по – Третейський суд

Що змінилося в судах України цього тижня – з 28 березня по 03 квітня 2026 року?

Max — Tue, 07 Apr 2026 07:02:49 +0000

Це підтверджують і нові рішення ЄСПЛ, про які я до речі говорив, що вони знову будуть, коли випадкові люди приймали абсолютно незаконні постанови після ЄСПЛ і тепер ЄСПЛ знову вказує цим випадковим людям про незаконність їх висновків при перегляді рішень, які вже були визнання ЄСПЛ такими, що порушують норми конвенції. Тепер Великій палаті прийшлось вже дотримуватись Закону, можу, тому що в складі зараз відсутні такі судді як В. І. Данішевська, Н. О. Антонюк, О. Г. Яновська, Д. А. Гудима, В. В. Пророк та О. Р. Кібенко.

Крім того, до огляду увійшла чергова постанова після ЄСПЛ щодо обов’язку суддів апеляційної інстанції враховувати час виготовлення рішення, яке оскаржується для поновлення строків на оскарження, рішення КСУ, що немає жодного сенсу, практика стягнення відсотків з Приватбанку за несвоєчасне повернення вкладу та практика оскарження незаконного поновлення на військовому обліку й багато іншого.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-28-bereznya-po-03-kvitnya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 28 березня по 03 квітня 2026 року

Max — Mon, 06 Apr 2026 10:04:17 +0000

Вже стала абсолютна очевидна помилковість формування Верховного суду з науковців та осіб без практичного досвіду представництва в суді й роботи на посаді судді в першій інстанції. Це підтверджують і нові рішення ЄСПЛ, про які я до речі говорив, що вони знову будуть, коли випадкові люди приймали абсолютно незаконні постанови після ЄСПЛ і тепер ЄСПЛ знову вказує цим випадковим людям про незаконність їх висновків при перегляді рішень, які вже були визнання ЄСПЛ такими, що порушують норми конвенції. Тепер Великій палаті прийшлось вже дотримуватись Закону, можу, тому що в складі зараз відсутні такі судді як В. І. Данішевська, Н. О. Антонюк, О. Г. Яновська, Д. А. Гудима, В. В. Пророк та О. Р. Кібенко.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо незаконності не поновлення строку на апеляційне оскарження у зв’язку з відсутністю своєчасно виготовленого повного тексту рішення

🔸 Постанова ВП ВС після повторного ЄСПЛ у справі щодо умисного вбивства і зізнання отриманого без захисника

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо невідповідності Конституції України (конституційності) частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України

🔸 Постанова ВС-КЦС про стягнення з Приватбанку депозиту та відсотків за ч. 2 ст. 625 ЦК України

💥 Рішення Одеського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути питання виключення його з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби

💥 Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та стягненні витрат на правову допомогу у зв’язку з відсутністю доказів повідомлення ТЦК

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо незаконності не поновлення строку на апеляційне оскарження у зв’язку з відсутністю своєчасно виготовленого повного тексту рішення

Справа № 761/42070/23

Чергова справа яка демонструє нехтування деякими суддями правом на захист, що призводить до стягнення з держави завданні такою поведінкою шкоди.Суд зазначив:

29. 03 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва надіслав копію постанови від 16 січня 2024 року на поштову адресу ОСОБА 18 (т. 2, а. с. 20), а вже 10 квітня 2024 року вказану постанову було надіслано місцевим судом до ЄДРСР.

30. 24 квітня 2024 року захисник ОСОБА 17 подав апеляційну скаргу на вказану постанову місцевого суду, в якій клопотав про поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки копія постанови Шевченківського районного суду м. Києва не вручалась ні ОСОБА 18 , ні захиснику ОСОБА 17 , а зі змістом цієї постанови захисник ознайомився із сайту ЄДРСР лише 16 квітня 2024 року.

31. Вказане також підтверджується матеріалами провадження, а саме повернутою кореспонденцією Шевченківського районного суду м. Києва, що міститься в матеріалах справи, яка надсилалась ОСОБА 18 проте так і не була отримана останньою (т. 2, а. с. 55).

32. При цьому інші докази, які б підтверджували дату отримання захисником ОСОБА 17 або ОСОБА 18 постанови суду першої інстанції, у матеріалах справи відсутні.

33. Наведені обставини залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

34. У справі «Кірєєв та Ліман проти України» ЄСПЛ установив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв?язку з відмовою в доступі до суду вищої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції безпідставно не поновив строку на апеляційне оскарження.

35. Ураховуючи наведене вище, Велика Палата дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу, суперечить вимогам закону, оскільки ухвалена з порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції у зв?язку з відмовою в доступі до суду вищої інстанції.

36. Враховуючи викладене Велика Палата, керуючись положеннями ст. 297-10 КУпАП, дійшла висновку, що заява ОСОБА 17 підлягає задоволенню, а постанова апеляційного суду – скасуванню з направленням справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова ВП ВС після повторного ЄСПЛ у справі щодо умисного вбивства і зізнання отриманого без захисника

Справа № 1-07/07

Ця справа вчергове доводить хибність формування Верховного суду з науковців та осіб без практичного досвіду представництва в судах, а головне роботи суддею. з цього і починалась кібенківщина.

В свій час я писав по цій справі свій коментар і зазначав про помилку яку допустили випадкові люди і ймовірне повторне рішення ЄСПЛ, так і сталось. І це рішення вже стосується помилки допущенної у Великій палаті та ігнорування рішення ЄСПЛ. В той час суддями були:

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач Л. М. Лобойко

Судді: Н. О. Антонюк Т. О. Анцупова С. В. Бакуліна В. В. Британчук Ю. Л. Власов М. І. Гриців Д. А. Гудима В. І. Данішевська Ж. М. Єленіна О. С. Золотніков О. Р. Кібенко Н. П. Лященко О. Б. Прокопенко В. В. Пророк Л. І. Рогач О. М. Ситнік О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич О. Г. Яновська

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо невідповідності Конституції України (конституційності) частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України

На основі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що продовження застосування щодо особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою на підставі частини п’ятої статті 615 Кодексу ґрунтується не на доказах обставин, які є необхідними для продовження застосування цього виняткового запобіжного заходу, а на обставинах, що унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання. Тому подальше тримання особи під вартою має ознаки свавільного обмеження її свободи та особистої недоторканності.

Суд також вказав, що припис „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“ частини пʼятої статті 615 Кодексу є нечітким та незрозумілим за своїм змістом, непередбачним за юридичними наслідками застосування, оскільки у цьому приписі Кодексу відсутні вказівки на обставини, що обʼєктивно унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання, або на критерії за наявності яких суд встановить факт неможливості проведення підготовчого судового засідання у конкретному випадку.

Суд підкреслив, що законодавче врегулювання продовження строку тримання особи під вартою через обʼєктивну неможливість здійснення відповідного судового розгляду можливе у виняткових випадках, безпосередньо спричинених умовами воєнного стану. Водночас законодавець, установлюючи таке нормативне регулювання, не має широкого простору обдумування і повинен запровадити таке законодавче регулювання, щоб забезпечити належний судовий розгляд питання щодо тримання особи під вартою невідкладно з моменту усунення обставин, які його унеможливлювали, але в будь-якому разі в строк, що не перевищує 72 години.

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.

Для забезпечення юридичної визначеності у внормуванні кримінальних процесуальних відносин та надання Верховній Раді України строку для внесення змін до Кодексу, Суд вказав, що припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.

Постанова ВС-КЦС про стягнення з Приватбанку депозиту та відсотків за ч. 2 ст. 625 ЦК України

Справа № 757/23850/21-ц

Це наша справа. Суд зазначив:

З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що АТ КБ «ПриватБанк», отримавши вимогу позивача про розірвання договорів та повернення вкладів, допустив прострочення виконання свого грошового зобов’язання, у зв’язку з чим у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача трьох процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України за договорами банківського вкладу за період з 11 березня 2019 року до 11 січня 2021 року.

Рішення Одеського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути питання виключення його з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби

Справа № 420/39577/25

Це наша справа. Суд зазначив:

При вирішенні цієї справи, суд враховує, що бездіяльність – це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб’єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви позивача від 02.09.2025 року.

З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача щодо внесення відомостей про визнання ОСОБА 1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

При цьому, з огляду на те, що заява позивача не була розглянута по суті поставлених у ній питань та відповідачем не було надано оцінки доданим до неї документів, похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов’язання ІНФОРМАЦІЯ 14 розглянути по суті заяву ОСОБА 1 про виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

З огляду на те, що відповідно до Порядку №559 зміни у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо даних військовозобов’язаних вносяться за результатами розгляду звернення такого військовозобов’язаного, яке у даному випадку розглянуто не було, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА 1 про визнання його непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку є передчасними.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

Апеляційний суд відмовився розглядати справу Богуслаєва по суті

Max — Thu, 02 Apr 2026 11:40:56 +0000

Київський апеляційний суд у понеділок, 30 березня, залишив у силі попередні рішення щодо Вячеслава Богуслаєва. Під час засідання розглядалась апеляційна скарга сторони захисту на незаконну та підроблену ухвалу про продовження строків тримання під вартою підсудного.

Деталі рішення розповів адвокат Ростислав Кравець.

“Не дивлячись на очевидні порушення та підробку ухвал, апеляційний суд все залишив в силі”, — додав правозахисник.

Він також розповів, що сам Вячеслав Богуслаєв, коли отримав право надати слово, попросив суддів не користуватись телефонним правом і прийняти рішення відповідно до Закону. Адвокат додає, що підсудного не доставили у залу суду через відповідне рішення суддів Соломʼянського районного суду міста Києва, а вислухали за допомогою мобільного звʼязку.

“До речі, судді апеляції також проігнорували істотні порушення процесуального Закону про які нещодавно писав Верховний суд, а саме не повідомлення, ні адвокатів, ні обвинуваченого, ні прокурорів про розгляд ухвали про виправлення описки, яке є обов’язковим”, — додає Ростислав Кравець.

Він також висловлює підозру, що деякі судді Київського апеляційного суду можуть нібито подати у відставку, коли з’явиться рішення ЄСПЛ (Європейський суд з прав людини), в якому можуть бути встановлені грубі порушення прав людини і незаконне тримання під вартою.

Вячеслав Богуслаєв. Фото Олексій Іванченков

За словами адвоката, з цього приводу вже у ДБР зареєстровано кримінальне провадження за ст. 366 КК України, а також вирішується і реєстрація кримінального провадження у НАБУ за ст. 364 КК України щодо суддів Солом’янського районного суду міста Києва Педенко Ади Михайлівни, Сергієнко Ганни Леонідівни, Кравченко Ярослави Володимирівни.

“Замість розгляду кримінальної справи в розумні строки як сторона обвинувачення, так і судді максимально затягують її розгляд розуміючи, як на мене, повну відсутність доказів пред’явленого обвинувачення”, — додає сторона захисту Богуслаєва.

За його словами, засідання 31 березня було знято, хоча призначалось завчасно і під час минулого засідання головуюча Педенко А.М. запевнила, що Кравченко Я.В. відкличуть з відпустки і суд обов’язково відбудеться, але цього не сталось.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Важливі зміни у судовій практиці з 21 по 27 березня 2026 року

Max — Tue, 31 Mar 2026 17:43:50 +0000

Велика палата вчергове відійшла від власних позицій не змінюючі правову позицію, тобто на замовлення, особливо у повноваженнях прокурора та “належного способу” захисту, а крім того і виснувала про можливість продажу споживачам природного газу звичайного повітря за ціною природного газу.

Єдине, що надихає в діяльності випадкових людей, це стабільність нищити правову визначеність та повагу до Закону.

До огляду включена практика ВС-ККС, ВС-КГС, ВС-КЦС, ключові рішення з питань банкрутства та низка рішень про оскарження штрафів ТЦК й багато іншого.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-21-po-27-bereznya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Практика верховного суду | Що змінилось в судах цього тижня з 14 по 20 березня?

Max — Tue, 24 Mar 2026 12:40:56 +0000

Відчувається весна та чергове загострення і зміна сталої практики з одночасним натягуванням сови на глобус залежно від температури повітря та довжини світового дня.

Чергові зміни у розумінні КПК України, вигадування неіснуючих норм та обхід закону в частині дійсності судового рішення та наслідки відсутності нарадчої кімнати на вимогу активістів й профанів-мандрівників, нескінченної відповідальності суддів КСУ та можливість визнання їх рішень недійсними залежно від політики в країні.

Крім того, до огляду включена практика ЄСПЛ, ВС-КАС та ВС-КГС з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану, чергове рішення з визнання незаконним відсторонення від роботи у зв’язку з відмовою в участі у безвідповідальному медичному експерименті і багато іншого.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-14-po-20-bereznya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 14 по 20 березня 2026 року

Max — Mon, 23 Mar 2026 15:42:24 +0000

Відчувається весна та чергове загострення і зміна сталої практики з одночасним натягуванням сови на глобус залежно від температури повітря та довжини світового дня. Чергові зміни у розумінні КПК України, вигадування неіснуючих норм та обхід закону в частині дійсності судового рішення та наслідки відсутності нарадчої кімнати на вимогу активістів й профанів-мандрівників, нескінченної відповідальності суддів КСУ та можливість визнання їх рішень недійсними залежно від політики в країні.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС щодо випадків повноважень прокурора досі продовжувати строки досудового розслідування у об’єднаних кримінальних провадженнях з відступом від позиції ОП ВС-ККС

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо належного відповідача у спорах про відшкодування шкоди державою

🔸 Постанова ВП ВС про підстави визнання дійсним рішення суду, яке не підписано всіма суддями

🔸 Постанова ВП ВС щодо наслідків невиконання умов поставки товару та повернення передоплати за товар і можливості зменшення невиправданої суми пені

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо безстрокової колективної відповідальності судді КСУ за рішення КСУ і можливість звільнення у непередбачений Законом спосіб

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд практики ЄСПЛ за грудень 2025 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КАС за лютий 2026 року

🔸 Оновлений огляд судової практики ВС-КГС з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану з 06.2022 по 12.2025 року

💥 Постанова ВС-КЦС про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі у зв’язку з відмовою від участі у медичному експерименті

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо випадків повноважень прокурора досі продовжувати строки досудового розслідування у об’єднаних кримінальних провадженнях з відступом від позиції ОП ВС-ККС

Справа № 755/15993/18

Намагання бути трохи вагітними завжди призводить до порушення прав людини, як і в цьому випадку. Фактично це чергове підтвердження помилковості побудови правової системи на праві прецеденту чи так званому правовому висновку. Врешті суд зазначив:

Суб’єктом, уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування, є прокурор або слідчий суддя залежно від дати внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

У провадженнях, розпочатих до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), коли діяла попередня редакція ст. 294 КПК, повноваження з продовження строків належать прокурору відповідного рівня. У провадженнях, відомості про які внесені вже після цієї дати, діє новий порядок, що передбачає необхідність звернення (у передбачених законом випадках) до слідчого судді.

У разі об’єднання кількох проваджень, де перше розпочате до 16 березня 2018 року (до початку дії Закону № 2147-VIII), продовження строків віднесено до компетенції прокурора, тоді як у випадках, коли перше провадження розпочато після цієї дати, такі повноваження належать і слідчому судді у передбачених випадках нової редакції ст. 294 КПК.

У тому разі, коли за часом початку першого з об’єднаних проваджень (що розпочато до 16 березня 2018 року) уповноваженим продовжувати строк досудового розслідування був прокурор, проте таку процесуальну дію вчинив слідчий суддя, то це не є таким порушенням норм процесуального права, що надалі може бути підставою для закриття такого провадження. Велика Палата такий висновок робить з огляду на те, що вчинення такої процесуальної дії слідчим суддею за формою і порядком надає більші гарантії дотримання прав та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.

74. Оскільки відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК, у кримінальному провадженні, яке передано на Велику Палату було внесені до ЄРДР 19 жовтня 2017 року за № 42017101040000203, тобто до прийняття та набрання чинності Закону № 2147-VIII,продовження строку досудового розслідування належало до повноважень прокурора відповідного рівня.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо належного відповідача у спорах про відшкодування шкоди державою

Справа № 757/38039/17-ц

Велика палата зазначила:

58. Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган [див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року в справі № 905/1907/21 (пункти 8.5, 8.6), від 08 серпня 2023 року в справі № 910/5880/21 (пункти 34, 35)].

59. У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави, не є обов’язковою. Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною. До такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц та від 14 січня 2026 року у справі 465/5323/15.

60. Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки Державна казначейська служба України чи її територіальний орган не є тим суб’єктом який порушив права чи інтереси позивача (див. пункт 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц).

Постанова ВП ВС про підстави визнання дійсним рішення суду, яке не підписано всіма суддями

Справа № 946/3565/24

На жаль вирішення ситуації саме таким чином, як на мене, не відповідає Закону. Тому треба змінювати Закон, а не намагатись обійти його порушення. Суд зазначив:

43. У разі наявності скороченого судового рішення, підписаного всім складом суду, відсутність підпису судді у повному тексті судового рішення (підписаному іншими суддями колегії, які складають більшість від складу суду) не є безумовною підставою для скасування судового рішення відповідно до пункту 3 частини першої статті 411 ЦПК (а так само аналогічних положень п. 5 ч. 3 ст. 353 КАС і п. 3 ч. 1 ст. 310 ГПК), якщо це обумовлено об’єктивними, непереборними причинами, які виникли після проголошення скороченого судового рішення (наприклад, смертю судді).

44. Таким чином, Велика Палата відступає від протилежних висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24 липня 2025 року у справі № 520/12864/24 та від 01 жовтня 2025 року у справі № 520/21767/23.

Постанова ВП ВС щодо наслідків невиконання умов поставки товару та повернення передоплати за товар і можливості зменшення невиправданої суми пені

Справа № 911/969/24

Велика палата зазначила:

111. Велика Палата не знаходить підстав для відступу від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 24.06.2015 у справі № 904/5381/14, про те, що «саме по собі закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов’язку».

112. Водночас Велика Палата зробила висновок, що положення частини другої статті 693 ЦК України, яке передбачає право покупця «вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати», якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, неявно включає і право покупця прийняти повернення суми попередньої оплати, здійснене за ініціативою продавця (погодитися на пропозицію продавця щодо такого повернення) або заперечити проти цього і вимагати від продавця передачі товару.

113. У разі прийняття покупцем повернутої з ініціативи продавця суми попередньої оплати (за обставин подібних до цієї справи) взаємні зобов’язання сторін вважаються припиненими за домовленістю сторін (частина перша статті 604 ЦК України). Однак повернення суми попередньої оплати, у тому числі після закінчення строку договору купівлі-продажу (поставки), здійснене з ініціативи продавця (за відсутності передбачених законом або договором підстав), не має наслідком припинення зобов’язання продавця передати (поставити) товар, якщо покупець без невиправданої затримки недвозначно заперечив проти такого повернення і висунув вимогу передати (поставити) товар (наприклад, направив продавцю претензію, лист, подав позов до суду тощо).

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо безстрокової колективної відповідальності судді КСУ за рішення КСУ і можливість звільнення у непередбачений Законом спосіб

Справа № 800/162/14

Це рішення, вершина правового фарсу і політичної доцільності. Суд зазначив:

133. Велика Палата вважає за необхідне зауважити, що позивачка, склавши закріплену статтею 17 Закону № 422/96-ВР присягу та взявши тим самим на себе обов’язок неухильно дотримуватися визначеного присягою обов’язку, не може стверджувати, що не розуміла змісту присяги. У зв’язку із цим немає підстав вважати, що сутність обов’язку боронити конституційний лад був для позивачки абстрактним і незрозумілим і що вона не могла усвідомлювати меж застосування норми пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України, яка пізніше стала підставою для звільнення її з посади органом, уповноваженим на це Конституцією України.

134. Тож у цій справі з огляду на викладене вище немає підстав стверджувати, що поняття «порушення присяги» в контексті змісту присяги судді КСУ, визначеного статтею 17 Закону № 422/96-ВР, було поширене парламентом на діяння, яке з боку стороннього спостерігача і самого судді КСУ, що склав таку присягу, могло бути розцінене інакше, ніж порушення визначених присягою зобов’язань.

135. Велика Палата дійшла висновку, що діяння заявниці кваліфікується як порушення присяги з очевидністю, що була передбачуваною для неї. Юридична кваліфікація настільки істотного порушення, яке призвело до зміни конституційного ладу України, як порушення присяги судді, відповідає також засадам відповідальності судді у розвинених конституційних демократіях, де дії, які становлять «замах на спотворення законів і свобод» (англ. attempts to subvert the laws and liberties), становлять підставу для імпічменту судді, що має наслідком усунення його з посади.

136. Як зазначено вище, відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції Українита пункту 5 частини першої статті 23 Закону № 422/96-ВРсуддя КСУ звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, зокрема, у разі порушення суддею присяги.

158. З огляду на очевидність перевищення суддями КСУ, серед яких і ОСОБА1 , при прийнятті Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 своїх конституційних повноважень, встановлення відповідного факту та кваліфікація його як порушення цими суддями присяги самою ВРУ відповідало положенням статей 85, 126 Конституції України.

159. Велика Палата відхиляє також довід позивачки про порушення ВРУ при звільненні її з посади судді КСУ принципу індивідуальної відповідальності.

160. Відповідно до статті 63 Закону № 422/96-ВР рішення приймаються, висновки даються КСУ поіменним голосуванням шляхом опитування суддів КСУ. Судді КСУ не мають права утримуватися від голосування. Рішення і висновки КСУ мотивуються письмово, підписуються окремо суддями КСУ, які голосували за їх прийняття і які голосували проти їх прийняття, та оприлюднюються. Вони є остаточними і не підлягають оскарженню. Підписання суддею КСУ рішення, висновку КСУ є обов’язковим.

170. Незважаючи на те, що викладення окремої думки судді КСУ є його правом, а не обов’язком, у разі незгоди цього судді із судовим рішенням саме окрема думка судді відображає його правову позицію щодо результатів розгляду справи та спрямована на заперечення, уточнення або обґрунтування висновків у рішенні суду.

171. Присяга, яку дає суддя КСУ і яка зобов’язує його захищати конституційний лад, тим самим зобов’язує його не лише голосувати «за» або «проти» рішень КСУ, а також чітко та повно усвідомлювати раціональні мотиви для такого голосування і за потреби викладати ці мотиви в окремій думці. Особливо у випадках, коли такий захист передбачає необхідність не пасивного спостереження за ігноруванням конституції держави, а професійний, службовий обов’язок активних дій щодо її захисту.

172. Отже, за відсутності окремої думки ОСОБА1 щодо Рішення від 30 вересня 2010 року № 20-рп/2010 у парламенту не було підстав вважати, що позивачка не погоджувалася з ухваленням цього Рішення. З огляду на аргументи, які позивачка висловила під час розгляду справи, зокрема вона не наводить доводів, що у неї була інша позиція під час голосування за прийняття зазначеного Рішення, немає підстав вважати інакше й у Великої Палати Верховного Суду.

175. Та обставина, що Постановою № 775-VII, крім позивачки, звільнено й інших суддів КСУ за порушення присяги, не змінює правову природу цієї Постанови як акта індивідуальної дії та не свідчить про притягнення цих осіб, зокрема позивачки, до колективної відповідальності.

179. Разом з тим відсутність у законодавстві норми, якою був би встановлений строк притягнення до відповідальності за вчинення проступку, не звільняє від відповідальності, а статус судді КСУ, з огляду на перебування на відповідній посаді не більше дев’яти років без права повторного призначення на цю посаду (стаття 148 Конституції України та стаття 9 Закону № 422/96-ВР), давав підстави притягувати суддю КСУ до відповідальності за порушення присяги впродовж строку його перебування на відповідній посаді.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд практики ЄСПЛ за грудень 2025 року

У цьому огляді, зокрема, відображено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі DANILEŢ v. Romania Велика Палата ЄСПЛ розглянула питання свободи вираження поглядів судді в соціальних мережах. ЄСПЛ наголосив, що в умовах загрози верховенству права судді вправі публічно висловлюватися з питань суспільного інтересу і такі висловлювання мають високий рівень захисту. Це рішення прикметне тим, що ЄСПЛ сформулював критерії, які потрібно застосовувати при оцінці необхідності втручання у свободу вираження поглядів. У цій справі ЄСПЛ вважав, що причини для дисциплінарного покарання заявника не були релевантними й достатніми, а власне втручання в його свободу вираження поглядів не відповідало нагальній суспільній потребі.

Заслуговує на увагу й справа STEPHAN KUCERA v. Austria стосовно правомірності проведення судового засідання в режимі відеоконференції під час пандемії COVID-19. Заявник стверджував про порушення права на справедливий суд. Проте ЄСПЛ констатував відсутність порушення ст. 6 Конвенції.

Проведення слухання через відеозв’язок мало чітку правову основу, а саме національний Допоміжний закон про адміністративне провадження у зв’язку з COVID-19, прийнятий спеціально для регулювання проваджень у період пандемії.

Що стосується прав учасників, то адвокат не заперечував проти проведення слухання через відеозв’язок до його проведення, а зробив це лише після його початку; суд не зобов’язував заявника та його адвоката брати участь у засіданні через відеозв’язок із двох різних місць, і вони могли організовувати свою участь як окремо, так і спільно, а також наводити аргументи й ставити запитання свідкам.

Щодо технічної якості зв’язку ЄСПЛ зауважив, що виявлені під час засідання проблеми зі звуком були оперативно вирішені. Оскільки сторони відмовилися від зачитування протоколу наприкінці засідання, вони втратили можливість зафіксувати технічні перешкоди, і ЄСПЛ визнав, що в заявника не було достатньо доказів, які б свідчили про технічні проблеми, що перешкоджали йому ефективно брати участь у провадженні.

Говорячи про публічність судового розгляду, ЄСПЛ наголосив, що громадськість не була формально виключена із засідання, проведеного через відеозв’язок. Інформація про слухання розміщувалася на дошці оголошень суду, до будівлі якого доступ не обмежувався, і суддя могла поінформувати будь-кого, хто заходив до зали засідань, про можливість взяти участь у відеоконференції.

Огляд судової практики ВС-КАС за лютий 2026 року

В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:

✅ врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, для оформлення довідки про грошове забезпечення військовослужбовця у 2024 році (палатне рішення);

✅ зміст поняття «безпосередня участь у бойових діях» як умови для визнання особи учасником бойових дій;

✅ обов’язковість погодження детального плану території, що охоплює історичний ареал, та його відповідність генеральному плану населеного пункту (палатне рішення);

✅ відсутність обов’язку формувати дохід та податкові зобов’язання в разі використання товарів у стимулюючих акціях «Подарунок за покупку»;

✅ правомірність донарахування ввізного мита та ПДВ у зв’язку з непідтвердженням преференційного походження товару з ЄС на підставі відповіді уповноваженого органу країни-експортера.

Заслуговують на увагу також правові висновки з питань застосування процесуального закону, зокрема про:

✅ право суду покласти судові витрати на сторону, з вини якої виник спір;

✅ неоскаржуваність рішення адміністративного органу про відмову в зупиненні адміністративного провадження.

Оновлений огляд судової практики ВС-КГС з вирішення господарських спорів в умовах воєнного стану з 06.2022 по 12.2025 року

У межах огляду зібрано ключові правові позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, що відображають основні тенденції та підходи до вирішення спорів у складних умовах сьогодення.

Оновлений тематичний огляд стане практичним інструментом для юристів, адвокатів і представників бізнесу, які щодня працюють у сфері господарських правовідносин в умовах повномасштабного вторгнення й шукають чіткі орієнтири в сучасній судовій практиці.

Постанова ВС-КЦС про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та поновлення на роботі у зв’язку з відмовою від участі у медичному експерименті

Справа № 127/2477/22

Це чергова наша справа щодо захисту незаконного відсторонення від посади осіб, які відмовились від участі у медичному експерименті. Суд зазначив:

Верховний Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки у цьому конкретному випадку застосування до ОСОБА1 , яка обіймала посаду вчителя початкових класів КЗ «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів із спеціалізованими класами з поглибленим вивченням математики і фізики № 34 Вінницької міської ради», такого заходу як відсторонення від роботи, не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних нею трудових обов’язків, зокрема об’єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми. Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров’я населення та самого позивача.

Аналогічний висновок щодо незаконності відсторонення працівника, який працював на посаді вчителя, викладений Верховним Судом у постанові від 19 червня 2024 року у справі № 507/2121/21 (провадження № 61-17388св23).

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині скасування наказу відповідача про відсторонення від роботи. Такий висновок апеляційного суду суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22), який колегія суддів вважає за необхідне врахувати відповідно до частини третьої статті 400 ЦПК України.

Також апеляційний суд дійшов помилкового висновку про неправильне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин статті 235 КЗпП України, оскільки згідно з висновком об’єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 5 травня 2025 року у справі № 758/4178/22 (провадження № 61-6935сво24), – «у КЗпП України відсутня норма права, яка б у цій ситуації регулювала питання виплати середнього заробітку за час незаконного призупинення дії трудового договору, оскільки це не є ні простоєм, ні звільненням працівника. Разом з тим, з урахуванням положень статті 43 Конституції України, найбільш подібним (аналогічним) до цієї ситуації є застосування частин першої, другої статті 235 КЗпП України».

Суд першої інстанції, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, повно встановивши обставини справи, враховуючи вказані норми матеріального права, дійшов по суті правильного висновку про існування правових підстав для задоволення позову в частині скасування наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від посади.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час відсторонення від посади, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, правильно застосував норми права і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке суд апеляційної інстанції у вказаній частині помилково скасував.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

Практика верховного суду | Що змінилось в судах цього тижня з 07 по 13 березня?

Max — Wed, 18 Mar 2026 15:05:51 +0000

По діяльності Великої палати відчувається вже недостатність там випадкових людей та посіпак іноземців і шнурків Жернакова. Хоча ще є окремі постанови та окремі думки до цілком законних постановах, але в цілому, нестача всієї цієї колективної кібенківщини відчувається та зниження рівня мамалуйні.

Універсальній господарській юрисдикції, що постійно, як на мене, вигадує не існуючи норми закону, не вистачає прихильників.

До огляду увійшли позиції щодо встановлення факту, який має юридичне значення, досить сумнівна постанова про пріоритетність закону про держбюджет при визначенні надбавок, чергова позиція щодо поновлення строків на апеляційне оскарження, але вже після ЄСПЛ, практика ВС-КЦС у спорах щодо визначення місця проживання дитини, практика ВС-КАС у справах щодо військової служби, практика ЄСПЛ, оскарження штрафів ТЦК й багато іншого.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-07-po-13-bereznya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 07 по 13 березня 2026 року

Max — Mon, 16 Mar 2026 21:08:48 +0000

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС щодо цивільної юрисдикції для встановлення юридичного факту перебування на утриманні для отримання одноразової грошової допомоги

🔸 Постанова ВП ВС у зразковій справі про вибірковий підхід при визначенні застосування закону про держбюджет замість закону про держслужбу для розрахунку надбавки

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність розглянути апеляційну скаргу у справі про адмінправопорушення не дивлячись на пропуск строків у зв’язку з несвоєчасним виготовленням повного тексту рішення

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Дайджест судової практики ВП ВС за січень – лютий 2026 року

🔸 Огляд практики ВС-КЦС у спорах щодо визначення місця проживання дитини за 12.2023 – 01.2026 роки

🔸 Огляд судової практики ВС-КАС у справах щодо військової служби: прийняття на службу, проходження служби, звільнення зі служби за 2019 – 2025 роки

🔸 Бюлетень 3-2025 практики ЄСПЛ у справах проти України та інших держав з 01.07.2025 по 30.09.2025

🔸 Рішення КСУ 1-р/2026 щодо неконституційності сплати судового збору за заяви про контроль за виконанням судового рішення

🔸 Рішення КСУ 2-р(І)/2026 щодо “гарантії” здобувачів вищої освіти

💥 Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС щодо цивільної юрисдикції для встановлення юридичного факту перебування на утриманні для отримання одноразової грошової допомоги

Справа № 308/17634/23

Велика палата зазначила:

141. Процесуальними законами не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (положення частини п’ятої статті 188 ЦПК України та частини четвертої статті 172 КАС України).

142. Не можуть бути поєднаними в одному провадженні вимоги про встановлення факту, що має юридичне значення, та оскарження рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, оскільки ці вимоги підсудні судам різних юрисдикцій (пункт 111 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21).

143. Одноразова грошова допомога у зв’язку зі смертю військовослужбовця призначається і виплачується фізичним особам, які мають право на її отримання (батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого).

144. За такого правового регулювання можна зробити висновок, що в таких справах спір може виникнути лише між суб’єктами отримання одноразової грошової допомоги, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів. Саме для таких цілей чинним процесуальним законодавством (частина шоста статті 294, частина четверта статті 315 ЦПК України) передбачено, що факт перебування особи на утриманні може розглядатись у позовному провадженні у порядку цивільного судочинства.

145. У постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 Велика Палата Верховного Суду розглядала питання юрисдикційності справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з метою призначення та виплати одноразової грошової допомоги, де, серед іншого, виснувала, що між особою і Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання одноразової грошової допомоги, оскільки відповідач не є суб’єктом отримання такої соціальної допомоги.

146. Велика Палата Верховного Суду вважає, що сформовані у зазначеній постанові висновки є правозастосовними до цих правовідносин про встановлення факту перебування онуки на утриманні загиблого діда (військовослужбовця), оскільки встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки також передбачено частиною першою статті 315 ЦПК України і метою встановлення факту є призначення і виплата одноразової грошової допомоги.

Постанова ВП ВС у зразковій справі про вибірковий підхід при визначенні застосування закону про держбюджет замість закону про держслужбу для розрахунку надбавки

Справа № 240/7215/24

Натягування сови на глобус у всій красі і знову суддями іншої юрисдикції ніж розглядалась справа, суд зазначив:

147. Велика Палата Верховного Суду врахувала, що позивачка фактично просить про вибіркове застосування законодавства, а саме в межах єдиної реформи оплати праці державних службовців погоджується зі збільшенням посадового окладу, втім заперечує проти зменшення розміру надбавки за вислугу років, хоча законодавець розглядає це як невід’ємну частину впроваджуваних ним змін.

148. Оскільки позивачка не оспорювала застосування до неї інших складових реформи оплати праці працівників державної служби (зокрема, в частині підвищення посадового окладу), посилаючись на єдиний економічно невигідний для неї аспект цієї реформи, то немає підстав вважати, що зменшення розміру надбавки за вислугу років призвело до зменшення її заробітної плати загалом, тобто погіршило її становище чи звузило наявний у неї обсяг прав як державного службовця.

149. Нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX- на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

150. Зміни щодо розміру надбавки за вислугу років на державній службі в сукупності зі збільшенням посадового окладу не є проявом очевидного свавілля та в кінцевому результаті не призвели до реального порушення будь-яких прав позивачки як державного службовця. Саме лише зменшення розміру надбавки за вислугу років на державній службі не спричинило звуження соціальних гарантій і зменшення загального розміру грошової винагороди, а є складовим елементом послідовного та виваженого підходу держави до поступового підвищення конкурентоспроможності заробітних плат на посадах державної служби.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність розглянути апеляційну скаргу у справі про адмінправопорушення не дивлячись на пропуск строків у зв’язку з несвоєчасним виготовленням повного тексту рішення

Справа № 760/14761/18

Чергове підтвердження необхідності судам при апеляційному та касаційному оскаржені враховувати строк виготовлення повного тексту рішення. Суд зазначив:

46. Як убачається з Рішення, констатуючи порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у цій справі, ЄСПЛ погодився з доводами заявника, який надав Суду копії відповідних заяв та повідомлення про вручення, та вказав про те, що ніщо не свідчить, що суд першої інстанції дотримався свого зобов’язання за статтею 285 КУпАП щодо надання заявнику копії своєї постанови до дати, коли заявник фактично її отримав.

47. Наведене дає Великій Палаті підстави вважати, що постанови суду апеляційної інстанції, якими відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу, є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Дайджест судової практики ВП ВС за січень – лютий 2026 року

Дайджест містить правові висновки Великої Палати ВС:

– у спорах, що виникають із земельних правовідносин (щодо належного відповідача за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об’єкта самочинного будівництва);

– у спорах, що виникають із трудових правовідносин (щодо повноважень професійних спілок приймати рішення про вимогу до власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства);

– у спорах, що виникають з договірних правовідносин (зокрема щодо нормативної підстави визнання недійсним фраудаторного правочину);

– з процесуальних питань (зокрема щодо суб’єкта оскарження окремої ухвали в апеляційному або касаційному порядку).

Огляд практики ВС-КЦС у спорах щодо визначення місця проживання дитини за 12.2023 – 01.2026 роки

В огляді узагальнено правові позиції Верховного Суду щодо застосування принципу найкращих інтересів дитини та критеріїв визначення її місця проживання.

Матеріал висвітлює підходи суду до вирішення таких спорів в умовах воєнного стану, зокрема у випадках перебування дитини за кордоном, її переміщення через військову агресію, а також щодо обов’язку батьків повідомляти одне одного про місцеперебування дитини.

Окрему увагу приділено практиці щодо повернення дитини до звичайного місця проживання, врахування віку та думки дитини, можливості роз’єднання братів і сестер, а також підходам до поділу батьківського часу та застосування моделі спільної фізичної опіки над дітьми (почергового проживання з кожним із батьків).

Крім того, висвітлено позиції Верховного Суду щодо відсутності предмета спору між батьками, випадків штучного ініціювання спорів з метою уникнення виконання військового обов’язку, а також окремі питання забезпечення позову та процесуальних аспектів розгляду цієї категорії справ.

Огляд містить систематизовані правові позиції Верховного Суду і практичні орієнтири для застосування сімейного законодавства у спорах щодо визначення місця проживання дитини.

Огляд судової практики ВС-КАС у справах щодо військової служби: прийняття на службу, проходження служби, звільнення зі служби за 2019 – 2025 роки

Починаємо цикл оновлюваних тематичних оглядів судової практики Верховного Суду в адміністративних справах, присвячених ключовим питанням щодо військової служби. Він включатиме чотири серії оглядів:

▪️Прийняття (мобілізація) на військову службу. Проходження військової служби. Звільнення з військової служби;

▪️Грошове забезпечення військовослужбовців;

▪️Соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей;

▪️Пенсійне забезпечення військовослужбовців.

Перший випуск пропонуємо до вашої уваги.

У ньому викладено ключові правові позиції Верховного Суду щодо:

✅ призову на військову службу під час мобілізації;

✅ загальних питань проходження військової служби;

✅ звільнення з військової служби за результатами дисциплінарного провадження, у зв’язку з проведенням організаційно-штатних змін та з інших підстав.

Бюлетень 3-2025 практики ЄСПЛ у справах проти України та інших держав з 01.07.2025 по 30.09.2025

Публікацію підготовлено в межах та за підтримки проєкту Ради Європи «Підтримка України у впровадженні стандартів Ради Європи щодо судової влади», який імплементується Відділом програм співробітництва Ради Європи

Бюлетень містить огляд практики Європейського суду з прав людини у справах проти України за період 01.07.2025 — 30.09.2025, а саме рішення Європейського суду з прав людини та ухвали щодо прийнятності, а також рішення Європейського суду з прав людини у справах проти інших держав за період 01.07.2025 — 30.09.2025. Крім того, містить окремі питання функціонування європейської системи захисту прав людини.

Рішення КСУ 1-р/2026 щодо неконституційності сплати судового збору за заяви про контроль за виконанням судового рішення

Дослідивши конституційне подання та долучені до нього матеріали, Конституційний Суд України ухвалив Рішення, яким визнав неконституційними частину другу статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону в тім, що вони уможливлюють справляння судового збору „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“, постановлені в порядку статей 382, 383 Кодексу.

Зокрема, у Рішенні вказано, що оспорюваними приписами Закону встановлено необґрунтоване втручання у право особи на доступ до суду. Обов’язок сплати судового збору „за подання апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвали суду“, постановлені в порядку статей 382, 383 Кодексу, не можна вважати справедливим елементом механізму контролю за виконанням судового рішення, що є невіддільним складником права на доступ до суду, оскільки особа, яка сплатила судовий збір за подання до суду позовної заяви та домоглася ухвалення на свою користь обов’язкового судового рішення, повинна додатково (повторно) сплатити судовий збір за здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.

Конституційний Суд України наголошує, що держава не може покладати на особу додатковий фінансовий тягар за свій обов’язок щодо забезпечення виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Отже, частина друга статті 3, підпункт 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону, визнані неконституційними, утрачають чинність із дня ухвалення цього Рішення.

Рішення КСУ 2-р(І)/2026 щодо “гарантії” здобувачів вищої освіти

Конституційний Суд України виснував, що „передбачена пунктом 5 частини першої статті 46 Закону № 1556 відповідальність у формі відрахування за порушення умов договору (контракту) пов’язана з невиконанням цивільно-правових зобов’язань, що виникають внаслідок укладення договору (контракту)“.

Окрім цього, Суд вказав, що „законодавець може деталізувати порядок реалізації конституційного права на вищу освіту також і в спосіб визначення вимог щодо виконання освітньої програми та індивідуального навчального плану, включно з дотриманням правил академічної доброчесності, однак деталізація такого порядку не може прагнути надмірного розширення згаданих вимог, не обумовлених метою досягнення визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання, оскільки це може бути використано як підстава для відрахування здобувача освіти“.

Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Судді-доповідачі у справі – Юрій Барабаш, Оксана Грищук.

Окрема думка судді Конституційного Суду України Петра Філюка буде оприлюднена на офіційному вебсайті Суду у встановлені законодавством строки.

Рішення Подільського райсуду міста Києва про визнання протиправною та скасування постанови ТЦК про адмінправопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 25500 грн

Справа № 758/13343/25

Це чергова наша справа зі скасування незаконного штрафу ТЦК у зв’язку з неповідомленням особи про розгляд справи про адмінправопорушення. Суд зазначив:

До відзиву представником відповідача додано повістку про виклик ОСОБА 1 до ІНФОРМАЦІЯ 1 для розгляду справи про адміністративне правопорушення, однак доказів того, що вказана повістка була надіслана позивачу суду не надано.

Таким чином, у порушення вимог вищевказаного законодавства, доказів на підтвердження того, що ОСОБА 1 був своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності на 29.11.2024, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, відповідачем суду не надано.

Тобто, розгляд адміністративної справи 29.11.2024 відбувся за відсутності позивача, якого не було своєчасно сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів ч. 1 ст. 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

У порушення вимог вищевказаного законодавства, відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА 1 було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»

Резонансні судові рішення ВС з 28 лютого по 06 березня 2026 року

Max — Tue, 10 Mar 2026 18:19:05 +0000

На цьому тижні, нарешті поставили крапку в існуванні нескінченного боргу та зловживанні кредиторами своїми правами чи прибрали луспенківщину з цих правовідносин, але не обійшлось і без ложки дьогтю в частині вигадування неіснуючих норм та позбавлення права споживачів на захист в частині захисту від зловживання енергопостачаючих компаній, також вигадали і норми корпоративного права для фермерських господарств, але зупинились в частині забезпечення позову на стадії касації і то добре.

Також до огляду включена практика ВС-КЦС, ВС-ККС щодо провокації злочину та досить дискусійне рішення КСУ щодо повноважень судів апеляційної інстанції й багато іншого.

🔸Текстовый вариант обзора со ссылками на все решения – https://antiraid.com.ua/articles/oglyad-praktyky-vs-vid-rostyslava-kravtsya-shho-opublikovana-z-28-lyutogo-po-06-bereznya-2026-roku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 28 лютого по 06 березня 2026 року

Max — Mon, 09 Mar 2026 10:51:15 +0000

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС про відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 625 ЦК у разі спливу строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання або відмові у поновленні цього строку

🔸 Постанова ВП ВС щодо порядку застосування п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії як заборона на відключення за виключенням певних умов під час дії воєнного стану

🔸 Постанова ВП ВС щодо порядку та можливості накладення у виконавчому проваджені арешту на корпоративні права у фермерському господарстві

🔸 Ухвала ВП ВС про відсутність повноважень у Верховного суду приймати рішення про забезпечення позову на стадії касаційного оскарження

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за січень 2026 року

🔸 Огляд судової практики ВС-ККС щодо провокації злочину за 2018 – 2025 роки

🔸 Рішення КСУ 1-р(ІІ)/2026 щодо можливості розгляду по суті справи суддею апеляційної інстанції, який брав участь у розгляді ухвал суду першої інстанції щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про відсутність підстав для застосування ч.2 ст. 625 ЦК у разі спливу строку на пред’явлення виконавчого документа до виконання або відмові у поновленні цього строку

Справа № 754/511/23

Цим рішенням нарешті Велика палата поставила крапку в існуванні нескінченного боргу навіть при пропуску всіх строків та відсутності виконавчого провадження. Ціла ера луспенковщини в цьому питанні скінчилась. У нас є повністю аналогічна справа в який нами викладались саме такі аргументи абсурдності вимог банку. Суд зазначив:

111. Сплив строку пред’явлення виконавчого документа до виконання не є формальністю, а є самостійною підставою для припинення можливості примусового виконання судового рішення. Відмова в поновленні строку судом означає остаточність правової ситуації, відсутність будь-яких подальших процесуальних механізмів виконання судового рішення, а отже, відносини щодо примусового виконання стають стабільними.

112. З наведеного вбачається, що хоча формально позовна давність не застосовується, фактично зобов’язання втрачає юридичну примусовість, вимога за цим зобов’язанням стає такою, що не може бути захищена в примусовому порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном.

113. Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред’явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад установлений законом строк, що порушило б принцип правової визначеності як один з основоположних аспектів верховенства права.

114. Cплив строків пред’явлення виконавчого листа до виконання є законним правом боржника уникнути притягнення до цивільно-правової відповідальності після закінчення певного періоду після видачі судом виконавчого документа.

115. Ці строки забезпечують юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав боржників.

117. Отже, зобов’язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред’явлення виконання за яким пропущено і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, не може вважатися припиненим у матеріально-правовому сенсі (може бути виконаним добровільно боржником). Проте таке зобов’язання вважається тим зобов’язанням, вимоги за яким позбавлені примусового захисту, проте добровільне виконання яких визнається належним.

118. У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можна застосовувати правила частини другої статті 625 ЦК України.

147. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням власних висновків у цій справі вважає, що суди попередніх інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних за невиконання рішення суду про стягнення кредитної заборгованості, правильно виходили з того, що у зв’язку зі спливом строку, наданого законом для пред’явлення виконавчого листа до виконання, відмовою суду у поновленні цього строку і у видачі дубліката виконавчого листа, немає і обов’язку відповідача у грошовому зобов’язанні, який би міг бути виконаний примусово, а отже, немає правової підстави для стягнення можливого похідного зобов’язання, передбаченого статтею 625 ЦК України.

Постанова ВП ВС щодо порядку застосування п. 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії як заборона на відключення за виключенням певних умов під час дії воєнного стану

Справа № 344/13201/23

В цілому Велика палата прийшла до вірного вирішення справи, однак знову зайнялась законотворчістю під прапором ефективного захисту й фактичного позбавлення гарантованих Законом прав споживачів. Суд зазначив:

147. Реалізація передбаченого пунктом 7.11 ПРРЕЕ права споживача на електропостачання на час вирішення судового спору з електропостачальником здійснюється шляхом забезпечення позову у вигляді заборони відключення електропостачання споживачеві на час розгляду цієї судової справи, якщо його заява обґрунтована саме цією нормою права.

148. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується також іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

149. Основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та процедуру взаємовідносин між ними регулює частина друга статті 2 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії», яка має бланкетний (відсильний) характер.

150. За змістом цієї норми, основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема:

1) правилами ринку, які, в тому числі, визначають правила функціонування балансуючого ринку та ринку допоміжних послуг;

2) правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку;

3) кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу;

4) кодексом комерційного обліку;

5) правилами роздрібного ринку;

6) іншими нормативно-правовими актами.

151. Отже, відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання за заявою споживача (обґрунтованою правом, визначеним абзацом четвертим пункту 7.11 ПРРЕЕ) за ухвалою суду про зобов’язання відновити електропостачання споживачеві, постановленої у порядку забезпечення позову.

152. При його застосуванні слід враховувати вимоги частини п’ятнадцятої статті 150 ЦПК України про те, що тимчасово, під час дії воєнного стану та протягом двох років після його припинення чи скасування, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, передбачених цим Кодексом, якщо відповідачем (боржником) є або має бути визначене господарське товариство, яке відповідає сукупно таким критеріям: є оператором критичної інфраструктури; частки (акції, паї) господарського товариства були примусово відчужені під час дії воєнного стану; державі у статутному капіталі господарського товариства прямо або опосередковано належить більше 50 відсотків часток (акцій, паїв).

Постанова ВП ВС щодо порядку та можливості накладення у виконавчому проваджені арешту на корпоративні права у фермерському господарстві

Справа № 904/1615/22

Вчергове Велика палата вдалась до нормотворчості замість застосування норм права. Фактично справа вирішена вірна, однак в самому рішенні зазначаються й підстави для задоволення позову в якому було відмовлено з огляду на власноруч створені норми. Суд зазначив:

148. Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у цій постанові, накладення арешту на майно боржника безпосередньо пов’язане з примусовим виконанням судового рішення. Метою накладення арешту у виконавчому провадженні є забезпечення виконання рішення суду та унеможливлення ухилення боржника від виконання свого зобов’язання шляхом відчуження майна. З набуттям прав на частку у складеному капіталі фермерського господарства в особи виникають і корпоративні права. Частка у складеному капіталі фермерського господарства та корпоративні права є нерозривно пов’язаними між собою.

149. Накладення арешту на корпоративні права позбавляє боржника-члена фермерського господарства можливості розпорядитись своїм майном (часткою та корпоративними правами, які з неї виникають).

150. Накладення арешту на корпоративні права – це захід, що має на меті створення перешкоди члену фермерського господарства розпоряджатися належними йому корпоративними правами, а також слугує одним із засобів забезпечення належного виконання зобов’язання шляхом звернення стягнення на частку у складеному капіталі фермерського господарства.

151. Отже, накладення арешту на корпоративні права відповідає вимогам законодавства України та є заходом, за рахунок якого можна забезпечити реальне виконання рішення.

152. Таким чином, державний / приватний виконавець з метою забезпечення виконання рішення суду наділений повноваженнями накласти арешт як на частку, так і на корпоративні права члена фермерського господарства.

170. Оскільки у фермерському господарстві створюється не статутний, а складений капітал, правильним є формулювання про накладення арешту на частку у складеному капіталі фермерського господарства. Однак допущене некоректне формулювання не зумовлює скасування постанови приватного виконавця.

Ухвала ВП ВС про відсутність повноважень у Верховного суду приймати рішення про забезпечення позову на стадії касаційного оскарження

Справа № 925/632/19

Велика палата зазначила:

24. Згідно із частиною першою статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням статті 300 цього Кодексу.

25. Вирішення питання про забезпечення позову правилами зазначеної глави ГПК України не передбачене та до компетенції Верховного Суду не належить.

26. Відповідно до визначених процесуальним законом повноважень та функцій Верховний Суд здійснює перевірку рішень судів першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість вирішення процесуального питання забезпечення позову на цій стадії розгляду справи.

27. На відміну від судів першої та апеляційної інстанцій саме суд касаційної інстанції є судом права, тобто тією судовою інституцією, яка не наділена повноваженнями встановлювати обставини та оцінювати докази, якими такі обставини підтверджуються.

28. Оскільки під час розгляду і вирішення заяви про забезпечення позову необхідним є встановлення наявності або відсутності підстав для забезпечення позову з урахуванням установлених фактичних обставин кожної конкретної справи, а обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову, то вирішення цієї заяви безпосередньо пов’язано з необхідністю оцінки доказів і встановлення обставин, що не є притаманним для суду касаційної інстанції.

29. У касаційному провадженні передбачена інша процедура, властива лише суду касаційної інстанції, – процесуальна можливість на стадії касаційного розгляду справи зупинити виконання або дію оскаржуваного судового рішення.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КЦС за січень 2026 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.

Огляд судової практики ВС-ККС щодо провокації злочину за 2018 – 2025 роки

В огляді висвітлено правові позиції про сутнісні ознаки провокації злочину в контексті практики ЄСПЛ та їх застосування національними судами, проаналізовано поняття і критерії провокації злочину. Звернено увагу на відмежування провокації злочину від допустимої поведінки правоохоронних органів.

Акцентовано й на конфіденційному співробітництві та його відмінності від провокації злочину. Крім того, в огляді відображено вимоги до процесуальних документів.

Видання стане в пригоді фахівцям у сфері кримінального права та процесу, а також тим, хто цікавиться зазначеною проблематикою.

Рішення КСУ 1-р(ІІ)/2026 щодо можливості розгляду по суті справи суддею апеляційної інстанції, який брав участь у розгляді ухвал суду першої інстанції щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання особи під вартою

Оцінюючи домірність обраного законодавцем способу гарантування права на апеляційне оскарження ухвал суду, пов’язаних із триманням під вартою, Суд узяв до уваги, що згідно з частиною першою статті 76 Кодексу дозвіл судді, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, брати участь у цьому ж провадженні у суді апеляційної інстанції стосується вузького кола питань, пов’язаних виключно з перевіркою законності застосування під час судового провадження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Водночас суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, як і раніше, не має права брати участі у цьому ж провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій.

Суд наголосив, що у випадку, коли предмет судового контролю, процесуальна функція апеляційного суду та методологія оцінки ним обставин справи залишаються незмінними, участь судді суду апеляційної інстанції, який під час досудового розслідування переглядав ухвали щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в апеляційному перегляді ухвал, постановлених судом першої інстанції на стадії судового провадження, не свідчить сама собою про порушення принципу безсторонності і неупередженості судді.

Водночас, на думку Суду, проблема якості обґрунтування судових рішень щодо запобіжного заходу у виді тримання під вартою та пов’язаних з цим випадків порушення конституційного права особи на судовий захист не зумовлена оновленим змістом статті 76 Кодексу, а її розв’язання потребує подальшого вдосконалення кримінального процесуального законодавства Верховною Радою України в межах здійснення нею відповідних законодавчих повноважень.

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина перша статті 76 Кодексу відповідає Конституції України, а закріплені у ній нормативні приписи: спрямовані на досягнення правомірної мети і є домірними (пропорційними) стосовно такої мети; сприяють досягненню цілей правосуддя і не посягають на інші конституційні засади судочинства; не погіршують становища підозрюваних (обвинувачених) порівняно з попереднім нормативним регулюванням; не порушують прав інших учасників кримінального провадження; відповідають вимозі утвердження та забезпечення права особи на судовий захист безстороннім і неупередженим судом, а відтак є узгодженими з цінностями, принципами та нормами Конституції України.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
в Viber: Правники, адвокати, судді
в Telegram:
в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
в Reddit: Правники, адвокати, судді
та в Instagram:АО «Кравець і партнери»

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»