Якщо закон ухвалять у нинішньому варіанті, на боржників оголосять справжнє полювання. 

Нотаріусам заборонять засвідчувати їхні операції з нерухомістю (а це означає, що не можна буде продати нерухомість або оформити дарчу на неї), банки зможуть блокувати рахунки, сервісні центри МВС відмовлятимуть у реєстрації транспортних засобів, а держвиконавці отримають право самим обирати спосіб стягнення боргу та оцінювати майно.

Для запуску цього “маховика” знадобиться лише одне рішення суду – про визнання людини чи компанії боржником. Отримувати від служителів Феміди “добро” за кожною процедурою (блокування рахунків, стягнення майна та до) не знадобиться.

На сьогодні у Держреєстрі боржників – понад 8 млн громадян, що на 1,4 млн більше, ніж до війни. До нього потрапляють у тому числі за борги по комуналці (таких “учасників” побільшало на третину) або за адмінштрафами (плюс 38% з початку війни), включаючи штрафи за порушення військового обліку, які зараз масово накладаються на українців.

Тобто фактично за “прострочені” платіжки у людей зможуть “у спрощеному режимі” забирати квартири та машини.

Втім, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець, у проекті “зашиті” не примітні, на перший погляд, пункти, які, навпаки, відкривають лазівки для деяких боржників.

“Не виключаю, що саме під цю мету законопроект і готувався”, – каже Кравець.

Розбиралися, як працюватиме нова система стягнення боргів.

Від “продажу собак” – до відлучення квартир і машин

Законопроект №14005 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію” було зареєстровано у Раді 4 вересня цього року. А вже за два місяці депутати прийняли його за основу з доопрацюванням. Тобто, зважаючи на все, за цим проектом включили “турборежим”, і вже незабаром він може отримати статус закону.

Серед авторів документа — депутати від СН Андрій Мотовиловець, Євгенія Кравчук, Володимир Іванов, а також Євген Брагар, який уже потрапляв у скандал, запропонувавши пенсіонерці розрахуватись із боргами з комуналки, продавши собаку.

Через що деякі опоненти закону його вже назвали “законом про продаж собак”.

У записці пояснення до законопроекту йдеться, що спрощення виконання судових рішень є рекомендацією Ради Європи, яку він дав за підсумками третього щорічного форуму “Виконання рішень національних судів в Україні”. Крім того, “індикатор 3.8 Ukraine Facility Plan передбачає набуття чинності законом про виконання судових рішень щодо майнових та немайнових зобов’язань та подальшої цифровізації виконавчого провадження”, – сказано в пояснювальній записці.

Проект передбачає внесення змін до цілого списку законів, у тому числі “Про нотаріат”. “Про банки та банківську діяльність”, “Про державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, “Про виконавче провадження”, “Про дорожній рух” та ін.

“Запропоновані зміни передбачають розширення функціоналу автоматизованої системи виконавчого провадження, зокрема щодо взаємодії виконавців з державними органами, банками, іншими фінансовими установами, небанківськими платіжними послугами тощо: запровадження взаємодії між Єдиним реєстром боржників та іншими реєстрами”, – наголошується в пояснювальній записці.

Суть у тому, щоб заборонити проводити операції (банківські, щодо відчуження нерухомості чи транспорту) для боржників. Зазначимо, що фактично така заборона є й досі.

“Якщо людина внесена до реєстру боржників, ми давним-давно по ньому нічого не проводимо – ні продажів, ні покупок. навіть якщо у тебе копійчаний штраф, але висить заборона, жодних дій не проводимо, доки борг не буде погашений”, – каже столичний ріелтор Ірина Луханіна.

Але відповідні пункти у чинних законах пропонують підкоригувати.

Наприклад, до закону “Про дорожній рух” пропонують внести уточнення про те, що якщо при запиті на проведення перереєстрації або зняття з обліку транспортного засобу дані на власника були виявлені в Єдиному реєстрі боржників, то сервісні центри МВС не просто відмовлять йому в переоформленні авто, але й зобов’язані не пізніше. виконавців, надавши дані про транспортний засіб, який намагалися переоформити.

Ця норма стосується не лише особистого, а й корпоративного транспорту, що дозволить виконавцям оперативніше “вилучати” майно українців за борги.

“Тобто виконавчій службі хочуть дати більш розширений доступ до даних”, – каже Кравець.

Наприклад, щоб запустити провадження, достатньо лише одного рішення суду про визнання наявності боргів, а інших (на арешт, конфіскацію) отримувати вже не потрібно.

Автори проекту вважають, що запропоновані нововведення сприятимуть “оптимізації стадій виконавчого провадження, термінів виконання виконавчих дій та підвищать ефективність виконавчого провадження”. До речі, зараз стягнення боргів через суд через державних та приватних виконавців в Україні справді триває довго – воно може тривати роками. Але експерти пов’язують це не так з недосконалістю законодавства, як із нестачею самих виконавців, які буквально “завалені справами”.

“Спроба відкрити лазівки”

Але, як каже Кравець, головна “фішка” нового проекту не стільки в “удосконаленні” системи стягнення боргів, скільки у різного роду “лазівках”

“Схоже, щоби їх протягнути, цей проект і розробили”, – вважає Кравець.

Наприклад, до того ж закону “Про дорожній рух” пропонують внести пункт про те, що наявність даних у Єдиному реєстрі боржника не є перешкодою для реєстрації транспортних засобів у кількох випадках:

• якщо перереєстрація не пов’язана з відчуженням (скажімо, йде на родичів або, наприклад, оформляється довіреність, – пояснив Кравець);
• придбання транспортного засобу або його одержання йде за рахунок погашення боргу;
• конфіскований транспортний засіб передається безоплатно.

Ці винятки стосуються насамперед відомчого транспорту.

До Закону “Про нотаріат” хочуть внести новий пункт про те, що за проведення нотаріальних дій за кордоном щодо засвідчення правильності переведення медичних документів, необхідних для направлення на огляд громадян щодо інвалідності або лікування осіб “з сил оборони” консульський збір не стягується.

“Як скасування консульського збору пов’язане із цифровізацією виконавчої служби та стягненням боргів – незрозуміло. Крім того, в пояснювальній записці сказано, що впровадження нового закону не позначиться на надходженнях до держбюджету. Але скасування консульського збору на них точно позначиться, хоча конкретних розрахунків автори документа не наводять”, – каже Кравець.

До “Закону про депозитарну систему України” хочуть внести новий пункт про те, що у разі закриття або відкриття рахунку в цінних паперах депозитарна установа зобов’язана перевіряти особу за Єдиним реєстром боржників та повідомляти про результати виконавчої служби. А та отримає право накладати арешти на цінні папери за власним рішенням, а не лише за рішенням суду.

Закон про держреєстрацію майнових прав на нерухомість планується доповнити винятком про те, що заборона на реєстрацію не поширюється, якщо йдеться про продаж об’єкта іпотекодержателем “третій особі”.

А державна реєстрація обтяжень з майна може проводитись на підставі не лише рішення суду, а й ухвали державного або приватного про накладення (або зняття) арешту з об’єкта. Плюс – з’явилися винятки щодо самого Держреєстру боржників.

У разі ухвалення проекту, до нього не стануть вносити відомості про таких боржників:

• державні органи та органи місцевого самоврядування;
• банки (якщо борги не перевищують 50 млн. гривень, а для тих, що не визначені Нацбанком як системно важливі – 20 млн. гривень).

Цікаво, що схожий проект “про цифровизацію” виконавчого провадження – №9363, але “без хотілок” – вже подавався до Ради в 2023 році і навіть отримав схвалення профільного комітету, але в результаті не набрав потрібної кількості голосів і вважається відхиленим.

А у зауваженнях Головного науково-експертного управління Ради зазначається, що частина положень проекту не має відношення до виконавчого провадження, зокрема, про відміну консульського збору за посвідчення медичних документів. Також Головне науково-експертне управління ВР має питання щодо винятків із заборони на реєстрацію транспортних засобів. “З пропозицій не вдається чітко встановити, кого саме вони стосуватимуться”, зазначили в управлінні. Загалом зауважень до проекту у Головного науково-експертного управління Ради – на кілька аркушів.

Усі питання пропонується зняти до другого читання, але незрозуміло, чи це буде зроблено, адже, як показує практика, депутати досить часто ігнорують висновки Головного науково-експертного управління.

“Забиратимуть квартири за борги по комуналці”

У Держреєстрі боржників на даний момент – понад 8 млн. “учасників”, що на 1,4 млн. більше, ніж до війни. До нього потрапляють, зокрема, за борги з комуналки (таких побільшало на третину) або адмінштрафи (плюс 38% з початку війни). Тобто фактично за “прострочені” платіжки у людей зможуть “у спрощеному режимі” забирати квартири та машини. А зобов’язання окремим відомствам оперативно (не пізніше за наступний день) давати виконавцям “наведення”, повідомляючи про спроби переоформлення майна ще більше прискорять цей процес.

“Приміром, щоб потрапити до Держреєстру боржників, людині достатньо накопичити прострочених платежів по комуналці на суму близько 160 тисяч (що зробити не так складно, враховуючи безліч спірних нарахувань, наприклад, за газ у зруйнованих ще на початку війни приватних будинках). Якщо ви опинилися в “чорному списку”, то ви опинилися в “чорному списку” І тут же виконавці можуть накладати арешт на квартиру (не отримуючи на це окремого дозволу суду) і одразу виставляти її на продаж. комунальних послуг Олег Попенко.

Кравець додав, що тоді як одних громадян пустять за жорсткою схемою стягнення боргів, іншим, навпаки, “відкривають лазівки”, що робить загальну систему стягнення “вкрай несправедливою”.

Джерело: strana.today

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:

https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»