Призначення платежу — це поле, яке з’являється під час кожного p2p-переказу або перерахування по IBAN, воно розміщується під сумою перерахування. Найчастіше поле так і називається («призначення платежу»), як, скажімо, у ПриватБанку. Але іноді може мати іншу назву, наприклад, monobank це «Коментар», який банк пропонує клієнту заповнити самостійно, залежно про мету платежу.

В останні місяці банки стали пильніше стежити за заповненням цього поля і блокувати людям рахунки, якщо вважали призначення платежу некоректним.

До заборонених слів-тригерів зараз відносять такі:

• за крипту/криптовалюту;
• обмін валют;
• подарунок, коли гроші надсилаються сторонній людині (не родичу);
• переклад чи поповнення;
• зарплата;
• гонорар;
• авансовий платіж;
• повернення боргу, коли йдеться не про разові платежі, а про регулярні перекази (тоді є підозра, що це отримання нелегального доходу);
• за дизайн, за фото та ін., коли гроші йдуть на фізособу, а не фізособу-підприємця
• за товар чи послугу, якщо гроші перераховуються не рахунок ФОП.

«У нас були навіть випадки з вживанням нецензурних слів, на кшталт «подавись ти…», які вже внесені до наших програм – одразу блокуємо такий платіж і можемо заблокувати рахунок відправника коштів. Формулювання «за товар/послуги» заборонені та можуть призводити до блокування рахунків через підозри у незаконній підприємницькій діяльності особи, яка проводиться за рахунок звичайної фізособи (а не ФОП). Те саме стосується слів «зарплата», «гонорар», якщо не йдеться про зарплатну картку, оформлену роботодавцем відповідним чином. Слова «переклад» чи «поповнення» вважаються підозрілими через неповний виклад. Потрібно писати «переказ власних коштів». Потрібно чітко, а не розпливчасто (одним словом) вказувати мету відправлення грошей», — пояснили «Країні» в одному з банків.

Також у призначенні платежу не рекомендують вказувати особисті дані, не пов’язані з суттю перерахування.

«Були різні випадки з цього приводу. Один клієнт вказав у призначенні платежу номер свого телефону, а інший адресу електронної пошти. В обох випадках відбулося блокування, як згодом з’ясувалося, воно було автоматичним через відповідні налаштування банку. Довелося писати пояснювальну та додавати податкову довідку про походження коштів, і лише після цього рахунку було розблоковано», – розповів адвокат юридичної компанії.

Щоб не потрапити під блокування рахунків, рекомендуються чіткі формулювання:

• поповнення особового рахунку;
• фінансова допомога, якщо ви кидаєте кошти родичам;
• для особистого користування дружині/чоловіку;
• для проведення покупок;
• на лікування.

Також рекомендуємо зберігати чеки від великих покупок. Якщо найчастіше проводите сплати на 50-100 грн, то великою сумою буде, наприклад, від 5000 грн, а якщо найчастіше проводите сплати по 3000-20000, то більша сума буде від 40000», — пояснили «Країні» у monobank.

Некоректне заповнення поля призначення платежу — не єдина поширена причина блокування рахунку останнім часом, експерти називають інші.

“Це наявність кримінальних проваджень або нехарактерна активність для фізособи і ще можуть бути скарги тих, хто набуде крипти”, – перерахував “Країні” старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець.

Під нехарактерну активність зазвичай потрапляють часті платежі, які заходять людям майже щодня (або кілька разів на день), навіть якщо йдеться про невеликі суми 500-1000 грн. Або великі перекази по 40-50 тис. грн і більше, коли раніше за рахунком проходили скромні суми в районі 4-5 тис. грн.

Джерело: ctrana.one

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Рішення КОАС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень у зв’язку з проведенням перевірки поза строком та порушенням процедури її проведення – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15985-rishennja-koas-pro-viznannja-protipravnimi-ta-skasuvannja-podatkovih-povidomlen-rishen-u-zvjazku-z-provedennjam-perevirki-poza-strokom-ta-porushennjam-proceduri-yiyi-provedennja/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

У більшості випадків помилки повʼязані з правильним розумінням нарахування податків.

При заповненні податкової звітності можна допустити чимало помилок. Ба більше, існують навіть найпоширеніші помилки, які українці роблять найчастіше.

Про це сайту Pro Гроші розповів голова адвокатського обʼєднання “Кравець і партнери”, адвокат Ростислав Кравець повідомляє АНТИРЕЙД.

Найперша помилка й розповсюджена – це несвоєчасна подача та недотримання строків. Друга – неправильне заповнення звітності.

Варто заповнювати залежно від групи, в якій знаходиться особа, яка подає декларацію, однак іноді виходить плутанина, – говорить експерт.

Також досить часто зустрічається подача непідписаних декларацій, якщо вони не подаються в електронному вигляді.

Ну і всі інші помилки, повʼязані виключно з неправильним розумінням нарахування податків. В Україні настільки заплутане законодавство, непрозоре, з постійними змінами, що насправді платники податків просто змушені робити ці помилки й неправильно визначати суми й прибутки, суми ПДВ, суми, що підлягають сплаті, й таке інше, – говорить адвокат.

Яке покарання може бути за помилки під час подання податкової звітності

У більшості випадків, це саме адміністративні стягнення. Але у разі, якщо суми заборгованості досить значні, то податковою це може рахуватися як ухилення від сплати податків.

Якщо ви геть не подаєте звітність і не сплачуєте податки, то у такому випадку вам загрожує навіть кримінальна відповідальність, запевняє Ростислав Кравець.

Які доходи потребують декларування

Ми вже писали, що відповідно до норм Податкового кодексу, українці та іноземці повинні задекларувати наступні доходи:

• кошти, отримані від здавання в оренду нерухомого чи рухомого майна;
• продаж (обмін) другої за рік нерухомості, або першої, якщо об’єкт був у власності менш як три роки;
• продаж (обмін) рухомого майна у вигляді легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, починаючи з другого за рік;
• гроші, отримані за кордоном (окрім цільової благодійної допомоги);
• спадщина або подарунок від осіб, які не є членами сім’ї 1-го чи 2-го ступенів споріднення (чоловік, дружина, діти, рідні брати та сестри, баба та дід, онуки);
• доходи від фізичних осіб, що не є податковими агентами (до них відносяться роботодавці, які сплачують податки із зарплати, банки, в яких розміщено депозит, страхові, інвестиційні компанії, торговці цінними паперами тощо);
• нецільова благодійна допомога;
• інвестиційний прибуток.

Pro Гроші

АО «Кравець І Партнери»

Водночас конкретні підстави накладання санкцій на кожну окрему особу чи компанію засекречені та недоступні навіть тим, кого ці санкції торкнулися. Разом з тим, зняти санкції без рішення суду – теж можливо, за умови, що РНБО самостійно встановить помилковість їх застосування. Про нюанси скасування санкцій розповіли юрист Ростислав Кравець і нардеп з антикорупційного комітету ВРУ Ярослав Юрчишин.

“Загалом, закон визначає, які мають бути аргументи, щоб людина потрапила під санкції. Саме посилаючись на ці критерії, виписані в законі, РНБО, отримуючи інформацію від СБУ, від Мін’юсту та інших структур, ухвалює рішення про включення до списку.

Якщо підсанкційна компанія чи людина може довести, що включення було не аргументованим, тобто підстав не було, то це відбувається в Верховному Суді. Якщо судом буде визнано, що включення було не аргументоване – людина випадає зі списку санкцій, а всі заходи, які були вжиті до неї, скасовуються”, – розповів Юрчишин.

Разом з тим, сьогодні підстави накладання санкцій на тих чи інших осіб не розголошуються. Отримати від РНБО чи СБУ чіткий перелік аргументів, чому особу або компанію вносять у список, неможливо навіть через суд.

Так, в ухвалі Верховного Суду за позовом українського підприємця Володимира Крупчака, наприклад, який серед інших теж оскаржує санкції РНБО, суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування в РНБО та СБУ переліку підстав включення особи у санкційний список.

Та, як пояснює нардеп Юрчишин, вже у межах розгляду справи, суд має заслуховувати всі сторони.

“Прокуратуру, РНБО… А РНБО може як третю сторону залучати тих, хто готував аналіз, чому та чи інша компанія або особа потрапила. Мені здається, такі звернення вже були, колеги з ВСУ про них говорили. Однак це достатньо болючий механізм”, – сказав він.

Юрчишин не бачить необхідності у відкритті підстав накладання санкцій, але підтримує ідею щодо створення єдиного реєстру підсанкційних осіб та компаній. Такого наразі не існує, і тому дехто може навіть не знати, що перебуває під санкціями.

Юрист Ростислав Кравець каже, що крім оскаржувати санкції РНБО в суді, особа, яка вважає, що потрапила під санкції безпідставно, паралельно може звернутися з листом до РНБО.

“До суду потрібно звертатися та не зволікати. Також можна направити й листа до РНБО, і відповідно подати позов до суду щодо оскарження указу президента в частині фізичної чи юридичної особи, яку внесли в санкції. Розгляд справи в суді не зупиняє питання добровільного виключення зі списків. Тобто, якщо РНБО встановить, що це було здійснено помилково – вони можуть подати президенту подання. Президент своїм указом вносить зміни”, – пояснив він.

Визнання помилки вже після внесення особи до санкційного списку, наприклад, нещодавно зробили в Офісі генпрокурора. Там спростували своє попереднє твердження про нібито наявність у згаданого вище Володимира Крупчака російського громадянства. В РНБО, натомість, відповідні зміни в указ про санкції поки що не внесли.

Джерело

АО «Кравец и Партнеры»