• Російська окупаційна влада проводить на захоплених українських територіях «інвентаризацію» майна, господарі якого виїхали з окупації. Таке майно там називають «безхазяйним». Про початок цього процесу у серпні повідомляв Центр національного спротиву. Тоді, зокрема, йшлося про окуповану частину Херсонщини.
• За інформацією українського підпілля, спеціальні інспектори планували шукати як рухоме, так і нерухоме майно, де немає власників. Також окупаційна влада виявляє майно місцевих жителів, які залишилися в окупації, але не переоформлюють право власності за російським законодавством. Після виявлення такого майна російські окупаційні сили погрожують його «націоналізувати», тобто забрати у законних власників.
• Тим часом у Маріуполі окупаційна адміністрація опублікувала список нерухомості, яку вважала «безхазяйною» станом на 7 вересня цього року. Окупаційні чиновники пропонували маріупольцям, які знайшли свою адресу у списку, протягом 30 днів з моменту публікації звернутися до так званої адміністрації Приморського району міста. У разі неявки власника, погрожували передати об’єкти нерухомості до окупаційного міністерства будівництва й остаточно визнати їх «безхазяйними», після чого окупаційна влада зможе привласнити чуже майно.
• 15 вересня окупаційна адміністрація Маріуполя опублікувала додатковий список нерухомості. Цього разу у переліку було 6 приватних будинків. Більшість із них розташована у селищах Гнутове і Сартана.

Маріуполь: «можуть привласнити тисячі квартир»

Радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що російська окупаційна влада у цьому місті може привласнити тисячі квартир і будинків.

«Для того, щоб власники дізнались, що хтось там їх шукає, в нормальному суспільстві це має бути десь оприлюднено так, щоб ти мав до цього доступ. Вони (окупаційна влада – ред.) клеять або залишають певні повідомлення у дверях цих будинків або квартир. Враховуючи що людей немає в місті, хто і як про це має дізнатися? Це скоріше відповідь на питання, аніж питання саме по собі. Тому таких будинків багато», – зазначив він.

Правила, за якими можна підтвердити право власності на майно, постійно змінюються, каже посадовець. За його даними, спочатку в місті приймали довіреності, з якою люди приходили і засвідчували, що певна нерухомість належить конкретним господарям.

Потім підхід змінився і стали приймати довіреність виключно від громадян РФ громадянам Росії. А зараз вже потрібен особистий приїзд для засвідчення цього факту.

Дехто з маріупольців продав своє житло жителям Росії, які переїхали до окупованого міста, розповідає Андрющенко.

«Продають заради компенсації на території РФ або квартир на території РФ і вже фактів таких повно насправді. Попит є, росіяни купують, їм продають. Продавали принаймні, зараз попит падає, тому що кількість російських грошей, які мали б бути на це виділені, закінчилися, навіть у тих, хто на цих схемах сидить. Тому попит знижується», – каже радник мера.

З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

Херсонщина: «зрізають замки з помешкань»

Призначений Росією керувати окупованою частиною Херсонської області Володимир Сальдо 8 серпня у своєму телеграм-каналі повідомив, що місцеві окупаційні чиновники у взаємодії з так званим міністерством майнових та земельних відносин проведуть «інвентаризацію» рухомого та нерухомого майна. У такий спосіб окупаційна влада виявить та поставить на облік так звані «безхазяйні» та самозахоплені об’єкти.

Міський голова Скадовська Олександр Яковлєв розповів «Новинам Приазов’я», що у цьому місті вже зробили обхід всіх помешкань, і жодне з них не залишилося без уваги окупаційної адміністрації.

«Вони розклеювали таблички, що ми тут були, перевіряли, вас не виявили вдома, зверніться туди-то й туди. І якщо, дійсно, це помешкання було зайнято і люди там проживали, то вони з’являлися і в принципі там продовжували жити.

Якщо ніхто не з’являвся в якийсь термін, вони (окупаційна влада – ред.) потім приходили, зрізали замки з цих помешкань і вважали, що вони ними розпоряджаються. Відповідно заселяли туди тих, кого вважали за потрібним. Це були і переселенці з правого берега та інші прибульці з Росії, які отримали це житло для проживання», – каже міський голова.

«Угоди укладаються, житло купується»

Яковлєв розповів, що міська влада Скадовська веде реєстр житла, яке привласнили окупаційні адміністрації.

Зокрема у людей приймають заяви, в яких вони повідомляють про захоплення свого житла, коли це сталося, хто його захопив, та хто там проживає. Цю інформацію передають потім до правоохоронних органів. За словами Яковлєва, запитів на відібране окупантами майно вже понад 600 по громаді.

Деякі місцеві жителі продають своє житло у Скадовську, каже він. Але для цього його потрібно перереєструвати за російським законодавством.

«Для того, щоб такі угоди укладалися, треба відповідно пройти певний етап реєстрації. Тобто отримати російський паспорт, зареєструвати житло і тоді він зможе його продати. Угоди укладаються, житло купується. Напевно, люди можуть іти на такі кроки, коли вважають, що вони не можуть зберегти своє майно і тому вони отримують гроші хоча б в таких умовах», – пояснив посадовець.

«Повертаються, щоб вберегти майно»

• На окупованій частині Запорізької області також триває процес із привласнення житла місцевих жителів, які виїхали з окупації. Міський голова Мелітополя Іван Федоров 14 жовтня у своєму телеграм-каналі повідомив, що у Токмаку жителі, які співпрацюють з окупаційними чиновниками, показують їм пусті квартири для заселення.
• В Енергодарі обшукують квартири практично в кожному під’їзді. Під виглядом пошуку зброї виламують двері, стверджує Федоров. Також, за його словами, у селах Бердянського району окупаційна влада виявляє так зване «нічийне» майно, щоб передати його російським військовим.

Селищний голова Кирилівки Іван Малєєв розповів «Новинам Приазовʼя», що російські окупаційні сили почали привласнювати майно місцевих жителів ще рік тому.

«Те майно, звідки люди повиїжджали, звісно, що туди заселяються окупанти. У нас же не місто, а селище невеличке, тому люди друг друга знають. Я думаю, колаборанти давно розповіли і зробили для себе такий реєстр, по якому сьогодні це майно переходить у власність інших людей. Небагато людей повертаються, але є такі випадки. Повертаються, щоб вберегти своє майно», – сказав він.

До окупації у селищі працювали близько 500 баз відпочинку. Об’єкти, власники яких не пішли на співпрацю з окупаційною владою, або розкрадені, або там вже працює російський бізнес, розповів голова Кирилівки. Також на базах відпочинку розміщуються російські військові.

«А от приватний сектор, там скоріш за все проживають цивільні або може перевдягнені в цивільних, тому що ми таких випадків не спостерігали, щоб там військові заїжджали», – повідомив голова

«Нікчемні угоди»

Адвокат Ростислав Кравець прокоментував «Новинам Приазовʼя» питання правомірності купівлі/продажу житла на окупованих територіях. Він зазначив, що така угода є дійсною лише, якщо вона укладена на підконтрольній Україні території відповідно до українського законодавства. У випадку, якщо угода оформлена за російським законодавством, вона нікчемна, каже адвокат.

«Жодних підстав вважати зміну правовласності там немає. І після того, як Україна і я сподіваюся, що це станеться найближчим часом, звільнить ці території, відповідно всі ці угоди, які вчинялися за законодавством якихось незрозумілих республік, цих незаконних утворень, вони всі є нікчемними. І люди можуть не перейматися, що у разі якщо у них відбирають майно, якось переоформлюють, здійснюють угоди купівлі/продажу, що вони втрачають право власності. Це не так, в Україні цього не буде», – зазначив Кравець.

Адвокат радить подбати завчасно про документи, які засвідчують право власності на житло, яке залишилося в окупації.

Він нагадав, що якщо це майно було переоформлено після 2012 року, воно повинно бути в реєстрах України. В іншому випадку бажано, щоб були якісь правоустановчі документи: договору купівлі/продажу, свідоцтво на спадщину, на підставі яких особа набула права власності для того, щоб надалі швидше можна було відновити право власності на це майно.

Радіо Свобода

АО «Кравець І Партнери»

Мешканці тимчасово окупованих територій можуть зіткнутися з проблемою, коли в них вимагатимуть оплату за кредитом, взятим в українського банку. Це незаконна дія, але слід передбачити ризики такої ситуації.

Нещодавно мешканець тимчасово окупованої Херсонської області Володимир публічно поскаржився, що його борги за кредитом, взятим у Приватбанку, перейшли до російського Тінькофф Банку. Мешканцю почали надходити повідомлення, що право вимагати заборгованість за продуктом Приватбанку перейшло саме до Тінькофф Банку на підставі “уступки прав вимоги (цесії)”.

Володимир почав вимагати пояснень у служби підтримки фінансової установи, яка надіслала йому повідомлення. Оператор чату довго не відповідав, але зрештою підтвердив ситуацію, що склалася. “Усе правильно. Ваші борги були перенаправлені в Тінькофф Банк. Найближчим часом вам надійдуть інструкції про подальший алгоритм погашення заборгованості. Сподіваємося на ваше розуміння”, — йшлося у відповіді оператора. Скріншоти цієї переписки було опубліковано в соцмережах та ЗМІ. Зокрема цю інформацію публікував ТГ-канал Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.

Уявити правовий механізм, за яким могла скластися така ситуація, доволі складно, ба більше — неможливо, адже борги за кредитом, взятим в українському банку, мають стягуватися згідно з українським законодавством, через українські суди або виконавчу службу. Окрім того, через таку інформацію у ЗМІ можна запідозрити український банк у передачі персональних даних своїх клієнтів чужеземному банку на тимчасово окупованій території.

У Приватбанку спростували достовірність інформації про нібито переуступку кредитів: “Такі повідомлення є дезінформацією, спрямованою на введення в оману наших клієнтів. Приватбанк вживає всіх можливих заходів, аби гарантувати безпеку та надійність даних наших клієнтів”, — відповіли “ДС” у банку.

Цікаво, що ситуацію в Херсонській області спростували й у Тінькофф Банку. Представник фінансової установи назвав ці повідомлення фейками у коментарі російським ЗМІ.

Щоправда, частина проблеми все-таки лишається, адже людина може жити на окупованій території й не застрахована від того, що в неї вимагатимуть сплату боргів.

Колаборація і шахрайство

Цілком очевидно, що описана ситуація переуступки кредиту від державного українського ПриватБанку до комерційного російського Тінькофф Банку в рамках закону відбутися не може. Але уявімо, що відбулася переуступка кредиту, взятого клієнтом у будь-якому українському банку, якійсь організації в Росії або на тимчасово окупованій території. Такі дії не просто межують, а фактично кваліфікуються як злочин.

“Закон України містить можливість переуступки боргу, продажу боргу факторинговим компаніям. Це не заборонено, але є одне але, — пояснює адвокатка Анжела Василевська. — Стаття 111-1 Кримінального кодексу України має назву “Колабораційна діяльність”. Якщо якийсь український банк дозволить за даних умов укладати договори про відступлення права вимоги, то діяльність працівників такого банку, посадових осіб підпадатиме під ознаки злочину, передбачені статтею 111-1 ККУ. Якщо надійшла інформація, що ваш борг проданий, а ви знаєте конкретно, з якою фінансовою установою у вас були кредитні відносини, то варто подавати заяву з доказами, хоча б зателефонувати на 102 або надіслати електронного листа в Національну поліцію України про факт вчинення певної колабораційної діяльності з якимись організаціями з окупованих територій”.

Адвокатка рекомендує не реагувати на телефонні дзвінки або текстові повідомлення від установ, які вимагають сплатити борг на тимчасово окупованій території: людина елементарно може не знати, з ким вона спілкується, чи є це уповноважений представник установи. Якщо все ж таки спілкування відбулося, то слід вимагати доказів та офіційних документів.

“Треба розуміти, що будь-які угоди на тимчасово окупованих територіях є нікчемними, — говорить адвокат Ростислав Кравець. — Будь-які повідомлення про переуступлення боргу, необхідності сплати боргу іншому кредитору не ґрунтуються ні на нормах українського права, ні на нормах міжнародного права. Я не виключаю, що це може бути також пов’язано з певними шахрайськими діями окремих осіб, шахрайськими діями безпосередньо самої Російської Федерації. Тому насправді люди, які отримують такі повідомлення, не повинні на них реагувати”.

Силовий тиск і конфіскація

Важливо зазначити, що людина на тимчасово окупованій території може опинитися сам на сам із новими “кредиторами”, і ситуація може розвиватися без жодного посилання на закон чи право. Людині можуть погрожувати або чинити на неї тиск. Тому на перший план, очевидно, виходить безпекова складова. Врешті-решт, за таких умов людина може сплатити за кредитом зовсім іншому кредитору.

“Важко протистояти погрозам, силовому тиску, — каже Анжела Василевська. — Це вже питання не стільки юридичне, скільки безпекове. Платити чи не платити, людина вирішуватиме сама, але з метою уникнення таких розмов не треба надавати жодну інформацію по телефону невідомим особам, які дзвонять з невідомих телефонів. Це в першу чергу питання безпеки. Щоб сплата боргу особі, якій було переуступлено вимогу, була законною, необхідно переконатися в наявності повноважень особи, яка вимагатиме борг, а це відбувається тільки на підставі письмового звернення, де будуть надані копії документів, треба бачити й оригінали, що відбулася переуступка боргу”. Навряд чи клієнт на окупованій території зможе отримати такі документи з об’єктивних причин.

“Якщо він заплатить, це жодним чином не знімає з нього зобов’язання перед українським банком. Вважайте, він просто проспонсорує Російську Федерацію на агресію відносно України, — каже Ростислав Кравець. — Можна направляти відповідні звернення до банку, але насправді жодних обов’язків щодо сплати третім особам не виникає”.

Так само на тимчасово окупованій території не може відбутися відчуження майна кредитора як сплати за боргами. Юристи свідчать, що в такій ситуації про закон не йдеться. Конфіскація майна в такому разі не може відбутися у рамках правового поля.

Як бачимо, в описаних ситуаціях щодо стягнення боргу на тимчасово окупованій території для клієнта важлива комунікація з банком, де він брав кредит, або за можливості з правоохоронними органами України для фіксації правопорушення.

Як сплатити кредит

Варто зазначити, що перебування клієнта на тимчасово окупованій території не звільняє його від зобов’язань перед законним кредитором. З перших днів повномасштабного нападу Росії на Україну банківські установи оголосили кредитні канікули: тим, хто взяв кредит у банку, дозволили не робити навіть мінімального платежу. Відсотки нараховувалися, але без штрафних санкцій за несплату. З 1 червня ці норми були зняті, але деякі пільги залишилися. Наприклад, Приватбанк просить внести обов’язкий щомісячний мінімальний платіж у розмірі 5% від суми заборгованості. Для тих, хто може його сплатити, з 1 червня по 31 серпня поточного року діятиме знижена вдвічі відсоткова ставка в 1,7% на місяць. Для мобілізованих клієнтів банку кредитні канікули залишаються чинними, тобто скасовані обов’язкові щомісячні платежі, нульова відсоткова ставка за користування кредитним лімітом тощо.

У червні Верховна Рада почала роботу над законопроєктом №7414. Він дає змогу заборонити колекторам і банкам вимагати борги у військовослужбовців та їхніх сімей, волонтерів, внутрішніх переселенців, жителів тимчасово окупованих територій і тих, хто проживає в зоні бойових дій. “Норма діятиме під час воєнного, надзвичайного станів і ще шість місяців після їх завершення”, — зазначав голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. На цей момент законопроєкт розглянутий профільним комітетом.

Сплата за кредитом для жителя тимчасово окупованої території може стати великою проблемою: складна безпекова ситуація, відсутність заробітку або коштів, житла, зв’язку тощо. Якщо такий клієнт має намір це зробити, то очевидно, краще скористатися безготівковою оплатою. Адвокат Ростислав Кравець зазначає, що людина на тимчасово окупованій території зможе оплатити кредит, скориставшись інтернет-банкінгом, до того ж, сам клієнт звільнений від відповідальності за несвоєчасну сплату за кредитами.

Анжела Василевська зазначає, що клієнт на тимчасово окупованій території може не тільки повідомити банку про осіб, які вимагають у нього кошти за кредитом, але й попросити законного кредитора реструктуризувати його заборгованість.

“Якщо у людини є фінансові зобов’язання перед банком, я би рекомендувала звернутися з заявою про реструктуризацію боргу, — каже адвокатка. — Можна пояснити обставини, що людина перебуває в окупації. Такі листи можна надсилати електронною поштою. Згідно з Цивільним кодексом України, якщо особа, яка взяла на себе зобов’язання, не може його виконати, вона повинна про це попередити свого кредитора”.

ДС

АО «Кравец и Партнеры»