Міністерством цифрової трансформації України наказом №150 від 26.08.2025 року затверджено Принципи відповідальної гри (10 принципів), метою яких є здійснення організаторами азартних ігор заходів щодо попередження та мінімізації негативних наслідків участі фізичних осіб в азартних іграх, а також заходів, стосовно організації самоконтролю та самообмеження для гравців.

Статтею 18 Закону України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» встановлено, що гравцями не можуть бути особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Реєстр осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх – база даних, що містить інформацію про фізичних осіб, яким відповідно до поданих заяв або за рішенням суду обмежено відвідування гральних закладів та участь в азартних іграх. (далі – Реєстр).

Порядок формування і ведення Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участі в азартних іграх (далі – Порядок) передбачає три шляхи внесення відомостей до реєстру, при цьому зазначений порядок визначає уповноваженим органом ще Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, однак, 25.03.2025 року постановою Кабінету Міністрів України №336 останню було ліквідовано, а правонаступником майна, прав і обов’язків Комісії є Державне агентство ПлейСіті:

1. Письмова заява про самообмеження – це заява встановленого зразка, яка подається виключно від імені заявника до організатора азартних ігор або Уповноваженого органу з одночасним пред’явленням документа, що посвідчує особу.

Строк обмеження: від шести місяців до трьох років.

Варто зауважити, що при поданні заяви обов’язковим є зазначення строку  в якому особа просить обмежити відвідування гральних закладів та в участі в азартних іграх.

У разі якщо строк обмеження в участі в азартних іграх не буде зазначений у поданій заяви або такий становитиме менше шести місяців, заява буде розцінюватись як такою, що подана на строк шість місяців.

Заява може бути подана нарочно, з використанням ЕЦП або на офіційному сайті Державного агентства України ПлейСіті: https://pc.gov.ua/.

Строк розгляду: не пізніше наступного робочого дня з моменту отримання заяви відомості вносяться до Реєстру.

2. Обґрунтована заява про тимчасове обмеження – заява відповідної форми, що може бути подана членами сім’ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік/дружина, діти, у тому числі усиновлені), або законними представниками особи, якій має бути обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Ключовим у даному порядку звернення є те, що подана заява членами сім’ї має бути обґрунтованою, тобто містити чіткий виклад обставин, що зумовлюють звернення із відповідною заявою та неможливість гравця до самоконтролю, також бажано долучити відповідні докази, якими підтверджуються обставини викладені у заяві (такі докази подаються в оригіналах або в копіях, які належним чином засвідчуються заявником).

До заяви долучаються підтвердження ступеня спорідненості члена сім’ї/повноваження законного представника (копія свідоцтва про шлюб/про народження/про усиновлення тощо).

Підстави необхідність встановлення обмеження доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх:

• Витрати на гру перевищують доходи гравця;
• Витрати на гру перевищують доходи гравця, яке здійснюється з використанням коштів, отриманих у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту;
• Наявності боргових зобов’язань на суму більш як 100 прожиткових мінімумів доходів громадян (320 900,00 грн у 2026 році);
• Ухилення особи від сплати аліментів впродовж більше трьох місяців;
• Особа або члени її сім’ї є отримувачами житлової субсидії чи пільг на сплату житлово-комунальних послуг.

Строк обмеження: тимчасово до ухвалення рішення суду, але не більше шести місяців.

Заява може бути подана нарочно, з використанням ЕЦП або на офіційному сайті Державного агентства України ПлейСіті: https://pc.gov.ua/.

Строк розгляду: не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання заяви здійснюється розгляд такої заяви та за наявності підстав відомості про особу вносяться до Реєстру.

3. Рішення суду про обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх, яке набрало законної сили та направлено на адресу Уповноваженого органу судом, який ухвалив таке рішення.

Коли прийняття рішення про самообмеження у залежності від гри в азартні ігри неможливе, таке обмеження може бути ухвалено рішенням суду.

У випадку існування підстав необхідність встановлення обмеження доступу до гральних закладів та/або участі в азартних іграх члени сім’ї першого ступеня споріднення або законні представники можуть звернутись із заявою про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх до суду за місцем проживання особи, обмеження щодо якої буде розглядатись.

Пунктом 1¹ частини 2 статті 293 Цивільно процесуального кодексу України передбачено, що категорія справ  про обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх розглядається в рамках спрощеного провадження.

Строк обмеження за рішенням суду: від шести місяців до трьох років.

Строк розгляду: не пізніше наступного робочого дня з моменту рішення суду відомості вносяться до Реєстру.

Варто пам’ятати, що виражена ігрова залежність (лудоманія) – патологічна або проблемна ігрова залежність гравця, яка проявляється втратою контролю за грою та неконтрольованими витратами, неможливості критично ставитись до свого стану та поведінки, що руйнує не лише психічний стан людини, а й фінансовий та найчастіше має наслідком доведення до скрутного становища себе та своєї сім’ї.

Саме з цією метою діючим законодавством України запроваджені механізми самообмеження та обмеження у відвідуваннях гральних закладів та участі в азартних іграх шляхом внесення відповідних відомостей про особу до Реєстру.

Так відповідно до відомостей, що були розміщені на сайті ПлейСіті, станом на 1 березня 2025 року Комісією з регулювання азартних ігор та лотерей, з моменту створення Реєстру, тобто з 2021 року було зареєстровано 195 обмежень, в березні 2025 – 12807, а станом на 2026 рік близько 16000 осіб. Наразі ПлейСіті обробляє близько 1 000 заяв про самообмеження щомісяця.

Саме внесення особи до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участі в азартних іграх, є стимулом організаторам азартних ігор унеможливлювати допущення особи до гри в азартні ігри (тим більш до програшу) з огляду на те, що порушення імперативних заборон призводить до настання негативних наслідків, а законодавством чітко визначений перелік осіб, які не можуть бути гравцями і до таких віднесено (частина 2 статті 18 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор»):

1) недієздатні та обмежено дієздатні особи;

2) особи, які не досягли 21-річного віку;

3) особи, які відповідно до законодавства мають відповідні обмеження;

4) особи, які перебувають в стані наркотичного чи алкогольного сп’яніння;

5) особи, визнані організатором азартних ігор небажаними;

6) особи, внесені до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.

Щодо негативних наслідків, то у випадку якщо організатор азартних ігор таки допустив до участі осіб, участь яких в таких іграх заборонена  частиною 2 статті 18 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», настає відповідальність у вигляді обов’язку відшкодувати таким особам на їх вимогу або на вимогу членів сім’ї таких осіб витрати на відповідну азартну гру в десятикратному розмірі програшу.

Звісно такі ситуації не є розповсюдженими і скоріше становлять виняток з правил. Але у випадку настання такої негативної ситуації кожен має право захистити своє порушене право шляхом звернення із відповідною заявою про відшкодування витрат до організатора азартних ігор, а також до суду.

Також, Кабінет Міністрів України постановою від 17 червня 2026 року №804 затвердив Порядок обмеження військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх (далі – Порядок).

Зазначений порядок визначає механізм обмеження військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх під час воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”. Строк технічної реалізації механізму займе, зі слів заступниця міністра цифрової трансформації, займе близько 6 місяців.

Важливо: дія Порядку поширюється виключно на військовослужбовців, які відповідно до закону внесені до Державного реєстру військовослужбовців (далі – Реєстр військовослужбовців).

Пункт 4 Порядку визначає, що обмеження військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх під час дії воєнного стану в Україні передбачає недопуск військовослужбовців до відвідування гральних закладів та до участі в азартних іграх і здійснюється шляхом автоматизованого обміну даними між Реєстром осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх (далі – Реєстр), та Реєстром військовослужбовців.

Відтепер для військовослужбовців запроваджують відповідні обмеження та останні будуть віднесені до осіб, які не допускаються до участі в азартних іграх.

Василевська Каріна

CEO, старший адвокат АО Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

Йдеться про перемогу кандидатів з визначеного кола організацій та непропорційно великий розрив між тими, кого обрали, та іншими. Про це написав відомий адвокат Ростислав Кравець.

На його думку, у правоохоронців є всі підстави для порушення кримінальної справи за підсумками виборів до Ради громадського контролю НАБУ.

“Обʼєктивна підозра абсолютна очевидна і з цією псевдогромадською участю треба закінчувати”, – написав він.

Відомий юрист нагадав, що на виборах до РГК перемогли 15 представників 6 громадських організацій, яких ніхто не знає.

“Тільки при голосуванні у всілякі ради громадського контролю дізнаєшся не тільки нікому невідомі прізвища борців з корупцією, за яких “віддають” десятки тисяч голосів українці, а й самі псевдогромадські об’єднання, до складу яких, досить часто входять по дві–три особи, які і балотуються у всілякі ради. Останній приклад – це псевдоголосування у раду громадського контролю при НАБУ, яке хизується, що вони незалежні і немає жодного зовнішнього управління”, – повідомив він.

Також він навів дані, на які звернув увагу його колега – адвокат Олег Шрам, про непоодинокі випадки великого розриву голосів між останнім, хто пройшов, та хто не пройшов під час виборів у громадські ради.

“У випадку з НАБУ різниця між 15 та 16 місцем – 6956 голосів, що складає 40%. Такого об’єктивно не може бути”, – констатував Кравець.

На ймовірні порушення під час голосування до РГК також звернув увагу експерт Вячеслав Панасюк, який проаналізував їхні результати за допомогою математичних методів.

Він наголосив, що аналіз відкритого протоколу голосування до Ради громадського контролю НАБУ виявив масове повторення однакових бюлетенів, аномальну концентрацію підтримки окремих груп кандидатів, різкий сплеск активності наприкінці голосування та інші статистичні особливості, які потребують перевірки. Виходячи з цього, експерт наполягає на необхідності незалежного аудиту результатів голосування до РГК НАБУ.

Окрему увагу Панасюка привернула концентрація голосів у найбільших IP-кластерах.

“Виявлено, що лише 20 найбільших кластерів забезпечили 17 712 бюлетенів, або 39,1% усіх голосів, а три найбільші кластери акумулювали 5 817 бюлетенів (12,9% від загальної кількості голосів). Така концентрація сама по собі не є доказом порушень, однак є одним із ключових показників, які традиційно перевіряються під час аудиту електронних голосувань”, – підсумував він.

Як повідомлялося, 10 червня 2026 року відбулося інтернет-голосування за новий склад Ради громадського контролю при Національному антикорупційному бюро України. До складу РГК увійшли кандидати від шести громадських об’єднань: ГО “Центр суспільного контролю”, ГО “Антикорупційна Сокира”, ГО “Незалежна антикорупційна комісія”, ГО “Українське правниче товариство”, ГО “Інститут рівних прав”, ГО “Д7 Фаундейшн”.

Джерело: ukranews.com

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення КОАС про протиправність автоматичного поновлення на військовому обліку осіб які раніше були виключені з військового обліку – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16396-rishennja-koas-pro-protipravnist-avtomatichnogo-ponovlennja-na-vijskovomu-obliku-osib-jaki-ranishe-buli-vikljucheni-z-vijskovogo-obliku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Невиконання цього обов’язку, зокрема через формальний або неповний розгляд заяви, є підставою для скасування відповідного рішення Комітету.

Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Товариство позивача є виробником напівфабрикатів під торговельною маркою «Ролліні» (з 2017 року). Фізична особа є власником торговельної марки і промислового зразка на відповідні напівфабрикати, а ТОВ отримало виключні ліцензії на їх використання. У 2024 році виявлено, що два інших підприємства продають подібну продукцію зі схожим позначенням і подали заявки на реєстрацію за аналогічними класами торговельних марок МКТП, що й «Ролліні».

ТОВ звернулося до Антимонопольного комітету України (АМК) зі скаргою на недобросовісну конкуренцію, але розпорядженням АМК відмовлено в розгляді заяви, оскільки зовнішній вигляд виробу не визнано позначенням, використання спірного знака не доведено, ознак порушення не встановлено. Надалі фізична особа і ТОВ звернулися з позовом до АМК про скасування зазначеного розпорядження АМК та зобов’язання розглянути заяву.

Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов задовольнив. Суди попередніх інстанцій встановили, що АМК не дослідив повно і всебічно факти, зокрема першість використання торговельної марки і форми виробу ТОВ; можливе змішування господарської діяльності через схожість продукції; подані заявки третіх осіб на ті ж класи МКТП, що й «Ролліні»; дистриб’юторські договори, що підтверджують комерційне використання спірної форми.

КГС ВС, залишаючи без змін судові рішення попередніх інстанцій, зазначив, що на стадії вирішення питання про відкриття справи АМК має встановлювати наявність ознак порушення, а не доводити факт правопорушення по суті. Водночас відмова в розгляді справи повинна бути належно вмотивованою та базуватися на повному дослідженні обставин, викладених у заяві.

Суд підкреслив, що АМК зобов’язаний надати вичерпну та обґрунтовану оцінку всім доводам заявника; формальний підхід до аналізу доказів є неприпустимим; відсутність належного дослідження обставин (зокрема щодо використання позначень і схожості продукції) свідчить про порушення вимог законодавства; суди не втручаються у дискрецію АМК, але перевіряють законність її реалізації.

КГС ВС зауважив, що оспорюване розпорядження АМК не відповідало критеріям обґрунтованості та повноти, а тому правомірно було скасоване з обов’язком повторного розгляду заяви.

Таким чином, Верховний Суд підтвердив, що неналежна мотивація та неповне з’ясування обставин при відмові у відкритті справи про недобросовісну конкуренцію є самостійною підставою для скасування відповідного рішення АМК.

Постанова КГС ВС від 19 березня 2026 року у справі № 910/980/25 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/135082697.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – https://lpd.court.gov.ua.

Джерело: so.supreme.court.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

За його словами, початково судом було оголошено про заставу в розмірі 665 600 грн, однак уже через 10 хвилин секретарем судового засідання було винесено одразу дві ухвали. Друга стосувалася збільшення розміру застави до 665 600 000 гривень – як виправлення описки на підставі ч.1 ст. 379 КПК України. 

Ростислав Кравець підкреслює, що, згідно з положеннями цієї ж статті, питання про внесення виправлень має вирішуватися в судовому засіданні. При цьому всі учасники процесу мають бути поінформовані про дату, час і місце засідання. Якщо особи, яким заздалегідь про це повідомлені, не з’являються на розгляд, це не перешкоджає діям суду щодо внесення виправлень.

“Звичайно, ніхто і нікого ні про це не повідомляв, – підкреслює юрист. – Більше того, дві бокові судді Сергієнко Г.Л. та Кравченко Я.В. відразу покинули не тільки залу судового засідання, а й приміщення суду на очах журналістів та адвокатів, що очікували разом з конвоєм на текст ухвали, та фізично не могли брати участь в прийняті цієї ухвали про виправлення описки”.

За словами Кравця, головуюча суддя Ада Педенко фактично одноособово прийняла ухвалу щодо виправлення описки. Це є серйозним порушенням.

“Крім того, всупереч ч. 3 тієї самої ст. 379 КПК України ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено. Але в самій ухвалі суддя, що, на мою думку, підробила судове рішення, зазначила, що ця ухвала не оскаржується”, – додає адвокат.

Кравець підкреслив, що наразі сторона захисту Богуслаєва збирається подавати до правоохоронних органів чергову заяву щодо відводу головуючої у цій справі судді, а також звернення щодо ймовірної підробки судової ухвали Адою Педенко.

Адвокат також зазначив, що фактично, відповідно до норм ч.1 ст. 400 КПК України, наразі сума застави для Вячеслава Богуслаєва встановлена в розмірі 665 600 грн, бо ухвала про виправлення описки не набрала законної сили і оскаржується. При цьому Нацбанк забороняє внесення і цієї суми.

Джерело: ukranews.com

АО «Кравець І Партнери»

11 грудня 2025 року, Перший сенат Конституційного Суду України розглянув справу за конституційними скаргами Гасяка Віталія Валерійовича, Диняка Сергія Васильовича, Маклашевського Віталія Вікторовича щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 14-3, частини другої статті 132-1, частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс). 

За результатами розгляду Суд ухвалив Рішення № 7-р(І)/2025, яким визнав конституційними частину першу статті 14-3, частину другу статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 14-3 Кодексу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема частинами другою і третьою статті 132-1 Кодексу, зафіксовані в автоматичному режимі, несе відповідальна особа – фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу – належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, – особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

За частиною другою статті 132-1 Кодексу перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу <…>.

Суд закрив конституційне провадження у справі щодо відповідності Конституції України частини восьмої статті 258, частини четвертої статті 279-5 Кодексу у зв’язку зі зверненням до Суду неналежним суб’єктом.

Суддя-доповідач у справі – Олександр Петришин.

Рішення, його резюме та окремі думки суддів Суду Алли Олійник та Петра Філюка будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду.

Суд визнав неконституційним встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат

Велика палата Конституційного Суду України 11 грудня 2025 року розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України (далі – Кодекс) та ухвалила Рішення № 1-р/2025.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу „працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті“.

Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що оспорюваний припис Кодексу в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат є таким, що не відповідає Конституції України.

У Рішенні наголошується, що установлення тримісячного строку звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України, оскільки призводить до фактичного звуження змісту та обсягу конституційних прав, гарантованих статтями 43 і 55 Конституції України, порушує гарантії своєчасного одержання винагороди за працю та позбавляє працівника реальної можливості ефективно реалізувати право на судовий захист, що суперечить частині першій статті 8, частині сьомій статті 43, частині першій статті 55 Конституції України.

Суд постановив, що частина перша статті 233 Кодексу, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.

Суддя-доповідач у справі – Галина Юровська.

Рішення та його резюме будуть оприлюднені на офіційному вебсайті Суду 12 грудня 2025 року.

Джерело: ccu.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

“Мені прислав інформацію, ймовірно, співробітник апарату ВАКС. Вона свідчить, що всі резонансні справи розподіляються з втручанням, у ручному режимі”, — написав адвокат Ростислав Кравець у своєму Telegram-каналі. 

За словами адвоката, ще у 2023 році під час перевірки, яку проводила Державна судова адміністрація під керівництвом Олексія Сальнікова, нібито було виявлено ознаки маніпуляцій з авторозподілом у ВАКС. Кравець стверджує, що звіт за результатами перевірки “керівництво суду просило знищити”.

Як приклад адвокат навів справу ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, зазначивши, що за даними офіційного звіту авторозподілу , імовірність потрапляння справи до судді Сергія Мойсака була “непропорційно високою”.

“При однаковому навантаженні більшості суддів, інтервал вірогідності для Мойсака становив понад 51%, тоді як у решти — не більше 5%. Саме ця колегія — Мойсак, Михайленко і Хамзін — і отримала справу”, — зазначив Кравець.

За його словами, технічні фахівці, які аналізували систему, припускають, що для цього міг бути застосований метод SQL-ін’єкцій — коли вручну змінюється поле авторозподілу з метою підвищення шансів потрапляння справи до конкретного судді.

Адвокат також звернув увагу, що подібна ситуація, за його словами, спостерігалася і в кримінальному провадженні щодо самого колишнього голови ДСА Олексія Сальнікова, де “співпала колегія суддів”.

Кравець заявив, що має намір перевірити інші справи ВАКС, щоб підготувати звернення до Державного бюро розслідувань, і висловив припущення, що у разі підтвердження фактів втручання всі вироки, ухвалені за таких обставин, можуть бути визнані незаконними.

“Цікаво було б почути коментарі фахівців, чи дійсно це можливо технічно. Реальність це, схоже, підтверджує”, — додав адвокат.

У Вищому антикорупційному суді наразі не коментували ці заяви.

Джерело: unian.net

АО «Кравець І Партнери»

«Все, що робив Кудрицький — узгоджувалося з вищим керівницвом держави. А все, що стосується діяльності будь-якого керівника державної компанії, то йому можна пред’явити аналогічні підозри. Однак в подальшому все це не дійде до суду, або помре на стадії досудового розслідування. Навіть, якщо буде судове засідання, то все це закінчиться за спливом строків», — каже адвокат Ростислав Кравець. 

Він нагадав, що є яскравий приклад іншого керівника державної компанії НАК Нафтогаз Андрія Коболєва.

«Хтось чув, що зараз відбувається з його справою? Є підозра, справа знаходиться в Антикорупційному суді. Однак за Коболєва внесли заставу, тож врешті решт його справа нічим не закінчиться. Тому історія з затриманням Кудрицього — мильна бульбашка. Адже, якщо б влада хотіла, то не Коболєв, ні Найєм не були б на свободі. А тут така ж сама історія. Зараз Кудирицькому встановлять розмір застати у мільярд, потім зменшать до 20 мільйонів. І буде тягнутися суд. Тож побачите, чим закінчиться ця справа…», — зазначає адвокат.

На його думку, справа Кудрицького нічим не закінчиться.

«Тим більше не варто очікувати жодної компенсації у разі, якщо будуть доведені втрати для громадян України з держбюджету. Тобто справа Кудицького просто відволікатиме суспільство від проблем з енергетикою. Насправді ж це боротьба між певними групами впливу», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Державне бюро розслідувань оголосило ще одну підозру бізнесмену Ігору Гринкевичу, який перебуває в СІЗО, та затримало на Львівщині колишнього керівника «Укренерго» Володимира Кудрицького.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Оборонне відомство навіть видало наказ №532 із роз’ясненням, що зйомка має відбуватися на відеореєстратор, а не особистий мобільний. 

При цьому з’ясувалося, що новий документ не дуже захищає права “обох сторін”, особливо мобілізованих. Про це “Телеграфу” розповіли опитані юристи, які назвали чотири нюанси наказу.

Перший нюанс полягає в тому, що військовослужбовців ТЦК, як і поліцейські, можуть користуватися бодікамерами, але не зобов’язані цього робити. Згадаймо скандал і ДТП за участі колишнього нардепа від “Слуги народу” Олександра “тихесенько в ліс піду” Трухіна, коли у патрульних “не знайшлося” відео з нагрудних камер. Потім це відео з’явилося у журналістів, однак це зайвий раз доводить: без прямого зобов’язання знімати — цією нормою закону можна крутити.

— Жодної відповідальності, за те, що камера не буде працювати — нема, — пояснює “Телеграфу” столичний адвокат Ростислав Кравець.

Однак міністр оборони каже саме про зобов’язання військовослужбовців ТЦК використовувати бодікамери і навіть дисциплінарну відповідальність у разі порушення цього правила.

По-друге, якщо нема зобов’язання, то нема й необхідності відеоцифровізувати військовослужбовців ТЦК.

— Закони то прийняли, а по факту бодікамери не видали. З урахуванням того, яка зараз кількість ТЦК, посадових осіб, які вручають повістки, перевіряють документи, щоб забезпечити хоча б одну людину з групи оповіщення бодікамерою, треба виділити значні кошти. Та я щось не чула, що на це було виділено додаткове фінансування, проведені тендерні процедури (у кого вони будуть закуповуватись, за якою ціною). Тому за два тижні, які залишились до 1 вересня, забезпечити працівників ТЦК бодікамерами фізично не встигнуть, — переконана адвокатка Поліна Марченко.

По-третє, хто завадить вимкнути камеру у потрібний момент? Теоретично, наказ Міноборони №532 це забороняє, адже відеозапис потрібно вести безперервно “до завершення виконання заходів”. Є і винятки:

• у разі загрози потрапляння на відеореєстратор військових об’єктів;
• інформації з обмеженим доступом;
• у випадках, пов’язаних з виникненням в уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).

Тож на “військовий об’єкт”, зі слів військовослужбовців ТЦК, може перетворитися все що завгодно (наприклад, їх бус), а під “особисте приватне становище” можна підігнати взагалі будь що. Тим паче, що і серед правоохоронців існує практика вимикати відеореєстратори. Це можна побачити на прикладах судових справ ось тут і ось тут, коли поліцейські порушували безперервність відеофіксації.

По-четверте, за словами практикуючих юристів, військовослужбовці ТЦК, яким закон і дає опцію носити бодікамери, здебільшого, і не вчиняють ніяких протиправних дій, які можна спостерігати на численних відео в мережі.

— Мені здається, міністр оборони не до кінця розуміє, хто насправді з’являється на цих відео. Як показує досвід розслідування кримінальних проваджень, це не є співробітники ТЦК, це військові роти охорони ТЦК. В переважній більшості випадків, — зазначає Кравець.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це повідомив голова АО “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець. 

За його словами, 86-річного пенсіонера Вячеслава Богуслаєва, утримують під вартою вже понад три роки без пред’явлення суду жодного доказу вини.

6 серпня захист отримав офіційну відповідь суду, де повідомили, що засідання перенесли на таку дату, коли вже буде обрано новий запобіжний захід у суді першої інстанції, і розгляд апеляції втратить сенс.

Кравець заявив, що судді діють у змові з прокурором, навмисно не з’являючись на засідання, попри підтвердження про його проведення.

Він порівняв дії суду із симуляцією правосуддя й нагадав, що у схожій справі Європейський суд з прав людини визнав порушення і зобов’язав Україну виплатити компенсацію, після чого ДБР почало кримінальне провадження щодо суддів, які ухвалювали незаконні рішення.

Кравець також звернув увагу, що наразі Богуслаєв є найстарішим утримуваним під вартою в Україні. За словами адвоката, протягом трьох років слідства жодного доказу провини його підзахисного суду не надали.

“Права людини, завдяки реформам іноземців в Україні, помножені фактично на нуль. А всі ці пафосні рішення ЄСПЛ схоже існують виключно для обґрунтування порушення прав людини в Україні ніж для їх захисту”, — заявив він.

Джерело: podrobnosti.ua

АО «Кравець І Партнери»