Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Це зробили для того, щоб перевірити реакцію суспільства на подібні законопроєкти. Звичайно, вона буде негативною. Тому треба дивитися на інтенсивність цієї негативної реакції. Об’єктивно адміністрування цих податків буде значно більше, ніж надходження від цих податків. І це всі прекрасно розуміють. Аналогічна ситуація була з посилками. Все прекрасно розуміли, що це нічого не дасть, лише нашкодить малому бізнесу та економіці. Те ж саме стосується введення податків на карткові перекази та продаж з маркетплейсів. Скоріш за все нардепи дивляться на реакцію суспільства. Все це чергове підтвердження повної некомпетентності осіб, яким немає більше чим зайнятися, ніж обговорювати ці копійки. Замість того, щоб розбудовувати країну та шукати можливості для закладання інвестицій, а не намагатися глибше і глибше залізти в кишеню українцям», — каже Р. Кравець.

На його думку, нардепи хочуть показати іноземцям, що будуть обкладати всіх податками.

«Це просто намагання замилити партнерам очі, що хтось щось робить, насправді ж об’єктивно втрачена можливість це зробити. Адже на всіх ключових постах знаходяться неспроможні „фахівці“, які крім постів у фейсбуці більше нічого не вміють робити. Сусіпілсьву лише залишається звертатися до нардепів і казати їм, що цей абсурдний законопроєкт не можна приймати», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що через проблеми з наповненням бюджету пересічних українців можуть зобов’язати сплачувати податки навіть з переказів на картки та продаж вживаних речей. Про це в етері заявила депутатка ВР Ніна Южаніна.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Такими обов’язковими платежами є, зокрема, податки, умови та порядок сплати яких встановлено Податковим кодексом України (далі – ПК України).

ПК України вирізняє загальнодержавні податки, які спрямовані на наповнення державного бюджету України та місцеві податки, які сплачуються до місцевого бюджету відповідної територіальної громади.

Статтею 10 ПК України встановлено види обовʼязкових місцевих податків і зборів, до яких в тому числі входить податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Варто зазначити про те, що податок на нерухоме майно є одним із видів майнового податку, передбаченого ст. 265 ПК України.

Для більш детального розкриття даного виду майнового податку варто звернутись до положень ст. 266 ПК України.

Статтею 266 ПК України встановлено до платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками обʼєктів житлової та нежитлової нерухомості.

При аналізі вказаної норми можна простежити те, що такий вид податку зобовʼязані сплачувати виключно ті фізичні та юридичні особи, які мають право власності на відповідний обʼєкт житлової та нежитлової нерухомості. Тобто, ті особи, які орендують таке житлове або нежитлове приміщення не зобовʼязані сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так само, як і не зобовʼязані сплачувати ті особи, які ввели в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові або дачні будинки, але не оформили право власності на такий будинок.

Таким чином, наявність документу, який посвідчує право власності на житловий або нежитловий будинок є єдиною передумовою для появи обовʼязку сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Також варто звернути увагу на той випадок, за якого житлове чи нежитлове приміщення належить особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Так, підпунктом 2 ст. 266 ПК України визначено, що якщо обʼєкт нерухомості перебуває у спільній частковій власності, то платником податку є кожна з цих осіб, враховуючи розмір частки у спільному майні.

У разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній сумісній власності, то порядок сплати відрізняється, в залежності від того чи виділене майно в натурі чи ні.

Якщо майно, яке перебуває у спільній сумісній власності не було виділене в натурі, то платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом. У випадку поділу обʼєкта житлової або нежитлової нерухомості, то платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Обʼєктом оподаткування виступає об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Однак, ПК України встановлює перелік обʼєктів, які не підлягають оподаткуванню за даним видом податку, вичерпний перелік яких наведений у підпункті 266.2.2 ст. 266 ПК України.

Базою ж оподаткування виступає загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Тут варто звернути увагу, що ПК України встановлює пільги із сплати податку. Найголовнішим тут є те, що у випадку, у разі наявності у фізичної особи на праві власності  квартири (квартир) незалежно від їх кількості загальна площа якої не перевищує 60 кв.м., житлового будинку (будинків) не перевищує 120 кв.м., різних типів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, – 180 кв. метрів, то база оподаткування зменшується разово за кожен базовий податковий період.

Додатково, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати і інші пільги зі сплати податку для певних категорій фізичних та юридичних осіб, визначаючи об’єкти нерухомості, що повністю звільняються від оподаткування або підлягають оподаткуванню за зменшеною ставкою.

Однак ці пільги не застосовуються до об’єктів, загальна площа яких перевищує 5-кратний розмір неоподатковуваної площі, а також до об’єктів, що використовуються для отримання доходів (здаються в оренду, використовуються в підприємницькій діяльності).

Найважливішим питанням при розгляді кожного податку є його ставка.

Перш за все, варто зазначити, що кожного року ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюють відповідні міські, селищні, сільські ради. Водночас, ставка податку не може перевищувати 1,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, визначеного Законом України “Про державний бюджет”, на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Позаяк, у 2024 році відбудеться нарахування податку за звітний 2023 рік, то ставка податку розраховується виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України “Про державний бюджет на 2023 рік”, тобто 6 700 грн.

Після встановлення відповідними органами місцевого самоврядування ставки податку, контролюючий орган за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості обчислює суму податку виходячи з наступного:

• за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, (для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів), та відповідної ставки податку;
• за власність більше однієї житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів (для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів), та пільги встановленої сільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;
• за власність житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок нараховується виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів (для різних типів об’єктів житлової нерухомості, – на 180 кв. метрів), та пільги встановленої сільськими, селищними, міськими радами та відповідної ставки податку;

Після обчислення суми податку, контролюючі органи за місце реєстрації (місце проживання) платника до 1 липня за звітним періодом надсилають, на адресу відповідної фізичної або юридичної особи податкове повідомлення-рішення, в якому зазначається сума податку, її детальний розрахунок, а також строки та порядок сплати.

Даного податкового повідомлення не варто боятись, оскільки таким чином контролюючі органи лише повідомляють про суму податку, яку відповідна фізична чи юридична особа сплатити, а не про податковий борг.

 Щодо строків сплати податку, то за правилами підпункту 266.10 ст. 266 ПК України, після отримання платником податкового повідомлення-рішення, сума податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів, а юридичними – авансовими платежами щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 Також, хочеться звернути увагу на сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за умов воєнного стану.

Указом Президента України “Про ведення воєнного стану” від 24 лютого 2022 року № 64/2022 на території України було введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого було внесено зміни в низку нормативно-правових актів і Податковий кодексу України не став виключенням.

Відповідно до п. 69 підрозділу 10 Розділу Х ПК України починаючи з 1 січня 2023 року за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території.

Також, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки починаючи з 1 січня 2023 року, нарахований за обʼєкти житлової та (або) нежитлової нерухомості, які потребують капітального ремонту, реконструкції чи реставрації, з 1 числа місяця фіксації пошкодження до 1 числа місяця після відновлення об’єкта.

Для обʼєктів з незначними пошкодженнями, придатних для використання, відповідні органи місцевого можуть встановлювати зменшені ставки податку на обʼкти нерухомості, відмінне від земельної ділянки.

Варто зазначати, що таке звільне від сплати податку воно можливе виключно за умови наявності у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, всі податкові повідомлення-рішення про суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надіслані на адреси фізичних та юридичних осіб протягом 2022 по 2023 рік підлягають скасуванню, а грошові зобовʼязання та податковий борг – анульованими.

Підсумовуючи, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є місцевим податком, платниками якого є фізичні та юридичні особи, які є власниками обʼєктів житлового та нежитлового приміщення. Базою оподаткування є загальна площа об’єктів нерухомості. Ставка податку встановлюється за рішенням органів місцевого самоврядування, але така ставка не повинна перевищувати 1,5 % від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на відповідний звітний період. Сума податку визначається відповідним контролюючим органом за місцем реєстрації обʼєкту житлового або нежитлового приміщення та до 1 липня надсилається платникам. Фізичні особи сплачують податок протягом 60 днів після отримання повідомлення, юридичні – авансовими внесками щокварталу.

Юрист Адвокатського об’єднання Кравець і партнери

Марія Країло

АО «Кравець І Партнери»

Векселедавець для цілей розділу VI Податкового кодексу України (далі – Кодекс) – це суб’єкт господарювання – виробник, який одержує (п.п. 14.1.22 п. 14.1 ст. 14 Кодексу):

► з акцизного складу спирт етиловий для виробництва алкогольних напоїв, визначених статтею 225, а також для виробництва окремих видів продукції, визначених пунктом 229.1 статті 229 розділу VI цього Кодексу;

► з нафтопереробного підприємства або ввозить на митну територію України нафтопродукти, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, для їх використання залежно від напряму, визначеного пунктами 229.2-229.8 статті 229 розділу VI цього Кодексу.

Податковий пост – пост, що утворюється на території підприємств, де виробляються продукти з використанням підакцизних товарів, на які встановлено нульову ставку податку та які визначені у статті 229 цього Кодексу. На податковому посту здійснюють постійний безпосередній контроль постійні представники контролюючого органу за місцем його розташування (п.п. 14.1.177 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Податковий вексель, авальований банком (податкова розписка) (далі – податковий вексель для цілей розділу VI цього Кодексу), – простий вексель, авальований банком, що видається векселедавцем: до отримання з акцизного складу спирту етилового, до отримання з нафтопереробного підприємства нафтопродуктів, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, або до ввезення нафтопродуктів на митну територію України і є забезпеченням виконання ним зобов’язання сплатити суму акцизного податку у строк, визначений статтями 225, 229 цього Кодексу (п.п. 14.1.176  п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Податковий вексель вважається погашеним у разі документального підтвердження факту цільового використання підакцизної продукції згідно з підпунктами 229.1.8, 229.2.11, 229.3.13, 229.4.11, 229.5.13, 229.6.10, 229.7.12 відповідних пунктів 229.1, 229.2, 229.3, 229.4, 229.5, 229.6, 229.7 статті 229 Кодексу шляхом подання довідки про її цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, і підтверджує її використання для:

► спирту етилового – для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.1 статті 229 Кодексу (виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення тощо);

► легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану – як сировини у виробництві етилену;

► нафтопродуктів та речовин, що використовуються як компоненти моторних палив – як сировини для виробництва в хімічній промисловості.

Погашення векселів на бензини авіаційні або паливо для реактивних двигунів здійснюється шляхом реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних на операції за визначеними Кодексом напрямками. Акцизні накладні на такі операції складаються на підставі первинних документів (підпункт 229.8 статті 229 Кодексу).

Відповідно до пункту 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), що видаються до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (технічного) та біоетанолу, які використовуються суб’єктами господарювання для виробництва окремих видів продукції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1257, для погашення податкового векселя векселедавець подає векселедержателю довідку про цільове використання спирту етилового у перерахунку на 100-відсотковий спирт етиловий у формі електронного документа, яка відповідно до законодавства затверджена Мінфіном. Така Довідка складається на основі первинних документів та погоджується з представником податкового поста, встановленого на підприємстві, де використовують спирт етиловий за нульовою ставкою (у разі встановлення такого податкового поста).

Податкові пости на підприємствах, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах «д» – «ж» підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Кодексу, не встановлюються (п.п. 229.1.14 п.229.1 ст. 229 Кодексу).

З метою збереження життя та здоров’я працівників територіальних підрозділів Державної податкової служби України в окремих територіальних органах ДПС запроваджено простій у роботі.

Враховуючи зазначене, взяття на облік та погашення податкових векселів та підтвердження цільового використання підакцизних товарів (продукції), на які встановлено нульову ставку акцизного податку або звільняються від оподаткування або встановлено знижену ставку за умови цільового використання протягом дії правового режиму воєнного стану на території України здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) Для взяття податкового векселя на облік векселедавець подає його до контролюючого органу (векселедержателя) за своїм основним місцем обліку.

У разі неможливості взяття таким контролюючим органом податкового векселя на облік внаслідок запровадження у його роботі простою або тимчасовою неможливістю виконання ним таких функціональних повноважень у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації, податковий вексель для взяття на облік може бути поданий до ГУ ДПС у Львівській області, яке тимчасово визначено відповідальним за виконання функції з обліку податкових векселів платників податків, що перебувають на обліку в окремих органах ДПС, що тимчасово не можуть виконувати зазначені функції (контактний номер телефону працівників ГУ для координації дій (032) 297-33-43, (032) 297-30-12)).

2) Погашення податкових векселів, термін сплати яких припав на період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану здійснюється згідно з відповідним порядком, передбаченим для таких підакцизних товарів.

Положеннями підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.03.2022 року № 2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період воєнного стану», який набрав чинності 07.03.2022, передбачено, зокрема, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З урахуванням наведеного погашення податкових векселів, строк сплати який припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється після припинення або скасування воєнного стану.

У той же час, за зверненням векселедавця може бути здійснено погашення податкових векселів з дотриманням процедури, передбаченої Кодексом для таких підакцизних товарів, та з врахуванням наступного:

1) щодо спирту етилового – для виробництва виноматеріалів, лікарських засобів, продуктів органічного синтезу, продукції хімічного і технічного призначення, тощо (пункт 229.1 статті 229 Кодексу);

щодо нафтопродуктів (у т. ч. легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану), речовин, що використовуються як компоненти моторних палив – для виробництва у хімічній промисловості (пунктами 229.2 – 229.7 статті 229  Кодексу)

Погашення векселя здійснюється на підставі Довідки про цільове використання, яка погоджується представником податкового посту, встановленого на підприємстві, щодо підтвердження такого цільового використання.

У разі неможливості погодження Довідки представником податкового посту, встановленого на підприємстві, у зв’язку з простоєм відповідного контролюючого органу, з метою підтвердження наведених у Довідці даних суб’єктом господарювання забезпечується надання до неї належним чином засвідчених копій первинних документів, які підтверджують цільове використання відповідних підакцизних товарів.

2) щодо спирту етилового для виробництва алкогольних напоїв (стаття 225 Кодексу)

Погашення векселя здійснюється на підставі сплаченої суми акцизного податку в рахунок погашення податкового векселя, наявної митної декларації за експортними операціями, а також складених відповідно до Порядку проведення розрахунку суми зменшення акцизного податку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1260 документів – Акта про фактично отриману кількість спирту та розрахунку акцизного податку (додаток 1) та Розрахунку суми зменшення акцизного податку на суму податку, визначену виходячи із фактично втраченої кількості спирту етилового неденатурованого під час транспортування та зберігання, у процесі виробництва готової продукції, а також з фактично повернутого невиправного браку (додаток 2).

3) Щодо бензинів авіаційних та палива для реактивних двигунів, використаних на операції, визначені пунктом 229.8 статті 229 Кодексу

Погашення векселя може бути здійснено:

► при заправленні повітряних суден – на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних у порядку, передбаченому Кодексом;

► при реалізації у випадках, передбачених у підпунктах 2 – 4 пункту 229.8 статті 229 Кодексу, – на підставі копій первинних документів та договорів на реалізацію пального, що підтверджують реалізацію пального по всьому ланцюгу реалізації пального від виробника/імпортера до суб’єктів, визначених у підпунктах 2 – 4 пункту 229.8 статті 229 Кодексу, поданих до контролюючого органу, та за можливості акцизних накладних, складених на такі операції та зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

При погашенні векселів на обсяги втрат пального або спирту етилового внаслідок військової агресії Російської Федерації слід врахувати положення статті 231 розділу VI Кодексу, підпунктів 69.1 та 69.13 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо необхідності відновлення у таких випадках даних обліку пального та спирту етилового за результатами інвентаризації, складання та реєстрації акцизних накладних на обсяги втраченого пального або спирту етилового, тощо.

Разом з тим, у разі неможливості виконання векселедавцем вищенаведених вимог Кодексу щодо сплати у визначених випадках акцизного податку та/або подання відповідних документів, реєстрації акцизних накладних для підтвердження цільового використання підакцизних товарів, – з урахуванням положень підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу щодо зупинення перебігу строків, погашення податкового векселя, строк погашення якого припав на період дії правового режиму воєнного стану на території України, здійснюється лише після припинення або скасування воєнного стану.

АО «Кравец и Партнеры»