Нещодавно Мінфін оприлюднив новий законопроєкт, який передбачає низку резонансних податкових нововведень — ПДВ для фізичних осіб-підприємців, податок для тих, хто продає товари й послуги через цифрові платформи (так званий «податок на OLX»), оподаткування посилок із-за кордону вартістю до 150 євро (які наразі не обкладаються жодними зборами), а також військовий збір у розмірі 5% «назавжди» (а не лише до скасування воєнного стану).

Нагадаємо: нещодавно Верховна Рада провалила голосування за практично ідентичний проєкт. Однак влада взяла на себе зобов’язання щодо запровадження цих податкових новацій в оновленому меморандумі з Міжнародним валютним фондом — це структурний маяк, який Україна має виконати вже у березні.

Тому новий проєкт Мінфіну фактично подано як заміну тому, який депутати не підтримали. Втім, не факт, що цього разу знайдуться голоси «за».

Навіть у фракції «Слуга народу» досить скептично оцінюють перспективи успішного голосування.

«Прем’єр роздала близько сорока мільярдів, а тепер хоче, щоб Рада підвищила податки, аби зібрати ще близько 60 (саме така сума зазначена як очікувані додаткові надходження до бюджету в пояснювальній записці до нового законопроєкту — ред.). Щоб потім їх також роздати», — написав у своєму Telegram народний депутат Максим Бужанський.

Голова парламентського комітету з питань податкової політики Данило Гетманцев зазначає, що «маяк уже зірвано».

У своєму Telegram він описав хронологію «великого податкового проєкту»: «Осінь 2025 — уряд домовляється про програму з МВФ та її умови. Грудень 2025 — уряд публікує законопроєкт про скасування пільги з ПДВ для ФОП. Січень 2026 — уряд занурюється в дискусії та провалює prior action, законопроєкт не подає. Лютий 2026 — прем’єр-міністр повідомляє, що вносити законопроєкт не буде. Кінець лютого 2026 — підписується меморандум із МВФ, де податковий законопроєкт має бути повністю ухвалений до кінця березня. Березень 2026 — законопроєкт навіть не внесено. 20 березня 2026 — законопроєкт усе ще не внесено, але його публікують на сайті Мінфіну, що спричиняє нову хвилю дискусій і критики. Маяк уже зірвано. І тепер питання: навіть якщо забути про глибоку політичну кризу, які шанси підтримки будь-якої законодавчої ініціативи в парламенті, що пройшла стільки коливань, сум’яття та драм у самому уряді».

«Єдине, про що не сказав Данило Гетманцев: уся ця епопея Кабміну, що триває з осені 2025 року, відбувалася без жодних спроб обговорити її з Радою. Якщо в Кабміні є якісь свої голоси, не пов’язані з парламентом — добре. Якщо ні — теж добре. Немає так немає», — додав Бужанський.

Водночас, за словами керівника секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, для МВФ виконання структурного маяка щодо податків є принциповим. У Фонді вже натякали, що можуть призупинити нову кредитну програму (до якої прив’язані не лише кошти МВФ, а й близько 90 млрд від ЄС). Тобто виникають значні ризики для й без того дефіцитного українського бюджету.

З іншого боку, ухвалення нових податкових ініціатив не вирішить системних проблем із бюджетним дефіцитом і зниженням боргового навантаження на економіку, а лише посилить тиск на громадян і бізнес, вважає Забловський.

Розглянули, що саме пропонує Мінфін у новому законопроєкті та чи можуть його зрештою ухвалити.

Друга спроба щодо «податку на OLX», посилок і військового збору плюс ПДВ для ФОП

«Страна» вже писала про спроби уряду підвищити податки для населення та бізнесу. Ще торік до Ради подали проєкт щодо оподаткування продажів через цифрові платформи («податок на OLX»). Спочатку виглядало так, що податки доведеться сплачувати майже всім продавцям, навіть тим, хто продає власні вживані речі. Народна депутатка Ніна Южаніна тоді заявила про спробу запровадити «податок на старі туфлі».

Пізніше до проєкту внесли зміни, визначивши, що податок у 5% мають сплачувати ті, хто продає товари й послуги через онлайн-платформи на суму понад еквівалент 2 тисяч євро на рік.

Згодом, за результатами домовленостей із МВФ, до проєкту додали норми щодо скасування пільг для закордонних посилок і «безстрокового» військового збору. А норму про запровадження ПДВ для ФОП уряд планував подати окремо.

Однак голосів за ці податкові нововведення в парламенті не знайшлося. Тому Кабмін розробив новий законопроєкт, який нещодавно оприлюднили на сайті Мінфіну.

У ньому об’єднані всі податкові новації, передбачені оновленим меморандумом із МВФ:

1. Оподаткування цифрових платформ («податок на OLX»).
   Цифрові платформи стають податковими агентами й зобов’язані звітувати перед податковою службою. Під контроль потрапляють операції з оренди нерухомості, надання послуг, продажу товарів і оренди транспорту.
   Продавці повинні відкривати спеціальні банківські рахунки, доступ до яких матиме податкова.
   Виняток — фізособи, які здійснюють до 30 операцій на рік на суму до 2 тисяч євро.
   Ставки:
   — до 7,2 млн грн обороту: 5% + 5% військового збору.
   — понад цю суму: 18% + 5% військового збору.

2. Військовий збір «назавжди».
   Пропонується зробити ставку 5% безстроковою, прибравши прив’язку до воєнного стану.

3. Оподаткування закордонних посилок.
   Безподаткове ввезення залишать лише для посилок між фізособами вартістю до 45 євро.
   Усі покупки з маркетплейсів (навіть дешевші) обкладатимуться ПДВ 20% і митом.

4. ПДВ для ФОП.
   ПДВ зобов’яжуть сплачувати підприємців із річним доходом понад 4 млн грн.
   Передбачено певні послаблення:
   — звітний період — 3 місяці.
   — символічні штрафи на початку.
   Нові правила можуть запрацювати з 1 січня 2027 року.

«Старт масового податкового тиску»

У Мінфіні очікують, що закон дасть бюджету додатково близько 60 млрд грн щороку.

Водночас експерти вказують на ризики: зростання тіньової економіки, падіння споживання та посилення тиску на бізнес.

Особливо критикують ПДВ для ФОП — це ускладнить ведення бізнесу, змусить наймати бухгалтерів і може призвести до зростання цін до 25%.

Також під загрозою опиняються продавці на онлайн-платформах і покупці закордонних товарів.

Чи ухвалять закон

Перспективи ухвалення залишаються невизначеними.

Депутати заявляють, що уряд не обговорював із ними документ. Крім того, підвищення податків відбувається на тлі значних бюджетних витрат на різні програми.

Багато парламентарів побоюються негативної реакції виборців і не готові підтримувати такі рішення.

Однак ключовим фактором залишається позиція МВФ, адже від неї залежить міжнародне фінансування, без якого Україні буде складно втримати бюджетну стабільність.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

Однак, акцентує на тому, що приписи, якими встановлено випадки обов’язкового доведення вини контролюючими органами, не поширюються на оспорюваний припис Кодексу.

З огляду на наведене, Суд уважає, що аналіз тих приписів Кодексу, зміст яких стосується виконання Верховною Радою України конституційного обов’язку щодо втілення в законодавчому регулюванні конституційних гарантій, передбачених частиною другою статті 61 та статтею 62 Основного Закону України, не охоплено предметом конституційного контролю у цій справі.

У зв’язку з цим, поважаючи принцип поділу державної влади, Суд дійшов висновку, що у цій справі немає підстав для виходу за межі предмета конституційного контролю, зокрема щодо приписів Кодексу, якими встановлено порядок притягнення платників податків до юридичної відповідальності. Суд також наголошує, що законодавче регулювання відповідних питань має відповідати Конституції України та юридичним позиціям Суду, викладеним у цьому Рішенні.

🔸 Отже, Суд виснував, що оспорювані приписи Кодексу є таким, що не суперечить частині першій статті 8, частинам першій, четвертій статті 41, частині першій статті 42 Конституції України. Однак, у тих випадках, коли йдеться про санкції, які по суті прирівняні до кримінальних покарань, законодавче регулювання має забезпечити платнику податків дотримання конституційних принципів індивідуалізації юридичної відповідальності та презумпції невинуватості, передбачених статтями 61, 62 Основного Закону України.

📝 Резюме Рішення: https://cutt.ly/VtyeMDKo
📑Рішення № 5-р(ІІ)/2025: https://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/5_r_2_2025.pdf

Джерело: ccu.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Адже один неоподаткований мінімум доходів громадян є сталою сумою. Факти ICTV дізнавалися, що таке неоподаткований мінімум та який його розмір у 2023 році.

Неоподаткований мінімум 2023: що це та розмір

Це грошова сума розміром у 17 грн, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України.

– Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, – йдеться у Податковому кодексі України.

Розмір неоподаткованого мінімуму громадян (17 грн) є сталою сумою, проте не завжди. На офіційному порталі Державної податкової служби України зазначають, що є два розміри неоподатковуваного мінімуму. У чому ж різниця?

За словами юриста та адвоката Ростислава Кравця, розмір неоподаткованого мінімуму насправді один – це стала сума 17 грн.

– Грошова сума розміром у 17 грн застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян у законах або інших нормативно-правових актах, але тут є винятки, – каже Кравець.

Винятком тут є норми адміністративного та кримінального законодавства для кваліфікації злочинів чи правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга визначена підпунктами 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

– Підпунктом 169.1.1 статті 169 визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, — для будь-якого платника податку, – додають у ДПСУ.

У 2023 році прожитковий мінімум для працездатної особи становить 2 684 грн на місяць. Відповідно, у 2023 році розмір податкової соціальної пільги становить 1 342 грн (2 684 грн ÷ 50% = 1 342 грн).

Тобто для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум становить 1 342 грн.

В інших випадках неоподаткований мінімум становить 17 грн.

– Тобто для класифікації злочину беруть саме 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а от для вирахування штрафів користуються сталим розміром неоподаткованого мінімуму в 17 грн, – пояснює адвокат.

Наприклад, відповідно до статті 51 КпАП, крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент здійснення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто – 268,4 грн. (0,2 × (50% ÷ 2684)). Зверніть увагу, що тут  застосовується розмір податкової соціальної пільги (1 342 грн, а не 17 грн).

Якщо вартість викраденого майна перевищує 268,4 грн, настає кримінальна відповідальність. Відповідно до статті 185 Кримінального кодексу, таємне викрадення чужого майна карається штрафом від 1 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тут вже НМДГ застосовується у розмірі 17 грн).

Тобто для покарання правопорушення застосовується НМДГ у сталому розмірі 17 грн, а для визначення цього порушення – сума податкової соціальної пільги.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»