ДФС почала шукати нелегальний бізнес в Instagram та Facebook.

Державна фіскальна служба попередила, що моніторить продажі в Instagram і Facebook щоб знайти торговців, які працюють без реєстрації. І, відповідно, ухиляються від сплати податків. Керівник парламентського податкового комітету Данило Гетманцев підтвердив, що вже оштрафували кількох підприємців, які торгували онлайн без реєстрації ФОП.

Ледь не найбільшим майданчиком торгівлі став Instagram. Там торгують як ті, хто зареєстровані як фізичні особи-підприємці чи юридичні особи, так ті, хто ніякої реєстрації не має й лише починає бізнес.

Платити податки важливо. Але для багатьох навіть невеликий податок – це значні гроші. Бо просування в Instagram вимагає вкладень. То ж купа початківців і без податків витрачають набагато більше ніж заробляють.

“Розкручу бізнес, потім зареєструюсь”, — каже “Бізнес-телеграфу” киянка Аліна. Вона торгує в Instagram випічкою власного приготування. Але податківці, судячи з усього, чекати не мають наміру. І загрожують “інстаграмницям” штрафами на десятки тисяч гривень.

“Бізнес -Телеграф” розбирався, як інспектори шукають податки в мережах і до кого можуть постукати в особисті.

Клуб “сірих” продавців

Податкова служба має логіку. “Деякі продавці ігнорують обов’язок реєстрації підприємницької діяльності, ухиляючись від сплати податків, здійснюють розрахунки через банківські картки фізичних осіб, що заборонено законодавством”, – зазначили в ДПС.

Податкова заявляє, що регулярно отримує “сигнали” про незаконну діяльність в Instagram і Facebook. “Ці майданчики стали “потужними бізнес-платформами з маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів та послуг”, — зазначають у Державній податковій службі. І попереджають, що продаж товарів і послуг без реєстрації підприємницької діяльності є статтею 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає штраф до більш ніж 80 000 гривень з конфіскацією продукції, сировини та грошової виручки від продажу.

Перші штрафи вже пішли. Голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев повідомив про випадки штрафів для двох підприємиць, які торгували через Instagram без реєстрації. У кожного з магазинів було близько 100 000 підписників. Це чимала аудиторія, яка гіпотетично дозволяє розраховувати на хороші продажі.

Полювання податківців на інстаграммерів, які торгують без реєстрації бізнесу, продовжується. Гетманцев сказав “Бізнес-Телеграфу”, що наразі немає мінімального порогу, який дозволяє торгувати в Instagram, чи Facebook та на інших майданчиках хоча б без стартової реєстрації — як ФОП першої групи.

“Підприємницька діяльність — це самостійна, систематична діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку. Кожен, хто займається такою діяльністю, повинен зареєструватися і сплачувати податки”, – пояснює він.

Тобто навіть такий “несерйозний” продаж, як випічка з власної кухні, вже може стати приводом для того, щоб податківці “постукали” до вас та виписали штраф.

Торгівля в мережах потрапила в поле зору податківців невипадково. За словами керівника продуктової компанії EVO (володіє маркетплейсом prom.ua) Миколи Палієнка, обсяги онлайн-торгівлі в Україні тільки зростають. Наприклад, у 2022 році його частка збільшилася з 9% до 11-12% від загального роздрібного товарообороту.

Загальний обсяг e-commerce за минулий рік оцінювався приблизно в 4 млрд доларів. І значна частина цих грошей проходить через мережі, зокрема Instagram.

І саме в Instagram, на думку експертів, працює найбільше продавців без реєстрації. “Зараз в Instagram намагаються закріпитися всі — від мікробізнесу до великого. Це боротьба не тільки за продажі, а й за лояльність, і саме ця мережа дозволяє “зачепити” споживача емоціями. Наприклад, техніка краще продається через класичні інтернет-магазини, але продавці таких товарів все ж звертають увагу на Instagram. Для цілого переліку товарів – від одягу та косметики до товарів для дому, крафтової їжі, косметичних послуг тощо – Instagram став одним із основних каналів продажів. Він привабливий тим, що дозволяє відносно швидко і недорого почати продавати “з нуля”: не потрібно створювати власний сайт, можна почати працювати з невеликим бюджетом — навіть на 100 доларів на місяць реально можна крутитися, хоча, звісно, ​​для якісного просування знадобиться сума в кілька разів, а може, й у десятки разів більше”, — розповідає Дмитро Черніков, аналітик маркетингового агентства Promodo.

Тому Instagram став справжньою бізнес-фермою для новачків. Багато хто не поспішає відкривати ФОП, а спочатку “пробує” продавати через інтернет, мовляв, якщо бізнес піде добре, то можна подумати про розширення і реєстрацію. Схема проста: відкривають площадку, збирають замовлення в дірект, просять перераховувати гроші на особисті банківські картки чи післяплатою, а товар надсилають, наприклад, “Новою поштою”.

Але, як каже Черніков, далеко не завжди продають без реєстрації лише новачки чи торговці з мінімальними обсягами. Є й більший бізнес. Як, наприклад, підприємниці зі стотисячними аудиторіями, які нещодавно потрапили на штрафи від податкової.

Як податкова знаходить “неправильних” продавців

Але “вольниці” в Instagram, схоже, приходить кінець.

Податковий адвокат, керівник компанії ADA Group Андрій Тамошюнас каже, що останнім часом справді почалася чергова хвиля актуалізації прозорості та повної легальності доходів фізичних осіб. “На моїй пам’яті це друга така масова акція – перша була у 2018 році, коли ДПС системно збирала від кур’єрських служб інформацію про фізичних осіб, які отримували доходи від продажу товарів через систему післяплати, не реєструючи при цьому ФОП.

На питання чому саме торгівля в інтернет зараз потрапила під особливий контроль фіскалів, відповідає сама ДПС у своїх публічних повідомленнях: “Сьогодні соціальні мережі Facebook, Instagram та інші інтернет-майданчики стали бізнес-платформами з потужними маркетинговими інструментами, якими користуються громадяни для дистанційного продажу товарів або надання послуг”. “Тобто, йдуть туди, де великі продажі, і не дуже великий відсоток торговців, які справно сплачують податки”, — зазначає Томошюнас.

Як податківці можуть вирахувати “незаконні” продажі у мережах? Як каже Тамошюнас, інфомацію для роздумів контролери можуть отримати з кількох джерел.

По-перше, від суб’єктів фінмоніторингу (кур’єрські служби, банківські та інші фінустанови) – у зв’язку з постійним посиленням критеріїв моніторингу про систематичні надходження на банківські картки замовчувати такі факти стає дедалі складніше. При цьому ті ж банки в рамках фінмоніторингу звертають увагу на велику кількість платежів від різних фізосіб, навіть якщо суми таких платежів невеликі. З цієї причини можуть заблокувати банківську картку, зробивши висновок, що вона використовується для бізнесу.

По-друге, інформацію податківцям активно зливають конкуренти.

По-третє, скривджені покупці, які, скаржачись, наприклад, на невидачу чека, можуть підказати податковій службі, на кого варто звернути увагу.

По-четверте, мимоволі видати себе може і сам підприємець, наприклад, систематично купуючи товари чи сировину на значні суми за відсутності пропорційних джерел походження коштів.

Податківці ловлять незареєстрованих торговців за допомогою контрольних закупівель. “Перевіряючі діють елементарно – як “таємний покупець” купують товар через Instagram або Facebook, і, отримавши пропозицію перерахувати гроші на картку фізособи та посилку без чека на товар, починають розкручувати весь ланцюжок – перевіряють, чи зареєстрований продавець як ФОП, чи платить він податки і т.д.”, — каже голова громадської організації SAVEФОП Сергій Доротич.

Про такий “лов на живця” говорить і економіст Олексій Кущ. “Контрольна закупівля – це головний спосіб виявлення незареєстрованих продавців. При цьому береться до уваги, як пропонується провести оплату. Якщо кошти хочуть отримати на карту фізособи – це вже “дзвіночок” для фіскальної служби”, – зазначає Кущ.

Втім, нерідко підприємців беруть просто залякуванням. “Бо якщо дійде до суду, то там, як показує практика, такі справи масово розпадаються. Людина завжди може сказати, що продала “вперше”. “Так, майданчик у мережі є, але продаж буквально штучний, бізнес не йде. Те, що продав, відображу в податковій декларації і заплачу всі належні податки, а це 18% ПДФО та 1,5% військового збору. Повернутися до теми несплати податків контролери зможуть не раніше, ніж перевірять податкову декларацію та не знайдуть у ній відображення “контрольної покупки”, а терміни подання декларацій – до травня наступного року”, — каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.

Штрафи на десятки тисяч та кримінал

Головна “страшилка” для підприємців, які торгують у мережах без реєстрації, – штраф. “Це може бути донарахування податків/внесків, фінансові санкції на них, РРО-штрафи (за наявності розрахункових операцій), застосування адміністративної (ст.164 КУпАП), і навіть кримінальної відповідальності (ст.212 КК)”, — каже Тамошюнас.

Стаття 164 “Порушення порядку господарювання” Адмінкодексу говорять і в ДПС передбачає такі штрафи:

• за ведення господарської діяльності без державної реєстрації (або отримання ліцензії для тих видів діяльності, де це передбачено законом) — від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів (за адміністративними правопорушеннями він становить 1342 гривні, тобто штраф — 26840-53680 гривень) з конфіскацією продукції та сировини або без такої
• за таке ж правопорушення, вчинене повторно протягом року – від 30 до 60 неоподатковуваних мінімумів (тобто до 80 520 гривень) з конфіскацією або без такої
• надання дозвільному органу недостовірної інформації — до 100 неоподатковуваних мінімум (понад 130 тисяч гривень).

Але може бути одразу кілька штрафів. Наприклад, за господарську діяльність без реєстрації та ухилення від сплати ЄСВ. Загальна сума становитиме до 55 неоподатковуваних мінімумів, а при повторному порушенні протягом року – до 80 неоподатковуваних мінімумів.

“Кримінальна” стаття – 212 КК передбачає покарання за ухилення від сплати податків та передбачає штраф від 10 до 15 тисяч неоподатковуваних мінімумів із забороною займатися певним видом діяльності на строк до трьох років. Правда, податківці використовують цю статтю не так часто, в основному, коли йдеться про ухилення від сплати податків у великих розмірах.

Чи всім по кишені “податки на Instagram”

Тамошюнас додав, що в ситуації, що склалася, торговцям можна лише порадити зареєструватися як ФОП, а також збирати максимум даних і оформлювати всі документи на куплені та продані товари.

Найпростіший формат для малого бізнесу (обіг до 1,19 млн грн на рік) – ФОП першої групи, який передбачає сплату єдиного податку (10% від прожиткового мінімуму, зараз близько 270 грн на місяць) та єдиного соціального внеску на себе (22% від заробітної плати не нижче мінімальної, тобто не менше 1474 грн.). Разом – трохи більше 1700 гривень на місяць.

На перший погляд, не так багато. Але навіть ця сума не кожному по кишені. “Мій набір печива коштує 200 гривень, тобто мені потрібно продати 9 упаковок, щоб покрити тільки податок. Я тільки починаю бізнес, тому бувають дні, коли вдається продати по 4-5 упаковок, а бувають і такі, коли замовлень немає зовсім. При цьому потрібно закуповувати сировину плюс на просування не менше 3-4 000 на місяць. Будуть більші продажі, тоді зареєструюся як ФОП, хочу навіть свій магазин відкрити, і, звичайно, буду платити податки”, – розповідає підприємниця в Instagram Аліна.

Є і протилежні випадки. Дехто з підприємців зазначає, що “з самого початку зареєструвалися як ФОП, незважаючи на обмежений бюджет”. “Я від початку зареєстрована як підприємець, плачу податки, намагаюся все робити правильно, тому й штрафів немає”, — розповідає власниця ТМ Deepwood Роксолана, яка продає вироби з дерева в Instagram.

АО «Кравець І Партнери»

На початку липня голова парламентського комітету з митної та податкової політики Данило Гетманцев оприлюднив проміжні результати податкової амністії або, як її ще називають, “нульового” декларування. Нагадаємо, що у період з 1 вересня 2021 року по 1 вересня 2022 року будь-який громадянин України має право задекларувати доходи та активи, які він приховав від оподаткування. Після декларування фізособа сплачує разовий збір за ставкою від 2,5% до 9% та звільняється від відповідальності за порушення податкового законодавства.

За словами Гетманцева, з 24 лютого, за час дії військового стану, громадяни подали 92 декларації, в яких відображено доходи та активи на суму майже 1,46 млрд. грн. Із цієї суми сплачено 103 млн. грн. разового збору до держбюджету.

“Загалом за час дії добровільного декларування вартість амністованих активів склала понад 3,6 млрд. грн., а сума збору до бюджету – 225,1 млн. грн.“, – повідомив Гетманцев.

Кому це взагалі потрібно?

Закон про податкову амністію був предметом дискусії близько двох років. Парламент його ухвалив (документ № 1539-IX) ще в “довоєнний” час, влітку 2021 року. Українцям запропонували, на перший погляд, цілком прийнятну схему легалізації доходів та активів. Для цього протягом 12 місяців, починаючи з 1 вересня 2021 року, потрібно подати так звану нульову декларацію, відобразивши в ній ті самі доходи та активи. Щоправда, усім поспіль мчати до податкової необов’язково.

По-перше, декларування – справа добровільна. Якщо фізособа відмовиться брати участь в амністії, вважатиметься, що загальна вартість її незадекларованих активів не перевищує 400 тис. грн. Тому тим, хто не купував кілограмами золото, можна взагалі не напружуватися.

По-друге, дозволено не декларувати квартири сукупною площею до 120 кв. м, житлові будинки загальною площею до 240 кв. м та об’єкти нежитлової нерухомості площею до 60 кв. м. Не підпадають під декларування земельні ділянки розміром 0,1-0,25 га. Також немає потреби подавати декларацію, якщо у власності є один легковий автомобіль (головне, щоб його ринкова ціна була не більше 400 тис. грн. або об’єм двигуна мав об’єм менше 3 л), один мотоцикл, один літак, одна яхта.

Замість мільярдів – копійки

За темпами декларування помітно, що більшість українців не горить бажанням розповідати податківцям про своє “нажите непосильною працею” майно.

Автори законопроекту про амністію (його ініціатор, до речі, особисто президент Володимир Зеленський) заявляли, що разове декларування дозволить легалізувати приховані доходи та активи громадян на суму 20 млрд. дол., а держбюджет завдяки цьому поповниться на суму еквівалентну 1 млрд. дол.

Насправді ж задекларовано лише 0,64% плану. Це навіть не “відсоток” заявленої суми. Але ж до кінця амністії залишилося лише трохи більше місяця.

Причому депутати не відмовилися від “нульового” декларування навіть із початком бойових дій. Катастрофічне падіння доходів бюджету та його дефіцит – це ключові аргументи на користь того, що потрібно за будь-яку ціну забезпечувати поповнення держскарбниці.

Що ще цікаво, понад 15% громадян, які зважилися на амністію, обрали найвигідніший її варіант. Якщо вкласти кошти що амністуються в ОВДП (з терміном обігу не менше 1 року), із задекларованої суми доведеться сплатити разово 2,5%. Якщо ж розмістити кошти на банківських рахунках (після декларування їх можна зняти або покласти на депозит, наприклад), ставка становитиме 5%. Так ось, у відповіді на запит delo.ua Національний банк повідомив, що на спецрахунках у комерційних банках, які відкриті саме для цілей податкової амністії, розміщено понад півмільярда гривень.

“Станом на 13 липня 2022 року з початку одноразового добровільного декларування банки відкрили 35 спеціальних рахунків, на яких розміщено 555,6 млн грн. (в еквіваленті) готівки”, – йдеться у відповіді Нацбанку.

Зрозуміло, є ще фізособи, які задекларували матеріальні активи, такі як елітна нерухомість, а також закордонне майно (воно також підлягає амністії).

Але той факт, що багато хто вирішив віднести свої кошти до банків, заплативши при цьому вдвічі більший податок, говорить про те, що українці зі скепсисом ставляться до амністії і не готові “заморожувати” гроші в ОВДП. Особливо у воєнний час.

“Мотивації у громадян ніякої немає. Для переважної більшості нульове декларування абсолютно марне, і несе ризики у вигляді визнання їх формальними порушниками законодавства з подальшим можливим притягненням до відповідальності, ніж звільнить від неї”, – пояснює Ростислав Кравець, керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери”.

У когось вийшло, у когось ні

Україна у питаннях податкової амністії далеко не новачок. Цей шлях подолало вже багато держав. Ось кілька прикладів того, як відбувалося декларування в інших країнах.

1. Індонезія – один із успішних, як зараз прийнято говорити, “кейсів”. Місцева влада оголосила там амністію у 2016 році. Схема була схожою на українську: декларуєш доходи та активи, розміщуєш кошти в банках, в ОВДП чи купуєш нерухомість, платиш податок за ставкою від 2 до 10%, і спиш спокійно. За цією схемою Індонезія вивела з тіні близько 367 млрд. дол. Щоправда, більшу частину цієї суми задекларували найбагатші члени суспільства.
2. Аргентина. Там амністія теж виявилася досить ефективною. У 2016-2017 роках громадяни задекларували 117 млрд. дол. і сплатили до державного бюджету країни близько 9,7 млрд. дол. Перевагою податкової амністії в Аргентині було те, що громадян, які під час декларування вкладали свої гроші у ОВДП або до деяких видів інвестфондів, взагалі звільнили від сплати разового збору (податку).
3. Італія провела амністію у 2002 році. Там податок був одним із найнижчих – лише 2,5%. В результаті італійці легалізували доходи та активи майже на 30 млрд. євро.
4. Грузія. Податкова амністія у цій країні виявилася провальною. Ще гірше, ніж в Україні. Її проводив у 2005 році Михайло Саакашвілі. Він планував зібрати до держбюджету країни 4 млн. дол. А отримав тільки 35 тис. дол., тому що разові декларації подали лише 8 осіб.

Візьмуть на контроль кожного

Експерти вважають, що податкова амністія в Україні з самого початку була приречена на провал. Насамперед тому, що у населення немає довіри до податкових органів і впевненості, що декларантів потім не переслідуватимуть за ухилення від сплати податків.

Втім, амністія – це лише перший крок до посилення контролю доходів громадян. Справа в тому, що разове декларування стане відправною точкою для застосування непрямих методів. Вони дозволять фіскалам відстежувати доходи населення з огляду на їхні витрати. Як це відбувається у США чи країнах Західної Європи.

Принцип непрямих методів дуже простий. Живе людина на зарплатню двірника, але купила собі дорогий автомобіль. Буде змушений відзвітувати, звідки гроші. Якщо не зможе пояснити їхнє походження – сплатить податок із незадекларованої суми за подвійною ставкою, наприклад, 36% (виходячи з того, що базова ставка ПДФО в Україні – 18%).

“Рано чи пізно, але контролювати доходи та витрати українців будуть серйозно, як через банківську систему, так і через постачальників товарів та послуг”, – упевнена Олександра Томашевська.

Для цього, власне, і потрібна декларація. Вона стане своєрідною точкою відліку, а податкові органи розумітимуть, на кого звернути більшу увагу в майбутньому.

Щоб непрямі методи контролю діяли на практиці, Верховна Рада має ухвалити окремий закон. Міністерство фінансів обіцяло оприлюднити відповідний законопроект для обговорення ще восени 2021 року. “Законопроекту досі немає, ми, як і раніше, чекаємо його від Мінфіну”, – повідомив delo.ua Данило Гетманцев. Але очевидно, що використання непрямих методів – питання часу. Інакше сенсу в нульовому декларуванні ніякого немає. І пояснити його доцільність суспільству буде дуже складно.

ДЕЛО

АО «Кравец и Партнеры»

Корбан — человек Игоря Коломойского.

О его вызове в прокуратуру на своей странице в Facebook написал замглавы ОГА Днепропетровщины Святослав Олийнык.

Этот арест — только одно из звеньев в цепочке действий нынешней власти против структур и людей главы Днепропетровской области, которые наблюдается в последнее время.

Инициатива явно исходит от президента. О том, что Коломойский пошел на обострение отношений с Петром Порошенко, в парламенте не говорит только ленивый.

Официальный старт кампании противостояния совпал с выходом бывшего заместителя олигарха Бориса Филатова из состава БПП.

С тех пор считается, что власть в лице президента давит на Коломойского, а тот устраивает на нее информационное и политическое давление, попутно оставаясь одним из бенефициаров Яценюка.

Пока силы относительно равны, и нельзя исключить, что вскоре, после окончательного распределения портфелей, «конфликт» закончится.

В этой связи интересна линия поведения руководителя Государственной фискальной службы Игоря Билоуса. За глаза он всегда считался человеком Коломойского. Якобы Билоус возглавил налоговую именно стараниями олигарха через депутата Виталия Хомутынника.

Тем не менее, в последнее время правоохранительные органы и ГФС «балуют» олигарха повышенным вниманием.

На прошлой неделе представители различных государственных органов сформировали претензии к компании Коломойского по нескольким направлениям. Если они дадут ход делу и решат действовать до победного конца, то бюджет получит миллиарды гривен.

Однако здесь и возникают сомнения в искренности налоговиков.

Дело в том, что во главе МВД остался Арсен Аваков — человек из команды Яценюка. Это кадровое решение было ключевым условием создания коалиции, потому что уже вскоре МВД останется единственным органом, имеющим права на первичное дознание и сбор материалов.

Подконтрольная президенту Генпрокуратура лишится такого права. Значит, скоро Коломойский сможет «порешать» все вопросы с милицией.

На словах глава ГФС демонстрирует решительность намерений. Как мы продемонстрируем ниже, он заявляет, что налоговики готовы взыскать с Коломойского миллиарды гривен. Более того, в распоряжении ЭП оказались документы происхождением явно из налоговой.

Однако будет ли Билоус исполнять обещанное?

Выглядит так, что он готов говорить все, что нужно, лишь бы остаться на посту главы ГФС. Кстати, ради сохранения собственной позиции глава ГФС уже вроде готов «слить» главу таможни Анатолия Макаренко. По крайней мере, он уже начал публично критиковать своего заместителя.

Может оказаться, что Билоус и Коломойский разыгрывают некое представление. Его задача — создать видимость, что налоговики атакуют главного противника президента. Заодно и рейтинг Яценюка вырастет — получается, что это он пытается собрать с олигарха платежи в бюджет.

Поэтому предлагаем все изложенное ниже рассматривать с юмором. Именно так следует относиться к комбинациям, которые устраивает глава днепропетровской ОГА: начиная от «прокола» с пранкером Алексеем и заканчивая собственной травлей со стороны налоговиков.

Разборки в Сумах

Коломойский будет драться до последнего, намекнул журналистам глава ГФС, описывая взыскание налоговой задолженности с «Укрнафты». Помимо взыскания денег с наполовину-госпредприятия, ГФС расследует дела касательно нескольких десятков заправок группы «Приват» в Сумах.

В распоряжении ЭП оказалась подробная информация о последнем деле, инициированном фискалами.

Так, ряд предприятий Сумщины, которые торгуют ГСМ на более чем 60 автозаправках под брендами «Авиас» и ANP — группа «Приват», по данным регистраторов расчетных операций — РРО — показали продажу топлива на 72,7 млн грн, в том числе 12,1 млн грн НДС.

Однако руководители автозаправок «позабыли» предоставить в органы фискальной службы налоговые декларации по НДС за отчетный период. 20 октября 2014 года налоговая так и не смогла ознакомиться с результатами хозяйственной деятельности сумских предприятий.

В этом деле следственное управление ГУ ГФС в Сумской области обнаружило факты, которые могут свидетельствовать об уклонении от уплаты налогов в особо крупных размерах должностными лицами предприятий, подконтрольных группе «Приват».

По данным следователей, менеджеры автозаправок реализовали гораздо больше ГСМ, чем показывали РРО, — на 97,8 млн грн, не задекларировав и не уплатив при этом в бюджет 13,7 млн грн НДС.

Другой историей, связанной с группой «Приват», занимается прокуратура Сумской области. Она внесла в Единый реестр досудебных расследований сведения о совершении должностными лицами ОАО «Укрнафта» уголовного преступления — злоупотребление властью или служебным положением, повлекшее тяжкие последствия.

Сумские прокуроры полагают, что высокопоставленные работники «Укрнафты» уклонились от уплаты налога, предусмотренного при добыче углеводородного сырья. Ущерб бюджета от манипуляций подозреваемых, по сообщению прокуратуры, составил 1,1 млрд грн.

Учитывая, что в Украине несанкционированная добыча газа и нефти не является редкой практикой, можно предположить, что активность представителей госорганов вызвана политическими процессами.

К войне Кабмин готовился основательно. Как утверждается в подготовленной Минфином аналитической записке, «Укрнафта» фигурирует во многих используемых «Приватом» схемах оптимизации. В распоряжении ЭП оказалась информация о группе явно из ГФС.

Согласно документу, за последние четыре года «Укрнафта» фигурировала в схемах минимизации налогов, которые нанесли госбюджету ущерб на 9,2 млрд грн, «Нафтогаз» — на 4 млрд грн.

Общий объем нанесенного государству за последние четыре года ущерба группой «Приват» Минфин оценивает 16,4 млрд грн.

Виновата не только группа «Приват», признает Билоус. «За предыдущие периоды у меня есть претензии и к «Укрнафте», и к десяткам других компаний. Это связано с работой госпрограмм, и «Укрнафта» не исключение. Ее тоже загоняли в налоговые «ямы», — утверждает Билоус.

В этом позволяет убедиться такая информация. В документах указывается, что «Укрнафта» платила миллиарды гривен киевской компании «БК «Гефест альянс» якобы за геологические исследования, хотя эта фирма никаких исследований не вела.

Сейчас известно, что это было одно из звеньев цепи фиктивных фирм, которой владела «семья», в частности, Сергей Курченко.

Многие видные бизнесмены были вынуждены платить таким компаниям «дань» за право вести бизнес в Украине. Из этих компаний деньги перетекали на зарубежные счета, где бесследно исчезали.

По словам Билоуса, многие вопросы в отношении компаний — жертв Януковича мог бы разрешить закон о налоговом компромиссе.

Он предполагает, что бизнесмены уплатят некую сумму в бюджет, а налоговики «забудут» о непрозрачных сделках, к которым компании понуждала прежняя власть. Однако этот закон так и не вступил в силу, поставив частные компании в сложное положение.

К слову, источники в ГФС намекают, что законопроект по неизвестным причинам заблокировала группа Игоря Еремеева.

Рента: жесткие меры

Итак, бизнесы группы Коломойского атакует ГФС. Предметом громких разбирательств стал вопрос рентных платежей «Укрнафты», которая должна была уплатить в бюджет 2,1 млрд грн за добычу ресурсов в августе-сентябре 2014 года.

В структуре общего налогового долга компании рентные платежи прописаны отдельной строкой, их доля составляет 6,2%.

ГФС применяет к бизнесу «Привата» жесткие меры и намерена выиграть для госбюджета миллиарды. Фискалы уже начали передавать имущество «Укрнафты» в налоговый залог — арестовывать его.

«Мы занялись жесткими мерами. Хочу ли я этим заниматься? Нет, но, к сожалению, должен заметить, что это будет продолжаться. Моя задача — заставить компанию заплатить ренту. Если не заплатит — мы продолжим взыскания вплоть до замораживания активов, счетов и привлечения к ответственности директоров или бухгалтеров», — сказал Билоус.

Миллиардный долг по ренте образовался у «Укрнефти» в период, когда не проводились аукционы по продаже сырья.

Для Коломойского их блокирование обернулось невозможностью реализовать добытые ресурсы в течение двух месяцев. То есть «Укрнафта» не генерировала значительную часть дохода, на который рассчитывала. По данным ЭП, относительно вопроса уплаты ренты компания Коломойского пытается договориться с представителями ГФС.

Официальные переговоры — наиболее приемлемая форма, поскольку и государство, и бизнес не доверяют украинской судебной системе.

Бизнесмены часто пытаются подкупить Фемиду, а государственные чиновники высокого ранга — применить «телефонное право» и заставить судей принимать решения исключительно в пользу государства.

Рента — принципиальный вопрос для правительства, учитывая, что главные украинские нефте- и газодобытчики яростно сопротивлялись законодательному повышению ставки этого платежа летом 2014 года.

Представители добывающих компаний, объединившись, сумели отстоять меньшую ставку, чем это предполагалось изначально. И все же летом Яценюк потирал руки от удовольствия.

«Впервые за историю Украины мы, наконец-то, добрались до энергетического сектора, получающего сверхприбыли, которыми нужно делиться с государством, которое находится в сверхсложном состоянии. Рента по природному газу увеличена в три раза.

Нам также удалось повысить ренту на нефть. Убежден, что Игорь Валериевич Коломойский будет с удовольствием платить увеличенную ренту на нефть с 39 до 45%», — заявил Яценюк. Не тут-то было.

Почему буксует налоговая

Впервые о задолженности «Укрнафты» перед госбюджетом в правительстве заговорили в начале сентября 2014 года. В бизнес-среде сразу же начали рождаться догадки, почему к компании не был оперативно применен стандартный механизм взыскания налогов.

Суть процедуры такова. «После проверки ГФС уведомляет компанию о сумме недоимки. Плательщик должен или оплатить ее за десять дней, или начать обжалование в этот же срок», — поясняет руководитель налогового департамента Baker Tilly Ukraine Татьяна Стретович.

Если плательщик не начинает обжалование и не платит, запускается процедура взыскания доначисленных сумм налогов — такие суммы считаются согласованными. Если плательщик обжалует предъявленное уведомление-решение, то на протяжении всего срока обжалования суммы не подлежат изъятию в бюджет, напоминает эксперт.

Тем более, что Коломойский — сложный противник. ГФС неоднократно пыталась запустить механизм, который позволил бы взыскать долги из компании. Пока попытки были тщетными.

Так, Богодуховская налоговая инспекция Харьковской области попыталась назначить в компании налогового управляющего. Это представитель ГФС, который занимается описью имущества компании-должника и следит за его сохранностью.

«Укрнафта» этот приказ оспорила в судебном порядке. Компания сочла приказ неправомерным, поскольку решения о назначении налоговых управляющих принимаются по месту регистрации плательщика, а «Укрнафта» зарегистрирована в головном офисе ГФС.

Судебное решение в пользу компании было принято спустя два месяца после появления приказа. Суд полностью удовлетворил требования истца и признал приказ территориального органа ГФС незаконным.

Источники издания в правительстве полагают, что суд был далек от справедливости и беспристрастности. По словам старшего партнера юридической компании «Кравец и партнеры» Ростислава Кравца, при желании государство может взыскать сумму долгов с группы «Приват».

«Подобные действия можно трактовать как «наезд» с целью передела рынка. Со стороны государства это попытка убедить акционеров руководства в… чем-то. Возможно, иногда это напоминает государственное рейдерство с помощью ГФС.

Не бывает так, чтобы проблемы естественным образом обрушились одновременно и в большом количестве», — говорит он.

По прогнозам юриста, все может закончиться перепродажей части «Укрнафты» или других важных активов третьим лицам. В таком случае судебные разбирательства могут растянуться на годы. А к тому времени «или ишак сдохнет, или эмир умрет». Или уже не будет группы «Приват».

P.S. «Полная х…ня», — прокомментировал изложенные документы один из представителей группы «Приват».

Галина Калачова, Сергій Лямець, ЭП

Адвокатская компания Кравец и Партнеры