Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм-канал адвоката Ростислава Кравця

В день оприлюднення повного тексту Вироку щодо побиття Шабуніним журналіста та його оголошення про звільнення з військової служби по зору, що викликає дуже великі сумніви, НАБУ і САП, які з 2023 року нічого не робили у справі хабарів у Верховному суді, вирішили в цей день влаштувати чергове шоу та вручити підозри іншим суддям Великої палати та Верховного суду.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Не дивлячись на 13 пакетів з грошима, підозри через 3 роки “розслідування” вручено ніби тільки чотирьом суддям (три чинні судді та один у відставці). Вчора НАБУ, правда повідомляло, ще й про пособника, чию справу нарешті передали до суду.

Нагадаю прізвища суддів, які брали участь в прийнятті того самого рішення:

🔴головуючого судді Уркевича В.Ю.

🔴судді-доповідача Власова Ю. Л.,

суддів:

🔴Британчука В. В., – – вже у відставці
🔴Григор’євої І. В., – знайшли мічені гроші
✅Гриціва М. І., – окрема думка вчасна
🔴Гудими Д. А.,
🔴Єленіної Ж. М., – знайшли мічені гроші
🔴Желєзного І. В.,
🔴Катеринчук Л. Й., – вже у відставці
🔴Князєва В. С., – окрема думка вже з СІЗО
🔴Лобойка Л. М., – загинув
✅Мартєва С.Ю., – окрема думка вчасна
✅Прокопенка О. Б., – окрема думка вчасна (син працює детективом НАБУ у підрозділі що займається суддями), вже у відставці
✅Ситнік О. М., – окрема думка вчасна
🔴Ткача І. В.,
❗️Ткачука О. С., – окрема думка після викриття
🔴Чумаченко Т. А., – вже у відставці
🔴Штелик С. П. – вже у відставці

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Якщо правоохоронні органи не можуть висунути йому підозру, то чому особа не може бути учасником адвокатського самоврядування? Адже Єрмак є адвокатом. Де підозра Єрмаку? Чи є рішення суду, що Єрмак є корупціонером та що він прикривав схему Міндіча або саджав детектива НАБУ? Немає. Чому адвокати мають виправдовуватися, що вони довірили Єрмаку якість комітети? Якщо до Єрмака є питання, то де його підозра? З цим мають розбиратися правоохоронці, а не адвокати», — каже Р. Кравець.

Він підкреслив, що є засуджені адвокати, є адвокати, які беруть чи брали хабарі, то чому ж за це мають відповідати інші адвокати?

«Єрмака звільнили, Міндіч втік, правоохоронні органи показують бездіяльність, а громадські активісти зараз звинувачують у всьому адвокатуру. Однак рішення Єрмака очолити комітет Національної асоціації адвокатів з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України жодним чино не впливає на адвокатуру. Всіх хто з цим не згодні, можуть покинути свою адвокатську діяльність. Поки бачу лише хайп, на якому піаряться такі громадські активісти, як Шабунін та інші, але не бачу проведення розсування проти Єрмака нашими правоохоронними органами. А якщо б сьогодні опублікували розмови членів НАБУ, то ми б всі втратили від шоку свідомість. Зокрема, від того, як можна робити такі домовленості», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак очолив комітет Національної асоціації адвокатів з питань захисту постраждалих від збройної агресії проти України. Про це повідомляється на сайті асоціації.

Зазначається, при Національній асоціації адвокатів України почали роботу чотири нові колегіальні дорадчі органи, що діють на постій основі, — галузеві комітети.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець. 

«Ситуація з АРМА в черговий раз доводить бездіяльність антикорупційний органів. Адже з дій АРМА виходить, що її було створено для того, щоб знищувати економіку країни, а також легалізувати вкрадене майно. АРМА в черговий раз доводить, що вона за безцінь продає активи і жодного зиску для держави від її існування немає. Тож історія з Льовочкіним в черговий раз довела, хто насправді керує АРМА — люди, що зацікавлені у легалізації майна. Адже тому ж тоді за безцінь продаються активи, які коштують мільйони», — каже Р. Кравець.

За його словами, на сьогодні жодного з керівників АРМА не було притягнуто до кримінального відповідальності за подібні дії.

«Адже всі зацікавлені в цих схемах. Вважаю, що вони всі мають від цього зиск. Все це керується з самого верху правоохоронними органами, які мають від цього додатковий зиск. По-іншому пояснити їх бездіяльність не можна. Бо як можна не бачити втрату мільйонів? Тому в цій історії є велика кількість питань», — зазначає адвокат.

Він підкреслив, що працівники АРМА, за перевищення повноважень, тобто продаж С. Льовочкіну 460 га землі в Карпатах по 2 тисячі грн за сотку, мають отримати підозри за нанесення шкоди державі.

«Можливо там є шахрайські дії та умисне нанесення шкоди державі. Тому було б бажання у правоохоронців займатися цим питанням. А з огляду на те, що цим ніхто не хоче займатися, можна зробити висновок, що вони всі від цього мають сенс та зиск», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що 8 січня 2026 року Агентство розшуку та менеджменту активів (АРМА) продало 460 га землі на полонині Боржава (Закарпатська область) за 89,5 млн грн. Про це відомо з результатів аукціонів.

Зазначені землі було розділено на три лоти, за якими одночасно провели три аукціони.

Оскільки торги відбувались у формі «голандського аукціону» (починаються із стартової ціни, яка поступово знижується поки хтось перший не погодиться придбати актив), а в кожному з аукціонів брав участь лише один претендент, продаж відбувся фактично за мінімальноможливими цінами.

Так ділянку площею 26,7366 га за 5,4 млн грн (стартова ціна 10,4 млн грн) придбав Андрій Вінграновський. Він же став власником 199,1488 га заплативши 39,1 млн грн при початковій ціні 75,2 млн грн. Ділянку площею 234,77 га за 45 млн грн (стартова 88,2 млн грн) придбав Власюк Ігор.

Таким чином середня вартість однієї сотки придбаної на аукціоні землі становить близько 2 тис. грн.

За даними Оpendatabot Вінграновський є власником ТОВ «Омбрі Інвестмент», яка входить в «корпоративну групу родини Льовочкіних». Він також є чоловіком Юлії Льовочкіної.

Власюк є засновником ТОВ «Боржава Есет», кінцевим бенефіціарним власником якої є Вінграновський.

У серпні 2025 року видання Bihus опублікувало матеріал в якому йшлось про те, що Сергій Льовочкін планує будівництво гірськолижного курорту «Боржава».

Довідка

Сергій Льовочкін — ексголова Адміністрації президента Януковича, народний депутат та один із лідерів фракції ОПЗЖ.

ОПЗЖ — «Опозиційна платформа — За життя», проросійська партія в Україні, заборонена після початку повномасштабного вторгнення.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

У той час, коли Україна продовжує голосно декларувати боротьбу з корупцією, одна з найбільш резонансних підозр року – проти бізнесмена Тимура Міндіча – стрімко перетворюється на демонстрацію того, якими тендітними можуть бути інституції, коли вони стикаються з великим масивом даних, політичною вагою та слабкою юридичною конструкцією. 

Упродовж тижня країна жила новинами про “злочинну організацію”, “відмиті сотні мільйонів доларів” та спецоперацію, яку, за словами антикорупціонерів, готували не один рік. Але коли текст підозри опинився у відкритому доступі, реальність виявилася куди менш героїчною й набагато більш незручною.

Документ, який мав би стати демонстративним ударом по корупції найвищого рівня, натомість приголомшив правничу спільноту, і не лише географічними ляпами на кшталт Женеви, “перенесеної” в Австрію. Для юристів ця деталь стала не анекдотом, а символом усього тону підозри: неточного, суперечливого й вражаюче недбалого.

І йдеться зовсім не про бажання захистити Міндіча. Навпаки, фахівці попереджають: із такими матеріалами він, найімовірніше, уникне будь-якого покарання не тому, що невинний, а тому, що антикорупційні органи знову виходять у бій із порожніми руками. Окрім аудіозаписів, які навряд чи витримають судовий контроль, у слідства, схоже, нічого немає. І саме це, а не підозрюваний, стає головною проблемою.

“Юридичний нігілізм”: реакція правової спільноти

Юристи, які проаналізували підозру, вживають формулювання, що рідко звучать у публічному просторі.

“Абсолютний юридичний нігілізм”, – пише адвокат Юрій Сухов, додаючи, що документ не містить ключових елементів складу злочину. Інші фахівці називають підозру “фантазією, вільною від будь-яких доказів”, та зазначають, що жодного первинного злочину, який би пояснював походження “брудних коштів”, слідство не показало.

Проблема, яка може обвалити справу: невідомо, що саме вкрали

У підозрі немає статті 191 – розтрати державних коштів. Це означає, що слідство на цьому етапі не може довести, що бодай долар був украдений з державних структур, зокрема з “Енергоатому”. Шум про “100 мільйонів” виявився інформаційною хвилею, яка не закріплена в тексті підозри. Оскільки там мова лише про 311 млн грн або приблизно 6 млн доларів, походження яких не встановлено, але які слідство пропонує вважати “злочинними”.

Підозра, зібрана з підслуханих розмов

Ключові “докази” – це розмови, записані у квартирі в центрі Києва, яку детективи назвали “офісом злочинної організації”. На думку критиків, це виглядає більше як атмосфера детективного роману, ніж справжнє розслідування.

“Цікаво, але по тексту підозри мова йде виключно про якесь переміщення коштів, але джерела цих коштів не зазначаються. Тому, що само вони цій групі без джерел і без самих коштів будуть в суді доводити, взагалі не зрозуміло”, – аналізує юрист, адвокат Ростислав Кравець.

А ще бізнесмен виїхав за кордон у день підготовки підозри, попри постійне спостереження НАБУ. Як йому це вдалося – питання, яке нині обговорюють голосніше, ніж зміст кримінальних статей. В державній прикордонній службі заявили, що команди затримати Міндича на кордоні від НАБУ не надходило.

Занадто маленькі цифри для занадто великого вибуху

Мабуть, найнеприємніший для влади висновок зробив журналіст Влад Сидоренко: залізобетонну політичну вертикаль президента Зеленського похитнула справа у 6 мільйонів доларів, причому з надзвичайно туманними підставами.

Справа, яка може розсипатися ще до суду

Якщо НАБУ не доведе джерело походження коштів, бюро може втратити підслідність, а справа, що вже встигла стати політичним землетрусом, може зникнути, не дійшовши до суду або залишитися без вироку – як це 10 років відбувається зі справою екс-нардепа Миколи Мартиненко. Ще 10 років тому його звинуватили у фінансових махінаціях на тому ж самому “Енергоатомі”. Що також свідчить про те, що десять років роботи антикорупціонрів довкола “Енергоатому” жодним чином не зупинило корупційні схеми на стратегічному державному підприємстві.

На сьогодні експерти погоджуються в одному: підозра Міндичу стала маркером системної проблеми в антикорупційній вертикалі. Справи, які повинні зміцнювати довіру суспільства, натомість демонструють тріщини у фундаменті.

І саме ці тріщини, а не “злочинна організація” з підозри, стали головною загрозою для держави, зокрема і на міжнародній арені.

Цим вакуумом довіри вже користуються міжнародні гравці, які просувають ідею “швидкого завершення війни” шляхом політичного компромісу з Кремлем. Тепер, коли українська влада виглядає ослабленою, тиск зростає. Від Зеленського вимагають відставки його ключової людини, зокрема і в міжнародних переговорах – Андрія Єрмака.

Закулісні дискусії в європейських столицях та за океаном невпинно повертаються до питання: чи може президент Зеленський дозволити собі відмовити, якщо союзники скажуть: “час сідати за стіл”, навіть якщо цей стіл накритий на чужих умовах?

Під виглядом “мирного врегулювання” Київ дедалі настирливіше схиляють до формули, яка передбачає фактичну втрату частини територій і різке скорочення армії – умови, що десятиліттями визначатимуть безпеку країни.

У західних столицях це подають як “раціональний компроміс”. У такій атмосфері крихка, юридично сумнівна справа проти Міндича стає не просто внутрішньою помилкою. Вона перетворюється на інструмент – небажаний, але ефективний – у руках тих, хто хоче показати світові: Україна нестабільна, влада похитнулася, і момент тиску настав.

Для країни, що воює за власне існування, цей сигнал не менш небезпечний, ніж будь-яка військова загроза. Бо коли союзники починають сумніватися – ворог, навпаки, починає діяти.

Джерело: unn.ua

АО «Кравець І Партнери»