Ми обговоримо, як розпочати процедуру та що для цього потрібно в таких ситуаціях.

📱Щоб дізнатись більше корисної інформації, не забудьте підписатись на канал. Слідкуйте за новинами та підтримуйте Україну💙💛.

🔸Кодекс України з процедур банкрутства – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2597-19#n1453

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

🙏Буду вдячний за ⚡️зарядження та підтримку каналу💙💛

АО «Кравець І Партнери»

Такий крок покликаний забезпечити економічну безпеку, стимулювати зростання виробництва, створення нових робочих місць та залучення інвестицій.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко впевнена, що річний мораторій на перевірки «дасть бізнесу більше свободи». Плюс, уже розпочато аудит кримінальних справ проти бізнесу, за підсумками якого обіцяють закрити «безпідставні», а нові справи санкціонуватимуть виключно генпрокурор чи керівники обласного та районного рівнів.

Також влада обіцяє підприємцям суттєво обмежити перевірки податкової та митної служб. — Вони будуть лише щодо високоризикових платників/секторів.

Проте насправді широко розрекламоване замороження перевірок має низку застережень. Так, депутат Ярослав Железняк опублікував у своєму телеграм-каналі лист керівництва ДСНС до регіонів із інструкціями щодо нових перевірок та штрафів.

Як пояснили «Мінфіну» юристи, багато видів перевірок залишаться і під час дії. Безумовно, навіть скорочення ревізій уже полегшить життя бізнесу, який скаржиться останнім часом на «закручування гайок» контролерами. Але може виникнути інша проблема.

«Відсутність перевірок ненайкращим чином позначиться на захисті прав українських споживачів. Адже, як показує практика, далеко не весь бізнес за відсутності контролю готовий працювати чесно. Крім того, мораторій дозволяє контролюючим органам відмовляти громадянам, які скаржаться.

Під час дії попереднього мораторію (він діяв на початку війни — ред.) були прецеденти, коли поза увагою залишалися заяви людей про порушення їхніх трудових прав роботодавцем”, — каже голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець.

«Мінфін» розбирався, як в Україні працюватиме мораторій на перевірки бізнесу.

Мораторій 2.0: як він працюватиме

Перший мораторій, нагадаємо, почав діяти у 2022 році, але вже з 2023 року його почали плавно скасовувати. Так, першою зняли заборону на проведення документальних планових та позапланових перевірок, а минулого року скасували й обмеження на документальні перевірки ФОП першої та другої груп, та компаній із податковою адресою на територіях, охоплених воєнними діями.

І буквально відразу ж бізнес почав скаржитися на те, що контролери «викручують їм руки», ускладнюючи і так непросте завдання вижити в умовах війни.

Жорсткі та далеко не завжди справедливі перевірки та надмірна увага силових структур останнім часом лідирували у опитувальниках головних проблем українського бізнесу. Підприємці також активно скаржилися владі на контролерів, які «розперезалися». За підсумком з’явився, наприклад, «Клуб білого бізнесу», куди увійшли благонадійні платники податків — їх перевіряють у щадному режимі і загалом рейдів небагато.

Але більшість підприємців до цього клубу не потрапили, тож проблема із перевірками для них залишалася.

21 липня РНБО прийняла рішення про запровадження мораторію на перевірки бізнесу та після його підписання Президентом документ оперативно набув чинності. Як заявив у зверненні Президент Володимир Зеленський, «впроваджуємо мораторій — заборону на перевірки бізнесів та взагалі будь-яке втручання правоохоронних органів, контролюючих, різних державних структур у діяльність бізнесу. Звісно, окрім дуже ризикових «тіньових» галузей, таких як сфера підакцизних товарів — алкогольних, тютюнових. Щоб там не було нових «сірих схем».

Що написано у рішенні РНБО щодо перевірок бізнесу?

Як і більшість рішень Ради нацбезпеки, воно містить, радше, список рекомендацій, аніж перелік конкретних норм.

Так, Кабміну з Нацполіцією, СБУ, Фондом держмайна, БЕБ, ДБР та іншими профільними структурами протягом трьох місяців необхідно вжити додаткових заходів щодо встановлення та ідентифікації активів осіб, щодо яких діють санкції.

У ці ж строки уряд має забезпечити заходи щодо захисту прав та законних інтересів іноземних інвесторів. Ще один пункт — терміново вжити заходів щодо підвищення ефективності роботи ДПС та Держмитслужби, а саме:

обмежити перевірки авторизованих економічних операторів та суб’єктів із незначним ступенем ризику, за винятком тих, чия діяльність пов’язана з обігом підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, автомобільне паливо тощо);
удосконалити методику застосування ризик-орієнтованого підходу під час прийняття рішення щодо доцільності перевірки.

Державна регуляторна служба повинна у місячний строк проаналізувати нормативні документи щодо державного нагляду, щоб «мінімізувати їх можливий негативний вплив на суб’єктів господарювання». Також протягом місяця це відомство має підготувати пропозиції щодо дерегуляції ліцензійної та дозвільної системи.

Рекомендації парламенту стосуються переважно прискорення прийняття низки законопроєктів:

№ 12439 (обумовлює зміни до Кримінального кодексу щодо гарантій захисту суб’єктів господарювання);
№ 13414 та № 13415 (зміни до Митного та Податкового кодексів щодо компенсацій інвестицій через податки);
№ 5837 (про держнагляд);
№ 13268 (про справедливе використання заарештованих активів рф та її резидентів) тощо.

Офісу Генпрокурора, БЕБ, ДБР, СБУ, Нацполіції рекомендовано у місячний строк завершити перегляд матеріалів кримінальних справ, за якими в рамках досудового розслідування дається оцінка законності дій суб’єктів господарювання, та, за його результатами, ухвалити рішення щодо доцільності подальшого розгляду таких справ.

Також силовикам доручили посилити контроль за дотриманням норм захисту бізнесу.

Тобто, як бачимо, поки що йдеться лише про рекомендації. Зрозуміло, що ані з кінця липня, ані з початку серпня мораторій повноцінно не почне працювати — на його запуск знадобиться щонайменше три місяці.

Прем’єр Юлія Свириденко заявила, що уряд уже готує своє рішення щодо річного мораторію на перевірки бізнесу. Затверджено план заходів (він фактично дублює пункти рішення РНБО), який почав діяти з 24 липня.

«Що змінилося станом на зараз? Поки що нічого. Рішення РНБО стосується впровадження правових та організаційних заходів щодо мораторію на безпідставні перевірки та втручання державних органів у діяльність бізнесу. Але законодавство України не передбачає можливості проведення «безпідставних перевірок».

Для будь-якої перевірки завжди є підстава. Якщо це планова перевірка, то контролюючі органи знаходили причину включення суб’єкта до плану. Якщо позапланова — законодавство також прописує перелік підстав для її проведення. Інше питання, що ці підстави могли бути формальними. І, зважаючи на все, саме цей аспект зараз вирішили врегулювати”, — пояснив «Мінфіну» радник, адвокат АО «LESHCHENKO & PARTNERS» Сергій Заянчуковський.

Які перевірки обмежать, а які — залишаться

Як працюватиме мораторій на перевірки бізнесу, і які перевірки можуть скасувати, а які — все ж таки залишаться?

Заянчуковський каже, що у рекомендаціях РНБО Кабміну згадки про перевірки з’являються лише у третьому підпункті: уряду доручено вжити заходів щодо встановлення обмежень на перевірки суб’єктів, які мають статус авторизованих економічних операторів та суб’єктів із незначним ступенем ризику.

«Напевно, цей пункт вже можна вважати виконаним, оскільки прем’єр-міністерка повідомила, що заходи вже почали вживати. Інше питання, що вони мають бути підкріплені щонайменше проєктом урядового нормативно-правового акта щодо внесення змін до чинних порядків проведення перевірок. Від розробки до ухвалення такого акту може минути й декілька місяців», — каже Заянчуковський.

Керуючий партнер адвокатського об’єднання EvrikaLaw, голова комітету Національної асоціації адвокатів з питань інвестиційної діяльності та приватизації Андрій Шабельников сказав «Мінфіну», що жоден мораторій на перевірки бізнесу не варто сприймати як абсолютний (тобто такий, що стосується всіх перевірок).

«Згідно з указом Президента, обмеження стосуватимуться перевірок авторизованих економічних операторів та бізнесу з незначним ступенем ризикованості.

Водночас на позапланові перевірки суб’єктів господарювання зі значним ступенем ризикованості та перевірки в інших невідкладних випадках (у разі виявлення порушень) мораторій не поширюватиметься. Але мораторій все одно є важливим кроком з боку держави щодо підтримки бізнесу в умовах воєнного часу. Для підприємців він означатиме тимчасове зменшення адміністративного тиску та зменшення ризиків втручання держорганів без вагомих правових на те підстав”, — вважає Шабельников.

Юристи назвали перевірки, які триватимуть, попри мораторій. Це, зокрема, планові документальні перевірки (щодо звітності, сплати податкових зобов’язань тощо), перевірки РРО, і навіть цільові позапланові перевірки (наприклад, за зверненням громадян).

Водночас має скоротитися кількість планових перевірок малого бізнесу, а самі контролери, як очікують адвокати, з якими поспілкувався «Мінфін», надаватимуть перевагу консультативному, а не каральному методу, тобто може зменшитися вал штрафних санкцій.

«Зрозуміло, що підстави для перевірки можна знайти навіть під час мораторію. Скажімо, позапланова перевірка за заявою споживача під обмеження не підпадає. Але ж „заяву споживача“ можуть ініціювати і самі контролери, і, як показує практика, такі прецеденти — не рідкість. Але, якщо є політичне рішення зняти тиск на бізнес, найімовірніше, перевіряльники його виконуватимуть», — вважає Ростислав Кравець.

Мінуси мораторію

Водночас чимала частина експертної та бізнес-спільноти налаштована щодо мораторію досить скептично.

Так, голова Advanter Group та Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач у своєму Телеграм пише, що держава робить все, щоб витиснути інвесторів, це викликає багато питань у громадянського суспільства, і тоді влада йде на показові заходи, які, на її думку, мають сподобатися бізнесу.

«Виникає ідея запровадити мораторій на перевірки. Але бізнес у нього не вірить. Під час мораторію розквітне сірий бізнес та контрабанда, а добропорядний бізнес все одно страждатиме від перевірок. Нам потрібна реформа кримінально-процесуального кодексу, перезапуск лержавної митної та податкової служб та подальша дерегуляція», — вважає Длігач.

Депутат Ярослав Железняк у своєму телеграм-каналі написав, що 21 липня було рішення РНБО щодо мораторію на перевірки бізнесу. А вже 22 червня перший заступник голови ДСНС запускає по регіонах окреме доручення із вказівками все перевіряти та штрафувати (Желєзняк також опублікував копію цього листа).

Тобто поки що, попри політичне рішення зняти тиск на бізнес, перевіряльники не тільки не знизили, а й, навпаки, посилюють тиск.

Доки мораторію офіційно не дали старт, контролери можуть навідуватись до підприємців ще частіше, ніж раніше.

З іншого боку, мораторій, навіть за умови збереження частини перевірок, може негативно вплинути на захист прав споживачів, — каже Кравець.

Керівник спеціальних проєктів НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев зазначає, що під час попереднього мораторію було фактично припинено окремі перевірки на паливному ринку (хоча він фактично потрапляє до винятків, оскільки стосується підакцизної продукції), зокрема, щодо контролю якості бензину, дизеля та автогазу.

«Це призвело до того, що недобросовісні заправники отримали можливість „експериментувати“ з паливом, додаючи до нього все, що вважають за потрібне. Те, що раніше вважалося „бодяжництвом“ та каралося за законом, стало фактично дозволеною діяльністю. Зрозуміло, що споживачам це не йде на користь. Як і „підкручування“ лічильників бензоколонок, за рахунок чого йде недолив палива в баки», — каже Рябцев.

Кравець зазначає, що в період дії мораторію контролюючі органи можуть відмовлятися виїжджати навіть на «дозволені» перевірки.

«Якщо у них немає зацікавленості у конкретному рейді, можуть відмовитись на підставі мораторію. Це стосується, зокрема, перевірок за скаргами громадян. Під мораторій вони не підпадають, але, наприклад, під час дії попереднього мораторію були прецеденти відмов виїжджати на перевірки за скаргами людей на роботодавця за порушення трудових прав», — вважає Кравець.

Джерело: minfin.com.ua

АО «Кравець І Партнери»

Чи мають право працівники ТЦК затримувати людей без поліції — що каже адвокат Ростислав Кравець.

За словами адвоката, представники ТЦК не мають права затримувати людей. Він зазначив, що це можуть робити лише співробітники поліції.

Кравець зауважив, що попри повідомлення про насильницьке затримання громадян представниками Територіальних центрів комплектування, закон таких дій не дозволяє. Водночас він додав, що люди не мають права перешкоджати Збройним силам України, які діють законно.

“На сьогодні у представників ТЦК немає права нікого затримувати. Це може зробити виключно представник Національної поліції. Те, що ми бачимо так звану “бусифікацію”, представникам ТЦК заборонено застосовувати силу, заборонено когось затримувати. Тому насправді в цій справі було б цікаво розібратися, що було пред’явлено представникам ТЦК за незаконне утримання осіб і фактичне перевищення повноважень. Так, дійсно, особа не має права перешкоджати ЗСУ, які діють законно”, — пояснив адвокат.

Раніше ми інформували, що громадянам України потрібно перевіряти під час вручення повістки на вулиці.

Також юрист давав поради щодо того, як протидіяти, коли ТЦК мобілізує людину з відстрочкою.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

1. Діти: закон на їхньому боці

Права неповнолітніх — це особлива зона правового захисту. Жодна дитина, зареєстрована у квартирі, не може бути виселена без згоди обох батьків чи органів опіки, навіть якщо вона не проживає фактично за цією адресою.

Особливо жорсткий підхід діє, якщо житло державне або комунальне, уточнює адвокат Ростислав Кравець. У таких випадках дитина зберігає реєстрацію до 18 років, і суди зазвичай не погоджуються на її зняття навіть у разі формального прописування.
2. Діти без батьків: виселення тільки через рівноцінне житло

Якщо йдеться про сиріт або дітей під опікою, виселення можливе лише за однієї умови: забезпечення їх новим житлом, яке дорівнює або перевершує попереднє. При цьому потрібне не просто обіцянка, а документи — договір купівлі-продажу чи нотаріальне зобов’язання про надання іншої площі. Без цього органи опіки не дадуть згоду, а суд стане на захист дитини.
3. Утриманці: якщо годуєш — не виселиш

Особа, яка перебуває на утриманні у власника житла — наприклад, колишній чоловік, літня родичка або інша особа, якій платять аліменти, — не може бути виселена просто так. Якщо зобов’язання з утримання не припинені, суд найімовірніше відмовить у примусовому виселенні.
4. Колишні родичі без житла: суд може дати їм час

Ви хочете виселити колишнього зятя або співмешканку? Якщо ця особа не має де жити, не володіє іншим житлом, не може орендувати квартиру через відсутність доходів, суд може призупинити виселення. Максимальна відстрочка — до одного року. Такий “перепочинок” дається, щоб особа знайшла нове місце проживання без порушення її прав.
5. Відмова від приватизації

Цей пункт добре знають старші люди: якщо мешканець добровільно відмовився від участі в приватизації, але залишився зареєстрованим, його не можна виселити. Такі особи мають довічне право користування квартирою. Судові спроби позбавити їх цього права майже завжди провальні, наголошують експерти порталу Zagorodna.
6. Морози — захист від виселення

Згідно з постановою Кабінету міністрів №844, в опалювальний сезон — з 1 жовтня по 1 квітня — виселення без надання альтернативного житла заборонене. Це правило діє як для орендарів, так і для мешканців приватизованих квартир. Закон не дозволяє залишити людину без даху над головою в зимовий холод.
7. Борги не завжди привід для виселення

Борг за комунальні послуги — серйозна підстава для судового позову, але не автоматичного виселення. Суд зважує на обставини: хвороба, втрата роботи або форс-мажор можуть зупинити процедуру. А без рішення суду жодних дій здійснити не можна.
8. Люди з інвалідністю: особливий захист

Відповідно до Закону “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, будь-яке виселення осіб з інвалідністю без надання іншого житла заборонене. Це означає, що навіть за рішенням суду виселення не відбудеться, доки держава або власник не знайде відповідне альтернативне житло.

Зазначимо, зараз інформація про офіційно зареєстрованих мешканців у квартирі перестає бути просто цікавою деталлю, а стає важливою необхідністю. Ці знання можуть знадобитися в різноманітних ситуаціях, починаючи від купівлі чи оренди житла і закінчуючи оформленням соціальних виплат або вирішенням юридичних питань.

Також кількість зареєстрованих у квартирі осіб має прямий вплив на комунальні платежі та певні юридичні аспекти. Хоча прописка не є правом власності, вона важлива для розрахунку комунальних послуг, отримання державних субсидій і може мати значення у спадкових справах.

Джерело: novyny.live

АО «Кравець І Партнери»

🔸ЗУ від 19 грудня 2024 року № 4170-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4170-20#Text

🔸Постанова КМУ від 15 листопада 2024 р. № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1338-2024-%D0%BF#Text

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Раніше трирічний термін подання документів на отримання одноразової грошової допомоги рахувався від дати смерті, зазначеної у свідоцтві. Це призводило до того, що близькі родичі військових, яких суд оголошував померлими після тривалого періоду відсутності, могли втратити право на допомогу через сплив термінів ще до моменту ухвалення самого судового рішення.

Тепер відлік часу на оформлення допомоги починається з дня набрання законної сили рішення суду про оголошення військовослужбовця померлим. Це дозволить забезпечити соціальні гарантії для родин загиблих захисників та захисниць.

Також Уряд запровадив позачергову виплату одноразової грошової допомоги особам з інвалідністю І групи. Це зумовлено тим, що такі люди потребують невідкладного та вартісного лікування. Нерідко, через тривалий термін очікування в загальній черзі, вони не встигають отримати допомогу за життя.

Зміни вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».

Джерело: mod.gov.ua

АО «Кравець І Партнери»

Військовозобов’язані, яким надана відстрочка від призову за мобілізацією, не можуть бути мобілізовані. Здавалося б, які тут можуть бути варіанти? Підприємство забронювало працівника, чи він отримав законну відстрочку, оскільки доглядає за близькими чи навчається. Втім, окремі керівники територіальних центрів комплектування чи то вважають, що плани необхідно виконувати попри законодавчі обмеження, або ж переконані, що вони вище за закону і на законодавчі приписи не зважають, відправляючи до війська, зокрема студентів та заброньованих працівників.

“Війна – справа молодих”

Останнім часом, серед іншого, під впливом ситуації на фронті, активно обговорюється зниження призовного віку. Нардеп та боєць ЗСУ Роман Лозинський в одному з інтерв’ю припустив, що нещодавнє зниження призовного віку до 25 років не останнє. Деякі військові взагалі наполягають на зниженні до 20 років. Втім, призов юнаків молодших ніж 25 років і так відбувається за умови, що вони перебувають на обліку військовозобов’язаних (планується заборонити призов обмежено придатних, яким не виповнилося 25 років).

Молодь йде до війська і добровільно, хоча це далеко не хвиля 2022 року. Тож хвилю вирішили стимулювати силоміць.

Приміром, один з військкомів вирішив вливати свіжу кров в армію, не звертаючи уваги на якісь там законодавчі обмеження. Як йдеться у справі з Єдиного державного реєстру судових рішень, він дозволив забрати до війська студента денної форми навчання медичного вишу з Полтави, якому навіть не виповнилося 25 років та який не мав військової підготовки.

Як зазначається в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду, керівник ТЦК навіть не перевіряв підстави для надання відстрочки (що він зобов’язаний зробити згідно з законодавством) – просто відправив студента до військової частини. Суд наказ про мобілізацію скасував лише через більше ніж два роки після цього. До речі, хоча представники ТЦК судове засідання проігнорували, вони ще мають можливість повернути студента в армію, якщо, звичайно, виграють справу в апеляційній інстанцій.

Студента Харківської юридичної академії імені Ярослава Мудрого мобілізували до війська на початку повномасштабного вторгнення. Як йдеться у рішенні суду, хлопець мав відстрочку від мобілізації у зв’язку з навчанням. Але це, як і в попередньому випадку, не завадило ТЦК відправити спудея до війська. Студент намагався повернутися до очного навчання без суду. Проте у задоволені відповідного рапорту про звільнення йому відмовили. А в ТЦК в усній формі натякнули, що “потяг пішов”. Крапку в цій “суперечці” поставила Феміда, ухваливши рішення на користь студента. Але сталося це лише за два роки після мобілізації.

Взагалі далеко не всім здобувачам вищої освіти, які хочуть повернутися до навчання після примусової мобілізації, вдається це зробити. У Кропивницькому суд відмовився скасовувати мобілізацію студента Центральноукраїнського національного технічного університету. Судді вирішили, що чоловік не скористався відстрочкою, оскільки не писав заяву до ТЦК про її оформлення, а відповідно до постанови Верховного суду мав повідомити про своє право. Крім того, служителі Феміди зауважили, що рапортів про звільнення зі служби мобілізований також не подавав.

І, до речі, після вивчення справ у Реєстрі судових рішень, можна зробити висновок, що невчасне подання підтвердних документів щодо права на відтермінування служби, є доволі популярною причиною відмови у студентській відстрочці. Причому, це стосується як вікових, так і молодих студентів.

“Нечесне” бронювання

Окремі військкомати не цураються поповнювати військо і шляхом залучення заброньованих працівників. Так, на Полтавщині керівник одного з ТЦК вирішив, що за неявку на ВЛК за повісткою, отриманою під підпис, заброньованих військовозобов’язаних потрібно не тільки штрафувати, а і відправляти до армії попри законодавчу заборону призову заброньованих. Однак у цій справі військовозобов’язаний до фронту не доїхав. Полтавський окружний адміністративний суд не розділив запал воєнкома і вирішив, що бронювання – дійсне й має працювати.

Інший заброньований працівник, попри наявність відповідного наказу Міністерства економіки, все ж встиг відчути на собі армійські реалії. Щодо нього представники ТЦК чомусь були впевнені, що військовозобов’язаний нечесно отримав бронь. Пізніше керівництво військової частини відмовило у звільненні, бо “законодавство не передбачає звільнення з війська через бронювання”. Але чоловік пішов до суду.

Хмельницький окружний адміністративний суд у своєму рішенні зазначив, що військкомат взяв на себе функцію тлумачення законодавства, хоча не мав цього робити. Адже витяг про відстрочку (бронювання) видається тільки разом і на виконання наказу Мінекономіки про бронювання, який, у свою чергу, погоджується Міністерством оборони, а раніше – Генеральним штабом ЗСУ. Тобто, суд визнав незаконним наказ керівника військкомату про мобілізацію позивача. Однак лише зобов’язав військову частину повторно розглянути рапорт про звільнення чоловіка, “з урахуванням обставин, викладених у рішенні суду”.

Хочу – мобілізую, хочу – бронюю

Креативний спосіб мобілізації заброньованих вигадав керівник одного з ТЦК на Рівненщині. Посадовець вирішив анулювати бронювання, оскільки, на його думку, у військовозобов’язаного не було тимчасового посвідчення військовозобов’язаного. Тому чоловік оперативно пройшов ВЛК, отримав нове тимчасове посвідчення та наказом керівника ТЦК та СП був відправлений до військової частини.

Як і в попередніх описаних випадках, рапорт про звільнення мобілізованого в частині не розглядали, тож чоловік вирішив відстоювати свої права у суді. І, о диво, військово-обліковий документ знайшовся. В рішенні Рівненського окружного адміністративного суду, військовозобов’язаного було заброньовано саме на підставі начебто втраченого (за версією воєнкома) воєнного документа. Тож суд нагадав, що працівник ТЦК не наділений повноваженнями оцінювати правомірність наказу Міністерства економіки про бронювання.

Креативно підійшов до виконання своїх обов’язків і керівник одного з районних ТЦК на Дніпропетровщині. Попри те, що Генеральний штаб ще у 2023 році визначив перелік військово-облікових спеціальностей, які не підлягали бронюванню, згаданий воєнком вирішив його розширити і відмовив в оформлені відстрочки заброньованому наказом Міністерства економіки працівнику нафтової компанії.

Дніпропетровський оружний адмінсуд не зрозумів новаторських дій військкома і зобов’язав останнього надати відстрочку військовозобов’язаному. Апеляцію ТЦК навіть не розглядали.

Адвокат Ростислав Кравець нагадує, що є вичерпний перелік підстав для анулювання бронювання, визначений постановою Кабінету міністрів №76 і “керівник ТЦК не має права на свій розсуд анулювати бронювання”.

Але на місцях, як завжди, мають своє бачення. Так, у Запоріжжі один з ТЦК показав приклад експрес-мобілізації заброньованого працівника. Машиніст тепловозу “Запоріжсталі” мав чинне бронювання. Однак 24 травня 2023 року його доставили в один з районних військкоматів, 25 травня наказом начальника РТЦК призвали на військову службу під час мобілізації, а вже 26 травня він був зарахований до списків особового складу батальйону десантно-штурмових військ ЗСУ.

Військовозобов’язаний не погодився з рішенням ТЦК й пішов до суду. Запорізький окружний адмінсуд позов задовольнив і скасував мобілізаційні накази. Апеляція підтвердила рішення суду першої інстанції.

Натомість на Харківщині воєнком вирішив, що як потрібне поповнення до війська, то можна і не чекати завершення строку бронювання. Тому виписав військовозобов’язаному “бойову” повістку і попередив підприємство, за яким чоловік був заброньований, що той призивається до ЗСУ за мобілізацією. Прохання компанії пояснити причини дострокової “бойової” повістки було проігноровано. Ситуацію розсудив Харківський окружний адміністративний суд, який став на бік ТЦК. У своєму рішенні суддя зазначив, що права військовозобов’язаного не було порушено, оскільки його не призвали до війська, а лише викликали повісткою.

Хто не встиг, той запізнився

А от якщо компанія спочатку відпустила співробітника до війська, а потім згадала, що працівник чи то не вчасно попросив про бронь, або процедура бронювання не завершилася до його мобілізації, то назад дороги немає.

Так у березні 2022 року був мобілізований військовозобов’язаний на Дніпропетровщині. Відповідний наказ Міністерства економіки про його бронювання з’явився лише через два тижня після цього. Чоловік через суд спробував повернутися до цивільного життя, проте суд вирішив, що хоча і бронювання і було, але “хто не встиг, той запізнився”, тому відмовив у задоволенні позову.

Попри те, що за час повномасштабного вторгнення є купа судових справ щодо незаконної мобілізації заброньованих, студентів та інших військовозобов’язаних, які мають право на відстрочку, не варто ототожнювати гнилі яблука з усім деревом. Так, довільне розуміння законодавства окремими представниками ТЦК ганьбить збройні сили. Але найкращі “ліки” від таких “відірваних” від землі – відповідальність за такі дії. Відповідальність, яка точно настає за єдиними правилами.

Ярослав Конощук

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова Радехівського районного суду Львівської області про притягнення керівника ТЦК до адмінвідповідальності за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15349-postanova-radehivskogo-rajonnogo-sudu-lvivskoyi-oblasti-pro-pritjagnennja-kerivnika-tck-do-adminvidpovidalnosti-za-perevishhennja-vijskovoju-sluzhbovoju-osoboju-vladi-chi-sluzhbovih-povnovazhen/

🔸ст. 172-14 КУпАП. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n3808

🔸ст. 426-1 ККУ. Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3232

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець.

«Міністрами та заступниками міністрів можуть бути призначені виключно громадяни України. Вони не мають права мати інше громадянство. Тому наявність іншого громадянства в особи, яка уповноважена виконувати обов’язки помічника голови МВД є підставою для звільнення. Адже при прийнятті на роботу вона про це не повідомила. У зв’язку з тим, що особа ввела в оману уповноважені органи, це є підставою для звільнення. Тому має відбутися досудове розслідування. Якщо у заступника глави Нацполіції Дмитра Тишлека також виявлять паспорт рф, як і у його дружини, то в такому випадку має бути порушена кримінальна справа за підробку документів. Тим більше, що посади міністрів, взагалі віднесені до політичних посад. А громадянин іншої держави, не може займати іншу посаду в Україні. Тут можна ставити питання про держзраду», — каже адвокат.

За його словами, органи мають ретельно перевірити на наявність паспортів рф у працівників МВС.

Нагадаємо, що комісія МВС перевіряє інформацію ЗМІ про можливу наявність російського паспорта у дружини заступника глави Нацполіції Дмитра Тишлека. Про це заявив глава МВС Ігор Клименко, який зазначив, що навіть де-юре, наявність навіть російського паспорта не є підставою для звільнення.

Джерело: i-ua.tv

АО «Кравець І Партнери»