📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸електронна пошту МО для прийому документів: admou@post.mil.gov.ua

🔸Постанова КМУ від 8 березня 2024 р. № 262 Деякі питання забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/262-2024-%D0%BF#Text

🔸Постанова КМУ від 27 січня 2023 р. № 76 Деякі питання реалізації положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/76-2023-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

У грудні Фокус розповідав, що представники ТЦК та СП можуть зловживати своїм становищем і порушувати права людей. Зокрема, вони мобілізували військовозобовʼязаних працівників, які мають при собі документи.

Чому можуть мобілізувати заброньованого працівника?

Народний депутат, член комітету Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко заявив, що отримав відповідь щодо мобілізації заброньованого працівника. Згідно з відповіддю начальника Миколаївського ТЦК, тепер можна анулювати відстрочку працівнику критично важливого підприємства, навіть якщо той був заброньований.

“Проблематика всієї цієї історії, що тепер таку людину демобілізувати неможливо. Підприємство втрачає критично важливого працівника. А вся система бронювання довіру від підприємств, які в межах чинного законодавства бронюють критично важливих працівників”, — сказав Олександр Федієнко.

Також він зазначив, що військовозобовʼязаний може мати законно оформлене бронювання, проте працівники ТЦК не внесли це до системи “Оберіг”.

“А я так розумію що накази Міністерства економіки звісно для них не накази. І таким чином фахівця оператора зв’язку мобілізували”, — пояснив він.

У розмові з Фокусом він зауважив, що може йтися про те, що заброньована особа повинна стати на спецоблік, це робиться через ТЦК та СП.

“Зараз враховуючи, що все через “Дію”, я сподіваюсь що ця інформація потрапить в “Оберіг”, і це буде світитися в “Резерві”, — сказав нардеп.

Анулювання бронювання: коли це можливо

Адвокатка юридичної компанії “Riyako&Partners” Катерина Аніщенко повідомила Фокусу, що анулювання бронювання можливе у декількох випадках, а саме:

коли працівник уже не працевлаштований на критично важливому підприємстві;
якщо підприємство, яке видало бронювання, не пройшло перевірку, яка триватиме до 28 лютого.

Вона наголосила, що бронювання видається через “Дія.City” чи Мінсоцполітики, в результаті інформацію з підтвердженням факту бронювання ТЦК вносить у базу “Оберіг”, якщо це не було зроблено раніше. Проте якщо особа звільнилася з підприємства, і відповідний звіт подає роботодавець, то ТЦК на підставі звірки звітів вносить зміни до реєстру “Оберіг” про те, що бронювання відсутнє.

“Аналогічна ситуація, коли підприємство не підтвердило свій статус критичності, тоді ТЦК знімає інформацію про наявність бронювання у працівника”, — пояснила адвокат.

За словами Катерини Аніщенко, є непоодинокі випадки, коли ТЦК мобілізую людину з бронюванням. Зокрема, є відповідна судова практика з приводу цього. Вона зауважила, що призов особи з бронюванням є протиправним. Проте якщо подібний випадок відбувся з військовозобовʼязаним чоловіком, який перебуває на стадії оформлення документів на бронювання, то дії ТЦК вважаються законними, адже оформлення бронювання — це не бронювання в класичному розумінні.

Натомість людині з бронюванням, яку представники ТЦК мобілізували до армії, Аніщенко радить звернутися до суду.

Адвокат, партнер адвокатської компанії “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець підтвердив Фокусу, що в Україні дозволено анульовувати бронювання.

“Підстави для анулювання чітко передбачені у 560-й постанові Кабміну. Наприклад, якщо особа припинила працювати, чи підприємство втратило статус критично важливого”, — сказав Ростислав Кравець.

Він радить людині, яка втратила бронювання, звернутися до уповноважених осіб на підприємстві, які займаються бронюванням, та зʼясувати обставини, які стали підставою для цього. Після чого варто розвʼязувати питання з огляду на те, що саме буде підставою. Також можна повторно звернутися щодо надання бронювання через “Дію” або піти до суду, якщо ТЦК перевищив свої повноваження.

За словами адвоката, якщо особу з бронюванням мобілізували, то такі дії можна оскаржити.

Нагадаємо, 26 грудня віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій, голова Міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про відновлення бронювання від мобілізації через “Дію” після атаки РФ на державні реєстри Мін’юсту. Він наголосив, що портал “Дія” сам підтягуватиме дані про військовозобовʼязаних осіб, яких можна забронювати, та перевірятиме, чи відповідають вони вимогам.

Раніше повідомлялося, що в Мінмолодьспорт змінили критерії бронювання від мобілізації. Також було оновлено вимоги до підприємств і установ, які мають важливе значення для національної економіки.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Влада України ініціювала перевірку рішень про визначення критично важливих підприємств та організацій. Поштовхом до дії стало невдоволення президента України Володимира Зеленського бронюванням до 1,5 мільйона осіб, писали у ЗМІ.

Кабінет Міністрів України до 15 листопада 2024 року призупинив дію положень щодо визначення критично важливих підприємств.

Аудит підприємств та організацій проведе комісія, у складі якої будуть військові. Якщо підприємство виявиться не критичним, процес бронювання співробітників переглянуть, розповідав перший заступник Міністра оборони України Іван Гаврилюк.

Видання “Економічна правда” зазначає, що до 15 листопада проводитимуть самі перевірки, а після цього Мінекономіки займеться аналізом її результатів. До 20 листопада про перевірки проінформують уряд.

Кабмін каже, що ініціатором перевірок виступило Міноборони. Чиновники захотіли перевірити, кого і на яких підставах забронювали від мобілізації за час повномасштабної війни. Міноборони також заперечує припинення бронювання військовозобов’язаних на момент перевірок.

“Рішення було ухвалено, тому що різко пішло збільшення кількості заброньованих людей. Протягом двох років було 540 тисяч осіб, а тут за пару місяців — зростання вдвічі”, — сказав він.

Як в Україні оцінюють критичну важливість підприємств

Нині порядок бронювання військовозобов’язаних регулює постанова Кабміну №76.

Критично важливим для країни вважається підприємство, яке відповідає трьом і більше критеріям зі списку:

• сума сплачених податків, зборів і платежів до бюджету за звітний податковий рік перевищує 1,5 млн євро;
• сума надходжень в іноземній валюті, крім кредитів і позик, за податковий рік — понад 32 млн євро;
• підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, важливе значення для галузі національної економіки або задоволення потреб територіальної громади;
• відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на державне соціальне страхування;
• розмір середньої заробітної плати застрахованих працівників не менший за розмір середньої заробітної плати в регіоні за IV квартал 2021 року;
  підприємство є резидентом Дія.City.

За замовчуванням критично важливими підприємствами вважаються установи ООН і представництва міжнародних організацій, зарубіжні дипломатичні місії, представництва донорських установ і виконавці проєктів міжнародної технічної допомоги, а також низка неурядових організацій, що фінансуються Заходом.

Аргументи за аудит підприємств

Необхідність аудиту підтверджують і у Верховній Раді: парламентарії вважають дивним нерівномірний відсоток бронювання з огляду на сфери їхньої зайнятості. Недостатньо критичні для країни види бізнесу через військові адміністрації отримують більший відсоток бронювання співробітників, ніж підприємства, що працюють у сфері промисловості, зв’язку та енергетики.

За словами члена комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександра Федієнка, останні три області можуть мати меншу кількість броні, ніж інші.

Політик у розмові з Фокусом не став уточнювати, які саме галузі є менш критичними для функціонування країни. Можна припустити, що йдеться про спортзали, колл-центри, індустрію розваг та інші види діяльності.

“На підприємствах із правом бронювання, критичну важливість яких визнали центральні органи виконавчої влади — міністерства, — все відносно нормально. Вони дотримуються критеріїв, корупційна складова виключена. Але я чув, що є питання щодо бронювання через військові адміністрації. Тому ініціатива аудиту виглядає абсолютно нормальною”, — розповідає нардеп.

Стихійний підхід чи здорова ініціатива? Що дасть перевірка бізнесу

Раптова перевірка критичних підприємств і організацій, на думку старшого партнера адвокатської компанії “Кравець та Партнери” адвоката Ростислава Кравця, доводить відсутність системного підходу до мобілізації та військового обліку в Україні. Багато старих проблем доводиться вирішувати в міру виникнення нових.

“Процес бронювання від самого початку потребував системного підходу. Постанову Кабміну про бронювання ухвалили за півтора року після початку російського вторгнення (документ датується 27 січня 2023 року. — Ред.). Далі десятки змін до нього вносили, а зараз запустили чергові перевірки, щоб знайти крайнього”, — висловлює юрист свою думку.

Кравець у спілкуванні з Фокусом нагадав скандальні випадки бронювання кур’єрів Glovo, працівників казино та букмекерських контор. Варто зауважити, що далеко не всі працівники підприємств, що випускають дрони, станції РЕБ та інше військове обладнання, заброньовані.

Перелічені приклади зайвий раз доводять спуск владою проблем на місцевий рівень, щоб люди самі брали на себе відповідальність, стверджує юрист.

Якісний аудит усіх критично важливих підприємств, як вказує юрист, не провести за один-два тижні в авральному режимі. Можна виявити проблеми, але їх розв’язання займе набагато більше часу.

“З когось знімуть бронь, а комусь додадуть. Знайдуться й охочі оскаржити зняття броні, що призведе до додаткового колапсу військового обліку”, — підсумував Кравець.

Нагадаємо, у застосунку для військовозобов’язаних, призовників і резервістів “Резерв+” відображаються дані про бронювання. Крім цього, через смартфон можна подати заявку на відстрочку від призову.

Кабінет міністрів раніше ухвалив постанову №932, за якою чоловіки віком від 17 до 25 років автоматично стають на військовий облік у статусі призовників. Водночас їм не потрібно проходити ВЛК.

Джерело: focus.ua

АО «Кравець І Партнери»

Якщо ж усе підприємство або якась його частина не може повноцінно виконувати свою роботу, можна оголосити простій.

Що таке простій підприємства під час воєнного стану, які правила його оформлення та що робити з працівниками компанії – дізнавалися Факти ICTV.

Коли оголошується простій

У Кодексі законів про працю зазначається, що простій – це призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Простій можна застосувати як до підприємства, установи, організації в цілому, так і окремих структурних підрозділів або певних працівників.

Можна зробити висновок, що причина простою – невиконання умов, які необхідні для повноцінної роботи підприємства.

Проте під час воєнного стану на причини простою також впливають певні умови.

В умовах війни серед причин простою можуть бути не лише активні бойові дії в регіоні, а й:

• економічні умови – відсутність замовлень, економічні санкції, втрата ринків збуту, обмеження тощо;
• відключення електроенергії, води, газу, опалення;
• вихід з ладу обладнання, яке неможливо відремонтувати через брак комплектуючих чи потрібних спеціалістів;
• виїзд працівників.

Якщо щось з цих причин заважає компанії повноцінно здійснювати роботу, підприємство може сміливо оголошувати простій. Він оформлюється офіційно, проте з певними нюансами.

Як оформити простій

Оформлення простою в умовах воєнного стану гарантує працівникам продовження трудових відносин з підприємством, але зі зменшенням зарплатні (мінімальний рівень — 2/3 окладу).

Юрист Ростислав Кравець розповів Фактам ICTV деталі оформлення простою на підприємстві.

– На підприємстві відправлення працівників у простій визначається відповідним наказом. У ньому зазначаються підстави та перелік працівників, які відправляються у простій, – зазначає юрист.

Щоб оформити простій, необхідно:

• попередити працівників – можна особисто або по відеозв’язку;
• запропонувати працівникам переведення на іншу роботу (якщо є така можливість) – це робиться за згодою, з урахуванням спеціальності й кваліфікації. Така можливість передбачена ч. 2. ст. 34 КЗпП;
• оформити акт простою – документ не обов’язковий і має довільну форму. Якщо вирішили робити акт, обов’язково вкажіть причини;
• видати наказ про простій по підприємству.

Щоб оформити наказ, необхідно:

• вказати причини, які призвели до простою;
• зазначити його тривалість – можна зазначити загальну фразу До моменту закінчення воєнного стану;
• надати перелік працівників, до яких застосовується простій – не обов’язково оголошувати простій для всіх, можна лише для певних відділів;
• порядок оплати простою;
• порядок роботи під час простою – наприклад, чи є потреба у присутності працівника на робочому місці.

Роботодавець може оформити простій своїм наказом, згода працівників не потрібна.

Чи вигідно оформлювати простій під час війни

Рішення про простій – справа особиста. Проте врахуйте, що з ним під час воєнного стану:

• працівники продовжують залишатися в трудових відносинах з підприємством;
• працівникам можна зменшити оплату праці (мінімальний рівень при простої — 2/3 окладу).
• не треба платити доплату до мінімальної зарплати;
• згода працівника при оформленні простою (навіть формальна) не потрібна.

Також слід зазначити, що відправляти у простій працівників, які перебувають у відпустці, на лікарняному або у відпустці по вагітності й пологах чи у декреті – не можна.

– В умовах воєнного стану роботодавці також можуть, не відправляючи працівника у простій, відповідно, не виплачуючи йому заробітну плату, просто призупинити роботу людини без жодних для себе наслідків, – зауважує Кравець.

Які податки під час простою

ПДФО та військовий збір має сплачуватися так само, як і в мирний час. Також простій не впливає на правила нарахування ЄСВ.

Якщо розмір простійних менший від мінімальної зарплати, то ЄСВ нараховується на розмір мінімальної зарплати, установлений законом на місяць, за який отримано дохід.

– У нас організації є податковими агентами. Тому якщо підприємство нараховує якісь виплати працівнику, то воно сплачує відповідні податки. Якщо не нараховує – відповідно, не сплачує, – зауважує юрист.

Що отримує працівник після оголошення простою

Простій не з вини працівника має оплачуватися частиною зарплати.

У листі Мінекономіки зазначається, що оплачувати за простій слід так само, як і за звичайну роботу — мінімум двічі на місяць, у дні виплати зарплати. Тобто виплачується аванс і решта в кінці місяця.

Зверніть увагу, що простійні — це теж зарплата, тому аванс теж слід платити.

Проте в умовах воєнного стану відповідальності за порушення строків виплати зарплати та авансу немає.

Як вже зазначалося вище, розмір простійних – менший за звичайну зарплату. Мінімальний рівень — 2/3 звичайної зарплати.

ФАКТИ

АО «Кравец и Партнеры»

Згідно ст.ст. 65 та 128 Господарського кодексу України управління підприємством може здійснюватися як самим власником (засновником) відповідно до установчих документів, так і найманим працівником з укладенням трудового договору (контракту).

Розглянемо природу даних відносин та форму організації здійснення управління.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів. Для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) безпосередньо або через уповноважені органи чи наглядова рада такого підприємства (у разі її утворення) призначає (обирає) керівника підприємства, який є підзвітним власнику, його уповноваженому органу чи наглядовій раді. Керівник підприємства, головний бухгалтер, члени наглядової ради (у разі її утворення), виконавчого органу та інших органів управління підприємства відповідно до статуту є посадовими особами цього підприємства. Статутом підприємства посадовими особами можуть бути визнані й інші особи.

Отже, закріплені норми в Господарському кодексі України надають право власнику (засновнику) підприємства самостійно здійснювати управління підприємством, якщо це передбачено установчими документами. Тобто, з юридичного боку власник (засновник) підприємства виконує не обов’язки директора, а лише виконує покладені на нього управлінські функції, що і відмежовує його від найманого працівника.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно п.п. 48.5.1. Податкового кодексу України, податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Отже, власник (засновник) підприємства здійснюючи безпосереднє управління підприємством має право підписувати фінансову, податкову та іншу звітність.

Згідно ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України, заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

У пункті 2 рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 № 8-рп/2013 (справа № 1-13/2013) зазначено, що згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» №95 ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу і частині першій статті 1 Закону, як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У рішенні Конституційного Суду України від 12.01.2010 №1-рп/2010 (справа №1-2/2010) зазначено, реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об’єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а  корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Отже, відносини, які виникають при виконанні власником (засновником) підприємства управлінських функцій директора на підставі установчих документів, без укладення трудового договору, за своєю природою є корпоративними відносинами, а отже, відсутній обов’язок сплачувати заробітну плату, та сплачувати з неї податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та ЄСВ.

Стосовно документального оформлення засновника, який виконує функції управління підприємством.

Як зазначено в Господарському кодексі України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів. Отже, в установчих документах (статуті) підприємства обов’язково має бути відображений порядок управління підприємством власником (засновником).

Крім цього, право власника (засновника) на виконання функції з управління підприємством необхідно оформити ще й рішенням загальних зборів або рішенням засновника, якщо він один, про надання засновнику (власнику) дозволу на виконання функції з управління підприємством. У вказаному рішенні також необхідно зазначити, що засновник (власник) може діяти від імені підприємства без довіреності, з ним не укладається трудовий договір (контракт), і він не отримує винагороди за виконання своїх обов’язків.

В такому випадку, з засновником (власником), який виконує функції керівника підприємства не потрібно укладати трудовий договір (контракт) та виплачувати йому заробітну плату.

Щодо оскарження штрафу накладеного за порушення трудового законодавства.

Згідно п. 10 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 р., постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Оскарження постанови Держпраці про накладення штрафу здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, постанова Держпраці про накладення штрафу може бути оскаржена до адміністративного суду протягом 6 місяців з дня отримання вказаної постанови.

Однак, хочу звернути увагу на те, що оскільки п. 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 р., визначено, що штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, у зв’язку з цим, радимо оскаржувати постанову про накладення штрафу у місячний строк, з дня її винесення, і під час її оскарження, просити суд забезпечити позов шляхом зупинення дії цієї постанови, до набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, підсумовуючи викладене вище, слід зазначити, що власник (засновник) підприємства може існувати на підприємстві без укладання з цим підприємством трудового договору (контракту), у разі якщо установчими документами підприємства йому надано право і він здійснює управлінські функції на такому підприємстві. Дотримавшись вище викладеного, у разі прийняття рішення про накладення штрафу на підприємство згідно ст. 265 КЗпП, потрібно оскаржувати таке рішення до суду.

Катерина Валенко

Адвокат, Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

Адвокатская компания Кравец и Партнеры