Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Такий підхід суперечить нормам Конституції. По-перше, в нас не оголошено стан війни. В нас воєнний стан. А що стосується відповідальності за втрату особового складу та втрати територій, то це виглядає, як намагання зняти з себе відповідальність за некомпетентність, що призвела до жахливих наслідків. На жаль, шанси прийняття цього закону дуже великі. Однак він суперечить нормам Конституції. А це ще більше деморалізує українців, щодо захисту Батьківщини. Тобто фактично держава ухиляється від свого обов’язку, щодо захисту не тільки територіальної цілісності, а й життя українців. Тобто за вбивства чи загрозу життю ніхто не буде нести відповідальність. І в тих випадках, коли це було наслідком некомпетентні усіх уповноважених на виконання функцій держави «, — каже адвокат.

За його словами, коли працює правоохоронна система, прокуратура виконує свої обов’язки і не є реформованою, контролює дотримання прав та свобод громадян, які в них відібрали, тоді українці можуть розраховувати та справедливий захист та покарання винних.

«На сьогодні, все, що стосується прав українців, тим більше тих, хто віддає життя та свободу та незалежність, фактично всі їх права помножуються на нуль. Однак з часом закон можна буде заветувати. Все це буде потребувати в тому числі внесення змін до Конституції, адже завдяки її реформі рішення Конституційного суду не розповсюджуються на порушення, які були прийняті чи пов’язані з антиконституційним законом. Тому всі права громадян та їх звернення залишаються незахищеними. Тобто, якщо закон визнано неконституційним, постає абсурдна ситуація. Зокрема, особа яка визнавала цю норму неконституційною, не може користуватися своїм правом, щодо захисту своїх порушених прав. На жаль, це сталося через судову реформу Порошенку, яку він запровадити разом з іноземними партнерами», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що група народних депутатів, серед яких голова правоохоронного комітету Верховної Ради Сергій Іонушас, а також Микола Стефанчук, Микита Потураєв, Євгенія Кравчук, Андрій Осадчук, Мар’яна Безугла та інші зареєстрували законопроєкт 13146−1 щодо обставин, які виключають кримінальну відповідальність за діяння, вчинені під час захисту України від збройної агресії та забезпечують бойовий імунітет.

Цим законопроєктом пропонується викласти у новій редакції статтю 43−1 Кримінального кодексу.

Зокрема, ініціатори законопроекту пропонують передбачити, що не є злочином діяння комбатанта, який на підставі отриманої інформації, з урахуванням обстановки, що склалася, і відповідно до своїх повноважень ухвалив рішення про здійснення воєнної операції (бойових дій) або здійснив таку операцію (бойові дії) для відсічі збройної агресії проти України, що призвело до:

• втрати особового складу,
• втрати бойової техніки чи іншого військового майна,
• тимчасової втрати окремих територій держави
• або до спричинення іншої шкоди правоохоронюваним інтересам.

Під комбатантами пропонується вважати військове командування, військовослужбовців, поліцейських поліції особливого призначення Національної поліції, добровольців Сил територіальної оборони ЗСУ, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України тощо.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

🔸Стаття 407 ККУ. Самовільне залишення військової частини або місця служби – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2875

🔸Стаття 408 ККУ. Дезертирство – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n2884

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

При цьому протягом усієї кампанії з амністії капіталів влада обіцяла: ті, хто “засвітить” кошти та заплатить відсоток державі, зможуть далі жити спокійно, а от відмовникам варто готуватися до складних часів.

Але тепер виходить зворотна ситуація: громадян, які повірили державі та вирішили почати жити “по-білому”, “пустили ланцюжком”. А ті, хто нічого не декларував і не платив, навпаки, не мають проблем – принаймні поки що.

“Такий результат кампанії з амністії капіталів багато юристів прогнозували ще на етапі ухвалення закону про легалізацію коштів. Він виписаний таким чином, що не дає жодних гарантій “амністованим”. Мало того, виходить, вони фактично самі визнали, що багато років не сплачували податки. І показали всі свої гроші та майно, і тепер правоохоронці навіть знають адреси, до кого йти в першу чергу, коментує — адвокат Ростислав Кравець.

Розбиралися, як амністія капіталів запустила маховик кримінальних переслідувань декларантів.

Мільйони гривень замість мільярда доларів

Кампанія з амністії капіталів проходила в Україні з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2023 року. Її ініціатором став президент Володимир Зеленський , анонсувавши як “унікальну можливість” для громадян легалізувати все своє майно: показати гроші та активи, сплатити з них податки за пільговою ставкою та “спати спокійно”. А голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев заявляв, що участь у податковій амністії дозволить уникнути складнощів під час перевірки законності походження коштів у майбутньому.

Пізніше Рада ухвалила спеціальний закон з цієї теми №1539-IX. У ньому прописано, що будь-який громадянин може подати спеціальну декларацію, в якій потрібно вказати доходи та активи, з яких свого часу не було сплачено податків. У такій декларації можна було згадувати валютні заощадження, нерухомість, авто, літаки, яхти, мистецтва, антикваріат, ювелірні вироби, частку в капіталі компаній, корпоративні права, цінні папери. Також прописувалися ставки пільгового податкового збору: 2,25% для тих, хто вже в ході кампанії набував державних ОВДП, 5% для фізосіб, які задекларували валютні цінності та активи на території України, 9% – на майно та активи за кордоном. Для тих, хто платив збір, не відразу, а трьома рівними частинами податкові ставки були вищими – 3%, 6% і 11,5% відповідно.

Спочатку передбачалося, що кампанія з амністії капіталів завершиться до 1 вересня 2022 року (тобто триватиме рік), але через війну її продовжили ще на півроку.

Однак очікуваного ефекту вона все одно не дала. Як писав у своєму телеграм-каналі голова профільного податкового комітету Ради Данило Гетьманцев, “станом на 1 березня 2023 року подано 845 декларацій, загальна сума задекларованих активів – 8,82 млрд гривень. Загальна сума зедекларованого збору – 547,5 млн гривень”. 

Тобто бюджет отримав лише трохи більше півмільярда гривень податків, хоча спочатку прем’єр-міністр Денис Шмигаль чекав “хоч би мільярдів”, а на етапі підготовки законопроекту про амністію говорили, що під легалізацію піде майно на 20 млрд доларів, а бюджет отримає близько мільярда доларів .

За даними Гетьманцева, під кінець кампанії – за два тижні до закінчення – люди активізувалися, задекларували майна одразу на 2,6 млрд, тобто внесли майже третину обсягів, “засвічених” за півтора роки. І “багато хто не встиг скористатися унікальною можливістю”.

Сам Гетьманцев пояснював фактичний провал кампанії з амністії капіталів кількома чинниками.

По-перше, війною.

По-друге, “своєрідну конкуренцію амністії склав пільговий режим оподаткування єдиним податком за ставкою 2%” (його запровадили на початку повномасштабного вторгнення Росії, але вже скасували).

Але були й інші чинники, що пояснюють провал кампанії.

Ще на етапі обговорення законопроекту про податкову амністію та бізнесмени, і багато юристів розмірковували про підводні камені: не сталося б так, що люди, які повірять державі та заплатять податки, зроблять собі лише гірше та потраплять у поле зору правоохоронців.

“Законопроект був виписаний таким чином, що фактично не давав жодних гарантій декларантам. Він дозволяв задекларувати активи та заплатити податки. Але не гарантував, що в майбутньому цими коштами не виникне жодних питань. Хоча до проекту подавалася безліч поправок, у підсумковій версії розпливчасті формулювання збереглися”, – каже Кравець.

Почасти цим він і пояснює обережність багатьох громадян, які воліли нічого не декларувати та не сплачувати податки. І, як показує практика, чуття їх не підвело.

Фактично явка з повинною

Буквально за кілька місяців після закінчення кампанії з амністії капіталів до українців, які заповнили декларації та сплатили податки, почали приходити правоохоронці.

Відразу кілька бізнесменів розповіли “Країні”, що вони пройшли процедуру амністії та заплатили відсоток, але тепер до них постали питання у Бюро економічної безпеки. БЕБ почало розслідувати законність походження “амністованих” коштів, суди виписують ордери на обшуки, люди чекають на підозри і почуваються обдуреними.

Гетьманців на запитання, як таке може бути, відповів, що “здивований” і про подібні прецеденти не чув. Нібито до нього з подібними скаргами ніхто не звертався. І закликав скаржитися йому особисто, аби розбиратися з кожним випадком.

Юристи, з яким ми поспілкувалися, кажуть, що проблема все ж таки є, і називають її “очікуваною”.

“Що сталося під час кампанії з амністії капіталів? Фактично ті, хто пройшов процедуру, по-перше, показали все своє майно (яке без цього не факт, що знайшли б), по-друге, визнали, що роками ухилялися від сплати податків. Це фактично явка з повинною.Закон про амністію гарантує таким людям звільнення від штрафів та пені за несплату податків у попередні періоди.І це все.В свою чергу БЕБ може порушити питання про законність походження вже амністованих коштів та почати копати у цьому напрямку, приходити з обшуками, вилученням документів, залучати в рамках розслідування інших осіб – наприклад, якщо у декларації фігурувала частка у бізнесі, то керівництво компанії та бухгалтера. Таким особам може загрожувати стаття 212 КК, яка передбачає серйозні штрафи та навіть конфіскацію майна”, – пояснив Кравець. .

Втім, пункт 6 статті 212 КК свідчить, що ухилення від податків не вважається навмисним, якщо активи були зазначені у декларації та пройшли процедуру амністії, але лише в тих випадках, якщо такі діяння (ухилення від податків) здійснювалися до 1 січня 2021 року та були пов’язані з придбанням (створенням) об’єкта декларування.

Тобто в рамках кампанії, що розпочалася 1 вересня 2021 року, кошти, на які декларант потім купував майно, “прощали” лише до 1 січня цього року. А якщо сліди коштів, з яких не було сплачено податки, виявлять пізніше, виходить, до декларанта вже можуть виникнути питання.

Наприклад, ті, хто декларував нерухомість чи автомобілі у лютому цього року, незадовго до закінчення кампанії, тепер мають бути готовими відзвітувати щодо грошей, на які все це купили.

“Можуть запитати про джерела походження коштів, особливо “свіжих” активів, і донарахувати податки, якщо вони свого часу не були сплачені, але вже не за пільговою, а за повною ставкою. Думаю, кількість подібних справ лише зростатиме, тому що вони досить прості для БЕБ, адже вже є навіть адреси, куди потрібно йти, крім того, якщо люди вже самі зізналися, що роками не платили податки, може виникнути резонне питання, а що і де вони порушили, тож таких громадян можуть пустити по колу. різноманітних перевірок”, – каже Кравець.

Він також додав, що не радить українцям, до яких тепер приходять правоохоронці, незважаючи на амністію капіталів, намагатися “вирішувати питання”.

Зрозуміло, що багато хто почне шукати зв’язки, пропонувати гроші, щоб уникнути розглядів. дуже слабка, багато процесуальних порушень)”, – каже Кравець.

“Проводячи одноразове (спеціальне) декларування активів, держава надала декларантам гарантії та звільнення від відповідальності за певні порушення законодавства, зокрема щодо несплати податків. Так, на відомості спецдекларацій та документи, що додаються до них, поширюється спеціальний режим конфіденційності та доступу до них, а за розголошення останніх до винних застосовується юридична відповідальність За загальним правилом дані декларації не можуть бути використані як докази у кримінальних, цивільних та адміністративних справах, тому випадки використання відомостей спецдекларацій не тільки підривають довіру до держави, а й викликають питання щодо можливого порушення режиму конфіденційності. і притягнення осіб до відповідальності, також можна порушувати питання допустимості доказів та інших відомостей, отриманих на підставі згаданих документів, у межах кримінальних проваджень, разом із цим слід згадати практику Європейського суду з прав людини, яку також підтримала Велика Палата Верховного Суду та сформувала правові висновки. з урахуванням доктрини “плодів отруєного дерева” (“fruit of the poisonous tree”): “якщо джерело доказів неналежне, то всі докази, отримані за його допомогою, будуть такими ж”, – каже “Країні” Іван Маринюк, керівник практики податкового права юридичної фірми “Ілляшев та Партнери”. 

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»