СБУ значно зміцнилася

Колишній працівник СБУ (у 2004-2015 рр.) та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки, військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак пояснює:

“Концептуально все начебто залишилося, як і раніше. У нас та сама Служба, ті самі підрозділи та завдання. Але у напрямку нацбезпеки після 24 лютого 2022-го СБУ реально змінилася. Її співробітники почали працювати швидше, ефективніше, злагоджено. Поменшало формальностей, що додало активності. Забрали зайві процедури. Почав цінуватися конкретний результат, а не рух до нього”.

З негативу експерт називає скандали з прослуховуванням журналістів та деяких політиків. Але позитиву, акцентує він, значно більше. Тим більше що систему характеризують не помилки, а робота над помилками. І тут у СБУ все гаразд.

Іван Ступак констатує:

“СБУ значно зміцнилася, їй є чим пишатися, вона наростила потенціал, освоїла нові методи. Ті ж операції за участю дронів значно прореділи Чорноморський флот РФ, завдали величезної шкоди російській економіці. Постійно знищуються колаборанти, зрадники. У рази зросло виконання архіскладних завдань на території противника”.

Важливіше ефективніше виявляти іноземних агентів

Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець і партнери”, адвокат Ростислав Кравець згоден з тим, що останнім часом СБУ демонструє добрі успіхи у протистоянні з країною-агресором – РФ. Хоча, уточнює він, це не зовсім компетенція цієї Служби – атакувати той самий флот чи НПЗ.

“Щодо питань до СБУ, вони залишаються у частині нормування та контролю за діяльністю іноземних розвідок, а також – за доступом до секретної інформації. У тому числі, з боку наших країн-партнерів. Держтаємницю в Україні ніхто не скасовував”, – наголошує експерт.

На його думку, слід ретельніше проводити перевірку наявності іноземного громадянства в осіб, які виконують в Україні функції держави. Адже сьогоднішні партнери можуть стати опонентами. І використовувати ті чи інші секрети, до яких мають доступ зараз, проти нас.

“І, звичайно, важливо ефективніше виявляти іноземних агентів, запроваджених у ті чи інші держоргани України. Адже проколи тут потім виливаються у провали у постачанні нам озброєнь, боєприпасів, фінансів”, – резюмує Ростислав Кравець.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»

Нам слід, за прикладом багатьох європейських країн, встановити певну формулу мінімальних та максимальних зарплат у держсекторі

Те, що в Україні в багатьох сферах зарплата держслужбовців є абсолютно неадекватною до рівня середніх зарплат і пенсій по країні, це, звичайно, дратує переважну більшість українців, вважає голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Ми не бачимо, пояснює він, за що саме сплачуються такі величезні гроші.

“При тому, що на більшості тих самих держпідприємств результативність вкрай низька. А зарплати керівництва – космічні. До них ще й додають не менш космічні премії. Це, справді, один із ключових факторів того, що ми називаємо почуттям соціальної несправедливості”, – наголошує Андрій Новак.

На його думку, нам слід, за прикладом багатьох європейських країн, встановити певну формулу мінімальних та максимальних зарплат у держсекторі. Прив’язати їх до мінімальної зарплати загалом у країні.

“Тобто щоб максимальна зарплата в держсекторі не могла в 15-20 разів перевищувати мінімальну зарплату по країні”, — зазначає експерт.

Що стосується корупції, то, за словами Андрія Новака, якщо людина до неї схильна, то яку б не мала високу зарплату, вона хотітиме ще більше. І шукати, як використовувати для незаконного збагачення ті чи інші схеми на тій чи іншій посаді.

“Тут слід йти шляхом країн, які ми називаємо цивілізованими, де рівень корупції низький чи дуже низький. У держсекторі там зарплата трохи вища, ніж у середньому по країні. Водночас у держслужбовця – дуже гідний соцпакет (медичне страхування, соцстрахування), який втрачається при втраті посади”, – розповідає експерт.

Крім того, він вважає надзвичайно важливим мінімізувати людський фактор у всіх державних процесах, взаємозалежностях, зв’язках. Максимально автоматизувати ці процеси.

“Щось подібне вже відбувається із впровадженням системи „Дія”. Вона серйозно перебрала на себе, автоматизувавши їх, ті функції, які раніше виконували чиновники у багатьох кабінетах, нерідко відверто вимагаючи щось за свій підпис під тим чи іншим документом. Автоматизацію таких процесів слід розвивати, щоб мінімізувати присутність людського фактора у тих процесах, де це можливо. Адже корупцію здійснює саме людина, а не комп’ютерна програма”, – резюмує Андрій Новак.

Розумно прив’язати зарплату керівників держустанов, підприємств, організацій, міністрів, депутатів, президента – до мінімального рівня зарплат

Економіст, голова руху #SaveФОП та Спілки захисту підприємництва Сергій Доротич наголошує, що як колишній держслужбовець, вважає – зарплати на цій ниві мають бути гідними, але не захмарними.

“Справді, ми маємо тут певні перекоси. Ну, не може керівник якогось відомства отримувати у десятки разів більше, ніж його підопічні! Офіційна зарплата керівника не може перевищувати мінімальну зп працівника того самого підприємства (установи, відомства) більше, ніж удесятеро. Тобто якщо працівник отримує 10 тисяч, то керівник – 100 тисяч гривень. Більший перекіс (у бік збільшення зарплати керівництва) однозначно породжує і нерозуміння, і обурення. Ми маємо приклади, коли так звані топ-менеджери державних корпорацій отримують десятки, а то й сотні тисяч доларів. Це неприйнятно”, – упевнений експерт.

Тобто, продовжує він, за мінімальної зарплати по країні в районі 7 тис. гривень, а середньої 12-14 тисяч, керівник того чи іншого підприємства, організації держсектора має отримувати 100-150 грн. Це було б логічно, правильно.

“Як людина, яка здобула три вищі освіти, що захистила кандидатську дисертацію, я розумію, що таке навчання – це серйозні витрати, але й серйозні інвестиції в себе. І вони мають окупатися. І ця окупність має відбиватися для держслужбовців на керівних посадах зарплатою, більшою в рази, ніж їхні підлеглі. Але не в десятки разів, – наголошує Сергій Доротич. — Звичайно, хотілося б, щоб ми всі отримували більше. І тут, знову ж таки, розумно прив’язати зарплату керівників державних установ, підприємств, організацій, міністрів, депутатів, президента – до мінімального рівня зарплат там чи в середньому по країні, але з певним коефіцієнтом (вище, але не більше ніж у 10-. 15 разів). Щоб це не була придумана кимось без жодної підстави ставка. Тоді й чиновник робитиме все, щоб у державі зростав рівень мінімальної зарплати. Таке підсвідоме стимулювання”.

Хайпові заяви у стилі “все пропало, з такими зарплатами всі звільняться!” роблять ті, хто звик жити за рахунок інших у комфорті

Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець поділився такою думкою:

“Зменшення зарплат чиновників, яке періодично бурхливо обговорюється у соцмережах і не тільки, на час воєнного стану – правильний крок. Навіть Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) розглядає цю ситуацію як законну та можливу. Тож в обмеженні зарплат чиновників 60-70 тис грн (десятьма мінімальними зарплатами) немає нічого такого, через що варто було б піднімати хайп. Розповіді про те, що великі зарплати запобігають корупції – це міф. І ми не раз бачили підтвердження цього. Я говорив і продовжую, що не високі зарплати є запобіжником від корупції, а правова культура, реально діюча як самостійна гілка влади судова система, демонстрація першими особами держави, що вони прийшли на свої посади реально її розвивати, а не набивати власні кишені”.

Щодо того, чи підуть працювати в держсектор люди, які витратили на своє навчання, у тому числі за кордоном, солідні кошти, то, за словами експерта, не варто плутати бізнес та управління державою. Це дві принципово різні поняття

“Якщо ви вчилися як керувати бізнесом – то й ідіть керувати бізнесом. Якщо ж ви налаштовані та мотивовані розвивати державу, робіть саме це. У багатьох ефективних державах у чиновників – невеликі, але стабільні зарплати з гарним соцпакетом та гарантованою стабільною та високою пенсією. Другий варіант – чиновники мають високі зарплати, але пенсія у них відсутня. Який із цих двох шляхів, якими рухається весь цивілізований світ, вибрати Україні? Я вважаю, що нам найбільше підходить перший. Якщо у чиновників буде невелика, але стабільна зарплата, але гідна пенсійна винагорода, до них буде більше поваги. До того ж це стане стимулом для чиновників залишатися на держслужбі, не брати хабарі, не підривати довіру до держави – і розвивати її. Щоб, коли вони дійшли пенсії, ці пенсії були – і були гідними. Ну, а всі хайпові заяви у стилі “все зникло, з такими зарплатами всі звільняться!” роблять ті, хто звик жити за рахунок інших у комфорті. І не хоче втрачати цей комфорт навіть у воєнний час”, – констатує Ростислав Кравець.

ДЖЕРЕЛО

АО «Кравець І Партнери»

Таке рішення суд ухвалив, розглянувши подання 56 нардепів щодо відповідності Конституції окремих положень закону “Про повну загальну середню освіту”, який було ухвалено на початку 2020 року.

Одна з багатьох змін, передбачених цим законом, стосувалася продовження роботи у закладах середньої освіти вчителів, які отримували пенсію за віком. До 1 липня 2020 року керівники шкіл мали припинити безстрокові трудові договори з такими педагогічними працівниками і укласти з ними строкові контракти терміном від 1 до 3 років. Ті вчителі, які не погоджувалися на нові умови, змушені були звільнитися.

— КСУ визнав цю норму дискримінаційною, — пояснює адвокат Ростислав Кравець. — Адже вона призвела до поділу педагогічних працівників на дві категорії. Ті, хто не отримував пенсії за віком, могли працювати за безстроковим трудовим договором, а вчителі-пенсіонери змушені були укладати строкові контракти.

У своєму рішенні КСУ наголосив, що Конституція не встановлює граничних вікових обмежень для зайняття педагогічною діяльністю, заміщення посад педагогічних працівників у державних або комунальних закладах середньої освіти. Отже, законодавець фактично обмежив конституційне право зазначеної категорії осіб на працю. Також КСУ вказав, що педагогічну діяльність не віднесено до державної служби, вона не має такого особливого специфічного характеру, з урахуванням якого могли б бути встановлені певні граничні обмеження за віком.

— Тобто тепер вчителі-пенсіонери, які були змушені укласти строкові трудові контракти, зможуть знову перейти на безстрокові? Як це рішення застосовуватиметься на практиці?

— Ні, закон зворотної сили не має. Вочевидь, ті вчителі, яких перевели на строкові договори, зможуть повернутись на безстрокові контракти винятково з доброї волі керівників закладів освіти.

Скористатися наслідками рішення зможуть педагоги, які цьогоріч і в наступні роки виходитимуть на пенсію. Цим рішенням КСУ вони фактично застраховані від примусового укладання строкових контрактів. Тобто вчителі-пенсіонери будуть захищенішими. Керівники шкіл уже не зможуть чинити свавілля. Безстрокові контракти дають працівникові більше юридичних гарантій. Вчителеві, який вийшов на пенсію, вже не можуть сказати: ваш контракт закінчився, новий не продовжимо, до побачення.

— Чи багато в Україні працюючих вчителів-пенсіонерів?

— Станом на вересень 2020 року у школах працювало понад 72 тисячі педагогів пенсійного віку, — каже начальниця управління соціально-економічного захисту ЦК Профспілки працівників освіти і науки України Антоніна Клименко. — Тобто частка вчителів пенсійного віку становила приблизно 16%, а в окремих регіонах — 30%. На жаль, після припинення з вчителями-пенсіонерами безстрокових трудових договорів така статистика відсутня. Окрім того, під час воєнного стану її не збирають.

ЕКСПРЕС

АО «Кравец и Партнеры»