Такі пільги надаються підприємцям, які були призвані під час мобілізації або проходять військову службу за контрактом. Важливо, щоб вони були зареєстровані як ФОП або самозайняті особи ще до моменту призову чи укладення контракту. 

Від чого саме звільняються захисники?

На весь період військової служби (але не раніше 24 лютого 2022 року) такі особи звільняються від обов’язку:

– нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб, єдиний податок, військовий збір та єдиний внесок за себе;

– подавати податкову звітність із цих податків.

Пільга діє навіть якщо у вас є наймані працівники або ви продовжуєте отримувати дохід від господарської діяльності під час служби.

Терміни дії пільги:

Звільнення починається з 1-го числа місяця, в якому вас призвали або ви підписали контракт, і триває до останнього дня місяця, в якому відбулася демобілізація (звільнення зі служби).

Як скористатися правом на звільнення від податків?

Надати до податкової служби зі місцем реєстрації:

Копію військового квитка або іншого документа, що підтверджує призов на військову службу під час мобілізації, на особливий період, копію контракту (за умови відсутності у контролюючому органі відомостей про мобілізацію або укладення контракту).

Потрібна допомога? Ми на зв’язку!

Для підтримки захисників-підприємців у територіальних органах ДПС створені спеціальні тимчасові робочі групи та працюють окремі «гарячі лінії».

Якщо у вас виникли запитання, ви або ваш представник (за довіреністю) можете звернутися безпосередньо до податкового органу, де ви перебуваєте на обліку.

Джерело: tax.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Залишайте свої питання у коментарях, по можливості постараюсь відповісти Підписникам і тим хто поставив цьому відео 👍.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Проект Закону №12254 від 27.11.2024 Про внесення зміни до частини другої статті 32 Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку вчинення правочинів неповнолітньою особою – https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45304

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

А також про те, що загалом умови угоди для України вимальовуються, м’яко кажучи, не надто вигідні. Як підрахували експерти, наша країна зможе отримувати лише близько 2% від видобутку корисних копалин. 

Але на той момент ще не було порядку використання коштів, отриманих від реалізації спільних ресурсів з американцями ресурсних проектів.

Кабінет міністрів ухвалив такий порядок своїм окремим розпорядженням від 16 лютого.

Документ дуже цікавий. У ньому, по суті, прописаний “автономний” механізм вилучення грошей з українського бюджету, причому навіть без голосування парламенту з цього питання.

“Складається враження, що для нас підготували варіант Венесуели, і США просто розпоряджатимуться українськими надрами та отриманими від них доходами на свій розсуд”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Про що йдеться?

У Порядку докладно розписано механізм використання коштів, передбачених у держбюджеті за бюджетною програмою “Реалізація угоди між урядом України та урядом США щодо створення Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення”.

Нагадаємо: цей фонд було створено наприкінці минулого року. Стартовий капітал визначено у сумі 150 млн доларів – по 75 млн від кожної із сторін. В українському бюджеті на цей рік на фінансування фонду передбачено 1,9 млрд. гривень.

І Кабмін своїм розпорядженням запустив механізм використання саме цих грошей.

Головним розпорядником бюджетних коштів у Порядку названо Мінекономіки, а одержувачем – державне Агентство з питань підтримки державно-приватного партнерства.

Зазначимо, що це Агентство було створено ще у 2019 році, хоча його діяльність важко назвати бурхливою. На рахунку організації за останні майже 7 років – лише 7 проектів (від будівництва багаторівневого паркінгу у Львові до концесії порту Херсон).

Очолює Агентство Ніко Гачечіладзе. Крім нього на офіційному сайті Агентства згадується ще двоє співробітників – начальник відділу підтримки проектів Юлія Суховерха та юрист Мирослава Бєлова.

У Порядку йде відсилання на угоду між цим Агентством та Корпорацією США щодо фінансування міжнародного розвитку, за підсумками якої і було створено Американсько-український інвестиційний фонд відновлення “у формі обмеженого партнерства”.

На що Агентство витрачатиме отримані гроші (1,9 млрд гривень у 2026 році)?

У Порядку визначено дві видаткові статті:

1. Порівняний внесок до Американсько-українського інвестиційного фонду відновлення, створений у формі обмеженого партнерства (далі – Партнерство).

2. Інші внески до Партнерства, передбачені угодою про фонд відновлення та угодою про обмежене партнерство.

За першим пунктом гроші виділяються за письмовим повідомленням Мінекономіки про внесок у капітал фонду відновлення.

Щодо другого пункту “про інші внески”, то тут йдеться про резервування 50% коштів, отриманих від “певного рівня видобутку”, сплачених інвесторами за договорами про розподіл продукції тощо.

Тобто, половина суми, отриманої Україною від інвесторів або як перший прибуток про реалізацію проектів з надр відразу йде назад – до Американсько-українського інвестиційного фонду. При цьому, як зазначається у пункті 8 Порядку, Агентство перераховуватиме кошти зі своїм рахунком, відкритих в органах Казначейства на гривневий рахунок Партнерства (фонду) або представництво Партнерства, відкритий у банку або представництві іноземного банку, що діє на території України.

Жодного додаткового голосування Ради за перерахування цих коштів уже не потрібно.

Агентство просто подаватиме щоквартальні звіти до Мінекономіки про використання бюджетних коштів.

Таким чином, Агентство з державно-приватного партнерства стане своєрідним посередником із передачі грошей з українського бюджету до Американсько-українського фонду відновлення. Останній же повністю курирує Корпорація США з фінансування міжнародного розвитку (DFC) та українське Мінекономіки.

Екс-керівник “Укрспецекспорту” Сергій Бондарчук каже, що новий Порядок розподілу коштів виписаний таким чином, “щоб запобігти розбазарюванню бюджетних грошей”.

“Всі ми знаємо, як в Україні витрачаються бюджетні кошти, у тому числі, цільові, і що “мету” можуть змінити у будь-який момент. Судячи з усього, американці вирішили заздалегідь перестрахуватися і наполягли на закріпленні такого механізму перерахування коштів, на який Рада вплинути згодом вже не зможе. Простіше кажучи, зробили все так, зробили все так, зробили все так, як зробили все так, зробили все так, як зробили все так, як зробили все так, як зробили все так, як зробили все так, як зробили. український бюджет надійдуть перші кошти за ресурсною угодою (інвестиції чи прибуток), половина відразу піде назад до Фонду, і буде вважатися черговою частиною українського внеску до наступних проектів”, – говорить Бондарчук.

Він додав, що США таким чином намагається уникнути ситуації, коли “ресурсні гроші потонуть у бюджеті та нові проекти інвестицій з боку України вже не буде або будуть копійки”.

Тобто половину грошей за ресурсною угодою Україна автоматично реінвестуватиме у нові проекти, і не зможе витрачати на бюджетні статті, скажімо, на медицину чи соціальну підтримку громадян.

І це крім обов’язкового внеску до Американсько-українського фонду (цього року – 75 млн доларів).

Бондарчук вважає, що такий механізм розподілу коштів – “по суті, продовження системи зовнішнього управління Україною”.

При цьому він вважає, що сама ресурсна угода порушує Конституцію України, за якою надра належать народу, а не Американсько-українському фонду.

Ростислав Кравець вважає, що новий Порядок розподілу коштів від ресурсної угоди Кабмін міг би будь-якої миті легко скасувати чи переписати – черговим своїм розпорядженням.

“Але зробити це без міжнародних наслідків можна лише до моменту значних інвестицій з боку США та американського бізнесу”, – каже Кравець.

Джерело: stranaua.media

АО «Кравець І Партнери»

Дедалі більше людей стикаються з ситуаціями, коли попри наявні військово-облікові документи про їхнє виключення з обліку, наприклад, за станом здоров’я, віком, вироками за тяжкі злочини чи іншими обставинами — ТЦК раптово та без пояснень поновлюють їх у списках військовозобов’язаних. Адвокат Ростислав Кравець пояснив, як діяти в такій ситуації. 

ТЦК поновило на облік попри виключення — чи мають вони на це право

Жоден закон чи урядова постанова не містить норм про автоматичне поновлення громадян, які раніше були законно виключені з військового обліку.

За словами юриста, навіть численні зміни в постановах Кабінету Міністрів, ухвалених упродовж останніх років, не передбачають жодної процедури примусового або одностороннього повернення до обліку.

Якщо особа була виключена з військового обліку, поновити її можна виключно за її власною заявою. Будь-які інші рішення ТЦК щодо поновлення вважаються перевищенням службових повноважень.

На це суди звертають окрему увагу, наголошуючи, що працівники ТЦК не можуть самостійно змінювати статус військовозобов’язаного без належних правових підстав або доказів фальсифікації документів.

“У разі, якщо особа була раніше виключена з військового обліку, поновити на військовому обліку її можна тільки на підставі її заяви. Будь-яких інших підстав поновлення на військовому обліку немає”, — пояснив юрист.

Як діяти, якщо ТЦК поновило на облік людину, яку раніше виключили з обліку

У такому випадку юрист радить звертатися до суду. За його словами, уже є судова практика щодо цього.

“Суди в обох випадках мають рішення різні. Однак в обох випадках вони зводяться до того, що, по-перше, підстав поновлення на військовому обліку, окрім заяви особи, більше ніяких нема”, — пояснив Ростислав Кравець.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

У «Резерв+» вже доступне оформлення відстрочок для таких категорій:

✅людей з інвалідністю;
✅батьків трьох і більше дітей, народжених у шлюбі;
✅батьків дітей з інвалідністю;
✅подружжя захисників і захисниць із дитиною;
✅чоловіки або дружини людей з інвалідністю;
✅люди з тимчасовою непридатністю;
✅студенти, аспіранти;
✅працівники закладів вищої та профосвіти.

Буде доступне:

🔊батько або мати, які самостійно виховують дитину до 18 років;
🔊особи, які доглядають за батьком або матір’ю з інвалідністю.

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Автори ініціативи пояснюють це потребою закрити кадрові прогалини, але адвокати наголошують — механізм не гарантує захисту від зловживань ТЦК.

Верховна Рада в першому читанні ухвалила законопроєкт, який дозволяє бронювати чоловіків на критично важливих підприємствах, навіть якщо вони не стоять на обліку в ТЦК або перебувають у розшуку.

Документ №13335 дає підприємствам оборонно-промислового комплексу право на 45 днів бронювати працівників, у яких відсутні або неналежно оформлені військово-облікові документи. Це стосується також тих, хто не уточнив персональні дані чи взагалі не перебуває на військовому обліку.

Законопроєкт підтримали 283 депутати, при цьому строк подання правок для другого читання скоротили. Бронювання для таких працівників обмежується 45 календарними днями з моменту укладання трудового договору і надається лише раз на рік.

Раніше Міністерство оборони України виступило проти законопроєкту, зазначаючи, що надання переваг порушникам мобілізаційного законодавства неприпустиме, пише “Судово-юридична газета”. Однак комітет Верховної Ради з питань національної безпеки рекомендував ухвалити документ у першому читанні, подавши свій висновок пізніше за зауваження Міноборони.

Генеральний директор АО “Українська оборонна промисловість” Герман Сметанін підтримав прийняття законопроєкту у першому читанні. За його словами, законопроєкт спрощує офіційне працевлаштування, даючи змогу врегулювати питання з військово-обліковими документами. Бронювання надається один раз на рік для однієї особи, а у разі невиконання умов воно скасовується, що забезпечує прозорість і справедливість механізму. Також, на його думку, ухвалення законопроєкту №13335 сприятиме швидшому заповненню кадрового резерву, зокрема шляхом залучення українців, які перебувають за кордоном.

Бронювання порушників мобілізації: ризики законопроєкту №13335

За словами адвоката і старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, потреба у такому законі виникла через проблеми з бронюванням працівників, які не оновили свої дані в територіальних центрах комплектування або вважали себе виключеними з військового обліку. Часто траплялися випадки, коли таких осіб несподівано поновлювали на обліку, оголошували в розшук, що фактично робило їх порушниками. Це створювало перешкоди для роботи в реальному секторі економіки, адже підприємства не могли офіційно бронювати таких фахівців.

Законопроєкт пропонує рішення: підприємства можуть бронювати працівників на 45 календарних днів, протягом яких вони повинні врегулювати питання з військовим обліком, пройти військово-лікарську комісію (ВЛК) або вирішити проблеми, пов’язані з розшуком. Після цього працівник може продовжити роботу з чинним бронюванням. Бронювання надається лише один раз на рік, що забезпечує прозорість і контроль.

Однак Кравець звертає увагу на ризики, пов’язані з недобросовісною роботою ТЦК.

«Існує ймовірність, що 45 днів буде недостатньо через затримки чи навмисне невнесення даних представниками ТЦК. У такому разі працівник може втратити бронювання, бути звільненим і негайно мобілізованим. Щоб запобігти цьому, необхідно, щоб Генеральний штаб і командування Сухопутних військ посилити контроль за діяльністю ТЦК, забезпечуючи своєчасне внесення даних осіб, які усунули порушення”, — каже Фокусу адвокат.

Військовий адвокат Олег Леонтьєв вважає, що законопроєкт не передбачає чітких гарантій для працівників, яких бронюють на критично важливих підприємствах.

“ТЦК та СП активно працюють над призовом усіх можливих осіб, нерідко ігноруючи бронювання. Навіть заброньованих працівників можуть призвати, що призводить до численних судових позовів”, — розповідає Фокусу адвокат.

Нагадаємо, що відеофіксація ТЦК набрала чинності з 1 вересня. Міністерство оборони України запровадило обов’язкову відеофіксацію ТЦК для всіх своїх працівників, які взаємодіють з громадянами.

Також Фокус писав, що 1 вересня Верховна Рада України зареєструвала законопроєкт № 13634-1, який може забрати відстрочку у частини студентів, старше 25 років.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

У Києві — безпосередньо Генштабу ЗСУ. Фокус з’ясував всі нюанси нових правил та кому можуть відмовити у проведені масових заходів. 

Кабінет Міністрів України затвердив, що проведення масових заходів в умовах воєнного стану тепер вимагає узгодження з військовими.

Зокрема:

1. Для проведення масових заходів тепер потрібно узгодження з відповідним військовим командуванням.
2. У Києві всі організатори мають отримати попередню письмову згоду Генерального штабу ЗСУ.
3. Доручення підписала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та надіслала його міністрам, керівникам центральних органів виконавчої влади й головам обласних та міської (Києва) військових адміністрацій.
4. Організатори, чиї заявки вже на стадії розгляду, також мають виконати цю процедуру та повідомити Київську міську військову адміністрацію (КМВА) про результат.
5. Нові правила повинні бути доведені до відома всіх структур, які відповідають за виконання та контроль.

Окрім того, у деяких регіонах заборонено проводити масові заходи ближче, ніж за 20 км до кордону з росією або до лінії бойових дій.

Начальник Київської міської військової адміністрації, Тимур Ткаченко, підтвердив підписання відповідного доручення (щодо узгодження), але наголосив — це не заборона мітингів. Йдеться саме про попереднє погодження масових культурних заходів.

Він також уточнив, що подібне рішення стосується не лише Києва, а всіх обласних адміністрацій.

Як тепер видаватимуть дозвіл на масові заходи: нові правила?

Адвокат Ростислав Кравець пояснює Фокусу, що затверджені правила Кабінетом Міністрів щодо проведення масових заходів, не означають, що все повністю передається під контроль Генштабу. У будь-якому випадку місцеві адміністрації залишаються в процесі.

“Просто тепер до їх погодження додається ще й дозвіл військової адміністрації у тих регіонах, де діє така вимога. Це рішення зумовлене воєнними обставинами: саме військові знають реальну безпекову ситуацію на місці й ухвалюватимуть рішення — чи дозволяти масовий захід”, — каже адвокат.

За його словами, на фоні правил про отримання дозволу на проведення масових заходів від військової адміністрації, у ЗМІ одразу зосередились на темі ЛГБТ-маршів. Але на думку адвоката, в Україні це питання штучно перебільшується.

“Якщо порівняти з іншими країнами, в Україні для ЛГБТ створені досить м’які умови. Тому теперішнє нагнітання навколо того, що нібито військові адміністрації обмежуватимуть проведення маршів чи подібних заходів, на мою думку, пов’язане саме з намаганням ЛГБТ-спільноти знову привернути до себе увагу”, — каже Кравець.

Втім, мова йде не тільки про ЛГБТ-акції. Наприклад, нещодавно були мітинги на підтримку НАБУ — тепер і їх доведеться погоджувати не лише з міською радою, а й з військовою адміністрацією.

“Треба враховувати: під час воєнного стану закон прямо дозволяє обмежувати масові зібрання. Це норма Конституції.

Щодо протестів, які час від часу відбувалися. Частина людей виходила на вулиці за гроші, частина — просто не розуміючи ситуації. Але навіть у цих випадках Нацполіція, яка мала складати адмінпротоколи за порушення громадського порядку чи режиму воєнного стану, нічого не робила. Жодної відповідальності не було.

Тому нинішня дискусія про погодження виглядає більше формальністю. Насправді це штучно роздмухана тема. ЛГБТ-спільнота створює образ того, що їхні права обмежують, хоча насправді нові правила ніяк не змінюють загальної ситуації. В Україні війна, і логічно, що військові беруть участь у вирішенні питань безпеки”, — продовжує експерт.

За словами адвоката, нові правила про масові заходи, принципово нічого не змінюють. І раніше масові акції погоджували з місцевою владою, яка отримувала інформацію від спецслужб про можливі загрози — теракти, ракетні чи дронові атаки. Тепер просто додається ще один підпис від військової адміністрації.

“Хоча, якщо бути відвертим, місцеві адміністрації й так добре справлялися з цим завданням. Тому запровадження додаткової бюрократії виглядає недоцільним”, — резюмує Кравець.

Як подають запит на проведення масових заходів: нюанси

Організатори мають завчасно подати повідомлення до місцевої влади (наприклад, Київської міської державної адміністрації чи обласної військової адміністрації).

Заявка включає:

• дату й час проведення маршу;
• маршрут (де і звідки йтиме колона);
• очікувану кількість учасників;
• заходи безпеки (медична допомога, охорона тощо).

Формально Конституція України гарантує право на мирні зібрання, і за мирних умов організатори просто повідомляють владу, а не просять дозвіл. Але під час воєнного стану діють інші правила: місцева військова адміністрація може заборонити або обмежити проведення заходів з міркувань безпеки.

Згідно з останнім рішенням уряду, у Києві тепер треба отримати ще й окреме погодження Генштабу ЗСУ, а в регіонах — місцевих військових адміністрацій. Це стосується будь-яких масових акцій.

Кому і в яких випадках можуть відмовити

Якщо захід планують поблизу фронту чи кордону:

Заборонено проводити масові акції ближче ніж за 20 км від бойових дій чи кордону з РФ.

Якщо є загроза теракту чи атаки:

Військові адміністрації отримують інформацію від СБУ та спецслужб. Якщо є ризик ракетного чи дронового удару, теракту, диверсії — захід можуть скасувати.

Якщо масовий захід може викликати сутички:

Наприклад, акції, які потенційно можуть спровокувати конфлікти між учасниками та опонентами (часто це стосується політичних мітингів або ЛГБТ-прайдів).

Якщо організатори не подали повний пакет документів:

Відсутність чіткого маршруту, плану безпеки, медичного супроводу або інформації про кількість учасників.

Якщо організатор має зв’язки з ворогом чи є підозра у провокації:

За умов війни влада може не дозволити акцію, яку розцінює як потенційно вигідну для російської пропаганди чи диверсій.

Якщо є накладення дат і ресурсів не вистачає:

Наприклад, у день, коли вже проводиться інший масовий захід, поліція та військові не можуть гарантувати безпеку ще одному.

Нагадаємо, у Вінниці, в районі Замостя, сталася сутичка, яка переросла у масштабний спонтанний протест. За словами очевидців, правоохоронці намагалися затримати молодого чоловіка — водія, який перебував у розшуку. Це викликало обурення серед місцевих, і люди вийшли на вулицю, перекрили рух поліцейського автомобіля і утворили мітинг із вигуками “Ганьба!”

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Тонкощі, які важливо пам’ятати щодо фінансової спадщини.

Які загальні правила вступу у спадщину?

Прийняти спадщину можна за заповітом або якщо ви є рідною людиною померлому навіть без заповіту. З моменту, як людина пішла у засвіти, у її спадкоємців є шість місяців, щоб подати заяву на прийняття спадщини, розпочавши процедуру передачі майнових прав. Першочергове право успадкування – у дітей спадкодавця, того з подружжя, хто його пережив, і батьків.

Заява про прийняття спадщини пишеться в нотаріуса, проте набуває чинності лише тоді, коли минуть 6 місяців після смерті спадкодавця (про це читайте в колонці для Mind юриста Максима Боярчукова).

Нотаріус видає свідоцтво про спадщину, у якому зазначає майнові права та активи, які перейшли у спадок. Якщо відомо про кошти в банках чи страховиків, вони наслідуються як і все інше майно.

За українським законодавством, спадкоємець успадковує не лише майно, а й борги спадкодавця. «Якщо спадкоємець приймає майно, то приймає і зобов’язання. Якщо відмовляється від спадку, зобов’язань перед кредитором, наприклад банком, не виникає», – зазначає Крістіна Дрогозюк, юристка Громадського центру правосуддя в Одеській області.

Як пояснюють у Незалежній асоціації банків України (НАБУ), якщо власник вкладу при житті не зробив розпорядження щодо своїх коштів, то підставою звернення в банк є нотаріально оформлений документ про право на спадщину, де зазначається спадкоємець, частка в загальній сумі спадщини та реквізити рахунку. Отже, для банківських рахунків у свідоцтві про право на спадщину будуть вказані реквізити із зазначенням сум, аналогічно – для коштів накопичувального страхування.

З цим нотаріальним свідоцтвом про право на спадщину та паспортом треба звертатися до банку чи страховика, де лежать гроші, що переходять у спадок. Після перевірки всіх документів банк має перерахувати кошти на рахунок спадкоємця або видати їх готівкою.

До речі, якщо спадкоємець перебуває за кордоном, йому для оформлення спадщини не обов’язково приїздити до України. Можна надати нотаріальну довіреність своєму юристу або іншій довіреній особі, яка оформить прийняття спадщини в Україні. Саму нотаріальну довіреність видає, наприклад, українське консульство.

Як визначається місце відкриття спадщини?

Координатор Комітету з питань правового забезпечення діяльності банків та захисту прав кредиторів НАБУ Інна Пушкар розповідає, що місцем відкриття спадщини вважатиметься останнє місце проживання спадкодавця.

«Якщо воно невідоме, то місцем відкриття спадщини вважатимуть місцезнаходження основної частини рухомого майна», – пояснює вона, маючи на увазі депозит. Отже, звертатися треба до нотаріуса за місцем проживання спадкоємця чи місцем відкриття банківського або страхового накопичення, а потім зі свідоцтвом про право на спадщину – до філії банку чи страховика, де відкрите накопичування.

У період дії воєнного стану законодавство спростили. Якщо місцем відкриття спадщини є населений пункт на тимчасово окупованій території або на територіях, де ведуться бойові дії, заява про прийняття спадщини подається будь-якому нотаріусу.

Що і коли може повідомити банк спадкоємцям?

Банківські вклади є банківською таємницею. Тому фінустанова надає спадкоємцям довідки щодо рахунків, у тому числі про наявність грошей, у разі смерті їх власників для подальшого оформлення свідоцтва на спадщину лише у двох випадках:

якщо клієнт залишив для банку відповідне заповідальне розпорядження з вказанням імен спадкоємців;
якщо до банку від імені спадкоємця із запитом звернувся нотаріус, який оформляє спадщину.

Запитати можна про наявність рахунків, вкладів, електронних гаманців і залишку коштів на них, індивідуальних банківських сейфів. Також можна звернутися із запитом про рухоме майно, що перебуває на збереженні або в заставі банку: предмети мистецтва, вироби з коштовних металів тощо.

Навіть якщо банку стало відомо про смерть клієнта, він самостійно не має права шукати спадкоємців і повідомляти їм про рахунки померлого. Тому, якщо родина не знає про стан таких рахунків, а заповідального розпорядження померлий не зробив, рідним доведеться самим шукати інформацію. Це можна робити через нотаріальні запити банкам.

«Перелік спадкоємців відповідно до чинного законодавства встановлює виключно нотаріус. Без розпорядження клієнта банк не має юридичного права вчиняти такі дії. Наявність грошей на рахунку клієнта – це банківська таємниця. Про факт смерті клієнта фінансова установа може дізнатися, наприклад, внаслідок звернення спадкоємця або нотаріусів спадкоємця для встановлення наявності коштів на рахунку загиблого», – пояснюють процедуру у пресслужбі Sense Bank.

«Банки та страховики не мають шукати спадкоємців померлих клієнтів. Процедуру прийняття спадщини ініціюють спадкоємці. Відповідно фінансова установа дізнається про факт смерті клієнта при зверненні спадкоємців або при надходженні запиту від нотаріуса», – підтверджує заступник виконавчого директора, голова Проєктного офісу НАБУ Дмитро Глінський.

Які є обов’язки у страхових компаній?

Страхова компанія (СК) повідомляє спадкоємців про відповідні активи померлого, якщо в договорі страхування його життя чи накопичувального страхування вигодонабувачами вказані спадкоємці. У інших випадках СК не мають обов’язків, а головне – підстав для пошуку рідних померлого клієнта.

«Якщо за накопичувальним договором перестали надходити чергові платежі та клієнт не вимагає припинення договору, то може бути ситуація, що страхова сума буде зменшуватися до закінчення строку договору. Зі свого боку СК завжди спробує знайти клієнта, щоб повідомити йому про необхідність сплачувати черговий платіж. Якщо людина померла, то такі листи можуть побачити її рідні», – каже голова Асоціації «Страховий бізнес» (АСБ) В’ячеслав Черняхівський.

За його словами, СК не має доступу до реєстрів померлих громадян. Щоб прийняти спадщину необхідно підтвердити свою спорідненість із померлою особою. А саме надати: паспорт або паспортний документ; документи, що підтверджують родинні стосунки з померлою особою. Наприклад, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб.

Звісно, тут, як і у випадку з банками, можна звертатися через нотаріуса.

Щоб не було проблем із набуттям спадщини, треба скласти відповідні розпорядження в банку чи СК, надавши детальну інформацію про спадкоємця: ФІО, номер паспорта, адресу тощо. А також заздалегідь повідомити спадкоємцям про всі рахунки з назвою банків чи СК та суми на рахунках.

Що відбувається, коли за грошима загиблого ніхто не звернувся?

У рідкісних випадках банк може запідозрити, що клієнт помер, наприклад, якщо тривалий час немає жодних операцій. Зазвичай строки давності – це декілька років. Тоді спочатку рахунок переводиться в категорію неактивних.

Як пояснює адвокат Ростислав Кравець: «У разі відсутності спадкоємців і наявності інформації про смерть власника рахунку, рахунок буде закритий, а кошти перераховані на спеціальний рахунок у банку».

Віктор Гальчинський, спікер Кредобанку, каже, що спадщина, яка не має спадкоємців, має бути визнана відумерлою (безгосподарним майном, яке не переходить до його спадкоємців. – Mind) та перейти у власність територіальної громади. Спадщина визнається відумерлою в разі відсутності спадкоємців (немає заповіту або рідні не звернулися самі), усунення їх від права на спадкування, а також відмови ними від прийняття спадщини.

Хто визнає спадщину відумерлою?

Зазвичай це відбувається за двома сценаріями.

За першим сценарієм, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням рухомого майна зобов’язаний після спливу одного року з дати відкриття спадщини подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Як про це дізнається орган місцевого самоврядування?

Відділ реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) передає інформацію про факт смерті до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (ЄДРАЦС), Єдиного державного демографічного реєстру (паспортна система), а також у деяких випадках – до виконавчого комітету місцевої ради, якщо це передбачено процедурою в конкретному населеному пункті.

У невеликих громадах РАЦС і виконком зазвичай співпрацюють, тому орган місцевого самоврядування відразу дізнається про смерть мешканця. Місцева влада має право отримати кошти померлого при відсутності або бездіяльності інших спадкоємців.

Якщо в померлого були пенсійні чи зарплатні рахунки, то про них автоматично дізнається місцева влада, отримуючи право зробити нотаріальні запити у відповідні банки.

«Банк не може просто перерахувати кошти померлого до місцевого бюджету – це можливо тільки після визнання судом спадщини відумерлою та на запит відповідної територіальної громади. До визначення спадкоємців і визнання спадщини відумерлою банк продовжує зберігати кошти на рахунках померлої особи», – каже Віктор Гальчинський.

Другий сценарій – заява кредиторів. Гальчинський уточнює, що заява про визнання спадщини відумерлою може також бути подана кредитором спадкодавця. Кредитор має право на розшук майна боржника за законом, тобто може подати відповідні нотаріальні запити.

До звернення спадкоємців або ж органу місцевого самоврядування з рішенням суду про визнання спадщини відумерлою банк продовжує зберігати кошти померлого клієнта. Рахунки з такими коштами блокуються.

Що робити родичам із грошима, які перераховані до місцевого бюджету?

Якщо сповіщення про смерть рідного та/або інформація про існування в нього банківського рахунку прийшло родині із запізненням, і банк уже перерахував гроші до місцевого бюджету, то можна ініціювати процедуру їх повернення.
«Якщо банк здійснив перерахування коштів до місцевого бюджету, то рідні мають звертатись до органу, якому були перераховані кошти з рахунку клієнта», – запевняють в Ощадбанку.

Крістіна Дрогозюк розповідає, що, коли спадкоємці не звернулись яз заявою про відкриття спадщини в шестимісячний строк, а суд ухвалив рішення про визнання спадщини відумерлою, спадкоємці спочатку повинні звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

«Якщо нотаріус відмовить у вчиненні нотаріальних дій у зв’язку з пропущенням строку на прийняття спадщини, та при наявності поважних причин для поновлення цього строку, спадкоємці мають звернутисья до суду з відповідним позовом про поновлення строку на прийняття спадщини», – каже Дрогозюк.

Щоб повернути майно також потрібно подавати позов до суду. У випадку описаному вище (якщо нотаріус відмовив у відкритті спадкової справи) в одній судовій справі розглядаються обидві позовні заяви. Але позитивне рішення суду для спадкоємців можливо лише в разі наявності дійсно поважних причин.

Причинами для поновлення строку на прийняття спадщини може бути тривала хвороба, перебування спадкоємця тривалий час за межами України, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на строковій військовій службі в Збройних силах України тощо.

«Із судової практики – необізнаність про існування майна не є поважною причиною. Якщо родичі, які рідко спілкувалися, не знали про смерть і не прийняли спадщину вчасно – це не є поважною причиною», – зазначає юрист Катерина Гутгарц.

«Наприклад, якщо спадкоємцем є військовозобовʼязана особа, яка тривалий час перебувала за кордоном, була обізнана про смерть спадкоємця, але не вступила у спадок через те, що не хотіла перетинати кордон через проведення мобілізації в Україні, суд може визнати таку причину пропущення строків на прийняття спадщини неповажною», – попереджає Дрогозюк.

Які наслідки при користуванні кредитним лімітом померлого?

Часто в рідних є доступ до кредитних карток одне одного. Після смерті людини родина може продовжити користуватися кредитними грошима. Проте бажано цього не робити.

Олександр Супрунович, директор департаменту роздрібних продуктів Кредобанку акцентує, що «при отриманні документально підтверджених відомостей про смерть клієнта, у якого наявна кредитна заборгованість, банк блокує кредитний ліміт і встановлює його на нульовому рівні».

За його словами, вся заборгованість, що існувала на момент смерті, з погашення кредиту переходить до спадкоємців у повному обсязі в разі прийняття ними спадщини.

Як було сказано вище, до моменту прийняття спадщини спадкоємець не має зобов’язань за коштами позичальника. У разі ж вступу у спадщину він переоформлює на себе заборгованість у сумі, що зафіксована на день смерті спадкодавця.

«Банк вживає передбачених законодавством заходів, спрямованих на погашення заборгованості, зокрема направляє спадкоємцям вимоги про задоволення вимог банку як кредитора. Спадкоємці зобов’язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину, згідно зі статтею 1282 Цивільного кодексу України», – уточнюють в Ощадбанку.

До моменту вступу спадкоємців у володіння боргом відсотки за кредитом не нараховуються. «У разі отримання інформації про смерть клієнта банк визнає заборгованість за кредитом проблемною та припиняє нарахування процентів», – пояснюють в Ощадбанку.

«Якщо кредитним лімітом померлої людини випадково користувалися спадкоємці – відповідальності немає. Банк скасує і не нараховуватиме відсотки на борг у період від смерті позичальника до прийняття спадщини спадкоємцем», – каже Віктор Гальчинський.

Але водночас він попереджає: «Якщо кредитним лімітом користувався не спадкоємець – можливі варіанти».

Що робити, якщо депозити відкриті за кордоном?

«Якщо спадкодавець мав останнє місце проживання на території іноземної держави, місце відкриття спадщини визначається відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», – уточнює Інна Пушкар.

Як пояснюють у Sense Bank, коли в загиблого спадщина перебуває за кордоном, то спадкування відбувається за законами тієї держави, де перебуває об’єкт спадкування: «Якщо ми говоримо про банківські рахунки, то для одержання коштів доцільно звертатися до банку, у якому перебували кошти, за отриманням переліку необхідного пакету документів».

Що відбувається, якщо спадкоємцями є малолітні та неповнолітні діти?

«Малолітні та неповнолітні діти спадкодавця вважаються автоматично такими, що прийняли спадщину, без будь-яких дій з їхнього боку», – наголошує Катерина Гутгарц.

За її словами, спадщина оформляється на дитину її рідними. Проте якщо дитина сирота, то їй призначається опікун або піклувальник. З 14 до 18 років дитина вже може розпоряджатися майном за згоди піклувальника.

Борги дитина теж успадковує, проте лише в розмірі вартості іншого успадкованого майна. Якщо жодного майна, крім боргів, немає, пишеться відмова від спадщини.

Джерело: mind.ua

АО «Кравець І Партнери»

🔸п. 63 Постанова КМУ від 16 травня 2024 р. № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/560-2024-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КМУ від 15 квітня 2025 р. № 449 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 і від 14 травня 2024 р. № 550 – https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-postanov-kabinet-2016-r-884-i-vid-14-travnia-2024-r-550-i-449

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження каналу💙

АО «Кравець І Партнери»