«Не можна відокремлювати службу в ТЦК від служби в ЗСУ. Однак виглядає досить дивно, що військові на передовій отримують 100 грн на місяць, а особи, які знаходяться в тилу, тобто ТЦК, мають отримувати по 150−200 тисяч зарплату. Адже їх робота не несе загрози життю. Крім того, на прикладі Верховного суду можна побачити, що велика зарплата не є запобіжником від будь-якої корупції. Те ж саме стосується НАБУ, коли детективи не розслідують кримінальні справи, маючи великі зарплати, а також зраджують батьківщини. Тож треба зрозуміти, що зарплата не є запобіжником, щодо розвитку корупції. А пропозиція нардепа Федієнка свідчить, що він не розуміється не на військовій службі, не на корупції. Всі ці популістські заяви наносять державі більше шкоди державі, військовому обліку та мобілізації, ніж наводять лад у суспільстві. Крім того, такі великі зарплати — додаткой тягар на бюджет «, — каже адвокат Ростислав Кравець.

За його словами, поки нардеп О. Федієнко має розуміти, що зарплата в 150 грн не є запобіжником від хабарів.

«Адже висока заробітна плата не є запобіжником корупції. Тому в черговий раз Федієнко продемонстрував свою повну некомпетентність», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що народний депутат України Олександр Федієнко пропонує підвищити зарплату працівникам ТЦК та СП до рівня Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань та прокуратури. Політик вважає, що таким чином зросте ефективність роботи працівників ТЦК і це унеможливить корупцію. Про це Федієнко написав у своєму телеграм-каналі.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

За його словами, це питання важливо “дотиснути”, адже це питання насправді є великою проблемою. При цьому за зниження мобілізаційного віку регулярно висловлюються відомі медійні військові.

У війську виступають за зниження до 20, а то й 18 років, щоб не програти війну. А демографи застерігають, що подальше зменшення мобілізаційного віку загрожує демографічній ситуації в Україні. Чи дійсно ситуація йде до того, що мобілізаційний вік таки доведеться знизити ще більше? Чим це загрожує? Видання “Коментарі” з цими питаннями звернулося до експертів.

Варто бути більш уважнішими при підготовці нормативних актів Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець вважає, що питання щодо мобілізації до 25 років виникло штучно, після того як Федір Веніславський з голоса вніс у Верховній Раді пропозицію щодо скасування безпосередньо такої категорії, як обмежено придатні.

“Після це цього народними депутатами були внесені зміни в інші законодавчі акти, згідно яких фактично було втрачено можливість обмежено придатним особам, які не досягли 25 років, мати відстрочку від мобілізації. Виникла ситуація, коли придатні до військової служби до 25 років мають відстрочку, а обмежено придатні, які за новою категорією зараз придатні до служби у військових частинах забезпечення, можуть бути до 25 років мобілізовані. Батьки цих дітей відразу звернули на це увагу і просили вирішити питання. При цьому як показує цей час Міністерство оборони виступало проти”, – зазначив експерт.

Він наголошує, дуже добре, що, все ж таки, вдалося через Комітет Верховної Ради протиснути цей законопроект, який вирішить це питання і особи до 25 років не будуть мобілізовані.

“Інший аспект цього питання – це повернути тих осіб, яких за цей час мобілізували, тому що є випадки, коли призивали і 19-річних і 20-річних осіб, які є обмежено придатними до військової служби. Сподіваюсь, що це рішення буде прийнято і ситуація буде врегульована. А в подальшому особи, які займаються питаннями розробки законопроектів і самі себе забронювали відповідно до останніх змін, все ж таки, будуть більш уважними при підготовці нормативних актів, які голосує Верховна Рада”, – підсумував експерт.

Україну може чекати велика катастрофа Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко поділився такою думкою:

“Військові експерти більш кваліфіковано можуть сказати чи потрібно зменшувати мобілізаційний вік. Адже виникає цікава дилема: що нам важливіше – територія чи населення. Якщо для збереження території ми кинемо туди основну масу чоловічого населення, то, навіть зберігши територію, там не буде кому жити. А, якщо ми цього не зробимо, втратимо територію. І вихід із цієї філософської дилеми має знайти президент України, українська влада. Або ж поставити дане питання перед українським народом чи у формі референдуму, чи в іншій формі”.

При цьому Сергій Войченко припускає, що влада не візьме на себе відповідальність, заявивши, що ми вже зараз сідаємо за стіл перемовин і закінчуємо війну чи ми відмовляємося від певних українських територій. Адже, не складно собі уявити, який підніметься гвалт, наголошує експерт.

“В той же, час хто буде жити на цих територіях, якщо ми зараз зменшимо мобілізаційний вік. Це призведе до ще більшого відтоку населення з території України. Тому що Тису тоді будуть просто пішки переходити. Нині маса народу виїжджає з України і ці люди вже не будуть повертатися, бо вони асимілюються. Звучали такі ідеї, що одна справа забрати на фронт чоловіка 35-40 років, який є готовим фахівцем, а інша – мобілізувати молодшого чоловіка, який ще не готовий фахівець, мовляв від цього економіка багато не втратить. Такі думки лунали, до речі, в росії”, – прокоментував співрозмовник порталу “Коментарі”.

За його словами, на сьогоднішній день питання зниження мобілізаційного віку було, є і буде залишатися досить нагальним. І ефективність більш молодших перед старшими є очевидною, тому що одна справа фізичні можливості на фронті 40-річного чи 50-річного чоловіка, й інша справа – 20-річного.

“Проте, велика катастрофа для України може бути, коли ми збережемо території, але втратимо населення, яке там могло б жити. Тут суто політичне питання. Якщо Верховна Рада проголосує відповідний закон по зменшенню мобілізаційного віку, то будуть призивати. Проте, не слід забувати, що ми живемо в сучасному світі, де воюють не стільки людьми, скільки технологіями”, – констатував експерт.

Джерело: society.comments.ua

АО «Кравець І Партнери»

Що таке ЄТС та для чого вона потрібна

Єдина тарифна сітка — це сукупність тарифних розрядів та відповідних ім тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок при оплаті праці залежно від кваліфікації працівників, тяжкості та складності виконуваних робіт.

Як зазначає юрист та адвокат Ростислав Кравець, єдина тарифна сітка дозволяє встановити посадові оклади для різних видів посад (розрядів) на основі посадового окладу, що встановлений для першого тарифного розряду. Саме розмір окладу для першого тарифного розряду має ключове значення, бо всі інші оклади перераховуються на основі тарифних коефіцієнтів на базі цього базового тарифного окладу.

Посадові оклади за ЄТС 2024

Міністерство фінансів України повідомило прогнози щодо показників для складання бюджетних запитів на 2024-2026 роки. Щодо посадового окладу працівника І тарифного розряду єдиної тарифної сітки Мінфін озвучив наступний прогноз:

•  з 1 січня 2024 року — 3 195 грн;
• з 1 липня 2024 року — 3 600 грн;
• з 1 січня 2025 року — 3 766 грн;
• з 1 січня 2026 року — 4 030 грн.

Кожен працівник бюджетної сфери має встановлений для нього тарифний розряд, якому відповідає певний тарифний коефіцієнт та певний посадовий оклад. Загалом ЄТС складається з 25 розрядів.

ЄТС із першого січня по 31 грудня 2024 року буде виглядати наступним чином:

Як видно з таблиці, чим вище тарифний розряд, тим вище буде посадовий оклад.

Факти ICTV

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Заява так званого Центру протидії корупції — це намагання втрутитися у діяльність органів державної влади. За це передбачена кримінальна відповідальність. Тим більше під час воєнного стану. Тому варто нарешті звернути увагу на цих так званих активістів, так званого батальйону імені Джорджа Сороса, які борються з корупцією, та примусити їх виконувати вимоги законодавства. Цим активістам в першу чергу краще вирішити питання зі своїм керівником. Зокрема, чи сплатив він 200 тис гривень податків, чи продовжує ухилятися?», — підкреслює адвокат.

На його думку, ініціатива президента В. Зеленського передати справи про ТОП корупцію від НАБУ до СБУ, правильне рішення.

«Воно виправдано, тому що за 5 років, НАБУ, САП та ВАКС продемонстрували свою дуже низьку ефективність. Вони лише отримували великі зарплати, нічого не роблячи. Підозрюю, що ЦПК (Центр протидії корупції) знаходиться на зарплаті у антикорупціонерів. Вони їм платять, щоб ті підіймали суспільну хвилю. Кому заважає незалежне НАБУ? Насправді нікому, бо від нього нічого не залежить. Що йому сказали, то воно і буде робити. Тому ініціатива президента обґрунтована реаліями. Адже НАБУ, САП та ВАКС повністю себе дискредитували. Тому треба ставити питання про їх ліквідацію. До речі, з бюджету на їх утримання витрачається 3−4 млрд на рік. Особливо під час воєнного стану витрачати такі кошти на непрацюючі структури, непотрібно. На сьогодні жодної гучної справи вони не розслідували. На останньому прикладі справи голови Верховного суду Князєва, бачимо, що окрім нього більше нікому не заявили про підозру. За заявою НАБУ та САП телефон Князєва, де знайшли велику кількість листування, не може бути доказом у цій справі. Це наштовхує на підозри, що ця справа просто буде похована, як і всі інші справи з ТОП- корупцією», — каже експерт.

На його думку, справи з ТОП- корупції треба передавати СБУ, яка вже роками продемонструвала, що ефективність та кількість вироків, в такій категорії справ, значно вище, ніж у САП та НАБУ за 5 років існування.

«Тому треба не тільки забирати в них ці справи, а ще й ліквідувати всі ці непотрібні інституції. А що стосується так званого ЦПК, то його представників треба притягнути до кримінальної відповідальності за втручання у діяльність органів держвлади. Це дасть значні плюси для розвитку корупції в Україні. Адже Центр протидії корупції використовується, як пропагандистський механізм для прикриття незаконної діяльності НАБУ та САП», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що в ЦПК заявили, що в Офісі президента намагаються обдурити суспільство, начебто прирівнявши корупцію під час війни до державної зради.

Про наміри змінити законодавство заявив президент Володимир Зеленський. Відповідний законопроєкт він обіцяє подати до Верховної Ради вже найближчими днями.

На практиці це означатиме колапс антикорупційної системи. Як свідчать джерела Центру протидії корупції, законопроект надасть право розслідувати такі справи контрольованому з ОП СБУ. Це дозволить передавати до служби справи ТОП корупції НАБУ та зведе до нуля виключну юрисдикцію НАБУ.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

🔸Проект №8401/П від 20.02.2023 Постанови про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану – https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/41387

🔸Пояснення Мінфіну – https://mof.gov.ua/uk/news/verkhovna_rada_priiniala_v_pershomu_chitanni_zmini_do_zakonodavstva_v_chastini_vidnovlennia_dovoiennogo_stanu_sistemi_opodatkuvannia-4030

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону — адвокат — фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Серед професійних обов’язків адвоката є: підвищувати свій професійний рівень; виконувати рішення органів адвокатського самоврядування (п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 21 Закону).

Підвищення професійного рівня адвоката є підвищенням кваліфікації адвоката. Підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до порядку, який затверджується рішенням Ради адвокатів України. Так, рішенням РАУ №20 від 14 лютого 2019 року було затверджено «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція) (далі – «Порядок»). В подальшому до даного Порядку вносилися зміни, наразі, діє «Порядок підвищення кваліфікації адвокатів України (нова редакція)», затверджений рішенням №111 від 20 вересня 2019 року Ради адвокатів України. У даній статті будемо використовувати положення саме даного Порядку від 20.09.2019 р.

Згідно Порядку виділяється два суб’єкта, які здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів: оператори підвищення кваліфікації та адміністратор процесу підвищення кваліфікації адвокатів.

При цьому, адміністратором процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є Вища школа адвокатури НААУ (п. 6 Порядку). Операторами процесу підвищення кваліфікації адвокатів в Україні є всі органи адвокатського самоврядування згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», у тому числі Національна асоціація адвокатів України, а також Вища школа адвокатури Національної асоціації адвокатів України. Організації, що бажають стати операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні підлягають акредитації Експертною радою НААУ, в передбаченому нею Порядку, як сторонні оператори (п. 7 Порядку).

Отже, можна виділити операторів підвищення кваліфікації, які потребують акредитації (сторонні оператори) та операторів, які не потребують акредитації  Експертною радою НААУ, в передбаченому нею Порядку, якими згідно Порядку є: Вища школа адвокатури НААУ, Національна асоціація адвокатів України, ради адвокатів регіону (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів у своєму регіоні), кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів у своєму регіоні), Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури.

Окремими операторами слід виділити: Координаційний центр з надання правової допомоги, Регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги (здійснюють підвищення кваліфікації адвокатів, які залучені для надання безоплатної вторинної правової допомоги). Дані Центри мають «спрощений» порядок акредитації  — подають для акредитації виключно заяву Центрів про акредитацію та документи про їх державну реєстрацію (створення) Центрів.

З переліком акредитованих операторів можна ознайомитися на сайті Центру акредитації Вищої школи адвокатури НААУ.

Види підвищення кваліфікації

Видами підвищення кваліфікації згідно п. 15 Порядку є:

• навчання або викладання за професійними програмами підвищення кваліфікації адвокатів у вищих навчальних закладах ІІІ та IV рівня акредитації, якщо вони є акредитованими операторами підвищення кваліфікації адвокатів. Кількість залікових балів в межах акредитації;
• участь у міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових, науково практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, тренінгах, програмах тощо, які організовані та проводяться операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні та за кордоном. Кількість залікових балів в межах акредитації;
• участь у будь-яких акредитованих заходах з підвищення кваліфікації адвокатів (в тому числі в форматі онлайн), які організовані операторами підвищення кваліфікації адвокатів після проходження тестування (за наявності) на онлайн-платформі адміністратора з підвищення кваліфікації адвокатів ВША НААУ. Кількість залікових балів в межах акредитації;
• виступ у якості сертифікованого лектора з доповіддю, презентацією або науковим повідомленням на міжнародних, всеукраїнських та регіональних науково-практичних та науково-методологічних конференціях, семінарах, круглих столах, майстер-класах, тренінгах тощо. Застосовується подвоєна кількість балів в рамках акредитованого заходу;
• наукові або науково-практичні статті, які пройшли рецензування Вченою радою Вищої школи адвокатури НААУ, 5000 знаків дорівнює одному заліковому балу;
• видання монографій, підручників, посібників (у тому числі у співавторстві) 1 видання — 12 залікових балів;
• здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі права при здійсненні адвокатської діяльності — 30 залікових балів;
• здобуття наукового ступеня доктора наук в галузі права (або доктора права в разі отримання ступеня за кордоном) при здійсненні адвокатської діяльності — 45 залікових балів;
• робота в органах адвокатського самоврядування (в тому числі на виборних позиціях без оформлення трудових відносин згідно Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») — 2 залікових бали на рік;
• участь в роботі секцій та комітетів (голова та заступники голови комітету, секції НААУ — 10 балів на рік; член ради комітету, секції НААУ – 5 балів на рік);
• інша діяльність, визначена Експертною радою НААУ.

Слід відзначити, що порівняно з Порядком в редакції 14.02.2019 року, чинний Порядок містить більш розширений перелік видів підвищення кваліфікації, крім того, в даній редакції Порядку вже міститься посилання на кількість балів, які отримує адвокат в залежності від обраного виду підвищення кваліфікації, який був відсутній в попередній редакції.

Проблемні питання порядку підвищення кваліфікації адвокатів

Аналізуючи положення Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України можна виділити ряд питань, які є проблемними та створюють необґрунтований вплив на права адвокатів, зокрема, їх незалежність. Так, згідно ч. 1 ст. 4 Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Основні проблеми, які, на мою думку, потребують особливої уваги, є наступні.

1. Щодо захисту персональних даних адвокатів.

У п. 33 Порядку, зокрема, вказується, у Вищій школі адвокатури за наказом директора створюється Центр акредитації ВША НААУ. Центр акредитації ВША не є юридичною особою, а є структурним підрозділом Вищої школи адвокатури НААУ. Центр акредитації ВША НААУ адмініструє процес підвищення кваліфікації адвокатів через відповідну централізовану онлайн-платформу, до якої підключаються оператори з підвищення кваліфікації адвокатів.

Алгоритм одержання балів для підвищення кваліфікації виглядає наступним чином:

— спочатку адвокату необхідно зареєструватися на сайті Центру акредитації ВША НААУ у розділі «Головна»/«Реєстрація». Для реєстрації необхідно ввести прізвище, ім’я, по-батькові адвоката, e-mail, телефон. За даними ЄРАУ створюється особистий кабінет, за допомогою якого здійснюється реєстрація на заходи з підвищення кваліфікації;

— обрання заходу, який бажає відвідати адвокат, зі списку та реєстрація на нього;

— після успішної реєстрації на захід, на електронну адресу надходить QR-код, який необхідно показати (у друкованому або електронному вигляді) під час реєстрації безпосередньо на заході при вході та виході;

— після закінчення заходу необхідно пройти тестування за результатами прослуханого матеріалу. Посилання на тест також має надійти на електронну адресу;

— після успішного проходження тестів надходить повідомлення про нарахування балів. Нараховані бали відображаються у особистому кабінеті.

Також, на сайті Вищої школи адвокатури розміщена інформація щодо заходів підвищення кваліфікації, на які можна записатися заповнивши онлайн-форму, де також за «Крок 2 (Замовлення)» необхідно вказати прізвище, ім’я, по-батькові особи, стать, e-mail, телефон.

Тобто, при реєстрації на заходи підвищення кваліфікації адвокати вказують свої персональні дані.

При цьому, 14.11.2019 р. на сайті НААУ з’явилася інформація, що: «4 листопада 2019 року Вища школа адвокатури отримала від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Припис №20-20 про усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, ніби то виявлених під час перевірки.»

Сама НААУ вказує на незгоду з «незаконною перевіркою Вищої школи адвокатури здійсненою уповноваженим омбудсмена» та про оскарження до суду результатів даної перевірки.

При цьому, в мережі Інтернет щодо цього питання також міститься наступна інформація: «Прес-служба офісу омбудсмана повідомили, що виявлено грубе порушення прав суб’єктів персональних даних з боку Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

Співробітники Департаменту у сфері захисту персональних даних Секретаріату Уповноваженого ВР з прав людини здійснили позапланову виїзну перевірку дотримання прав і свобод людини і громадянина у сфері захисту персональних даних Вищою школою адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

…Фактично, створена ситуація за якої персональні дані адвокатів, помічників адвокатів, стажистів адвокатів, а також інших осіб — користувачів освітніх послуг Вищої школи адвокатури, без їх відома та згоди передаються іноземним суб’єктам, які здійснюють свою діяльність на території Німеччини та Російської Федерації».

Тобто, наразі питання захищеності персональних даних адвокатів при підвищенні ними кваліфікації залишається відкритим.

2. Щодо співвідношення платних та безоплатних заходів підвищення кваліфікації.

На сайті Центру акредитації ВША НАУУ міститься перелік акредитованих заходів з підвищення кваліфікації адвокатів. Дані заходи поділяються на платні та безоплатні. При цьому, станом на 25.11.2019 р. кількість безоплатних заходів значно менша, ніж платних: 13 та 60 відповідно, тобто, різниця є суттєвою. Аналізуючи вартість платних заходів наявних станом на 25.11.2019 р. на сайті НААУ можна побачити, що ціни варіюються від 199 грн (149 при ранній реєстрації) з можливістю отримання в середньому 1, 2 залікових бали до 3499 грн (1 999 грн при ранній реєстрації) за дводенний курс та можливість отримання 12 балів.

В той же час, необхідно зазначити, що згідно Порядку адвокати, які набули статусу адвоката більш як три роки зобов’язані підвищувати кваліфікацію на рівні 10 годин на рік (10 балів відповідно). Адвокати, які набули статусу адвоката протягом перших трьох років – зобов’язані підвищити свій професійних рівень на 48 годин, з яких не менше 16 годин – щороку.

Відповідно, слід сказати, що з урахуванням чисельності адвокатів в Україні та невеликою кількістю безоплатних заходів, не всі адвокати, мають змогу брати участь в платних заходах. Особливо це стосується так званих адвокатів «початківців», які тільки набули даного статусу, але разом з тим кількість щорічних балів у них є вищою, ніж у досвідчених адвокатів.

3. Щодо вибору заходів підвищення кваліфікації

З одного боку, п. 27 Порядку передбачається, що адвокати мають право вільно обирати види підвищення кваліфікації, брати участь у будь-яких заходах з підвищення кваліфікації адвокатів, що проводяться операторами підвищення кваліфікації незалежно від регіону його проведення за умови їх реєстрації на такий захід оператором, що його проводить.

Проте, п. 23 Порядку встановлює: не менше 50% залікових балів з підвищення кваліфікації повинні бути отримані адвокатом під час заходів організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

Тобто, так званий «вільний» вибір адвоката заходів підвищення кваліфікації обмежується вказівкою на обов’язковість обрання половини саме заходів організованих операторами підвищення кваліфікації адвокатів в Україні.

4. Щодо умов акредитації сторонніх операторів підвищення кваліфікації

Відповідно до п. 37 Порядку, акредитація сторонніх операторів надається строком на один рік. Щорічний внесок за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації складає 50 мінімальних заробітних плат станом на 01 січня кожного року в якому така плата вноситься. Внесок підлягає сплаті на рахунок Вищої школи адвокатури НААУ. Рішення про зміну щорічного внеску за акредитацію сторонніх операторів з підвищення кваліфікації може прийматись Головою НААУ, у тому числі за поданням Директора Вищої школи адвокатури НААУ.

Станом на 01.01.2019 року розмір мінімальної заробітної плати в Україні становить 4173 грн. Отже, на сьогодні розмір щорічного внеску для акредитації сторонніх операторів складає 208 650,00 грн. Крім того, п. 38 Порядку передбачено також адміністративний внесок для сторонніх операторів — за опрацювання та облік залікових балів та видачу відповідних сертифікатів, з розрахунку 1 (один) відсоток від розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня кожного року, в якому відбувається видача сертифікатів за кожен заліковий бал, тобто, на сьогодні це 41,73 грн за кожен заліковий бал.

Таким чином, очевидно, що такі суми не всі бажаючі можуть собі дозволити, відповідно, кількість сторонніх операторів на даний час є досить низькою. Згідно переліку акредитованих операторів на сайті Центру акредитації Вищої школи адвокатури НААУ можна виділити 4 організації, які відповідно до Порядку потребують акредитації та повинні сплачувати внески.

Такі умови щодо акредитації, передбачені Порядком значно звужують коло потенційних сторонніх операторів, що в свою чергу призводить до звуження варіантів заходів підвищення кваліфікації.

5. Щодо якості поданої інформації

Заходи підвищення кваліфікації представлені у вигляді семінарів, лекцій, курсів. Інколи можна почути від адвокатів, що деякі лекції є сугубо теоретичними, містять мало практичного аспекту, що є більш цікавим та ґрунтовнішим для підвищення професійного рівня адвокатів, які вже мають вище юридичну освіту, склали кваліфікаційний іспит, деякі особи також пройшли стажування, що також включало в себе теоретичний курс та відвідування лекцій, семінарів. Таким чином, якщо особа на сьогодні отримала свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, отже, вона вже має відповідний рівень теоретичний знань і для підвищення якості своєї практичної діяльності бажає отримувати доступ до найновішої правозастосовної практики, обміну досвіду з колегами.

Всі вищезазначені проблеми, на мою думку, створюють негативний вплив на одну з основоположних гарантій діяльності адвоката як незалежність. Підвищення професійного рівня адвокатів все ж таки має базуватися не на «примусових» формальних положеннях, а на заохоченні до отримання нових знань та навичок, постійного пошуку нових шляхів удосконалення себе та свого професійного рівня. Надання можливості не просто отримувати інформацію в односторонньому порядку, а в довільній формі вести дискурс, обмінюватися власним досвідом, отримувати конкретні «живі» приклади, задачі та шукати шляхи їх вирішення. Створення таких умов має на меті спонукання адвокатів відвідувати заходи не просто за необхідності, обов’язку набрання необхідної кількості балів, а для здобуття нової інформації.

Яна Бабенко, адвокат, Адвокатське об’єднання «Кравець і партнери»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Коментарі

Ростислав Кравець, адвокат, керуючий партнер «Кравець та партнери»

«Тепер адвокати зобов’язані щороку платити НААУ за 7 годин порожніх і в більшості випадків непотрібних семінарів.

При цьому НААУ ще збиратиме кошти з тих, хто хоче читати семінари.

Все це не підвищення рівня знань, а банальне вимагання коштів на утримання непотрібного і вічно стурбованого Міністерства адвокатури».

Савва Кузьменко, директор Вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України

«Всі критикують новий Порядок підвищення кваліфікації адвокатів. З особливою завзятістю його критикують лобісти інтересів сторонніх організаторів підвищення кваліфікації, оскільки він позбавив їх можливості наживатися на адвокатах, а віддав перевагу на проведення заходів з підвищення кваліфікації адвокатів саме органам адвокатського самоврядування. Друга група тих, хто критикує, — це юристи, які тільки увійшли у професію та одразу почали критикувати необхідність підвищення кваліфікації, в тому числі проходження тестування за результатом кожного заходу. Варто зазначити, що наявність критики — це чудова можливість проінформувати адвоката, що нововведення у підвищенні кваліфікації адвокатів не такі «страшні, як їх малюють».

Переваги Нового порядку саме для адвоката: відсутність необхідності збирати сертифікати та подавати щорічну звітність у свою регіональну раду; єдиний сайт, на якому розміщуються абсолютно всі заходи по всій Україні, а якщо заходу немає на сайті, то це означає, що він неакредитований, а отже, бали за нього не зараховуються; вчасне інформування адвоката про кількість балів, які потрібно набрати до кінця року; підвищені вимоги до проведення та організації кожного заходу з підвищення кваліфікації; ведеться автоматичний облік залікових балів; реєстрація на захід після аутентифікації відбувається в один клік; кожен захід з підвищення кваліфікації акредитується Експертною радою НААУ; тестування відбувається онлайн у зручний для адвоката час; адвокат вільний у виборі видів підвищення кваліфікації; вільний вибір заходів як на платній, так і на безоплатній основі.

Ми отримали запрошення від Британської адвокатури для презентації нової системи підвищення кваліфікації восени, оскільки це унікальна система для усього світу, а поки до осені ми працюватимемо з нашими адвокатами, щоб почути кожен голос».

Оксана Бондаренко, практикуючий адвокат

«Як зазначає Національна асоціація адвокатів України, з 01.07.2019 р. набула чинності нова редакція Порядку підвищення кваліфікації адвокатів України. Кожному адвокату НААУ направила повідомлення на адресу електронної пошти, яка міститься в Єдиному державному реєстрі адвокатів України, в якому зазначено про зміни в порядку реєстрації на заходи щодо підвищення кваліфікації адвокатами, а також що анонси всіх сертифікованих Експертною радою НААУ заходів з підвищення кваліфікації адвокатів розміщуватимуться на єдиному веб-ресурсі Центру акредитації Вищої школи адвокатури.

У повідомленні вказано про нововведення, а саме кожному адвокату, який відвідав захід з підвищення кваліфікації, після його проведення обов’язково повинен пройти тестування за результатами прослуханого матеріалу, після успішного проходження якого на електронну адресу надійде повідомлення про отримання балів.

Також на сайті НААУ був опублікований План-графік проведення семінарів, тренінгів та практикумів з підвищення кваліфікації адвокатів на 2019 р., більшість з яких є платними, а вартість є об’єктивно зависокою. Якщо враховувати, що кожен адвокат щорічно сплачує внески до НААУ та РАУ (в якій адвокат перебуває на обліку) у відповідному співвідношенні 30% і 70%, то вартість платних заходів має бути нижчою.

Яким чином і на підставі якого нормативно-правового акту має відбуватися тестування та його оцінювання — для адвокатів залишається під питанням. Кому і що дає це тестування, окрім витрачання на нього часу адвокатами? Адже щоб стати адвокатом, тобто отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, особа складає кваліфікаційний іспит, відповідно до вимог профільного Закону.

Кожен практикуючий адвокат намагається підвищувати свій професійний рівень і кваліфікацію, відвідуючи різні навчальні заходи (семінари, тренінги, професійні дискусійні заходи), при цьому обираючи для себе особисто, які теми для нього є актуальними й цікавими, важливими в напрямку його діяльності. Про професійний рівень мають говорити виграні справи, якісно надані послуги, а не тестування, яке по факту нікому нічого не дасть.

На мою думку, заходи з підвищення кваліфікації необхідно проводити та їх потрібно відвідувати, обираючи самостійно актуальність у професійній діяльності за обраним напрямком теми заходу, але дещо знизити ціни на платні заходи та скасувати тестування, не забираючи дорогоцінний час в адвокатів».

Ілона Милостива, юрист EQUITY

«З 01.07.2019 р. набирає чинності новий порядок підвищення кваліфікації адвокатів, що викликав багато запитань та суперечок серед адвокатської спільноти. Порядок передбачає обов’язок адвокатів та їхніх помічників системно підвищувати свою кваліфікацію шляхом відвідування акредитованих навчальних заходів та науково-публіцистичної діяльності. При цьому до адвокатів, які не підвищують свій професійний рівень, будуть застосовуватися дисциплінарні заходи.

Адвокатська спільнота розгортає пекельні дискусії навколо нового порядку. Незважаючи на логічний супротив адвокатів до покладення на них нових вимог та обов’язків, система покликана покращити умови для професійного росту, потребує розуміння та уваги.

Новий порядок більш вимогливий до молодих спеціалістів. Юристи, які набули статусу адвоката, в перший рік зобов’язані пройти модульну програму «Молодий адвокат». Також адвокати, які отримали свідоцтво в перші три роки, зобов’язані підвищувати свою кваліфікацію на рівні 16 балів на рік. Досвідченим спеціалістам достатньо буде отримати 10 балів на рік. Слід зазначити, що 1 бал прирівнюється до 1 години навчання.

При цьому 50% річного обсягу балів можна отримати шляхом участі в акредитованих заходах в Україні, а інші 50% балів — шляхом написання наукових публікацій як в Україні, так і за кордоном. Окрім того, обов’язкові дві години на рік адвокати мають вивчати адвокатську етику та стандарти професійної діяльності. Достатньо зручною є можливість самостійно обирати форму та місце підвищення кваліфікації, що може проходити дистанційно у формі вебінарів.

Також адвокату зараховуються залікові бали, отримані на міжнародних заходах, визнаних організацією-підписантом Меморандуму ССВЕ «Про взаємне визнання транскордонного підвищення кваліфікації адвокатів». Таким чином, адвокати мають можливість отримати не лише бали, але і якісні професійні знання та досвід від колег з міжнародної спільноти.

Варто зазначити, що новий порядок звільняє адвокатів від обов’язку постійно звітувати про підвищення кваліфікації, а нараховані за участь у заходах бали будуть зберігатися в електронному вигляді та вноситися автоматично до Єдиного реєстру адвокатів України.

Якщо адвокат не отримає необхідної кількості балів, Вища школа адвокатури зобов’язана проінформувати Раду адвокатів регіону та Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури регіону про порушення ним порядку та внести відповідні дані про адвоката до Реєстру. В майбутньому під час розгляду дисциплінарних справ щодо такого адвоката дані з Реєстру будуть враховуватися не на його користь.

Таким чином, новий порядок підвищення кваліфікації адвокатів сприяє покращенню професійного рівня адвокатів, розвитку конкуренції та інтеграції до міжнародних стандартів якості адвокатури. Подальше впровадження цієї системи потребує часу та терпіння, але остаточний результат вартий зусиль.

Важко в навчанні, легко в бою!».

Ян Білоголовий, адвокат

«Як зазначено на сайті НААУ, з 01.07.2019 р. набуває чинності нова редакція Порядку підвищення кваліфікації адвокатів. Оскільки Порядок відсутній у вільному доступі, а деякі повідомлення в мережі Facebook та на сторінці Вищої школи адвокатури НААУ викликають подив, хотілося б звернути увагу на наступне.

Відтепер анонси всіх сертифікованих Експертною радою НААУ заходів з підвищення кваліфікації адвокатів розміщуються на одному веб-ресурсі — у Центрі акредитації Вищої школи адвокатури. Зазначається, що після заходу обов’язково потрібно буде пройти тестування за результатами прослуханого матеріалу, яке надійде на електронну пошту.

Після успішного проходження тестів надійде повідомлення про отримання балів.

Частина заходів, як зазначається, буде безкоштовною, а інша — платною. Зрозуміло, що особа, яка сплатила за такий захід чималі кошти, не зможе отримати свої бали без проходження тестування. До того ж для проходження тестування потрібно буде ще витратити додатковий час, якого у працюючих адвокатів не так багато.

Цікавим моментом є види підвищення кваліфікації. Незрозуміло, чому не враховується самостійне навчання, участь у судових справах, в яких створюється нова судова практика; відвідування міжнародних заходів; видання книжок, написання монографій; публікація статей у фахових виданнях; отримання вченого звання тощо.

Для порівняння, Порядок підвищення кваліфікації нотаріусів, консультантів державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, помічників приватних нотаріусів передбачає, що самостійне навчання (самоосвіта) як вид підвищення кваліфікації може здійснюватися, зокрема, шляхом публікацій науково-практичних статей з питань нотаріату у фахових друкованих виданнях та електронних фахових виданнях в Україні; участі в семінарах, організованих шляхом проведення дистанційного навчання, вебінарів тощо; участі в роботі постійно діючих комісій та робочих груп Нотаріальної палати України; участі в міжнародних семінарах, симпозіумах, науково-практичних конференціях з питань нотаріату; навчання з метою здобуття наукових ступенів за професійно спрямованими напрямками підготовки у сфері нотаріату. При підвищенні кваліфікації за цим видом можуть надаватися підтверджувальні документи (зокрема, копії опублікованих науково-практичних статей, дипломів, сертифікатів, довідок тощо).

Також не зовсім зрозуміло, що дає адвокатом (які гарантії) акредитація того чи іншого оператора підвищення кваліфікаціїв НААУ, а також чому не можна підвищувати кваліфікацію в інших навчальних закладах чи організаціях, які проводять такі заходи. Як зазначалося раніше, з метою підвищення кваліфікації адвокати повинні отримувати щорічно 10 балів, а ті, що отримали свідоцтво нещодавно, — 16 балів на рік впродовж перших 3-х років.

Проте особливістю підвищення кваліфікації є те, що слухачі вже володіють певними знаннями та практичними навичками виконання своєї роботи, можуть критично ставитися до навчального матеріалу. Деяким категоріям фахівців, які є загальновизнаними «гуру» в адвокатських колах, взагалі недоцільно проходити підвищення кваліфікації на рівні з іншими, враховуючи особливості їхньої діяльності (участь у судових процесах ЄСПЛ, робота в комітетах, комісіях з розробки нормативно-правових актів, заняття науковою діяльністю та ін.). Вважаю, що такі особи повинні бути виключенні з переліку тих, хто має проходити підвищення кваліфікації за професійними програмами або за програмами тематичних короткострокових семінарів.

Кожен адвокат розуміє, що клієнт не прийде за допомогою до будь-кого, а лише до того, хто матиме відповідний фах, досвід та кваліфікацію. Отже, перед тим, як приймати новий порядок підвищення кваліфікації адвокатів, НААУ доцільно було б обговорити його проект публічно в адвокатських колах».

Юридична Газета

Адвокатская компания Кравец и Партнеры