🔸ЗУ від 11 квітня 2024 року № 3633-IX Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3633-IX#Text

🔸ст. 22 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4235

🔸ст. 58 Конституції України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4359

🔸Дія нормативно-правового акта в часі – https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/35-diya-normatyvno-pravovogo-akta-v-chasi

🔸Принцип невідчужуваності і непорушності прав і свобод людини – https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/311-pryncyp-nevidchuzhuvanosti-i-neporushnosti-prav-i-svobod-lyudyny

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Війна створила безліч проблем для банківського сектору, одна з яких – знищення або перебування заставного майна позичальників на тимчасово окупованій території. Віднедавна почали з’являтися оголошення про проведення банками аукціонів з продажу прав вимоги по кредиту компаній, застава яких залишилася на тимчасово окупованій частині України. Передусім, звісно, йдеться про заставу підприємств у вигляді нерухомості. Delo.ua розповідає, у чому сенс таких торгів, наскільки вони ефективні і хто в результаті лишається в найбільшому виграші.

Якщо бізнес, заставне майно якого опинилося в окупації, не може повернути банку кредит, то можливі два варіанти. Перший – компанія домовляється з позикодавцем про реструктуризацію боргу або кредитні канікули. Тут банк розцінює ситуацію як таку, коли кредит є, застави по суті немає, але клієнт все ж хоче виплатити борг, хоча і на переглянутих умовах. Другий – банк не має бажання судитися з боржником за інші його активи та аби бодай частково повернути суму боргу намагається продати право вимоги за кредитом іншим особам.

Проблема з непрацюючими кредитами (NPL) в банківському секторі не нова. За даними НБУ, на 1 вересня цього року обсяг кредитів, виданих юрособам становив майже 806 млрд грн. Проблемними з них є 360 млрд грн або 44,72%. За час повномасштабної війни обсяг NPL збільшився на 60 млрд грн. Однак зазначений НБУ рівень неробочих кредитів не має вводити в оману. Він поки що не такий критичний, як може здатися на перший погляд, адже регулятор враховує у цей показник і дуже старі NPL, наприклад, що виникли внаслідок фінансової кризи 2008-2009 років, та інших банківських криз.

Наприклад, якщо взяти банки з іноземним або приватним капіталом, то в їхніх портфелях рівень проблемної заборгованості традиційно коливається на рівні 8-12%, як нагадав нам нещодавно голова Асоціації українських банків Андрій Дубас. 

Як кажуть опитані нами юристи й банкіри, поки що продаж банками прав вимоги по кредитах з заставним майном під окупацією – явище доволі рідкісне. Хоча чіткої статистики і немає, показово, що такої практики ще не застосовують найбільші держбанки – Приватбанк та Ощадбанк. Перший – оскільки не має бізнес-позичальників з великими майновими комплексами у заставі. Другий – до таких торгів тільки готується.

“У нас немає, що продавати. У нас взагалі немає заставних кредитів великим корпораціям. У нас немає такої практики. Єдиний раз, коли ми щось продавали, так це – право вимоги за пакетом споживчих карткових кредитів з величезним строком давності. Це була наша єдина практика. У нас великих кредитів немає”, – каже нам прессекретар “Привату” Олег Серга.

Своєю чергою речник “Ощаду” Леонід Зябрев також зазначає, що хоча банк і не застосовує такої практики, проте “стратегія по таких об’єктах наразі в стадії розробки”.

Особливо яскравим поки що залишається кейс державного Укрексімбанку, який оголосив аукціон з продажу прав вимоги по кредиту із заставою на окупованих територіях. Банк продає права вимоги за кредитом, який у нього взяла відома компанія з виробництва коньяку. Активи, що забезпечують виконання зобов’язань цієї компанії перед “Укрексімом”, перебувають у Новій Каховці та низці сіл, які на сьогоднішній день українською владою не контролюються.

В самому Укрексімбанку нам повідомили, що “банк прийняв рішення щодо виставлення на продаж прав вимоги низки проблемних активів на умовах англійських аукціонів, які передбачають проведення торгів з підвищенням ціни від початкової вартості активу, яка дорівнює сумі заборгованості”.

При цьому в банку додали, що Кабмін через відповідну постанову дозволяє продавати з дисконтом проблемні борги банкам, державна частка яких в статутному капіталі перевищує 75%. Але рішення про продаж активів зі зниженням ціни банком наразі не приймалось.

Цікаво, що стартова ціна аукціону з продажу прав вимоги складає майже 433 млн грн. Втім, як каже у коментарі нам керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець, для банку буде перемогою, якщо він продасть ці права вимоги бодай за 3-4 млн грн. Найбільш вірогідний варіант – проведення постійних невдалих торгів, які можуть тягнутися без кінця.

З одного боку, банк вимушений проводити такі аукціони, оскільки має скорочувати обсяг проблемних кредитів, не чекаючи на деокупацію об’єктів. З іншого боку, оскільки застава за кредитом розташована на окупованій території, він навряд може розраховувати на вдалий продаж. Однак тут відразу виникає запитання, які інтереси в такому випадку може переслідувати потенційний покупець.

Викупити власний кредит можливо – вигода очевидна

Сьогодні на згаданий аукціон Укрексімбанку, який має пройти 9 листопада, значиться тільки один покупець, можливість участі якого в торгах ще розглядається. Через те, що заставне майно перебуває під окупацією, вигода потенційного покупця на перший погляд не очевидна, але давайте розберемося у наявних варіантах. 

Перший варіант – новий кредитор сподівається на деокупацію територій і отримання від компанії-боржника застави. Це відбудеться у випадку, якщо компанія-боржник не зможе розрахуватися з новим власником прав вимоги по кредиту у повному обсязі. 

Тож з цього погляду інвестиція хоч і є ризикованою, але потенційно прибутковою:  

1. Заплативши банку з дисконтом, можна вимагати та зрештою отримати від боржника всю суму боргу; 
2. В перспективі можна задешево отримати заставне майно після деокупації; 
3. Якщо майно вціліло, то після звільнення воно може вирости в ціні;
4. Якщо майно зруйноване, можна розраховувати на подорожчання землі, на якій розташовано заставну нерухомість.

Тобто у багатьох випадках, навіть не отримавши від боржника живих грошей після звільнення територій заставу можна буде перепродати, здати в оренду, відновити із залученням міжнародних грантів на відновлення тощо. 

Другий варіант – покупцем прав вимоги по кредиту виступить сама компанія-боржник банку.

“Викупити у банка свій же кредит за безцінь – дуже вигідна для боржника історія. У кращому випадку застава ще й лишається на своєму місці. При цьому й банк “закриває” кредитні зобов’язання. Я переконаний, що йдеться саме про власників, які таким чином намагаються за безцінь викупити свій же кредит”, – каже нам Ростислав Кравець.

Припущення Кравця поділяє адвокат, керуючий партнер ЮК “Альянс Правових Сил” Віталій Собкович. Однак він додає, що боржник в такому випадку має всі легітимні механізми, щоб затягнути процес якнайдовше, отримуючи від того додаткову вигоду.

Вигода боржника – в затягуванні часу

На думку юриста, автора каналу про дохідну нерухомість Monitor.Estate Володимира Копотя, намір банків продати право вимоги по кредиту, забезпеченому заставою, що опинилась на окупованій території, може натикатися на непередбачувані труднощі: якщо такий правочин (перепродаж прав вимоги) відбувається, то власник заставного майна зможе оскаржити в суді право банку продавати право вимоги третім особам.

“Банк може будь-якому продати цей борг. Боржнику так само має бути все одно, кому віддавати борг. Але тільки тоді, коли він безспірний. Якщо ж борг є спірним, то боржник має всі важелі затягнути процес продажу права вимоги іншим особам”, – говорить юрист.

Віталій Собкович також акцентує, що у власника майна відтак є можливість оскарження перепродажу права вимоги. З одного боку, боржникові справді має бути все одно, кому віддавати кредит чи заставне майно по ньому, але з іншого – у нього з’являється нагода для затягування часу через процедуру оскарження.

“Після деокупації, на яку вже потрібен час, ще піде час на судові спори, протягом якого боржник матиме в розпорядженні майно і зможе ним користуватись. Якщо ви зможете довести, що така угода з переуступки відбулася з порушенням, ви зробите неможливим стягнення з вас як компанії майна новим кредитором”, – каже Віталій Собкович.

Виникає ситуація, коли банк вже не може забрати майно, бо продав право вимоги по кредиту третій особі, а новий власник кредиту не може цього зробити через оскарження власником дій банку з продажу кредиту у суді. У будь-якому випадку банк виходить з історії фіксуючи збиток але позбавляючись проблемного кредиту і необхідності формувати під нього резерви, тобто вивільняючи кошти для активних операцій. Може виграти і покупець: чи третя особа, чи компанія-боржник, бо за порівняно невелику суму отримує можливість дочекатися деокупації та отримати доступ до майнового комплексу, що залишався у заставі. 

АО «Кравець І Партнери»

• Російська окупаційна влада проводить на захоплених українських територіях «інвентаризацію» майна, господарі якого виїхали з окупації. Таке майно там називають «безхазяйним». Про початок цього процесу у серпні повідомляв Центр національного спротиву. Тоді, зокрема, йшлося про окуповану частину Херсонщини.
• За інформацією українського підпілля, спеціальні інспектори планували шукати як рухоме, так і нерухоме майно, де немає власників. Також окупаційна влада виявляє майно місцевих жителів, які залишилися в окупації, але не переоформлюють право власності за російським законодавством. Після виявлення такого майна російські окупаційні сили погрожують його «націоналізувати», тобто забрати у законних власників.
• Тим часом у Маріуполі окупаційна адміністрація опублікувала список нерухомості, яку вважала «безхазяйною» станом на 7 вересня цього року. Окупаційні чиновники пропонували маріупольцям, які знайшли свою адресу у списку, протягом 30 днів з моменту публікації звернутися до так званої адміністрації Приморського району міста. У разі неявки власника, погрожували передати об’єкти нерухомості до окупаційного міністерства будівництва й остаточно визнати їх «безхазяйними», після чого окупаційна влада зможе привласнити чуже майно.
• 15 вересня окупаційна адміністрація Маріуполя опублікувала додатковий список нерухомості. Цього разу у переліку було 6 приватних будинків. Більшість із них розташована у селищах Гнутове і Сартана.

Маріуполь: «можуть привласнити тисячі квартир»

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що російська окупаційна влада у цьому місті може привласнити тисячі квартир і будинків.

«Для того, щоб власники дізнались, що хтось там їх шукає, в нормальному суспільстві це має бути десь оприлюднено так, щоб ти мав до цього доступ. Вони (окупаційна влада – ред.) клеять або залишають певні повідомлення у дверях цих будинків або квартир. Враховуючи що людей немає в місті, хто і як про це має дізнатися? Це скоріше відповідь на питання, аніж питання саме по собі. Тому таких будинків багато», – зазначив він.

Правила, за якими можна підтвердити право власності на майно, постійно змінюються, каже посадовець. За його даними, спочатку в місті приймали довіреності, з якою люди приходили і засвідчували, що певна нерухомість належить конкретним господарям.

Потім підхід змінився і стали приймати довіреність виключно від громадян РФ громадянам Росії. А зараз вже потрібен особистий приїзд для засвідчення цього факту.

Дехто з маріупольців продав своє житло жителям Росії, які переїхали до окупованого міста, розповідає Андрющенко.

«Продають заради компенсації на території РФ або квартир на території РФ і вже фактів таких повно насправді. Попит є, росіяни купують, їм продають. Продавали принаймні, зараз попит падає, тому що кількість російських грошей, які мали б бути на це виділені, закінчилися, навіть у тих, хто на цих схемах сидить. Тому попит знижується», – каже радник мера.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Херсонщина: «зрізають замки з помешкань»

Призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонської області Володимир Сальдо 8 серпня у своєму телеграм-каналі повідомив, що місцеві окупаційні чиновники у взаємодії з так званим міністерством майнових та земельних відносин проведуть «інвентаризацію» рухомого та нерухомого майна. У такий спосіб окупаційна влада виявить та поставить на облік так звані «безхазяйні» та самозахоплені об’єкти.

Міський голова Скадовська Олександр Яковлєв розповів «Новинам Приазов’я», що у цьому місті вже зробили обхід всіх помешкань, і жодне з них не залишилося без уваги окупаційної адміністрації.

«Вони розклеювали таблички, що ми тут були, перевіряли, вас не виявили вдома, зверніться туди-то й туди. І якщо, дійсно, це помешкання було зайнято і люди там проживали, то вони з’являлися і в принципі там продовжували жити.

Якщо ніхто не з’являвся в якийсь термін, вони (окупаційна влада – ред.) потім приходили, зрізали замки з цих помешкань і вважали, що вони ними розпоряджаються. Відповідно заселяли туди тих, кого вважали за потрібним. Це були і переселенці з правого берега та інші прибульці з Росії, які отримали це житло для проживання», – каже міський голова.

«Угоди укладаються, житло купується»

Яковлєв розповів, що міська влада Скадовська веде реєстр житла, яке привласнили окупаційні адміністрації.

Зокрема у людей приймають заяви, в яких вони повідомляють про захоплення свого житла, коли це сталося, хто його захопив, та хто там проживає. Цю інформацію передають потім до правоохоронних органів. За словами Яковлєва, запитів на відібране окупантами майно вже понад 600 по громаді.

Деякі місцеві жителі продають своє житло у Скадовську, каже він. Але для цього його потрібно перереєструвати за російським законодавством.

«Для того, щоб такі угоди укладалися, треба відповідно пройти певний етап реєстрації. Тобто отримати російський паспорт, зареєструвати житло і тоді він зможе його продати. Угоди укладаються, житло купується. Напевно, люди можуть іти на такі кроки, коли вважають, що вони не можуть зберегти своє майно і тому вони отримують гроші хоча б в таких умовах», – пояснив посадовець.

«Повертаються, щоб вберегти майно»

• На окупованій частині Запорізької області також триває процес із привласнення житла місцевих жителів, які виїхали з окупації. Міський голова Мелітополя Іван Федоров 14 жовтня у своєму телеграм-каналі повідомив, що у Токмаку жителі, які співпрацюють з окупаційними чиновниками, показують їм пусті квартири для заселення.
• В Енергодарі обшукують квартири практично в кожному під’їзді. Під виглядом пошуку зброї виламують двері, стверджує Федоров. Також, за його словами, у селах Бердянського району окупаційна влада виявляє так зване «нічийне» майно, щоб передати його російським військовим.

Селищний голова Кирилівки Іван Малєєв розповів «Новинам Приазовʼя», що російські окупаційні сили почали привласнювати майно місцевих жителів ще рік тому.

«Те майно, звідки люди повиїжджали, звісно, що туди заселяються окупанти. У нас же не місто, а селище невеличке, тому люди друг друга знають. Я думаю, колаборанти давно розповіли і зробили для себе такий реєстр, по якому сьогодні це майно переходить у власність інших людей. Небагато людей повертаються, але є такі випадки. Повертаються, щоб вберегти своє майно», – сказав він.

До окупації у селищі працювали близько 500 баз відпочинку. Об’єкти, власники яких не пішли на співпрацю з окупаційною владою, або розкрадені, або там вже працює російський бізнес, розповів голова Кирилівки. Також на базах відпочинку розміщуються російські військові.

«А от приватний сектор, там скоріш за все проживають цивільні або може перевдягнені в цивільних, тому що ми таких випадків не спостерігали, щоб там військові заїжджали», – повідомив голова

«Нікчемні угоди»

Адвокат Ростислав Кравець прокоментував «Новинам Приазовʼя» питання правомірності купівлі/продажу житла на окупованих територіях. Він зазначив, що така угода є дійсною лише, якщо вона укладена на підконтрольній Україні території відповідно до українського законодавства. У випадку, якщо угода оформлена за російським законодавством, вона нікчемна, каже адвокат.

«Жодних підстав вважати зміну правовласності там немає. І після того, як Україна і я сподіваюся, що це станеться найближчим часом, звільнить ці території, відповідно всі ці угоди, які вчинялися за законодавством якихось незрозумілих республік, цих незаконних утворень, вони всі є нікчемними. І люди можуть не перейматися, що у разі якщо у них відбирають майно, якось переоформлюють, здійснюють угоди купівлі/продажу, що вони втрачають право власності. Це не так, в Україні цього не буде», – зазначив Кравець.

Адвокат радить подбати завчасно про документи, які засвідчують право власності на житло, яке залишилося в окупації.

Він нагадав, що якщо це майно було переоформлено після 2012 року, воно повинно бути в реєстрах України. В іншому випадку бажано, щоб були якісь правоустановчі документи: договору купівлі/продажу, свідоцтво на спадщину, на підставі яких особа набула права власності для того, щоб надалі швидше можна було відновити право власності на це майно.

Радіо Свобода

АО «Кравець І Партнери»

Про це в коментарі i-ua.tv заявив адвокат Ростислав Кравець повідомляє АНТИРЕЙД.

«Все що можна порадити людям — намагатися виїхати з окупованої території. В разі, якщо по будь- яким причинам це не вдається зробити, то не треба допомагати окупантам. В такому випадку треба з’єднатися з СБУ та повідомити їх про потрапили у таку ситуацію. Тому їм потрібні інструкції, як їм далі діяти. Краще спілкуватися через менеджер Сигнал і потім його видаляти, щоб окупаційна влада не могла спіймати. Телефони та месенджер СБУ є у вільному доступі, як і відповідні боти та чати», — каже адвокат.

При цьому він підкреслив, що треба з розумінням ставитися до кожної ситуації, коли людина буде вимушена взяти паспорт рф.

«Це в Києві можна бути патріотом. А коли біля тебе стоїть людина з автоматом та погрожує вбити всю твою родину, то виникають інші обставини. Однак це треба буде довести. Щоб уникнути таких ситуацій треба намагатися виїхати, або ж допомагати Україні скоріше визволити ці території, вступаючи у спілкування з управлянням розвідки та СБУ», — зазначає експерт.

При цьому адвокат зазначив, що з огляду на закон який було прийнято Радою про колаборацію, то будь -який громадянин, який опинився на окупованій території може розглядатися, як потенційний колаборант. Тим паче, якщо він взяв паспорт рф.

«На жаль, законотворці про це не подумали. Замість того, щоб виконувати законодавство України, яке передбачає відповідальність за держзраду, вирішили піти шляхом та підставити всіх громадян України, які не за своєю волею опинилися на окупованих територіях. Адже якщо у людей є нерухомі батьки чи діти інваліди, то вони не можуть з ними виїхати. Крім того, чи зможуть вижити переселенці без житла та без нічого на 2000 тисячі гривень, які надає держава? Скоріш за все, всі ці факти будуть перевіряти, однак з огляду на історичні факти та аспекти — недоречне витрачання грошей та збільшення рівня корупції. Тому коли звільнимо території підхід повинен бути іншим. Якщо особа була замішана у злочинах — то вона має бути притягнена до відповідальності, так само, як і громадяни, які давали присягу Україні. Також до відповідальності мають бути притягнуті українці, які намагалися чи будуть намагатися протягнути „руській мир“. Ними мають займатися правоохоронці та інші органи безпеки», — зазначає адвокат.

За його словами, найголовніше запитання до влади, що вона робить для переселенців?

«Яким чином вона допомагає знайти їм житло та роботу. Тобто які робочі місця зараз надаються переселенцям? Тут дуже велика кількість запитань», — резюмує адвокат.

Нагадаємо, що повноважений ВР із прав людини Дмитро Лубінець не згоден із віцепрем’єр-міністром із питань реінтеграції ТОТ Іриною Верещук, яка порадила українським громадянам на окупованих територіях відмовлятися від оформлення російських паспортів.

Джерело

АО «Кравець І Партнери»

Через війну чимало українців залишилися без житла. У такому випадку держава обіцяє компенсацію. Однак, що робити, якщо ваше житло знаходиться на тій території, яка наразі тимчасово окупована.

Роз’яснення сайту Pro Гроші дав голова адвокатського обʼєднання “Кравець і партнери”, адвокат Ростислав Кравець.

На сьогодні це питання неактуальне. Ще немає жодних компенсацій за зруйноване житло. Нікому нічого не виплачують. Тому насправді треба просто запастися терпінням, адже навіть якщо ви надасте якісь свідчення своїх знайомих чи друзів, які там проживають, вони надішлють вам фотографії, звичайно, що комісія може взяти це до уваги, але я думаю, що насправді нічого не вийде, – стверджує адвокат.

Експерт пояснює, що ви можете звернутися до суду у такому випадку, але і такі дії не принесуть поки ніякого результату.

Я вважаю, що зараз не варто витрачати на це час і гроші, адже саме відшкодування на сьогодні не відбувається, і закону такого ще немає. Коли він вступить в дію, то тоді я розумію, що держава фактично повинна буде усунути цю прогалину і розв’язати це питання, як давати компенсацію тим особам, чиє житло залишилося на окупованих територіях, – додав адвокат.

Що пропонує держава

Раніше ми вже розповідали, що в майбутньому будуть доступні два види компенсацій: грошова та у вигляді житлових сертифікатів. Держава зможе виділити для вас гроші у тому випадку, якщо сім’я у результаті бойових дій втратила приватний будинок. Все через те, що побудувати окрему квартиру – фізично неможливо. Адже вона все одно буде у багатоповерховому будинку.

Тому власник пошкодженого житла зможе отримати на вибір або сертифікат для купівлі чи інвестиції в будівництво квартири у будинку, або ж гроші, за які він зможе купити будівельні матеріали на відновлення свого житла.

Компенсацію за зруйноване житло отримають не всі

Також ми вже пояснювали, що насправді гроші за зруйноване житло внаслідок війни можуть отримати не всі. Наприклад, без виплат залишаться:

• особи, до яких застосовано санкції за ЗУ “Про санкції”;
• ті, хто має судимість за злочини проти засад нацбезпеки України;
• спадкоємці всіх перелічених осіб.

Хто отримає гроші від держави:

• власники квартир, інших житлових приміщень, приватних, садових та дачних будинків;
• замовники будівництва приватних, садових та дачних будинків (фізособи);
• фізособи, що інвестували/фінансують будівництво;
• члени житлових кооперативів, які викупили житло, але не оформили права на нього;
• спадкоємці всіх перелічених осіб.

Pro Гроші

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»

Бажаєте бути в курсі важливих змін в законодавстві України? Підписуйтесь на канал і запрошуйте друзів:
https://bit.ly/2G12dHy

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

➡️ Підписатись https://t.me/+Ug5cImH9DexxvTtU

АО «Кравец и Партнеры»