Маєте довідку про інвалідність від МСЕК – готуйтесь до перевірок. Щоб уникнути мобілізації та мати змогу виїжджати за кордон, деякі українці платили великі суми за підроблені документи. Серед них: прокурори, митники та податківці. Через викриття корупційних схем МСЕКи ліквідують, а видані ними висновки перевірятимуть на достовірність. Що буде з людьми, які купили липові документи – журналіст “5 каналу” Віталій Залевський розбирався.

Розкішні будинки, дорогі автомобілі та коштовні прикраси знайшли правоохоронці в деяких очільників МСЕК. Саме центри медико-соціальної експертизи за чималі гроші готували документи людям, які намагалися сховатися від мобілізації.

За інформацією онлайн-медіа “Главком”, вісімнадцять із двадцяти п’яти очільників обласних центрів медико-соціальної експертизи – офіційні мільйонери. Однак це лише ті гроші, які посадовці зазначили у своїх деклараціях. Ще пачки доларів та гривень знаходила Служба безпеки в деяких працівників МСЕК удома та на роботі. Перевірки тривають в усіх областях України. Під час розслідування підозри дістали щонайменше шістдесят чотири людини, засудили дев’ятьох посадовців.

“Члени МСЕК повинні розуміти, що злочини, які впливають на мобілізаційні процеси, Кримінальний кодекс класифікує не лише як хабар або зловживання впливом, мова йде про перешкоджання законній діяльності Збройних сил України. А ця стаття передбачає досить жорстке покарання від 5-до 8 років тюрми”, – повідомив речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко.

Без уваги не залишили й тих, хто платив величезні суми за неправдиві документи. Серед них – прокурори, судді та представники місцевої влади. До прикладу, з сімнадцятьох керівників у Державній податковій службі, які оформили собі такі довідки про інвалідність, лише один справді її мав, повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів Данило Гетманцев. Лише від початку року скасували понад чотири тисячі висновків МСЕК.

“Такі фальшиві особи з інвалідністю безпідставно отримують соціальні виплати з державного бюджету. І це мільярди гривень, які могли би бути спрямовані на оборону. На сьогодні перевірки СБУ охоплюють майже 2500 посадовців із цієї категорії”, – заявив речник Служби безпеки України Артем Дехтяренко.

Часто посадовці купують такі довідки, щоби мати змогу виїжджати за кордон.

“Тут можуть бути абсолютно різні історії, абсолютно різна мета. У тому числі і, скажімо так, підстрахуватися для виходу на пенсію, або ж отримувати можливість виїжджати за кордон безперешкодно, або ж просто отримувати пенсію по інвалідності та певні льготи, які наша держава гарантує для людей з інвалідністю”, – каже заступник начальника відділу Головного слідчого управління Нацполіції Олександр Тесленко.

Нині висновки МСЕК перевіряють. За даними міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, вже переглянули майже сто тисяч довідок. Купували фальшиві документи і для того, щоб уникнути мобілізації. Рішення МСЕК про встановлення інвалідності беруть до уваги при визначенні придатності до проходження військової служби. Тобто це може бути підставою для визнання особи непридатною.

“Якщо буде з’ясовано, що особа, у зв’язку з використанням завідомо підроблених документів, отримала право на відстрочку за інвалідністю або була знята з військового обліку, але тут інша ситуація, бо будуть питання не лише до МСЕК, а й до військово-лікарської комісії. Тоді, звісно, всі ці відстрочки, виключення з військового обліку будуть переглянуті”, – пояснює адвокат Ростислав Кравець.

“Відповідними органами будуть прийматися рішення щодо скасування цього статусу, а також відшкодування заподіяних збитків”, – повідомив заступник начальника відділу Головного слідчого управління Нацполіції Олександр Тесленко.

Після кількох гучних корупційних скандалів Андрій Костін подав у відставку з посади генерального прокурора, а на засіданні Ради з нацбезпеки та оборони ухвалили рішення – ліквідувати МСЕК. Комісія працюватиме до кінця цього року.

Віталій Залевський, “5 канал”

Як повідомляв 5.UA, РНБО прийняло рішення щодо протидії корупційним порушенням при встановленні інвалідності. Відповідно до нього до кінця жовтня мали ліквідувати Центральну медико-соціальну експертну комісію. А з 31 грудня 2024 року планується ліквідація медико-соціальних експертних комісій.

Нагадаємо, очільницю Хмельницької МСЕК та її сина затримали через незаконне збагачення на $ 6 млн.

Джерело: www.5.ua

АО «Кравець І Партнери»

Квартири, за даними платформи Restate, продаються в середньому по 169 тис. рублів за кв.м ($ 2,3 тис за офіційним курсом). Водночас, це все ще дорожче, ніж квартири в новобудовах бізнес-класу Києва, який зазнає атак дронов і ракетних обстрілів агресора. За даними сервісу ЛУН, у січні придбати житло у столиці можна, в середньому, за 72,4 тис. грн за кв. м., тобто за $ 1,8 тис. за кв.м

Втім, нерухомість у Криму, ймовірно, дешевшатиме й далі цього року, що пов’язано з різким падінням кількості угод. ЗСУ мають намір деокупувати Крим, США надають Україні ракети GLSDB дальністю 150 кілометрів, які дозволять завдавати ударів по військових цілях на півострові.

Квартири в Криму дешевшають

Останні кілька років житло на півострові дорожчало — його скуповували росіяни, які завжди мріяли про квартиру біля моря та переїжджали до Криму після його окупації.

Представник Президента України у Криму Таміла Ташева каже, що незаконно на півострові перебуває близько 800 тис. громадян країни-агресора. Зростання цін спостерігалося й у першій половині року. Наприклад, якщо у січні минулого року, за даними Restate, житло в новобудовах коштувало 197 тис. рублів ($ 2,66 тис.), то вже у травні – 199 тис. рублів ($ 2,69) за кв. м.

Ринок готувався подолати психологічну позначку в 200 тис. рублів за кв м восени, коли попит зазвичай зростає. Але натомість ціни пішли вниз. Падіння на 27% восени порівняно з початком року зафіксували аналітики кримської рієлторсько-консалтингової компанії REM Navigator.

Російська статистика бреше, неодноразово раніше говорив екс-міністр курортів та туризму Криму Олександр Лієв. Але навіть вона змушена визнавати, що на півострові почалися проблеми та нерухомість почала дешевшати.

Охочих купити квартиру в Криму помітно поменшало. За даними консалтингової компанії Idem, на яку посилається Радіо Свобода, у червні минулого року кількість угод скоротилася на 52% порівняно з січнем 2022-го та на 72% – з аналогічним місяцем позаминулого року. Очевидно, що така тенденція спостерігається і зараз.

За даними сайту Мир квартир, зараз у Криму на продаж виставлено близько 33 тис. об’єктів нерухомості. Стільки ж було і у вересні минулого року. Зазвичай поза сезоном скорочується не тільки попит, а й кількість пропозицій. Керуючий партнер консалтингової компанії SV Development Сергій Степенко каже, що купувати квартири на півострові ніхто не хоче.

Пора додому

Кримський ринок нерухомості перестав зростати у травні-червні минулого року, саме тоді, коли російські окупаційні війська під тиском ЗСУ змушені були піти з передмістя Києва. Весною 2022-го стало зрозуміло, що план російського диктатора Володимира Путіна захопити столицю та поміняти керівництво країни реалізувати не вдалося. А потім ЗСУ вдалося деокупувати Харківську область та правий берег Херсонської області. Але головне — почалися атаки на військові об’єкти та об’єкти інфраструктури, включаючи Кримський міст, на території півострова, який раніше вважався недоторканним.

«Крим буде деокуповано, тому деякі росіяни мають намір переїхати до інших регіонів своєї країни. Нерухомість на острові виставляють на продаж. Зростання пропозиції та скорочення попиту призводить до зниження цін», — каже директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Росіяни розуміють, що можуть втратити свою нерухомість. Усі угоди купівлі-продажу, будівництво нових будинків та їх введення в експлуатацію за час окупації частини Донецької, Луганської областей та Криму можуть бути визнаними недійсними, каже старший партнер адвокатського об’єднання Кравець та партнери Ростислав Кравець. «Ті, хто купуватиме квартири за копійки, розуміють усі ризики», — каже він. І додає, що продавцям та покупцям, ймовірно, доведеться переоформлювати усі об’єкти за вимогами українського законодавства.

Джерело

АО «Кравец и Партнеры»

Отримавши відомості про здачу будинку в експлуатацію, інвестор звернувся до компанії-забудовника з вимогою про виконання умов договору та виготовлення технічної документації на квартиру, однак жодної відповіді від відповідача не отримав. Інвестор трактував це як невиконання будкомпанією умов договору та невизнання його права власності на квартиру і звернувся до суду. Останньою інстанцією, яка б могла його захистити був Верховний Суд, який постановив: його позов проти компанії-забудовника не задовольняти.

Позиція Феміди була такою: «Враховуючи те, що товариство проінвестувало будівництво спірної квартири раніше ніж позивачка уклала договір купівлі-продажу майнових прав, то відповідно до статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» саме товариство має право володіти, користуватися й розпоряджатися об’єктами та результатами інвестицій».

Слід додати, що подібна справа розглядалася у Верховному Суді України і 2 вересня цього року, де також фізособа-інвестор будівництва залишилася ні з чим.

Опубліковані правові позиції Верховного Суду роблять ринок первинної нерухомості ще більш ризикованим, ніж раніше. Згідно з ними, українські забудовники, які звели багатоквартирні помешкання за кошти пересічних людей, не зобов’язані передавати останнім готові квартири, якщо з фізособами-інвесторами (тобто звичайними людьми) підписаний не основний, а лише попередній договір на купівлю-продаж житла. Треба зазначити, що наразі саме такі попередні документи пересічні фізособи-інвестори і підписують на початкових етапах будівництва з компаніями-забудовниками. Таке трактування суду взагалі розв’язує руки для будівельних компаній, які і раніше «кидали» людей, прихоплюючи кошти і не завершуючи будівництва.

Справа в тому, як пояснює юрист Тетяна Монтян, основний договір, про який говорить Верховний суд, не можна укладати на етапі «кран-котлован-паркан» (саме в цей момент люди в основному і купують не саме житло, а права на нього, буквально — «повітря»). «Тому що відсутній предмет угоди. Тобто по факту ще немає будинку, а отже немає і квартири. Таким чином і продавати нічого, й купувати. Отже, наївний та довірливий покупець «повітря» повністю залежить від конкретного забудовника: захоче останній — передасть покупцеві квартиру у власність, належно оформивши правовстановлюючі документи. А не захоче — не передасть», — зазначає правник.

Такої ж думки й юрист Ростислав Кравець. Він узагалі передбачає незавидну долю для ринку первинної нерухомості країни, який повинен найближчим часом саме через таке трактування ВСУ просто «лягти». Дійсно, відтепер, якщо уважно вчитуватись в ухвалу вищої Феміди, саме вона фактично узаконила «кидалово» наших компаній-забудовників і люди вже з «благословення» Верховного суду України залишатимуться і без грошей, і без квартир. На питання, чи багато таких випадків, коли компанії-забудовники потім «відмовляються» від своїх інвесторів-фізосіб, юрист відповідає, що їх небагато-немало, а сотні по всій Україні. Просто, враховуючи нашу суцільну фінансово-правову безграмотність, чимало інвесторів взагалі складають руки і нічого не роблять.

Правда, приміром, як вважає голова ради Ріелторської палати України Віктор Несін, будь-яке таке трактування Верховного суду при розгляді конкретної справи ніколи в нашій країні не мало продовження в інших подібних ситуаціях. «У нас просто немає так званого прецедентного права, яке приміром, існує у США та багатьох країнах Заходу. Тому всі подібні ухвали стосуються лише окремих випадків, і не більше», — зазначає він.

Проте інші юристи спростовують таку думку. Так, Ростислав Кравець каже, що до позиції ВСУ завжди прислуховуються судді, коли приймають якесь певне рішення щодо подібних справ. «Вони просто не в змозі ігнорувати такі документи і, в кінцевому випадку страждати почнуть пересічні інвестори, а компанії-забудовники наживатися на цьому», — додає він.

Чи може приміром, той же інвестор-фізособа, колись «відбити» свої кревні, які він вклав у будівництво, якщо будкомпанія через суд вирішить не передавати йому квартиру (тобто не підписувати з ним остаточних документів на право володіння нею)? За словами Тетяни Монтян, теоретично це можливо, але, якщо забудовник буде чесним. Якщо ж останній не повертатиме коштів, то у принципі, фізособі треба судитися зі своїм забудовником. «При цьому рішення на свою користь інвестор у більшості випадків хіба що може повісити на цвяшок — на стадії його виконання забудовник давно вже буде банкрутом. І з нього нічого буде взяти, крім жменьки піску з будівництва», — додає Монтян.

Що ж в такому випадку треба робити? Яку заміну наразі взагалі можна знайти цим досить небезпечним попереднім договорам купівлі-продажу житла (тобто фактично повітря)? За словами Віктора Несіна, ними можуть стати так звані незалежні фонди фінансування будівництва (ФФБ), проте не «кишенькові» при компаніях-забудовниках, як це є наразі, а саме автономні. Начебто тоді люди контролюватимуть будкомпанії і зможуть зробити все можливе задля того, щоб вони їх не кинули.

Проте, приміром, Ростислав Кравець зазначає, що будь-які «конструкції» цих ФФБ не будуть ефективними і не гарантуватимуть фізособам, які вклали свої кошти в будівництво, результату. Він впевнений в тому, що треба взагалі змінювати законодавство, додаючи до нього безпечні форми «спілкування» пересічних потенційних покупців житла та компаній-забудовників.

Одним з цих документів (проте він лише непрямо стосується цього питання, однак є дуже корисним для контролю за будкомпаніями), який наразі зареєстровано у Верховній Раді України, за словами керуючого партнера АТ «Арцингер» Тимура Бондарева, є законопроект №2459а. «Ним передбачено заборону видачі дозвільних документів на будівництво за відсутності документів, які підтверджують наявність коштів, необхідних для завершення виконання кошторису об’єкту. Ініціативу було неоднозначно сприйнято гравцями ринку, однак, як на мене, запровадження такого «природнього відбору» забудовників ще на стадії видачі дозвільних документів дозволить дещо зменшити ризик виникнення неплатоспроможності такої компанії і, як результат, — недобудови об’єкта», — наголошує він.

Що думають з цього приводу самі компанії-забудовники або фізичні особи, які займаються будівництвом (останнім це наше законодавство дозволяє)? Слід сказати, що навіть такі гіганти будівельного ринку, як, приміром, «Київміськбуд» відмовилися коментувати ситуацію. Знайшовся «сміливець» з регіонів. Генеральний директор концерну «Поділля» (Вінниця) Тимофій Гіренко вважає, що, дійсно, попередній договір купівлі-продажу житла не є нормальним документом. «Проте наші юристи даремно критикують ФФБ. Якщо забудовник має непогану репутацію і створює такий фонд, залучаючи туди свої активи, то нічого поганого в такому я не бачу. Тут вже фізичні особи-інвестори, дійсно нічим не ризикують. Взагалі, я вважаю, щоб не було таких прикрих випадків, коли компанія «кидає» свого клієнта висмоктавши з нього кошти, треба ретельно перевіряти її на платоспроможність ще до того, як їй відповідні органи надали всі дозвільні документи — і на будівництво, і на землю», — вважає він. За словами Гіренка, це просто смішно і дико, коли в статутному фонді компанії-забудовника 10 тисяч гривень. Звісно, що і довіряти кошти такій фірмі є дуже ризикованою справою. Треба визнати, що і 1 мільйон у статутному фонді — також не є такою великою для будівельного бізнесу.

Та у підсумку Гіренко вважає, що інвестори самі повинні відповідати за свої вчинки — тобто у них є право обирати. У цьому процесі ціна має бути лише одним із аргументів за ту чи іншу компанію.

Ігор Гонта, «Главком»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры