які на цьому робляться», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що Верховна Рада у другому читанні проголосувала за законопроєкт № 10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ).

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Як в Україні знайти зниклого військового та що робити його родичам чи друзям, дізнавалися Факти ICTV.

Пошук зниклого військового

В Україні існує певний алгоритм дій, яким можуть користуватися рідні військовослужбовця, який зник. На цьому наголошує адвокат та юрист Ростислав Кравець.

– Є певний алгоритм дій, який мають виконати родичі чи друзі військового, який не виходить на звʼязок, – каже Кравець.

• Першочергово експерт радить звертатися до Територіального центру комплектування (ТЦК) та до військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу.

– Там родичам мають повідомити, що відбувається з особою, чому вона не виходить на звʼязок, який статус в особи (полонений чи зниклий безвісти) та де зараз знаходиться людина, – додає Кравець.

• За словами адвоката, далі можна звертатися у Національне інформаційне бюро (НІБ) з відповідним повідомленням, яке зафіксується.
• Можна звернутися до Національної поліції України із відповідною заявою, надіслати лист на електронну пошту rozshuk_znyklyh@police.gov.ua або зателефонувати на гарячу лінію (0894) 200-18-67 або 0 800 212 151. За кожним фактом зникнення поліція відкриває справу. Вона реєструється в Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР). Треба обов’язково зафіксувати реєстраційний номер заяви та зберегти витяг із ЄРДР, де буде зазначено ПІБ слідчого.
• Також можна звернутися до Червоного Хреста та Служби безпеки України, яка передасть інформацію до спеціальної комісії стосовно військовополонених.
• Ще можна звертатися до Міністерства оборони, а саме до Управління розвідки, якому надані відповідні повноваження щодо повернення полонених, – зазначає Кравець.

Юрист також радить українцям усе робити почергово, а не одночасно.

– Спочатку все ж варто звернутися до ТЦК та військової частини. У випадку, що буде проведене службове розслідування та зʼясується, що військовий полонений чи безвісти зниклий, то далі вже потрібно звертатись до інших установ. Це потрібно для того, щоб у цих службах було усе зафіксовано про конкретну особу, – радить Кравець.

Алгоритм пошуку зниклих безвісти під час війни

Якщо ви втратили звʼязок зі своєю рідною людиною та не можете її самостійно знайти, Національне інформаційне бюро (НІБ) пропонує скористатися таким алгоритмом дій:

• Щоб повідомити про зникнення рідної людини, зверніться до НІБ за телефоном гарячої лінії 1648 та +38 (044) 287-81-65.
• Зверніться до Національної поліції із заявою про зникнення людини.
• Здайте генетичний матеріал для ДНК з метою пошуку людини.
• Зверніться до ОЦ СБУ.
• Зверніться до делегації МКЧХ.

Якщо ви не змогли додзвонитися на гарячу лінію НІБ, повідомити про зникнення можна:

• на сайті, обравши відповідну форму для звернення (Полон, Зникнення, Депортація/примусове переміщення дорослого чи дитини тощо);
• у Telegram-бот – @nib_uncp_bot;
• у Viber-бот –  nib_uncp_bot.

НІБ приймає звернення про:

• полон;
• зникнення;
• депортацію/примусове переміщення дорослого;
• депортацію/примусове переміщення дитини;
• примусову мобілізацію на ТОТ;
• загибель.

Щоб знайти зниклого військового:

• Спершу варто зібрати всі можливі факти й докази, необхідні для розшуку військовослужбовця.
• Повідомте до НІБ, у будь-який зручний для вас спосіб — зателефонувати на гарячу лінію за номером 16-48 або ж (044) 287-81-65, чи скористатися чат-ботом (шукайте вище).
• Зверніться до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених при СБУ за телефонами (067) 650-83-32, +38(098)321-11-21, або ж надішліть листа на електронну адресу: united_center@ssu.gov.ua.
• Зателефонуйте на гарячу лінію Офісу уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, за коротким номером: 1698, або за номером 0-800-339-247, +38(095)-896-04-21 (для дзвінків з-за кордону через месенджери Viber, WhatsApp, Signal).
• Подайте заяву до територіального підрозділу поліції. Обовʼязково зафіксуйте реєстраційний номер заяви, а також заберіть витяг із ЄРДС, де буде зазначено ПІБ слідчого. За кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння у полон відкривається кримінальне провадження.
• Дізнайтеся ПІБ слідчого, який веде досудове розслідування, можна у СБУ.
• Здайте біологічний зразок для виведення ДНК-профілю для можливого подальшого їхнього порівняння.

– Я раджу не гаяти часу. Якщо ваша рідна людина завжди виходила на звʼязок, але зараз її телефон мовчить, відразу телефонуйте у військкомат та військову частину. Після цього можна розпочинати пошуки, – радить юрист.

Кравець додає, що грошові нагороди, які виплачувались військовому, будуть отримувати його родичі, поки процес пошуку триватиме.

Крім того, родичі військовослужбовців Сил оборони України, які вважаються зниклими безвісти, можуть звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для того, щоб здійснити портретне експертне дослідження.

Тобто, якщо на фото чи відео з полоненими українськими військовими ви помітили людину, схожу на вашого родича, можна провести спеціальне дослідження з ідентифікації військовополоненого за ознаками зовнішності.

Таке дослідження здійснює Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Для цього рідним необхідно звернутись до Уповноваженого із письмовим  зверненням та надати фото та відеоматеріали. Проте мають бути виконані обовʼязкові умови:

1. Знайдені зображення обличчя на фото та відео полонених мають бути чіткими та якісними (не розмитими й придатними для встановлення індивідуальних ознак зовнішності).
2. Якщо у кадрі зафіксовано декілька осіб рідним необхідно чітко вказати, яку саме особу необхідно дослідити (вказати місце розташування у кадрі або ознаки одягу).
3. Порівняльні зразки (фото військовослужбовця до зникнення безвісти) мають бути якісні, чіткі, нові та у кількох варіантах.
4. Обличчя особи у порівняльних зразках має бути в тому ж самому ракурсі (нахилі), що й на знімку чи відеозаписі.

Куди звертатися, якщо військовий кілька днів не виходить на звʼязок

Якщо ваш родич чи близька людина долучилася до лав ЗСУ, вам необхідно занотувати дані про місце служби рідного воїна. Ця інформація стане в пригоді у випадку виникнення запитань.

Основна інформація, яку ви повинні зібрати:

• Номер військової частини, де проходить службу ваш захисник.
• Посада, рота, батальйон.
• Військове звання.
• Прізвище, імʼя, посада та номер телефону безпосереднього командира.
• Прізвище, імʼя командира військової частини, його номер телефону чи номер гарячої лінії бригади.
• Прізвище, імʼя та номер телефону заступника командира військової частини з морально-психологічного забезпечення.
• Контакти ТЦК та СП, яким призивався військовий.
• Контакти бойових побратимів вашого захисника.

Заступник Міністра оборони України Ганна Маляр спільно ГО Громадський рух Жіноча сила України та Службою психосоціальної підтримки сімей військовослужбовців розробили посібник Родинам захисників.

Він допоможе родинам, рідний воїн яких довго не виходить на звʼязок, зрозуміти, що відбувається.

• Якщо з військовим немає звʼязку понад три дні без попередження – рідні мають звернутися до безпосереднього командира.
• Якщо звʼязок з командиром відсутній – ви маєте звертатися до командира частини чи його заступника з морально-психологічного забезпечення.
• Якщо з військовослужбовцем відсутній звʼязок понад 10 днів без попередження, а звʼязку з командиром у рідних немає – рідні мають звернутися до ТЦК та СП за місцем призову військового.
• Якщо є додаткові питання, або проблемні питання не вирішуються, звертайтесь на гарячу лінію Міністерства оборони України –  0 800 500 442.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

Їхні справи, згідно з ухвалою Верховного Суду про зміну територіальної підсудності, передали на розгляд судам в інших регіонах України.

Теоретично це мали бути суди, найбільш близькі за прихильністю до тих, які опинилися в окупації, але на практиці це не завжди так. І нерідко виходить, що підсудний та свідки у справі перебувають за 300-400 км від суду, куди тепер мають прибути для свідчень.

До того ж, у ході бойових дій частину судів було зруйновано, частину матеріалів проваджень – втрачено, а судді не хочуть переймати на себе відповідальність за старі справи, що розглядалися іншими судами.

Крім того, далеко не на всіх звільнених теренах суди відновили роботу.

“Страна” розбиралася, як працюють суди на звільнених територіях та з якими складнощами при розгляді справ вони стикаються.

Проблеми логістики

Адвокат Євген Солодко розповідає “Страні” про конкретний приклад роботи одного із судів на звільненій території Харківської області – Куп’янського суду, чиї функції було передано суду у Новомосковську (Дніпропетровська область).

“Уявіть цю логістику. Поліція у Куп’янську затримала якогось злочинця, він сидить у Харківському СІЗО, а справу слухає суд у Новомосковську, слідчий суддя у Новомосковську, а апеляція – у Дніпрі. Як вам така географія?”, – каже Солодко.

Через плутанину з передачею справ та складною логістикою більшість засідань у справах на звільнених територіях вимушено проводять у режимі відеоконференцій. А враховуючи якість зв’язку та перебої з інтернетом, забезпечити якісний розгляд справ за таких умов дуже важко.

“Якщо ви не хочете, щоб ваш підзахисний катався по етапу, то судді просто ставлять тебе перед фактом – засідання пройде в режимі відеоконференції. Підзахисний може наполягти на тому, щоб особисто приїхати на засідання, але його повезуть під конвоєм в іншу область та безпеку шляху ніхто не гарантує. І ось, людина дає свідчення суду із СІЗО, дивлячись у монітор. Людський контакт відсутній повністю. Всі ж пам’ятають, що суд при ухваленні рішень керується у тому числі своїм внутрішнім переконанням. А яке враження про людину можна отримати, бачачи її лише через екран ноутбука?”, – розповідає Євген Солодко.

Частину справ втратили, частину не встигли передати

Після звільнення територій деякі суди почали відновлювати роботу, наприклад, у Херсоні.

Проте у Балаклії, Куп’янську та багатьох інших звільнених містах Харківської області суди так і не відновили роботу.

До того ж, багато приміщень судів отримали пошкодження під час бойових дій, були пограбовані, а деякі з них – повністю зруйновані. Частину матеріалів справ, які не встигли звідти вивезти, просто втрачено, і відновити матеріали проваджень у повному обсязі у низці випадків вже не вдасться.

“Звідти, де йшли активні військові дії, частину справ було передано на розгляд іншим судам. Але виникли проблеми: десь встигли передати справи, а десь ні. До того ж, не в усіх судах встигли вивезти справи, особливо на Херсонщині. Є процедура відновлення втраченого провадження. Що вдасться – відновлять, але велике питання – як це позначиться на об’єктивності розгляду справ”, – каже “Страні” адвокат Ростислав Кравець.

Судовий пінг-понг

Є й інша проблема: ті суди, які прийняли справи з окупованих територій, просто завалені роботою – вони зобов’язані продовжувати розглядати і свої провадження. На цьому ґрунті вже виникають скандали.

“Судам пачками скинули тисячі справ, а коли вони почали розбиратися, виявилося, що деякі провадження, включаючи кримінальні, розглядалися по десять років. Судді не хочуть брати на себе цю відповідальність, адже потім почнуться питання від ЄСПЛ, що вони затягували розгляд, хоча вони тут взагалі ні до чого”, – розповідає Ростислав Кравець.

Частина справ, переданих зі звільнених територій, суди розглянули та повертають назад – але проблема в тому, що ті суди вже не хочуть їх приймати, навіть якщо вони відновили роботу.

“Треба розуміти, що передавали ці справи найчастіше до судів, які самі є прифронтовими. У них своїх проблем достатньо: постійні повітряні тривоги, обстріли, відсутність світла, інтернету. У деяких судах лише дві години на день працює інтернет. Вони і свої справи до ладу розглянути не можуть, а тут ще тисячі справ їм скинули з інших судів.Тому, звісно, назрівають конфлікти. Нема фінансування, низькі зарплати у секретарів судів – люди звільняються. Справи передали до нових судів, частину справ суди їм повертають, а ті вже приймати ці справи назад не хочуть – мовляв, ми розпочнемо роботу з чистого аркуша”, – каже Ростислав Кравець.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»