Документ передбачає повну цифровізацію процесу, автоматичний арешт коштів, а також посилений контроль за рахунками та майном. І ці новації викликали жваві дискусії в суспільстві, мовляв, у неплатників за комунальні послуги відбиратимуть оселі! 

Чи так це насправді? Моя колега Олена Логінова розкаже не тільки про справжню суть закону, а й про унікальний для України випадок, коли в дідуся справді вилучили єдину квартиру через шалені борги за комірне.

Маєш величезні борги – можеш втратити єдине житло!

Зокрема, якщо роками не платиш за комірне!

Що насправді змінюється для боржників? І хто справді в зоні ризику?

На початку квітня Верховна Рада ухвалила закон, який змінює порядок стягнення боргів. Це спровокувало справжній резонанс у суспільстві. Поповзли чутки, ніби новий документ дає більше підстав на законних підставах вилучати в українців єдине житло!

Олена Логінова, кореспондентка:

 Саме в цьому будинку на 7 поверсі квартира дідуся, яку виконавча служба вилучила на продаж за несплату величезної суми боргу за комунальні послуги.

Подробиці цієї історії нам уперше розповідає голова житлового кооперативу. Микола Іванович каже: один із мешканців будинку, 77-річний чоловік, упродовж багатьох років не сплачує за комунальні послуги.

Микола Семенюк, голова ЖБК “Харчовик-4”:

Він ні за що не платить, не тільки за воду. Він не платить з 2004 року, не платить ні за що. На сьогодні у нього борг уже перед водоканалом, перед “Київенерго”, “Київгаз”, перед усіма…

Боржник нібито веде асоціальний спосіб життя – ні з ким не спілкується, родини не має. Нікого до себе у квартиру не пускає. Окрім цього, не раз затоплював сусідів. А потім виявилося, що кооператив накопичив величезний борг перед водоканалом, бо за послуги дідусь не платив, але й крани з водою у себе в помешканні не закручував.

Микола Семенюк, голова ЖБК “Харчовик-4”:

День і ніч лилася вода, тому що не було чим перекрити: він сантехніка не викликав, не те що не викликав – він його не пускав у квартиру. Коли сантехнік потрапив у квартиру, то вхідні вентилі води не працюють, у ванній змішувач не перекриває, вода ллється постійно, у туалеті вода ллється постійно, без перерв.

Таким чином власник квартири заборгував, уявіть, 820 тисяч гривень! І це лише перед водоканалом – каже голова ЖБК. Комунальне підприємство 10 разів позивалося до суду. І лише два роки тому виконавча служба насилу потрапила в оселю пенсіонера…

Микола Семенюк, голова ЖБК “Харчовик-4”:

Виконавча служба прийшла, викликала поліцію, він не пустив, тоді викликали ДСНС. ДСНС вибило двері, зайшли до нього у квартиру, описали квартиру. Те, що квартира описана для відчуження, це він підписав…

Квартиру боржника виконавча служба виставила на примусовий продаж.

Христина Ненно, експертка у сфері житлово-комунального господарства:

Тому що у нас борги за житлово-комунальні послуги не зменшуються, а лише зростають. І станом на початок 2026 року заборгованість складала більше ніж 113 мільярдів. Це величезна сума, і вона зростає з кожним роком. Це пов’язано передусім із несплатою за житлово-комунальні послуги. Якщо брати статистику по областях, то у нас найбільші неплатники – це Полтавська область, місто Київ, Київська область, Харківська область.

Практика, коли виконавча служба могла забрати помешкання на продаж за багатолітню несплату, існує щонайменше 15 років – пояснюють у Мін’юсті. І заспокоюють: новий закон не погіршує, а навпаки полегшує умови для боржників. Адже в ньому підвищено показник рівня заборгованості.

Олена Логінова, кореспондентка:

Раніше сума боргу, за який могли вилучити єдине житло, сягала близько 200 000 грн. За новими нормами закону цей ліміт збільшили понад удвічі – до 432 тисяч.

Андрій Гайченко, заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби:

Виконавча служба масово знімає нерухомість з реалізації й повертає права на неї власникам, тому що цей поріг підвищився. І неправильно казати, що ми встановили якийсь поріг. Ми його змінили в бік підвищення, тому що людям треба дати видихнути. Оскільки накопичити борги, скажімо, за просту комуналку чи за якісь штрафи на суму пів мільйона гривень – це ще треба постаратись.

Олена Логінова, кореспондентка:

У профільному парламентському комітеті акцентують: пішли назустріч і військовослужбовцям та ВПО, житло яких розташоване на тимчасово окупованих територіях.

Денис Маслов, голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики:

Вони не могли користуватися своїм майном, а нарахування продовжувалися. Ми це вирішуємо законом: державна виконавча служба має перевірити реєстри протягом трьох місяців й виключити таких боржників.

Водночас важливо розуміти: 432 тисячі – це загальна сума боргу, і не лише за комірне. Сюди можуть входити зобов’язання перед банками, штрафи, аліменти тощо. Крім того, до конфіскації житла доходить лише у крайньому разі.

Адвокат Ростислав Кравець:

Надалі виконавець має право звернути стягнення на єдине житло. Але в будь-якому разі це відбувається в останню чергу: спершу стягнення звертають на автомобіль чи грошові кошти. На житло звертається стягнення в останню чергу.

Якщо ж справа все-таки дійшла до примусового вилучення, процедура виглядає так: державна чи приватна виконавча служба здійснює оцінку нерухомості. Після цього квадратні метри виставляють на продаж через публічні електронні торги. І тут є важливий нюанс…

Андрій Гайченко, заступник міністра юстиції України з питань виконавчої служби:

Якщо будинок коштує 2 мільйони, а боргів 500 тисяч, то різниця 1,5 мільйона все одно повертається боржнику, все одно повертається людині. І ця людина вже може купити собі інше простіше житло або переїхати у звичайну квартиру.

Так сталося з нашим героєм – дідусем-боржником. Його квартиру виконавча служба виставила на примусову реалізацію. І з третьої спроби продали.

Микола Семенюк, голова ЖБК “Харчовик-4”:

Однокімнатна квартира, хороша, 41 метр. Квартиру продано за 1 млн 28 тис. Новий власник квартири ще не з’явився. Щодо пенсіонера – його по-людськи шкода, звісно. Я займаюся питанням, щоб його кудись влаштувати.

Пенсіонер усе ще живе у своїй, але юридично вже чужій, оселі. Нікого не пускає всередину і дверей не відчиняє.

– Добрий день, Іван Леонідович, це телебачення до вас у гості. Відчините? – Ні. А чому? – Розказати свою історію, чому не платите за борги. – До побачення.

Джерело: podrobnosti.ua

АО «Кравець І Партнери»

Про це йшлося у програмі новин «Перші про головне» на телеканалі ZIK.

Майже половина шкіл, лікарень і дитсадків в Україні до опалювального сезону все ж готові. В уряді підганяють місцеву владу, щоб із теплом узимку були й усі житлові будинки. Газ у підземні сховища женуть за графіком. Гірше з мазутом і вугіллям

«Запаси вугілля на ТЕЦ становлять 1 млн 735 тис тонн. Ситуація є напруженною, але не критичною. Трішки гірше з мазутом – лише 38 тис. тонн», – сказав заступник міністра енергетики та вуглепрому України Анатолій Корзун.

Є клопіт і з розрахунками за вже спожиті енергоресурси перед постачальниками.

«Літо дуже швидко закінчиться, і зима – дуже близько та буде непростою», – вважає віце-прем’єр-міністр України Геннадій Зубко.

Кияни розповідають, що наразі гріють воду в каструлях, аби помитися. Що ж буде, як стане холодніше, навіть бояться уявити. Та в опалювальний сезон Київ може залишитися не лише без гарячої води, а й тепла. Нафтогаз погрожує взагалі не постачати блакитного палива через борги, а нині це понад 4 мільярди гривень.

«Це борг «Київенерго» перед НАК «Нафтогаз» за той природний газ, який був спожитий цією компанією», – розповів заступник голови правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Перелома.

Утім, на їхню думку, розплатитися мусить «Київтеплоенерго». Його «Нафтогаз» вважає правонаступником «Київенерго». Бо саме ця компанія від травня постачає місту тепло та гарячу воду. І радять віддати гроші якнайшвидше.

«На жаль, тоді «Нафтогаз» не матиме правових підстав для постачання газу цій організації», – додав Перелома.

Спочатку – укласти угоду на постачання блакитного палива й паралельно з’ясовувати, хто сплатить борги. Такий варіант пропонує міська влада.

«Позиція міста співпадає з останнім рішенням Господарського суду. Заборогованість, безумовно, разом із штрафними санкціями не може бути переведена на комунальне підприємство», – зазначив заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.

Юрист Ростислав Кравець упевнений, що все до копійки має віддати саме «Київенерго».

«Відповідна соціальна напруга, яка виникне у зв’язку з відсутністю теплопостачання і відвертим нехтуванням, може призвести до кримінальної відповідальності керівництва «Нафтогазу», – сказав юрист Ростислав Кравець.

У «Київенерго» поки нічого конкретного не кажуть. До речі, уже від 1-го серпня в управління міста повертаються ще й найбільші – п’ята й шоста ТЕЦ, а без газу вони взагалі не працюватимуть.

Нагадаємо, «Нафтогаз» подав до суду на комунальне підприємство «Київтеплоенерго» з метою визнати за компанією правонаступництво за боргами «Київенерго».

Олена Лоскун, Тарас Біловол та Кирило Лихачов. «Перші про головне»

Адвокатская компания Кравец и Партнеры