Нещодавно Мінфін оприлюднив новий законопроєкт, який передбачає низку резонансних податкових нововведень — ПДВ для фізичних осіб-підприємців, податок для тих, хто продає товари й послуги через цифрові платформи (так званий «податок на OLX»), оподаткування посилок із-за кордону вартістю до 150 євро (які наразі не обкладаються жодними зборами), а також військовий збір у розмірі 5% «назавжди» (а не лише до скасування воєнного стану).

Нагадаємо: нещодавно Верховна Рада провалила голосування за практично ідентичний проєкт. Однак влада взяла на себе зобов’язання щодо запровадження цих податкових новацій в оновленому меморандумі з Міжнародним валютним фондом — це структурний маяк, який Україна має виконати вже у березні.

Тому новий проєкт Мінфіну фактично подано як заміну тому, який депутати не підтримали. Втім, не факт, що цього разу знайдуться голоси «за».

Навіть у фракції «Слуга народу» досить скептично оцінюють перспективи успішного голосування.

«Прем’єр роздала близько сорока мільярдів, а тепер хоче, щоб Рада підвищила податки, аби зібрати ще близько 60 (саме така сума зазначена як очікувані додаткові надходження до бюджету в пояснювальній записці до нового законопроєкту — ред.). Щоб потім їх також роздати», — написав у своєму Telegram народний депутат Максим Бужанський.

Голова парламентського комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев зазначає, що «маяк уже зірвано».

У своєму Telegram він описав хронологію «великого податкового проєкту»: «Осінь 2025 — уряд домовляється про програму з МВФ та її умови. Грудень 2025 — уряд публікує законопроєкт про скасування пільги з ПДВ для ФОП. Січень 2026 — уряд занурюється в дискусії та провалює prior action, законопроєкт не подає. Лютий 2026 — прем’єр-міністр повідомляє, що вносити законопроєкт не буде. Кінець лютого 2026 — підписується меморандум із МВФ, де податковий законопроєкт має бути повністю ухвалений до кінця березня. Березень 2026 — законопроєкт навіть не внесено. 20 березня 2026 — законопроєкт усе ще не внесено, але його публікують на сайті Мінфіну, що спричиняє нову хвилю дискусій і критики. Маяк уже зірвано. І тепер питання: навіть якщо забути про глибоку політичну кризу, які шанси підтримки будь-якої законодавчої ініціативи в парламенті, що пройшла стільки коливань, сум’яття та драм у самому уряді».

«Єдине, про що не сказав Данило Гетманцев: уся ця епопея Кабміну, що триває з осені 2025 року, відбувалася без жодних спроб обговорити її з Радою. Якщо в Кабміні є якісь свої голоси, не пов’язані з парламентом — добре. Якщо ні — теж добре. Немає так немає», — додав Бужанський.

Водночас, за словами керівника секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, для МВФ виконання структурного маяка щодо податків є принциповим. У Фонді вже натякали, що можуть призупинити нову кредитну програму (до якої прив’язані не лише кошти МВФ, а й близько 90 млрд від ЄС). Тобто виникають значні ризики для й без того дефіцитного українського бюджету.

З іншого боку, ухвалення нових податкових ініціатив не вирішить системних проблем із бюджетним дефіцитом і зниженням боргового навантаження на економіку, а лише посилить тиск на громадян і бізнес, вважає Забловський.

Розглянули, що саме пропонує Мінфін у новому законопроєкті та чи можуть його зрештою ухвалити.

Друга спроба щодо «податку на OLX», посилок і військового збору плюс ПДВ для ФОП

«Страна» вже писала про спроби уряду підвищити податки для населення та бізнесу. Ще торік до Ради подали проєкт щодо оподаткування продажів через цифрові платформи («податок на OLX»). Спочатку виглядало так, що податки доведеться сплачувати майже всім продавцям, навіть тим, хто продає власні вживані речі. Народна депутатка Ніна Южаніна тоді заявила про спробу запровадити «податок на старі туфлі».

Пізніше до проєкту внесли зміни, визначивши, що податок у 5% мають сплачувати ті, хто продає товари й послуги через онлайн-платформи на суму понад еквівалент 2 тисяч євро на рік.

Згодом, за результатами домовленостей із МВФ, до проєкту додали норми щодо скасування пільг для закордонних посилок і «безстрокового» військового збору. А норму про запровадження ПДВ для ФОП уряд планував подати окремо.

Однак голосів за ці податкові нововведення в парламенті не знайшлося. Тому Кабмін розробив новий законопроєкт, який нещодавно оприлюднили на сайті Мінфіну.

У ньому об’єднані всі податкові новації, передбачені оновленим меморандумом із МВФ:

1. Оподаткування цифрових платформ («податок на OLX»).
   Цифрові платформи стають податковими агентами й зобов’язані звітувати перед податковою службою. Під контроль потрапляють операції з оренди нерухомості, надання послуг, продажу товарів і оренди транспорту.
   Продавці повинні відкривати спеціальні банківські рахунки, доступ до яких матиме податкова.
   Виняток — фізособи, які здійснюють до 30 операцій на рік на суму до 2 тисяч євро.
   Ставки:
   — до 7,2 млн грн обороту: 5% + 5% військового збору.
   — понад цю суму: 18% + 5% військового збору.

2. Військовий збір «назавжди».
   Пропонується зробити ставку 5% безстроковою, прибравши прив’язку до воєнного стану.

3. Оподаткування закордонних посилок.
   Безподаткове ввезення залишать лише для посилок між фізособами вартістю до 45 євро.
   Усі покупки з маркетплейсів (навіть дешевші) обкладатимуться ПДВ 20% і митом.

4. ПДВ для ФОП.
   ПДВ зобов’яжуть сплачувати підприємців із річним доходом понад 4 млн грн.
   Передбачено певні послаблення:
   — звітний період — 3 місяці.
   — символічні штрафи на початку.
   Нові правила можуть запрацювати з 1 січня 2027 року.

«Старт масового податкового тиску»

У Мінфіні очікують, що закон дасть бюджету додатково близько 60 млрд грн щороку.

Водночас експерти вказують на ризики: зростання тіньової економіки, падіння споживання та посилення тиску на бізнес.

Особливо критикують ПДВ для ФОП — це ускладнить ведення бізнесу, змусить наймати бухгалтерів і може призвести до зростання цін до 25%.

Також під загрозою опиняються продавці на онлайн-платформах і покупці закордонних товарів.

Чи ухвалять закон

Перспективи ухвалення залишаються невизначеними.

Депутати заявляють, що уряд не обговорював із ними документ. Крім того, підвищення податків відбувається на тлі значних бюджетних витрат на різні програми.

Багато парламентарів побоюються негативної реакції виборців і не готові підтримувати такі рішення.

Однак ключовим фактором залишається позиція МВФ, адже від неї залежить міжнародне фінансування, без якого Україні буде складно втримати бюджетну стабільність.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

За невиконання договірних зобов’язань, цивільним та господарським кодексом передбачена відповідальність, тому вкрай важливо чітко сформулювати розділ договору про форс-мажорні обставини, який в умовах війни має особливу актуальність.

Так, статтею 617 ЦКУ зазначено, що підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання є обставини непереборної сили. Схожі положення містяться у статті 218 ГКУ, яка передбачає обов’язок доведення, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Визначення форс-мажорних обставин, як обставин непереборної сили міститься у ч.2 ст.14¹ ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, де форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Тобто, форс-мажор розглядається як обставина непереборної сили, запобігти якій суб’єкт господарювання не має можливості. Відповідно, неналежне виконання договору не є наслідком її неправомірних дій і виключає наявність вини, яка є обов’язковою умовою для настання відповідальності за порушення зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язання (штрафів/пені), а не від виконання самого зобов’язання. Тож, форс-мажор не дає змоги уникнути виконання зобов’язань. Верховний Суд у постанові по справі №922/2394/21 від 14.06.2022 року наголошує, що: «форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов’язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку».

У договірних відносинах під час дії воєнного стану, в першу чергу слід приділити увагу критеріям розділу договору про форс-мажорні обставини, а саме:

– чи конкретизовано визначення і зміст допустимих воєнних форс-мажорних обставин у договорі;

– чи зазначено опис наслідків випадку воєнного форс-мажору у договорі;

– наявність і зміст положень про односторонню відмову від договору через форс-мажорні обставини, що тривають;

– строк повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин;

– процедури, які повинні бути дотриманні в разі випадку форс-мажору;

– зазначення форми та умов повідомлення про форс-мажор (повідомлення вважається доведеним до відома контрагента, якщо його надіслано за допомогою певних засобів зв’язку, передбачених договором, якщо неможливо реалізувати договірний порядок повідомлення, то це слід зробити одним із доступних на цей момент способів із подальшим належним повідомленням, який дозволяє зафіксувати факт надсилання листа (електронна пошта або за  допомогою месенджерів Viber, WhatsApp, Telegram тощо));

– зазначення доказів про настання форс-мажорних обставин (документи на підтвердження обставин, наприклад, «персональний» сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини);

– розглянути питання внесення змін до договору в частині відстрочення (розстрочення) сплати платежів або перенесення строків виконання робіт (надання послуг) у разі настання форс-мажорних обставин. Сторона договору, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору в 20-денний строк після одержання пропозиції, повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

– також, як варіант, можна розглянути та вказати у договорі альтернативні способи виконання зобов’язання, зокрема, договір про зарахування зустрічних однорідних вимог (зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення); припинення зобов’язань переданням відступного (зобов’язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо), розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами); заміна боржника у зобов’язанні (нагадаємо, що боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом).

Так як, форс-мажор звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язання, а не від виконання самого зобов’язання, варто звернути увагу на момент підписання договору між контрагентами. Наприклад, якщо договір було підписано під час дії воєнного стану, то зобов`язання контрагентів по укладеному між сторонами договору, виникло навіть не до настання форс-мажорних обставин, які не можливо було врахувати, а в період дії цих форс-мажорних обставин, коли сторона усвідомлювала причино-наслідковий зв’язок від укладення подібних угод у період дії воєнного стану в країні і свідомо вчиняла дії передбачені предметом договору та ухилялась від виконання зобов’язання.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифікатів про такі обставини протягом 7 днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Але лише у разі існування та належного підтвердження причинно-наслідкового зв’язку між дією форс-мажорних обставин і неможливістю виконання зобов’язання.

З метою позбавлення обов’язкового звернення до Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних ТПП  і підготовки пакету документів у період дії воєнного стану, на сайті Торгово-промислової палати України 28.02.2022 року розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (Постанови Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 911/589/21, від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 16.07.2019 у справі № 917/1053/18, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21).

Господарські суди встановлюють наявність чи відсутність факту форс-мажору лише на підставі всієї доказової бази, детально аналізуючи кожну ситуацію окремо та поведінку сторін, зазначаючи у своїх рішеннях, що «введення воєнного стану на території України не свідчить про те, що боржник не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти. Боржник не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану».

Отже, саме застереження у договорі про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) не є підставою для звільнення від відповідальності. Форс-мажор як обставина непереборної сили потребує доведення і належного правового оформлення сторонами в судовому процесі. Саме по собі існування таких надзвичайних і невідворотних обставин не звільняє сторону від відповідальності за порушення взятих на себе зобов’язань.

Вікторія Ямнюк, Юрист АО Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»