Ми вже писали, що, наприклад, у Харкові щонайменше 30 жінок опинилися в розшуку як “ухилянтки”. 

Їх нібито “по помилці” внесли до баз ТЦК як військовозобов’язаних, після чого їм почали приходити повістки, а частина автоматично потрапила до розшуку.

Серед постраждалих виявилася зокрема математик Галина Цехмістро.

“Я думала, це шахрайська схема. Виявилось – розшук. Я відправила свій диплом математика, щоб довести, що я не медик. Мені відповіли: “Ми віримо, але з обліку не знімемо. Ідіть до суду”, – розповіла вона.

У ТЦК визнають, що підстав для розшуку не було.

“На даному етапі встановлено, що законних підстав для розшуку цих жінок не було. Це виправляється. Ми розглядаємо скарги і зніматимемо їх з обліку. Ми виправляємо помилки”, – заявив заступник начальника обласного ТЦК Олексій Шапка.

При цьому насторожує, що таких “помилок” стає дедалі більше. З’явилися прецеденти і на кордоні, коли жінок просто не випускали із країни.

Голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” адвокат Ростислав Кравець каже, що всю цю “епопею” з жінками-“ухилянтками” слід розглядати не лише у суто юридичній площині.

“Не виключено, що влада перевіряє реакцію суспільства на саме питання можливої мобілізації жінок. І якщо вона буде не дуже “вибухонебезпечною”, цілком можливе внесення змін до мобілізаційного законодавства і в результаті обов’язкова (а не добровільна, як зараз) мобілізація, як мінімум, окремих категорій українок”, – зазначив Кравець.

До речі, останнім часом на вулицях українських міст з’явилося багато зовнішньої реклами зі слоганом “Захист України – це жіноча справа”.

Розповідаємо про підґрунтя “справ ухилянток”.

Від математиків до художників. Як жінок масово ставлять на облік і оголошують у розшук

Останнім часом в українських ЗМІ та в соцмережах описують масу випадків, коли жінок, які не є військовозобов’язаними, ставлять на військовий облік та оголошують у розшук як “ухилянток”.

Харків’янин Єгор Логінов описує на своїй сторінці у Фейсбуці, що його дружину Ірину, філолога за освітою, зробили “ухилянткою”.

Її розшукувала Нацполіція, дзвонив дільничний, хоча вона навіть не мала програми “Резерв+”, медичної чи фармацевтичної освіти.

“На облік її поставили без згоди, приписали неправдиві дані про проходження ВЛК, яку вона не проходила. Дані до “Оберігу” потрапили з ТЦК”, – пише Логінов.

Він зазначає, що після публікації цієї історії до ФБ до них звернулися кілька жінок зі схожими історіями, з чого Логвінов робить висновок, що “можна говорити про тенденцію”.

“Та ж історія у моєї доньки, яка не має жодного відношення ні до медичної, ні до якоїсь іншої стратегічної спеціальності. Їй про це (розшук – Ред.) повідомив керівник відділу кадрів компанії, в якій вона працює, і тепер не зовсім зрозуміло, що з цим усім робити”, – пише в коментарях до посту Логінова киянин Ігор.

Оксана Тищенко пише, що її також зробили військовозобов’язаною.

“У “Резерв+” внесли дані, що я фармацевт із Рубіжного Луганської області, отримала за місцем роботи два повістки. Хоча я не маю фармацевтичної освіти”, – скаржиться жінка.

“Маю художню освіту та прописку у Хмельницькому, яку ніколи не змінювала. Сєвєродонецький ТЦК поставив мене на облік без моєї згоди та документів”, – пише Наталія Єрьоменко з Хмельницького.

І таких історій – маса.

Ми вже писали, що, наприклад, у Харкові щонайменше 30 жінок опинилися в розшуку як “ухилянтки”.

Їх нібито “по помилці” внесли до баз ТЦК як військовозобов’язаних, після чого їм почали приходити повістки, а частина автоматично потрапила до розшуку.

Серед постраждалих виявилася зокрема математик Галина Цехмістро.

“Я думала, це шахрайська схема. Виявилось – розшук. Я відправила свій диплом математика, щоб довести, що я не медик. Мені відповіли: “Ми віримо, але з обліку не знімемо. Ідіть до суду”, – розповіла вона.

У ТЦК визнають, що підстав для розшуку не було.

“На даному етапі встановлено, що законних підстав для розшуку цих жінок не було. Це виправляється. Ми розглядаємо скарги і зніматимемо їх з обліку. Ми виправляємо помилки”, – заявив заступник начальника обласного ТЦК Олексій Шапка.

“Жінок вносять у розшук ТЦК навіть без їхнього відома. Сьогодні все частіше жінки дізнаються, що вони стоять на військовому обліку або навіть перебувають у розшуку. І це – без заяв, без ВЛК та без їхньої згоди”, – констатує військовий адвокат Тетяна Козян.

Вона також додала, що найчастіше, щоб “знятися з розшуку” доводиться подавати до суду, а вже він зобов’язує ТЦК видалити дані із системи, скасовує “порушення” та “розшук”.

Але на практиці не все так просто.

“Повертають на облік слухачок вузівських військових кафедр”

Кравець каже, що історію з жінками-“ухилянтками” слід розглядати у двох площинах.

Перша – юридична.

“Справді, дуже велика кількість жінок у нас є військовозобов’язаними і стоять на військовому обліку. І це не тільки українки, які мають певні професії (медики, фармацевти та інші), а й ті, хто свого часу проходив кафедри військової підготовки у вузах, отримав військове звання і таким чином “потрапив у запас”. Формально, ті, кому станом на 2023 рік виповнилося 45 років, мають бути виключені із запасу за віком. Але, як свідчить практика, масове “списання” чомусь не провели. Ті, кому виповнилося 45 років пізніше за 2023 рік або хто не досяг цього віку, продовжують значитися на військовому обліку. А декого спочатку “списали”, а потім відновили на військовому обліку. Справа в тому, що закон про мобілізацію за фактом дає змогу маніпулювати питанням обліку, оскільки в ньому прописано, що на військовий облік ставлять усіх, крім тих, кого не мають права ставити, але повного списку таких винятків немає”, – пояснив Кравець.

Тетяна Козян також каже, що якщо у жінки є старе військове посвідчення, то “ситуація стає складною”, тому що це посвідчення потрібно окремо оскаржити та визнавати недійсним через суд. Що, зрозуміло, потребує часу та грошей.

При цьому, як зазначає Кравець, якщо жінку поставили на військовий облік (навіть без підстав для цього), а вона, наприклад, звернеться за поясненнями до ТЦК, її можуть одразу надіслати на ВЛК, оскільки, згідно з наказом Міноборони №402, всі військовозобов’язані повинні раз на рік обов’язково проходити ВЛК.

Також можуть надати статус “у розшуку”, що загрожує стягненням штрафу у розмірі 17 тисяч гривень.

“Крім того, якщо жінка перебуває в розшуку, у неї можуть бути проблеми при переоформленні закордонного паспорта або отриманні консульських послуг за кордоном”, – каже Кравець.

При цьому він звертає увагу, що, згідно із законодавством, навіть військовозобов’язані жінки не можуть бути призвані на службу без їхньої добровільної на це згоди, принаймні поки що.

“Так само навіть військовозобов’язану жінку не можуть не випустити за межі країни. Виняток у цьому плані – тільки для чиновниць або тих, хто має або мав доступ до держтаємниці”, – зазначає Кравець.

При цьому є випадки, і вони, зважаючи на все, не така вже й рідкість останнім часом, коли жінок дійсно ставлять на облік “по помилці” – тобто вони не мають військово-облікової спеціальності і не проходили навчання на вузівській військовій кафедрі.

Такі випадки деякі експерти списують на “підступи цифровізації”, коли дані з різних реєстрів просто “плутаються”, і до вашого прізвища випадково підтягуються чужі дипломи, місце проживання та ін.

Є також версія, що ТЦК навмисно оголошують жінок у розшук, щоб у такий спосіб “виконати план зі штрафів”, проте юристи вважають її малоймовірною, оскільки черг “ухилянток”, які бажають заплатити 17 тисяч, поки що не спостерігається. Навіть якщо жінці “по помилці” виставили штраф, то вона, скоріше, піде розбиратися, ніж платити, бо на відміну від чоловіків призовного віку не боїться, що в ТЦК її мобілізують, кажуть юристи.

“Ми вам віримо, але йдіть до суду”

Що робити, якщо ви виявили, що стали військовозобов’язаними і навіть потрапили в розшук, хоча не є військовозобов’язаними?

Тетяна Козян радить зробити скрін з “Резерв+”, подати заяву до ТЦК та диплом, що підтверджує вашу спеціальність. Після цього ТЦК мають виключити вас із розшуку та списку військовозобов’язаних, додав Кравець.

Але юристи визнають, що нерідко у ТЦК відмовляються це робити, незважаючи на всі надані документи. Що доводить і випадок харківського математика Галини Цехмістро, яка відправила до ТЦК свій диплом та отримала відповідь, що, мовляв, “ми вам віримо, але з обліку не знімемо. Ідіть до суду”.

У таких випадках Тетяна Козян справді радить не зволікати зі зверненням до суду.

“Суди стають на бік жінок, зобов’язують ТЦК видаляти дані та скасовують “порушення” та “розшук”, – зазначає вона.

Інша річ, що, повторимося, історія із судом може вимагати недешевих послуг адвоката, до того ж – затягтися у часі.

“Тестують” суспільство на ідею мобілізації жінок?

Кравець каже, що друга площина “справ ухилянток” – громадська.

На його думку, таким чином влада “тестує” в українському суспільстві саму ідею мобілізації жінок. І якщо не побачать відсічі”, можуть запустити процес примусової мобілізації жінок – як мінімум тих, хто має військово-облікову спеціальність.

“Зараз жінки, навіть військовозобов’язані, можуть бути покликані на службу суто добровільно. Це прописано окремим пунктом у законі про мобілізацію. Але, якщо цей пункт із закону прибрати, наприклад, при внесенні до нього чергових правок, що робиться регулярно, картина кардинально змінюється. І тоді вже й ті самі медики, фармацевти, та представники інших професій – від юристів до бухгалтерів та кухарів – можуть виявитися військовозобов’язаними “по-справжньому” – із закриттям для них кордонів та видачею повісток. Інша річ, що уявити, що наших жінок “бусифікують” або повертають з кордону, коли вони їдуть до Європи до дітей, дуже складно. Але хто знає, до чого може призвести провал щодо мобілізації чоловіків та погіршення ситуації на фронті у разі затягування термінів війни”, – підсумував Кравець.

Нардеп від “Слуги народу” Юрій Здебський у недавньому інтерв’ю виданню “Телеграф” сказав, що питання з мобілізацією жінок “постійно у полі зору депутатів”. Поки, за його словами, ця тема гостро не стоїть, але “ми відслідковуємо ситуацію і, коли буде актуально, швидко прийматимемо рішення”.

Джерело: strana.news

АО «Кравець І Партнери»