Українці свого часу також активно вакцинувалися від ковіду препаратом Pfizer. «Мінфін» розбирався, як вакцини від ковіду нашкодили українцям, та як можна відсудити компенсації. Про це пояснює адвокат Ростислав Кравець.

За що на Pfizer подали до суду

Дебати про ефективність вакцин від ковіду почалися чи не відразу після того, як препарати представили на ринку.

Тоді вакцини, не лише від Pfizer, а й від інших виробників (AstraZeneca, Moderna, J&J), викликали чимало критики від лікарів і науковців через те, що на той час ще не пройшли всього циклу клінічних досліджень. Окремі виробники, зокрема, той же Pfizer, запропонували абсолютно нові РНК- вакцини, дія яких на людський організм була не до кінця вивчена.

Але, з огляду на масштаб загрози, ВООЗ дозволила екстрене використання вакцин. І людей почали масово щепити. І от зараз новий скандал. Влада штату Канзас (США) подала позов проти компанії Pfizer, звинувативши її в приховуванні даних про ускладнення від ковідної вакцини та її ефективність.

Як повідомляє Reuters, ще на початку 2021 року, до того, як вакцина Pfizer від ковіду почала масово використовуватися, компанія не оприлюднила інформацію про побічні ефекти, хоча такі дані на той час вже були. Зокрема, у вагітних після щеплень траплялися викидні, багато пацієнтів, зокрема, хлопчиків-підлітків, після вакцинації отримали проблеми з серцем — міокардити та перикардити.

Генпрокурор Канзасу Кріс Кобах звинуватив фармгіганта у спотворенні інформації про ефективність вакцини «з метою заробітку на людях».

«Pfizer зробив декілька оманливих заяв, щоб обдурити громадськість щодо своєї вакцини в той час, коли американцям потрібна була правда», — заявив Кріс Кобах.

Він вимагає від Pfizer компенсацій, щоправда, з сумою поки що не визначився. Найімовірніше, до позову доєднуватимуться нові постраждалі, і, залежно від їх кількості й тяжкості ускладнень, формуватиметься розмір компенсацій. Та в будь-якому випадку, мова йде про мільйони доларів.

Ще одна гучна заява від генпрокурора Канзасу стосується тверджень Pfizer, що вакцина, розроблена проти оригінального штаму коронавірусу, зберігає ефективність також проти його мутацій.

Кріс Кобах повідомив, що у підготовці позову проти Pfizer із правоохоронцями Канзасу співпрацювали колеги з інших штатів, і вони, буцімто, теж вже готують позови проти фармгіганта.

Штат Техас подав схожий позов проти Pfizer ще минулого року, наразі він перебуває на розгляді.

У Pfizer усі звинувачення відкидають, а позови називають необгрунтованим. «Всі заяви, які робила Pfizer щодо її вакцини від COVID-19, були точними й науково доказовими», — заявляють у фармкомпанії. Та останнє слово — за служителями Феміди.

Що з іншими вакцинами проти ковіду

Це вже не перша гучна справа по вакцинам від ковіду. У травні цього року інший виробник — компанія AstraZeneca — повідомила, що відкликає свою вакцину від коронавірусу у всьому світі. Офіційна причина — комерційна: через перевиробництво оновлених типів вакцин і зниження на них попиту немає сенсу тримати в продажу препарат.

За декілька місяців до цього AstraZeneca визнала, що її вакцина може в окремих випадках викликати небезпечне для життя ускладнення — формування тромбів й зниження рівня тромбоцитів у крові (так званий синдром TTS). У Високому суді Лондону у лютому 2024 року розглядалися доказові матеріали щодо цієї вакцини, й тоді виробник змушений був підтвердити ризики ускладнень, хоча й зауважив, що вони траплялися «дуже рідко».

Та, як з’ясував суд, у Великобританії з синдромом TTS було пов’язано щонайменше 80 смертей. Позови проти фармкомпанії подали понад 50 постраждалих та родичів померлих після вакцинації британців.

Не виключено, що в подальшому кількість позовів проти фармкомпаній зростатиме, особливо, якщо з’являться рішення про виплати компенсацій.

Чи можуть українці судитися «проти вакцин»

Під час пандемії українці також активно щепилися від ковіду. В нашій країні використовувалися практично всі вакцини, зокрема, від Pfizer та AstraZeneca.

Таким чином, теоретично, українці, в яких були ускладнення від вакцин, також можуть доєднуватися до позовів постраждалих пацієнтів чи подавати нові, й вимагати компенсації за шкоду здоров’ю. Щоправда, сам факт ускладнень ще треба довести.

Начальник Головного управління Держспоживслужби в Києві Олег Рубан каже, що тяжких ускладнень він не бачив. Нинішні кампанії проти виробників вакцин він називає «маркетинговими війнами».

Член Координаційної ради Української медичної експертної спільноти Костянтин Надутий в коментарі «Мінфіну» підтвердив, що ускладнення таки були, особливо багато — після бустерних доз.

«Але у нас медичну статистику фактично „поховали“, а щодо негативних наслідків вакцинації — й поготів. Тиск свого часу був надзвичайний, а інструменти ідентифікації ускладнень непідконтрольні практикуючим лікарям (тобто потрібно, щоб такі дані збирали на рівні управлінь охорони здоров’я та профільного міністерства — ред.)», — каже Костянтин Надутий.

За його словами, ускладнення від вакцин масово «закопували» під виглядом інших діагнозів. Тобто, якщо у людини після щеплення починалися проблеми з серцем, їй встановлювали окремий діагноз «нового» захворювання, не пов’язуючи його зі зробленим раніше щепленням.

Таким чином, більшість ускладнень фактично ніяк не підтверджені медичними документами й висновками лікарів.

«Одна з причин у тому, що в нас чимало посадовців від медицини свого часу активно просували вакцини від ковіду, і навіть жили з грантових грошей від фармвиробників. Вакцини від ковіду — не перша така історія. Свого часу в Україні не менш завзято просували застарілу індійську живу вакцину АКДС, що застосовується лише у найбідніших країнах світу», — каже Надутий.

Голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» Ростислав Кравець зазначив, що українцям, що свого часу постраждали від ускладнень після щеплення від ковіду, буде нелегко відстояти свої права.

«Ще у розпалі епідемії до українського законодавства внесли зміни, згідно з якими з лікарів та виробників вакцин фактично зняли відповідальність за наслідки щеплень. Тобто українські суди, до яких може звернутися громадянин, керуючись такими законодавчими нормами, навряд чи винесуть рішення на його користь.

Але є ще міжнародні судові інстанції, зокрема, Європейський суд із прав людини. До нього українці можуть звертатися з позовами на державу Україна чи Міністерство охорони здоров’я, яке свого часу видало наказ про відсторонення від роботи невакцинованих працівників.

Цей наказ був опротестований у суді, але справа до цього часу не завершена, й вердикту щодо законності такого рішення МОЗу немає. Та ЄСПЧ може визнати, наприклад, факт відсутності державного контролю за наслідками вакцинації чи обмеження доступу громадян до кваліфікованої медичної допомоги. І, відповідно, задовольнити позов про стягнення матеріальної шкоди.

Найімовірніше, такі позови з боку українців дійсно будуть. Їх почнуть масово подавати, як тільки з’являться рішення міжнародних судів про виплати компенсацій постраждалим від вакцинальних ускладнень. І чим більші суми там фігуруватимуть, тим більше українців захочуть стягти гроші за «свої» ускладнення від щеплень”, — каже Кравець.

Що стосується відсутності документальних доказів про ускладнення в багатьох українців, то Кравець не вважає це великою проблемою.

«Можна провести ретроспективне розслідування. Підняти медичні документи, де вказана дата вакцинації й тип вакцини, вони у більшості випадків є. А потім додати до них висновки лікарів про „нові“ хвороби пацієнта, наприклад, проблеми з серцем. Потрібно буде зробити нову експертизу й отримати висновок про ймовірний зв’язок щеплення й проблем зі здоров’ям, які після нього почалися. Звісно, все це потребує часу й грошей, але отримати аргументи для подальшого позову все ж реально», — переконаний Кравець.

Якими можуть бути суми компенсацій за такими позовами? — Все залежить від ускладнень та ефективності лікування. Наприклад, лікування міокардиту в приватних клініках Києва коштує до 100 тисяч гривень. Якщо повністю відновитися після хвороби не вдалося, і людина була змушена, наприклад, змінити роботу на легшу й з нижчою зарплатнею, то враховуються ще й недоотримані доходи. Тобто мова може йти про сотні тисяч гривень.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями. А также присоединяйтесь к каналу Ростислава Кравца в Телеграм.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

АО «Кравец и Партнеры»

Ссылка на сайт судебной власти, где можно проверить наличие судебного решения или рассмотрение дела в суде: http://bit.ly/2Zco6ud

Программа для андроид — Судебные заседания и реестр: http://bit.ly/2Z7jl4T

Если видео будет для вас полезным, не забывайте поставить лайк, подписаться на канал и поделиться ссылкой со своими друзьями.

✔ Запись на консультацию: https://wa.me/380442296950 (сам номер телефона +380-44-229-6950) или по электронной почте info@knpartners.com.ua

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Скандал, вызванный введением временной администрации в «Хрещатике», не утихает и постепенно перемещается в судебную плоскость. Сразу два благотворительных фонда — «Богдана Гаврилишина» и «Энергетический центр им. Люндина», а также частная компания «Сириус-1», являющиеся клиентами указанного банка, подали совместный административный иск в Окружной административный суд Киева на действия Национального банка Украины. Они требуют признать противоправным и отменить постановление правления НБУ № 234 от 5 апреля 2016 года «Об отнесении ПАО «Коммерческий банк «Хрещатик» к категории неплатежеспособных». Истцы считают, что банковский регулятор не имел оснований для принятия такого решения. А в НБУ продолжают утверждать, что решение было адекватно совершенным банком нарушениям и уровню угрозы интересам вкладчиков или других кредиторов банка.

Неожиданное введение в банк «Хрещатик» временной администрации нанесло серьезный финансовый удар по деятельности почти 19 тысяч компаний и организаций, которые обслуживались в этом финансовом учреждении.

Как сообщил финансовый директор Благотворительного фонда «Богдана Гаврилишина» Анатолий Дяченко, все счета организации заблокированы. Нет даже возможности заплатить налоги, и там побаиваются, что за это их могут привлечь к уголовной ответственности.

«Работа Фонда на 99,9% парализована, а ведь основной вид нашей деятельности — это финансирование обучения талантливых молодых украинцев в ведущих зарубежных вузах. Теперь выполнение наших финансовых обязательств оказалось под угрозой. Получается, что молодые люди, рассчитывающие на нашу помощь, брошены на произвол судьбы», — отметил Анатолий Дяченко.

Сомнения в правомерности действий руководства Национального банка Украины побудили пострадавших клиентов «Хрещатика» обратиться в суд.

НБУ, аргументируя свое решение о признании банка «Хрещатик» неплатежеспособным, в первую очередь ссылается на ч. 2 ст. 76 закона Украины «О банках и банковской деятельности». Согласно ей, «Национальный банк Украины обязан принять решение об отнесении банка к категории неплатежеспособных в случае уменьшения размера регулятивного капитала или нормативов капитала банка до одной трети минимального уровня, установленного законом и / или нормативно-правовыми актами НБУ».

В пресс-службе регулятора утверждают, что по состоянию на 1 апреля 2016 года один из нормативов Н2 (отражает способность банка своевременно и в полном объеме рассчитаться по своим обязательствам) составлял всего 0,45 % при установленном нормативном значении не менее 10%.

Однако, по мнению авторов иска, НБУ неверно трактует положения ч. 2 ст. 76 указанного закона. Ключевым здесь является слово «уменьшение».

В иске указано, что согласно сведениям, которыми владеют истцы, на момент принятия НБУ постановления № 234 показатели капитала «Хрещатика» демонстрировали устойчивую тенденцию быстрого роста. Так, по состоянию на 01.01.2016, регулятивный капитал банка (показатель Н1) имел отрицательное значение — минус 457 млн грн, а показатель адекватности капитала (Н2) был равен нулю. Эти показатели банки по состоянию на 01.04.2016 года изменились на следующие: показатель Н1 достиг отметки плюс 54 млн грн, а показатель Н2 достиг значения 0,45%.

Таким образом, по мнению авторов иска, НБУ не имел права применять норму ч. 2 ст. 76 закона Украины «О банках и банковской деятельности», поскольку тенденция изменения показателей капитала банка была противоположной той, что рассматривается в указанной статье.

«Кроме этого, согласно постановлению НБУ №260 от 15.04.2015 года «Об осуществлении диагностического обследования банков», в котором отрегулированы сроки приведения указанных нормативов в соответствие с требованиями нормативно-правовых актов НБУ, указано, что для категории банков, к которой отнесен банк «Хрещатик», применяется следующий норматив: обеспечить положительное значение показателя Н2 до 1 мая 2016 года, что банком было выполнено в полном объеме», — говорится в исковом ходатайстве.

Пострадавшие клиенты банка «Хрещатик» также отмечают, что, согласно данному постановлению НБУ, банком было подано Программу докапитализации и реструктуризации (утверждена постановлением правления ПАО «КБ «Хрещатик» № 156 от 08.02.2016, а также общим собранием акционеров банка от 18.03.2016 года и представлена в НБУ 31.03.2016). В ней указано, что до 12.04.2016 уставный капитал банка должен вырасти на 600 млн грн. С учетом того, что между 01.04.2016 и 05.04.2016 (дата введения временной администрации банка) была погашена значительная часть кредитного портфеля банка (ориентировочно 800 млн грн), можно утверждать, что ожидаемые на 01.05.2016 (контрольная дата согласно постановлению НБУ №260) нормативы капитала банка были бы следующими: регулятивный капитал (Н1) достиг бы уровня не ниже 900 млн грн, а норматив достаточности капитала (Н2) превысил бы отметку 10%.

В итоге необоснованное отнесение Национальным банком Украины ПАО «КБ «Хрещатик» к категории неплатежеспособных нанесло значительный ущерб процессу реструктуризации и оздоровлению банковского учреждения и причинило немалые материальные потери вкладчикам банка, фактически остановив их хозяйственную деятельность и лишив их доступа к собственным денежным средствам, делают вывод авторы иска.

Эксперты финансового рынка не берутся предсказывать перспективы судебных разбирательств с Нацбанком, однако отмечают, что даже в случае удовлетворения иска рассчитывать на восстановление платежеспособности «Хрещатика» не приходится.

«Независимо от того, есть ли вина НБУ в падении «Хрещатика» или нет, если у банка начались проблемы, его уже ничто не спасет», — считает адвокат Ростислав Кравец.

В Украине уже были случаи, как сообщил советник президента Ассоциации украинских банков (АУБ) Алексей Кущ, когда процедуры введения временных администраций или выведения банков с рынка оспаривались в судебном порядке и суд принимал решение об отмене соответствующих постановлений НБУ. «В данном случае все будет зависеть от того, насколько иск юридически обоснован», — подчеркнул эксперт. В то же время, по его мнению, у нас нет прецедентного права, когда однажды принятое судебное решение становится примером для других.

«Украинская судебная практика непредсказуема — один суд, например, удовлетворяет иск, а другой суд в точно такой же правовой ситуации его отклоняет. Способствует этому и крайне некачественное законодательство, дающее широкое поле для трактовок правовых норм», — отметил Алексей Кущ.

Он также пессимистически оценивает дальнейшие перспективы банка «Хрещатик». Даже если ему удастся возобновить свою деятельность по решению суда, какие вкладчики понесут туда свои сбережения? Какие клиенты вернут туда свои деньги? Какие финансовые учреждения решатся открывать лимиты на этот банк по межбанковскому кредитованию? Эту проблему через судебный иск невозможно решить.

«Единственно, что положительного для себя могут добиться истцы — это прекращение на короткий период работы временной администрации, чтобы можно было провести какие-то транзакции и вернуть свои средства, если они остались в банке», — считает советник президента АУБ.

Пойдет ли на такой вариант Национальный банк, неизвестно, на запрос «Апостроф.Економика» ответа пока нет.

В настоящее время государственный регулятор продолжает активно отстаивать свое изначальное решение. При этом руководство НБУ избегает публичных дискуссий, ограничиваясь только сообщениями своей пресс-службы.

В частности, 20 апреля Валерия Гонтарева проигнорировала приглашение посетить совместное заседание Комитета Верховной Рады по вопросам предотвращения и противодействия коррупции и Комитета по вопросам финансовой политики и банковской деятельности. Там в числе других накопившихся к Гонтаревой вопросов планировалось обсудить тему намеренного доведения до состояния банкротства ПАО КБ «Хрещатик».

Вместо участия в дискуссии в этот же день пресс-служба НБУ сообщила о предоставлении правоохранительным органам дополнительных данных о сомнительных операциях в лопнувшем банке.

Говорилось о выводе денег из банка «Хрещатик», дроблении денежных средств юридическими лицами с последующим перечислением на текущие счета физических лиц в период с 1 по 4 апреля, а также об освобождении из-под залога ликвидного имущества — ценных бумаг, ипотеки, целостных имущественных комплексов и земельных участков. Все это Нацбанк квалифицировал как наличие признаков организованной преступной деятельности.

Эти заявления экс-председатель правления «Хрещатика» Дмитрий Гриджук назвал несостоятельными, отметив, что объем вкладов населения в банке увеличился в основном за счет начисленных процентов, а залоги с начала апреля не освобождались, поскольку это происходит процедурно только при полном погашении кредитов. В субботу, 2 апреля, такие операции не проводились, а в воскресенье, 3 апреля, банк не работал.

Отвечать ему пришлось также при помощи СМИ.

Подобные методы выяснения истины уже нашли свою оценку в парламенте. Народные депутаты хотят услышать доклад главы НБУ о деятельности финрегулятора вживую.

Согласно данным сайта Верховной Рады, соответствующий проект постановления уже зарегистрирован. Авторами проекта стали 33 народных депутата, в том числе глава Радикальной партии Украины Олег Ляшко и отдельные члены его фракции, нардепы от «Батькивщины», «Самопомощи», БПП и ряд внефракционных депутатов.

Становится очевидным, что только в открытой публичной плоскости можно поставить все точки над «і» в вопросе о банке «Хрещатик».

Сергей Глушко, Апостроф

Адвокатская компания Кравец и Партнеры