Під час воєнного стану та загальної мобілізації представники ТЦК та поліції можуть перевіряти у військовозобов’язаних чоловіків військово-облікові документи. Українцям краще мати при собі документи у паперовому вигляді та в електронному.

Про це розповів адвокат юридичної компанії “Ріако та партнери” Микола Максимов в ефірі Українського Радіо.

Юрист наголосив, що призовники, військовозобов’язані, резервісти та військовослужбовці зобов’язані носити з собою документи зі штрих-кодом або використовувати цифрову версію у застосунку “Резерв+”. Дані у додатку синхронізовані з єдиним реєстром військовозобов’язаних.

Максимов зазначив, що ця система функціонує на 99%, але рекомендував регулярно оновлювати документи, щоб уникнути помилок чи непорозумінь.

“Тому, що бувалі випадки, коли людина оновила військово-обліковий документ, потім через місяць виявилося, що вона є у розшуку, але вона не знала про це через те, що не оновила документ вчасно”, — пояснив адвокат.

Як розповідає юрист, оновити дані дуже легко. Потрібно лише натиснути кнопку в “Резерв+”, і вся інформація про військово-обліковий документ одразу оновиться до актуальної.

Що робити під час перевірки

Юрист також порадив, як діяти у разі перевірки документів працівниками територіальних центрів комплектування:

1. вимагати, щоб працівники ТЦК представилися та показали службове посвідчення;
2. перевірити обличчя у посвідченні, якщо працівник у балаклаві;
3. у разі затримання вимагати чітке пояснення підстав для таких дій.

“На практиці були випадки, коли підходять невідомі особи без шевронів чи наліпок. Мені скаржилися на те, що застосовували силу люди в цивільному. Не показували своїх документів, не повідомляли, яка правова підстава для перевірки документів. Це перше, на що необхідно звернути увагу”, — наголошує адвокат.

Максимов зазначив, що затримувати людину можуть лише працівники поліції, а дії представників ТЦК, які порушують закон, необхідно фіксувати та скаржитися до правоохоронних органів.

У разі незаконного утримання адвокат рекомендує подавати заяву до поліції та, за потреби, звертатися до суду, щоб зобов’язати правоохоронців розслідувати інцидент. Однак, за його словами, багато військовозобов’язаних втрачають інтерес до судового розгляду після кількох днів перебування у ТЦК, особливо якщо до них не застосовували тиск чи насильство.

“Як показує практика, після того, як декілька днів минуло, і людину або відпустили, або вона вже була мобілізована, і при цьому людину не били, не принижували, то військовозобов’язаний просто втрачає інтерес до оскарження таких дій”, — додав Максимов.

Раніше “Телеграф” писав, коли потрібно замінити старий військово-обліковий документ. Минулого року в Україні запровадили нові зразки документів, які поступово замінюють старі.

Джерело: telegraf.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Досить частою «новелою» у 2023 році стало проведення перевірки на підставі п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та «отримання інформації».

Так, п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачає, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом. Податкові органи здійснюють контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) шляхом проведення фактичних перевірок.

Тобто, п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачав для податкових органів тимчасово делеговані функції, що в свою чергу означало, що наділяючи податкові органи такими повноваженнями їх було наділено і обов’язком виконувати такі делеговані повноваження у відповідності до вимог законодавства, що регулюють питання здійснення державного нагляду за цінами та ціноутворенням.

На що варто звернути увагу при проведенні фактичної перевірки саме з цих підстав:

По-перше, відповідно до цього ж п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України фактична перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких підстав:

• отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;
• отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

Отже, мають місце чітко визначені фактичні, а не лише правові підставі, а саме – отримання оформленого у відповідності до законодавства повідомлення від виключного переліку суб’єктів – держаних органів, органів місцевого самоврядування, покупця, тому в даному випадку доцільно звернути увагу на наказ про призначення перевірки, щоб у ньому було вказано не лише посилання на п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, а також заначено про наявність відповідного повідомлення, варто також затребувати і саме повідомлення аби переконатися, що воно подано дійсно суб’єктом, який зазначений в нормі п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

По-друге, в цьому ж п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України вказано, що податкові органи здійснюють державний контроль (нагляд) та спостереження у сфері ціноутворення відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Тобто, податкові органи тимчасово виконують повноваження органів державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення в частині саме здійснення державного контролю (нагляду).

В той же час, ст. 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачає, що дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами. При цьому п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не містить окремого застереження щодо того, що в даному випадку Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не поширює свою дію – і саме в цьому полягає ще один цікавий нюанс.

13.04.2022 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі Постанова – №303).

Пунктом 1 Постанови №303 (передбачалося припинення проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

В той же час, п.2 Постанови №303 передбачалася можливість протягом періоду воєнного стану здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) в окремих сферах, зокрема щодо запобігання неконтрольованому зростанню цін на товари, які мають істотну соціальну значущість, виключно на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

Тобто, даною Постановою №303 було визначено підвищені вимоги до порядку проведення таких перевірок, а саме – визначено, що не усі уповноважені органи, а лише центральний орган виконавчої влади може призначити здійснення такої перевірки.

При цьому, п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не регулює питання призначення перевірки, а лише вказує, що така перевірка проводиться податковими органами, тому дана норма не відповідає вимогам якості закону та власне містить невизначеність ситуації в частині визначення компетентного органу на призначення перевірки.

В той же час, вважаємо, що доцільно враховувати і вимоги п.2 Постанови №303, що в умовах воєнного стану такі перевірки можуть бути призначені тільки на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, тому можна порушувати питання, що у випадку, коли призначена, наприклад, територіальним управлянням перевірка є такою, що призначена некомпетентним органом.

Хоч висновків суду з приводу застосування п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та п.2 Постанови №303 ще не має, однак не зайвим буде вказати на їх дотримання.

Підсумовуючи хотілося б зазначити, що платити податки – треба, а от допускати порушення своїх права, в тому числі і щодо проведення перевірок – не треба, бо ми все ж таки намагаємось будувати правову державу.

Анна Мартиненко

Партнер, адвокат, Керівник адміністративної та господарської практики АО Кравець і партнери

+380-44-229-6950

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2970-20#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

По-перше, за перевірками. Ще з листопада минулого року соціальні служби почали активно перевіряти чи справді переселенці мають право на виплати (з бюджету їм виробляють по 2 тисячі гривень на місяць на дорослу та по 3 тисячі на дитину).

Як заявив тоді заступник міністра соціальної політики Володимир Музиченко в ефірі телемарафону, надходить багато “сигналів”, у тому числі від правоохоронців про шахрайські схеми. Нібито деякі громадяни, отримавши статус ВПО, потім їдуть додому, при цьому продовжують отримувати виплати від держави. А дехто навіть нікуди не переселявся — просто зареєструвався через “Дію” як внутрішньо переміщені особи, щоб отримувати допомогу.

І, як заявив Музиченко, вже є навіть кримінальні справи щодо таких фактів — за шахрайство. Плюс — “несправжнім” переселенцям доведеться повернути кошти, отримані з бюджету.

Нещодавно у Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій повідомили подробиці щодо перевірок тимчасово переміщених осіб. Як заявила віце-прем’єр-міністр та голова відомства Ірина Верещук, перевірятимуть переселенців лише за підозри на неправомірне отримання допомоги. При цьому, як зазначили у міністерстві, перевіряльники мають попереджати переселенців про свій візит.

Якщо людини на момент перевірки, наприклад, не опиниться за місцем проживання, вона матиме 10 днів, щоб з’явитися до соцслужби та пройти ідентифікацію. Якщо він цього не зробить, виплати знімуть. Також виплати можуть зняти, якщо переселенець виїхав за кордон, повернувся додому (за місцем проживання на момент евакуації) або вчасно не повідомив про зміну місця проживання.

По-друге, виплати багатьом переселенцям почали затримувати. І з цього приводу люди вже масово атакують соціальні служби та Мінреінтеграцію. Днями останнє вийшло з роз’ясненнями, чому переселенцям перестали платити. Виявилося, що вже недостатньо просто змінити адресу місця проживання через “Дію” (що можна було зробити ще нещодавно) — треба знову йти до органів соціального захисту.

Зазначимо, що останнім часом справді з’явилося багато схем, коли переселенці їдуть за кордон або повертаються додому, при цьому продовжуючи отримувати допомогу як ВПО. Дехто навіть платить орендодавцям (або людям людям, які прихистили їх безкоштовно), щоб ті на випадок перевірки підтвердили, що вони там живуть, просто “вийшли в магазин”. До речі, такі схеми використовують не лише внутрішні переселенці, а й наші біженці у Європі.

При цьому, як каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” Ростислав Кравець, “закручування гайок” може торкнутися і чесних переселенців.

“Є складності з перереєстрацією у тих, хто переїжджає, приміром, в інше місто. Приватним підприємцям доводиться змінювати ще й податкову, а це дуже клопітно. А для чоловіків перереєстрація через військкомат, і там можуть бути свої сюрпризи, в тому числі, повістки. У результаті люди ризикують втратити гроші, ще й отримати звинувачення у шахрайстві”, – зазначив Кравець.

Розбиралися, яка зараз ситуація щодо ВПО, і що загрожує переселенцям, яких викриють у “шахрайстві”.

Можуть зняти виплати, змусити повернути вже отримані гроші та підвести під кримінальну справу

Як заявила Ірина Верещук, переселенців перевірятимуть вибірково — лише за підозри у неправомірному отриманні допомоги.

“Ми не можемо допустити дискримінації внутрішніх переселенців. Людей повинні попереджати. Вони не можуть цілодобово знаходитися вдома лише для того, щоб не втратити грошову допомогу від держави, яка їм дуже потрібна. Перевірки мають здійснюватись лише за підозри у неправомірному отриманні допомоги”, – сказала Верещук.

У березні в Кабміні відбулася нарада з питань перевірок переселенців. В уряді зазначили, що кількість перевірок порівняно з минулим роком знизилася у 12 разів. “Але водночас питання вибіркових перевірок ВПО щодо їх фактичної присутності на заявленому місці залишається актуальним. Мінреінтеграції тримає його під постійним контролем”, – йдеться на офіційному сайті Кабміну.

Там також розписано схему, за якою повинні йти перевірки .

1. Територіальні органи соціальних служб повинні попереджати переселенців про їхнє відвідування з метою перевірки.

2. Під час перевірки посадова особа Нацсоцслужби має скласти акт.

3. Якщо людина на момент перевірки не буде за місцем проживання, перевіряючі повинні залишити повідомлення про необхідність протягом 10 днів прийти до соцслужби для “проходження ідентифікації”.

4. Якщо у цей термін переселенець не з’явиться до соцслужби, його можуть позбавити статусу ВПО та припинити виплати.

5. Статус ВПО також може бути позбавлений при виїзді за кордон, поверненні за місцем постійного проживання або якщо вчасно не повідомити про зміну фактичного місця проживання.

Нагадаємо: масові перевірки переселенців розпочалися у листопаді минулого року. Тоді в ефірі телемарафону заступник міністра соціальної політики Віталій Музиченко заявив, що до “дати Ч” діяв лояльний режим для переселенців. Людина просто приходила до ЦНАПу або соцслужби, писала заяву і вказувала адресу, за якою переїхала. Реальних перевірок — чи він живе за вказаною адресою не було. Зареєструватися як ВПО можна було також через “Дію”, і все за тим самим декларативним принципом.

Але потім почали масово надходити “сигнали”, зокрема правоохоронців. Музиченко описав кілька ситуацій, коли українці шахраювали із виплатами. Скажімо, реєструвалися як ВПО, але насправді нікуди не виїжджали, тобто продовжували жити вдома. Або ж реєструвалися за новим місцем проживання, але там не жили, поверталися додому. Були навіть випадки, коли ВПО реєструвалися на конкретну адресу, а власник житла про це нічого не знав.

Музиченко також назвав факти, які можуть змусити перевіряльників “розкручувати” переселенця. Наприклад, якщо з’ясуватися, що той працює за місцем проживання, не проживає за новою адресою та ін.

Якщо з’ясуватися, що людина шахрайувала зі статусом ВПО, вона не тільки втратить виплати. Можуть змусити повернути всю суму допомоги і навіть порушити кримінальну справу за статтею про шахрайство, — заявив Музиченко. І такі справи вже є, — натякнув заступник міністра.

За словами Кравця, ця стаття в КК передбачає від 5 до 7 років позбавлення волі із конфіскацією майна.

“Але довести факт шахрайства не завжди просто. Потрібно отримати підтвердження злого наміру, тобто щоб людина сама зізналася. Як показує практика подібних справ, які вже порушувалися за фактами, нібито неправомірного отримання інших соціальних виплат, суди практично завжди стають на бік підозрюваного “, – зазначає Кравець.

Проте сам факт “кримінальниці” вже став загрозою для переселенців.

Платять за прописку заради виплат

Зазначимо, що схем зі статусом ВПО зараз справді чимало.

Найпоширеніша – ті, хто раніше виїжджав в інші регіони як переселенці, повертаються додому (скажімо, якщо дозволяє військова ситуація), але “забувають” повідомити про це соцслужби. І продовжують отримувати виплати. Скажімо, на сім’ю із двома дітьми це 10 тисяч гривень на місяць.

Власник оцінної компанії “Дельта Консалтинг” Роман Рябов навесні минулого року, коли у рідному Харкові залишатися стало просто небезпечно, а до його будинку був приліт, переїхав із родиною до Вінниці. Де вони зареєструвалися як ВПО, вказавши як нове місце проживання адресу орендованої квартири.

Потім Рябов переїхав до Києва і знову пройшов процес реєстрації з нуля, вистоявши у довгих чергах. “Я просто вказував місце проживання – адреси орендованих квартир. Соцпрацівники попереджали, що можуть прийти перевірити. Але на практиці ніхто навіть жодного разу не зателефонував”, – розповідає Рябов.

За кілька місяців сім’я вирішила повернутися до Харкова, де на той момент стало трохи спокійніше. “Іти до ЦНАПу, щоб повідомити про повернення додому, вже не стали – знялися через “Дію”, – розповідає Рябов. Але деякі, за його словами, повернення додому ніяк не фіксували. Що дозволяє досі отримувати виплати.

“Гроші насправді — мізерні. На людину після приїзду чекає квартира без вікон. Потрібно вкладатися в ремонт, і тут 2 тисячі від держави мало чим допоможуть”, — каже Рябов.

Деякі переселенці, їдучи додому, домовляються із власниками житла, яке вони знімали або жили безкоштовно, щоб ті їх “не здавали”, і, якщо раптом нагрянуть перевіряючі, казали, що постояльці “вийшли в магазин” або “поїхали на пару днів до родичів” “. Як правило, це не безплатно.

Наприклад, Оксана, яка кілька місяців жила у Львові, а потім повернулася до Запорізької області, продовжує платити господині по 2 тисячі гривень на місяць.

“Ми винаймали кімнату за 6 тисяч, виходить, “дах” перед перевіряльниками коштує 30% від орендної плати”, – іронізує жінка. При цьому вона розповідає, що господиня вже заговорила про підвищення такси. Каже, боїться, що сусіди можуть “здати” і просить платити хоча б 3 тисячі”, – каже Оксана.

У цьому випадку нотаріуси могли б вносити інформацію про такі договори оренди до Реєстру, що спростило б моніторинг. Крім того, сам факт реєстрації “дисциплінував” і господарів, і їх постояльців. Але для цього потрібно вносити зміни до низки законодавчих актів, оскільки за чинним законодавством договори оренди житла на строк менше 3 років не підлягають нотаріальному завіренню», – каже київський ріелтор та юрист Ірина Луханіна.

Зазначимо, що “фіктивні орендарі” є не лише серед внутрішніх переселенців, а й серед наших біженців у ЄС. Приміром, мешканка Київської області Тетяна мешкає із сім’єю у невеликому польському містечку біля кордону з Німеччиною. Тут вона винаймає житло у знайомого поляка, і неофіційно підробляє — прибирає квартири. Чоловік займається запчастинами, також без офіційної реєстрації. При цьому вони мають “прописку” в Німеччині, оформили там статус тимчасового захисту та отримують допомогу.

“Знайшли через польських знайомих німкеню в одному із сіл Саксонії, недалеко від польського кордону. Їй платимо по 200 євро на місяць за прописку та адресу – туди приходять листи з Джобцентру або соцслужби. Отримуємо німецьку допомогу – на сім’ю виходить близько 1,7 тисячі в місяць Відразу знімаємо все з карти, і непогано живемо на ці гроші в Польщі, де все дешевше, ніж у Німеччині, плюс ще є підробіток.Курси німецької у нас онлайн, так як містечко, де ми офіційно зареєстровані, невелика і група для офлайн -навчання не набралася. якщо раптом якісь НП, то ми за пару годин можемо під’їхати по дзвінку господині”, – розповіла Тетяна.

Такі випадки, зрозуміло, не є масовими. Але, як свідчить практика, вони є.

ЖЕКи та небайдужі громадяни

Але повернемось до внутрішніх переселенців. Заявлена ​​Мінреінтеграції процедура перевірок, як каже Кравець, вимагатиме чималих витрат на адміністрування, і, відповідно, бюджетних видатків.

Крім того, незрозумілим залишається, що перевіряльники розцінюватимуть як “підозру” у неправомірному отриманні виплат. Ані у профільному відомстві, ані в Кабміні цей момент не пояснили.

Втім, насправді вже працює “дві лінії” перевірок.

Перша – низова, яка ніде особливо не афішується. Переселенці розповідають, що у деяких містах ЖЕКи з появою “чужих” з’ясовують, що це за люди, а дізнавшись, що переселенці, вимагають показати договір оренди. І потім починають таких мешканців відстежувати. Такі прецеденти є, зокрема, на Запоріжжі, де багато переселенців.

ЖЕКи працюють у зв’язці з поліцією, і, якщо людину “давно не видно”, ті можуть розпочати цю справу розкручувати. Нещодавно людей, які ставили питання про квартиронаймачів, зафіксували також в одному з київських ЖК.

У невеликих містах та селах долею переселенців, які раптово “зникають” (наприклад, поїхали додому), дуже активно цікавляться місцеві жителі. І в громадах такі “сигнали” збирають і передають “куди слід”.

І вже тоді запускається “друга лінія” — тобто “сигналом” вже за конкретною адресою йдуть перевіряючі із соцслужб.

При цьому, як каже Кравець, насправді постраждати можуть не лише шахраї.

“Переселенці час від часу переїжджають — в іншу квартиру чи сусіднє місто. Але не всі можуть оперативно перереєструватися за новою адресою. Наприклад, якщо йдеться про приватних підприємців, то для них перереєстрація може бути пов’язана ще й із необхідністю змінювати облік у податковій, а це довго і клопітно.Крім того, всі “прописки” для чоловіків йдуть через військкомати, а ті нерідко диктують свої правила.Скажімо, не дають людині дозволу на зміну місця проживання або просто вручають повістку.Тому багато чоловіків просто бояться йти у військкомати “, – каже Кравець.

“Дія” не підходить

У багатьох переселенців з недавніх пір постала ще одна проблема — їм просто перестали платити допомогу, не знімаючи при цьому статусу. Люди скаржаться, що не отримали грошей за два місяці.

З цього питання переселенці вже атакують місцеві соцслужби та профільне відомство. Нещодавно Мінреінтеграції вийшло з поясненнями з цього приводу. У міністерстві повідомили, що до них справді звертаються громадяни, яким затримують виплати. І пояснили, що такі випадки трапляються, коли люди повідомляють про зміну місця проживання через “Дію” (хоча сама влада ще недавно пропонувала і реєструватися, і міняти адресу, і повідомляти про повернення додому в тому числі через “Дію”).

Але зараз, як виявилось, такий варіант не підходить.

“ВПО слід звернутися до Управління соціального захисту за новим місцем фактичного проживання. Органи соцзахисту не повинні вимагати оформлення повторної заяви на отримання допомоги. Виплати мають продовжити на підставі вже зареєстрованої заяви за місцем попереднього проживання”, – зазначили в Мінреінтеграції.

Там також запевнили, що допомога буде нарахована за всі місяці з моменту зміни місця проживання.

Але потрібен особистий візит за місцем нової реєстрації . Поки що неясно, чи надовго ця зміна. У Мінсоцполітики стверджують, що “питання автоматичного перепризначення допомоги буде вирішено до кінця квітня”. Поки що обов’язковий похід із соцслужби стане ще одним “фільтром” для тих, хто поїхав додому, але продовжує отримувати виплати.

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»