«Насправді щодо цих боргів є великі питання. У мешканця не було лічильників на воду, тому на нього списували частину загальних „небалансів“ по дому. У результаті лише за останній рік на людину „повісили“ понад 500 тисяч нібито прострочених платежів», — пояснив «Мінфіну» голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.

За його словами, вітчизняне законодавство у сфері комунальних послуг виписане таким чином, що боржником можуть зробити практично будь-якого українця.

«Як показує практика, оскаржити неправомірно нараховані платежі дуже складно — це потребує чимало часу, нервів та грошей. Якщо ви вирішите позиватися до комунальників, готуйте на адвоката не менше 3−5 тисяч доларів. Грамотних юристів у сфері комунального права в Україні небагато, та й беруться за такі справи вони неохоче. Водночас постачальники послуг мають величезні юридичні відділи. Деякі регіональні теплокомуненерго витрачають на „роботу з боржниками“ сотні мільйонів гривень на рік. Тому довести свою правоту у суперечці з монополістами людям, м’яко кажучи, складно», — додав Попенко.

Технологія вилучення квартир

Тема вилучення житла за борги лише нещодавно широко обговорювалася. «Мінфін» вже докладно писав про новий закон, який ухвалила Рада у квітні цього року (законопроєкт № 14005). У ньому йдеться про спрощене стягнення простроченої заборгованості. Зокрема, розширюється функціонал автоматичної системи виконавчого провадження, який прискорить комунікацію між виконавцями, держорганами, банками, небанківськими платіжними системами тощо. Також передбачено синхронізацію Єдиного реєстру боржників із іншими реєстрами.

Ці нововведення дозволять виконавцям швидко шукати майно боржника і накладати на нього арешт, що збільшує шанси кредиторів повернути свої гроші без зайвої тяганини.

На цьому тлі експерти масово заговорили, що спрощується також вилучення квартир в українців. Втім, як пояснював «Мінфіну» голова адвокатського об’єднання «Юридична компанія WINNER» Ігор Ясько, новий закон не створив жодної підстави для конфіскації єдиного житла.

Вилучення квартири як було, так і залишається можливим у таких випадках:

• житло є предметом іпотеки, і боржник суттєво порушує зобов’язання,
• інших активів замало для погашення боргу, а вже є виконавчий документ.

При цьому юрист Юлія Антоненко зазначала, що у громадян все ж таки з’являються нові ризики: старі борги швидше «оживатимуть» — рішення щодо кредитів, штрафів, комунальних боргів виконуватимуться швидше.

Олег Попенко прогнозував, що можуть активізуватись, зокрема, комунальники, вибиваючи борги в українців.

Нещодавно у Києві було зафіксовано подібний прецедент.

«У пенсіонера, який проживав у багатоповерхівці у Дарницькому районі, ЖБК конфіскував квартиру за борги. Житло виставили на аукціон та продали рієлторській компанії за мільйон гривень. Та швидко перепродала об’єкт за 1,8 млн гривень», — розповів «Мінфіну» Попенко.

Загальний борг пенсіонера за комуналкою становив майже 875 тисяч гривень. Але, як каже Попенко, значна його частина з’явилася лише за останні пів року — понад 500 тисяч.

«У мешканця у квартирі не було лічильників, що дозволило ЖБК „повісити“ на нього близько 15% небалансів всього будинку (йдеться про втрати ресурсу, скажімо, внаслідок прориву труб, затоплень тощо)», — пояснив Попенко.

За його словами, у схожій ситуації можуть опинитися багато українців.

«Ризики „влетіти“ на комунальні борги дуже великі. У цій сфері у нас практично не працює система захисту споживачів, а законодавство виписано таким чином, що дозволяє постачальникам „малювати“ борги фактично з повітря. Наприклад, киянам донарахували платежі за опалення у січні 2026 року у березні, а потім ще раз — у травні. У Харкові у 2023 році майже всім мешканцям багатоповерхівок також прийшли додаткові платіжки за опалювальний сезон, що вже закінчився, — по 1,5−2 тисячі гривень кожному. Нібито, спочатку платіжки були „заниженими“. І людям довелося платити», — зазначив Попенко.

Звідки беруться космічні борги за комуналкою

Як працює механізм «накручування платіжок», і що робити, щоб уникнути великого накопичення боргів?

Попенко каже, що у зоні ризику за комунальними боргами насамперед ті громадяни, у квартирах яких не встановлені лічильники.

«Якщо немає лічильників, вам, по-перше, нараховують не за реальним, а за середнім споживанням, а воно є значно більшим. По-друге, управитель житлового будинку може перекласти на вашу квартиру частину загальних втрат, а це можуть бути великі суми — тисячі і навіть десятки, та сотні тисяч гривень», — розповів експерт.

Його слова підтверджує голова комунального підприємства «Тепловик» Олександр Душенко.

«Як „ділять“ витрати ресурсу та платежі за нього? Тим, хто має лічильники, нараховують за їх показаннями. А обсяги та суму, що залишилися, „ділять“ між тими, у кого лічильників немає, — законодавство дозволяє це робити», — пояснив він.

За словами Душенка, торік частині споживачів на Хмельниччині таким чином нарахували по 50−90 тисяч за гарячу воду.

Але, як каже Душенко, сама наявність лічильника ще не гарантує, що вам не нарахують зайвого.

«За законодавством, лічильники треба повірити. Багато споживачів цього не роблять, і тоді комунальники мають право взагалі не брати до уваги такі лічильники — нарахування йдуть як на квартиру без лічильника», — каже він.

Попенко додав, що важливо також вчасно передавати показники лічильника (зазвичай, до 5 числа наступного місяця). Якщо цього не зробити, нарахування вестимуться не за реальним, а за середнім споживанням.

«За тим, як ідуть нарахування, та які суми вам виставляють, потрібно постійно стежити. І, помітивши аномальні суми у платіжках, відразу ж йти розбиратися — спочатку до постачальника, а потім, за потреби, і до суду», — радить Попенко.

«Мінфін» вже докладно писав про схеми «накручування» боргів за комуналкою. Це можуть бути, наприклад, нарахування за газ у приватних будинках, навіть якщо там уже давно ніхто не живе, а самі будівлі знищені внаслідок бойових дій чи ворожих атак. Але якщо збереглася адреса та «точка підключення», — на них щомісяця нараховують платежі.

Така сама ситуація з гарячою водою. Багато українців встановили бойлери і централізованою подачею гарячої води не користуються. Але, якщо при цьому не написати заяву до ЖЕКу, зафіксувавши відмову від послуги, рахунки за неї вам однаково регулярно виставлятимуть.

Аналогічна історія з опаленням. «Людина вважає, що якщо вона у квартирі не живе, скажімо, поїхала до Європи, то й платіжок бути не повинно. Але ми його помешкання однаково гріємо — подається централізоване опалення. Тому платіжка за нього у будь-якому разі виставляється», — пояснив Душенко.

«Потрібно все контролювати. Тому що, у разі появи боргу, людина ризикує залишитися без субсидії, якщо вона її мала. Не вирішивши питання з реструктуризацією боргу і не повернувши можливість отримання компенсації за комуналкою від держави, ви ризикуєте просто „потонути“ в комунальних боргах — і через декілька років вибратися із них буде вкрай складно, а то й зовсім нереально — для багатьох це справді реальна загроза позбавлення житла», — додав він.

Що робити, якщо у вас виник великий комунальний борг?

Душенко каже, що відразу ж треба зв’язатися з постачальником послуг і розібратися у нарахуваннях. Не виключено, що вам можуть зробити перерахунок або ж реструктуризувати борги, розбивши їх на частини. Останнє дає, зокрема, право на відновлення нарахування субсидії.

Якщо ви вважаєте борг неправомірним, а постачальник відмовляється визнати це, можна подати судовий позов.

«Якщо у вас є борги за комунальні послуги, їх обов’язково потрібно перевіряти ще раз, із огляду на проведені оплати, і поступово виплачувати. Щоб не допустити звернення комунального підприємства до суду, можна підписати з ним договір реструктуризації за статтею 7 Закону «Про житлово-комунальні послуги». Закон дозволяє зменшити розмір оплати за комуналку у разі ненадання послуг, або надання їх у не повному обсязі чи неналежної якості.

Також можна не платити за послуги (окрім теплової енергії) у разі невикористання їх (якщо немає приладів обліку) за період тимчасової відсутності (понад 30 днів за умови документального підтвердження). Якщо власник не згоден із нарахуваннями за комунальні послуги, він повинен негайно звернутися з письмовою заявою або претензією до постачальника послуг, попередньо підписавши їх своїм електронним цифровим підписом або ж надіславши поштою «лист із описом вкладення». Якщо постачальник ігноруватиме звернення споживача або неправомірно відмовлятиме йому в перерахунку, можна подати скаргу до Держспоживслужби чи НКРЕ. Якщо ж досудовий порядок не дасть результату, єдиним способом оскарження буде звернення до суду”, — пояснила Світлана Круторогова, керівник практики господарського та цивільного права адвокатського об’єднання.

Щоправда, новий закон про стягнення боргів суттєво звужує для боржників простір для маневру. Адже щойно вас внесуть до Єдиного реєстру боржників, автоматично можуть блокуватись банківські рахунки та накладатися арешт на майно. Тому деякі експерти радять спочатку платити за рахунками, а потім оспорювати їх. «Але тут також можуть бути нюанси, оскільки заплативши, людина формально погоджується з виставленими їй рахунками. Це може ускладнити судовий розгляд та знизити шанси оскаржити неправомірні платіжки», — вважає Попенко.

Він також додав, що українці вкрай рідко подають до суду на комунальників, оскільки це дорого та клопітно.

«У нас дуже мало гарних адвокатів у сфері комунального права, а їхні послуги коштують недешево. Якщо ви вирішите заперечувати платіжки, готуйте 3−5 тисяч доларів, і при цьому перемога в суді не є гарантованою. Водночас комунальники мають величезні юридичні відділи, вони витрачають на „роботу з боржниками“ великі гроші і відстояти свою правоту пересічному споживачеві, як показує практика, дуже складно», — каже Олег Попенко.

Коли є ризики втратити житло

Як борги за комуналкою можуть залишити вас без квартири?

Зазначимо, що далеко не всі прострочені платіжки — це автоматичний ризик відібрання житла.

Критичним є поріг боргу. Раніше він становив 20 мінімальних зарплат, але у новому законі про стягнення боргів його збільшили вдвічі — до 40 мінімалок (близько 346 тисяч гривень). І це можна вважати великим послабленням для громадян”, — каже голова адвокатського об’єднання «Кравець і партнери» адвокат Ростислав Кравець. При середньому нарахуванні за однокімнатну квартиру на рівні 4 тисяч на місяць такого «ліміту» вистачить на понад сім років, навіть якщо ви взагалі не будете платити за комуналку. Але ситуація різко змінюється внаслідок «аномальних» нарахувань — тоді, як показує практика, борги можуть досягти критичного рівня вже за декілька місяців. Це дозволяє комунальникам запустити механізм стягнення майна.

«Для підприємств, які надають комунальні послуги, не існує поняття „критичного боргу“, він може бути стягнутий незалежно від суми. Але для звернення до суду позивач має сплатити судовий збір, тобто, виходячи з практики, зазвичай, постачальник послуг подає позов, якщо борг перевищує 10 тисяч гривень. Багато підприємств діють на підставі публічних договорів, які офіційно публікують на своїх сайтах, і борг можуть стягувати у спрощеному наказовому провадженні, тобто без судових засідань. Із огляду на встановлений Цивільним кодексом України строк позовної давності, борг може стягуватися лише за останні три роки, але у випадках подання позову про стягнення боргів за десять років або звернення до суду за наказним провадженням, боржнику потрібно обов’язково подати до судових органів заяву про застосування позовної давності», — пояснила Світлана Круторогова, керівник практики господарського та цивільного права адвокатського об’єднання «Юридична компанія WINNER».

Кравець також звертає увагу, що розгляди щодо комунальних боргів йдуть за так званими судовими наказами. «Позов приймається до розгляду без виклику сторін, тож боржник може навіть не знати, що на нього подали до суду, а отримати на руки рішення вже постфактум. При цьому більшість постачальників перед поданням позову все ж таки попереджає боржників про такий намір. Тому важливо відслідковувати поштові відправлення на вашу адресу», — каже Кравець.

За його словами, стягнення на єдине житло боржника є крайнім заходом. «Все ж спочатку беруть до уваги доходи, з яких можна стягнути борги, скажімо, зарплату чи пенсію. Потім — інше майно, в тому числі автотранспорт. І якщо нічого з вищеперерахованого у боржника немає, приймається рішення про вилучення квартири чи будинку», — зазначив Кравець.

«Сам собою борг за комунальні послуги не означає, що завтра хтось прийде виселяти вас із квартири. Спочатку комунальне підприємство має звернутися до суду та довести наявність заборгованості. Без рішення суду ніхто не може ані забрати майно, ані виселити власника.

Наступний важливий момент. Навіть якщо суд ухвалив рішення про стягнення боргу, квартиру ніхто відразу не забирає. Спочатку виконавча служба перевіряє, чи можна стягнути гроші з банківських рахунків, заробітної плати, пенсії чи іншого майна боржника. Продаж квартири — це крайній захід, якого вдаються лише тоді, коли інших способів виконати рішення суду вже немає.

Ще один нюанс, про який мало хто знає. Єдине житло в Україні також перебуває під захистом закону. На сьогодні існують обмеження, які не дозволяють звернути стягнення на єдину квартиру, якщо сума боргу не досягає встановленого законом порога (40 мінімальних зарплат — ред).

У виняткових випадках квартира може бути продана в рамках виконання рішення, і тільки після зміни власника виникає питання про звільнення житла.

Але це точно не означає, що комунальні борги можна ігнорувати. Чим довше відкладається вирішення проблеми, тим вищою є ймовірність, що звичайна заборгованість згодом перетвориться на судову суперечку, потім на виконавче провадження. А це вже може призвести до арешту банківських рахунків, примусового стягнення боргу та інших передбачених законом заходів”, — підсумувала київська рієлторка та юристка Ірина Луханіна.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»