📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова ВП ВС щодо підстав визнання недійсним договору укладеного з перевищенням повноважень та безумовного обов’язку відшкодувань пайового внеску забудовником – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16283-postanova-vp-vs-shhodo-pidstav-viznannja-nedijsnim-dogovoru-ukladenogo-z-perevishhennjam-povnovazhen-ta-bezumovnogo-obovjazku-vidshkoduvan-pajovogo-vnesku-zabudovnikom/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⭐️ зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Постанова Сьомого ААС щодо визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і стягненні витрат на правову допомогу – https://forum.antiraid.com.ua/topic/16210-postanova-syomogo-aas-shhodo-viznannja-protipravnoju-ta-skasuvannja-postanovi-pro-administrativne-pravoporushennja-za-ch-3-st-210-1-kupap-i-stjagnenni-vitrat-na-pravovu-dopomogu/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Адвокат Ростислав Кравець заявив про необхідність розпуску Вищого антикорупційного суду України, оскільки, за його словами, ця інституція “перетворилася на механізм вирішення потрібних рішень” через тіньові домовленості. Про це він заявив, коментуючи гучне затримання колишнього заступника голови Вищого господарського суду Артура Ємельянова.

30 травня 2025 року Державне бюро розслідувань затримало колишнього посадовця після виходу з Печерського районного суду Києва. Його звільнили з-під варти, натомість обрали запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

Як повідомили в ДБР, йдеться про ймовірну домовленість Ємельянова із суддею Вищого антикорупційного суду та з суддею Печерського суду щодо винесення рішення на його користь. У відповідь на ці заяви ВАКС оприлюднив коментар про “спробу тиску та дискредитації суду”, а також “неприпустимість необґрунтованих публічних тверджень”.

За даними “Судового репортера”, кримінальне провадження щодо Артура Ємельянова пов’язане з підозрою у створенні злочинної організації та отриманні неправомірної вигоди у вигляді корпоративних прав. З грудня 2024 року судові засідання проходили як у Печерському районному суді Києва, так і у Вищому антикорупційному суді, де розглядалося питання про запобіжний захід.

Також раніше ВАКС повідомив про виявлення технічних засобів контролю у житлі одного з суддів – Володимира Дубаса. Окремо було зафіксовано відмову цього судді брати участь у подальшому розгляді справи щодо запобіжного заходу Ємельянову.

За словами адвоката Ростислава Кравця, у повідомленні ДБР йдеться про можливу участь кількох посадових осіб – суддів, прокурора, слідчого та, ймовірно, адвокатів – у сприянні вигідного рішення. Офіційного підтвердження цих тверджень наразі немає, сторони справ від коментарів переважно утримуються.

Довідка

У 2012 році Артур Ємельянов та суддя Господарського суду Анатолій Івченко були причетні до розгляду справи про стягнення боргу на користь Російської Федерації за зобов’язаннями ЄЕСУ. Протягом року на користь Росії стягнули 38,6 мільйона гривень. Івченку повідомили про підозру у державній зраді, проте Вища рада правосуддя не надала згоди на його затримання. Ємельянов був узятий під варто в травні 2025 року. Захист Ємельянова заперечує всі звинувачення, заявляючи про сплив строків притягнення відповідальності та аналогічні рішення в інших юрисдикціях.

Нагадаємо, раніше “Телеграф” писав, що рівень недовіри українців до НАБУ, САП і ВАКС сягнув критичної позначки — ці антикорупційні структури сприймаються суспільством майже так само недовіро, як і проросійські політики. Такий висновок випливає з результатів соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова.

Джерело: news.telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова Радехівського районного суду Львівської області про притягнення керівника ТЦК до адмінвідповідальності за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15349-postanova-radehivskogo-rajonnogo-sudu-lvivskoyi-oblasti-pro-pritjagnennja-kerivnika-tck-do-adminvidpovidalnosti-za-perevishhennja-vijskovoju-sluzhbovoju-osoboju-vladi-chi-sluzhbovih-povnovazhen/

🔸ст. 172-14 КУпАП. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3808

🔸ст. 426-1 ККУ. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3232

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Загальнонаціональною проблемою в Україні є незадовільний стан автомобільних доріг, які зазнали руйнувань, в тому числі і від транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують дозволені норми.

Для збереження та відбудови зруйнованих автомобільних доріг загального користування, в Україні здійснюється габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Проходження габаритно-вагового контролю транспортними засобами регулюється:

• Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (надалі – Закон № 2344-III),
• Законом України «Про дорожній рух» від 30 червня1993 року № 3353-XII (надалі – Закон № 3353-XII),
• Законом України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року 2862-ІV(надалі – Закон № 2862-ІV),
• Законом України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України» від 04 листопада 1999 року № 1212-XIV (надалі – Закон № 1212-XIV),
• Правилами дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (надалі – Правила №1306),
• Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (надалі – Порядок № 879),
• Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 (надалі – Правила №363).

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України (ч.12. ст.6 Закону № 2344-III).

Так, частиною першою та частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

В разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку слід зазначити, що сама процедура здійснення габаритно-вагового контролю регулюється Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879.

Зокрема, пунктом 3 Порядку № 879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби – транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

В даному випадку слід зазначити, що пунктом 22.5 Правил № 1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, – 3,75 м), за висотою від поверхні дороги – 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах – 4,35 м), за довжиною – 22 м (для маршрутних транспортних засобів – 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів – понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах – до 46 т), навантаження на одиночну вісь – 11 т (для автобусів, тролейбусів – 11,5 т), здвоєні осі – 16 т, строєні – 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь – 11 т, здвоєні осі – 18 т, строєні – 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі – понад 16 т, строєні осі – понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів – навантаження на одиночну вісь – понад 11 т, здвоєні осі – понад 18 т, строєні осі – понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах – понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Отже, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту (пункт 21 Порядку № 879).

Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку (пункти 26, 27 Порядку № 879).

Тобто, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Пунктом 28 Порядку № 879, встановлено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Пунктом 30 Порядку № 879 встановлено, що за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

де П – розмір плати за проїзд;

Рзм – розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв – розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг – розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В – відстань перевезення, кілометрів.

Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

При визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази (п.31 Порядку № 879).

Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 % – у подвійному розмірі;

на 10 – 40 % – у потрійному розмірі;

більше як на 40 % – у п`ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки (п.31¹ Порядку № 879).

Фактично призначення такої плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства вбачається, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру, плату за проїзд автомобільними дорогами великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

Слід звернути увагу, що в разі невнесення перевізником відповідної плати у добровільному порядку у прокурора наявні всі підстави для представництва інтересів держави в суді шляхом пред`явлення позову про стягнення такої плати. Вказане підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № № 926/16/19 (провадження №12-113гс19).

Надія Воронець,

Адвокат, Адвокатське об‘єднання Кравець і партнери

АО «Кравец и Партнеры»

Рекомендація обов’язкового штибу

В новітню українську історію вже ввійшли ТСК (Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів судів загальної юрисдикції) та ГРД (Громадська рада доброчесності). Цілком імовірно, що в підручниках їхню діяльність назвуть проривом і небаченим для України дивом у відновленні довіри до судової влади, однак кожна медаль має два боки.

У цьому випадку зворотним боком є захист прав та інтересів кандидатів у судді й самих суддів. Адже, набуваючи свого статусу, ці особи не позбавляються конвенційних та основоположних прав, таких як право на судовий захист, належний процес та врешті-решт верховенство права, до якого ми так прагнемо.

Водночас, починаючи з 2014 року, коли вперше з’явилися висновки ТСК і ГРД, стало зрозуміло, що ці суб’єкти наділені необмежними дискреційними повноваженнями. При цьому їхній статус залишався невизначеним, бо вони не є ні органом державної влади, ні юридичною особою, ні громадською організацією. Хоча їхні рішення мають так званий рекомендаційний характер, однак вони є обов’язковими до розгляду та впливають на професійну кар’єру суддів чи кандидатів.

Поєднання невизначеного статусу та рекомендаційного характеру рішення має наслідком відсутність ефективного юридичного захисту від порушень, що можуть бути допущені таким органом. Не виключено, що аналогічна ситуація складеться і з діяльністю ГРМЕ.

Ні статусу, ні місцезнаходження

Діяльність та статус ГРМЕ визначено аж двома статтями закону «Про Вищий антикорупційний суд» — стст.8 та 9. Так, згідно із ст.9 закону рада утворюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів, її члени призначаються також нею, достроково повноваження члена ГРМЕ, знову ж таки, припиняє ВККС. Тобто, саме від комісії фактично залежить існування ради та її склад, що вже ставить під сумнів незалежну та неупереджену співпрацю цих двох суб’єктів.

При цьому закон не встановлює, яким чином утворюється рада, на сайті ВККС не опубліковано рішення про заснування ГРМЕ. Отже, неможливо визначити ні строку її діяльності, ні бодай якогось статусу. Навіть місцезнаходження ні ВККС, ні ГРМЕ (на своєму сайті, який недавно було створено) не вказують.

Відсутність місцезнаходження виключає можливість офіційного надання документів ГРМЕ. Електронна адреса, вказана на сайті ради, має сумнівний характер, оскільки у жодному документі не зазначено, кому вона належить, тобто не можна встановити, з ким вестиметься листування за цією адресою.

Самі собі нормотворці

Крім того, законом не визначено форми діяльності ГРМЕ, порядку ухвалення рішення тощо. Зауважимо, що закон не наділив раду правом регулювати ці питання, як і не закріпив за нею право приймати регламент, положення тощо.

Разом з тим на сайті ГРМЕ можна побачити такі документи, як «Критерії оцінки», затверджені протоколом ГРМЕ від 28.12.2018, та «Регламент ГРМЕ», затверджений рішенням ГРМЕ від 4.01.2019.

Проте ці документи не відповідають закону, бо жодних повноважень щодо прийняття подібних актів ГРМЕ не має. Це свідчить про сумніви в доброчесності та бездоганній репутації членів ради, які розпочали свою діяльність з перевищення повноважень та ігнорування норм національного законодавства.

В цьому розрізі особливо актуальною буде практика Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття «якість закону». Зокрема того, що чинні положення національного законодавства потрібно формулювати так, аби вони були доступними для розуміння, чіткими і передбачуваними у практичному застосуванні.

До того ж, жоден нормативно-правовий акт не звільняє ГРМЕ від обов’язку дотримуватися національного законодавства та діяти на його підставі.

У разі прийняття рішень з посиланнями на регламент ГРМЕ чи критерії оцінки можна говорити про порушення принципу законності та провести аналогію із застосуванням принципу «плодів отруєного дерева». Адже протиправна поведінка не може породжувати жодних правових наслідків, окрім відповідальності.

Висновки за межами компетенції

Частиною 4 ст.8 закону про ВАКС визначено межі компетенції ГРМЕ, зокрема щодо сприяння у встановленні законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу, наявності знань та практичних навичок для розгляду справ, віднесених до підсудності цього суду.

Втім, закон не містить застереження про те, що поняття «законність джерел походження майна», «відповідність рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам», «відповідність способу життя кандидата його статусу» мають автономне значення та не кореспондуються і чинним законодавством.

Водночас аналіз закону «Про запобігання корупції» та низка рішень Верховного Суду свідчать, що виключно НАЗК є єдиним компетентним органом, який може встановлювати факти неправильності заповнення декларацій, зазначення неповної чи неправдивої інформації в них, невідповідності рівня життя доходам, незаконності збагачення тощо. І тільки на підставі документів НАЗК інші органи можуть вживати відповідних заходів.

У цьому випадку подібні законодавчі формулювання є єдиним стримувальним чинником від виходу за межі дискреційних повноважень і саме від їх дотримання залежить, чи не буде процедура відбору свавільною.

Критерії з припущеннями

Критерії оцінки, затверджені ГРМЕ, не відповідають згаданим законодавчим обмеженням. Ось кілька прикладів.

Пункт b, показник 1: поняття «член сім’ї» необхідно застосовувати широко. Закон про ВАКС не пов’язує це поняття винятково з його значенням, передбаченим законом «Про запобігання корупції». З огляду на це воно може охоплювати не лише когось із подружжя і осіб, які живуть разом з кандидатом і пов’язані з ним/нею спільним побутом, як це встановлено ст.1 закону «Про запобігання корупції», але й інших родичів та близьких осіб незалежно від того, чи вони проживають разом.

Пункт d, показник 1: дохід, що не був задекларований в органах державної влади згідно з вимогами відповідного законодавства (наприклад, податкового чи антикорупційного) або був задекларований, проте став інструментом чи результатом незаконної або незадекларованої діяльності, не вважається законним.

Пункт f, показник 1: показниками незаконності походження доходу є з-поміж іншого засоби фінансування за рахунок закордонного доходу; подарунки, спадок, подібні несподівано отримані надходження або позики; сумнівний дохід від недостатньо задокументованого чи закритого бізнесу або від продажу майна.

Подібні вимоги до кандидатів у судді не передбачені жодним чинним нормативно-правовим актом. Про їх існування немає навіть натяку ні в законі про ВАКС, ні в законі «Про судоустрій і статус суддів». Крім того, ці вимоги з’явилися вже в процесі проведення конкурсу, що не відповідає принципам передбачуваності та чіткості, не узгоджується із законодавством України та є прямим перевищенням повноважень.

Ручний режим відбору

Згідно з п.11 (b) Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя 1983 року не існує єдиного правильного способу обрання суддів; єдиною вимогою є те, що спосіб обрання повинен гарантувати, що призначення суддів не здійснюється з нечесних мотивів.

І це ставить під сумнів чесність мотивів призначення суддів до ВАКС. Це швидше схоже на ручний режим відбору, забезпечений неякісним законом та необмеженими дискреційними повноваженнями суб’єкта з невизначеним статусом.

Демонстрацією високого рівня практичних навичок та умінь, а також здатності бути незалежним і відстоювати свою позицію буде заявлення кандидатами на посади суддів відводів особам, які не дотримуються національного законодавства та не забезпечують неупередженого відбору з чесних мотивів. Адже іншого шансу заявити про свої права чи захистити їх не буде.

Кожному під силу змінити світ на краще…

Анна Мартиненко, Адвокат АК «Кравець і Партнери»,

Ростислав Кравець, Старший Партнер АК «Кравець і Партнери» для Закон і Бізнес

Адвокатская компания Кравец и Партнеры