Після вторгнення Росії в Україну більшість українських чоловіків стали невиїзними незалежно від мети поїздки. Як зазначає Герман Тасліцький — адвокат, керівний партнер групи компаній Delta International Services, на підставі указу президента від 24 лютого 2022 року № 64/2022, яким запроваджено правовий режим воєнного стану, в країні тимчасово можуть обмежуватися конституційні права та свободи людини та громадянина, зокрема, стаття 33 Конституції про гарантію свободи пересування, вільного вибору місця проживання та права залишати територію України.

З цього моменту офіційно виїжджати за кордон можуть лише ті чоловіки, які не підпадають під мобілізацію відповідно до Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Йдеться, наприклад, про осіб з інвалідністю, багатодітних батьків, студентів іноземних навчальних закладів.

Тільки через “Дію”: вимоги до тих, хто їде у відрядження за кордон

Новина про розширення кола осіб, які матимуть право тимчасового перетину кордону, з’явилася на сайті Міністерства цифрової трансформації України 19 серпня. Але відповідного урядового рішення опитані Фокусом експерти ще не бачили.

Виходячи з повідомлення Мінцифри, експериментальний проєкт “єВідрядження” з 1 вересня 2022 року відкриває можливість військовозобов’язаним чоловікам виїжджати з України в робочі поїздки. Оформити дозвіл на виїзд можна у додатку “Дія”.

“Виїхати за кордон у робоче відрядження на термін не більш як 7 днів зможуть військовозобов’язані чоловіки, які працюють на експортоорієнтованих підприємствах. Скористатися процедурою можуть як приватні підприємства, так і ФОП”, — пояснює Мар’яна Гавришко, юристка юридичної компанії Stron.

Щоб отримати дозвіл на виїзд, роботодавець повинен відповідати таким критеріям:

• податкова звітність подається своєчасно
• заборгованість зі сплати ЄСВ відсутня
• середня зарплата в межах юридичної особи або ФОП становить не менше ніж 20 тис. грн
• кількість застрахованих за останній місяць звітного кварталу становить щонайменше 10 осіб
• є кошти для внесення на рахунок Ощадбанку застави у сумі 200 тис. грн

Як уточнює Герман Тасліцький, особа, яка планує виїхати у відрядження за кордон, повинна мати офіційні трудові відносини з ФОП чи юрособою, від імені та на користь якої таке відрядження відбувається. Згідно з умовами проєкту одночасно за кордон може виїхати до 10% працівників підприємства, але не понад 10 осіб.

Куди вони їдуть? Чому виїзд за кордон — важливе питання для бізнесу

Про необхідність врегулювання питання виїзду з України у відрядження під час війни бізнес говорить із початку російського вторгнення. Для підприємств, пов’язаних з експортом чи імпортом, регулярні відвідування закордонних контрагентів, міжнародних виставок та бізнес-подій часто стають запорукою успішної діяльності. Відповідно, будь-які кроки, спрямовані на дозвіл відряджень під час війни, у бізнес-середовищі зустрічають позитивно.

“Ми в Асоціації вітаємо цю ініціативу, адже часом не всі експортні та імпортні операції та бізнес-процеси можна вирішувати дистанційно. Щоб вони не зупинилися, а робота бізнесу тривала та пожвавлювалася, підприємцям і потрібна можливість виїзду за кордон”, — коментує Ганна Дерев’янко, виконавча директорка Європейської Бізнес-Асоціації (ЄБА). Співрозмовниця Фокусу вважає, що про недоліки запропонованого механізму варто говорити вже після його запуску, адже все залежить від реалізації на практиці. А поки важливо, щоб довгоочікувана ініціатива стартувала.

“Розширення категорій чоловіків, які можуть виїжджати за кордон, дозволить компаніям, які працюють з іноземними контрагентами, підвищити ділову активність, проводити переговори та укладати контракти, — продовжує Яна Михайлюк, адвокатка, радниця юридичної компанії TOTUM LF. — Однак, враховуючи обмеження термінів виїзду та відсутність авіасполучення з України, відрядження може виявитися надто коротким”.

Ростислав Кравець, адвокат, старший партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” погоджується, що сім днів відрядження часто не вистачає для укладання договорів та розв’язання питань, які потребують значно більше часу.

Багато хто не поїде. Що обмежує можливості “єВідрядження”

“На жаль, критерії [проєкту “єВідрядження”] досить жорсткі. З огляду на суттєвий спад підприємництва, велику кількість втрачених робочих місць, загальне зменшення заробітних плат, якщо порівняти з мирним часом, виконання встановлених критеріїв буде, ймовірніше, винятком із правил. Це буде під силу іноземним компаніям та провідним українським підприємствам, яких не торкнулися бойові дії”, — вважає Герман Тасліцький.

На думку Яни Михайлюк, для представників малого бізнесу перешкодою в організації закордонних відряджень можуть стати такі вимоги:

• кількість працівників не менш як 10
• розмір середньої зарплати не менше ніж 20 тис. грн
• наявність застави 200 тис. грн

Наприклад, самозайнятий IT-підприємець чи команда із 2-9 співзасновників високотехнологічного стартапу, які не мають оформлених за трудовою книжкою найманих працівників в Україні, не зможуть виїхати за кордон, навіть якщо знайдуть заставу.

Крім того, згідно з останніми офіційними даними, у січні 2022 року середня зарплата в Україні склала 14 577 грн, а за оцінками опитаних експертів, під час війни зарплати знизилися на 30-40%. Відповідно, вимога щодо середньої мінімальної зарплати в розмірі 20 тис. грн може стати перешкодою для відряджень працівників підприємств із великим штатом робочого персоналу, зокрема, у держсекторі. Наприклад, повідомлялося, що середня зарплата в АТ “Укрзалізниця” у липні 2022 року становила 12 095 грн.

Є відчуття, що критерії розраховані на бізнес, який не відчув на собі впливу війни в країні і був і залишається успішним. А на цьому етапі виїзд за кордон особливо важливий для відновлення партнерських зв’язків, участі у виставках, переговорах”, — підсумовує Герман Тасліцький.

Чому новий механізм виїзду за кордон не позбавить “схематозу”

Герман Тасліцький припускає, що жорсткі та спірні критерії проєкту “єВідрядження” можна пояснити побоюваннями влади, що поява можливості для виїзду чоловіків за кордон у відрядження відчинить двері тим, хто шукає спосіб втекти з країни під час війни.

“Під час існування заборон зловживання будуть завжди. Сьогодні в Україні вже розвинена мережа осіб, які допомагають із незаконним перетином кордону. Однак виїзд у відрядження терміном на сім днів навряд чи буде привабливим для чоловіків, яким цікавий довгостроковий переїзд“, — коментує Яна Михайлюк.

Тобто навколо оформлення виїзду у відрядження на сім днів під чималу заставу хлібної корупційної годівниці не збудуєш. Однак старі лазівки, як і раніше, діятимуть. Нагадаємо, організатори незаконних схем переправки військовозобов’язаних чоловіків за кордон просять за свої послуги від 1 до 10 тисяч доларів.

На думку Ростислава Кравця, нова ініціатива уряду видається лише спробою зняти соціальну напругу в інформаційному полі, оскільки на практиці прикордонники, не уточнюючи, чого саме не вистачає для перетину кордону, можуть на власний розсуд не пропускати громадян за кордон.

АО «Кравец и Партнеры»