☎️Гарячі лінії:

Міноборони
1512
(+38-044-454-4573, 0-800-500-442 )
Гаряча лінія з питань мобілізації 0-800-301-937.

☎️Київський ОТЦК та СП:
+38066-033-78-26 (08:00-19:00),
+38068-045-2383

☎️Нацполіція:
0-800-50-02-02

і 102

☎️ДБР Київ і область:
+38044-339-5135
загальний номер +38044-300-2707

☎️Гаряча лінія Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України:
+38044-454-73-08 у робочий час
+38044-454-73-03 у неробочий час

☎️Київ і область +38044-454-24-25
+38093-306-99-06

☎️гаряча лінію Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини:
0-800-50-17-20. (до 17:00)
+38044-299-74-08

Підготував один з наших клієнтів, думаю доречно буде зберегти та поділитись з близькими.

@rkravetsUA
Отправлен

АО «Кравець І Партнери»

Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на телеграм канал адвоката Ростислава Кравця.

Досі жодних доказів вини суду не надано. Все ґрунтується виключно на вигадках з анонімних джерел без доказів і без авторів у інтернеті.

У звіті Моніторингової місії IAC ISHR за 16 грудня 2025 року, зазначено прямо:

Свідок також навів перелік двигунів, які вироблялися на АТ «Мотор Січ», зазначивши, що займався опрацюванням переліку деталей, строками їх виготовлення та виконував виключно паперову роботу. Він повідомив, що АТ «Мотор Січ» співпрацювало з низкою підприємств на території РФ до моменту закінчення дозволів на таку співпрацю. Водночас свідок зазначив, що йому нічого не відомо про зовнішньоекономічну діяльність АТ «Мотор Січ», оскільки він не мав до неї жодного відношення.

Після постановки низки запитань захисник повідомив, що більше не має питань до даного свідка, оскільки з огляду на специфіку його роботи йому не можуть бути відомі обставини, пов’язані з кримінальним обвинуваченням. Захисник також наголосив, що сторона обвинувачення систематично заявляє клопотання про виклик свідків, яким об’єктивно не можуть бути відомі обставини, що мають значення для доведення кримінального обвинувачення.

З огляду на викладене, експерти моніторингової місії IAC ISHR звертають увагу, що допит свідка, який за характером своїх посадових обов’язків не був залучений до ухвалення управлінських рішень, не мав відношення до зовнішньоекономічної діяльності підприємства та не володіє відомостями щодо обставин інкримінованого кримінального правопорушення, може мати вкрай обмежену доказову цінність для цілей обґрунтування обвинувачення. Залучення таких свідків, з урахуванням предмета обвинувачення, викликає сумніви щодо сприяння встановленню фактичних обставин справи та не може саме по собі виправдовувати тривале продовження судового розгляду.

Особливе занепокоєння викликає те, що у межах даного кримінального провадження спостерігачами IAC ISHR неодноразово фіксувалися випадки виклику та допиту свідків подібного характеру, а також ситуації, коли свідки сторони обвинувачення не з’являлися до суду без поважних причин. При цьому саме факт недопиту таких свідків використовується стороною обвинувачення як аргумент на користь необхідності подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Для об’єктивного спостерігача така процесуальна практика може виглядати як формальне або навмисно затягнуте доказування, яке не має безпосереднього зв’язку з реальними потребами встановлення істини у справі.

…

Обґрунтування подальшого позбавлення свободи посиланням на недопит свідків, які фактично не володіють релевантною інформацією або систематично не з’являються до суду, не може вважатися сумісним із позитивними зобов’язаннями держави щодо захисту життя, здоров’я та людської гідності особи, яка перебуває під вартою.

‼️Щодо надмірного та невиправданого тримання під вартою експерти прямо зазначили:

Крім того, ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що саме національні суди несуть першочергову відповідальність за те, щоб досудове тримання під вартою не перевищувало розумного строку, а кожен період такого тримання — незалежно від його тривалості — був переконливо та належним чином обґрунтований. З огляду на це, тягар доведення наявності підстав для подальшого позбавлення свободи не може бути перекладений на обвинуваченого, а суд зобов’язаний щоразу здійснювати реальну, а не формальну перевірку відповідних підстав, з урахуванням особистих обставин особи та можливості застосування альтернативних заходів (Tiron v. Romania, п. 39; Maassen v. the Netherlands, п. 62; Selahattin Demirtaş v. Turkey, пп. 265, 272).

Нагадаю, головуюча в цій справі – суддя Солом’янського районного суду міста Києва Педенко Ада Михайлівна.

На жаль в Україні, наразі, та сама Вища рада правосуддя куди подані десятки скарг розглядає в першу чергу скарги активістів від яких залежить кар’єрний ріст дисциплінарних інспекторів, родичів та друзів членів ВРП й скарг пов’язаних з провокаціями незалежного від України НАБУ, замість розгляду таких кричущих випадків за якими Україні прийдеться не тільки сплачувати компенсації, а й тривалий час доводити всьому світу про дотримання прав людини.

Сподіваюсь ситуація зміниться і судді почнуть не тільки на семінарах розповідати про права людини і рішення ЄСПЛ, а й на практиці їх дотримуватись.

АО «Кравець І Партнери»

Також клопотання і результат розгляду справи викликав питання і в адвоката підсудного. Адвокат Ростислав Кравець назвав засідання “фарсом”. 

“Сьогодні прокурор вразив новими аргументами, що якщо Вячеславу Богуслаєву встановити домашній арешт, то це викличе суспільний резонанс, тому його треба тримати під вартою, фактично до смерті.

Нагадаю, що жодного доказу в матеріалах справи немає, майно все відібрано, 87-річний інвалід першої групи четвертий рік в СІЗО де температура в камері зараз 10-13 °С”, — написав він.

Що вирішив суд

Після доводів сторін було ухвалено рішення задовольнити клопотання прокурора, продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити розмір застави до 696 400 000 гривень, а у задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

Оцінка моніторингової місії

Зазначається, що таке рішення суду про формальне зменшення розміру застави може свідчити про часткове врахування окремих доводів сторони захисту, однак під сумнівом реальна доступність такої застави для обвинуваченого та її співмірності із заявленою процесуальною метою.

Також залишається відкритим питання, на підставі яких саме критеріїв суд дійшов висновку про необхідність зменшення застави саме до визначеного розміру, а також чи була належним чином оцінена її фактична помірність з огляду на вік, стан здоров’я та майновий стан обвинуваченого.

Тож IAC ISHR піддає сумніву, чи мав запобіжний захід у вигляді застави реальний альтернативний характер та чи національний суд справді розглянув можливість застосування менш суворого заходу відповідно до принципів необхідності й пропорційності.

“.. Чи було досягнуто справедливого балансу між інтересами кримінального провадження та обов’язком держави забезпечити пропорційне, необхідне й гуманне втручання у права особи відповідно до вимог статей 3 і 5 Європейської конвенції з прав людини”, — йдеться у повідомленні.

Зазначає, що занепокоєння викликають у випадки допиту та виклику свідків, а також те, що свідки сторони обвинувачення не з’являлися до суду без поважних причин. Як наслідок сторона обвинувачення використовує такі ситуації для подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

Водночас наголошується, що така поведінка, з огляду на вік та стан здоровʼя обвинувачуваного (87-річний пенсіонер з інвалідністю першої групи), створює особливо серйозні ризики з точки зору дотримання статті 3 Європейської конвенції з прав людини.

IAC ISHR наголошує, що обґрунтування подальшого позбавлення свободи посиланням на недопит свідків, які фактично не володіють релевантною інформацією або систематично не з’являються до суду, не може вважатися сумісним із позитивними зобов’язаннями держави щодо захисту життя, здоров’я та людської гідності особи, яка перебуває під вартою.

Також у цьому контексті впадає в око те, що наступне засідання призначено на 9 лютого 2026 року — перерва майже у два місяці.

“З урахуванням того, що протягом цього періоду обвинувачений залишатиметься під вартою, а стан його здоров’я є стабільно тяжким, така тривала пауза у розгляді справи об’єктивно впливає не лише на загальні строки провадження, але й безпосередньо на ефективність судового контролю за застосуванням запобіжного заходу. Фактично, наступне судове засідання знову неминуче буде пов’язане насамперед із питанням продовження тримання під вартою, що у поєднанні з тривалими інтервалами між засіданнями посилює навантаження на фізичний та психічний стан обвинуваченого”, — додають спостерігачі.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

У цьому відео я висловлю власну думку на останні зміни та яким чином вийти з ситуації, що створено некомпетентністю та профанством. Друзі, дякую за ваші коментарі, поширення та підписку 🔔✊✌️💙💛

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Закон України від 9 жовтня 2025 року № 4630-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо організації трудових відносин в умовах воєнного стану – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4630-IX#Text

🔸Бронювання до 01 лютого 2026 року – https://thedigital.gov.ua/news/army/broniuvannia-za-24-hodyny-uriad-tymchasovo-pryshvydshuye-protseduru-dlia-biznesu

🔸Детальну інструкцію бронювання працівника – https://thedigital.gov.ua/news/how-tos/yak-zabronyuvati-pratsivnikiv-cherez-portal-diya-pokrokova-instruktsiya

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Після закиду від президента США Дональда Трампа щодо того, що в Україні давно не проводилися вибори, президент України Володимир Зеленський назвав передумови для проведення виборів за умов воєнного часу. За словами Зеленського, в країні має бути забезпечена безпека та змінено законодавство. Чи реально на ваш погляд провести вибори під час дії воєнного стану і чи доречно це? Видання “Коментарі” з цими питаннями звернулося до експертів.

Вибори в Україні можливі тільки виключно у разі відсутності воєнного стану Голова профспілки Український незалежний фонд юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець зазначив, після постійних закидів президента США Дональда Трампа щодо проведення виборів в Україні можна пропустити, що пов’язано це з єдиним – з неможливістю домовитися із президентом України Володимиром Зеленським щодо узгодження російського плану по передачі росії території, яку наразі вона не контролює. На такі кроки Трамп йде замість того, щоб допомагати Україні відстояти свою незалежність, суверенітет та територіальну цілісність.

“Що стосується юридичного аспекту проведення виборів, то наразі ці вибори неможливі. Це аксіома. Діє пряма заборона. У нас на сьогоднішній день діє воєнний стан. Звичайно Трамп може домовитись обійти це, щоб прибрати Зеленського, адже наразі будь-які намагання зробити чергові кольорові чи картонні революції ні до чого не призвели. У разі таких спроб Зеленський навпаки тільки може ще більше об’єднати суспільство навколо себе. Аналітики Трампа це добре розуміють. Тому єдиний шанс – це проведення виборів”, – зазначив адвокат.

На його думку, Трамп може домовитись з Путіним під власні гарантії главі Кремля, що Зеленський проведе вибори. При цьому він отримає від Путіна гарантії про зупинення воєнних дій. У такому разі Зеленський не буде продовжувати воєнний стан і в тому числі мобілізацію. Хоча експерт не виключає, що навіть після припинення воєнного стану влада може продовжити мобілізацію.

“І от саме цей період, коли Путін зупиниться, я думаю, що він зупиниться тільки під особисті гарантії Трампа, буде відомо, яким чином можливе проведення виборів. Єдине питання – це те, хто тоді буде заміняти Зеленського і його команду”, – зауважив Ростислав Кравець.

Підсумовуючи він зауважив, що вибори в Україні можливі тільки виключно у разі відсутності воєнного стану. В інакшому випадку ні внесення змін в Конституцію, ні проведення якихось там перехідних законів чи ще чогось не змінить ситуацію і фактично делегетимізує майбутнього президента України, якщо він буде обраний під час дії воєнного стану. Зеленський перехопив ініціативу і перевів все у площину вимог припинення вогню Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук відразу звернув увагу, що президент Зеленський ніколи не відмовлявся від проведення виборів. Головна умова – безпека їхнього проведення, у тому числі і для військових. Тобто, припинення вогню. Про це сказано було уже мільйон разів раніше, і буде сказано пізніше.

“Забезпечить нам хтось припинення вогню під час виборів? Звісно, ні. Бо Трамп і європейці цього не можуть, а Путін – не хоче. Бункерному діду не потрібні ніякі вибори. Йому потрібне усунення Зеленського, переворот у парламенті, підписання усіх його забаганок кимось з його друзів з ВР, хто тимчасово займе місце голови і погодиться увійти в історію як зрадник. Бункерний дід постійно розказує американцям байки про те, що “Зеленський не хоче миру бо боїться виборів” і так далі. Це просто тема для маніпуляцій. Ніякі вибори Путіну не потрібні як такі. Хіба що такі як на окупованих територіях. Повторюсь, потрібні не вибори, а усунення Зеленського. Все інше нікого не хвилює”, – зазначив політолог.

Він додає, зараз американці з росіянами готувалися віпрацьовувати тему “Зеленський не хоче миру – Зеленський боїться виборів”. Для цього спеціально-навчені боти за підтримки окремих українських депутатів, а також інших лідерів думок розносили би цю думку скрізь. Зрозуміло, що це би супроводжувалося атаками на українську інфраструктуру, після яких би йшли вкиди “Ви сидите без світла, бо Зеленський боїться виборів”. Очевидно, що таку тему обрали після того, як по очевидним причинам не відбувся “Єрмакомайдан”.

“Тепер Зеленський перехоплює ініціативу і переводить все у площину вимог припинення вогню, що і було початковою українською вимогою. Можна справедливо запитати у американського лідера, як, власне, він зібрався проводити вибори і коли буде припинення вогню? Зрозуміло, що у відповідь ми почуємо лише бекання та мекання про “віддати Донбас”. Як “віддання Донбасу” стосується демократії, виборів президента чи будь-яких голосувань — тема окрема. Власне, на цьому вся ця дискусія і завершиться”, – зазначив експерт.

Читайте також на порталі “Коментарі” — обговорення можливих параметрів майбутньої угоди про припинення війни продовжується, проте позиції ключових сторін все ще суттєво розходяться. У зв’язку з кардинально різними поглядами і на те, якою має бути мирна угода України та РФ, європейські структури вважають, що переговорний процес затягнеться на місяці. Про це йдеться у публікації The Wall Street Journal.

Джерело: politics.comments.ua

АО «Кравець І Партнери»

“Мені прислав інформацію, ймовірно, співробітник апарату ВАКС. Вона свідчить, що всі резонансні справи розподіляються з втручанням, у ручному режимі”, — написав адвокат Ростислав Кравець у своєму Telegram-каналі. 

За словами адвоката, ще у 2023 році під час перевірки, яку проводила Державна судова адміністрація під керівництвом Олексія Сальнікова, нібито було виявлено ознаки маніпуляцій з авторозподілом у ВАКС. Кравець стверджує, що звіт за результатами перевірки “керівництво суду просило знищити”.

Як приклад адвокат навів справу ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва, зазначивши, що за даними офіційного звіту авторозподілу , імовірність потрапляння справи до судді Сергія Мойсака була “непропорційно високою”.

“При однаковому навантаженні більшості суддів, інтервал вірогідності для Мойсака становив понад 51%, тоді як у решти — не більше 5%. Саме ця колегія — Мойсак, Михайленко і Хамзін — і отримала справу”, — зазначив Кравець.

За його словами, технічні фахівці, які аналізували систему, припускають, що для цього міг бути застосований метод SQL-ін’єкцій — коли вручну змінюється поле авторозподілу з метою підвищення шансів потрапляння справи до конкретного судді.

Адвокат також звернув увагу, що подібна ситуація, за його словами, спостерігалася і в кримінальному провадженні щодо самого колишнього голови ДСА Олексія Сальнікова, де “співпала колегія суддів”.

Кравець заявив, що має намір перевірити інші справи ВАКС, щоб підготувати звернення до Державного бюро розслідувань, і висловив припущення, що у разі підтвердження фактів втручання всі вироки, ухвалені за таких обставин, можуть бути визнані незаконними.

“Цікаво було б почути коментарі фахівців, чи дійсно це можливо технічно. Реальність це, схоже, підтверджує”, — додав адвокат.

У Вищому антикорупційному суді наразі не коментували ці заяви.

Джерело: unian.net

АО «Кравець І Партнери»

«Все, що робив Кудрицький — узгоджувалося з вищим керівницвом держави. А все, що стосується діяльності будь-якого керівника державної компанії, то йому можна пред’явити аналогічні підозри. Однак в подальшому все це не дійде до суду, або помре на стадії досудового розслідування. Навіть, якщо буде судове засідання, то все це закінчиться за спливом строків», — каже адвокат Ростислав Кравець. 

Він нагадав, що є яскравий приклад іншого керівника державної компанії НАК Нафтогаз Андрія Коболєва.

«Хтось чув, що зараз відбувається з його справою? Є підозра, справа знаходиться в Антикорупційному суді. Однак за Коболєва внесли заставу, тож врешті решт його справа нічим не закінчиться. Тому історія з затриманням Кудрицього — мильна бульбашка. Адже, якщо б влада хотіла, то не Коболєв, ні Найєм не були б на свободі. А тут така ж сама історія. Зараз Кудирицькому встановлять розмір застати у мільярд, потім зменшать до 20 мільйонів. І буде тягнутися суд. Тож побачите, чим закінчиться ця справа…», — зазначає адвокат.

На його думку, справа Кудрицького нічим не закінчиться.

«Тим більше не варто очікувати жодної компенсації у разі, якщо будуть доведені втрати для громадян України з держбюджету. Тобто справа Кудицького просто відволікатиме суспільство від проблем з енергетикою. Насправді ж це боротьба між певними групами впливу», — резюмує Р. Кравець.

Нагадаємо, що Державне бюро розслідувань оголосило ще одну підозру бізнесмену Ігору Гринкевичу, який перебуває в СІЗО, та затримало на Львівщині колишнього керівника «Укренерго» Володимира Кудрицького.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»

Під час подачі необхідних для бронювання документів людина може опинитися в розшуку за лічені години, що відповідно робить неможливою саму процедуру. Про це заявив засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact Валерій Боровик на каналі День.LIVE. 

“Документ подали о 9:15, але згодом людину поставили в розшук, і для зняття потрібно платити штрафи”, – каже Боровик.

Для виробника така ситуація незрозуміла, адже мова йде про бронювання працівників оборонного сектору. Боровик додає, що ще однією проблемою є часткове бронювання (50% персоналу). Працівники уникають легального влаштування, оскільки можуть не потрапити в квоти під захист.

Примітно, що кілька днів тому до редакції УНІАН зі схожою історією звернувся киянин на ім’я Дмитро. Він намагався офіційно працевлаштуватися на підприємство з бронюванням, але в процесі лише потрапив в розшук.

“У мене до того був розшук, ще з березня. Дивно, думаю, ніби повісток ніяких не отримував, дані в Резерв+ оновив вчасно. Знайшов роботу з “бронькой”. Але для бронювання треба, аби не було розшуку. Вирішив сплатити штраф. Але і платити не довелось – за строком давності справу закрили, там ніби три місяці тільки, чи щось таке”, – розповідає Дмитро УНІАН.

Але радість чоловіка тривало недовго – далі почалося найцікавіше.

“Подався на бронювання. Потім мені з відділу кадрів: так ти прибрав з “Резерву” розшук чи як? Не можемо тебе забронювати. Заходжу в “Резерв”, а я знову у розшуку! Причому вони закрили перший і одразу ж, тією самою датою, відкрили новий розшук на мене!” – бідкається Дмитро.

Наш співрозмовник божиться, що статусу “в розшуку” в “Резерв+” в нього не було кілька днів, поки він подавав документи, і що у розшуку вдруге він опинився заднім числом. Що тепер робити, чоловік не знає.

“Є варіант, що вони вирішили “струсити” з мене ті гроші, які недоотримали, бо я ж штраф не платив. Але ніхто не гарантує, що далі я заплачу і знову не отримаю те саме. Донатить ТЦК на всі гроші я точно не збираюся. І тепер я точно впевнений, що і перший раз у розшуку я опинився тільки тому, що комусь так захотілося”, – резюмує Дмитро.

Правила бронювання: що важливо знати

Нагадаємо, умови бронювання нещодавно змінилися. Верховна Рада на минулому тижні прийняла закон, за яким бізнес отримав право на бронювання людей у розшуку та без військового квитка.

Раніше підприємства могли забронювати особу, яка відповідає наступним вимогам: перебуває на військовому обліку; працевлаштована офіційно; вчасно уточнила свої військово-облікові дані; не перебуває у розшуку.

Джерело: unian.ua

АО «Кравець І Партнери»

Адвокат нагадав, що Богуслаєв перебуває під вартою вже понад 1040 днів, і суд постійно подовжує йому запобіжний захід, не враховуючи стан його здоров’я та ефективність менш суворих альтернатив. 

“ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що будь-яке подальше утримання особи під вартою може вважатися виправданим лише за наявності конкретних ознак справжньої суспільної потреби, яка, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. У справі Богуслаєва В.О. таких ознак не встановлено. Аналіз ухвал суду та клопотань прокурора свідчить про шаблонність підходу: з більш ніж 20 ухвал жодна не містить індивідуалізованої оцінки стану здоров’я або обґрунтування неможливості застосування альтернативного заходу. Ситуація ускладнюється тим, що йдеться про особу похилого віку з інвалідністю, перенесеними тяжкими захворюваннями, втратою слуху та клінічною смертю. За наявності таких обставин подальше тримання під вартою без належного медичного супроводу потенційно виходить за межі статті 5 і наближається до сфери дії статті 3 Конвенції”, — зазначає адвокат Ростислав Кравець.

“Таким чином, експерти моніторингової місії IAC ISHR приходять до висновку, що продовження тримання Богуслаєва В.О. під вартою об’єктивно не відповідає вимогам індивідуального підходу, не демонструє реальної переоцінки ризиків з урахуванням плину часу, та є прикладом системного автоматизму, що суперечить як практиці ЄСПЛ, так і фундаментальним принципам Конвенції”, — додає адвокат.

Джерело: ukranews.com

АО «Кравець І Партнери»

В Україні від 1 вересня 2025 року запрацювали нові правила, які ввело Міноборони. Всі працівники територіальних центрів комплектування (ТЦК) тепер мають носити бодікамери під час виконання службових обов’язків. Відеозапис починатиметься автоматично і триватиме безперервно до завершення всіх заходів, у тому числі під час перевірки документів та вручення повісток.

Міністерство оборони заявило, що вимикати камери, видаляти записи чи перешкоджати їхній роботі категорично заборонено. Виключення можливі лише у випадках, коли на запис можуть потрапити військові об’єкти, інформація з обмеженим доступом, під час візиту до вбиральні чи перерви на їжу.

Згідно з нововведеннями, бодікамери мають бути увімкнені з моменту початку виконання службових обов’язків усіма співробітниками ТЦК.

Бодікамери не знімуть суспільну напругу

Адвокат Ростислав Кравець нагадав, що вимога про використання бодікамер у ТЦК була ухвалена ще у 2024 році, однак фактично не виконувалася. Він вважає, що нова ініціатива не вирішить системних проблем, а радше є спробою влади знизити суспільне невдоволення роботою центрів.

На його думку, визнання необхідності бодікамер фактично підтверджує численні випадки перевищення повноважень працівниками ТЦК. Водночас у судових реєстрах немає реальних прикладів притягнення до кримінальної відповідальності, попри численні скарги та відео з порушеннями.

Кравець також додав, що торішні обіцянки посилити відповідальність за незаконну мобілізацію залишилися невиконаними. Він вважає, що такі кроки радше мають заспокоїти суспільство, ніж забезпечити реальні зміни у системі.

Додамо, що попри появу в мережі численних відео, на яких співробітники ТЦК іноді перевищують свої повноваження, офіційно в серпні тільки 13% подібних випадків мали місце. Всі інші — фейки.

Джерело: informator.ua

АО «Кравець І Партнери»